Верифікація принципу Парето для доходів від наукової діяльності закладів вищої освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Волинський національний університет імені Лесі Українки

ВЕРИФІКАЦІЯ ПРИНЦИПУ ПАРЕТО ДЛЯ ДОХОДІВ ВІД НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Слав'юк Ростислав Анатолійович, доктор економічних наук, професор,

професор кафедри підприємництва та екологічної

експертизи товарів Тоцька Олеся Леонтіївна,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів

Анотація

У статті проведено ABC-аналіз показників обсягу надходжень до спецфонду закладів вищої освіти України за результатами наукових і науково-технічних робіт за проєктами міжнародного співробітництва, господарськими договорами та надання наукових послуг за 2016-2018 рр. Перевірено та підтверджено гіпотезу про наявність у цих показниках принципу Парето: виявлено, що 19,595 % (~20 %) вітчизняних ЗВО забезпечило 79,39 % (~80 %) загального доходу від наукової діяльності. За результатами ABC-аналізу для ЗВО України із кожної групи запропоновано стратегію комерціалізації результатів наукової діяльності.

Ключові слова: принцип Парето, ABC-аналіз, доходи, наукова діяльність, заклади вищої освіти, Україна.

Аннотация

Славьюк Ростислав Анатольевич, доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры предпринимательства и экологической экспертизы товаров Национального университета «Львовская политехника»

Тоцька Олеся Леонтьевна, кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов Волынского национального университета имени Леси Украинки

ВЕРИФИКАЦИЯ ПРИНЦИПА ПАРЕТО ДЛЯ ДОХОДОВ ОТ НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УЧРЕЖДЕНИЙ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ

В статье проведен ABC-анализ показателей объема поступлений в спецфонд высших учебных заведений Украины по результатам научных и научно-технических работ по проектам международного сотрудничества, хозяйственным договорам и предоставлению научных услуг за 2016-2018 гг. Проверено и подтверждено гипотезу о наличии в этих показателях принципа Парето: обнаружено, что 19,595 % (~20 %) отечественных ЗВО обеспечило 79,39 % (~80 %) общего дохода от научной деятельности. По результатам ABC-анализа для ЗВО Украины с каждой группы предложено стратегию коммерциализации результатов научной деятельности.

Ключевые слова: принцип Парето, ABC-анализ, доходы, научная деятельность, учреждения высшего образования, Украина.

Annotation

Rostyslav Slav'yuk, Doctor of Economics, Professor, Professor of Entrepreneurship and Environmental Examination of Goods department Lviv Polytechnic National University

Olesia Totska, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Finance department Lesya Ukrainka Volyn National University

VERIFICATION OF THE PARETO PRINCIPLE FOR INCOME FROM SCIENTIFIC ACTIVITY OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE

The purpose of the article is to verify the Pareto principle in terms of revenues to the special fund of higher education institutions of Ukraine based on the results of scientific and scientific-technical work on international cooperation projects, scientific and scientific-technical work under economic agreements and scientific services. With the help of АВС-analysis of indicators of income from scientific activity, domestic higher education institutions are divided into three groups: A - higher education institutions with a large amount of income from scientific activities; В - higher education institutions with an average level of commercialization of scientific activity; C - higher education institutions with little or no income from research. It was obtained that group A included 29 (19,595 %) higher education institutions of Ukraine, which in 2016-2018 provided paid scientific services in the amount of UAH 739,747 million (79,39 % of the total). Group В was formed by 34 (22,973 %) domestic higher education institutions, whose scientific activity in the analyzed period brought income in the amount of UAH 147,954 million (15,88 % of the total). Group C included 85 (57,432 %) Ukrainian higher education institutions, which earned UAH 44,082 million (4,73 % of the total) as a result of their scientific work. It was found that the Pareto principle 20/80 was reflected in the activities of higher education institutions in Ukraine. Strategies for commercialization of research results for domestic higher education institutions from each group are proposed: group A - leader S strategy; group В - the applicant's strategy; group C - strategy of the beginner.

Key words: Pareto principle, ABC-analysis, income, research, higher education institutions, Ukraine.

Постановка проблеми

Незважаючи на те, що заклади вищої освіти (ЗВО) України державної та комунальної форми власності належать до неприбуткових організацій, вони мають право надавати низку платних послуг у різних сферах: освітньої діяльності; наукової та науково-технічної діяльності; міжнародного співробітництва; охорони здоров'я, відпочинку, дозвілля, оздоровлення, туризму, фізичної культури та спорту; побутових послуг; житлово-комунальних послуг; інших послуг [1].

Оскільки в сучасній науковій літературі побутує думка про те, що «діяльність українських ЗВО має бути спрямована на посилення підприємницької активності, а дії керівників університетів - на розбудову «підприємницького університету» та «академічного капіталізму»» [2], то доцільно провести діагностику й компаративний аналіз дохідності вишів, зокрема в науковій сфері.

Основною мотивацією до посилення підприємницької активності ЗВО у сфері науки, безперечно, є отримання доходів. Але з 2020 р. для вишів України державної форми власності, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки (МОН) України, у цьому плані з'явився ще й додатковий стимул. Адже постановою Кабінету Міністрів України було затверджено формулу розподілу видатків держбюджету на вищу освіту між ЗВО [3]. Комплексний показник діяльності і-го ЗВО державної форми власності (А), на основі якого визначається обсяг його фінансування, розраховується за такою формулою:

A=PKfiMfiPnfiHfiMBfinBp

де РК. - розрахунковий контингент здобувачів вищої освіти, які навчаються на умовах держзамовлення; М. - показник масштабу діяльності; РП. - показник регіональної підтримки; Н. - показник наукової діяльності; MB. - показник міжнародного визнання; ПВ. - показник працевлаштування випускників [3].

Своєю чергою, показник наукової діяльності і-го ЗВО (Н) визначається залежно від обсягу надходжень до спецфонду за результатами наукових і науково-технічних робіт за проєктами міжнародного співробітництва, за результатами наукових і науково-технічних робіт за господарськими договорами та за результатами надання наукових послуг на одного науково-педагогічного працівника за основним місцем роботи (ОНП) у середньому за попередні три календарні роки [3]. З точки зору МОН України, показник наукової діяльності повинен стимулювати ЗВО до розвитку науки, партнерства з бізнесом і диверсифікації джерел фінансування [4].

Зауважимо, що в 2020 р. формула розподілу видатків не застосовувалася до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а з 2021 р. її дія мала поширитися не тільки на нього, а й на ЗВО, що належать до сфери управління інших держзамовників, крім МОН України.

Оскільки на сайті МОН України були оприлюднені офіційні статистичні дані щодо різних аспектів діяльності державних ЗВО і, зокрема, доходів від наукової діяльності за три роки (2016-2018 рр.), то це зробило можливим провести діагностику та ґрунтовний компаративний аналіз вишів України. На його основі можна визначити найбільш комерційно успішні ЗВО у науковій сфері. Для реалізації поставленого наукового завдання, на нашу думку, доцільно згрупувати ЗВО України, застосувавши такий відомий управлінський метод, як ABC-аналіз, а також його основу - принцип Парето.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різноманітним аспектам фінансово-економічної діяльності у вищій освіті України присвячена значна кількість наукових праць. Зокрема, В. Коваль, О. Слободянюк і М. Яровой у [5] дослідили фінансове забезпечення ЗВО в умовах переходу до фінансово-господарської автономії; В. В. Ковтунець і С. Л. Лондар у [6] здійснили порівняльне дослідження щодо оцінки вартості послуг у сфері вищої освіти України залежно від спеціальностей (освітніх програм); І. П. Мойсеєнко й О. С. Гринькевич у [7] розглянули економічну ефективність ЗВО як вартісне вираження співвідношення результатів і витрат; Г. М.Терещенко та Л. П. Лондар у [2] проаналізували джерела формування та напрями використання коштів спецфонду ЗВО.

Щодо ABC-аналізу, то Л. М. Ганущак-Єфіменко, В. В. Каплун і В. Г. Щербак у [8] використали його для групування компонентів програми автономії університету за ступенем впливу на загальний результат - обсяг освітніх послуг. Нами він був ужитий для діагностики вступної кампанії СНУ імені Лесі Українки та проведення Всеукраїнської студентської олімпіади (класифікація ЗВО України за кількістю переможців олімпіади) [9]. Зарубіжні науковці D. Carlucci, P. Renna, C. Izzo та G. Schiuma в [10] застосували його для підтримки оцінки якості викладання та курсу.

Визначення невирішених раніше частин загальної проблеми

Зважаючи на те, що рівень розвитку науки і техніки є визначальним чинником прогресу суспільства, підвищення добробуту громадян, їх духовного та інтелектуального зростання [11], а підприємницька активність ЗВО у науковій сфері є низькою; враховуючи відсутність публікацій із застосуванням ABC-аналізу до показників дохідності державних ЗВО України від наукової діяльності, вважаємо пропоноване дослідження актуальним і оригінальним.

Мета дослідження: верифікація принципу Парето для показників обсягу надходжень до спеціального фонду ЗВО України за результатами наукової діяльності. Для її реалізації поставлено та виконано такі завдання:

1) провести ABC-аналіз доходів від наукової діяльності вітчизняних ЗВО;

2) перевірити гіпотезу про істинність принципу Парето для цих показників;

3) сформувати для ЗВО із кожної групи стратегію комерціалізації результатів наукової діяльності.

Виклад основного матеріалу

ABC-аналіз - це метод класифікації предметів або видів діяльності за їх відносною значимістю, який розбиває початкову множину об'єктів на три підмножини залежно від їх питомої ваги в загальному значенні певного показника (витратах, доході, прибутку тощо): A - близько 75-80 %; B - близько 10-15 %; C - близько 5-10 %. Він ґрунтується на принципі Парето, згідно з яким 20 % причин призводять до 80 % наслідків.

У нашому дослідженні ЗВО України розподілятимемо на такі три групи: A - ЗВО з великим обсягом надходжень від наукової діяльності (близько 80 % у загальній сумі); B - ЗВО з середнім рівнем комерціалізації наукової діяльності (близько 15 %); C - ЗВО з невеликим або відсутнім обсягом надходжень від наукової діяльності (близько 5 %).

Методика дослідження полягає в застосуванні управлінського методу ABC-аналізу до показників сумарного обсягу надходжень до спецфонду ЗВО України за результатами наукових і науково-технічних робіт за проєктами міжнародного співробітництва, господарськими договорами та надання наукових послуг за 2016-2018 рр.

Результати дослідження

У 2020 р. розподіл видатків держбюджету на вищу освіту відбувався між 136 ЗВО України та 12 їхніми філіями, що мали окремі кошториси. У 2016 р. українські ЗВО отримали доходів від своєї наукової діяльності на суму 274,626 млн грн, в 2017 р. - 305,049 млн грн, в 2018 р. - 352,108 млн грн, що в підсумку за аналізований період склало приблизно 931,783 млн грн [4]. Як бачимо, спостерігається позитивна динаміка, яка дає підстави припустити про її продовження в майбутньому.

Мільйонерами за обсягом надходжень до спецфонду за результатами наукової діяльності виявилися 83 державні ЗВО України, ще 35 вишів мали скромніші доходи, а 30 закладів не проявили підприємницької активності в науковій сфері в аналізованому періоді.

Отримані результати проведеного ABC-аналізу відобразимо в табл. 1-3.

Таблиця 1

Розподіл ЗВО України за доходами від наукової діяльності (група А за результатами ABC-аналізу)

Джерело: побудовано за даними [4]

Як бачимо, в групу A увійшло 29 ЗВО України, які за результатами наукової діяльності заробили від 7,765 до 106,058 млн грн. Трійка ЗВО-лідерів із рівнем надходжень понад 50 млн грн виглядає так: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; Сумський державний університет; Національний університет «Львівська політехніка».

Зауважимо, що накопичена частка доходів 29 ЗВО цієї групи в загальній сумі склала 79,39 %.

Таблиця 2

Розподіл ЗВО України за доходами від наукової діяльності (група B за результатами ABC-аналізу)