Бюджетно-податкові інструменти для зменшення наслідків глобальних торгових війн та забезпечення економічного зростання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бюджетно-податкові інструменти для зменшення наслідків глобальних торгових війн та забезпечення економічного зростання в Україні

Білоусова Олена Станіславівна

доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу державних фінансів, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ

Анотація

Досліджено актуальні проблеми вибору та застосування бюджетно-податкових інструментів для зменшення наслідків глобальних торгових війн та забезпечення економічного зростання в Україні. Визначено прямі та непрямі канали поширення економічних наслідків торгових війн на фіскальний простір країн-учасниць, третіх країн та України. Виявлено, що взаємозв'язки прямих та непрямих каналів поширення наслідків торгових війн на державні фінанси третіх країн обумовлені змінами у глобальних ланцюгах створення доданої вартості через господарські операції, які впливають на розмір бази оподаткування податком на прибуток, податком на доходи фізичних осіб, соціальних внесків, а також збільшенням потреби у бюджетній підтримці експортерів.

Аналіз сфер вразливості національних економік та державних фінансів різних країн показав, що найбільші ризики виникають при низькому рівні фінансового та інвестиційного потенціалу економіки через зниження рівня (або недосягнення належного рівня для країн, що розвиваються) конкурентоспроможності за ціною, якістю та інноваційністю продукції, та створюють фіскальні ризики стійкості державних фінансів у короткостроковому періоді та звуження фіскального простору у середньостроковій перспективі.

Узагальнено міжнародний досвід бюджетного стимулювання зовнішньої торгівлі та обґрунтовано перелік бюджетно-податкових інструментів для зменшення наслідків глобальних торгових війн та забезпечення стійкого економічного зростання в Україні, зокрема збільшення бюджетних видатків для реалізації Цілей сталого розвитку України в частині підтримки промисловості, інновацій та інфраструктури; державної підтримки експорту, зокрема експортні субсидії для пріоритетних галузей, розвиток програм імпортозаміщення для «стратегічних товарів життєзабезпечення населення», здійснення заходів із захисту вітчизняного товаровиробника, податкові пільги, субсидії, створення вільних економічних зон для діяльності виробників-експортерів, податкові стимули для досліджень і розробок, впровадження та узгодження сприятливої торгової політики.

Ключові слова: глобальні торгові війни, торгові конфлікти, протекціонізм, зовнішня торгівля, податкові надходження, фіскальні наслідки, фіскальні ризики.

Abstract

THE FISCAL INSTRUMENTS TO REDUCE THE EFFECTS OF GLOBAL TRADE WARS AND ENSURE ECONOMIC GROWTH IN UKRAINE

Bilousova Olena Stanislavivna Doctor of Economic Sciences, Leading Researcher of the Department of Public Finance, Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Panasa Mirnogo St., 26, Kyiv

The current problems of selection and application of budget and tax instruments to reduce the effects of global trade wars and ensure economic growth in Ukraine are studied. Direct and indirect channels for spreading the economic consequences of trade wars to the fiscal space of the countries participating in the trade war, third countries and Ukraine have been identified. It was found that the relationship of direct and indirect channels of trade wars on the public finances of third countries due to changes in global value chains through business transactions that affect the size of the tax base of income tax, personal income tax, social contributions, as well as increasing the need for budget support for exporters.

The analysis of vulnerabilities of national economies and public finances of different countries showed that the greatest risks arise at low levels of financial and investment potential of the economy due to reduced (or failure to reach the appropriate level for developing countries) competitiveness in price, quality and innovation, and create fiscal risks to the sustainability of public finances in the short term and the narrowing of the fiscal space in the medium term.

The international experience of budgetary stimulation of foreign trade is generalized and the list of budgetary and tax instruments for reduction of consequences of global trade wars and maintenance of steady economic growth in Ukraine is substantiated, in particular increase of budgetary expenses for realization of the Sustainable Development Goals of Ukraine; state support of exports, in particular export subsidies for priority industries; development of import substitution programs for "strategic livelihoods"; implementation of measures to protect domestic producers; tax benefits, subsidies, creation of free economic zones for the activities of exporting producers, tax incentives for research and development, implementation and coordination of favorable trade policies.

Keywords: global trade wars, trade conflicts, protectionism, foreign trade, tax revenues, fiscal consequences, fiscal risks.

Постановка проблеми

торгова війна економічне зростання

Трансформація фіскального простору, як сукупності фінансових можливостей уряду надавати (через певну сукупність бюджетно-податкових інструментів) бюджетні ресурси для вирішення актуальних соціально-економічних завдань без порушення стійкості фінансової позиції уряду, відбувається під впливом збільшення зовнішніх викликів та посилення їх впливу на національну економіку [1]. У широкому значенні фіскальний простір передбачає формування фінансового потенціалу для забезпечення стійкості державних фінансів та розширення фіскального простору у середньостроковій перспективі через підтримку стійкого розвитку національної економіки, як передумови збільшення майбутніх фіскальних надходжень, а також зменшення видатків на попередження фіскальних ризиків від зовнішніх і внутрішніх загроз [2].

Політика розширення фіскального простору має враховувати обмеження, пов'язанні із викликами та загрозами торгових війн, що змінюють світову торгівлю, загострюють боротьбу на ринках сировини, технологій, інновацій та інвестицій. Зовнішня торгівля товарами і послугами є важливим фактором, що впливає на фіскальний простір та забезпечення економічного зростання. Тож, потребують вирішення проблеми вибору та застосування бюджетно-податкових інструментів для зменшення наслідків глобальних торгових війн та забезпечення розвитку національної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

А.Берту, С.Стампнер, К.Жарде, Д.Сієна і С.Урсула базуючись на модельних розрахунках, здійснених з використанням міжнародної макроекономічної моделі, кількісно оцінили наслідки підвищення ввізного мита, зокрема зниження загальної факторної продуктивності та уповільнення темпів економічного зростання [3]. А.Берту, К.Жарде, Д.Сиена, У.Щербович проаналізували економічні втрати від торгової війни між США та Китаєм (2018-2019 рр.) [4]. М.Мескіта дослідив вплив торгових війн на треті країни, зокрема на країни, що розвиваються [5]. С.О.Корабліним на основі аналізу економічних причин привабливості неоліберальної доктрини у міжнародних відносинах було виявлено, що принципи вільної конкуренції та саморегульованих ринків відстоюють країни, які мають на них явні конкурентні переваги [6]. Коли такі переваги зникають, країни починають застосовувати різні види протекціонізму. В.В.Небрат обґрунтовано вибір пріоритету національних інтересів економічного розвитку у визначенні зовнішньоторговельної політики [7]. Малодослідженими є проблеми застосування бюджетно-податкових інструментів для зменшення наслідків глобальних торгових війн.

Метою статті є обґрунтування сукупності бюджетно-податкових інструментів для зменшення наслідків глобальних торгових війн та забезпечення економічного зростання в Україні.

Виклад основного матеріалу

Економічні наслідки торгових війн поширюються на фіскальний простір різними каналами та мають особливості розповсюдження для учасників торгової війни та для третіх країн. Розподіл на прямі та непрямі канали може здійснюватися залежно від рівня імовірності виникнення фіскальних втрат.

Учасники торгової війни зазнавали прямих втрат внаслідок прийнятих рішень щодо підвищення ввізного мита на певні групи товарів. До прямих каналів можна віднести: збільшення вартості імпорту; зменшення експорту товарів, на які підвищено ввізне мито, та обсягів іноземних замовлень на виробництво проміжної продукції; зниження конкурентоспроможності продукції та відповідних доходів, що безпосередньо впливають на зменшення бази оподаткування податком на прибуток компаній. Збільшення вартості імпорту через канал споживання призводить до зниження купівельної спроможності домогосподарств і опосередковано впливає на зменшення внутрішнього споживання (зменшуючи ВВП), або зменшення інвестицій.

До непрямих каналів поширення наслідків торгових війн на їх учасників можна віднести:

-підвищення країнового ризику, який збільшує вартість запозичень та фінансових витрат підприємства, опосередковано зменшуючи базу оподаткування податком на прибуток;

-збільшення видатків бюджету на підтримку заходів щодо кредитування експортерів;

-падіння сукупної продуктивності;

-зниження інвестиційного попиту через зростання невизначеності;

-коливання валютних курсів, що впливає на перерахунок монетарних статей балансу та зміну витрат (або доходів) підприємств;

-перенесення підприємством виробничих бізнес-процесів з однієї країни в іншу, що розриває усталений виробничий ланцюг, призводить до втрати податків і зборів, сплачуваних підприємством у господарській діяльності;

-зменшення асортименту продукції (опосередковано впливає на скорочення працівників та зменшення платежів з податку на дохід фізичних осіб та соціального внеску);

-зміни у використанні сировини через перехід на доступні імпортні проміжні продукти, що впливають на собівартість продукції та зменшення бази оподаткування; або перехід на доступні товари вітчизняного виробництва, що позитивно позначиться на доходах підприємств (залежать від ступеня замінності імпортованих товарів вітчизняними);

-уповільнення темпів зростання ВВП;

-зниження попиту на робочу силу, рівня занятості у підприємств- експортерів та витрат на оплату праці, зменшення бюджетних надходжень;

-падіння цін на акції та облігації, що негативно позначається на фінансовій сфері та зменшенні бази оподаткування компаній тощо.

Для третіх країн до вищенаведеного переліку (непрямий канал поширення) додаються фіскальні ризики, пов'язані із змінами глобальних ланцюгів створення доданої вартості. Це відбувається у наслідок витіснення підприємств таких країн більш конкурентоспроможними компаніями країн- учасниць торгової війни на ринках з низькими ставками ввізного мита та з іншими перевагами.

Країни, що розвиваються (які відносяться до третіх країн), зокрема, Мексика, Чилі, Колумбія та Перу, очікували уповільнення економічного зростання у 2019 р. до 2 в.п. ВВП та звуження фіскального простору через зменшення податкових надходжень та збільшення дефіциту бюджету. У Чилі і Перу - де мідь (товар на який оголошено підвищення мита) становила велику частку експорту (49% і 31%, відповідно), виникли ризики втрати доходів через підвищення мита, зниження попиту на сировинні товари [5] та відповідно на зменшення обсягу експорту.

За модельними розрахунками (здійсненими з використанням міжнародної макроекономічної моделі) підвищення тарифів на 10 в.п. призводить до зниження на 1,75% загальної факторної продуктивності, що негативно впливає на темпи економічного зростання [3]. Ці процеси обумовлювали зниження світового реального ВВП приблизно на 0,2 в.п. і досягатиме 0,5 в.п. через три роки [4]. Збільшення невизначеності щодо майбутніх умов ведення бізнесу, а також підвищення вартості фінансування капіталу через збільшення фінансового ризику позичальника призводять до зниження інвестиційного попиту. Отже, зростання невизначеності уповільнює інвестиційні процеси та через два роки зменшує інвестиції приблизно на 1,4%-2,8%. Нижчі інвестиції зменшують капітал і попит на робочу силу, що знижує заробітну плату та податкові платежі підприємств до бюджету, соціальні внески.

Економічні наслідки від підвищення тарифів між США та Китаєм поширюються на треті країни через непрямий канал - торгові та виробничі зв'язки, що виникають в межах глобальних ланцюгів створення доданої вартості. Виникає ефект кумулятивного тарифу, що збільшується з кожною проміжною ланкою глобального ланцюга. Найбільші втрати мають торгові партнери, які знаходяться на останніх ланках глобального ланцюгу поставок.

Отже, взаємозв'язки прямих та непрямих каналів поширення наслідків торгових війн на державні фінанси третіх країн обумовлені змінами у глобальних ланцюгах створення доданої вартості через господарські операції, що впливають на розмір бази оподаткування податком на прибуток, податком на доходи фізичних осіб, соціальних внесків, а також збільшенням потреби у бюджетній підтримці експортерів.

«Каскадне» підвищення торгових тарифів та поширення наслідків торгових війн, їх вплив на стан державних фінансів третіх країн залежить від можливостей держави взаємодіяти з підприємствами для зменшення таких ризиків. Аналіз сфер вразливості національних економік та державних фінансів різних країн показав, що найбільші ризики виникають при низькому рівні фінансового та інвестиційного потенціалу економіки через зниження рівня (або недосягнення належного рівня для країн, що розвиваються) конкурентоспроможності за ціною, якістю та інноваційністю продукції, та створюють фіскальні ризики стійкості державних фінансів у короткостроковому періоді та звуження фіскального простору у середньостроковій перспективі.

Дослідження експортних можливостей України показали існування резерву сировини та виробничих потужностей для розширення географічного сегменту експорту у сферах: забезпечення продовольства, зокрема молочною продукцією, олійною продукцією; машинобудування, зокрема електричних машин, обладнання; легкої промисловості тощо. Проте, промисловість недостатньо успішно вирішує внутрішні проблеми підготовки до технологічних викликів Індустрії 4.0 [8]. При цьому слід враховувати, що Україна має високий науковий потенціал, який дозволить розвивати нові можливості для участі у поставках глобальних ланцюгів створення доданої вартості та виробництва інноваційної продукції.

Членство України в СОТ забезпечує покращення доступу українських товарів і послуг та їх постачальників до нових ринків. Дослідження умов доступу до ринків для товарів та послуг українських товаровиробників показав, що більшість країн підтвердили скасування мита для українських товарів, зняття торгових бар'єрів (зокрема щодо оформлення імпортних ліцензій, полегшення та спрощення митних процедур) входження на європейські ринки. Європейська комісія оголосила про надання додаткової підтримки українській інноваційній спільноті у розмірі 20 млн євро грантів [9]. При цьому модернізація вітчизняної промисловості з урахуванням технологічних викликів Індустрії 4.0 та вихід на нові ринки потребує також державної допомоги.

Крім цього, аналіз угод про торговельні відносини України з США та України з Китаєм, Угоди про асоціацію між Україною та ЄС показав, що норми угод охоплюють не лише торгівлю, а й додаткові сфери зовнішньої політики, такі як міжнародні потоки інвестицій та робочої сили, а також захист прав інтелектуальної власності та навколишнього середовища. Ці правові домовленості мають норми про вільний рух товарів, послуг, капіталу, а також про інвестиційне співробітництво та спрямовані на створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Для використання існуючих можливостей слід запроваджувати нові види державної підтримки експорту.

Практика останній років щодо торгових обмежень, пов'язаних з карантинними заходами через COVID-19, показала необхідність розвитку внутрішнього ринку з можливостями «самозабезпечення критичною групою» товарів та послуг, системи доступу до отримання освітніх послуг.

За висновками спеціалістів ІЕПр пріоритетними для України є програми: державної підтримки забезпечення доступу до освіти соціально вразливих верств населення [10]; підтримки виробництва вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу [11]; співфінансування модернізації у сфері ресурсозберігаючого землеробства, агропереробки, біобезпеки; сприяння розвитку сімейного фермерства, заохочення великих виробників у сфері тваринництва до розширення ними кормової бази; підтримки забезпечення технологічного розвитку до світових стандартів (що сприятиме приєднанню вітчизняних виробників до вищих ланок глобальних ланцюгів створення доданої вартості) [8], тощо. Реалізація зазначених та інших пріоритетів розвитку економіки потребує державної підтримки.

Для зменшення наслідків глобальних торгових війн та забезпечення стійкого економічного зростання в Україні вважаємо за доцільне застосовувати такі бюджетно-податкові інструменти:

-збільшення бюджетних видатків для реалізації Цілей сталого розвитку України в частині підтримки промисловості, інновацій та інфраструктури;

-державна підтримка експорту, зокрема експортні субсидії для пріоритетних галузей;

-розвиток програм імпортозаміщення для «стратегічних товарів життєзабезпечення населення»;

-здійснення заходів із захисту вітчизняного товаровиробника;

-підтримка освіти і науки;

-податкові пільги, субсидії, створення вільних економічних зон для діяльності виробників-експортерів, податкові стимули для досліджень і розробок, впровадження та узгодження сприятливої торгової політики.

Бюджетні видатки на економіку, які здійснювалися упродовж 2018-2021 рр., недостатні для належної підтримки підприємств та забезпечення розвитку промисловості, інновацій та інфраструктури. За даними Моніторингового звіту [12], підготовленого Державною службою статистики України, ціль 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» не досягнуто за багатьма показниками, зокрема, у 2020-2021 рр. Завдання 9.1 - «розвивати якісну, надійну, сталу та доступну інфраструктуру, яка базується на використанні інноваційних технологій, у т. ч. екологічно чистих видів транспорту» не було реалізовано на належному і очікуваному рівні. Показник 9.1.1 «Частка сільського населення, яке проживає на відстані понад 3 км від дороги з твердим покриттям, %», цільовий орієнтир якого у 2020 р. визначено у 3,0%, не досягнуто. У 2021 р. фактично цей показник становив 1,51%. У Вінницькій, Волинський, Дніпропетровській, Закарпатській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Черкаській та інших областях цей показник становив менше 1%. При цьому, видатки Зведеного бюджету України за статтею «Дорожнє господарство» у 2021 р. склали178,4 млрд грн або 60,8% загального обсягу видатків на економічну діяльність (293,4 млрд грн). За нашими оцінками, що базуються на фактичних показниках бюджетних видатків та досягнутих результатах, бюджетні видатки, необхідні для реалізації цілі 9 (показник 9.1.1), становлять 354,4 млрд грн і значно перевищують можливості Зведеного бюджету. Це свідчить про необхідність підвищення ефективності використання бюджетних коштів для досягнення показника 9.1.1 Цілей сталого розвитку.

У 2020 р. не було досягнуто такі показники:

9.1.2 «Обсяг перевезених вантажів, млн тонн» (цільовий орієнтир, встановлений на 2020 р., 1650,0 млн тонн). У 2020 р. показник становив 1641 млн тонн, або 99,5% встановленого орієнтиру;

9.1.3 «Кількість перевезених пасажирів, млн осіб» (цільовий орієнтир, встановлений на 2020 р., 5200,0 млн осіб). У 2020 р. показник становив 2570,2 млн осіб або 49,4% встановленого цільового орієнтиру. Видатки Зведеного бюджету України за статтею «Транспорт» (крім видатків на дорожнє господарство) у 2020 р. становили 10,4 млрд грн, або 3,9% загального обсягу видатків на економічну діяльність (263,9 млрд грн). Оцінки бюджетних видатків, необхідних для реалізації цілі 9, показників 9.1.2-9.1.3, становлять близько 20 млрд грн;

9.1.4 «Ступінь зносу основних засобів за ВЕД «Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність», %» (цільовий орієнтир, встановлений на 2020 р., 49,0%). У 2020 р. показник становив 48,1%. Проте, ступінь зносу наземного і трубопровідного транспорту становив 50,9%, авіаційного транспорту 52,1%, що, відповідно, на 2,8 в.п. та 4 в.п. гірше за встановлений цільовий орієнтир;

9.2.1 «Частка електротранспорту у внутрішньому сполученні, %» (цільовий орієнтир, встановлений на 2020 р., 65,0%). У 2020 р. показник становив 63,2%, або 97,2% встановленого орієнтиру;

9.4.2 «Частка доданої вартості за витратами виробництва підприємств, які належать до середньо-високотехнологічного сектору переробної промисловості (зокрема, виробництва хімічної продукції; електричного устаткування; машин та устаткування; автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів; інших транспортних засобів відповідно до КВЕД) у загальній доданій вартості за витратами виробництва, %» (цільовий орієнтир, встановлений на 2020 р. 7,5%). У 2019 р. показник становив 3,8%, або 50,7% встановленого орієнтиру.

Не досягнуто також цільові орієнтири за показниками: 9.4.3 «Частка працівників, зайнятих на підприємствах, які належать до високо- та середньо- високотехнологічних секторів переробної промисловості (зокрема, з виробництва фармацевтичних продуктів і препаратів; хімічної продукції; машинобудування; комп'ютерів, електронної та оптичної продукції; повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування відповідно до КВЕД), у загальній кількості зайнятих працівників у промисловості, %»; 9.5.1 «Частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у ВВП, %»; 9.5.2 «Частка реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %».

З метою державної підтримки досягнення Цілей сталого розвитку пропонуємо:

у податковій сфері: запровадити інноваційні податкові пільги та

можливість додаткового списання витрат на амортизацію основних засобів, придбаних у 2020-2022 рр., зокрема для електротранспорту, що використовується у внутрішньому сполученні;

у бюджетній сфері: запровадити співфінансування інноваційно-

інвестиційних проектів, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку.

Досягнення зазначених Цілей опосередковано сприятиме розвитку зовнішньої торгівлі. Найбільш успішний міжнародний досвід державної підтримки експорту базується на застосуванні низки напрямів [13], зокрема:

-державні експортні кредитні гарантії федерального уряду для захисту експортерів від втрат імовірної безнадійної заборгованості через експорт в країни, що розвиваються, а також на ринки, до яких важко отримати доступ [14];

-пряме кредитування (здійснюється безпосередньо експортно-кредитним агентством), страхування;

-підтримка процентної ставки, покриття ризику процентної ставки за кредитом протягом усього терміну позики;

-проектне фінансування;

-пов'язана допомога у формі позики офіційної допомоги розвитку, грантів;

-рефінансування від KfW [15];

-програми підтримки транскордонної торгівлі та великого німецького експорту в Африку (KfW IPEX-Bank);

-інструменти дольового співфінансування федеральним урядом, ТНК, банками, страховими компаніями;

-викуп дебіторської заборгованості; експортний акредитив;

-спеціальні умови фінансування певних галузей промисловості, зокрема суднобудування, (програма гарантування CIRR - процентної ставки, яка розраховується та публікується щомісяця ОЕСР на основі ринкових процентних ставок) [16].

Банк розвитку KfW підтримує експортну економіку різними способами. Від імені федерального уряду забезпечуються три програми сприяння експорту: фінансування німецького експорту до країн, що розвиваються (Програма експортного фінансування ERP); програма фінансування суднобудування (застосування ставок CIRR); програма фінансування експорту до африканських країн-замовників [17]. У рамках програми ERP можуть надаватися позики іноземним покупцям німецьких експортних товарів або банкам країни- замовника за мінімальною процентною ставкою. ERP це спеціальний фонд, який походить від Плану Маршалла після закінчення Другої світової війни як «Програма відновлення Європи», і яким KfW керує від імені федерального уряду для забезпечення просування бізнесу в Німеччині [18].

У 2019 р. Федеральний уряд Німеччини взяв на себе гарантію замовлень на суму близько 21 млрд євро або близько 1,6% загального німецького експорту. Державні експортні кредитні гарантії Федерального уряду (чисте покриття) - за товарними кредитами за експортними поставами до країн, що розвиваються (зокрема, Центральної та Східної Європи та країни СНД) у 2019 р. становила близько 75%. Рішення щодо державної підтримки великих експертних операцій, вибору інструментів фінансування приймається Міжміністерським комітетом (створює умови для координації рішень міністерств, сприяє узгодженості економічної, фінансової та зовнішньої політики для забезпечення зростання національної економіки). У 2019 р. було видано 58 інвестиційних гарантій на суму близько 3,3 млрд євро для 38 проектів. Це майже втричі більше, ніж у попередньому році (1,2 млрд євро). Федеральні гарантії можуть надаватися на проекти, які служать для забезпечення постачання Німеччини сировиною (проекти з розробки, видобутку та транспортування сировини до Німеччини).

В Україні створено правові передумови для запровадження успішних підходів до державної підтримки підприємств. Також прийнято Закон України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту», яким визначено основні завдання державної підтримки експортної діяльності вітчизняних підприємств. Проте, найбільш дієвою у 2021-2022 рр. є програма «Доступні кредити 5-7-9». За цією програмою здійснюється підтримка посівної для сільськогосподарських товаровиробників [19], а також підтримка поточної господарської діяльності малих і середніх підприємств. Державна допомога надається також для підтримки та активізації підприємництва на період дії воєнного стану за програмою «Доступні кредити 5-7-9» терміном до 5 років «інвестиційні кредити» та до 3 років «на поповнення обігових коштів» у розмірі до 60 млн грн за ставкою 0% на період воєнного стану та 5% річних після припинення воєнного стану до кінця строку кредиту. Розмір кредитної гарантії становить до 50% від суми кредиту.

Надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва (часткової компенсації процентних ставок за кредитами, надання гарантій уповноваженим банкам на забезпечення виконання зобов'язань за кредитами) здійснюється Фондом розвитку підприємництва. Законодавством передбачено надання спільної підтримки у рамках регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва, Фондом розвитку підприємництва з відповідними місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування. Страхування експортних операцій здійснюється Експортно-кредитним агентством, яким за 2021 р. [20] укладено 6 договорів страхування з об'ємом підтриманого експорту на 96,3 млн грн та отримання експортерами фінансування на 12,6 млн грн. Однак цього не достатньо для підтримки експорту.

Розмір наданої державної допомоги суб'єктам господарювання у 2019 р. становив менше 4 млрд грн (за даними центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування) [21]. Допомога надавалася у вигляді: субсидій (736 млн грн), гарантій (493,6 млн грн), компенсації збитків суб'єктам господарювання (441,5 млн грн), дотацій (151,4 млн грн), податкових пільг (129,9 млн грн), збільшення державної частки у статутному капіталі суб'єктів господарювання (58,2 млн грн), зменшення фінансових зобов'язань суб'єктів господарювання (0,7 млн грн), інше [21].

Такі результати свідчать про необхідність підвищення ефективності діяльності цього Агентства та інших центральних і місцевих органів влади, що надають державну підтримку суб'єктам господарювання, а також запровадження бюджетно-податкових інструментів підтримки підприємств, включаючи спеціальні види підтримки експортерів. Запровадження інструментів, які успішно застосовуються у країнах ЄС, дозволять здійснювати коригування фіскального простору для зменшення негативних наслідків торгових війн, активізації інноваційних факторів розвитку та забезпечення стійкого економічного зростання в Україні.

Для України доцільні були б такі бюджетно-податкові інструменти підтримки: державні експортні кредитні гарантії; пряме кредитування ЕКА; підтримка процентної ставки та покриття ризику процентної ставки за кредитом; проектне фінансування; пов'язана допомога у формі грантів;

рефінансування; програми підтримки експорту в Африку; інструменти дольового співфінансування урядом, ТНК, банками, страховими компаніями, підприємствами та населенням (через облігації розвитку територій та проектні облігації); викуп дебіторської заборгованості; експортний акредитив; спеціальні умови фінансування певних галузей промисловості, зокрема літакобудування та суднобудування.

У попередніх наукових дослідженнях [10; 22] нами було обґрунтовано застосування бюджетно-податкових інструментів, які залишаються

актуальними, зокрема: інноваційні податкові пільги з податку на прибуток підприємств, які ґрунтуються на витратах на НДДКР; інноваційно бюджетні трансферти підприємствам для реалізації інноваційно-інвестиційних проектів (для наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності підприємств в межах 200 тис. євро на три роки одному суб'єкту господарювання); програми співфінансування великомасштабних і середньострокових інноваційно-інвестиційних проектів підприємств за окремими етапами їх реалізації (підготовка; розробка або придбання інноваційних технологій, здійснення інших етапів проекту, введення в експлуатацію новостворених об'єктів, окупність інвестицій); програми співфінансування однотипних інноваційно- інвестиційних проектів регіональних виробничих кластерів, які ведуть свою діяльність в економічно слабких регіонах, і проектів малих підприємств, із застосуванням інвестиційних платформ.

Важливим напрямом розвитку фіскального простору є фінансовий контроль над наданням державної підтримки різними бюджетно-податковими інструментами, а також моніторинг фіскальних ризиків, пов'язаних із зовнішньо-економічною діяльність підприємств.

Висновки

Аналіз підходів до визначення наслідків глобальних торгових війн дозволив узагальнити інструментарій оцінки таких наслідків, зокрема за допомогою моделей економічної рівноваги, що враховують економічні наслідки підвищення митних тарифів та часові горизонти їх дії, канали поширення впливу таких наслідків, рівень нестабільності, етапів циклу ділової активності. Прямі і непрямі канали поширення наслідків торгових війн на фіскальний простір третіх країн, зокрема включають: прямі - підвищення торгових тарифів та вартості імпорту; непрямі - зменшення продуктивності, зростання витрат на підтримку експортерів, зниження інвестиційного попиту через зростання невизначеності.

Доведено, що наслідки глобальних торгових війн опосередковано впливають на фіскальний простір України, як країни з малою, відкритою та переважно сировинною економікою, зокрема у результаті зменшення експортних операцій, обсягів іноземних замовлень на виробництво продукції, ВВП, рівня занятості на підприємствах-експортерах.

Опосередкований вплив наслідків глобальних торгових війн на фіскальний простір України свідчить про необхідність (для забезпечення стратегічного розвитку економіки) мінімізації втрат та використання можливостей від ефекту заміщення контрагентів на зовнішніх ринках, отримання нових іноземних замовлень на виробництво продукції (експортного попиту) у промисловості. Це потребує запровадження належного бюджетно- податкового інструментарію для зменшення наслідків глобальних торгових війн та забезпечення економічного зростання в Україні.

Реалізація цього можлива за умови ефективної взаємодії держави та вітчизняних підприємств, що може бути предметом подальших досліджень.

Література:

1. Heller P. 2005. Understanding Fiscal Space. IMF Policy Discussion Paper 05/4. International Monetary Fund. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/pdp/2005/pdp04.pdf (дата звернення: 05.05.2022).

2. Goto T., Takahashi S. 2018. IMF's Lagarde laments 'wasted opportunity' from trade war. URL: https://asia.nikkei.com/Editor-s-Picks/Interview/IMF-s-Lagarde-laments-wasted-opportunity- from-trade-war (дата звернення: 05.05.2022).

3. Berthou A., Jardet C., Siena D. and Ursula S. 2018. Costs and consequences of a trade war: a structural analysis. Rue de la Banque, Banque de France. no. 72. URL:

https://publications.banque-france.fr/sites/default/files/medias/documents/818459_rdb72_en_v5.pdf (дата звернення: 05.05.2022).

4. Berthou A., Jardet C., Siena D., Szczerbowicz U. 2018. Costs and consequences of a trade war: a structural analysis". Rue de la Banque, Banque de France. 72. URL: https://publications.banque-france.fr/sites/default/files/medias/documents/818459 rdb72 en v5.pdf (дата звернення: 05.05.2022).

5. Mesquita M. 2019. How a trade war would impact global growth. URL: https://www.weforum.org/agenda/2019/01/how-trade-war-would-impact-global-growth-tariff (дата звернення: 05.05.2022).

6. Кораблін С.О. Неоліберальний мейнстрім: коли Америка проти. Економіка України. 2017. № 5-6. С. 90-105.

7. Небрат В.В. Історичний вимір трендів зовнішньоекономічної політики. Економіка України. 2017. № 5-6. С. 151-169.

8. Виклики майбутнього для промислового розвитку України: наукова доповідь / за ред. д-ра екон. наук Л.В. Дейнеко; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогноз. НАН України». Київ, 2022. 184 с.

9. ЄС додатково підтримуватиме українські інноваційні технологічні компанії та стартапи. 2022. URL: https://imp.export.gov.ua/news/3889-the_eu_will_additionally_support_ ukrainian_innovative_technology_companies_and_startups (дата звернення: 05.05.2022).

10. Стійкість державних фінансів України у довгостроковій перспективі: кол. моногр. / Луніна І.О., Білоусова О.С., Твердохлібова Д.В. та ін. ; за ред. д.е.н., І.О.Луніної ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2020. 364 с.

11. Корпоратизація аграрного сектора економіки України: колективна монографія / за ред. д-ра екон. наук Шубравської О.В.; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2020. 205 с.

12. Моніторинговий звіт «Цілі сталого розвитку. Україна 2021». Державна служба статистики України, офіс ЮНІСЕФ в Україні та офіс Координатора системи ООН в Україні.

2021. URL: https://www.unicef.org/ukraine/reports/sustainable-development-goals-ukraine-2020- monitoring-report (дата звернення: 05.05.2022).

13. Finanzinstitutionen, Trade & Commodity Finance. 2021. URL: https://www.kfw-ipex- bank.de/Internationale-Finanzierung/KfW-IPEX-Bank/Gesch%C3%A4ft:ssparten/Finanzinstitutionen- Trade-Commodity-Finance/index-3.html (дата звернення: 05.05.2022).

14. Die Auslandsgewдhrleistungen des Bundes. 2021. URL: https://www.bundesfinanzministerium.de/Web/DE/Themen/Internationales_Finanzmarkt/Finanz_un d_Waehrungspolitik/Auslandsgewaehrleistungen_des_Bundes/auslandsgewaehrleistungen.html

15. Arrangement on officially supported export credits. 2019. TAD/PG(2019)1. Trade and Agriculture directorate participants to the Arrangement on officially supported export credits. 147 р.

16. Fцrderung fьr die deutsche Werftindustrie. 2021. URL: https://www.kfw-ipex- bank.de/Internationale-Finanzierung/KfW-IPEX-Bank/Unternehmen/Unsere-Rolle-in-der-Au%C3% 9Fenwirtschaftsf%C3%B6rderung/Schiffs-CIRR-Programm/ (дата звернення: 05.05.2022).

17. Unsere Rolle in der AuЯenwirtschaftsfцrderung. 2021. URL: https://www.kfw-ipex- bank.de/Internationale-Finanzierung/KfW-IPEX-Bank/Unternehmen/Unsere-Rolle-in-der- Au%C3%9Fenwirtschaftsf%C3%B6rderung/ (дата звернення: 05.05.2022).

18. Wir bringen unser Know-how als erfahrener Spezialfinanzierer ein. 2021. URL: https://www.kfw-ipex-bank.de/%C3%9Cber-uns/Unsere-Rolle-in-der-Au%C3%9Fenwirtschaftsf% C3%B6rderung/Unser-Know-how/ (дата звернення: 05.05.2022).

19. Про надання фінансової державної підтримки. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28- 2020-%D0%BF#n9 (дата звернення: 05.05.2022).

20. Звіт про управління ПАТ «Експортно-кредитне агентство» за 2021 р. URL: https://www.eca.gov.uafinansova-informatsiya-eka/#.YrBCgXZBzIU (дата звернення: 05.05.2022).

21. Звіт Антимонопольного комітету України за 2020 рік. Розпорядження Антимонопольного комітету України від 11.03.2021 № 7-рп. URL: https://amcu.gov.ua/ (дата звернення: 05.05.2022).

22. Білоусова О.С. Фінансова взаємодія держави та підприємств для розвитку економіки. Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спец. 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України", Київ, 2019. 40 с.

References:

1. Heller, P. (2005). Understanding Fiscal Space”. IMF Policy Discussion Paper 05/4. International Monetary Fund. Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/pdp/2005/pdp04.pdf.

2. Goto, T. & Takahashi S. (2018). IMF's Lagarde laments 'wasted opportunity' from trade war. Retrieved from https://asia.nikkei.com/Editor-s-Picks/Interview/IMF-s-Lagarde-laments- wasted-opportunity-from-trade-war

3. Berthou, A., Jardet, C., Siena, D. & Ursula, S. (2018). Costs and consequences of a trade war: a structural analysis. Rue de la Banque, Banque de France, [Online], no 72. Retrieved from https://publications.banque-france.fr/sites/default/files/medias/documents/818459_rdb72_en_v5.pdf

4. Berthou, A., Jardet, C., Siena, D. & Szczerbowicz, U. (2018). Costs and consequences of a trade war: a structural analysis". Rue de la Banque, Banque de France. 72. Retrieved from https://publications.banque-france.fr/sites/default/files/medias/documents/818459_rdb72_en_v5.pdf

5. Mesquita, M. (2019). How a trade war would impact global growth. Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2019/01/how-trade-war-would-impact-global-growth-tariff

6. Korablin, S.O. (2017). Neoliberal'nyj mejnstrim: koly Ameryka proty [Neoliberal mainstream: when America is against]. Ekonomika Ukrainy- Ukraine economy, 5-6, 90-105 [in Ukrainian].

7. Nebrat, V.V. (2017). Istorychnyj vymir trendiv zovnishn'oekonomichnoi polityky [Historical dimension of foreign economic policy trends]. Ekonomika Ukrainy - Ukraine economy, 5-6, 151-169 [in Ukrainian].

8. Dejneko, L.V. (2022). Vyklyky majbutn'oho dlia promyslovoho rozvytku Ukrainy [Challenges of the future for the industrial development of Ukraine]. Kyiv: DU «In-t ekon. ta prohnoz. NAN Ukrainy» [in Ukrainian].

9. Sait “Diia Business”. YeS dodatkovo pidtrymuvatyme ukrains'ki innovatsijni tekhnolohichni kompanii ta startapy [The EU will additionally support Ukrainian innovative technology companies and startups]. Retrieved from https://imp.export.gov.ua/news/3889-the_eu_will_additionally_support_ ukrainian_innovative_technology_companies_and_startups [in Ukrainian].

10. Lunina, I.O., Bilousova, O.S. & Tverdokhlibova, D.V. (2020). Stijkist' derzhavnykh finansiv Ukrainy u dovhostrokovij perspektyvi [Sustainability of public finances of Ukraine in the long run]. Kyiv: DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy» [in Ukrainian].

11. Shubravs'koi, O.V. (2020). Korporatyzatsiia ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy [Corporatization of the agricultural sector of the economy of Ukraine]. Kyiv: DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy» [in Ukrainian].

12. Monitorynhovyj zvit «Tsili staloho rozvytku. Ukraina 2021» [Monitoring report "Sustainable Development Goals. Ukraine 2021"]. (n.d.). Retrieved from https://www.unicef.org/ ukraine/reports/sustainable-development-goals-ukraine-2020-monitoring-report [in Ukrainian].

13. Finanzinstitutionen, Trade & Commodity Finance. 2021. (n.d.). Retrieved from https://www.kfw-ipex-bank.de/Internationale-Finanzierung/KfW-IPEX- Bank/Gesch%C3%A4ftssparten/Finanzinstitutionen-Trade-Commodity-Finance/index-3.html

14. Die Auslandsgewдhrleistungen des Bundes. 2021. (n.d.). Retrieved from

https://www.bundesfinanzministerium.de/Web/DE/Themen/Internationales_Finanzmarkt/Finanz_un d_Waehrungspolitik/Auslandsgewaehrleistungen_des_Bundes/auslandsgewaehrleistungen.html

15. Arrangement on officially supported export credits. 2019. TAD/PG(2019)1. Trade and Agriculture directorate participants to the Arrangement on officially supported export credits. 147 p.

16. Fцrderung fьr die deutsche Werftindustrie. 2021. (n.d.). Retrieved from

https://www.kfw-ipex-bank.de/Internationale-Finanzierung/KfW-IPEX-Bank/Unternehmen/Unsere- Rolle-in-der-Au%C3%9Fenwirtschaftsf%C3%B6rderung/Schiffs-CIRR-Programm/

17. Unsere Rolle in der AuЯenwirtschaftsfцrderung. 2021. (n.d.). Retrieved from https://www.kfw-ipex-bank.de/Internationale-Finanzierung/KfW-IPEX-Bank/Unternehmen/Unsere- Rolle-in-der-Au%C3%9Fenwirtschaftsf%C3%B6rderung/ (дата звернення: 05.05.2022).

18. Wir bringen unser Know-how als erfahrener Spezialfinanzierer ein. 2021. (n.d.). Retrieved from https://www.kfw-ipex-bank.de/%C3%9Cber-uns/Unsere-Rolle-in-der-Au%C3% 9Fenwirtschaftsf%C3%B6rderung/Unser-Know-how/

19. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro nadannia finansovoi derzhavnoi pidtrymky vid 24.01.2020 № 28 (zi zminamy) [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine On providing financial state support of 24 January 2020 № 28 (as amended)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/28-2020-%D0%BF#n9 (Accessed 5 May 2022) [in Ukrainian].

20. Zvit pro upravlinnia PAT «Eksportno-kredytne ahentstvo» za 2021 r. [Management Report of PJSC "Export Credit Agency" for 2021]. Retrieved from https://www.eca.gov.ua/ finansova-informatsiya-eka/#.YrBCgXZBzIU [in Ukrainian].

21. Zvit Antymonopol'noho komitetu Ukrainy za 2020 rik [Report of the Antimonopoly Committee of Ukraine for 2020] vid 11.03.2021 № 7-rp. Retrieved from https://amcu.gov.ua/ [in Ukrainian].

22. Bilousova, O.S. (2019). Finansova vzaiemodiia derzhavy ta pidpryiemstv dlia rozvytku ekonomiky [Financial interaction of the state and enterprises for economic development]. Extended abstract of Doctor 's thesis. Kyiv, DU "Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy" [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru