Цифрова трансформація європейської економіки: аналіз технологічних трендів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ: АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ТРЕНДІВ

Андрощук Г.О.

кандидат економічних наук, доцент, головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України

За даними Всесвітнього економічного форуму частка цифрової економіки у загальносвітовій економіці перевищує 20% і стрімко зростає, більше 60% світових компаній працює над впровадженням своєї стратегії digital-трансформації, оскільки цифрова економіка має включати три основні компоненти, серед яких підтримуюча інфраструктура (цифрова інфраструктура, апаратне та програмне забезпечення, телекомунікації та мережі), e-business (ведення господарської діяльності та будь-яких інших процесів через комп'ютерні мережі) та e-commerce (дистрибуція товарів через Інтернет). Цифрова економіка - віртуальне економічне середовище, що за допомогою ІКТ здійснює трансформацію традиційних економічних взаємовідносин, що складаються у системі виробництва, розподілу, обміну та споживання. Попри рецесії світової економіки, зменшення частки ІКТ у темпах приросту ВВП (цей макроекономічний показник є мірилом економічного розвитку країни), доданої вартості, створеної за допомогою ІКТ, та частки персоналу, задіяного в секторах ІКТ, скорочення цього сектору є значно меншим порівняно з традиційними секторами економіки. Це створює широкі перспективи отримання максимальної віддачі від цифрових перетворень (цифрові дивіденди). Згідно доповіді ООН про можливості майбутнього (Future possibilities report 2020) у найближчі п'ять років, найкращі ринкові ніші створить ексабайтова економіка, у якій до 2025 року буде створено ринки обсягом понад $8 трлн. Ексабайтова економіка (Exabyte Economy): гіперпідключені люди і пристрої. Нині дві третини світового населення мають мобільні телефони і понад половина людства - доступ в Інтернет. Щороку число людей, що виходять в онлайн, збільшується на 7%. Режим самоізоляції під час пандемії COVID-19 робить світ більш підключеним, і цей процес найближчими роками динамічно зростатиме за рахунок смарт-пристроїв. До 2023 р. кількість пристроїв, підключених до Інтернету речей, збільшиться до 3,5 млрд з 1 млрд у 2018 році. З впровадженням технології 5G цей тренд посилюватиметься. Генерування великих обсягів даних дозволить поліпшити машинне навчання, удосконалити системи штучного інтелекту (АІ) і програмне забезпечення. Ці технології зі свого боку допоможуть оптимізувати процеси і послуги в багатьох секторах економіки. Підключені медичні пристрої поліпшать здоров'я людей, які живуть із хронічними хворобами, і це до 2025 року створюватиме позитивний економічний ефект обсягом $1,1 трлн на рік. Глобальний ринок автономного транспорту зростатиме зі швидкістю 40% на рік і сягне $557 млрд до 2026-го. Ринок великих даних подвоїться в розмірах і перевищить $90 млрд до 2025 року. Сектор когнітивних обчислень, що включає машинне навчання та АІ-системи, у найближчі п'ять років перетвориться в $49-мільярдну індустрію [1]. Останнім часом важливим інструментом прогнозно-аналітичних досліджень, стратегічного планування стає аналітика інтелектуальної власності (Intellectual property analytics (IPA). Вона дозволяє на основі прогнозу тенденцій розвитку науково-технічних областей та об'єктів техніки обґрунтовувати цільові критерії ефективності та вимоги до продукції, оцінювати її технічний рівень. Прогнозні патентні дослідження також підтримують генерування конкурентоспроможних об'єктів інтелектуальної власності, що безпосередньо впливає на економічну ефективність результатів НДДКР, оскільки інтелектуальна власність формує більшу частину додаткової вартості наукоємної продукції, і забезпечує дохід від продажу патентів і ліцензій [2].

Індекс цифрової економіки і суспільства 2020 (DESI 2020). Європейська комісія (ЄК) опублікувала Індекс цифрової економіки і суспільства 2020 (DESI 2020) (Digital Economy and Society Index, DESI 2020) [3]. Його мета - оцінка прогресу в досягненні цілей цифрової економіки в Європейському Союзі (ЄС) і моніторинг стану цифрового розвитку окремих держав-членів. Щорічно ЄК аналізує 34 показника з 5 основних категорій і на їх основі публікує звіт про прогрес цифрової трансформації в ЄС. Більша частина даних, що використовуються для аналізу, надходить з обстежень Євростату. Комісія порівнює результати країн-членів з результатами 17 інших країн за межами ЄС (Австралія, Бразилія, Канада, Чилі, Китай, Ісландія, Ізраїль, Японія, Південна Корея, Мексика, Нова Зеландія, Норвегія, Росія, Сербія, Швейцарія, Туреччина і США). Для порівняння з країнами за межами ЄС був розроблений I-DESI (Міжнародний індекс цифрової економіки і суспільства). В усіх державах-членах ЄС відмічено зростання оцифрування. Лідерами розвитку є: Фінляндія, Швеція і Данія. ЄК зазначає, що для того, щоб ЄС міг конкурувати на міжнародній арені, держави-члени повинні обов'язково прагнути до розвитку оцифрування. ЄК відстежує також рівень розвитку цифрових технологій в ЄС. Аналіз даних Євростату дозволяє визначити пріоритетні галузі цифрової економіки в державах-членах, які вимагають конкретних дій та інвестицій. У звіті DESI описані 34 показника, які поділяються на 5 основних категорій: зв'язок; людський капітал; використання Інтернет-сервісів; інтеграція цифрових технологій; цифрові державні послуги. Проаналізуємо ці показники. Зв'язок. Покриття мережі наступного покоління (NGA) в домашніх господарствах збільшилася з 83% до 86%. Крім того, за останні 2 роки доступ домашніх господарств до фіксованих широкосмугових мереж, що пропонують пропускну здатність не менше 100 Мбіт / с, збільшився з 15% до 26%. Охоплення мережею 4G становить майже все населення ЄС (96%), але охоплення мережею 5G все ще залишається низьким (25%). Згідно з доповіддю, 17 держав-членів розподілили спектр в смугах 5G. Найбільш розвиненими країнами щодо готовності до впровадження мереж 5G є: Фінляндія, Німеччина, Угорщина та Італія. Людський капітал. Частка людей, що володіють базовими цифровими навичками, збільшилася з 55% до 58%. Проте значна частина громадян ЄС не має базових навичок роботи з цифровими технологіями, хоча більшість робочих місць вимагають таких навичок. На ринку праці відчувається брак фахівців у сфері ІКТ. У минулому році 64% великих підприємств і 56% МСП зіткнулися з труднощами при наборі фахівців з ІКТ. ЄК фіксує незначне збільшення числа фахівців у сфері ІКТ з 3,7% в 2016 р. до 3,9% нині. Використання Інтернет-послуг. Кількість людей, що регулярно користуються Інтернетом, збільшується. 85% громадян ЄС користуються Інтернетом не рідше ніж один раз на тиждень - значне збільшення порівняно з даними за 2014 рік (75%). Найбільше збільшення зафіксовано в Інтернет-сервісах, що пропонують відеодзвінки (49% в 2018 р. і 60% в 2019 р.). Водночас, понад 35% громадян ЄС віком 65-74 роки ніколи не користувалися Інтернетом. Громадяни ЄС, що користуються Інтернетом: 81% слухають музику, дивляться відео і грають онлайн; 72% читають новинні сайти; 69% роблять покупки в Інтернеті; 65% використовують соціальні мережі; 64% використовують електронний банкінг, 49% роблять відеодзвінки. Інтеграція цифрових технологій. Дані про інтеграцію цифрових технологій підприємствами значно різняться залежно від розміру компанії, сектора і держави-члена. У 2019 р. 38,5% великих компаній покладалися на сучасні сервіси хмарних обчислень, а 32,7% використовували рішення Big Data. Більшість МСП заявили, що вони не використовували ці рішення - 17% МСП використовують хмарні сервіси і 12% використовують великі дані. Тільки 17,5% МСП продали свою продукцію онлайн (зростання на 1,4%). Цифрові державні послуги. Динамічний розвиток цифрових технологій ставить нові завдання. Е-лектронний уряд може значно спростити і прискорити процедури. Кількість людей, що користувалися послугами е-уряду в 2019 р., збільшилось з 58% до 67%. За минулий рік у всіх державах-членах ЄС зріс рівень оцифрування. Лідерами є: Фінляндія, Швеція і Данія. Останні місця в рейтингу займають: Румунія, Греція, Болгарія. ЄК звертає увагу на необхідність активізації зусиль з оцифрування, щоб ЄС міг конкурувати на міжнародній арені. Зазначимо, що чотири найбільш просунутих в цифровому відношенні держави-члена ЄС (Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Данія) знаходяться на передньому краї світу після Південної Кореї, за якими слідують Японія і США. Одне з найважливіших завдань - надати громадянам ЄС доступ до цифрових компетенцій, які відкривають можливості розвитку цифрової Європи. віртуальний економічний інформаційний споживання

Цифрова трансформація в Україні. В країні відбувається процес становлення інституційного механізму розвитку цього процесу. Роботу з розвитку цифрової економіки та суспільства Уряд розпочав у січні 2018 р. зі схвалення однойменної Концепції на 2018-2020 роки та затвердження Плану заходів щодо її реалізації. У січні 2019 р. відбулося чергове засідання Координаційної ради, до порядку денного якого були включені актуальні питання: Концепція та структура проекту закону »Про цифрову економіку України”; Цифрова інфраструктура (Широкосмуговий доступ до Інтернету); Концепція розвитку безготівкових розрахунків в Україні (Програма »Cashless Economy”); Цифровий розвиток регіонів (Програми »Smart City”); Програма Європейського Союзу - EU4Digital. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки передбачає здійснення заходів щодо впровадження відповідних стимулів для цифровізації економіки, суспільної та соціальної сфер, усвідомлення наявних викликів та інструментів розвитку цифрових інфраструктур, набуття громадянами цифрових компетенцій, визначає критичні сфери та проекти цифровізації, стимулювання внутрішнього ринку виробництва, використання та споживання цифрових технологій

Декілька років тому Україна входила до 20 країн-лідерів за кількістю патентів у сфері революційних технологічних інновацій: 3-D друку (11 місце) і робототехніки (17 місце), блокчейн-технологій, але непродумані дії Мінекономрозвитку зводять нанівець ці досягнення. Постановою Кабінету Міністрів України № 496 від 12 червня 2019 р. в черговий раз збільшено збори за подання заявок та підтримання чинності об'єктів інтелектуальної власності. За подання заявки на винахід/корисну модель (формула до трьох пунктів) плату збільшено з 800,00 грн. до 1600,00 грн, для винаходів до 2400,00 грн. на корисну модель. Раніше збір за підтримання дійсності патенту починався від 300 гривень і досягав 3800 після п'ятнадцятого року, а нині ця сума починається від 600 і доходить до 30 400 гривень на 25-й рік володіння патентом. За підсумками 2019 р. зменшилась загальна кількість заявок винаходи і корисні моделі. Співвідношення між заявками на винаходи, поданими національними та іноземними юридичними й фізичними особами кричуще: серед національних заявників частка юридичних осіб перевищує 56 % (майже половина заявок оформляється на фізичних осіб), серед іноземних є більшою ніж 95%. Можна прогнозувати подальше падіння рівня винахідницької активності національних заявників та негативний вплив на інноваційний розвиток економіки. Це вже підтверджується статистичними показниками.

Кабінет Міністрів ухвалив оновлену програму діяльності, в якій цифровізація країни визначена, як один із пріоритетів Уряду. Цифрова трансформація країни є одним із ключових завдань, поставлених Президентом України В. Зеленським, в якому Міністерство цифрової трансформації (Мінцифри) має сьогодні результати найбільш відчутні для громадян - мобільний застосунок Дія та портал державних послуг із кабінетом громадянина. Послуги, пов'язані зі створенням ФОП, на порталі Дія є доступними для всіх українців. Ще на початку створення Мінцифри було поставлено цілі: оцифрувати усі державні послуги, навчити щонайменше 6 млн українців цифрової грамотності та залучати до 10% ІТ у ВВП України. Мінцифри презентувало соціологічне дослідження 97 цифрових навичок громадян. Згідно з даними, 37,9% українців віком 18-70 років мають цифрові навички на рівні нижчому за середній, ще 15,1% узагалі їх не мають. Отже, 53% населення України за методологією оцінювання цифрових навичок, яку застосовує ЄК, перебувають нижче від позначки «середній рівень». Мінцифри запустив онлайн-платформу з цифрової грамотності, яка доступна в мережі Інтернет. Кожен громадянин зможе безкоштовно опанувати цифрові навички. Принципово важливим завданням також є покриття 95% транспортної інфраструктури, населених пунктів та їхніх соціальних об'єктів високошвидкісним якісним Інтернетом. Пріоритетною є цифровізація галузей митниці, податкової, містобудування, земельних відносин, охорони здоров'я, освіти, соціального захисту та пенсійного забезпечення, судочинства та захисту інформації. Ці галузі мають найвищий ризик корупції та водночас є найбільш затребуваними. Мінцифри працює над централізацією та взаємодією державних реєстрів, створює надійні системи захисту інформації. Для громадян трансформують електронні послуги, пов'язані із народженням дитини, записом до дитячого садочка, школи, зміною місця проживання, вступу та навчання у ВЗО, реалізацією виборчих прав, шлюбу, працевлаштування та призначення пенсії. Ці послуги мають надаватися онлайн без жодних довідок, черг та інших незручностей. Для бізнесу запроваджується отримання ліцензій та дозволів онлайн. В міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, обласних держадміністраціях створено посади CDTO (Chief Digital Transformation Officer) - відповідальних за цифровізацію, електронні реєстри, процеси та послуги. Мінцифри розробило Концепцію розвитку сфери штучного інтелекту в Україні. Концепція передбачає: розвиток людського капіталу та акцент на освіті розробників у сфері ШІ (їхні зарплати на ринку вдвічі вищі, ніж звичайних програмістів); розвиток підприємництва з використанням ШІ; активне впровадження технологій ШІ в державному секторі та основних індустріях країни; необхідність дотримання права на конфіденційність і прайвасі людини (з врахуванням європейського досвіду планується розробити Етичний Кодекс використання ШІ). Особливу увагу приділено використанню ШІ у сфері кібербезпеки та оборони. Завдяки розвитку ШІ в Україні та його інтеграції в економічно важливі сектори передбачається збільшити частку інтелектуально містких продуктів і увійти в топ-10 рейтингу розвитку ШІ у світі (AI Readiness Index by Oxford Insights, AI Index by Stanford University). Проте концепція, це не стратегія розвитку ШІ, які вже прийняли близько 40 країн світу. За даними звіту «Information technology industry in Ukraine» Україна на 7 місці за якістю та ефективністю фріланс-працівників у діджитал-середовищі та на 24 місці у топ-55 найбільш привабливих країн для аутсорсингу. Тринадцять українських IT-компаній потрапили у топ-100 постачальників послуг з аутсорсингу: EPAM, Ciklum, ELEKS, Luxoft, N-iX, Miratech, Intetics, SoftServe, Softjourn, SigmaSoftware, TEAM InternationalServices, Program-Ace і Softengi; посідає 11 місце у топ-50 розробників світу. В 2019 р. інвестори вклали в український ІТ-сектор $ 544 млн, що є рекордною сумою і на $ 188 млн більше показника 2018 року. Згідно платіжного балансу України, експорт комп'ютерних послуг у 2019 р. зріс на 30,2% порівняно з попереднім і склав 4,17 млрд дол. Водночас забезпечення поточних темпів росту на тлі гострої світової конкуренції за таланти, потребує перегляду існуючих податкових моделей оподаткування, що будуть адаптовані під потреби ІТ- індустрії. Довготривале існування складних умови ведення бізнесу для української ІТ- індустрії, розвитку інноваційного і технологічного бізнесу, знижує конкурентоспроможність України порівняно з іншими державами. Внесений до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)» (№3933-1 від 10.08.2020) передбачає досягнення Україною протягом найближчих років лідерства в ІКТ та зростання частки ІТ- індустрії у ВВП до 10%. Законопроект спрямований на надання податкових стимулів ІТ-індустрії за рахунок запровадження низки податкових пільг, та разом з проектом Закону України «Про заходи стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні» встановлюють комплексну систему заходів, необхідну для розвитку ІТ-індустрії в Україні. В 2021 р. завдяки запровадженню стимулюючих заходів для ІТ-індустрії, очікується створення близько 80 000 нових робочих місць; до 2025 р. - зростання ринку креативної індустрії до $11,8 млрд. В умовах переходу до цифрової трансформації соціально-економічного розвитку органи державного управління стикаються з новими викликами, серед яких: експоненціальне зростання інформації; стрімкий науково-технологічний розвиток виробництва й управління; формування цифрових компетенцій для творчості, інноваційної діяльності в новому інформаційному і технологічному середовищі; пошук найкоротшого шляху постачання нових знань; ризики цифрового суспільства і глобалізація, що посилюється; зміна поколінь та ін. Ігнорування цих викликів означає втрачені можливості щодо розвитку інтелектуального потенціалу країни та формування її людського капіталу, а також втрату контролю над власною ІТ-інфраструктурою й відставання (назавжди) в цифровому розвитку. Створення цифрової держави - потреба часу, яка має вивести Україну у світові лідери із залучення інвестицій, протидії корупції та зайвої бюрократії, а найголовніше - зручності та комфорту взаємодії людини із державою.

Список використаної літератури

1. Future possibilities report 2020. URL: https://www.un.org/sites/un2. un.org/files/20200720_un75_uae_futurepossibilitiesreport.pdf

2. Андрощук Г. О., Кваша Т К. Патентний ландшафт як інструмент прогнозування світових технологічних трендів: сфера озброєння та військової техніки // Наука, технології, інновації №4(12)-2019.- С.28-40.

3. The Digital Economy and Society Index (DESI). URL: https://ec.europa. eu/digital-single-market/en/desi

Размещено на Allbest.ru