Діджиталізація - каталізатор ендогенного зростання економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ - КАТАЛІЗАТОР ЕНДОГЕННОГО ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Агафонова Марія Володимирівна провідний економіст відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України, м. Київ

Анотація

«Технологія - це дарунок Бога. Після дарунку життя, напевне, - найбільший з дарунків Бога. Це - мати цивілізацій, мистецтв та наук»

Фрімен Дайсон

фізик-теоретик, професор Принстонського університету (США)

Визначальним у Стратегії сталого розвитку України до 2030 р. є інноваційне спрямування розвитку, яке ґрунтується на активному використанні знань і наукових досягнень, стимулюванні інноваційної діяльності, створенні сприятливого інвестиційного клімату, оновленні виробничих фондів, формуванні високотехнологічних видів діяльності та галузей економіки. Усі ці аспекти охоплює діджиталізація, а саме цифровізація національної економіки, яка є домінуючим вектором руху у всьому глобальному просторі в епоху цифрового сьогодення.

В даній статті досліджено рівень впливу діджиталізації на глобальну економіку, проведено моніторинг технологій, що, ймовірно будуть застосовані до 2025 року відповідно до галузей промисловості, представлено шляхи розвитку інтернету речей, штучного інтелекту, 5G технологій, хмарних послуг та удосконаленої робототехніки, а також окреслено перспективи їх використання у цифровому майбутньому. В роботі доведено, що держави, що сьогодні беруть активну участь у впровадженні технологій діджиталізації в рамках Четвертої промислової революції отримають відчутні конкурентні переваги вже завтра.

В епоху Четвертої промислової революції представлено перерозподіл задач між людиною і машиною до 2025 року відносно 2020 року, а також ТОП -20 професій, на які буде підвищено/знижено попит на ринку праці до 2025 р., серед яких спеціалісти по обробці даних та вчені займають ТОП позицію серед спеціалістів, на яких буде підвищено попит на ринку праці в найближчому майбутньому. Наведено ТОП-15 навичок, необхідних для оволодіння сучасними професіями в часовому інтервалі до 2025 р., серед пріоритетних - критичне мислення до впровадження інновацій, комплексне вирішення проблем та активне вивчення стратегій.

На базі даних світових рейтингових досліджень проведено моніторинг рівня готовності України до трансформаційних змін у цифровому просторі серед інших країн Європи та світу, наведено рекомендації для успішного впровадження діджиталізації в Україні з метою ендогенного зростання економіки України та підвищення цифрової конкурентоспроможності національної економіки.

Ключові слова: діджиталізація, технології, інновації, ендогенне зростання, цифрова конкурентоспроможність.

Abstract

Agafonova Mariia Volodymyrivna Leading economist of the department of modeling and forecasting of economic development of the Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv,

DIGITALIZATION - CATALYST OF ENDOGENOUS GROWTH OF UKRAINE'S ECONOMY

"Technology is a gift from God. After the gift of life, it is probably the greatest of God's gifts. It is the mother of civilizations, arts and sciences. "

Freeman Dyson

theoretical physicist, professor at Princeton University (USA)

Determinant in the Strategy of Sustainable Development of Ukraine until 2030 is the innovative direction of development, which is based on the active use of knowledge and scientific achievements, stimulating innovation, creating a favorable investment climate, renewing production assets, forming high-tech activities and industries. All these aspects are covered by digitalization, namely the digitalization of the national economy, which is the dominant vector of movement in the entire global space in the digital age.

This article examines the level of impact of digitalization on the global economy, monitors technologies that are likely to be used by 2025 in accordance with industries, presents ways to develop the Internet of Things, artificial intelligence, 5G technology, cloud services and advanced robotics, and outlines prospects their use in the digital future. The paper proves that the states that take an active part in the introduction of digitalization technologies within the framework of the Fourth Industrial Revolution will gain tangible competitive advantages tomorrow.

In the era of the Fourth Industrial Revolution, the redistribution of tasks between man and machine by 2025 relative to 2020 is presented, as well as the TOP-20 professions that will increase/decrease demand in the labor market by 2025, among which data processors and scientists occupy TOP position among specialists, which will increase demand in the labor market in the near future. The TOP-15 skills needed to master modern professions in the time interval until 2025, among the priorities - critical thinking to innovation, comprehensive problem solving and active study of strategies.

Based on world rating research, Ukraine monitors the level of readiness for transformational changes in the digital space among other countries in Europe and the world, provides recommendations for successful implementation of digitalization in Ukraine to endogenous growth of Ukraine's economy and increase digital competitiveness of the national economy.

Keywords: digitalization, technologies, innovations, endogenous growth, digital competitiveness.

Постановка проблеми

Протягом останніх двох десятиріч світ став очевидцем безпрецедентних темпів технологічних інновацій у всіх сферах діяльності, від обчислень та штучного інтелекту до біотехнологій та нанотехнологій. Діджиталізація, тобто цифрова трансформація економіки та суспільства, на сьогоднішній день виступає потужним джерелом створення конкурентних переваг як розвинених країн, так і країн, що розвиваються, та є мейнстрімом ефективного економічного розвитку глобального світу. Зокрема, Нова Промислова Огратегія Європи в питанні визначення драйверів промислової трансформації та діджиталізації ЄС рекомендувала зосередити підвищену увагу інвестиціям, інноваціям та формуванню навичок [1], що, в той же час, є пріоритетними напрямками ендогенного зростання економіки України. В рамках проведеного в Україні дослідження «Digital Transformation Readiness», збільшення рівня діджиталізації України на 10% призводить до зростання ВВП на душу населення до 0,75%., зростання ж діджиталізації на 10 пунктів призводить до зниження рівня безробіття на 1,02% [2].

До переліку технологій, що останніми роками зазнали найбільш інтенсивного розвитку в рамках діджиталізації відносяться хмарні технології, інтернет речей і підключення пристроїв, шифрування та кібербезпека, штучний інтелект, роботизація, квантові обчислення та 3D, 4D друк. За прогнозами Всесвітнього Економічного Форуму більшість технологій Четвертої промислової революції, в основі якої лежить діджиталізація, стане повсякденністю вже до 2027 р. [3]. В більшості розвинених країн світу Індустрія 4.0 є державним пріоритетом, адже від неї залежить, чи прямуватиме країна, до високих технологій або ж повертатиметься до сировинного укладу. В якому напрямку прямуватиме Україна, і чи готова вона прийняти виклик Четвертої промислової революції'? Чи готова країна до діджиталізації в рамках побудови ендогенної моделі зростання економіки України? Чи задовільним є рівень наукового підґрунтя для розвитку діджиталізації в Україні? Ці та інші питання буде розглянуто у даній статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі аспекти формування та розвитку цифрових трансформаційних процесів в глобальному просторі висвітлюють такі українські та закордонні вчені як Єгоров І.Ю., Саліхова О.Б., Кушніренко О.М., Нік Бостром, Ерік Бріньолфссон і Ендрю Макафі, а також численні звіти на базі World Economic Forum та OECD. Однак доцільність та переваги впровадження діджиталізації в Україні не буде окреслена повною мірою, доки не будуть представлені вигоди та переваги використання діджиталізації у глобальному просторі, зокрема її вплив на глобальну економіку.

Мета статті - з метою успішного впровадження діджиталізації в Україні в рамках ендогенного зростання економіки країни, моніторинг рівня впливу діджиталізації на глобальну економіку.

Виклад основного матеріалу

Протягом останніх десятиліть новітні цифрові технології розвиваються у відповідності з експоненційною залежністю. «Сьогодні технології розвиваються так швидко, тому що ми пройшли точку переламу графіка експоненціального зростання» [4]. Згідно даній трансформації протягом останніх двох років стало очевидним прискорення впровадження новітніх технологій серед опитаних компаній. На рис. 1 представлено ряд технологій, згідно з ймовірністю компаній прийняти їх до 2025 року, серед яких до високопріоритетних відносяться хмарні обчислення, аналітика великих даних та Інтернет речей. Однак також спостерігається значне зростання зацікавленості у шифруванні, що відображає нові вразливості нашої цифрової ери, а також значно збільшується кількість фірм, які очікують на прийняння «нелюдиноподібних» роботів (дронів, промислової автоматизації) та штучного інтелекту, і обидві технології стають фундаментом для праці у різноманітних галузях економіки.

Рис.1. Технології, що, ймовірно, будуть застосовані до 2025 р., частка опитаних компаній, %

Джерело: побудовано автором за даними [5, С.27].

Впровадженння новітніх цифрових технологій ранжується відповідно до галузей, де вони застосовуються. Як зображено на табл. 1 штучний інтелект знаходить найбільш широке застосування у ІКТ, фінансових послугах, у сфері охорони здоров'я, а також у транспортній промисловості. Впровадження великих даних, інтернету речей та «нелюдиноподібної» робототехніки спостерігається у гірничодобувній та металевій промисловості, в той час як уряд та державний сектор по промисловим питанням приділяють особливу увагу шифруванню. Ці новітні технології налаштовані на майбутнє зростання відповідно до галузей, де вони знаходять широке застосування та вимагають збільшення кількості нових посад та освоєння нового набору навичок та компетенцій.

Таблиця 1 Технології, що, ймовірно, будуть застосовані до 2025 р. відповідно до галузі (частка опитаних компаній), %

Джерело: побудовано автором за даними [5, C. 28]

Розглянемо рівень впливу діджиталізації на глобальну економіку.

Інтернет речей (IoT) часто презентується як революція, але, насправді, це еволюція технологій, що була розроблена 19 років тому. Операції та технології автоматизації підключаються до датчиків, хмарних технологій, пристроїв зв'язку, інформаційних технологій. Прогнозується, що ринок інтернету речей до 2025 р. досягне 75,4 млрд. пристроїв (у 2020 р. - 30,7 млрд. пристроїв) [6, C.5]. Найближчими перспективами використання IoT є їх використання виробниками з метою «smart» управління підприємствами. IoT є активом управління діяльністю в реальному часі, що базується на моніторингу значного обсягу даних за допомогою датчиків, таких як температура, вологість, швидкість. За допомогою IoT можна в реальному часі відслідковувати доставку товару від пункту відправлення до кінцевого пункту призначення, і, фактично, IoT являє собою геолокацію за допомогою датчиків. Дані IoT можуть зменшити збої в ланцюгах збуту продукції, точно оцінювати час прибуття та умови зберігання товарів, що швидко псуються, наприклад ліків через температурні відхилення, що значною мірою вплине також і на надання страхових послуг.

Є свого роду каталізатор, що перетворить мобільні технології на ексклюзивні технології загального призначення, виступає як основний компонент розвитку Інтернету речей. 5 G дозволить зробити мобільний зв'язок більш швидким та надійним та забезпечити нову архітектуру зв'язку, що включає в себе віртуалізацію мережі, прозорий роумінг та неперевершену обчислювальну потужність та аналітику, що підтримується хмарними технологіями [7, С.19]. На сьогоднішній день дані технології пілотуються та розгортаються по всьому світу. Обсяги 5G зв'язку в глобальну економіку до 2035 року сягатимуть 13,2 трильйони $ США, зокрема, за видами економічної діяльності: сферу виробництва - 4,7 трильйони $ США, інформаційно -комунікаційні технології - 1,6 трильйони $ США, оптову та роздрібну торгівля - 1,2 трильйони $ США, суспільне обслуговування - 1 трильйон $ США, інше - 4,7 трильйони $ США [8, С.21]. До 2035 р. відповідно, на ринку праці 5 G зв'язок забезпечить 22,3 млн. нових робочих місць [8, С.4].

Зокрема, Європейський Союз планує покрити 5G всю територію до 2025 р. В Україні на сьогодні у ліцензійних зобов'язаннях операторів розглядаються вимоги до покриття п'яти найбільших міст України до 2025 р. За словами міністра цифрової трансформації М.Федорова: “Це дуже важливо, оскільки ця технологія насамперед цікава для бізнесу, який буде створювати програмне забезпечення та обладнання. До того ж 5G дозволяє підвищити ефективність робочого процесу і оптимізувати витрати” [9]. Розпочнеться тестування 5G на базі інноваційного парку UNIT.City, з метою чого Міністерством цифрової трансформації разом з UNIT.City у 2021 р. підписано меморандум, який, зокрема, передбачає створення R&D центру та тестової площадки по використанню технології 5 G на території UNIT.City [10].

Штучний інтелект (ШІ) дозволяє виробникам осмислити значний обсяг даних, які генерують пристрої на їх підприємствах, і трансформувати ці дані в певні рішення. Девід Де Кремер, засновник та директор Центру технологій штучного інтелекту для людства каже, що «штучний інтелект може незабаром набути навичків «загального інтелекту», яким володіють люди, та зайняти стратегічне положення на керівних посадах» [11]. Застосовуючи ШІ для підключення Інтернету речей, виробники можуть керувати бізнес -процесами на ПК через стіни відділів, а також крізь усі рівні постачальників. Найбільш багатообіцяючими перспективами застосування ШІ у виробничих системах - в якісному управлінні, технічному обслуговуванні та оптимізації ланцюгів збуту продукції. Технології штучного інтелекту, які лежать в основі «нелюдиноподібних роботів», а саме дронів, промислової автоматизації - це механізми, системи, які схожі на людський мозок, працюють за його принципом та здатні до самовдосконалення. Саме такі нейронні системи здатні повністю змінити економіку та змусити людей переорієнтовувати свою діяльність. Нік Бостром, професор Оксфордського університету у своїй книзі «Штучний інтелект. Етапи. Загрози. Стратегії» сказав наступне: «Якщо темпи росту глобальної економіки, які зберігались протягом останніх 50 років залижуться незмінними, населення планети до 2050 р. стане багатшим в 4,8 рази, а до 2100 р. - у 34 рази. Цей стрибок може бути пов'язаний із вибухоподібним розвитком інтелекту та появою штучного сверхрозуму» [12].

Розвиток штучного інтелекту та його майбутнє представлено на рис. 2.

У 2019 р. ОЕСР представила найбільш високопрофільний та всеохоплюючий консенсусний підхід щодо розвитку штучного інтелекту серед передових економік світу, що базується на спільній угоді членів країн G20 в питанні штучного інтелекту та угоді членів країн G7 по глобальному співробітництву щодо застосування штучного інтелекту. Партнерство в галузі штучного інтелекту являє собою багатосторонню ініціативу по відповідальному керівництву та використанню ШІ, що базується на правах людини, інклюзивності, інноваційності, сприяє економічному зростанню та добробуту [14]. Наприклад, Угода по цифровій економіці між Сінгапуром та Австралією включає меморандум взаєморозуміння в питанні ШІ, що дозволяє обмінюватись передовим досвідом та забезпечувати зв'язки між науково -дослідницькими та промисловими центрами, що базуються на використанні ШІ [15, С.6]. Аналогічні обов'язки сторін щодо узгодженої роботи по управлінню ШІ має Угода про партнерство між Сінгапуром, Новою Зеландією та Чилі (DEPA) [16]. В КНР прийнята стратегічна державна програма розвитку сфери ШІ до 2030 р., виконання якої забезпечується масштабним державним фінансуванням та приватними технологічними компаніями, які тісно пов'язані із китайською державою [17].

Рис. 2. Розвиток штучного інтелекту та його майбутнє.

Джерело: побудовано автором за даними [13, С.13]

Світовий досвід демонструє, що системи хмарних обчислень зменшують витрати на побудову та розширення державними установами власних потужностей. За даними журналу "The Economist", обсяги цифрової інформації зростають удесятеро кожні п'ять років. Тому для оброблення інформації самотужки органам влади та місцевого самоврядування необхідно періодично збільшувати кількість обчислювальних та людських ресурсів. Наприклад, у Великій Британії використання хмарних технологій зменшило витрати на цифрові трансформації та інформаційні технології від 2012 до 2015 року на 3,56 млрд фунтів стерлінгів. В Україні у 2020 р. було схвалено законопроект про хмарні послуги. За словами Віце прем'єр-міністра України - Міністр цифрової трансформації Михайла Федорова «принцип Cloud First дозволить знизити ризики корупції на закупівлі обладнання, зменшити витрати з бюджету та прискорити впровадження інновацій в органах влади, освіти, науки та інших сферах життя» [18].

Впровадження удосконаленої робототехніки до 2030 року сприятиме зростанню обсягів вирішення виробничих задач на 25 -45% (окрім їх використання в автомобільній і електронній промисловості). Прогнозується, що застосування удосконаленої робототехніки та ШІ підвищить продуктивність праці в багатьох галузях економіки на 30% під час зменшення витрат на робочу силу на 18-33%, що призведе до додатнього економічного ефекту між 600 млрд.$ до 1,2 трлн. $ до 2025 р. [19, C.9].

Оскільки в період пандемії Covid-19 безконтактна торгівля стала новою нормою життя, використання автономної робототехніки та транспортних засобів в розвинених країнах світу набирає обертів. В США наймасштабніша у світі компанія Amazon, що займається продажем товарів через мережу Internet має більш ніж 200 000 роботів, що працюють в складських приміщеннях, має на меті будівництво дослідницького Хаба по використанню робототехніки у м. Вестборо, штаті Массачусетс вартістю 40 мільйонів доларів [20]. ASYAD Group у м. Оман в рамках ініціативи «Tech Try», подібно як і в порту Роттердам в Південній Голландії, в логістичних цілях випробовують безпілотну робототехніку, а саме, дрони (огляд ймовірних тріщин причалів, обладнання на предмет потенційних дефектів), в тому числі і підводні (огляд морської інфраструктури в порту, тріщин, корозії в підземній конструкції), дрони для доставки товарів, а також для підрахунку складських запасів [21, C.21]. В цілому використання дронів в портовій інфраструктурі допомагає запобігти неефективності логістичних операцій в глобальному масштабі.

Із прогнозів WEF висновок напрошується сам собою: держави, що сьогодні беруть активну участь у впровадженні технологій діджиталізації в рамках Четвертої промислової революції отримають відчутні конкурентні переваги вже завтра.

У відповідь на діджиталізацію у розвинених країнах світу, а також у країнах, що розвиваються вже відбувається перерозподіл поточних задач між людиною та машиною. На рис. 3 та рис.4 зображено частки поточних задач, виконаних людиною та машиною у 2020 році та оцінки та прогнози керівників вищої ланки на 2025 рік. Згідно звіту WEF The future of jobs Report 2018 середньорозрахований час, витрачений на виконання певної задачі людиною та машиною у 2025 р. буде еквівалентним [5, C.5]. Головна увага машинних пристоїв та алгоритмів буде сфокусована на вирішенні задач, пов'язаних із інформацією, обробкою та пошуком даних, адміністративними питаннями, а також частковим виконанням ручної праці. До задач, для вирішення яких люди збережуть свої конкурентні переваги, буде віднесено консультування, прийняття рішення, забезпечення зв'язку та взаємодія з оточуючими.

Рис.3. Частка задач, що виконується людиною/машиною у 2020, частка опитаних компаній, %

Джерело: побудовано автором за даними [5, С.29]

Рис.4. Частка задач, що очікується на виконання людиною/машиною у 2025, частка опитаних компаній,%

Джерело: там же

Також у відповідь на діджиталізацію очікується перерозподіл персоналу на робочих місцях. До 2025 р. роботодавці очікують зниження усієї надлишкової робочої сили від 15,4% до 9% (зниження на 6,4%) та зростання нових професій від 7,8% до 13,5% (зростання на 5,7%) загальної бази співробітників (респондентів) компаній. Базуючись на цих даних WEF оцінює, що до 2025 р. 85 мільйонів робочих місць можуть бути витіснені зміною розподілу праці між людьми та машинами, в той час як виникнуть 97 млн. нових посад, адаптованих до нового перерозподілу праці між людьми, машинами та алгоритмами [5, С.29]. Перерозподіл професій на ринку праці зображено у табл.2.

Таблиця 2 ТОП-20 професій, на які буде підвищено/знижено попит на ринку праці до 2025 р.