Оцінка конкурентоспроможності підприємств з позицій концепції сталого розвитку

Размещено на http://allbest.ru

ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З ПОЗИЦІЙ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Седікова Ірина Олександрівна

доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту і логістики Одеської національної академії харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса

Анотація. У даному дослідженні визначено вектор підвищення конкурентоспроможності підприємств з урахування положень концепції сталого розвитку. Стійким розвитком підприємства вважається розробка та впровадження технологічних та технічних інновації. Встановлено, що головним стимулом для інвестицій в нові продукти є висока прибутковість капіталовкладень. Проведене дослідження щодо ефективності реалізації інноваційної політики на підприємствах харчової промисловості, дозволили сформулювати пропозиції, щодо підвищення інноваційного потенціалу. Аналіз літературних джерел дав змогу визначити основні фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємства зовнішні (політичні, економічні, ресурсні, технічні, технологічні, управлінські, законодавчі) та внутрішні (методи управління, рівень технологічного та організаційного процесу виробництва, стратегічне планування, на маркетингова концепція, інноваційний потенціал). На основі сучасного методу підвищення конкурентоспроможності бенчмаркингу - технології, що допомагає швидко та з мінімальнми витратами удосконалювати бізнес-процеси, полегшує формулювання завдань діяльності підприємства, дозволяє ефективно використовувати досвід і практичні результати конкурентів За даним методом проведено оцінку конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості (на прикладі виноробної галузі) на окреслено напрями підвищення конкурентоспроможності. З проведено дослідження зроблено висовок, що сталий розвиток підприємства є напрямом, який проходить процес становлення в економічній науці на мікрорівні, що підтверджує різновекторність думок, міркувань, економічних доведень, щодо особливостей його сутності та формування. Зроблено висновок, що подальшої уваги потребує формування єдиного підходу до виміру та відображення ключових результатів діяльності підприємства на засадах якісного і кількісного аналізу факторів зовнішнього і внутрішньої стійкості на основі системи показників поточного стану та розвитку підприємства з метою завчасного попередження небезпеки і прийняття необхідних заходів підтримки та забезпечення сталого розвитку.

Ключові слова: конкуренція, ринок, підприємства, сталий розвиток, конкурентні переваги.

Sedikova Iryna Oleksandrivna Doctor of Economics, Professor of the Department of Management and Logistics of the Odessa National Academy of Food Technologies, st. Kanatna, 112, Odessa

ASSESSMENT OF COMPETITIVENESS OF ENTERPRISES FROM THE POSITION OF THE CONCEPT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT

Abstract. At the present stage of management, the ability of enterprises to maintain the acquired advantages over a long period of time becomes important. Sustainable development of the economy of the enterprise is determined by the destructive influence of external and internal factors on the economic potential of the enterprise. This study identifies the vector of increasing the competitiveness of enterprises, taking into account the provisions of the concept of sustainable development. Sustainable development of the enterprise is the development and implementation of technological and technical innovations. It is established that the main stimulus for investment in new products is a high return on investment. The study on the effectiveness of the implementation of innovation policy in the food industry, allowed the author to formulate proposals to increase innovation potential. The analysis of literature sources showed that it was possible to identify the main factors that affect the competitiveness of the enterprise (external and internal). One of the modern methods of increasing competitiveness is the method of benchmarking - the technology of studying and implementing the best methods of doing business, which helps to improve business processes relatively quickly and at lower cost, greatly facilitates the formulation of commercial activities, search for weaknesses, and allows effectively use the experience and practical results of partners and competitors in their activities. The method of benchmarking was used to assess the competitiveness of food industry enterprises (on the example of the wine industry) and outlined areas for increasing competitiveness. The study concluded that the sustainable development of the enterprise is a direction that is in the process of formation in economics at the micro level, which confirms the diversity of opinions, considerations, economic evidence on the peculiarities of its essence and formation. It is concluded that further attention needs to be paid to the formation of a unified approach to measuring and reflecting the key results of the enterprise on the basis of qualitative and quantitative analysis of external and internal sustainability factors based on the current state and development of the enterprise. sustainable development.

Keywords: competition, market, enterprises, sustainable development, competitive advantages.

Постановка проблеми. На сучасному етапі господарювання важливого значення набуває здатність підприємств утримувати здобуті переваги протягом тривалого періоду часу. Сталий розвиток економіки підприємства визначається деструктивним впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на економічний потенціал підприємства. Для забезпечення стійкості свого функціонування суб'єкти господарювання повинні приймати превентивні рішення щодо змін зовнішнього середовища.

Харчова промисловість є пріоритетною і стратегічно важливою галуззю України. Доступність харчових продуктів, їх якість та екологічність впливають на рівень продовольчої безпеки держави, виступають індикаторами її соціальної стабільності та досягнення високої національної конкурентоспроможності. [1]

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню конкуренції та конкурентоспроможності підприємств та їх товарів, чинників, які на них впливають, та методів оцінки присвячені праці багатьох відомих закордонних вчених, таких як: Фрідріх А. фон Хайєк, І. Ансофф, Ф. Котлер, М. Портер, А. Томпсон, Р. Фатхутдінов, А. Юданов, а також вітчизняних науковців: Є. Азарян, А. Воронкової, С. Гаркавенка, В. Герасимчука, І. Должанського, Т. Загорної, О. Школьного та ін.

Мета статті. Метою даного дослідження є визначення векторів підвищення конкурентоспроможності підприємств з урахування положень концепції сталого розвитку.

Виклад основного матеріалу. Сталий розвиток визначається як форма взаємодії суспільства і природи, при якій забезпечується виживання людства та збереження навколишнього середовища, нинішні покоління забезпечують свої життєві потреби, не позбавляючи майбутні покоління можливості також задовольняти власні потреби. [1]

Сталий розвиток - це досягнення розумної збалансованості соціально - економічного розвитку людства і збереження навколишнього середовища, різке скорочення економічного диспаритету між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються шляхом як технологічного процесу, так і раціонального споживання. Отже, стійким розвитком підприємства можна вважати розробку та впровадження технологічних та технічних інновації. Важливішою задачею знайти баланс між економічним розвитком та збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь.

Стійкого розвитку підприємств важко домогтися за рахунок самих підприємств, необхідні державні перетворення за основними напрямами: впровадження інформаційно-індустріальних технологій, інновацій збільшення у ВВП частки кінцевого продукту [2].

Головним стимулом для інвестицій в нові продукти є висока прибутковість капіталовкладень. Нововведення дозволяють підприємствам отримати додаткові конкурентні переваги та бути лідерами на ринку. Проведене дослідження щодо ефективності реалізації інноваційної політики на підприємствах харчової промисловості, дозволили автору сформулювати пропозиції, які підвищать їх інноваційний потенціал:

1. Вектор бюджетної політики повинен орієнтуватися на підтримку базисних інновацій. При її здійсненні необхідно функціонування інституту незалежної експертизи. Необхідно змістити акценти в пріоритетах бюджетної політики на користь експорто-орієнтованих підприємств, які освоюють екологічні та ресурсозберігаючі технології.

2. Механізм фінансування інноваційної сфери повинен бути адекватний завданням та вимогам існуючого економічного середовища. Важливо забезпечити функціонально-цільову мобілізацію, концентрацію фінансових ресурсів у спеціальних фінансових фондах, утворених на всіх рівнях даної сфери.

3. Розробка механізму державного регулювання та підтримка міжнародного трансферту технологій.

4. Підвищення конкурентоспроможність підприємства та його продукції на внутрішньому на зовнішньому ринку за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Проблема конкурентоспроможності підприємства та його продукції є одним із важливих чинників забезпечення сталого розвитку підприємства. Фрідріх А. фон Хайєк стверджував «суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети» [2].

В Законі України «Про захист економічної конкуренції» дано таке визначення «економічна конкуренція - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку» [3]. Позитивна роль економічної конкуренції в ринкових умовах проявляється в ряді функцій, виконуючи які вона безпосередньо впливає на ефективність виробництва, підвищуючи його техніко-технологічний рівень, що, в свою чергу, забезпечує поліпшення якості та розширення асортименту продукції, підвищення кваліфікації кадрів та імідж підприємства в цілому.

З поняттям «конкуренція» тісно пов'язано поняття «конкурентоспроможність», яке є одним з базових понять ринкової економіки. Аналіз літературних джерел показав: по-перше, основні фактори, які впливають на конкурентоспроможність підприємства, можна умовно розділити на зовнішні (політичні, економічні, ресурсні, технічні, технологічні, управлінські, законодавчі) та внутрішні (методи управління, рівень технологічного та організаційного процесу виробництва, стратегічне планування, на маркетингова концепція, інноваційний потенціал); по-друге, оцінювання конкурентоспроможності підприємства проводиться за основними показниками: виробництва; фінансового стану; конкурентного потенціалу; ефективності збуту та просування товарів;соціальної ефективності; екологічності виробництва; конкурентоспроможність товару; по-третє, головною метою оцінки конкурентоспроможності товару підприємства є забезпечення постійної привабливості конкретного товару на ринку і наділення його перевагами в порівнянні з аналогічними за призначенням товаром конкурентів.

Одним із сучасних методів підвищення конкурентоспроможності є метод бенчмаркинга - технологія вивчення і впровадження кращих методів ведення ділових операцій, що допомагає відносно швидко і з меншими витратами удосконалювати бізнес-процеси, значно полегшує формулювання завдань комерційно-господарської діяльності підприємства, пошук слабких місць, а також дозволяє ефективно використовувати у своїй діяльності досвід і практичні результати партнерів і конкурентів [4,5]. Бенчмаркінг проводиться за певною технологією, яка складається із ряда послідовних етапів (на прикладі підприємств виноробної галузі).

Етап 1. На основі інформації з форм бухгалтерської звітності, виробничо - господарської та фінансової діяльності ПрАТ «Одесавинпром», оцінено слабкі та сильні сторони, виділено області діяльності, які мають бути вдосконалено. Наведена інформація є основою для розробки SWOT-аналізу підприємства (табл. 1).

Таблиця 1 SWOT - аналіз ПрАТ «Одесавинпром»

Власна розробка

Виходячи з проведеного SWOT-аналізу, можно визначити бізнес-процеси, які найбільшою мірою впливають на ключові фактори успіху (КФУ) ПрАТ «Одесавинпром».

Етап 2. Пошук компанії - еталона. Аналіз літературних джерел щодо основних гравців на ринку винної продукції показав, що основними конкурентами ПрАТ «Одесавинпром» є ВТК «Шабо», ТОВ «Коблево» та ЗАТ «Одеський завод шампанських вин». Визначено конкурентоспроможність ПрАТ «Одесавинпром» за методами: вагових коефіцієнтів; баготокутника конкурентоспроможності (рис. 1).

концепція сталий розвиток конкурентоспроможність підприємство

Рис. 1 Багатокутник конкурентоспроможності власна розробка

Проведений огляд літературних джерел, а також визначення існуючого стану конкурентоспроможності ПрАТ «Одесавинпром» дав змогу визначити еталонне підприємство - ВТК «Шабо».

Етап 3. Складено профіль конкурентних переваг та недоліків ПрАТ «Одесавинпром» в співпіставленні до прийнятого еталону - ВТК «Шабо» (табл. 2)

Таблиця 2

Профіль конкурентних переваг та недоліків ПрАТ «Одесавинпром»

Власна розробка

Етап 4. Аналіз інформації, наведеної в табл. 2, дає можливість визначити приорітетність рішення проблем, які є в ПрАТ «Одесавинпром», для підвищення конкурентоспрожності.

Головною пробемою, яку необхідно вирішити у розрізі концепції сталого розвитку, є підвищення технологічного рівня ПрАТ «Одесавинпром», у тому числі його логістичної складової.

Висновки. Дослідження свідчать, що сталий розвиток підприємства є напрямом, який проходить процес становлення в економічній науці на мікрорівні, що підтверджує різновекторність думок, міркувань, економічних доведень, щодо особливостей його сутності та формування. Однак підтримки довготривалого розвитку сьогодні потребує кожне підприємство, що можливо шляхом вивчення, систематизації тих складових, чинників впливу, які створять конструктивний погляд на вирішення зазначених питань в ключових аспектах, які відповідатимуть вимогам сучасним швидкозмінним, трансформаційним умовах економіки. Подальшої уваги потребує формування єдиного підходу до виміру та відображення ключових результатів діяльності підприємства на засадах якісного і кількісного аналізу факторів зовнішнього і внутрішньої стійкості на основі системи показників поточного стану та розвитку підприємства з метою завчасного попередження небезпеки і прийняття необхідних заходів підтримки та забезпечення сталого розвитку.

Література:

1. Любович А.А. Аналіз харчової промисловості України. Статистика - інструмент соціально-економічних досліджень: збірник наукових студентських праць. 2018. Вип. 4. Ч. 1. С. 128 - 135.

2. Хайек Ф. Познание, конкуренция и свобода. СПб. Пневма, 2013. 288 с.

3. Закон України «Про захист економічної конкуренції. Київ, 2011. URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 25.10.2020)

4. Меренюк Т. В. Бенчмаркінг - шлях до конкурентних переваг. Наука та практика. 2017. Вип. 4. Т. 8. С. 152-153.

5. Дубовик О.К. Формування конкурентних переваг на основі бенчмаркінгу. Регіональна економіка. 2015. №3. С.204 - 212

6. Ансофф И. Стратегическое управление. М.: Экономика, 2009. 519 с.

7. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. Анализ, планирование, внедрение, контроль. СПб. Питер, 2008. 896 с.

8. Портер М. Стратегія конкуренції: Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. К. Основи, 2007. 390 с.

9. Томпсон А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии. М. ЮНИТИ, 2012. 576 с.

10. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. М. ИНФРА-М, 2010. 312 с.

11. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. М. Гном и Д. 2015. 296 с.

12. Азарян О.М. Организационно-экономический механизм функционирования и регулирования потребительского рынка: дис. д-ра экон. наук: 08.02.03. Азарян О. М. : Донецкий гос. ун-т экон. и торг. им. М. Туган-Барановского. Донецк, 2003. 462 с.

13. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: моногррафія. Луганск, изд-во ВНУ, 2010. 315 с.

14. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Київ. Лібра, 2012. 712 с.

15. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика. К. Вища школа, 2014. 327 с.

16. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: навч.посіб. Київ, Центр нав. літ., 2016. 384 с.

17. Загорна Т. О. Конкурентоспроможність фірми в системі стратегічного маркетингу. Торгівля і ринок України. 2015. Вип. 11. Т. 1. С. 87-91.

18. Школьний О.О. Управління інноваційним забезпеченням конкурентоспроможності аграрного сектора економіки в умовах глобалізації. Вісн. аграр. наук Причорномр'я. Екон. наук. 2010. Вип. 1 (52). Т. 1. С. 55 - 59.

Размещено на Allbest.ru