Теоретичні підходи до ролі "зайнятості" як чинника розвитку регіону

Размещено на http://www.allbest.ru

Теоретичні підходи до ролі «зайнятості» як чинника розвитку регіону

Теоретические подходы к роли «занятости» как фактора развития региона

Theoretical approaches to the role of «employment» as a factor in the region's development

Чорний Роман Степанович

доктор економічних наук, професор, директор

Нововолинсъкий навчалъно-науковий інститут менеджменту;

професор кафедри фундаменталъних та спещалъних дисциплін

Західноукраїн^кий нацюналъний університет

Черный Роман Степанович

доктор экономических наук, профессор, директор

Нововолынский учебно-научный институт менеджмента;

профессор кафедры фундаменталъных и специалъных дисциплин

Западноукраинский националъный университет

Анотація

В стаття розглянуто роль та значення зайнятості населення в розвитку регіону. Охарактеризовано основні теоретичні концепції та підходи науковців та дослідників ринку праці регіону. Зокрема, взято до уваги напрацювання А. Сміта, Д. Рікардо, Д. Міль, А. Маршалла, А. Пігу, М. Фрідмена, Ф. Хайєка, Дж. Пері, М. Фелдстайна, Р. Холла, Дж. Кейнса, Л. Лібанової, В. Брича, О. Стрішенець, К. Павлова. Проаналізовано змістовні постулати класичної, неокласичної, монетаристської та кейнсіанської теорій. Класифіковано погляди дослідників щодо визначення поняття «ринок зайнятості». Взято до уваги переконання щодо причин та змісту зайнятості, як фактору розвитку юридичної, історичної, психологічної та географічної шкіл. З'ясовано ряд причин, які породжують надлишкове безробіття, серед яких: психологічні, історичні, демографічні, державницькі чинники, тощо. Сформовано розуміння зайнятості, яка по своєму змісту є складною соціально-економічною формою та залежить від певних обставин. Узагальнено характеристику поняття «регіонального ринку зайнятості» який являє собою систему утворених соціально-економічних відносин та взаємодій, формують відповідне середовище між державою, освітніми та суспільними інституціями, роботодавцями та робочою силою у сферах ефективної взаємодії важливих чинників виробництва (засобів виробництва та робочої сили) та розширеного відтворення робочої сили (мотивація до праці, вдосконалення навчання і перенавчання, пенсійне забезпечення, виконання соціальних гарантій тощо). зайнятість регіон ринок

Ключові слова: зайнятість, ринок праці, попит праці, пропозиція праці, надлишкове безробіття, інституції, робоча сила.

Аннотация

В статье рассмотрены роль и значение занятости населения в развитии региона. Охарактеризованы основные теоретические концепции и подходы ученых и исследователей на рынке труда в регионе. В частности, учтены наработки А. Смита, Д. Рикардо, Д. Миль, А. Маршалла, А. Пигу, М. Фридмена, Ф. Хайека, Дж. Перри, М. Фелдстайна, Р. Холла, Дж. Кейнса, Л. Либановой, В. Брича, О. Стрищенец, К. Павлова. Проанализированы содержательные постулаты классической, неоклассической, монетаристской и кейнсианской теории. Классифицированы взгляды исследователей по определению понятия «рынок занятости». Учтены убеждения о причинах и содержании занятости, как факторе развития юридической, исторической, психологической и географической школ. Выяснен ряд причин, порождающих избыточную безработицу, среди которых: психологические, исторические, демографические, государственные факторы и т.д. Сформировано понимание занятости, которая по своему содержанию представляет собой сложную социально-экономическую форму и зависит от определенных обстоятельств. Обобщена характеристика понятия «регионального рынка занятости», который представляет собой систему образованных социально-экономических отношений и взаимодействий, формируют соответствующую среду между государством, образовательными и общественными институтами, работодателями и рабочей силой в сферах эффективного взаимодействия важных факторов производства (средств производства и рабочей силы) и расширенного воспроизводства рабочей силы (мотивация к труду, совершенствование обучения и переобучения, пенсионное обеспечение, исполнение социальных гарантий и т.п.).

Ключевые слова: занятость, рынок труда, спрос на труд, предложение труда, избыточная безработица, институты, рабочая сила.

Summary

The article considers the role and importance of employment in the region's development. The main theoretical concepts and approaches of scientists and researchers of the region's labor market are described. In particular, A. Smith, D. Ricardo, D. Mill, A. Marshall, A. Pigou, M. Friedman, F Hayek, J. Perry, M. Feldstein, R. Hall, J. Keynes are taken into account, L. Libanova, V. Brych, O. Strishenets, K. Pavlova. Essential postulates of classical, neoclassical, monetarist and Keynesian theories are analyzed. The views of researchers on the definition of «employment market» are classified. Beliefs in the causes and content of employment as a factor in the development of legal, historical, psychological, and geographical schools are considered. Several causes of excessive unemployment have been identified, including psychological, historical, demographic, governmental factors, etc. An understanding of employment has been formed, which in its content is a complex socio-economic form and depends on certain circumstances. The characteristics of the concept of «regional employment market,» which is a system of established socioeconomic relations and interactions, form an appropriate environment between the state, educational and social institutions, employers, and labor in the areas of effective interaction of essential factors of production (means of production and labor) and expanded reproduction of the workforce (motivation to work, improving training and retraining, pensions, social security, etc.).

Key words: employment, labor market, labor demand, labor supply, excess unemployment, institutions, labor force.

Постановка проблеми. Актуальність теми зумовлена тим, що на сьогодні одним з найважливіших показників ефективності економічних систем є стан та динаміка ринку праці, рівень зайнятості та безробіття. Ринковий механізм економіки формує умови зайнятості населення, а безробіття є одним із атрибутів ринку праці регіону.

Надлишкове безробіття водночас є вадою або порушенням ринкового механізму праці. Тому комплексне вивчення проблем ринку праці регіону та механізмів його регулювання є важливим завданням як у теоретичному, так і в практичному сенсах.

Окрім того, ситуація, яка склалася на ринку праці характеризується напруженістю переважно у тих регіонах, де можливості працевлаштування і вибір вакансій дуже обмежені, а темпи зростання і тривалість безробіття вищі, ніж по країні в цілому. Цьому сприяє нестабільність економіки, низький рівень життя населення, незбалансова- ність між попитом та пропозицією робочої сили, безробіття, яке є наслідком соціально-економічних проблем усіх учасників ринку. Усе це призводить до необхідності розробки та вдосконалення механізму регулювання якісного та безперебійного механізму на регіональному ринку праці.

Аналіз наукових досліджень і публікацій свідчить про те, що вивченню особливостей регулювання центрів зайнятості приділено значну увагу багатьма відомими науковцями. Істотний внесок у формування теоретико-методологічних основ ринку праці, зайнятості та безробіття внесли Н. Барт, Дж. Кейнс, К. Маркс, А. Маршалл, Б. Шіллер, А. Сміт та інші вчені. Особливості державного регулювання на регіональних ринках праці висвітлено у роботах Е. Лібанової, Л. Мар- муль, Ю. Маршавіна, В. Петюха, О. Стрішенець, К. Павлова, Л. Щетиніної та ін. [5; 11; 12; 14].

Однак, не дивлячись на фундаментальні дослідження науковців у цій царині, в недостатній мірі можна відповісти на усі питання, які пов'язані з ефективним функціонування центрів зайнятості, задля врегулювання потрібних пропорцій регіонального ринку праці. Тому, окреслена проблема, потребує подальшого комплексного дослідження, узагальнення й розвитку.

Постановка завдання Метою дослідження є розробка теоретичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно- економічного механізму регулювання центрів зайнятості регіонального ринку праці.

Виклад основного матеріалу дослідження. Шляхи вирішення проблем зайнятості та ринку праці пропонували у своїх дослідженнях багато науковців. Як відомо, ще з часів А. Сміта в економічній науці склався класичний напрямок у дослідженні зайнятості та ринку праці, який має своїх численних послідовників [5].

Найбільш помітними з них вважаються Д. Рі- кардо, Д. Міль, А. Маршалл, А. Пігу. Сучасні послідовники класичної школи створили неокласичну школу. До неї відносять Дж. Пері, М. Фелд- стайна, Р. Холла, а в 80-х рр. минулого століття її підтримали прихильники «концепції пропозиції» Д. Гілдер, А. Лаффер, П. Хейне та ін. Прибічники зазначеного напряму виходять із концепції ринкового саморегулювання зайнятості та безробіття. На їхню думку, основним ринковим регулятором є ціна, зокрема ціна ресурсу праці -- заробітна плата. За допомогою гнучкої ціни ресурсів праці регулюється попит і пропозиція робочої сили та підтримується рівновага [1].

На думку неокласиків, інвестиції в освіту та кваліфікацію (людський капітал) аналогічні вкладенням у речові фактори виробництва та відіграють важливу роль у забезпеченні ринкової рівноваги [11].

Концепція неокласичної школи виключає вимушене безробіття за умови, що зовнішні чинники не порушують ринкової рівноваги. Під зовнішніми чинниками розуміється втручання держави в економіку, наприклад, встановлення мінімальної заробітної плати, діяльність профспілок, війни, засухи, інші аномалії у суспільному розвиткові. Поява реального безробіття пояснюється також «деформацією» ринку, відсутністю інформації, психологічними мотивами поведінки індивідуумів. Таким чином, представники неокласичного напряму стверджують, що повна зайнятість є нормою ринкової економіки, та найкращою економічною концепцією є ліберальні погляди держави [7].

На відміну від неокласиків кейнсіанці розглядають ринок праці, як явище постійної та загальної рівноваги. На їх думку, заробітна плата через свою хаотичність не може бути регулятором між попитом та пропозицією на ринку праці. Попит на працю зазвичай регулюється не коливаннями ринкових цін, а сукупним попитом, який в свою чергу регулюється обсягом виробництва [7].

Обмеженість ефективного попиту (за Дж. Кейнсом) тлумачиться бажанням індивідуумів до накопичень та заощаджень. Таким чином, ринок сам по собі не здатний до саморегуляції, і для збільшення ефективного попиту та підтримки ринкової рівноваги потрібним є втручання зовнішніх чинників, насамперед держави, яка має використовувати для регулювання ринку праці та зайнятості грошово-кредитні, податкові та інші інструменти.

Кейнсіанці визнають неминучість не тільки добровільного, а й вимушеного безробіття та вважають повну зайнятість не закономірністю ринкової економіки, а випадковим явищем [11].

Окреслені дві основних теорії зайнятості, ринку праці та безробіття, часто переплітаються, доповнюють одна одну, породжуючи нові наукові підходи. Так, останнім часом набула розвитку моне- таристська школа (М. Фрідмен, Ф. Хайєк та ін.). Дотримуючись переважно неокласичного підходу, який відкидає пряме державне втручання у механізм ринку праці, монетаристи у водночас застосовують кейнсіанський принцип щодо хаотичності заробітної плати й неможливість її використання як регулятора ринку праці та зайнятості. Відсутність гнучкості цін на працю, згідно з твердженнями монетаристів, порушує ринкову рівновагу та викликає зростання надлишкового безробіття [9].

Наприкінці 80-х -- поч. 90-х рр. XX ст. було ґрунтовно досліджено проблеми людського чинника та ефективної зайнятості. Так відомий український науковець Л. Лібанова, відзначаючи необґрунтованість тотального залучення трудових ресурсів у виробництво, стверджує про необхідність створення «моделі ефективної зайнятості з гуманістичною спрямованістю».

Головна орієнтація зазначеної моделі на є соціальне спрямування життєдіяльності людини як працівника, створення матеріальних стимулів до підвищення продуктивності праці, «зацікавленості у досягненні високих економічних результатів» та соціального визнання [6].

Слід відмітити, що безробіття має не лише економічний, а й соціальний ефект. В економічній парадигмі сучасних вітчизняних досліджень сформувалася значна кількість економічних підходів які застосовуються у соціально-економічних розвідках проблем зайнятості та ринку праці. Економічною та соціологічною науковими школами здійснено найбільшу кількість досліджень проблем зайнятості та ринку праці [2].

Зокрема, представники юридичного наукового спрямування (Н. Болотіна, Б. Деготь, О. Сильна, П. Морозов та ін.) визнають правові відносин та юридичні норми у сфері зайнятості важливими під час форми захисту трудових прав працівників та вирішення проблем безробіття [3].

Психологічна школа вивчення проблем зайнятості представлена Т. Бєловою, Я. Голубєвою, А. Гончаровою, О. Деміним та ін., які виявляють психологічні наслідки безробіття, вивчають вплив його тривалості на мотивацію до праці працівника, можливості адаптації населення до умов ринку праці тощо.

Географічний напрямок досліджують А. Онищенко, О. Пухова, О. Сушкова, О. Фірстова та ін.; вони вивчають зайнятість у межах, що зумовлюють розгляд зайнятості населення, ринку праці та безробіття стосовно конкретної території та природно-кліматичних умов регіону.

Історичний напрямок дослідження проблем зайнятості та ринку праці представлено С. Богдано- вим, О. Дінєєвою, С. Лисенко, А. Лютовим та ін.: роботи вчених даної школи відрізняє вивчення особливостей розвитку заявленого предмета в конкретний період його розвитку [10].

Загалом, можна констатувати, що еволюційний розвиток теоретичних концепцій та різносторон- ніх підходів відносно ролі та зайнятості на ринку праці визначається різноманітністю, динамічністю та диференційованими пропозиціями свого практичного застосування. Сучасні тенденції регіональних ринків праці дозволяють по-різному вирішувати окреслені завдання, що базуюються саме на тих теоріях та окремих положення, які є найбільш прийнятними за цих умов.

Зайнятість по своєму змісту є складною соціально-економічною формою, яка залежить від певних чинників, або основних компонентів:

роботодавець (працедавець), який формує потребу у робочій силі (певної якості та кількості);

працівник (працеємець), який забезпечує задоволення особистих потреб у самореалізації та відтворенні.

Найбільш прийнятним до сучасних умов є трактування поняття « регіональний ринок зайнятості» з точки зору дослідника С. А. Карташова.

Таблиця 1

Класифікація поглядів дослідників щодо визначення поняття «ринок зайнятості»

Джерело: удосконалено авторами на основі джерела: [13]

В свою чергу, маючи вартість, праця може мати і ціну, на величину якої крім якісних характеристик самої праці впливає, звичайно, попит та пропозиція на неї. Відтак, наймана праця в принципі наділена тими ознаками, які дають можливість зараховувати її до товарів, і саме вони дозволяють їй виступати як об'єкт ринку праці [2].

Розгляд всього економічно активного населення, що перебуває на ринку праці, дозволяє теоретично обґрунтувати можливість узгодження політики на ринку праці та політики зайнятості населення [2].

Загалом, слід узагальнити, що:

-- ринок праці -- являє собою комплекс взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих компонентів соціально-економічного та інституційного характеру з системним поєднання працівників, роботодавців та держави щодо умов найму, використання робочої сили з метою забезпечення інтересів кожної зі сторін, які включають економічний простір як засіб функціонування суб'єктів ринку праці за погодженням ціни та умов праці між роботодавцями та найманими працівниками, регулювання попиту на працю та пропозиції праці;

регулювання ринку праці є складною системою організаційних, економічних та нормотворчих заходів. Засоби державного регулювання розподіляються на дві групи: прямого і непрямого державного впливу.

процеси регулювання зайнятості населення є відображенням регіональних соціально- економічних особливостей. При розробці та реалізації засобів удосконалення регулювання регіонального ринку праці необхідно враховувати такі чинники, які на нього безпосередньо впливають: організаційні, економічні, правові та ресурсні.

Висновок з проведеного дослідження

Отже, узагальнюючи вищезазначене, можна надати визначення сутнісної характеристики поняття «регіонального ринку зайнятості» який являє собою систему утворених соціально-економічних відносин та взаємодій, формують відповідне середовище між державою, освітніми та суспільними інституціями, роботодавцями та робочою силою у сферах ефективної взаємодії ключових чинників виробництва (засобів виробництва та робочої сили) та стійкого відтворення робочої сили (мотивація до праці, навчання і перенавчання, пенсійне забезпечення, виконання соціальних гарантій тощо).

Література

Брич В. Я. Трансформація ринку праці та її вплив на життєвий рівень населення (теорія, методологія, тенденції розвитку): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.09.01 «Економічна теорія та історія економічної думки». Львів, 2004. 36 с.

Васильченко В. С. Ринок праці та зайнятість. Київ: НЦ ЗРП, 1996. 138 с.

Веблен Т. Теория праздного класса. Москва: Прогресс, 1984. 367 с.

Заяць Т. А. Модернізація соціально-трудових відносин України: пріоритетні напрями та принципи реалізації. Демографія та соціальна економіка. 2013. № 2. С. 179-192.

История экономики / под общ. ред. проф. О.Д. Кузнецовой и проф. И.Н. Шапкина. Москва. ИНФРА-М, 2002. 384 с.

Лібанова Е. М. Модернізація економіки України в контексті соціальних викликів. Демографія та соціальна економіка. 2011. № 1(15). С. 24-38.

Мазурок П. П. Еволюція сучасних методологічних підходів дослідження ринку праці (мікро- та макроеко- номічні аспекти). Банківська справа. 2003. № 3. С. 43-60.

Мазурок П. П. Еволюція сучасних методологічних підходів дослідження ринку праці (мікро- та макроеко- номічні аспекти). Банківська справа. 2003. № 3. С. 43-60.

Павлов К. В., Павлова О.М. Формування та регулювання конкурентних відносин на регіональних ринках житла України: монографія. Луцьк: Видавництво «Терен», 2019 542 с. URL: http://esnuir.eenu.edu.ua/ handle/123456789/15852.

Петрова І. Л. Сегментація ринку праці: теорія і практика регулювання. Київ: Ін-т економіки, управління та господарського права, 1997. 298 с.

Стрішенець М.М., Павлова О.М., Павлов К. В. Просте товарне виробництво і зародження мануфактур в Україні: монографія. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк: Терен, 2019. 292 с.

Стрішенець О. M. Історія економічних вчень: Навчальний посібник / за ред. В. В. Кириленка. Тернопіль: «Економічна думка», 2007. 233 с.

Стрішенець О.М., Павлов К. В. Особливості конкурентних відносин на регіональних ринках нерухомості. Науковий вісник ужгородського університету. Серія «Економіка». Збірник наукових праць. Випуск 1 (47). Том 2. Ужгород, 2016. С. 35-38.

Стрішенець О. М. Історія економічних вчень: навчальний посібник / За ред. В. В. Кириленка. Тернопіль: «Економічна думка», 2007. 233 с.

References

Brych V. YA. Transformatsiya rynku pratsi ta nn vplyv na zhyttyevyy riven' naselennya (teoriya, metodolohiya, tendentsii rozvytku): avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya d-ra ekon. nauk: 08.09.01 «Ekonomichna teoriya ta istoriya ekonomichnoi dumky». [Transformation of the labor market and its impact on the living standards of the population (theory, methodology, development trends): author. dis. for science. degree of Dr. Econ. Sciences: 08.09.01 «Economic theory and history of economic thought»]. Lviv, 2004. 36 p.

Vasyl'chenko V. S. Rynok pratsi ta zaynyatist. [Labor market and employment]. Kyiv: NC ZRP, 1996. 138 p.

Veblen T. Teoriya prazdnogo klassa. [Theory of an idle class]. Moscow: Progress, 1984. 367 p.

Zayats' T.A. Modernizatsiya sotsial'no-trudovykh vidnosyn Ukrainy: priorytetni napryamy ta pryntsypy re- alizatsii. [Modernization of social and labor relations of Ukraine: priority areas and principles of implementation]. Demohrafiya ta sotsial'na ekonomika. Demography and social economy. 2013. № 2. P. 179-192.

Istoriya ekonomiki / Pod obshch. red. prof. O.D. Kuznetsovoi i prof. I. N. Shapkina. [History of Economics / Ed. ed. prof. O. D. Kuznetsova and prof. I. N. Shapkina]. Moscow. INFRA-M, 2002. 384 p.

Libanova E.M. Modernizatsiya ekonomiky Ukranny v konteksti sotsial'nykh vyklykiv. [Modernization of Ukraine's economy in the context of social challenges]. Demohrafiya ta sotsial'na ekonomika. Demography and social economy. 2011. № 1 (15). P. 24-38.

Mazurok P. P. Evolyutsiya suchasnykh metodolohichnykh pidkhodiv doslidzhennya rynku pratsi (mikro- ta makroekonomichni aspekty). [Evolution of modern methodological approaches to labor market research (micro- and macroeconomic aspects)]. Bankivs'ka sprava. Banking. 2003. № 3. P. 43-60.

Mazurok P. P. Evolyutsiya suchasnykh metodolohichnykh pidkhodiv doslidzhennya rynku pratsi (mikro- ta makroekonomichni aspekty). [Evolution of modern methodological approaches to labor market research (micro- and macroeconomic aspects)]. Bankivs'ka sprava. Banking. 2003. № 3. P. 43-60.

Pavlov K. V., Pavlova O. M. Formuvannya ta rehulyuvannya konkurentnykh vidnosyn na rehional'nykh ryn- kakh zhytla Ukrayiny: monohrafiya. [Formation and regulation of competitive relations in the regional housing markets of Ukraine: a monograph]. Lutsk: Teren Publishing House, 2019. 542 p. URL: http://esnuir.eenu.edu.ua/ handle/123456789/15852

Petrova I. L. Sehmentatsiya rynku pratsi: teoriya i praktyka rehulyuvannya. [Labor market segmentation: theory and practice of regulation]. Kyiv: Institute of Economics, Management and Business Law, 1997. 298 p.

Strishenets' M. M., Pavlova O. M., Pavlov K. V. Proste tovarne vyrobnytstvo i zarodzhennya manufaktur v Ukrayini: monohrafiya. [Simple commodity production and origin of manufactories in Ukraine: monograph]. Lesia Ukrainka East European National University. Lutsk: Teren, 2019. 292 p.

Strishenets' O. M. Istoriya ekonomichnykh vchen': Navchal'nyy posibnyk / za red. V. V. Kyrylenka. [History of economic doctrines: Textbook / ed. V. V. Kirilenko]. Ternopil: «Economic Thought», 2007. 233 p.

Strishenets' O. M., Pavlov K. V. Osoblyvosti konkurentnykh vidnosyn na rehional'nykh rynkakh nerukhomosti. [Features of competitive relations in regional real estate markets]. Naukovyy visnyk uzhhorods'koho universytetu. Seriya «Ekonomika». Zbirnyk naukovykh prats'. Issue 1 (47). Volume 2. Uzhhorod, 2016. P. 35-38.

Strishenets' O. M. Istoriya ekonomichnykh vchen': navchal'nyy posibnyk / Za red. V. V. Kyrylenka. [History of economic doctrines: a textbook / Ed. V. V. Kirilenko.]. Ternopil: «Economic Thought», 2007. 233 p.

Размещено на Allbest.ru