Оцінка економічної ефективності функціонування підприємств промисловості України

Цілі статті. Зважаючи на вищесказане, метою даної статті є дослідження системи показників ефективності промислових підприємств з метою прийняття управлінських рішень

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. «Ефективність - це співвимірюваність результатів виробництва (кількості створюваних економічних благ - товарів та послуг) і витрат ресурсів на їх виробництво» [7]. Отже, суспільство в такий спосіб намагається оцінити обсяг вироблення продукції в розрахунку на одиницю витрачених виробничих ресурсів.

На думку В.Г. Андрійчук «ефективність - інтегрована економічна категорія, яка відображає виробничі відносини щодо економії сукупних затрат уречевленої та живої праці на отримання кінцевого позитивного результату. Категорія «ефективність» на рівні підприємства характеризує зв'язок між величиною отриманого результату від його діяльності та кількістю інвестованих або витрачених у виробництві ресурсів»[1]. Таким чином, використання меншого обсягу ресурсів або такого ж може привести до отримання більшого результату (інтенсивна ефективність) або використання більшого обсягу ресурсів може привести до отримання максимального результату (екстенсивна ефективність).

Як економічна категорія ефективність має різновиди, зокрема:

- економічна ефективність. Вона характеризує відповідність витрат і результатів діяльності підприємства цілям та інтересам його учасників у грошовій формі;

- соціальна ефективність. Характеризує відповідність витрат і соціальних результатів діяльності підприємства цілям і соціальним інтересам суспільства;

- екологічна ефективність. Відображає відповідність витрат і екологічних результатів інтересам держави й суспільства.

Таким чином, «економічна ефективність - це результативність економічної системи, виражена у співвідношенні корисних кінцевих результатів її функціонування до витрачених ресурсів» [3; 4]. Так трактує економічну ефективність Вікіпедія і Енциклопедія сучасної України. Економічна ефективність як інтегральний показник ефективності на різних рівнях економічної системи є підсумковою характеристикою функціонування національної економіки В.Г. Андрійчук стверджує, що «економічна ефективність - це відношення між отримуваними результатами виробництва, тобто продукцією і матеріальними послугами, з одного боку, і витратами праці та засобів виробництва, з іншого боку» [1]. Підтримує цю думку Н.В. Савенко: «Економічна ефективність - результат виробничої діяльності, що виражається у вигляді співвідношення між підсумками господарської діяльності та витратами ресурсів» [12].

Узагальнюють визначення С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко: «Економічна ефективність - це досягнення найбільших результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці» [9].

Класик макроекономіки Р. Макміллан стверджував, що економічна ефективність передбачає «виробництво найкращої або оптимальної комбінації продукції на основі використання найбільш ефективної комбінації ресурсів» [8], а Долан Е.Дж., Д. Ліндсей стверджували, що економічна ефективність вважає «стан речей, за якого неможливо здійснити жодної зміни, яка більш повно задовольняла би бажання однієї людини, не перешкоджаючи задоволенню бажань іншої людини» [2]. Таким чином, економічна ефективність, визначається співвідношенням результату і витрат ресурсів для отримаю цього результату.

Автор О.В. Шнипко вважає, що «економічна ефективність - це комбінація ресурсів, що дає змогу досягти максимального випуску товарів з найменшими витратами» [15]. Підтримує цю думку О.О. Слюсаренко і стверджує, що «економічна ефективність - це «найважливіший показник результативності діяльності підприємства, який є зіставленням результатів цієї діяльності з витратами на її здійснення, а також визначається відношенням результатів до витрат» [13].

Узагальнюють визначення економічної ефективності А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, стверджуючи, що «економічна ефективність є результативністю економічної діяльності реалізації економічних програм та вжиття заходів, що характеризуються відношенням отриманого економічного ефекту (результату) до витрат ресурсів, які зумовили отримання цього результату» [5].

Ми погоджуємося з думкою Ярославського А.О., який дає своє визначення: «Економічна ефективність - результат фінансово-економічної діяльності суб'єкта господарювання, який покриває усі витрати на її здійснення та містить чистий прибуток, що залишається для розвитку бізнесу» [16].

Економічна ефективність характеризується системою показників, за якою, на нашу думку, доцільно характеризувати її рівень розвитку. До цієї системи відносять узагальнюючі показники (рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність продажів, рентабельність одиниці продукції, фондорентабельність та ін.); Показники ефективності використання виробничих ресурсів підприємства (фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці, продуктивність праці, матеріаломісткість продукції та ін.); показники ефективності використання фінансових ресурсів підприємства (платоспроможність підприємства, ліквідність, фінансова стійкість, коефіцієнт фінансового левериджу та ін.). В деяких галузях національної економіки використовуються показники якості продукції як показники економічної ефективності (показники надійності товару, технологічні характеристики, стандартизації та уніфікації тощо).

Об'єктом дослідження є підприємства промисловості України, показники їх ефективності та фактори, що впливають на її зміну. Для порівняльної характеристики розглянуто місце промисловості у загальному комплексі національної економіки. Для зручності виділено основні групи господарюючих суб'єктів за видами економічної діяльності. З рис. 1 наглядно спостерігаємо, що основну кількість підприємств національної економіки займають підприємства оптової та роздрібної торгівлі. У 2015 році їх кількість сягала 989,0 тис. одиниць, що складало 50,1% від всієї кількості суб'єктів господарювання. До 2019 року ця кількість знизилася до 834,2 тис. одиниць і складала 43,0%. Кількість промислових підприємств України у 2019 році нараховувало 130,3 тис. одиниць, що складало 6,7%.

Рис. 1 Структура кількості підприємств галузей національної економіки за видами економічної діяльності за 2015-2019 роки, %

Джерело: Розраховано авторами за даними Державної служби статистики України [6]

Проте дослідження показали, що кількісна характеристика не дає чіткого уявлення про результати роботи суб'єктів господарювання. За даними Державної служби статистики України у І кварталі 2021 року частка промисловості у ВВП України складає 24,4%, а торгівлі лише 17,2% (рис. 2).

Рис. 2 Структура ВВП України у І кварталі 2021 року, % [14]

Якщо ж аналізувати обсяги реалізації продукції підприємств за видами економічної діяльності, то у 2019 році найбільшу частку у загальному обсязі реалізації займала оптова та роздрібна торгівля (40,5% ) і складав 4343,9 млрд. грн. Промислові підприємства у 2019 році реалізували продукції на 0,4% менше ніж у 2018 році, що складало 3289,4 млрд грн, а частка реалізованої продукції становила у 2019 році 30,7 %, що на 1,8% менше ніж у 2018 році. Якщо у 2020 році темпи росту виробництва промислової продукції за кожен місяць у порівнянні з відповідним періодом попереднього року були менші за 100%, то починаючи з квітня 2021 року темп росту промислової продукції збільшується і у серпні 2021 року складав 101,7% (у порівнянні з відповідним періодом 2020 року) [14].

Сільське господарство та будівництво за обсягом реалізованої продукції займають майже однакові позиції (відповідно 5,3% і 5,6 %) (рис. 3). Підприємства будівництва реалізувало продукції на суму 394,9 млрд грн у 2019 році, що на 22,6% більше ніж у 2018 році. У ВВП України їх частка складала 1,9%, а у загальному обсязі реалізації 3,7%. Підприємства інших видів економічної діяльності (інформація та телекомунікація, освіта, охорона здоров'я, фінансова і страхова діяльність, мистецтво та ін.) реалізують 17,9% продукції в загальному її обсязі і складають у ВВП України 45,3%.

На основі статистичних даних про результати господарської діяльності суб'єктів господарювання в промисловості узагальнено розрахункову інформацію про показники ефективності їх діяльності (табл. 1). Розрахунки показали, що майже за всіма показниками ефективності у 2020 році відбувався ріст. Ефективність використання необоротних активів представлена чотирма показниками. З 2016 року по 2018 рік відбувався ріст фондовіддачі необоротнх активів і у 2018 році на 1 грн необоротних активів реалізувалося 6,12 грн продукції підприємств промисловості. У 2020 році фондовіддача знизилася на 11,8%, проте фондорентабельність і фондоозброєність праці зросли відповідно на 9,1% та 19,2%.

Рис. 3 Структура реалізації продукції підприємств галузей національної економіки за видами економічної діяльності за 2019 рік, %

Джерело: Розраховано авторами за даними Державної служби статистики України [10].

Таблиця 1.

Динаміка показників економічної ефективності промислових підприємств України за 2016-2020 роки

Джерело: Розраховано авторами за даними Державної служби статистики України [11]

За період дослідження спостерігається підвищення ефективності використання оборотних активів підприємств промисловості і відповідно показників обіговості. Так, у 2020 році оборотні активи здійснили 5,3 обороти, кожен з яких тривав 68 днів, що на 0,8 обороти більше і на 11 днів менше ніж у 2016 році. На 1 грн реалізованої продукції необхідно у 2020 році 0,19 грн оборотних активів, що на 3,1 коп менше ніж у 2016 році. Таким чином, за 5 останніх років в середньому щорічно оборотність оборотних активів збільшувалася у 1,9 разів, а тривалість одного оберту зменшувалася на 10,6%.

Основним показником ефективності праці є її продуктивність, яка у 2020 році складала 5494,1 млн грн/особу, що на 5,3% більше ніж у 2019 році. В цілому цей показник з кожним роком зростає і середній темп росту за період дослідження складає 1,148. Отже, в середньому щорічно продуктивність праці збільшується на 14,8%, що є позитивним фактором підвищення ефективності функціонування промислових підприємств.

Економічна ефективність характеризується узагальнюючими показниками рентабельності. Дослідження показали, що з кожним роком всі показники зростають (рис. 4).

Особливого росту набуває рентабельність власного капіталу. На 1 грн власного підприємства промисловості отримують 0,787 грн прибутку. Це на 0,212 грн більше ніж у 2019 році. В середньому щорічно рентабельність власного капіталу зросла на 12,8%. Значний ріст за останні 5 років відбувся з показником фондорентабельності. У 2020 році він складав 39,0%, що на 9,1% більше ніж у 2019 році. В середньому щорічно фондорентабельність зростала на 6,9%.

Рис. 4. Динаміка показників рентабельності промислових підприємств України, %

Джерело: Розраховано авторами за даними Державної служби статистики України [11]

На показники рентабельності чинять вплив фактори першого, другого ...n-ого порядку. Зміна чистого прибутку підприємств промисловості є визначальним чинником впливу на всі показники рентабельності. Так як сума чистого прибутку зростає за період дослідження, то і його вплив позитивно відображається на показниках рентабельності. Так, ріст чистого прибутку підприємств промисловості у 2020 році у порівнянні з 2019 роком на 262206,1 млн грн, або на 50,4% призвів до збільшення рентабельності продажів на 2,5%, а рентабельності активів на 7,3%.