Напрями запровадження інноваційних інструментів реалізації державної промислової політики в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра економіки та регіональної економічної політики

Дніпропетровського регіонального інституту державного управління

Національної академії державного управління при Президентові України

Напрями запровадження інноваційних інструментів реалізації державної промислової політики в Україні

Шевченко Лілія Гранитівна,

кандидат економічних наук, доцент

Савостенко Тетяна Олександрівна,

кандидат економічних наук, доцент

У статті наведено розв'язання актуальної наукової проблеми обґрунтування напрямів запровадження інноваційних інструментів реалізації державної промислової політики.

Проаналізовано діяльність уряду України щодо запровадження заходів стосовно підтримки промисловості, що свідчить про відсутність документів стратегічного характеру в цій сфері.

З метою вдосконалення державної промислової політики України з урахуванням сучасних викликів проведено аналіз особливостей застосування інноваційних інструментів промислової політики у країнах Європейського Союзу, окреслено перспективи впровадження європейського досвіду. Зазначено, що для вирішення завдання забезпечення сталості економічного розвитку в Європейському Союзі запроваджено концепцію смарт-спеціалізації (розумна спеціалізація), що полягає у виявленні та реалізації унікального для кожного регіону та/або країни потенціалу економічного розвитку, заснованого на його специфічних конкурентних перевагах. Однією з важливих складових частин концепції смарт-спеціалізації у країнах Європейського Союзу є концепція кластерного розвитку промисловості.

Висвітлено стратегічні напрями розвитку промислового сектора Україні відповідно до Національної економічної стратегії на період до 2030року. Зроблено висновок про значний відрив національних підходів до реалізації промислової політики від європейських практик, спричинений недостатніми ресурсами регіональних стейкхолдерів і слабкою підтримкою центрального уряду.

У статті приділено увагу питанню організації та розвитку інноваційних високотехнологічних кластерів. Визначено, що напрями їх створення мають бути інтегровані до регіональної стратегії розвитку. Запропоновано науково- прикладні підходи застосування актуальних інноваційних інструментів державної промислової політики, які конкретизовано у пропозиції щодо створення Інноваційного високотехнологічного кластера (ІАМ) на регіональному рівні та напрямах консолідації дій зацікавлених сторін.

Ключові слова: публічне управління, промислова політика, інноваційні інструменти, стратегія, смарт-спеціалізація, державна підтримка, кластер, стейкхолдери.

DIRECTIONS FOR THE IMPLEMENTATION OF INNOVATIVE TOOLS IMPLEMENTATION OF STATE INDUSTRIAL POLICY IN UKRAINE

The article investigates the current scientific problem of substantiating the directions of introduction of innovative tools for the implementation of state industrial policy.

Key words: public administration, industrial policy, innovative tools, strategy, smart-specialization, state support, cluster, stakeholders.

Низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції, насиченість внутрішнього ринку товарами імпортного виробництва, недосконалість механізмів публічного управління промисловим сектором погіршують стратегічні перспективи розвитку країни. Це зумовлює необхідність формування промислової політики, орієнтованої на заходи довгострокового, стратегічного характеру, спрямованої на створення умов для надання економічному зростанню у промисловому секторі економіки сталого характеру.

Незважаючи на велику кількість наукових праць вітчизняних і закордонних дослідників щодо механізмів промислової політики, у сучасних умовах соціально-економічного розвитку України та її регіонів актуальності набувають дослідження, у яких містяться пропозиції щодо інтеграції сучасних інструментів, що використовуються у провідних країнах, до стратегічних документів регіонального та національного рівня, а також практичні рекомендації щодо їх запровадження.

За часи незалежності в Україні було здійснено низку заходів щодо підтримки промисловості з метою попередження занепаду важливого сектора економіки, але бракувало документів стратегічного характеру в цій сфері. У період 1996-- 2003 рр. було ухвалено дві концепції державної промислової політики України (у 1996 та 2003 рр.), у квітні 2018 р. Кабінет Міністрів України оприлюднив для обговорення проєкт Стратегії розвитку промислового комплексу України до 2025 р., але цей документ досі не ухвалений, що свідчить про відсутність дотепер стратегічного документа розвитку промисловості.

Водночас необхідно зазначити, що 3 березня 2021 р. постановою Кабінету Міністрів України № 179 було затверджено Національну економічну стратегію на період до 2030 р., що є ґрунтовним, комплексним документом, у якому, зокрема, промисловість визначена як «каталізатор економічного зростання та опора сталого розвитку України» [1]. У стратегії визначено 4 стратегічні цілі за цим напрямом, серед яких «створення нових виробничих потужностей шляхом стимулювання інноваційної діяльності підприємств у всіх регіонах країни з використанням конкурентних переваг кожного з них» [1]. Звертаємо увагу на те, що серед викликів та перешкод досягнення цілі визначено:

- відсутність тісної співпраці наукових установ та промислових підприємств (відірваність української науки від реальних потреб промисловості та відсутність ефективної співпраці між наукою та промисловістю);

- відсутність смарт-спеціалізації (незавершений процес становлення об'єднувальних для всієї області точок зростання та пріоритетних напрямів у форматі смарт-спеціалізації) [1].

У цьому документі прописано шляхи досягнення стратегічної цілі, серед яких акцентуємо увагу на таких:

- упровадження Індустрії 4.0;

- сприяння регіональному розвитку;

- упровадження інноваційних технологій;

- розвиток українського машинобудування (транспортне та залізничне, виробництво сільськогосподарської техніки, суднобудування), хімічної, агро- та харчової промисловості [1].

Багатьма країнами та міжнародними організаціями вже розроблено механізми публічної політики, дію яких спрямовано на подолання проблем у промисловому секторі завдяки розвитку співпраці між учасниками інноваційної системи. Вони охоплюють ключові проблемні аспекти та сфери, що потребують державного втручання, - стимулювання інновацій, забезпечення рівних можливостей доступу до ринків і ресурсів та вирівнювання диспропорцій економічного розвитку регіонів.

На регіональному та національному/надна- ціональному рівнях завдання забезпечення сталості економічного розвитку ефективно вирішуються завдяки концепції смарт-спеціалізації (розумна спеціалізація) - запровадженому Європейським Союзом (далі - ЄС) підходу, що полягає у виявленні та реалізації унікального для кожного регіону та/або країни потенціалу економічного розвитку, заснованого на його специфічних конкурентних перевагах. В основі підходу - розроблення країнами або окремими регіонами стратегій розумної спеціалізації, узгоджених як із наявними національними стратегіями інноваційного розвитку, так і із пріоритетами розвитку сусідніх регіонів, що дозволяє досягати масштабніших цілей завдяки об'єднанню активів та зусиль регіонів.

Ключовими принципами цих стратегій визначено такі:

- обрання обмеженої кількості пріоритетів розвитку регіону з урахуванням його сильних сторін та міжнародної спеціалізації, уникання поширеної раніше практики дублювання пріоритетів розвитку інших регіонів і обрання «модних» напрямів (нано-, біотехнології тощо), для розвитку яких регіон не має критичної маси ресурсів. Чітке визначення обмеженого кола пріоритетів дозволяє сконцентрувати управлінські зусилля й уникнути розпорошення бюджетного фінансування;

- залучення до визначення пріоритетів розвитку регіону найбільш інноваційно активних місцевих підприємств та організацій, що мають практичні знання та досвід реалізації інноваційних проєктів, бачення щодо найбільш перспективних з погляду майбутнього розвитку регіону інноваційних технологій та продуктів, а також послідовності практичних кроків для втілення нових ідей;

- стимулювання внутрішньорегіональних та зовнішніх кроссекторальних зв'язків шляхом створення умов для розвитку кластерів світового класу, що сприяє розвитку спеціалізації та технологічної диверсифікації в регіоні;

- створення інноваційних систем у вигляді експериментальних платформ на основі широкого публічно-приватного партнерства із залученням нових, «неочікуваних» учасників [2].

Однією з важливих складових частин концепції смарт-спеціалізації у країнах ЄС є концепція кластерного розвитку, що почала впроваджуватися на початку 2000-х рр. та, з початком реалізації політики смарт-спеціалізації у 2011 р., була інтегрована до неї багатьма європейськими країнами з огляду на спільні цілі, методи та моделі організації інноваційної діяльності. Зважаючи на те, що більшість країн ЄС мають достатній досвід розвитку кластерів, реалізація концепції смарт- спеціалізації здійснюється з активним використанням методів та інструментів кластерної політики, зокрема й у частинах визначення пріоритетних напрямів розвитку, організації процесу відбору компаній і організацій, налагодження ефективного діалогу між учасниками. Крім того, актуальність упровадження концепції кластерного розвитку в європейських країнах та в Україні зумовлена її ефективністю щодо залучення МСП до ланцюгів доданої вартості, адже європейський досвід свідчить, що МСП виступають основними бенефіціарами кластерних програм.

Вивчення європейського досвіду в цій сфері доводить, що ЄС реально та швидко впроваджує принципи кластеризації економік своїх країн, зокрема:

- діють «Маніфест кластеризації ЄС» та «Європейський кластерний меморандум»;

- кластерний підхід до управління промисловістю інтегрований у принципи державних політик;

- кластери стимулюють значне підвищення продуктивності та впровадження інновацій;

- формування інноваційних кластерів передбачає державну підтримку як на національному, так і на регіональному рівнях;

- процеси кластеризації у країнах ЄС уважаються одними з головних драйверів розвитку інноваційних та промислових екосистем [3].

З погляду стратегічних цілей, шляхів та завдань за напрямом «Промисловість», що визначено в Національної економічної стратегії на період до 2030 р., на особливу увагу заслуговує розгляд організації та розвитку інноваційних високотехнологічних кластерів. За європейськими підходами, основою таких кластерів є коллаборація (співпраця) широкого кругу гравців відповідного економічного сектора - малого та середнього бізнесу, великих підприємств, університетів, наукових установ та лабораторій, інкубаторів, центрів трансферу технологій. Кластер є важливим продовженням і однією з форм розвитку місцевої інноваційної екосистеми, що сприяє розвитку конкретного регіону та/чи галузі. Інтеграція в місцеві екосистеми включає також розвиток відносин не тільки з учасниками кластера, а з більш широким кругом гравців, що входять у той чи інший економічний сектор.

Розвиток кластерів підтримується відповідними програмами, що включають формування інфраструктури кластера, сервісні послуги для учасників, а також інші інструменти та механізми, що дозволяють краще реагувати на спільні виклики. Хайтек-кластери підтримують та розвивають активності R&D (лабораторії, технопаркі, центри прототипування, центри та хаби 4.0), які, у свою чергу, залежать від загальних макроекономічних та фіскальних інструментів даного регіону та/чи країни. Щоб досягнути максимального економічного росту, ці інструменти повинні сприяти розвитку інновацій та розробок [3].

В Україні ми констатуємо значний відрив від європейських практик, спричинений недостатніми ресурсами регіональних стейкхолдерів і слабкою підтримкою центрального уряду, але, з іншого боку, натепер офіційно визначено наміри щодо їх запровадження.

В Асоціації підприємств промислової автоматизації України (А1П1АУ) уважають, що єдиний шлях - через консолідацію всіх стейкхолдерів та фокусування на спільних цілях та середньо-, довгострокових програмах дій. Ними була розроблена модель створення хайтек-кластерів для стратегічної сесії у Дніпрі за участю німецьких консультантів [3].

Але, на нашу думку, спочатку ідея створення інноваційних високотехнологічних кластерів має бути інтегрована до регіональної стратегії розвитку. У серпні 2020 р. була затверджена Стратегія регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 р. та План реалізації Стратегії регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 р. на 2021-2023 рр. Зважаючи на стратегічні цілі, що були визначені у Стратегії, зокрема інноваційний розвиток регіону на основі смарт-спеціалізації (рис. 1), уважаємо, що одним із таких проєктів може бути створення інноваційного високотех- нологічного кластера ІАМ (Інжиніринг, Автоматизація, Машинобудування). Проєкт створення такого кластера кореспондує з напрямом реалізації стратегічної цілі, а саме «поліпшення умов для розвитку наукоємного виробництва, зокрема машинобудування».

Аргументи на користь створення кластера, що пропонується, такі:

- єднання в єдиному ланцюгу створення доданої вартості;

- підвищення можливості виходу на зовнішні ринки;

- зростання ролі цифровізації як ключового чинника конкурентоспроможності.

Просування ідеї створення регіональних кластерів ІАМ у регіонах було розпочато за підтримки таких організацій, як Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) - засновник руху «Індустрія 4.0», розробник проєкту Національної стратегії 4.0, де є значний фокус на кластерному розвитку, Українська агенція кластерного розвитку CLUST-UA, ГС «Хай-тек офіс Україна», інших [3].

інноваційний державний промисловий

Рис. 1. Стратегічні цілі регіонального розвитку Дніпропетровської області та напрями їх реалізації [4]

Інноваційний високотехнологічний кластер ІАМ на регіональному рівні пропонується створювати за таким алгоритмом:

1. У регіоні відбуваються круглі столи й обговорення запропонованої концепції. Координатором виступає обласна державна адміністрація.

2. Після напрацювання консенсусу щодо засад та цілей об'єднання ухвалюється рішення щодо того, хто гратиме роль кластерного модератора та стосовно створення кластерної ініціативи ІАМ.

3. Створюється робоча група, яка працює над організаційними, юридичними моментами створення кластера.

4. Проводиться стратегічна сесія підписантів меморандуму (робочої групи).

5. Відбувається зібрання потенційних учасників кластера, на якому ухвалюють рішення про організаційну форму, Статут, програмні документи, систему та принципи управління кластером.

Після досягнення консенсусу на рівні стейкхолдерів відповідні звернення про підтримку кластерів ІАМ можуть бути направлені до таких центральних та регіональних органів виконавчої влади, а також інших стейкхолдерів промислового й інноваційного розвитку України:

- у Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - для інтеграції у План заходів реалізації Національної економічної стратегії на період до 2030 р.;

- у Міністерство освіти та науки України - для інтеграції в інноваційну стратегію України;

- у Міністерство розвитку громад та територій України - для створення централізованих кластерних політик на рівні держави й інтеграції в них цієї ініціативи;

- в обласні державні адміністрації, торгово-промислові палати, регіональні агенції з розвитку - для спільної консолідації та включення інноваційного високотехнологічного кластера ІАМ у спільні стратегії та плани регіонального розвитку.

Узагальнюючи вищерозглянуті аспекти, варто зазначити, що за умов, коли економічне зростання та сталий розвиток ототожнюються з науково-технічним прогресом, центральною складовою частиною промислової політики Україні повинно стати використання інноваційних інструментів її реалізації, зокрема високотехнологічних кластерів. Однак європейський досвід свідчить, що досягнення синергічного ефекту від запровадження інноваційних підходів у розвиток промисловості залежить від консолідації всіх головних стейкхолдерів промислового розвитку навколо стратегії, що повинно бути основним завданням діяльності публічних органів управління різних рівнів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Про затвердження Національної економічної стратегії на період до 2030 р.: постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-nacionalnoyi- eko-a179 (дата звернення: 06.04.2021).

2. Щодо державної політики підтримки розвитку інноваційних кластерів у промисловості України: аналітична записка. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/ekonomika/schodo-derzhavnoi-politiki-pidtrimki-rozvitku- innovaciynikh-klasteriv-u (дата звернення: 14.04.2021).

3. Регіональні стратегії промислових хайтек-модель та КРІ. URL: https://www.industry4ukraine.net/news/ regionalni-strategiyi-promyslovyh-hajtek-model-ta-kri/ (дата звернення: 14.04.2021).

4. Про Стратегію регіонального розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 р. URL:https://adm.dp.gov.ua/pro-oblast/rozvitok-regionu/strategiya-rozvitku/proekt-strategiyi-rozvitku-dnipropetrovskoyi- oblasti-na-period-do-2027-roku (дата звернення: 14.04.2021).

Размещено на Allbest.ru