Податкове стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Податкове стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану

Онешко Світлана Володимирівна кандидат економічних наук, професор, професор кафедри економіки і фінансів, Одеський національний морський університет; Кучінік Наталка Іванівна викладач, Чернівецький фаховий коледж технологій та дизайну; Гринчук Наталія Михайлівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри регіональної політики, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті досліджуються особливості та ефективність податкових інструментів для підтримки та стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану як одного із важливих заходів в забезпеченні економічної ефективності суб'єктів господарювання. Встановлено, що понад 98% із загальної кількості формальних і неформальних бізнес-структур у різних країнах становлять малий та середній бізнес. Встановлено, що МСП складають 59% ВВП в Україні. Встановлено, що МСП займають лідируючі позиції у забезпеченні темпів економічного зростання. Визначено, що в Україні більшість державних програм зосереджені на: фінансовій підтримці на початку бізнесу, підтримці сільськогосподарських компаній, податкові та митні пільги та «зелені тарифи».

Встановлено, що міжнародні програми в Україні орієнтовані на підприємців у сільській місцевості та МСП, які працюють у стратегічних галузях. Проаналізовано податкові інструменти для підтримки та стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану, такі як: звільнення від сплати податків, інвестиційні надбавки, вирахування витрат із бази оподаткування, віднесення збитків на майбутні періоди, прискорена амортизація, спрощена система обліку та звітності, зниження ставки податків, податкові канікули, пільгові умови оподаткування податком на приріст капіталу, пільги на реінвестування, інвестиційні податкові кредити тощо. Встановлено, що з метою подолання серйозних труднощів, з якими зараз стикається український та іноземний бізнес, Уряд запровадив низку податкових пільг, які передбачені Законами України від 03.03.2022 р. №2118-IX, від 15.03.2022 р. №2120-IX, від 15.03.2022 р. №2139-IX, та застосовуються лише на період воєнного стану.

Встановлено, що Уряд України імплементував застосування наступних податкових інструментів для стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану: відсутність відповідальності за податкові порушення; призупинення термінів, які передбачені податковим законодавством; мораторій на податкову перевірку; питання щодо податкових зобов'язань з ПДВ; митні збори; податкові знижки та відрахування для фізичних осіб, приватних підприємців та ФОП; соціальні податкові пільги; пільги на землю, екологічний податок та орендну плату; розширене спрощене оподаткування для бізнесу (з 1 квітня 2022 р.).

Ключові слова: податкові інструменти, стимулювання, бізнес, воєнний стан.

Abstract

Tax incentives for business in conditions of maritime

Oneshko Svitlana Volodymyrivna PhD of Economic Sciences, Professor, Professor of Economics and Finance, Odessa National Maritime University; Kuchinik Natalka Ivanivna Lecturer, Chernivtsi Applied College of Technologies and Design, Evgeniy; Grynchuk Nataliia Mykhaylivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Regional Policy, Taras Shevchenko National University of Kyiv

The paper studies the features and effectiveness of tax instruments to support and stimulate business in martial law as one of the important measures to ensure the economic efficiency of economic entities. It is established that more than 98% of the total number of formal and informal business structures in different countries are small and medium-sized businesses. It is established that SMEs account for 59% of GDP in Ukraine. It is established that SMEs occupy leading positions in ensuring economic growth. It is determined that in Ukraine most government programs focus on: financial support for starting a business, support for agricultural companies, tax and customs benefits and "green tariffs".

It is established that international programs in Ukraine are aimed at rural entrepreneurs and SMEs working in strategic areas. Tax instruments for support and stimulation of business in martial law are analyzed, such as: tax exemptions, investment allowances, deduction of expenses from the tax base, deferral of losses, accelerated depreciation, simplified accounting and reporting system, reduction of tax rates, tax vacations, preferential conditions for capital gains tax, reinvestment benefits, investment tax credits, etc. It is established that in order to overcome the serious difficulties currently facing Ukrainian and foreign business, the Government has introduced a number of tax benefits provided by the Laws of Ukraine of 03.03.2022 №2118-IX, of 15.03.2022 №2120-IX, from 15.03.2022 №2139-IX, and are applied only for the period of martial law. It is established that the Government of Ukraine has implemented the use of the following tax instruments to stimulate business in martial law: lack of liability for tax violations; suspension of terms provided by the tax legislation; moratorium on tax audit; issues of VAT liabilities; customs duties; tax rebates and deductions for individuals, private entrepreneurs and sole proprietors; social tax benefits; land benefits, environmental tax and rent; extended simplified taxation for business (from April 1, 2022).

Keywords: tax instruments, incentives, business, martial law.

Постановка проблеми

Досвід зарубіжних країн свідчить, що велику роль у процесах модернізації відіграє державна підтримка у формі цільового фінансування, податкових пільг, пільгових державних позик і гарантій та створення інноваційної інфраструктури. Податкове стимулювання для підтримки малого та середнього бізнесу є загальносвітовою тенденцією, як і використання податкових інструментів для регулювання інших інноваційних процесів. При цьому питання ефективності використання податкових пільг для розвитку нових виробництв, процесів, технологій та, відповідно, необхідності їхнього постійного перегляду актуальні для більшості країн.

Будь-яка діяльність підприємств світу налаштована з метою її розвитку, економічного зростання та підвищення рівня життя. Рівень діяльності підприємства та економіки загалом можна проаналізувати за рядом показників, одними з яких є організація праці, правильна побудова системи трудових відносин та виплат працівникам. У багатьох країнах світу та в Україні під час економічної кризи та пандемії COVID-19 впало виробництво, зменшилась продуктивність праці, зменшилась кількість залучених працівників, підвищився рівень безробіття. Зараз в Україні на це безпосередньо впливає воєнний стан. Дані події впливають на зміни в економіці нашої держави, в організації трудових відносин, в системі оплати праці працівників. В умовах воєнного стану в Україні не викликає сумніву актуальність дослідження щодо заохочення українців до роботи, відновлення бізнесу та відповідного стимулювання роботодавців та заробітної плати. Особливої уваги потребують усі питання, пов'язані з організацією праці в Україні в умовах воєнного стану.

У кризові періоди розвитку економіки значимість податкових пільг значно зростає для підтримки бізнесу. Досвід податкового стимулювання для підтримки бізнесу досить великий, його економічна ефективність та соціальні наслідки вимагають окремих оцінок, тому актуальним є дослідження особливостей податкового стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематику особливостей та ефективності податкових інструментів для стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану досліджує незначна кількість науковців. Зокрема, наукові праці В. Кміта, В. Невмержицького, В. Вишневського, В. Якубовського, Г. Третяка, Д. Вергелеса, Д. Шендрика,О. Федорчака, О. Чеботаря, Ю. Жука, присвячені аналізу деяких аспектів та особливостей використання податкових інструментів для підтримки бізнесу, які вплинули на забезпечення економічної ефективності суб'єктів господарювання.

Метою роботи є дослідження особливостей податкового стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану. Для досягнення мети визначено наступні завдання: проаналізувати поточний стан бізнесу в Україні; дослідити податкові інструменти для підтримки бізнесу; проаналізувати, які заходи були імплементовані для податкового стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Виклад основного матеріалу

Нині малий та середній бізнес є основою кожної економіки по всьому світу. Визначено, що понад 98% із загальної кількості формальних і неформальних бізнес-структур у різних країнах становлять малий та середній бізнес. Тому дестабілізація розвитку даних суб'єктів господарювання негативно вплине на макроекономічні та соціальні показники економіки країни [1; 2].

Мале та середнє підприємництво (далі - МСП) є одним із ключових драйверів соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, яке забезпечує формування та появу нових постійних робочих місць. Тому вони служать гарантією доходів і платоспроможності населення [1]. Крім того, сталий розвиток та ефективне функціонування забезпечують і підтримують здоровий конкурентний баланс підприємницької діяльності в бізнес-середовищі.

В економіці України переважають МСП, які становлять 99,98% від загальної кількості підприємців (як юридичних підприємств, так і фізичних осіб-підприємців). На малих і середніх підприємствах працює майже 81% робочої сили і генерується 65% загального обсягу продажів. Більшість МСП належать до сектору торгівлі (26,16%), сільського господарства (14,19%) та промисловості (11,82%). Після економічної кризи 2014 року рівень зайнятості та доданої вартості серед МСП з 2016 року зріс. У всіх галузях та регіонах, зайнятість у МСП зросла на 1%, відновлення тривало у 2017 та 2018 роках. Сьогодні державна політика зосереджена саме на МСП, зокрема на фінансуванні МСП. Про це свідчить затвердження Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні (далі - Стратегія розвитку МСП) у 2017 році та Плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні (далі - План дій) у 2018 році. Доступ МСП до фінансування є одним із ключових пріоритетів цих двох програм, які триватимуть до 2020 року [3].

Наведені дані свідчать про те, що МСП займають лідируючі позиції у забезпеченні темпів економічного зростання в країні. За останні роки на інституційному рівні створені умови для забезпечення інноваційного розвитку української економіки та її структурної диверсифікації. Це, у свою чергу, лягло в основу найсприятливіших умов для підприємницької ініціативи. Відповідно до Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року регулює збільшення внеску сектору МСП у валовій доданій вартості з 59,0% у 2015 р. до 60,5% у 2020 р.; зростання частки МСП в обсязі реалізації з 63,0% у 2015 р. до 66,0% у 2020 р.; зростання частки прибутку, отриманого МСП, з 72,8% від загального обсягу у 2015 р. до 78,0% у 2020 р.; зростання частки МСП, які впроваджують інноваційні продукти або процеси з 7,4% у 2014 р. до 7,9% у 2020 р. за рахунок пільгового фінансування, спрощеного оподаткування тощо [4].

Можна окреслити такі тенденції у фінансуванні МСП України: фінансування підприємств аграрного сектору, фінансування інноваційних підприємств, регіональних програм фінансової підтримки, державних програм фінансової підтримки та міжнародних програм підтримки через українські банки. Зокрема, заходи включають компенсацію вартості сільгосптехніки, кредит під заставу майбутнього врожаю, інвестиційне фінансування, кредити на енергоефективність, кредитні лінії без застави, структурне фінансування торгівлі тощо. Акцент робиться на фінансуванні інноваційних підприємств та їх запуску.

Таким чином, різні міністерства створили фонди, які спрямовані на заохочення винаходів і наукових підходів у бізнесі. Фонди запроваджують гранти та механізми фінансування після того, як компанія пройшла конкурсний відбір. Крім того, регіональні програми відіграють важливу роль у фінансуванні МСП. Більшість державних програм зосереджені на: фінансовій підтримці на початку бізнесу, підтримці сільськогосподарських компаній, податкових та митних пільгах та «зелених тарифах». Міжнародні програми підтримки, які реалізуються через українські банки, надають кредитні кошти українським МСП, які відповідають вимогам програми.

Зазвичай програми орієнтовані на підприємців у сільській місцевості та МСП, які працюють у стратегічних галузях (сільське господарство, лісове та рибне господарство, виробництво, сфера гостинності, постачання електроенергії, газу та пари). Міжнародні програми підтримки передбачають надання гранту та цільових програм донорськими організаціями. Хоча міжнародне фінансування зазвичай дешевше, ніж банківське, більшість міжнародних донорських програм враховує наявність прозорої інформації та звітності, чого не вистачає більшості МСП [3].

Військова російська агресія проти України, що триває, серйозно вплинула на всі сфери життя країни. Роботу численних компаній та бізнес-процесів порушили як військові дії, так і правові обмеження, запроваджені в умовах воєнного стану (вперше введені Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року строком на 30 днів до 26.03.2022 р. та продовжено до 25 травня 2022 р. Указом від 18.04.2022 р. №259/2022 та 18 травня видано Указ Президента України про продовження воєнного стану від 25 травня 2022 року на 90 діб до 23 серпня 2022 р.) [5].

З метою подолання серйозних труднощів, з якими зараз стикається український та іноземний бізнес, Уряд запровадив низку податкових пільг. Дані заходи, передбачені Законами України від 03.03.2022 р. №2118-IX [6], від 15.03.2022 р. №2120-IX [7], від 15.03.2022 р. №2139-IX [8], та застосовуються лише на період воєнного стану та автоматично закінчується після цього, якщо законами прямо не передбачено інше.

Пропонуємо застосування наступних податкових інструментів для стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану:

1. Зниження ставки податку - передбачає зменшення ставки певного податку на деякий відсоток [9].

2. Пільгові умови оподаткування податком на приріст капіталу. У країні сплачується податок на приріст капіталу, ставки якого залежать від терміну володіння активами.

3. Звільнення від сплати податків.

4. Вирахування - полягають у зменшенні податкової бази шляхом вилучення окремих витрат.

5. Інвестиційні надбавки - дають змогу зменшувати нарахований податок на прибуток на величину, яка рівна питомій вазі інвестицій у структурі усіх витрат підприємства [10].

6. Віднесення збитків на майбутні періоди - полягають у перенесенні збитків поточного року на доходи майбутніх років для зменшення податкового зобов'язання в майбутньому [11].

7. Інвестиційний податковий кредит - передбачає відтермінування сплати податків, при якому платник протягом певного терміну звільняється від сплати податків із наступною поетапною виплатою суми податкового кредиту і нарахованих відсотків [10].

8. Спрощена система обліку та звітності [10].

9. Прискорена амортизація - означає надання пільг, при яких вартість активів може бути списана швидше, ніж це передбачають норми економічної амортизації [12].

10. Податкові канікули полягають у звільненні окремих категорій платників від сплати податків протягом певного періоду часу [10].

11. Пільги на реінвестування - пов'язані із стимулюванням повторного інвестування в основний капітал [13].

Описаний перелік податкових інструментів стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану не є вичерпним і допускає можливість появи нових.

Імплементовані Закони передбачають наступні заходи:

1. Відсутність відповідальності за податкові порушення. Відповідальність за податкові порушення не настає, якщо платник податку об'єктивно не перешкоджав належному виконанню своїх податкових зобов'язань. Виняток становлять, якщо порушення встановлено податковою перевіркою, дозволеною згідно з воєнним станом (перевірки щодо відшкодування ПДВ та фактичні перевірки).

Відповідальність за невикористання касових апаратів (зокрема, приватними підприємцями) та інші порушення законодавства про касові апарати не поширюється, крім операцій з підакцизними товарами. Положення про відшкодування шкоди, заподіяної платникам податків рішеннями, діями чи бездіяльністю податкової інспекції, не застосовуються [14].

Так, у зв'язку зі змінами в Перехідних положеннях Податкового кодексу під час дії воєнного/надзвичайного стану в Україні податкова не штрафуватиме платників податків за несвоєчасну сплату податків, несвоєчасне подання податкових декларацій, якщо термін подання звітності був з 24.02.2022 р. до останнього числа місяця припинення дії воєнного стану, несвоєчасне оформлення податкових та акцизних накладних, несвоєчасне подання електронних документів про фактичні залишки та обсяги пального, етилового спирту тощо.

Для уникнення передбачених ПКУ штрафних санкцій за зазначені податкові порушення всі податкові зобов'язання мають бути виконані протягом 6 місяців після припинення дії воєнного стану в Україні. Спочатку цей термін становив 3 місяці, а після набрання чинності Законом №2142 законодавець продовжив цей термін до 6 місяців.

Додамо, що штрафний податковий мораторій, визначений Податковим кодексом, поширюється лише на порушення податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України -- ПДВ, ПДФО, ОД, податку на прибуток, плати за землю та інших податків, зборів, визначених ПКУ.

Щодо фінансової відповідальності у вигляді штрафів, то пеня також не нараховується під час воєнного стану, а пеня, нарахована під час воєнного стану, підлягає списанню.

Вважаємо, що доцільно також звернути увагу на те, що платники податків, які через війну дійсно не можуть виконати свої податкові зобов'язання, звільняються від фінансової відповідальності згідно зі змінами до перехідних положень Податкового кодексу. Тому ми вважаємо, що тим платникам податків, які ще мають можливість виконувати податкові зобов'язання, краще їх виконувати. А якщо це насправді неможливо, то щоб уникнути суперечок з ДПС -- платникам податків, слід звернутися до ТПП України для отримання індивідуальної довідки про форс-мажор, незважаючи на те, що ТПП України 28 лютого 2022 року на своєму офіційному сайті компанія Industry опублікувала загальну довідку про форс-мажор [15].

2. Призупинення термінів. Усі строки (терміни), передбачені податковим законодавством, у тому числі позовна давність, припиняються.

3. Мораторій на податкову перевірку. Податкові перевірки не проводяться, крім перевірок, пов'язаних з відшкодуванням ПДВ та фактичних перевірок. Щодо єдиного соціального податку, перевірки також не проводяться, тільки через три місяці після закінчення воєнного стану. При цьому мораторій на податкову перевірку, введений раніше через COVID-19, під час воєнного стану не діє [14].

Таким чином, незважаючи на мораторій на штрафні санкції, платники податків не зможуть уникнути відповідальності за Податковим кодексом у разі службових та/або фактичних перевірок [15].

4. Знищення активів/товарів платника податку внаслідок форс-мажорних обставин (військових дій) не спричиняє податкових зобов'язань з ПДВ.

5. Митні збори не застосовуються до імпортних харчових продуктів соціального значення, а також до лікарських засобів та виробів медичного призначення, ціни на які встановлені.

6. Передбачені податкові знижки та відрахування для фізичних осіб, приватних підприємців та ФОП, які здійснюють пожертви на оборонні потреби у 2022 році.

7. Соціальні податкові пільги. На період дії воєнного стану та протягом 12 місяців від сплати соціального податку звільняються фізичні особи- підприємці (у тому числі платники єдиного податку), фізичні особи-підприємці, а також члени селянського господарства.

Звільняються платники єдиного податку (застосовується спрощене оподаткування, ІІ та ІІІ групи) від соціального збору для своїх працівників, призваних до Збройних Сил під час мобілізації. Для таких працівників соціальні внески відшкодовуються за рахунок державного бюджету, для чого роботодавці мають подати податкові розрахунки.

8. Пільги на землю, екологічний податок та орендну плату. Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки, розташовані на ділянках бойових дій, окупованих територіях, забруднені вибухонебезпечними речовинами або підлягають фортифікаційним спорудам, не нараховуються (мінімальне податкове зобов'язання за названими земельними ділянками не сплачується у 2022 та 2023 роках). У 2022 році екологічний податок не стягується за об'єкти оподаткування, які знаходяться в районах бойових дій або на окупованих територіях. Диференційована стимулююча рентна плата за видобуток природного газу, яка діє з 31 березня 2022 року, діє до 31 березня 2032 року без збільшення.

9. Розширене спрощене оподаткування для бізнесу (з 1 квітня 2022 р.). Платники єдиного податку, що належать до I та II груп, звільняються від сплати податку та податкової звітності. Річний поріг доходу для платників, які належать до ІІІ групи, збільшено до 10 млрд грн. Кількість працівників, які працюють у таких платників податків, необмежена. На спрощену систему оподаткування не можуть зареєструватися такі юридичні та фізичні особи:

- які займаються азартними іграми, лотереями, обміном валют, виробництвом і торгівлею підакцизними товарами (за деякими винятками), видобутком і торгівлею мінеральними ресурсами;

- фінансові установи, реєстратори цінних паперів;

- філії та представництва суб'єктів господарювання, які не є платниками єдиного податку;

- нерезиденти.

Застосовувана ставка податку становить 2% від доходу (обігу), на відміну від прибутку (дохід мінус витрати плюс коригування). Загальна ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 18%, що нараховується на прибуток, не застосовується. Зараховані платники звільняються від ПДВ, податку на землю та нерухоме майно. Звітним періодом є календарний квартал. Зареєстровані суб'єкти щомісячно сплачують авансовий податок. Платник податку може подати заяву про зарахування до останнього дня місяця, що передує звітному періоду (календарного кварталу).

Новостворений бізнес може подати заявку протягом 10 календарних днів після реєстрації, щоб отримати спрощене оподаткування з дня реєстрації. Після закінчення воєнного стану ті, хто вступив на спрощене оподаткування зі ставкою податку 2%, автоматично повертаються до попередньої системи оподаткування [14].

Наразі деякі підприємства встигли перейти на цю систему оподаткування з 1 квітня 2022 року, подавши заяву про перехід до 31 березня 2022 року включно до ДПС за місцем податкової адреси. А ті компанії, які тільки планують перехід, можуть подавати заявки зараз, а потім наступного робочого дня перехід буде здійснено. Для новостворених підприємств перехід буде здійснюватися з дня їх державної реєстрації, якщо заява буде подана протягом 10 робочих днів з дня державної реєстрації. При цьому, подаючи заяву на переведення, не потрібно подавати розрахунок доходу за минулий рік (у відповідності до Закону №2142) [15].

Окрім врахування високих ризиків у районах бойових дій, український уряд підтримуватиме переміщення підприємств у західну частину України. Така підтримка може включати допомогу в логістиці, визначення нових виробничих потужностей, співпрацю з місцевою владою тощо [16].

Будь-які підприємства, що знаходяться в зоні ризику та активних бойових дій. Учасниками можуть бути не тільки великі виробництва, а й малі підприємства з 10-20 чоловіками в штаті. Спочатку стратегічно важливі підприємства та підприємства, які виробляють товари першої необхідності (хліб та інші продукти харчування, питну воду, одяг тощо), отримають державну допомогу на вимушене переселення для забезпечення потреб цивільного населення та військових.

Будь-який бізнес під час воєнного стану та через місяць після його завершення зможе отримати позику під 0%. Після цього ставка по кредиту становитиме 5%, а також збільшено максимальну суму кредиту до 60 млн грн. Отримати кредит зможе будь-яка українська компанія - від мікробізнесу до великого бізнесу, де кінцевими бенефіціарами з часткою понад 50% є українці. Термін кредитування за програмою «5-7-9» буде залежати від цільового призначення коштів. Позика на реалізацію інвестиційного проекту та на рефінансування заборгованості надається максимум на 5 років. Для фінансування оборотних коштів - на 3 роки.

Для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків, наданих мікро-, малому та середньому бізнесу, надаються державні гарантії. Кредитний портфель, який може бути частково забезпечений державними гарантіями, може включати позики, які:

- надаються мікро-, малому та середньому бізнесу, термін діяльності яких перевищує 1 рік і які не є банкрутами та/або щодо яких не відкрито провадження у справі про банкрутство;

- надається на фінансування інвестиційного проекту, інвестиційних цілей, а також на рефінансування заборгованості за іншими кредитами (у тому числі кредитами за Державною програмою «5-7-9»);

- надається в гривнях на строк від 1 до 10 років на суму не більше 100 млн грн за ставкою не більше, ніж ВРД + 6%; та додаткового забезпечення, наданого позичальниками, у розмірі не більше 60% суми кредиту з урахуванням нормативів ліквідності НБУ;

- передбачена діяльність, не заборонена законодавством. Перевага для мікро, малого та середнього бізнесу від портфельних гарантій: (1) отримання кредиту з частковою заставою до 60% від суми кредиту; (2) максимальний ліміт ставки - ставка за кредитом не може перевищувати UIRD + 6%.

Для підтримки діяльності малих та середніх сільгоспвиробників з оборотом не більше 20 млн євро на рік, що еквівалентно компанії, що обробляє до 10 тис. га. надається:

1. Компенсація процентної ставки за залученими кредитами.

2. Максимальна сума кредиту, на яку поширюється відсоткова ставка, становить 50 млн грн.

3. Кредитування надається на сільськогосподарську діяльність (посівну) на період воєнного стану.

4. Термін дії кредиту 6 місяців. Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.

5. В Україні на період воєнного стану скасовано додаткові процедури сертифікації насіннєвого матеріалу, щоб забезпечити сільськогосподарських товаровиробників насінням для посіву в Україні.

6. Дозволено використання сільгосптехніки без її реєстрації на період воєнного стану

7. Запущено сільськогосподарську платформу Мінагрополітики та продовольства України для збору фактичних потреб аграріїв у посіві в режимі реального часу

8. Створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв у умовах воєнного стану [14].

Якщо в перші тижні російського вторгнення багато українських компаній були паралізовані, то зараз спостерігаємо ознаки відновлення певної ділової активності. Вважаємо, що нинішнє податкове середовище в Україні сприятиме подальшому розвитку бізнесу, спрямованому на відбудову України [16].

В умовах шоку попиту та пропозиції державна підтримка стимулювання бізнесу в умовах воєнного стану має бути спрямована на активізацію та розвиток бізнесу, де тільки такий підхід може забезпечити збалансований розвиток цієї галузі економіки з-за даних умов.

податковий економіка бізнес воєнний

Висновки

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що основна увага держави має бути зосереджена на податковому стимулюванню бізнесу в умовах воєнного стану та на підтримці бізнесу, щоб зберегти якомога більше робочих місць і забезпечити основу для запобігання закриття і утримання МСП від входження в неформальну економіку. Такий підхід дає змогу не лише комплексно проаналізувати проблеми підприємництва, а й розробити найбільш ефективні механізми державного стимулювання та податкові інструменти для підтримки бізнесу в умовах воєнного стану. Розроблені заходи стимулювання та підтримки мають базуватися на чітких цілях економічної політики, бути системними, а також враховувати довгострокові пріоритети розвитку бізнесу в умовах воєнного стану. Державні податкові інструменти мають бути орієнтовані на формування системи взаємодій «держава-населення-бізнес», роблячи її більш розвиненою та спрямованою на розвиток. Державне фінансування є більш ефективним і здатним відновити підприємницьку діяльність бізнесу в умовах воєнного стану. Тому для нівелювання негативного впливу пандемії COVID-19 та воєнного стану необхідно запровадити комплексні заходи, зокрема податкову, адміністративну, банківську та фінансову підтримку та стимулювання бізнесу.

Отримані результати дослідження можуть бути використані для застосування сучасних підходів до розробки концепції державної податкової політики з урахуванням зазначених податкових інструментів для стимулювання бізнесу в Україні в умовах воєнного стану, що дасть змогу стимулювати господарську діяльність, підвищити рівень прибутку та забезпечити конкурентоспроможність бізнесу.

Література

1. Ndiaye N., Razak L.A., Nagayev R., Ng A. Demystifying small and medium enterprises' (SMEs) performance in emerging and developing economies. Borsa Istanb. Rev. 2018, vol. 18, pp. 269-281.

2. Prasetyo P.E., Kistanti N.R. Human capital, institutional economics and entrepreneurship as a driver for quality & sustainable economic growth. Entrep. Sustain. Issues, 2020, vol. 7, pp. 2575-2589.

3. OECD. Financing SMEs and Entrepreneurs 2020: An OECD Scoreboard. Ukraine. 2020.

4. Проект Стратегії розвитку МСП до 2020 року. 2017.

5. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 // Відомості ВРУ.

6. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану: Закон України від 03.03.2022 р. №2118-IX // Відомості ВРУ.

7. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 р. №2120-IX // Відомості ВРУ.

8. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного: Закон України від 15.03.2022 р. №2139-IX // Відомості ВРУ.

9. Кміть В.М., Жук Ю.І., Чеботарь О.А. Зарубіжний досвід податкового стимулювання підприємництва. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2017. №8. С. 265-269.

10. Федорчак О.В. Податкові інструменти стимулювання інвестиційної діяльності: державно-управлінський аспект. Ефективність державного управління: зб. наук. пр. Вип. 3(64): у 2 ч. Ч. 2 / за заг. ред. чл.-кор. НАН України В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпенцева. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2020. C. 225-245.

11. Taxation of small and medium-sized enterprises in OECD and G20 countries. OECD tax policy studies, 2015, Issue 23, 154 p.

12. Національна модель неоіндустріального розвитку України / В.П. Вишневський, Л.О. Збаразська, М.Ю. Заніздра, В.Д. Чекіна та ін.; за заг. ред. В.П. Вишневського / НАН України , Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2016. 518 с.

13. Третяк Г.С. Інструменти податкового стимулювання інвестиційних процесів у регіоні. Ефективність державного управління. 2012. Вип. 31. С. 430-439.

14. Yakubovskyy V., Vergeles D. Tax relief measures under martial law in Ukraine. Nobles. 2022.

15. Nevmerzhitsky V. Taxation during martial law. BDO Ukraine. 2022.

16. Shendryk D. Tax compliance and incentives during martial law in Ukraine. VAT and indirect tax. Mazars. 2022.

17. Business support during the war. Baker Tilly Ukraine. 2022.

References

1. Ndiaye N., Razak L.A., Nagayev R., Ng A. (2018). Demystifying small and medium enterprises' (SMEs) performance in emerging and developing economies. Borsa Istanb. Rev., 18, 269-281 [in English].

2. Prasetyo P.E., Kistanti N.R. (2020). Human capital, institutional economics and entrepreneurship as a driver for quality & sustainable economic growth. Entrep. Sustain. Issues, 7, 2575-2589 [in English].

3. OECD. (2020). Financing SMEs and Entrepreneurs 2020: An OECD Scoreboard. Ukraine. [in English].

4. Proekt Stratehii rozvytku MSP do 2020 roku. (2017). [Draft SME Development Strategy]. [in Ukrainian].

5. Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini. [On the imposition of martial law in Ukraine]: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 24 liutoho 2022 roku № 64/2022 // Vidomosti VRU. [in Ukrainian].

6. Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy ta inshykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo osoblyvostei opodatkuvannia ta podannia zvitnosti u period dii voiennoho stanu. [On amendments to the Tax Code of Ukraine and other legislative acts of Ukraine on the peculiarities of taxation and reporting during martial law]: Zakon Ukrainy vid 03.03.2022 r. №2118-IX // Vidomosti VRU. [in Ukrainian].

7. Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy ta inshykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo dii norm na period dii voiennoho stanu. [On Amendments to the Tax Code of Ukraine and Other Legislative Acts of Ukraine Concerning the Effect of Norms for the Period of Martial Law]: Zakon Ukrainy vid 15.03.2022 r. №2120-IX // Vidomosti VRU. [in Ukrainian].

8. Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy ta deiakykh inshykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zaprovadzhennia dyferentsiiovanoi rentnoi platy za vydobuvannia hazu pryrodnoho. [On amendments to the Tax Code of Ukraine and some other legislative acts of Ukraine on the introduction of differentiated rent for the extraction of natural gas]: Zakon Ukrainy vid 15.03.2022 r. №2139-IX // Vidomosti VRU. [in Ukrainian].

9. Kmit V.M., Zhuk Yu.I., Chebotar O.A. (2017). Zarubizhnyi dosvid podatkovoho stymuliuvannia pidpryiemnytstva. [Foreign experience of tax incentives for entrepreneurship]. Ckhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia, 8, 265-269 [in Ukrainian].

10. Fedorchak O.V. (2020). Podatkovi instrumenty stymuliuvannia investytsiinoi diialnosti: derzhavno-upravlinskyi aspekt. [Tax instruments to stimulate investment activity: public administration aspect]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia: zb. nauk. pr. Vyp. 3(64): u 2 ch. Ch. 2 / za zah. red. chl.-kor. NAN Ukrainy V.S. Zahorskoho, dots. A.V. Lipentseva. Lviv: LRIDUNADU, 225-245 [in Ukrainian],

11. Taxation of small and medium-sized enterprises in OECD and G20 countries. (2015). OECD tax policy studies, 23, 154 [in English].

12. Natsionalna model neoindustrialnoho rozvytku Ukrainy. (2016). [National model of neo-industrial development of Ukraine]. / V.P. Vyshnevskyi, L.O. Zbarazska, M.Iu. Zanizdra, V.D. Chekina ta in.; za zah. red. V. P. Vyshnevskoho / NAN Ukrainy , In - t ekonomiky prom - sti. Kyiv, 518 [in Ukrainian].

13. Tretiak H.S. (2012). Instrumenty podatkovoho stymuliuvannia investytsiinykh protsesiv u rehioni. [Tools for tax incentives for investment processes in the region]. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia, 31, 430-439 [in Ukrainian].

14. Yakubovskyy V., Vergeles D. (2022). Tax relief measures under martial law in Ukraine. Nobles. [in English].

15. Nevmerzhitsky V. (2022). Taxation during martial law. BDO Ukraine. [in English].

16. Shendryk D. (2022). Tax compliance and incentives during martial law in Ukraine. VAT and indirect tax. Mazars. [in English].

17. Business support during the war. (2022). Baker Tilly Ukraine. [in English].

Размещено на Allbest.ru