Активізація інтелектуального потенціалу підприємства та інтенсифікація процесів інтелектуальної власності в умовах економіки, заснованої на знаннях

Третім напрямом є формування масової культури в сфері інтелектуальної власності, що включає:

1) навчання винахідництву, раціоналі - заторству і творчому підходу до вирішення актуальних виробничих і технологічних завдань, управлінню інтелектуальною власністю, зокрема, правами на технології за всіма рівнями освіти (середня, вища, додаткова професійна), з акцентом на сучасні освітні технології та дистанційне навчання;

2) розвиток культури використання патентної інформації для підвищення ефективності досліджень і розробок, для технологіч - ного обміну (патентні дослідження і патентні ландшафти);

3) розвиток систем управління інте - лектуальною власністю в наукових і освітніх установах, а також екосистемою, що формується навколо них, в тому числі через забезпечення підтримки малих інноваційних підприємств, що комерціалізують права на результати інтелектуальної діяльності;

4) розвиток управління інтелектуальною власністю на підприємствах, включаючи введення податкових пільг, що усувають пе - решкоди до створення нематеріальних акти - вів організаціями та відмови - за загальним правилом - держави від розпорядження правами на результати, створеними з використанням бюджетних коштів для прискорення введення таких прав у цивільно-правовий обіг;

5) розвиток ринку професійних посе- редників в сфері правової охорони результатів інтелектуальної діяльності і трансферу технологій;

6) формування суб'єктами України, що володіють підвищеним потенціалом науково- технологічного розвитку, регіональних про - грам розвитку ринку інтелектуальної власності.

Четвертим напрямом, значущим як для сфери авторського, так і для сфери патентного права, є формування нових форматів опису об'єктів інтелектуального права, а також стандартів послуг, в тому числі тих, що спрощують і розширюють можливості авторів і правовласників за індивідуальним управлінням правами в цифровому середовищі, включаючи:

- впровадження основ гнучкого стандарту опису об'єктів авторських, суміжних та патентних прав для обміну і консолідації даних наявних державних реєстрів та реєстрів організацій, в тому числі тих, що здійснюють колективне управління авторськими і суміжними правами;

- створення механізму фіксації інфор - мації про дозволені правовласником можливі способи використання і фактичне використання творів, включаючи формування системи агрегування статистики використання в єдиному і (або) децентралізованому масиві «великих даних», в тому числі для цілей ви - плати винагород авторам і (або) правовласни - кам.

Нарешті, п'ятим напрямом повинна стати інституційна трансформація самого державного управління в сфері інтелектуальної власності. Сформована система управління сферою інтелектуальної власності не відповідає сучасним викликам і завданням технологічного розвитку країни, ускладнює прийняття своєчасних і ефективних рішень. Узгоджувальний процес зачіпає велику кіль - кість органів (Міністерства освіти та науки, Мінкультури, Мінекономрозвитку, Укрпа- тент, галузеві відомства).

При цьому вироблення державної полі - тики в сфері інтелектуальної власності перебуває у віданні Міністерства освіти та науки України, що ставить пріоритетом держполі- тики в сфері інтелектуальної власності роботу з науковими та освітніми організаціями, а не з підприємницьким сектором. Основна інформація про сферу інтелектуальної влас - ності, необхідна для оперативної та системної роботи, знаходиться в Мінкультури України і підвідомчому Мінекономрозвитку України Укрпатенті. Оскільки останній має обмеже - ний функціонал, в основному з надання державних послуг, функція аналізу сфери інте - лектуальної власності в Укрпатенті для цілей державної політики досі не сформована.

Для подолання цих обмежень доцільно розглянути питання створення єдиного регулятора, який має повноваження з вироблення державної політики, нормативно-правового регулювання і надання державних послуг в сфері інтелектуальної власності, включаючи питання авторського права і суміжних прав. Це вирішить проблему асиметрії інформації і слабкої націленості на комерціалізацію.

Заслуговує на увагу той факт, що в 2019 р. була ухвалена Директива ЄС 2019/790 про авторське право в єдиному цифровому ринку, яка доповнює директиви 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС1 (Directive (EU) 2019/790 on copyright and related rights in the Digital Single Market, 2019). Прийняття вказаної Директиви стало реалізацією одного з низки заходів Європейської комісії, спрямо - ваних на розвиток охорони авторського права і суміжних прав в умовах цифрової економіки. За словами Ю. Капіци, «концептуально новими та важливими для розвитку ав - торського права є положення директиви з ви - плати справедливої винагороди авторам та виконавцям та можливістю перегляду укладених ними договорів про передання прав та ліцензійних договорів» (Капіца, 2019).

Узагальнивши дослідження, пропонуємо комплекс конкретних заходів щодо стратегічної перспективи розвитку інтелектуального потенціалу та інтенсифікації процесів у сфері інтелектуальної власності, що забезпечить зі - ставні за якістю або такі, що перевершують кращі світові практики умови для інтелектуальної творчості; стимулюватиме авторів і правовласників до правової охорони результатів інтелектуальної діяльності і введення прав на них в економічний і цивільно-правовий обіг; дасть змогу збільшити конкуренто - спроможність українських організацій за рахунок створення додаткової вартості для біз - несу, зростання кредитоспроможності та ін - вестиційної привабливості; забезпечить закріплення талантів на теренах України за ра - хунок конкурентоспроможної винагороди за творчу працю; включатиме національні компанії в світовий ланцюжок інноваційного ви - робництва.

Ключовим заходом підвищення конку - рентоспроможності та технологічної незалежності країни на горизонті 3-10 років, що сприяє залученню творчого потенціалу гро - мадян у продуктивну економіку і забезпечує розвиток цифрової економіки, має стати ви - роблення загальнодоступних стандартів і створення на їх основі відкритої публічної мережевої платформи для управління інтелектуальною власністю. Відповідний підхід до ви - рішення завдання модернізації системи інте - лектуальної власності зумовлений низкою чинників: відповідь на «великі виклики», дже - релом яких є бурхливе зростання технологій, можлива виключно в технологічній площині; зміна механізмів обігу прав і їх цифровізация на основі «безлюдних» технологій дають мож - ливість перебудови системи без порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань; на ринку інформаційних технологій сформований набір необхідних рішень, зокрема машинне навчання, блокчейн і розумні контракти, здійснюється перехід на IPv6, при цьому всі технології є масовими і доступними.

Відкрита публічна (приватно-державна) мережева технологічна платформа і закріплення відповідної моделі в українському законодавстві дадуть змогу всім зацікавленим організаціям, таким як великі високотехноло- гічні компанії, університети, творчі лабораторії і організації, які здійснюють управління правами, працювати за єдиними технічними стандартами, в тому числі:

- фіксувати без участі людини транзакції з інтелектуальною власністю - виникнення об'єктів (за винятком об'єктів, що вимагають експертизи), закріплення прав на об'єкти, межі та можливості їх використання, ліцензійні угоди і факти відчуження об'єктів;

- депонувати і використовувати

об'єкти цифрових депозитаріїв для вико - нання розумних контрактів, для створення нових, більш складних об'єктів;

- звертатися до незалежних професійних в тій чи іншій сфері акредитованих експертних організацій, що визначають новизну і промислову придатність результату, висновок яких можна використовувати для надання права монопольного використання ре - зультату інтелектуальної діяльності (державної реєстрації права);

- фіксувати транзакції з цифровими об'єктами інтелектуальної власності та правами на них, в тому числі фіксувати інформацію про виникнення об'єктів права і їх вико - ристання з одночасним виробленням судової практики використання цифрових даних в якості доказу в суперечках;

- розширити форми і способи опису об'єктів права і усунути часовий проміжок між появою нових стандартів цифрових описів, придатних для виробництва, і стандартів опису для цілей визнання виняткових прав.

Одночасно зі створенням мережевої платформи є необхідними:

1) концентрація підтримки в рамках пріоритетів науково-технологічного розвитку України на створенні «цифрових фабрик», що продукують масові і (або) індивідуалізовані товари на основі цифрових об'єктів інте- лекіуальної власності, з одночасним спро - щенням сертифікації такої продукції для забезпечення доступності ліцензійних виробництв учасникам малого і середнього бізнесу;

2) розвиток існуючих і створення нових інструментів для отримання правової охорони на зарубіжних ринках, моніторингу по - рушень на основі аналізу «великих даних» та надання сприяння у захисті інтересів українських правовласників за кордоном;

3) розвиток культури використання патентної інформації для підвищення ефективності досліджень і розробок, технологічного обміну (патентні дослідження і патентні ландшафти) і науково-технологічної, виробничої та фінансової кооперації, включаючи:

4)

- підтримку розробки відкритих патентних ландшафтів, в тому числі за напрямами Національної технологічної ініціативи;

- навчання патентних повірених і па- тентознавців організацій використанню інструментів аналізу патентної інформації. Підтримка доступу наукових і освітніх організацій, малих підприємств до аналітичних ін - струментів аналізу патентної інформації;

5) розвиток систем управління інтелектуальною власністю наукових і освітніх установ, в тому числі:

- організаційна і фінансова підтримка формування сервісів (патентні дослідження, трансфер технологій, гранти на перевірку промислової придатності результатів тощо) в установах;

- розширення підтримки, в тому числі в частині зниження страхових внесків для малих інноваційних підприємств, що комерціалізують права на результати інтелектуаль - ної діяльності;

- створення системи модельних ло - кальних актів установ з управління правами на результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації;

- збільшення стимулів подачі заявок на патенти, в тому числі через створення можливостей ліцензування заявок на патент, проведення правового експерименту з використання попередніх заявок в суб'єкті України, що володіє підвищеним потенціалом в науково-технічній сфері;

6) розвиток управління інтелектуальною власністю на підприємствах:

- включення в державні контракти (договори) положень, що стосуються забезпечення правового статусу створюваних (використовуваних) в ході виконання НДДКР ключових технологічних рішень з метою залучення прав на них у обіг;

- забезпечення підвищення результативності НДДКР підприємств з державною участю через формування рекомендацій з управління правами на результати інтелектуальної діяльності, в тому числі тими, що пропонують об'єднання в організаційній структурі підприємств, які приймають рішення про фінансування НДДКР, функцій планування НДДКР, контролю їх результативності та функцій управління правами на РІД в функціоналі одного заступника керівника (введення посади Chief technology officer на підприємстві). Організація відповідної роботи суб'єктами України для реалізації рекомендованих підходів під-приємствами з регіональним участю;

- розвиток напряму підтримки техно - логічних малого і середнього підприємництва, включаючи формування набору заходів з розширення доступу малих і середніх підприємств, які володіють інтелектуальними 110 правами, до закупівель держкомпаній, реалізацію сервісу метчінг малих підприємств і па - тентознавців на умовах безоплатного надання послуг;

- забезпечення підтримки участі українських компаній в консорціумах, які формують міжнародні галузеві стандарти, і просування їх розробок через включення у відповідні стандарти результатів інтелектуальної діяльності, що володіють правовою охороною.

- підтримка в рамках реалізації до - рожніх карт НТІ системної роботи підприємств з інтелектуальною власністю (патентні дослідження, прискорена правова охорона, правова охорона за кордоном);

- розширення програм підтримки закордонного патентування;

- встановлення єдиного порядку закріплення прав на результати інтелектуальної власності, отриманих в рамках державних контрактів, за виконавцями або співвико- навцями;

7) розвиток ринку професійних посе- редників в сфері правової охорони результатів інтелектуальної діяльності і трансферу технологій, включаючи:

- організаційну та фінансову під - тримку розвитку системи технологічного бро - керства, в тому числі з використанням ресурсів мережі центрів підтримки технологій і інновацій;

- забезпечення керуючими компаніями кластерів і координаторами технологічних платформ надання сервісів у сфері інтелектуальної власності компаніям-учасникам;

- формування мережі акредитованих центрів оцінки інтелектуальної власності, за- ключення яких приймається банками при розгляді заявок на отримання кредитів під заставу інтелектуальних прав;

- формування страховими компаніями продуктів, що сприяють розвитку економічного обігу інтелектуальних прав, в тому числі забезпечують компенсацію судових витр ат при захисті інтелектуальних прав в судах;

- розвиток позасудового врегулювання спорів (медіації), в тому числі через зниження мит за досудовий розгляд і судових мит для учасників, що пройшли цю процедуру, пое - тапна заміна адміністративних процедур в сфері інтелектуальної власності на медіацію;

8) формування суб'єктами України, що володіють підвищеним потенціалом науково- технологічного розвитку, регіональних про - грам розвитку ринку інтелектуальної власності. Формування суб'єктами України полі - тик щодо розвитку регіональних брендів, в тому числі з використанням найменувань місць походження товарів і колективних то - варних знаків.

Ключовим напрямом роботи на цьому

етапі повинна стати проактивна позиція України з просування нових міжнародних ініці - атив і стандартів взаємодії в сфері інтелектуальної власності, заснованих на нових, апро - бованих національних практиках.

В результаті створення відкритої публічної мережевої технологічної платформи і су - путнього комплексу заходів буде вирішено низку принципових завдань національного масштабу, вирішення яких неможливо домогтися іншими способами, в тому числі:

1. Скорочення дефіциту оборотних коштів в економіці, зниження впливу обме - жень доступу країни до глобального капіталу - операції з інтелектуальними правами, що здійснюються через розумні контракти, дають змогу передавати об'єкти за ланцюжками користувачів під гарантію майбутнього винагороди.

2. Залучення в продуктивну економіку творчого потенціалу нації, незалежно від місця проживання.

3. Розширення залучення в нову модель обігу прав стратегічних партнерів за рахунок загальнодоступності мережі транзакцій, розвитку глобальної мережі Інтернет.

4. В середньостроковій перспективі - суттєве скорочення державних інвести- цій/витрат у сфері інтелектуальної власності, зміщення центру інвестицій на зацікавлених учасників зростаючого цифрового ринку прав.

5. Забезпечення доступності послуг та захисту інтересів творчих громадян у будь - якому куточку країни, максимальне збіль - шення творчої участі в глобальних ланцюжках доданої вартості.

Враховуючи вище зазначене, на основі інституціонального підходу узагальнимо клю - чові тенденції економіки, заснованої на знан - нях, в контексті парадигми капіталізації інте - лектуальної власності:

- прагнення до найбільш ефективного використання інтелектуального потенціалу за всіма виробничими напрямами, що свідчить про інноваційне мислення, яке в більшості цивілізованих країн перейшло в категорію менталітету; поширення практики раціоналі - заторських пропозицій тощо;

- організація щодо підвищення якіс - них характеристик управління інтелектуальним потенціалом та інтелектуальним капіталом в навчальних бізнес-центрах, тренінг- центрах, і повсюдного поширення системи неперервної професійної освіти;

- стимулювання та прискорення про - цесів трансформації творчого та професійного потенціалу в інтелектуальний капітал внаслідок забезпечення професійної зайнятості вчених-дослідників у науковій та виробничій сферах;

- забезпечення процесів інтенсифікації інноваційної діяльності за умов досягнення результативності інтелектуального капіталу (Бутнік-Сіверський, 2017);

- відповідність інтелектуального до - ходу власника інтелектуального капіталу в особі автора розробок в практичному аспекті його оплаті знань за рахунок забезпечення гідної заробітної плати, системи премій і відсотків з прибутку за використані конструктивні пропозиції і зафіксованих у законодавстві виплат роялті автору-досліднику від реалізації інтелектуальної власності;

- державне стимулювання процесів інтеграції інтелектуального та фінансового ка - піталів, як однієї з основних цілей державної політики, на основі розвитку інтелектуальної діяльності та стратегічного управління інтелектуальною власністю бізнесових виробничих структур та наукових організацій, де розвивається менеджмент комерціалізації та капіталізації інтелектуальної власності.

Висновки

Панорама наукових досліджень дає змогу стверджувати, що інтелектуальний потенціал, як рушійна сила, що ба - зується на знаннях і науці, є основою майбутнього ефективного розвитку України та успішного входження її в Європейську співдружність. Тому, найважливішим завданням політичного керівництва і бізнес-еліти країни є відтворення національної інноваційної сис - теми України. Вказана система повинна розвинути дослідження у пріоритетних секторах економіки, подолати розрив між наукою і виробництвом та сконцентрувати увагу на стратегічних напрямах інноваційної модерні - зації промислових підприємств, що забезпечить їх технічний і технологічний прорив та реалізацію процесів інтенсифікації інтелектуальної власності (Андрушків, Островська, & Павликівська, 2017). Інтенсифікація процесів в сфері інтелектуальної власності є інноваційно-інтелектуальним вектором, спрямованим на трансформування інтелектуальної власності та її вплив на економіко-правові інноваційні процеси, які пов'язані з ефективним використанням інтелектуального потенціалу, розвитком інтелектуального капіталу та його комерціалізації, прискоренням темпів капіталізації підприємства. Організатори і учасники цих процесів повинні володіти стратегічним та інноваційним мисленням та впроваджувати дієві механізми стимулювання у сфері інтелектуальної діяльності для активного пошуку нових наукових і техніко- технологічних інноваційних рішень.

Література

1. Собко О. Інтелектуальний капітал і креація вартості підприємства : моногр. Тернопіль : ТНЕУ, 2016. 444 с.

2. Соціально-класові трансформації і формування нової якості освіти як складові реконструктивного розвитку економіки України / за ред. В. М. Гейця, А. А. Гриценка ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозування НАН України». К., 2019. 388 с. URL: http://ief.org.ua/docs/scc/11.pdf_ (дата звернення: 16.10.2020).

3. Патон Б. Недофінансування НАН України призведе до згортання дослідницьких проектів і втрати наукових кадрів. Голос України. 2016. № 11(6265). С. 8.

4. Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П. Ресурси і механізми інвестиційно-інноваційного розвитку промислових підприємств України. Вісник економічних наук України. 2019. № 1. С. 11-25.

5. Pylypenko H., Fedorova N., Cuzenko I., Naumenko N. Paradoxes of economic development: science and innovation in the modern world. Scientific Bulletin of National Mining University. 2020. Vol. 2. Pp. 153159. DOI: https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-2/153.

6. Бутнік-Сіверський О. Формування неоекономіки в сфері інтелектуальної власності з позиції процесів інтенсифікації. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2017. Вип. 3. С. 57-67.

7. Андрушків Б., Островська Г., Павликівська О. Інтелектуальний потенціал підприємства як інструментарій підвищення конкурентоспроможності підприємства та засіб входження його у європейський економічний простір. Держава та регіони. 2017. Вип.6 (99). С. 38-43.

8. Кузьмін О. Є., Хілуха О. А., Ліпич Л. Г. Управління інтелектуальним капіталом машинобудівних підприємств. Луцьк : Вежа-Друк, 2014. 200 с.

9. Стратегічне управління знаннями підприємства : монографія /за ред. А. Наливайка. Київ : КНЕУ, 2014. 445 с.

10. Ілляшенко С. М., Шипуліна Ю. С., Ілляшенко Н. С., Нагорний Є. І. Управління знаннями в контексті підвищення рівня потенціалу інноваційного розвитку організації. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018. Т. 2, № 3. С. 98-103.

11. Ситник Й. С. Інтелектуалізація систем менеджменту підприємств: концепція, системний моніторинг та моделювання: моногр. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2017. 380 с.

12. Андрощук Г. Патентна активність українських винахідників за кордоном: вплив на економічну безпеку. Юридична газета. 2019. С. 45-46. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/zahist- intelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo/patentna-aktivnist-ukrayinskih-vinahidnikiv-za-kordonom-vpliv- na-ekonomichnu-bezpeku.html (дата звернення: 16.10.2020).

13. Капіца Ю. Директива ЄС про авторське право в єдиному цифровому ринку: нові виміри чи нові випробування? (EU Digital Single Market Copyright Directive: New Dimensions or New Trials). Інтелектуальна власність. 2019. № 8. С. 6-22.

14. Ostrovska H., Maliuta L., Sherstiuk R., Kuz T. Intellectual Potential of Ukraine: Realies and Prospects of Efficient Use in the Knowledge-Based Economy Conditions. International Journal of Advanced Science and Technology. 2020. Vol. 29(9s). Pp. 4622-4634. DOI: https://doi.org/ 10.33271/nvngu/2020-4/171.

15. The World Economic Forum. URL: http://www.weforum.org (дата звернення: 05.10.2020).

16. The World Intellectual Property Organization. URL: http://www.wipo.int (дата звернення: 05.10.2020).

17. Річний звіт державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності». URL: https://ukrpatent.org/atachs/zvit-ukr-2018.pdf_(дата звернення: 05.10.2020).

18. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі : Закон України від 23.12.1994 р. № 3769-XII. URL: http://www.intellect.ua/ukr/patent/law/laws/patent (дата звернення: 05.10.2020).

19. Ostrovska H. Y. Maliuta L. Ya, Sherstiuk R. Р, Lutsykiv I. V., Yasinetska I. А. Development of intellectual potential at systematic paradigm of knowledge management. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2020. Vol.4. С. 171-178. DOI: https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-4/171.

20. Directive (EU) 2019/790 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC (Text with EEA relevance.) OJ L 130, 17.5.2019. P. 92-125.

References

1. Sobko, O. (2016). Intellectual capital and creation of enterprise value: monograph. Ternopil: TNEU. (іп Ukrainian)

2. Geyts, V. M., & Gritsenkc, A. A. (Eds.). (2019). Socio-class transformations and formation of a new quality of education as components of the reconstructive development of the economy of Ukraine / NAS of Ukraine, SI "Inst. Of Economics and forecasting of the NAS of Ukraine". Kyiv. Retrieved from http: / / ief.org.ua/docs/scc/ 11 .pdf. (іп Ukrainian)

3. Paton, B. (2016). Underfunding of NAS of Ukraine will lead to curtailment of research projects and loss of scientific staff. Voice of Ukraine, 11 (6265), 8. (in Ukrainian)

4. Bryukhovetskaya, N., & Buleyev, I. (2019). Resources and Mechanisms for Investment and

Innovation Development of Ukrainian Industrial Enterprises. Bulletin of Economic Sciences of Ukraine, 1, 1125. (in Ukrainian)

5. Pylypenko, H., Fedorova, N., Cuzenko, I., & Naumenko, N. (2020). Paradoxes of economic

development: science and innovation in the modern world. Scientific Bulletin of National Mining University, 2, 153-159. doi: https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-2/153. (in Ukrainian)

6. Butnik-Siversky, O. (2017). Formation of neo-economics in the sphere of intellectual property from the position of intensification processes. Theory and practice of intellectual property, 3, 57-67. (in Ukrainian)

7. Andrushkiv, B., Ostrovska, H., & Pavlykivska, O. (2017). Intellectual Potential of the Enterprise as a Tool for Increasing of the Enterprise Competitiveness and Means of its Entry into the European Economic Area. States and Regions, 6(99), 38-43. (in Ukrainian)

8. Kuzmin, О. Е., Hilukha, О. А., & Lipich, L. G. (2014). Intellectual capital Management of machinebuilding enterprises. Lutsk: Vezha-Druk. (in Ukrainian)

9. Nalyvayko, A. (Ed.). (2014). Strategic management of knowledge of the enterprise. Kyiv: KNEU. (in Ukrainian)

10. Illiashenko, S. M., Shypulina, Yu. S., Illiashenko, N. S., & Nahornyi, Ye. I. (2018). Knowledge management in the context of raising the level of potential of the organization's innovative development. Bulletin of the Khmelnytskyi National University. Economic sciences, 3.2, 98-103. (in Ukrainian)

11. Sytnyk, Y. S. (2017). Intellectualization of enterprise management systems: concept, system monitoring and modeling. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House. (in Ukrainian)

12. Androschuk, G. (2019). Patent activity of Ukrainian inventors abroad: impact on economic security.

Legal newspaper, 45-46. Retrieved from https://yur-gazeta.com/publications/practice/zahist-

intelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo/patentna-aktivnist-ukrayinskih-vinahidnikiv-za-kordonom-vpliv- na-ekonomichnu-bezpeku.html. (in Ukrainian)

13. Kapitsa, Yu. (2019). EU Digital Single Market Copyright Directive: New Dimensions or New Trials. Intellectual Property, 8, 6-22. (in Ukrainian)

14. Ostrovska, H., Demianyshyn, V., Maliuta, L., Sherstiuk, R., & Kuz, T. (2020). Intellectual Potential of Ukraine: Realies and Prospects of Efficient Use in the Knowledge-Based Economy Conditions. International Journal of Advanced Science and Technology, 29(9s), 4622-4634. doi: https://doi.org/10.33271/nvngu/2020- 4/171.

15. The World Economic Forum. Retrieved from http://www.weforum.org.

16. The World Intellectual Property Organization. Retrieved from http://www.wipo.int.

17. Ukrainian Institute of Intellectual Property. (2019). Annual Report of the State Enterprise "Ukrainian Institute of Intellectual Property". Retrieved from https://ukrpatent.org/atachs/zvit-ukr-2018.pdf. (in Ukrainian)

18. Verkhovna Rada of Ukraine. (2012). The Law of Ukraine "On Protection of Rights to Inventions and Utility Models". Retrieved from http://www.intellect.ua/ukr/patent/law/laws/patent. (in Ukrainian)

19. Ostrovska, H. Y. Maliuta, L. Ya, Sherstiuk, R. Р, Lutsykiv, I. V., & Yasinetska, I. А. (2020).

Development of intellectual potential at systematic paradigm of knowledge management. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 4, 171-178. doi: https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-4/171.

20. European Parliament. (2019). Directive (EU) 2019/790 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC (Text with EEA relevance.) OJ L 130, 17.5.2019, 92-125.

Размещено на Allbest.ru