Електронна торгівля і цифрова економіка: до питання парламентського контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Електронна торгівля і цифрова економіка: до питання парламентського контролю

Забара І.М.

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Питання електронної торгівлі і цифрової економіки в Україні, як і у світі в цілому, знаходяться на шляху "цифрової трансформації" і потребують надзвичайної уваги. Пандемія вірусної інфекції СОУГО - 19 тільки підтвердила і посилила цінність використання цифрових технологій при розв'язанні низки взаємопов'язаних проблем.

Можливості забезпечення відновлення економіки на основі цифрових технологій вважаються доволі реальним в сучасних умовах. І все це - на загальному фоні цифрового розриву, домінуючої ролі глобальних цифрових платформ, недостатнього розвитку цифрової економіки. Вважається, що для забезпечення відновлення економіки потрібно щоб питання цифровізації зайняли належне місце на міжнародному і регіональному рівнях, а заходи, які повинні прийматися - відображати реальні можливості держав і враховувати пов'язані з цим ризики.

В сучасних умовах цифровізація поступово і неухильно змінює ("трансформує") світову економіку завдяки постійно зростаючій ролі цифрових платформ і даних. Вона одночасно розкриває можливості і посилює проблеми на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку, визначених ООН. В умовах розвитку цифрової економіки, в ланцюжках створення вартості на основі даних, їх економічна цінність зростає після того, як вони перетворюються в цифрову інформацію, яку в подальшому вже можна монетизувати. При цьому саме різниця в ступені готовності держав до впровадження цифрових технологій несе загрозу посилення економічної нерівності між ними. Значну роль при цьому відіграють: людський, технічний і інформаційний потенціал, а також правова база.

Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) розмістила доповідь [1], присвячену цифровим платформам і створенню вартості в державах, що розвиваються, а також наслідкам для політики держав і міжнародної політики.

На думку експертів Міжурядової групи з електронної торгівлі і цифрової економіки ЮНКТАД [2] "потенціал цифрових даних і платформ може бути поставлено на службу розвитку, який допоможе знизити тран- сакційні витрати, збільшити обсяг ринку і забезпечити економію за рахунок масштабу, надати можливості працевлаштування та розширити асортимент товарів і послуг за меншими цінами" [2].

Разом з цим існує і низка проблем, пов'язаних із обмеженістю доступу до статистичних даних для розробки політичних заходів; посиленням домінування на ринках глобальних платформ; труднощами доступу; загрозами для вітчизняних інноваційних систем; оптимізацією оподаткування глобальних платформ; роботою на контрактній основі за відсутності соціального захисту; суверенітетом над даними і потоками даних через кордони [2]. До того ж є і загроза, що держави, які розвиваються, можуть опинитися у залежному стані, а саме - глобальному ланцюжку створення вартості, пов'язаної з використанням даних [2]. Зазначається також, що особливої уваги потребують зусилля, пов'язані з розвитком цифрового підприємництва, цифровізацією середніх, малих і мікропід- приємств, а також з конкуренцією, оподаткуванням, ринками праці [2].

У зв'язку із зазначеними можливими позитивами і ризиками, принциповими постають наступні запитання:

- "як в умовах цифрової економіки утворюється вартість і які наслідки для держав з різним рівнем цифрової готовності?

- з якими можливостями і проблемами з точки зору створення вартості стикаються держави, що розвиваються, за умов взаємодії з глобальними цифровими платформами?

- яку роль може відіграти політика держав в якості інструмента збільшення і утримання доданої вартості, в тому числі на основі подолання цифрового розриву, розвитку цифрового підприємництва і використання потенціалу місцевих цифрових платформ?

- яку роль міжнародна політика і співробітництво можуть зіграти у сприянні розвитку цифрової економіки?" [2].

На нашу думку, питання формування і розвитку цифрової економіки в Україні виступає одним із важливих; воно повинно розглядатися в контексті економічного співробітництва як на національному, регіональному, так і на міжнародному рівнях. цифровий економіка ринковий

Різниця в ступені готовності до впровадження цифрових технологій і ступені ринкового впливу потребуватимуть структурної реформи політики і відповідних заходів регулювання.

Для використання потенціалу цифрової економіки у розвитку держави необхідним є міжнародне співробітництво, яке б враховувало різницю у ступенях готовності до використання новітніх технологій.

Враховуючи широкий спектр визначень "цифрової економіки" [3], дотримуватимемось того підходу, що характеризує її як "сукупність усіх приладів екстенсивного використання ІКТ і створення нових технологій" [3], [4].

До таких "екстенсивних" можливостей цифрової економіки, які першочергово потребуватимуть врегулювання, можна віднести наступне:

- платформна економіка;

- економіка "вільного заробітку" (гіганоміка, gig-economy);

- економіка "спільного споживання" (sharing-economy) [4].

Використання таких елементів цифрової економіки потребуватиме відповідного контролю з боку держави.

Використана література