Рахункова палата як суб'єкт реалізації державної політики в сфері бюджетної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Житомирська політехніка»

Рахункова палата як суб'єкт реалізації державної політики в сфері бюджетної безпеки

Свірко Світлана Володимирівна, доктор економічних наук, професор кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування

Яремчук Ігор Миколайович, кандидат економічних наук, член Рахункової палати

10005, Житомир

01601, Київ

Анотація

Модернізація системи управління державними фінансами, обмеженість державних фінансових ресурсів, вимагає формування державної політики в сфері бюджетної безпеки, під якою слід розуміти цілеспрямовану, безперервну та організовану діяльність державних інституцій в сфері бюджетної безпеки з метою її досягнення, стабілізації та зростання. В умовах системно-циклічних фінансових криз державне управління бюджетною безпекою потребує активізації діяльності органів державного фінансового контролю і, перед усім, вищого органу державного аудиту - Рахункової палати України. Останній державний колегіальний орган виступає важливою інституційною одиницею державної фінансово-контрольної діяльності, від ефективності якої і залежить бюджетна безпека країни. В контексті загальноекономічних течій сучасності опрацьовано концептуалізацію діяльності Рахункової палати України шляхом формування нової адаптивної її моделі, архітектоніка якої передбачає сукупність взаємопов'язаних блоків, зокрема: блок “Базових основ”, що включає кластери: "Фокус” (сегменти “Предмет”, “Об'єкти”, “Суб'єкти”), “Ідеологія” (сегменти “Мета”, “Принципи”, “Візія”, “Місія”, “Цінності”); блок “Функціонально- прикладних положень”, що включає такі кластери: “Спектр” (сегменти “Функції”, “Завдання”, “Повноваження”); “Інструментарій” (сегменти “Напрями”, “Прийоми”, “Методики”); блок “Організаційних положень”, який складається з кластерів: “Побудова” (сегменти “Внутрішня”, “Зовнішня”); “Норми” (сегменти “Законодавство”, “Рекомендації”); “Комунікації” (сегмент “Зацікавлені сторони”); “Розвиток” (сегменти “Тактика”, “Стратегія”), з опрацюванням подальшої характеристики кожного з елементів. Реалізація запропонованої моделі діяльності Рахункової палати в межах заходів з державної політики в сфері бюджетної безпеки дозволить досягти бажаного рівня останньої. Вищевказані інституційні заходи щодо вищого контрольного органу державного аудиту в Україні дозволить досягти бажаного рівня бюджетної безпеки, стабілізувати його та досягти високого рівня останньої.

Ключові слова: державне управління бюджетною безпекою, Рахункова палата, державний фінансовий контроль (аудит), адаптивна модель.

Abstract

Svirko Svitlana Volodymyrivna, Doctor of Economics, candidate of the Department of Economic Security, Public Administration and Administration, State University "Zhytomyr Polytechnic", 10000, Zhytomyr

Iaremchuk Ihor Mykolayovych Candidate of Economic Sciences, the Member of the Accounting Chamber, 7 M. Kotsiubynskoho St., Kyiv

THE CHAMBER OF AUDITORS AS A SUBJECT TO THE IMPLEMENTATION OF STATE POLICY IN THE FIELD OF BUDGET SECURITY

Modernization of the public financial management system, limited public financial resources, requires the formation of public policy in the field of budget security, which should be understood as purposeful, continuous and organized activities of state institutions in the field of budget security to achieve, stabilize and grow. In the context of systemic and cyclical financial crises, public budget security management needs to intensify the activities of public financial control bodies and, above all, the highest body of state audit - the Accounting Chamber of Ukraine. The last state collegial body is an important institutional unit of state financial and control activities, the effectiveness of which depends on the budget security of the country. In the context of general economic trends of today, the conceptualization of the Accounting Chamber of Ukraine by forming a new adaptive model, the architectonics of which provides a set of interconnected blocks, in particular: "Objects", "Subjects"), "Ideology" (segments "Purpose", "Principles", "Vision", "Mission", "Values"), block "Functional-applied provisions", which includes the following clusters: "Spectrum" (segments "Functions", "Tasks", "Powers"), "Toolkit" (segments "Directions", "Techniques", "Methods"), block "Organizational provisions", which consists of clusters: "Construction" (segments “Internal”, “External”); “Norms” (segments “Legislation”, “Recommendations”); “Communications” (segment “Stakeholders”); “Development” (segments “Tactics”, “Strategy”), with the elaboration of the further characteristics of each of the elements.Implementation of the proposed model of activity of the Accounting Chamber within the measures of the state budget security policy will achieve the desired level of the latter. The above institutional measures for the supreme audit institution of state audit in Ukraine will achieve the desired level of budget security, stabilize it and achieve a high level of budget security.

Key words: state management of budgetary security, Accounting Chamber, state financial control (audit), adaptive model.

Вступ

Постановка проблеми. Поняття державної політики в сфері бюджетної безпеки не знайшло своє відображення в спеціалізованій літературі, втім воно перекликається певним чином з поняттями державної політики загалом та державної фінансової політики. Перша трактується як «... відносно стабільна, організована й цілеспрямована діяльність (бездіяльність) державних інституцій (органів державної влади), здійснювана ними безпосередньо чи опосередковано щодо певної проблеми або сукупності проблем, яка впливає на життя суспільства» [1, с. 6]. Друга являє собою сукупність фінансових заходів, що здійснюються державою через фінансову систему; політика держави, уряду щодо використання державних фінансових ресурсів; сукупність цілеспрямованих державних заходів щодо формування та ефективного використання фінансових ресурсів країни [2, С.94]; комплексе визначення цього поняття трактує останню як систему заздалегідь визначених і затверджених заходів, форм і методів мобілізації, розподілу і використання фінансових ресурсів державними інститутами з метою виконання державою своїх функцій відповідно до стратегічних і тактичних цілей її економічного і соціального розвитку, яка об'єднує в собі об'єктивні фінансові відносини, конкретизовані у вигляді загальнодержавних планів і програм, управлінські рішення, що виникають в процесі формулювання та впровадження в дію стратегії функціонування і розвитку державних фінансів [3, С.31-32].

На підставі вказаних визначень поняття державної політики в сфері бюджетної безпека в більш ранніх публікаціях автором Свірко С.В. було умотивовано як цілеспрямована, безперервна та організована діяльність державних інституцій в сфері бюджетної безпеки з метою її досягнення, стабілізації та зростання. Інституціональний аспект на центральну позицію регулятора державної фінансової політики та державної політики в сфері бюджетної безпеки в України висуває Міністерство фінансів України - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та відіграє первинну роль в реалізації державної фінансової політику [4]. Втім, існує низка інституцій, що виступають суб'єктами реалізації останніх, серед яких вагоме місце обіймає Рахункова палата України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання державної фінансової політики у різні часи в своїх працях розглядали такі вітчизняні вчені як В. Александрова, В. Андрущенко, С. Буковинський, А. Буряченко, О. Василик, В. Геєць, І. Грицюк, Ю. Зайцев, І. Запатріна, О. Зварич, М. Крупка, Л. Лисяк, І. Лютий, А. Мярковський, С.Онишко, В.Опарин, Д. Полозенко, Т. Сіташ, І. Родіонова, В. Федосов, А. Чухно, І. Чугунов, С. Юрій та інші. Проблематику функціональної та суб'єктно-об'єктної спрямованості діяльності Рахункової палати України піднімали в своїх дослідженнях такі вітчизняні вчені в галузі економіки, права та державого управдіння: І. Дрозд, О. Дорошенко, С. Бардаш, О. Шевчук, О. Редько, І. Чумакова, Є. Калюга, Н. Обрушна, Н. Фукс, В. Уложенко, І. Чугунов, В. Федосов, Ю. Слободяник, Т. Косова, В. Шевченко, О. Койчева, В. Невідомий, Л. Гуцаленко, В. Пихоцький, В. Максімова, І. Стефанюк, В. Симоненко, Л. Чижевська, Т. Бутинець та інші. У працях вказаних вчених розглядалась теоретичні положення та практичні підходи до формування державної фінансової політики та державного фінансового контролю (аудиту) як виду діяльності Рахункової палати відповідно. Проте, дослідження діяльності Рахункової палати України як суб'єкту реалізації державної політики в сфері бюджетної безпеки залишились переважним чином поза увагою вказаних авторів.

Мета статті - опрацювати положення діяльності Рахункової палати в контексті реалізації державної політики в сфері бюджетної безпеки.

Виклад основного матеріалу

Змістовна сутність наведених понять державної фінансової політики, державної політики в сфері бюджетної безпеки є певним чином визначальною щодо сталих базових завдань, до яких відносять [3, С. 32]: створення умов для максимізації обсягів державних фінансових ресурсів; реалізацію механізмів раціонального розподілу і використання сформованих фінансових ресурсів; забезпечення належного регулювання, стимулювання та контролю за економічними і соціальними процесами через застосування фінансових методів; формулювання, розвиток і підтримка функціонування фінансового механізму виходячи з цілей та стратегій державної фінансової політики; налагодження ефективної системи управління державними фінансами. Аналіз вказаних завдань в контексті регуляторних повноважень такого специфічного державного колегіального органу, яким є Рахункова палата України, свідчить про максимальну задіяність останньої у реалізації вищевказаних завдань [5; 6]. Так, Законом України “Про Рахункову палату” закріплено мету - контроль за надходженням коштів Державного бюджету України та їх використанням - та на її досягнення комплексні функціональні повноваження, як то [7]: проводить експертизу поданого до Верхової Ради України проекту закону про Державний бюджет України та готує відповідні висновки; здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності державних фінансів, а також готує відповідні висновки та рішення і направляє їх на розгляд; аналізує основні планові та звітні документи щодо виконання Державного та місцевих бюджетів, а також звітів відповідних органів центральної виконавчої влади, в частині, що впливає на виконання державного бюджету, та законодавчої влади щодо функціонування системи публічних закупівель, а також реалізацію наданих Рахункової палати рекомендацій, у наслідок чого готує відповідні висновки; інформує про виявлені правопорушення відповідні правоохоронні органи, а також звертається до суду у разі порушення об'єктами контролю повноважень членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати (у тому числі щодо усунення перешкод у реалізації таких повноважень); здійснює: співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями; методичну та методологічну роботу з питань державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту); забезпечення підвищення кваліфікації посадових осіб апарату Рахункової палати; державний аудит бюджетний безпека

Значущість діяльності Рахункової палати України, безумовно, залишається поза сумнівом і про це свідчать представлені Верховній Раді Звіти Рахункової палати України, за якими в рамках діяльності у період 1997 - 2019 рр. останній вдалося досягти таких основних показників [8]: в рамках здійснення зовнішнього незалежного аудиту було перевірено більше 15 тисяч об'єктів, підготовлено та затверджено більше 2 тисяч звітів, для укладання яких здійснено близько 16 тисяч контрольно-аналітичних та експертних заходів; скеровано до вищих органів законодавчої та виконавчої влади, установ, організацій, підприємств більше 12 тисяч звітів, рішень, актів і листів для реагування, відшкодування втрат та збитків, заподіяних державному бюджету; виявлено бюджетних правопорушень, неефективного використання бюджетних коштів, а також порушень і недоліків при адмініструванні доходів державного бюджету на загальну суму 380 млрд. грн.. Втім, аналіз показників діяльності останніх років свідчить про певне зниження темпів об'єктного охоплення. Таке положення на тлі погіршення стану державних фінансів вбачається неприпустимим, а тому власне діяльність вказаного вищого органу аудиту потребує опрацювання на предмет розбудови нової її моделі з подальшим акцентуванням та опрацюванням нових видів контрольної діяльності.

На підставі узагальнення та аналізу існуючих світових моделей вищих органів аудиту авторами здійснено розбудову адаптивної моделі діяльності.

Рис.1. Архітектоніка нової моделі діяльності Рахункової палати України

На конкретизацію сегментного рівня першого блоку вказаної моделі пропонується: під предметом діяльності Рахункової палати розуміти інформацію про публічні кошти та інше майно, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках - суспільні кошти); мету діяльності визначити як здійснення аудиту та інших повноважень щодо надходження публічних коштів та інше майно, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках - суспільних кошти) і їх використання.

Такі новаційні сегменти кластеру “Ідеологія” як “Візія”, “Місія”, “Цінності” визначені відповідним чином в Стратегії розвитку Рахункової палати; з урахуванням ідентифікованого предмету діяльності вказаного ВОА України пропонується така їх редакція [9; 13]:

• “Візія” - “Рахункова палата до 2024 року має бути: для держави та суспільства - незалежним вищим органом державного аудиту в Україні, який надає об'єктивні експертні оцінки щодо управління....” публічними коштами та іншим майном, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках - суспільними коштами) “...на основі міжнародних стандартів та кращих світових практик; для об'єктів аудиту - незалежним, професійним, об'єктивним і неупередженим, відкритим для діалогу аудитором та порадником, взірцем досконалого управління та зразкової організації; для персоналу - надійним роботодавцем, спроможним забезпечити належні умови праці, застосування високих професійних стандартів та можливостей для професійного розвитку; для міжнародної спільноти - незалежною, професійною та неполітичною інституцією, яка із застосуванням міжнародних стандартів аудиту на основі кращих світових практик надає достовірну аудиторську інформацію про об'єктивний стан управління публічними коштами та державним майном в Україні, в тому числі коштами, залученими від міжнародних партнерів, а також здійснює практичний внесок у розвиток зовнішнього аудиту в рамках діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів аудиту (INTOSAI та EUROSAI) та взаємодіє з іншими ВОА”;

• “Місія” - “сприяти впровадженню належного державного управління в Україні як основи сталого розвитку країни та забезпечення гідного життя громадян шляхом проведення незалежного зовнішнього аудиту...” та інших повноважень щодо надходження публічних коштів та інше майно, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках - суспільних кошти) і їх використання та “...надання за його результатами практичних рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень щодо їх використання органами державної влади, а також достовірної, об'єктивної інформації суспільству та заінтересованим сторонам”;

• “Цінності” - “доброчесність: діяльність Рахункової палати спрямована на захист суспільних інтересів, які превалюють над приватними та відомчими; довіра суспільства: Рахункова палата прагне сприйняття суспільством її як компетентного та доброчесного захисника його інтересів, здатного сприяти прийняттю ефективних обґрунтованих рішень щодо управління...” публічними коштами та іншим майном, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках - суспільними коштами); “...компетентність і професіоналізм: у Рахунковій палаті дотримуються високих професійних стандартів, розвивають професійний потенціал персоналу, впроваджують кращі світові практики аудиту та науково-обґрунтовані форми роботи для досягнення вищого результату в діяльності інституції в цілому; співробітництво та командний дух: Рахункова палата працює на результат як єдина команда, є відкритою до співпраці, розвиває ефективні внутрішні та зовнішні комунікації, що базуються на взаємній повазі, довірі та підтримці”;

На підставі опрацювання Міжнародних стандартів діяльності вищих органів аудиту та теоретичних підходів науковців авторами сформована сукупність принципів діяльності Рахункової палати в такій авторській інтерпретації новацій [11; 13]: законність, незалежність, колегіальність (діяльність здійснюється на основі колегіальних рішень), системність (діяльність являє собою сукупність взаємозв'язаних елементів, що діють в нерозривній єдності між собою), єдність (діяльність здійснюється на основі єдності системи органів державної влади), інклюзивність (діяльність здійснюється з урахуванням максимальної кількості об'єктів охоплення в контексті її предмету), об'єктивність, неупередженість, співпричетність (діяльність здійснюється в контексті запитів глобального суспільства, його політичних, економічних, екологічних та соціальних проблем), співробітництво (діяльність, у тому числі, спрямована на налагодження комунікаційних зв'язків з іншими аналогічними міжнародними організаціями та іншими зацікавленими особами), публічність (діяльність здійснюється з метою досягнення суспільних інтересів країни, відбиває найважливіші суспільні явища та виконує соціально значимі запити суспільства), транспарентність (результати діяльності являють собою прозоре, зрозуміле та відкрите інформаційне поле).

Розбудова сегментарних позицій другого блоку адаптивної моделі діяльності Рахункової палати дозволила сформувати склад функцій з такими характеристиками [13]: контрольна (здійснення контролю за публічними коштами та іншим майном, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках - суспільними коштами)); інформаційна (надання інформації про результати діяльності Рахункової палати щодо контролю за публічними коштами та іншим майном, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках - суспільними коштами)); управлінська (на основі реалізації контрольної та інформаційної функцій сприяти прийняттю відповідних управлінських рішень); захисна (захист публічних коштів та іншого майна, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках - суспільних коштів)); комунікаційна (забезпечення інформаційного зв'язку між зацікавленими сторонами щодо предмету діяльності Рахункової палати); соціальна (укріплення довіри суспільства до системи державних фінансів); державотворча (сприяння розбудови держави через забезпечення ефективного управління системою державних фінансів, майна державної форми власності, а також суспільних коштів); нормотворча (провадження законодавчої ініціативи та нормотворчих регуляторних повноважень). На їх фактичну реалізацію сформовано сукупність відповідних до них завдань (табл.1) [13].

Таблиця 1 Завдання діяльності Рахункової палати України в межах виокремлених Функцій

“Про Рахункову палату” [11; 13]. На завершення формування другого блоку адаптивної моделі діяльності Рахункової палати опрацьовано напрями та види державного аудиту: з урахуванням попередніх пропозицій уточнено напрями державного аудита, до яких пропонується віднести відповідно: аудит публічних коштів; аудит іншого майна, що перебуває у державній власності; аудит суспільних коштів; з урахуванням сучасних тенденцій розвитку та вимог щодо повноцінного кінцевого запровадження в управління бюджетним процесом програмно-цільового методу, пропонується наступну загально-базову класифікацію видів аудиту, що здійснюється Рахунковою палатою України: за часом здійснення по відношенню до предмету дослідження - попередній, наступний, стратегічний; за суб'єктно-об'єктним відношенням - внутрішній (в межах інституту Рахункової палати) та зовнішній; за формою - аудит законності (відповідності), фінансовий аудит, аудит ефективності.

Опрацювання третього блоку адаптивної моделі діяльності Рахункової палати дозволило формування наступних змістовних положень перших трьох кластерів в розрізі відповідних сегментів, зокрема: 1) запропоновано до

запровадження юрисдикційну або судову модель будови, що забезпечить ефективність реалізації висновків та рекомендацій Рахункової палати, логістику їх руху до суб'єктів аудиту, посилення відповідальності за виконання висновків та рекомендації вказаного вітчизняного ВОА; 2) з урахуванням вищезазначених пропозицій пропонується до опанування оновлену структуру Рахункової палати, яка передбачає виокремлення департаменту попереднього та стратегічного аудиту з виокремлення однойменних відділів, а також розширення меж юридичного департаменту на користь відділу законотворчої ініціативи та нормотворчої діяльності; 3) ідентифіковано вітчизняне коло зацікавлених сторін щодо діяльності Рахункової палати України у такому складі: найвищий представник держави (Президент України); орган законодавчої влади (Верховна Рада України); органи виконавчої влади (центральні - Міністерства, служби, агенції, інспекції тощо; окремо - Кабінет міністрів України, Міністерство фінансів України, Державна аудиторська служба України, Державна казначейська служба України, Державна податкова служба України, Державна митна служба України, Фонд державного майна України, Державна служба фінансового моніторингу України; місцеві органи виконавчої влади - місцеві державні адміністрації); правоохоронні органи; міжнародні утворення, організації та країни (уряди ЕС та інші країни, ООН, МВФ, СБРР тощо); міжнародні профільні організації (INTOSAI); суспільні організації та громадська спільнота; народні депутати; професійні самоврядні організації і громадські об'єднання (АПУ, ФПБАУ); інші юридичні особи (розпорядники бюджетних коштів, одержувачі бюджетних коштів, інші суб'єкти господарювання); засоби масової інформації; заклади вищої освіти тощо; з наданням їм відповідних розгорнутих функціональних характеристик. Останній кластер “Розвиток” третього блоку містить сегменти “Тактика” та “Стратегія” які відбивають різні складові розбудови діяльності Рахункової палати, при цьому тактика являє собою блок конкретних поточних оперативних завдань, а стратегія - логічно пов'язаний загальний план дій на досить значний термін часу, який, в своїй деталізації, може бути розбитий чітко на блоки тактичних завдань [13]. Прикладом цього слугує Стратегія розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки, яка включає як загальний план дій, так і деталізований хронологічно впорядкований перелік заходів [9].

Висновки

Сформована модель носить всеохоплюючий характер, оскільки враховує основні важливі відповідним чином змістовно деталізовані теоретичні, методолого-методичні та організаційні позиції фактичної та перспективної діяльності Рахункової палати; гнучке її змістовно-фрагментарне наповнення дозволяє серед іншого ідентифікувати її адаптивність, яка забезпечить в майбутньому її життєздатність. Її реалізація забезпечить підвищення ефективності діяльності Рахункової палати України, що, в свою чергу, посилить контрольну функцію системи управління державними фінансами, а отже сприятиме максимізації обсягів державних фінансових ресурсів, через раціональне їх використання. Реалізація зазначених кроків в межах заходів з державної політики в сфері бюджетної безпеки дозволить досягти бажаного рівня останньої Все вищевказане дозволить досягти бажаного рівня бюджетної безпеки, стабілізувати його та досягти високого рівня останньої.

Література

1. Ребкало В. А., Тертичка В. В. Державна політика: аналіз та впровадження в Україні. К.: УАДУ, 2002. 80 с.

2. Грицюк І. В. Державна фінансова політика економічного зростання. Університетські наукові записки. 2013. № 2. С. 92-101.

3. Сіташ Т. Д. Фінансова політика держави: прагматика та проблематика. Академічний огляд. 2015. № 1. С. 29-34.

4. Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.14 № 375 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/375-2014-H#Text

5. Свірко С.В., Кузьмінський Б.Ю. Public finance of Ukraine: decisive vectors, result and problem of development. Незалежний аудитор. 2015. №13 (Ш). С.24-31.

6. Свірко С.В. Сучасний розвиток системи управління державними фінансами України: обліковий сегмент в забезпеченні інноваційно-інвестиційного вектору спрямування. Вісник ЖДТУ. Серія: Економічні науки. Житомир: ЖДТУ. Вип. 1 (83), 2018. С.56-65.

7. Про Рахункову палату: Закон України від 2 лип. 2015 р. No 576-VIII. URL:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/576-19.

8. Річні звіти Рахункової палати. URL:https://rp.gov.ua/Activity/Reports/

9. Про затвердження Стратегії розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки: рішення Рахункової палати України № 18-1 від 29.07.19 URL: https://rp.gov.ua/upload-files/About/Strategy/Strat2019-2024.pdf

10. Про структуру Рахункової палати: Рішення Рахункової палати від 28.01.2020 № 1-4. URL: https://rp.gov.ua/About/ Structure/

11. ИССАИ. URL:https://www.intosai.org/ru/dokumenty/svobodnyi-dostup

12. Рахункова палата України: співпраця з Верховною Радою та організаціями громадянського суспільства; кол. автор.: Базілевич Д.С., Крижанівський В.П., Мельничук В.Г., Невідомий В.І., Старостенко Н.В. К.: ФОП Москаленко О.М., 2017. 82 с.

13. Грицишен Д.О., Свірко С.В., Яремчук І.М. Архітектоника адаптивної моделі діяльності Рахункової палати України. Ефективна економіка. 2018. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2018/20.pdf

References

1. Rebkalo, V. A. and Tertychka, V. V. (2002). Derzhavna polityka: analiz ta vprovadzhennia v Ukraini [Publicpolicy: analysis and implementation in Ukraine]. Kyiv: UADU [in Ukrainian].

2. Hrytsiuk, I. V. (2013). Derzhavna finansova polityka ekonomichnoho zrostannia [State financial policy of economic growth]. Universytetski naukovi zapysky - University scientific notes, 2, 92-101 [in Ukrainian].

3. Sitash, T. D. (2015). Finansova polityka derzhavy: prahmatyka ta problematyka [State financial policy: pragmatics and issues]. Akademichnyi ohliad - Academic review, 1, 29-34 [in Ukrainian].

4. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy “Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Ministerstvo finansiv Ukrainy”: vid 20.08.14, № 375 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On approval of the Regulation on the Ministry of Finance of Ukraine” from 20.08.14, № 375]. www.zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/375-2014-p#Text[in Ukrainian].

5. Svirko, S.V. and Kuzminskyi, B.Yu. (2015). Public finance of Ukraine: decisive vectors, result and problem of development. Nezalezhnyj auditor - Independent auditor, 13(III), 24-31 [in Ukrainian].

6. Svirko, S.V. (2018). Suchasnyi rozvytok systemy upravlinnia derzhavnymy finansamy Ukrainy: oblikovyi sehment v zabezpechenni innovatsiyno-investytsiynoho vektoru spriamuvannia [Modern development of the public finance management system of Ukraine: accounting segment in providing the innovation and investment vector of direction]. Visnyk ZhDTU. Seriia: Ekonomichni nauky - Bulletin of ZhSTU. Series: Economic Sciences, 1(83), 56-65 [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy “Pro Rakhunkovu palate”: vid 2 lyp. 2015 r., № 576-VIII [Law of Ukraine “On the Accounting Chamber» from July 2 2015, № 576-VIII]. www.zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/576-19 [in Ukrainian].

8. Richni zvity Rakhunkovoi palaty [Annual reports of the Accounting Chamber]. www.zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://rp.gov.ua/Activity/Reports/[in Ukrainian].

9. Rishennia Rakhunkovoi palaty Ukrainy “Pro zatverdzhennia Stratehii rozvytku Rakhunkovoi palaty na 2019-2024 roky”: vid 29.07.19, №18-1 [Decision of the Accounting Chamber of Ukraine «On approval of the Development Strategy of the Accounting Chamber from 2019-2024» from 29.07.19, № 18-1]. www.zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://rp.gov.ua/upload-files/About/Strategy/Strat2019-2024.pdf [in Ukrainian].

10. Rishennia Rakhunkovoi palaty “Pro strukturu Rakhunkovoi palaty”: vid 28.01.2020, № 1-4. [Decision of the Accounting Chamber «On the structure of the Accounting Chamber» from 28.01.2020, № 1-4.]. www.zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://rp.gov.ua/About/Structure/ [in Ukrainian].

11. Dokumenty - Svobodnyy dostup [Documents - Free Access]. www.intosai.org. Retrieved from https://www.intosai.org/ru/dokumenty/svobodnyi-dostup [in Russian].

12. Bazilevych, D.S., Kryzhanivskyi, V.P., Melnychuk, V.H., Nevidomyi, V.I. and Starostenko, N.V. (2017). Rakhunkova palata Ukrainy: spivpratsia z Verkhovnoiu Radoiu ta orhanizatsiiamy hromadianskoho suspilstva [Accounting Chamber of Ukraine: cooperation with the Verkhovna Rada and civil society organizations]. Kyiv: FOP Moskalenko O.M. [in Ukrainian].

13. Hrytsyshen, D.O., Svirko, S.V. and Yaremchuk, I.M. (2018). Arkhitektonyka adaptyvnoi modeli diialnosti Rakhunkovoi palaty Ukrainy [Architectonics of the adaptive model of activity of the Accounting Chamber of Ukraine]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 11. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2018/20.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru