Експортній потенціал як фактор трансформації інфраструктури зернового ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКСПОРТНІЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЗЕРНОВОГО РИНКУ

Ткачев Валерій Анатолійович, аспірант кафедри менеджменту і логістики Одеської національної академії харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса

Анотація

Україна довела, що готова, незважаючи на кризовий стан в країні, виконувати взяті на себе міжнародні зобов'язання, зокрема, експорту сільськогосподарської продукції. Готовності інфраструктури зернового ринку України забезпечувати зростаючі обсяги експорту сільгосппродукції та викликам сьогодення присвячено дане дослідження. Проведено аналіз експорту та виробництва зерна. Встановлення, що зростання поставок на зовнішній ринок веде до оздоровлення соціально-економічної ситуації в агровиробництві та суміжних галузях. Наголошено, що збільшення виробництва сільгосппродукції, в тому числі зерна, дозволяє створювати нові робочі місця, підвищувати купівельну спроможність усередині країни, розширювати базу оподаткування. Нарощування експортного потенціалу дозволить підвищити роль в загальносвітовому виробництві та експорті зерна.

Запропоновано напрями удосконалення експортної зернової інфраструктури, а саме: активізувати роботу з вдосконалення законодавчої бази експорту зерна; збільшення потужностей діючих зернових терміналів з перевалки; впровадження сучасних цифрових технологій (блокчейн, старт-технологій) відправки зернових вантажів, усунення дефіциту вагонів -зерновозів. Наголошено, що обсяг інвестицій, необхідний для створення сучасної експортної інфраструктури повинен бути забезпечений як власним капіталом Державної Продовольчої Зернової Корпорації, так і за рахунок кредитів банків з державною участю, необхідно активне залучення прямих іноземних інвестицій в виробництво, зберігання, транспортування експортованого зерна, зокрема, за рахунок капіталу з країн імпортерів.

Запропоновано створення ефективної системи державного контролю та нагляду за якістю в сфері обігу зерна, що забезпечить отримання більш достовірної інформації щодо зернових ресурсів країни, їх якості, можливостях експорту шляхом сертифікації якості зерна та декларування його обігу. Розробити систему пільгового оподаткування підприємств-експортерів, пільгових кредитів, що надаються на розвиток експортного виробництва. Слід посилити державну підтримку страхових компаній, що мають досвід у сфері агрострахування, що дозволить надавати підприємствам-експортерам зернової продукції страхові послуги на пільгових умовах.

Ключові слова: логістика, зерно, експорт, транспорт, потенціал, вантаж.

Abstract

Export potential as a factor of grain market infrastructure transformation

Tkachev Valeriy Anatoliiovych Graduate student of the Department of Management and Logistics of the Odessa National Academy of Food Technologies

Ukraine has proved that it is ready to fulfill its international obligations, in particular, the export of agricultural products, despite the crisis in the country. This study is devoted to the readiness of the infrastructure of the grain market of Ukraine to provide growing volumes of agricultural exports and the challenges of today. The analysis of grain export and production is carried out. Establishment that the growth of supplies to the foreign market leads to the improvement of the socio-economic situation in agricultural production and related industries. It is emphasized that increasing the production of agricultural products, including grain, allows to create new jobs, increase purchasing power within the country, expand the tax base. Increasing the export potential will increase the role in world grain production and exports.

The directions of improvement of the export grain infrastructure are offered, namely: to intensify work on improvement of the legislative base of grain export; increasing the capacity of existing grain terminals for transshipment; introduction of modern digital technologies (block chain, start-technologies) of sending grain cargoes, elimination of deficit of grain trucks. It is emphasized that the amount of investment required to create a modern export infrastructure should be provided both by the State Food Grain Corporation's own capital and by loans from state-owned banks, it is necessary to actively attract foreign direct investment in production, storage, transportation of exported grain. at the expense of capital from importing countries.

It is proposed to create an effective system of state control and quality supervision in the field of grain circulation, which will provide more reliable information on the country's grain resources, their quality, export opportunities through certification of grain quality and declaration of its circulation. To develop a system of preferential taxation of exporting enterprises, preferential loans provided for the development of export production. State support for insurance companies with experience in the field of agricultural insurance should be strengthened, which will allow grain exporting companies to provide insurance services on preferential terms.

Keywords: logistics, grain, exports, transport, potential, cargo.

Постановка проблеми

Агросектор України з його базовою складовою - сільським господарством - є системоутворюючим в національній економіці, формуючи продовольчу, економічну, екологічну та енергетичну безпеку держави. Україна є лідером в експорті зернових культур і соняшникової олії. Вітчизняний агросектор зі значними експортним потенціалом може стати рушієм розвитку національної економіки, надаючи імпульс інвестиційному, технологічному та соціальному піднесенню України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значним внеском у розробку проблеми формування ефективного зернового ринку є наукові дослідження зарубіжних вчених, зокрема О. Скринік, О. Михайльова, А. Корбута, С. Хасенова, А. Бісенбаєва, У. Дуалета, А. Куришбаєва, яких проведено комплексне дослідження ринку зерна.

Розвиток зернового ринку України є у центрі уваги таких вітчизняних дослідників як М. Присяжнюка, М. Безуглого, С. Кваші, А. Розгона, П. Саблука, О. Нікішиної, І. Савенка, І. Седікової та ін. Фактори формування цінових тенденцій на зерновому ринку України на сучасному етапі, розглядають Ю. Лузан, О. Боднар, О. Шпичак, І. Кобут Ю. Воскобійник та ін. Поряд із цим виникла потреба подальшого аналізу й проведення досліджень у контексті змін експорту зернових вантажів в нових реаліях сьогодення.

Мета статті. Україна довела, що готова, незважаючи на кризовий стан в країні, виконувати взяті на себе міжнародні зобов'язання, зокрема, експорту сільськогосподарської продукції. Готовності інфраструктури зернового ринку України забезпечувати зростаючі обсяги експорту сільгосппродукції та викликам сьогодення присвячено дане дослідження.

Виклад основного матеріалу

Зерно і продукти його переробки складають вагому частину сировини підприємств переробної промисловості, формуючі галузеві пропорції не тільки в агропромисловому виробництві, а й у всій економіці країни. За останні роки Україна перетворилася в одного з найбільших світових експортерів зерна. За аналітичними даними Держмитслужби за 2019/2020 маркетингового року на зовнішні ринки поставлено 57,2 млн. т зернових, зернобобових та борошна, що на 6,8 млн. т більше 2018/2019 МР (50,4 млн. т.) [1].

Рис. 1. Еволюція експорту та виробництва зерна Побудовано автором за даними Держстату України

Збільшення виробництва зерна в розрахунку на його експорт має важливе економічне та політичне значення. Однак перспективи розвитку постачання на зовнішній ринок українського зерна залежать від ефективності державних механізмів та бізнесу щодо збільшення обсягів внутрішнього виробництва зерна, державної політики в галузі сприяння його експорту, логістичної інфраструктури [2]. При цьому дуже важливим є вивчення та використання досвіду зарубіжних країн, які успішно просувають свою продукцію на зовнішній ринок. Різні механізми підтримки експорту зерна, що застосовуються країнами - провідними постачальниками зерна з урахуванням норм і правил СОТ, можуть бути адаптовані до українських умов, що в перспективі підвищать конкурентоспроможність українського зерна на зовнішніх ринках.

У порівнянні з більшістю товарів промислового виробництва та енергетичною сировиною зерно є унікальним товаром, необхідним для задоволення базових людських потреб. У зв'язку з цим його експорт має не тільки економічне, а й політичне значення, від якості та регулярності зернових поставок залежить продовольча безпека країн, які через кліматичні та географічні умови не можуть, за рахунок внутрішніх ресурсів, забезпечити населення [3]. Зерно відноситься до одних з найбільш дешевих товарів на світовому ринку (з точки зору співвідношення обсягу до вартості продукту), тому рентабельність експорту може бути забезпечена за умов великомасштабного постачання. З урахуванням обмежених термінів зберігання зерна, великого значення набуває ефективність його доставки автомобільним, морським, залізничним транспортом.

Характерною особливістю світового ринку зерна є той факт, що в даний час основну частину поставок забезпечують найбільші країни-експортери: США, Канада, Австралія, ЄС і Аргентина. В останні роки в число великих постачальників увійшли також Росія, Україна і Казахстан. Число країн - експортерів зерна на відміну від експортерів високотехнологічної та іншої промислової продукції жорстко обмежені природними факторами: родючістю грантів, наявністю води в достатньому обсязі, сприятливими кліматичними умовами, які не можуть бути перенесені за кордон або запозичені, тому кількість експортерів зерна завжди значно менше числа імпортерів.

Експортери на українському ринку представлені дочірніми структурами міжнародних компаній і компаніями українського походження, як Кернел і Нібулон, а також державною компанією - Державна Продовольча Зернова Корпорація України (ДПЗКУ). Експортери закуповують зерно як за форвардними, так і за спотовими контрактами. Не всі трейдери готові працювати на форвардних умовах, але в деяких компаній частка форвардних контрактів сягає 15 % від загального обсягу закупівель. Великі агрохолдинги є лідерами серед експортерів зерна з України [4]

Оскільки зерно належить до стратегічних товарів, найчастіше експортно-економічна вмотивованість постачальників зерна (на відміну, наприклад, від нафти) може не збігатися в повній мірі з інтересами відповідних держав, як з політичних мотивів, так і в разі неврожаїв. Основна частина зерна поставляється за прямими контрактами, через біржі реалізується близько 1/3 від всього обсягу світової торгівлі зерном. Основними біржами, де відбувається визначення цін на зерно, є Chicago Board of Trade і Лондонська біржа [4].

Надалі розглянемо логістичну інфраструктуру експорту зернових та окреслимо її проблеми. Транспортна система України поки справляється зі зростаючими врожаями зерна. Хоча зернова логістика в 2019 році стала значно дорожче [7]. Всі основні види транспорту (залізничний, автомобільний, морський, річковий) за підсумками 2019 показують зростання обсягів перевезення зернових вантажів (див. табл. 1). Однак, на думку учасників ринку, у кожного з видів транспорту є власні причини зростання показників.

Таблиця 1. Обсяги перевезення зернових вантажів за основними видами транспорту, 2019 р.