Експортний акцент у торговельному представництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКСПОРТНИЙ АКЦЕНТ У ТОРГОВЕЛЬНОМУ ПРЕДСТАВНИЦТВІ

Бохан Аліна Василівна доктор економічних наук, доцент, професор кафедри світової економіки, Державний торговельно-економічний університет, 02156, м. Київ

Анотація

Сучасні проблеми міжнародних економічних відносин розглянуто у контексті важливих аспектів розвитку експортної діяльності. Міжнародна конкуренція впливає на стратегії економічного розвитку країн, але залежить від тенденцій глобалізації і вимагає активності держав, функціонування її інституцій. Діяльність торговельних представництв за кордоном є ринковим інтегратором, стимулює дію внутрішні та зовнішні сили дипломатії. Проблематика дослідження діяльності торговельних представництв за кордоном в підтримці експорту охоплює різні аспекти: політичні, дипломатичні, безпекові, інституційні, політичні, правові, стратегічні. Пріоритет стимулювання експорту передбачає заходи державного характеру для підтримання механізмів збуту вітчизняної продукції на зарубіжних ринках. Функціональна складова торговельних представництв змінюється, трансформує національне і міжнародне середовища контактів ринкових суб'єктів. Головні завдання: захист національних економічних, комерційних і бізнес інтересів, розвиток механізмів дипломатичного супроводу та експортного консалтингу, використання державних методів та інструментів стимулювання експорту. Констатовано про важливу роль економічної дипломатії в цих процесах і виконання функцій: презентації, аналітики, безпеки, посередництва, медіації, патронажу, інтервенції, іміджу.

Визначено, що фінансова криза, пандемія, торговельні суперечки, ресурсна експансія, політична конфронтація, війни кардинально змінюють міжнародне середовище. Це зменшує «економічний тонус» країн, але збільшує потребу у діяльності торговельних представництв за кордоном. Важливим є розвиток і удосконалення експортної політики країни, створення конструктивних механізмів підтримки національного виробника, розвитку державно -приватного партнерства та дипломатичного потенціалу.

Ключові слова: міжнародна взаємодія, експорт, економічна дипломатія, торговельне представництво, функції дипломатії, економічні інтереси.

Abstract

Bokhan Alina Vasylivna Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor Department of World Economy State University of Trade and Economics; Kyiv

EXPORT ACCENT IN A TRADE MISSION

Current problems of international economic relations are considered in the context of the development of export activities. International competition affects the economic development strategies of countries, but depends on the trends of globalization and requires the activity of states, the functioning of its institutions. The activity of trade missions abroad is a market integrator, stimulates the action of internal and external forces of diplomacy. Problems of studying the activities of trade missions abroad in support of exports cover various aspects: political, diplomatic, security, institutional, political, legal, strategic.

The priority of export promotion is state measures to support the mechanisms of sales of domestic products in foreign markets. The functional component of trade missions is changing, transforming the national and international environment of contacts of market participants. Main tasks: protection of national economic, commercial and business interests, development of mechanisms of diplomatic support and export consulting, use of state methods and instruments of export promotion.

The important role of economic diplomacy in these processes and performance of functions: presentation, analytics, security, mediation, mediation, patronage, intervention, image is stated. It is determined that the financial crisis, pandemic, trade disputes, resource expansion, political confrontation, wars are radically changing the international environment. This reduces the "economic tone" of countries, but increases the need for trade missions abroad. It is important to develop and improve the country's export policy, create constructive mechanisms to support the national producer, develop public-private partnerships and diplomatic capacity.

Keywords: international cooperation, exports, economic diplomacy, trade representation, functions of diplomacy, economic interests.

Постановка проблеми

В умовах загострення міжнародної конкуренції та зміни стратегій економічного розвитку країн, зовнішньоекономічна політика спрямовується на підтримку експортної діяльності та диверсифікацію напрямів торговельно-економічних взаємодій між країнами. Сама діяльність торговельних представництв за кордоном набуває ознак ринкового інтегратора, що стимулює дії внутрішніх і зовнішніх сил дипломатичного характеру.

Існуюча спроможність торговельних представництв і місій як учасників ринкових процесів брати участь в збільшенні можливостей країн щодо їх виходу на зарубіжні ринки, залучення іноземних інвестицій, покращення позицій у міжнародних рейтингах пов'язується з необхідністю їх розвитку. Організаційні та інфраструктурні потенціали у цій сфері характеризуються різноманітністю і залежать від політичних, економічних, соціальних, демографічних і екологічних факторів дислокації торговельних представництв, а також від міжнародного права і зобов'язань, міжнародних договорів і звичаїв.

Статус торговельних представництв може розглядатися як певні відносини: коли держава (приватна компанія, комерційна організація) від імені експортерів здійснює процеси організації, координації та стимулювання експортних операцій); коли торговельне представництво є дієвим з огляду реалізації ініціатив, ресурсів та управлінських рішень представників бізнесу. Водночас, глобалізаційні тренди є надзвичайно мінливими, формуючий не лише динаміку конкуренції, але й політико-економічну напругу, тим самим активізуючи сили дипломатії в цілях розвитку експортно орієнтованої моделі економіки країн.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна проблематика, в якій звертається увага на роль торговельних представництв за кордоном в підтримці експорту охоплює різні аспекти: політичні Н. Ривак [1]; дипломатичні (І. Безверха, О. Шаров) [2-3]; безпекові (Н. Левченко, Л. Антонова) [4]; інституційні (Г. Дугінець) [5]; торговельно-політичні та правові (Н. Дерунець) [6]; фінансові (О. Юхта) [7]; стратегічні (Н. Кравчук) [8] та ін. Еволюція розвитку інституту торговельного представництва має характерну складність і проблемність, але все ж набуває свого відродження та підтримку. Адже існує нагальність у розбудові дипломатичних каналів, збільшенні переговорних площадок, формуванні інвестиційного клімату та довіри, покращання рівня функціонування міжнародних економічних відносин.

Мета статті передбачає визначення особливостей розвитку торговельних представництв за кордоном та їх ролі в сприянні експортній діяльності, захисті економічних інтересів на зарубіжних ринках на прогресивних засадах.

Виклад основного матеріалу

Урізноманітнення прояву явищ глобалізації найбільше спостерігається на фоні зміни не лише амплітуди економічної співпраці, але й спрямованості експортно-імпортних потоків, ескалації торгових суперечностей, амбітних проектів здобуття лідерства одних країн за рахунок ресурсів інших. У даному контексті можна спостерігати зростаючий інтерес теоретиків і практиків до діяльності торговельних представництв і місій - закордонних органів держав, які на дипломатичному рівні представляють їх національні інтереси в економічній сфері та є включеними у механізми підтримання експортного потенціалу.

Перелік завдань у сфері діяльності торговельних представництв є широким, де управлінським центром виступає держава через задіяння нею відповідних інструментів впливу на ці процеси. Стимулювання експорту передбачає заходи переважно державного характеру для підтримання механізмів збуту вітчизняної продукції на зарубіжних ринках. З цього огляду, функціональна складова торговельних представництв суттєво розширюється, тим самим засвідчуючи трансформацію як національного, так і міжнародного середовища політико-економічних взаємодій господарюючих суб'єктів (рис. 1).

Рис. 1. Спрямованість дій торговельних представництв за кордоном* *Розроблено автором

Наприклад, історичний ракурс торговельного представництва як інституту галузі зовнішньоекономічної діяльності України окреслюється таким чином: період (від 24 серпня 1991 р. до 17 серпня 1993 р.) - діяльність торговельних представництв України регулювалась радянським «Положенням про торговельні представництва за кордоном»1989 р.); період (від 17 серпня 1993 р. до ЗО квітня 1994 р.) -> завдання діяльності торговельних представництв України було закріплене в «Положенні про торговельне представництво України за кордоном» [9]); ІІІ період (від 30 квітня 1994 р. до 8 квітня 2010 р.) було введено в дію «Положення про торговельно-економічну місію у складі закордонної дипломатичної установи» [10]. Це пояснювалося дублюванням функцій економічних радників диппредставництв та торговельно-економічних місій; необхідності проведення угодженого зовнішньополітичного курсу України, вдосконаленням механізму захисту за кордоном інтересів держави в економічній сфері, розвитку економічних зв'язків з іноземними державами і міжнародними організаціями [11]; IV період (від 8 квітня 2010 р. до 16 жовтня 2014 р.) виконання функцій торговельних представництв було покладено на відділи з економічних питань при дипломатичних представництвах України за кордоном; V період (від 16 жовтня 2014 р. по теперішній час) введення «Положення про Торгового представника України» з метою забезпечення просування економічних інтересів України на європейському та світовому ринку, здійснення у межах своїх повноважень координації діяльності торгових представництв у складі закордонних дипломатичних установ України [12]. Розвивається інститут торгових представників у закордонних дипломатичних установах, інститут почесних торговельних аташе та ін.

Доцільно зазначити, що «експортні акценти» в політиці економічного розвитку нашої країни відображені у цілому ряді сучасних нормативно - правових актах. У Законі України «Про дипломатичну службу» (№ 2449-VIII від 07.06.18) визначено завдання забезпечення дипломатичними методами захисту торговельно-економічних інтересів; вивчення та аналіз економічного становища у світі, зовнішньої та внутрішньої політики іноземних держав, діяльності міжнародних організацій; функцію координації діяльності з торговельно-економічних питань закордонними дипломатичними установами України. Запроваджено вимогу погодження з боку МЗС України призначень керівників і співробітників торговельних представництв України [13].

В «Експортній стратегії України («дорожній карті» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки» було також зазначено про важливість: системної підтримки українських виробників на зовнішніх ринках та інституційної спроможності держави в наданні інформаційного, консультативного, дорадчого, логістичного та організаційного супроводу їх зовнішньоекономічної діяльності на додаток до вже існуючих механізмів у цій сфері, посилення економічної спроможності закордонних дипломатичних установ України [14].

У «Положенні про закордонні дипломатичні установи України», що затверджено Указом президента України від 15.03.21 № 99/2021, до основних функцій закордонних дипломатичних установ України наразі включено:

- проведення аналізу стану відносин України з державою перебування або міжнародною організацією, зовнішньої та внутрішньої політики держави перебування, її соціально-економічного розвитку;

- участь у підготовці пропозицій щодо розвитку політичних, економічних, гуманітарних, культурних, наукових та інших зв'язків України з державою перебування або міжнародною організацією;

- сприяння експорту продукції українського походження, залученню інвестицій в Україну;

- сприяння розвитку науково-технічного співробітництва України з державою перебування або міжнародною організацією, зокрема у сферах інноваційної діяльності, трансферу технологій, захисту прав інтелектуальної власності [15].

В «Стратегії зовнішньополітичної діяльності України», затвердженій Указом Президента України від 26.08.21 № 448/2021, наголошується на необхідності використання «м'якої сили» через засоби публічної дипломатії, що сприятиме формуванню позитивного іміджу держави для налагодження нових політичних зв'язків, розвитку торговельно-економічного партнерства, поширення достовірної інформації про розвиток та досягнення України [16].

Можна стверджувати, що особливістю задіяння ресурсів торговельних представництв є їх пов'язаність з довгостроковими цілями розвитку в системі державного управління, механізмами удосконалення законодавчої, політичної, організаційної, фінансової, інформаційної та лоті стичної підтримки. У цьому контексті для України важливим є підтримання курсу економізації сфери дипломатії та використання потенціалів різних видів дипломатії (економічної, торговельної, комерційної, екологічної, енергетичної, кліматичної, культурної), що активно розвиваються в умовах прояву модальності глобалізації [17]. Пріоритетом для «Офісу з розвитку підприємництва та експорту» при Міністерстві економіки України та «Ради експортерів та інвесторів» при Міністерстві закордонних справ України (МЗС) має бути активна дипломатія. Адже перспективи торговельних представництв і місій за кордоном пов'язуються з умінням країн розвивати свій експортний потенціал у цілях диверсифікації торговельно-економічних зв'язків, зміцнення еколого-економічної безпеки, використання дипломатії в розв'язанні глобальних проблем людства.

У зв'язку з цим, можна погодитися з провідним експертом Національного інституту стратегічних досліджень О. Шаровим про те, що сучасна економічна дипломатія виконує цілий ряд важливих функцій: виконавчу (реалізацію економічної частини зовнішньої політики держави); аналітичну (інформаційне забезпечення зовнішньоекономічних відносин держави); безпекову (сприяння гарантіям національної економічної безпеки); посередницьку/медіаційну (обстоювання економічних інтересів держави, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у переговорах); патронажну (просування національних економічних інтересів); інтервенційну (здійснення легального дипломатичного впливу на міжнародні організації, іноземні уряди, бізнес); патерналістську (забезпечення державного сприяння участі вітчизняних виробників та інвесторів у міжнародній економіці); іміджеву (створення і підтримання позитивного іміджу держави у міжнародних економічних відносинах) [3, С. 15].

Спроба ідентифікації потенціалу економічної дипломатії представлена також у рамках проекту «Українська призма: Зовнішня політика», що охоплює понад п'ятдесять напрямів і оцінюється за п'ятьма основними індикаторами Кожен із зазначених індикаторів оцінюється за п'ятибальною шкалою, де 1 бал - мінімальна, 5 балів - максимально можлива оцінка. Для кожного індикатора визначено нормативну та фактологічну базу. За усіма індикаторами загальна оцінка напряму визначається середньоарифметичним показником. Загальна оцінка (рейтинг) зазначається у формі латинських літер (A, B, C, D, E) з арифметичними знаками дії (+/ -) залежно від значення отриманого показника: А (5 балів); А- (4,6-4,9); В+ (4,1 -4,5); В (4); В- (3,6-3,9); С+ (3,13,5); С (3); С- (2,6-2,9); D+ (2,1-2,5); D (2); D- (1,6-1,9); Е+ (1,1-1,5); Е (1) [16]. стану реалізації зовнішньої політики: 1) політичний інтерес; 2) інституційна співпраця; 3) стратегічне бачення; 4) діяльність; 5) результати та досягнення. Дослідження показали, що впродовж 2015-2020 рр. відбулися позитивні зрушення у системі функціонування інститутів підтримки українського експорту та стимулювання іноземних інвестицій в Україну (рис. 2) [18].

Рис. 2. Досягнення в сфері економічної дипломатії України*

*Розроблено автором на основі [17,18]

Згідно цього дослідження, у 2020 р. у сфері економічної дипломатії було активізовано два основні напрямки - європейський та азійський. МЗС України брало участь у переговорах із представниками Перської затоки, АСЕАН, Китаю та Японії. Взаємодія міністерства і бізнесу відбувалася у форматі онлайн- брифінгів для українських експортерів за участю послів України. Інструментом просування економічної дипломатії були делегації України до парламентських асамблей різних міжнародних організацій. В онлайн форматі були проведені бізнес-форуми та торговельні місії до країн ЄС, Азії, Африки та Латинської Америки. У зоні уваги Торгового представника України домінували ЄС, Велика Британія та Туреччина, меншою мірою - Китай та СІЛА. Переважно ініціативи на дипломатичному фронті пов'язуються з модернізацією управління економічного співробітництва МЗС України і створення на його основі Департаменту економічної дипломатії, нині вже Директорату економічної дипломатії. Активізовано діяльність Ради експортерів та інвесторів, Експортно- кредитного агентства. Це дозволило запровадити нові критерії та показники оцінки ефективності сприяння розвитку експорту та інвестицій у діяльності закордонних дипломатичних установ [19, с. 290-294].

Міжнародне середовище економічних взаємодій перебуває під впливом складно-прогнозованих факторів, серед яких фінансова криза, пандемія, торговельні конфлікти, ресурсна експансія, політична конфронтація, війни. За таких умов спостерігається зниження «економічного тонусу» країн, але і збільшення запитів до торговельних представництв як діяти в нових умовах. Україна долаючи етапи соціально-економічних трансформацій, реалізуючи практики європейської інтеграції, протидіючи зовнішній політичній агресії, загарбницькій ментальності та військовому вторгненню Росії на її територію, а також розглядаючи можливість отримання допомоги від зарубіжних партнерів має посилювати свій внесок у розвиток національної та світової економіки.

Так, аналізуючи показники зовнішньої торгівлі, можна стверджувати, що експорт України мав різну тенденцію та оцінювався: у 2018 р. в 57280,9 млн дол. СІЛА (у тому числі товари - 47335,0 млн дол. СІЛА; послуги 11637,9 млн дол. СІЛА); у 2019 р. - 64050,3 млн дол. СІЛА (товари - 50054,6 млн дол. СІЛА; послуги - 15628,9 млн дол. СІЛА); у 2020 р. - 59367,9 млн дол. СІЛА (товари - 49191,8 млн дол. СІЛА; послуги - 11387,6 млн дол. СІЛА). Зокрема, у 2020 р. основними країнами в експорті товарів були: Китай, Польща, Росія, Туреччина, Німеччина, Індія, Італія. Основні країни в експорті послуг були: Росія, СІЛА, Швейцарі я, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Німеччина, Польща, Кіпр. Товарна структура експорту за цей період включала: зернові культури - 19,2%; чорні метали - 17,5%, жири та олії тваринного або рослинного походження - 9,5%; руди, шлак і зола - 9,0%; електричні машин - 5,5%; насіння та плоди олійних рослин - 5,1%; реактори ядерні, котли, машини 3,4%. Структура експорту послуг охоплювала сфери: трубопровідного транспорту - 37,8%, комп'ютерну - 13,1%; переробки товарів з метою реалізації за кордоном - 10,4%; повітряного транспорту - 9,1%; професійну, консалтингову - 3,8%; морського транспорту - 3,8% [20]. Вже у 2021 р. порівняно з 2020 р. експорт товарів збільшився - на 38,4%, до 68,09 млрд дол. США. Найбільше товарів за минулий рік Україна експортувала до: Китаю (на 8 млрд дол. США; на 12,7% більше, ніж за 2020 р.); Польщі (на 5,23 млрд дол. США; на 59,7% більше); Туреччини (на 4,14 млрд дол. США; на 70,0% більше) [20]. Беручи до уваги, що зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 235 країни світу, це означає збільшення ролі суб'єктів економічної дипломатії.

Головною проблемою для України залишається перевищення обсягів імпорту над експортом, від'ємне сальдо товарообігу, незадовільна структура експортно-імпортних операцій і переважання сировинних товарів в експорті. Все це вимагає подолання прогалин у експортній політиці країни, створення конструктивних механізмів підтримки національного виробника, розвитку державно-приватного партнерства та дипломатії в сприянні цим процесам.

Висновки

торговельний економічний бізнес експорт

Нові умови міжнародної конкуренції мають очевидні ознаки зміни стратегій економічного розвитку країн, що реалізуються за допомогою інструментів геополітичного, дипломатичного, економічного, кон'юнктурного, фінансового та інформаційного впливу. Зовнішньоекономічна діяльність у традиційних і ринкових абрисах нині зазнає кардинальних змін, бо експортна політика постає важливим індикатором сильних (або слабких) позицій держав на світовій арені. У цьому контексті роль торговельних представництв і місій за кордоном буде збільшуватися, а форми їх участі в міжнародних проектах сприяння експортній діяльності - набуватимуть прогресивного спрямування.

Література

1. Ривак Н. Пріоритети експортної політики ЄС в контексті релевантності для України. Економічний часопис Волин. нац.ун-ту ім. Л. Українки 2021. № 25. С. 28-36. (дата звернення: 12.01.2022).

2. Безверха І.А. Типізація комерційної дипломатії. Науковий вісник Ужгор. нац. ун-ту. Сер. «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». Вип. 18. Ч 1. 2018. 35-40 с.

3. Шаров О. М. Економічна дипломатія: основи, проблеми та перспективи: монографія. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 2019. 230 с.

4. Левченко Н. М., Антонова Л. В. Економічна дипломатія як запорука національної безпеки держави. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 5. (дата звернення: 12.01.2022).

5. Дугінець Г., Чернишев О. Інституційна підтримка українського експорту. Вісник Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. 2020. № 4. С. 20-32.

6. Дерунець Н. О. Форми діяльності торговельних представництв держави. Актуальні проблеми держави і права. 2018. Вип. 80. С. 52-55.

7. Юхта О.І. Експортно-кредитне агентство як ефективний інститут організації фінансово-кредитної підтримки експортерів. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 11. С. 76-81.

8. Кравчук Н. Стратегічні домінанти економічної дипломатії в умовах асиметрій глобального розвиток. Економічний аналіз. 2021. №1. Том 31. (дата звернення: 12.01.2022).

9. Про Положення про торговельне представництво України за кордоном: Указ Президента України від 17 серпня 1993 р. № 319/93. дата звернення: 12.01.2022)

10. Про Положення про торговельно-економічну місію у складі закордонної дипломатичної установи: Указ Президента України від 30 квітня 1994 р. № 200/94. (дата звернення: 12.01.2022).

11. Про деякі питання представництва економічних інтересів України за кордоном: Указ Президента України від 8 квітня 1993 р. № 522/2010. (дата звернення: 12.01.2022).

12. Про затвердження Положення про Торгового представника Україн: Постанова Кабінет міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 550 (дата звернення: 12.01.2022).

13. Закон України «Про дипломатичну службу» № 2449-VTTT від 07.06.18). (дата звернення: 12.01.2022).

14. Про схвалення Експортної стратегії України (“дорожньої карти” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1017-р. (дата звернення: 12.01.2022).

15. Про Положення про закордонні дипломатичні установи України: Указ Президента України від 15 березня 2021 року № 99/2021. (дата звернення: 12.01.2022).

16. Стратегія зовнішньо-політичної діяльності України: Указ Президента України від 26 серпня 2021 року № 448/2021. (дата звернення 15.02.22).

17. Бохан А.В. Екологічна дипломатія в інтерактивній модальності глобалізації: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 375 с.

18. Українська призма: Зовнішня політика 2019. (дата звернення 15.02.22)

19. Українська призма: Зовнішня політика 2020. Аналітичне дослідження. ГО «Рада зовнішньої політики “Українська призма”», Фонд ім. Ф. Еберта.Київ, 2021. 344 с.

20. Зовнішня торгівля України 2020. Статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України, 2021.

21. Експорт та імпорт України збільшився на третину. Економічна правда (15.02.2022)

References

1. Ryvak, N. (2021). Priorytety eksportnoi polityky YeS v konteksti relevantnosti dlia Ukrainy [EU export policy priorities in the context of relevance for Ukraine]. Ekonomichnyi chasopys Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky - Economic Journal of Lesya Ukrainka Volyn National University, 25. 28-36.

2. Bezverkha, I.A. (2018). Typizatsiia komertsiinoi dyplomatii [Typification of commercial diplomacy]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Ser. «International economic relations and the world economy», 18, P.1. 35-40 [in Ukrainian].

3. Sharov, O. M. (2019). Ekonomichna dyplomatiia: osnovy, problemy ta perspektyvy: monohrafiia [Economic diplomacy: basics, problems and prospects: a monograph]. Kyiv: National Institute for Strategic Studies, 230. [in Ukrainian].

4. Levchenko, N. M., Antonova, L. V. (2020) Ekonomichna dyplomatiia yak zaporuka natsionalnoi bezpeky derzhavy [Economic diplomacy as a guarantee of national security]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 5.

5. Duhinets, H., Chernyshev, O. (2020). Instytutsiina pidtrymka ukrainskoho eksportu [Institutional support for Ukrainian export]. Visnyk Kyivckoho natsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu - Bulletin of Kyiv National University of Trade and Economics,4, 20-32 [in Ukrainian].

6. Derunets, N. O. (2018). Formy diialnosti torhovelnykh predstavnytstv derzhavy [Forms of activity of trade missions of the state]. Aktualni problemy derzhavy i prava - Current issues of state and law, 80. 52-55. [in Ukrainian].

7. Iukhta, O.I. (2019). Eksportno-kredytne ahentstvo yak efektyvnyi instytut orhanizatsii finansovo-kredytnoi pidtrymky eksporteriv [Export credit agency as an effective institution for organizing financial and credit support for exporters]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience,11, 76-81 [in Ukrainian].

8. Kravchuk, N. (2021). Stratehichni dominanty ekonomichnoi dyplomatii v umovakh asymetrii hlobalnoho rozvytok [Strategic dominants of economic diplomacy in the asymmetries of global development]. Ekonomichnyi analiz - Economic analysis, 1. Т. 31.

9. Pro Polozhennia pro torhovelne predstavnytstvo Ukrainy za kordonom: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 17 serpnia 1993 r. № 319/93 [ On Regulations on Trade Representation of Ukraine Abroad: Decree of the President of Ukraine from August 17, 1993 № 319/93] (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

10. Pro Polozhennia pro torhovelno-ekonomichnu misiiu u skladi zakordonnoi dyplomatychnoi ustanovy: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 30 kvitnia 1994 r. № 200/94 [On the Regulations on the trade and economic mission of a foreign diplomatic mission: Decree of the President of Ukraine from April 30, 1994 № 200/94] (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

11. Pro deiaki pytannia predstavnytstva ekonomichnykh interesiv Ukrainy za kordonom: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 8 kvitnia 1993 r. № 522/2010 [On some issues of representation of economic interests of Ukraine abroad: Decree of the President of Ukraine from April 8, 1993 № 522/2010] (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

12. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Torhovoho predstavnyka Ukrain: Postanova Kabinet ministriv Ukrainy vid 16 zhovtnia 2014 roku № 550 [On approval of the Regulation on the Trade Representative of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine from October 16, 2014]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

13. Zakon Ukrainy «Pro dyplomatychnu sluzhbu»: vid 7 chervnia 2018 roku № 2449-VIII) [ Law of Ukraine "On Diplomatic Service" from June 7, 2018 № 2449-VIII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

14. Pro skhvalennia Eksportnoi stratehii Ukrainy (“dorozhnoi karty” stratehichnoho rozvytku torhivli) na 2017-2021 roky. Rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainyvid 27 hrudnia 2017 r. № 1017-r [On approval of the Export Strategy of Ukraine ("road map" of strategic trade development) for 2017-2021. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of December 27, 2017 № 1017-r]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

15. Pro Polozhennia pro zakordonni dyplomatychni ustanovy Ukrainy: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 15 bereznia 2021 roku № 99/2021 [On Regulations on Foreign Diplomatic Institutions of Ukraine: Decree of the President of Ukraine from March 15, 2021 № 99/2021]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

16. Stratehiia zovnishno-politychnoi diialnosti Ukrainy: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 26 serpnia 2021 roku № 448/2021 [Strategy of foreign policy of Ukraine: Decree of the President of Ukraine from August 26, 2021 № 448/2021] (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

17. Bokhan, A.V. (2018). Ekolohichna dyplomatiia v interaktyvnii modalnosti hlobalizatsii: monohrafiia [Environmental diplomacy in the interactive modality of globalization: a monograph]. Kyiv: Kyiv National University of Trade and Economics, 375 [in Ukrainian].

18. Ukrainskapryzma: Zovnishniapolityka 2019. Analitychne doslidzhennia [Ukrainian Prism: Foreign policy 2019. Analytical research.].

19. Ukrainska pryzma: Zovnishnia polityka 2020 Analitychne doslidzhennia [Ukrainian Prism: Foreign policy 2020. Analytical research.] Kyiv NGO "Council of Foreign Policy" Ukrainian Prism ", Foundation. F. Ebert, 344 p.

20. Zovnishnia torhivlia Ukrainy 2020. Statystychnyi zbirnyk [Foreign trade of Ukraine 2020. Statistical collection]. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine, 2021.

21. Eksport ta import Ukrainy zbilshyvsia na tretynu [Ukraine's exports and imports increased by a third]. Ekonomichna pravda - Economic truth (15.02.2022).

Размещено на Allbest.ru