Інтелектуальна власність як об’єкт аутсорсингу інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтелектуальна власність як об'єкт аутсорсингу інформаційних технологій

Зіборов М.Д.

студент гр. БЕМ-М1020к, аспірант

Перерва П.Г.

д.е.н., професор Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна

Залучення результатів інтелектуально- інноваційної діяльності, до основних з яких належать об'єкти інтелектуальної власності (ОІВ), в сферу комерційного обміну об'єктивно вимагає визначення оцінки економічної ефективності такої угоди як для конкретного спожививача, так і для розробника інтелектуального продукту.

Виходячи з цих позицій, вартісна оцінка покупки прав на ОІВ залежить від споживчих властивостей самих об'єктів правової охорони, обсягу переданих прав, складності, ресурсоємності та інших показників у порівнянні з конкурентними пропозиціями на ринку. Ефективність ОІВ для розробника або споживача, як правило, визначається нормою прибутку, яку отримає покупець (продавець) від придбання прав на них.

З точки зору розробника (власника, продавця, ліцензіара) ОІВ можна виділити два способи його використання. Перший спосіб передбачає, що розробник використовує даний вид ОІВ безпосередньо у себе на виробництві, наприклад при виробництві з його допомогою продуктові інновації (нову продукцію). Другий спосіб передбачає трансфер (комерціалізацію) ОІВ потенційному споживачеві (споживачам), укладаючи з ним (з ними) ліцензійні угоди на передачу виключних чи невиключних прав інтелектуальної власності.

Оцінку ефективності ОІВ рекомендується здійснювати виходячи з інтересів усіх його учасників: споживача, інвестора, підприємства-розробника, державних інтересів. Існуюча практика проведення подібного роду розрахунків рекомендує розраховувати такі види економічної ефективності:

- комерційна (фінансова) ефективність, що враховує фінансові результати реалізації ОІВ для його безпосередніх учасників;

- бюджетна ефективність, що відбиває фінансові наслідки реалізації ОІВ для національного і місцевого бюджетів;

- економічна ефективність відображає вплив процесу реалізації ОІВ на зовнішнє для ОІВ середовище і враховує співвідношення результатів і витрат на всі види виробничо-комерційної діяльності (в тому числі і на ІТ-аутсорсинг), які прямо не пов'язані з фінансовими інтересами учасників купівлі- продажу ОІВ і можуть бути кількісно оцінені.

Особливе місце в роботі інноваційно- спрямованих підприємств та організацій займає інформаційне забезпечення всіх напрямків своєї діяльності. І в цій сфері в останній час все більше і більше підприємства намагаються використовувати послуги ІТ-аутсорсингу.

Аутсорсинг - означає передачу організацією функцій або видів діяльності іншої компанії. Аутсорсинг має на увазі під собою висновок тривалих контрактів. Компанію, яка передає свої функції називають замовником (аутсорси). Компанію, яка приймає і виконує ці функції називають аутсорсером. аутсорсинг інформаційне забезпечення інноваційний

Аутсорсинг дозволяє замовнику (аутсорсі):

- відмовитися від виконання непрофільних функцій і зосередитися на своєму бізнесі. Наприклад: підприємство наймає фірму для розробки і просування сайту компанії або замовлення послуг програміста, інтернет-маркетолога, SEO / PPC-фахівця, контент- менеджера, дизайнера;

- отримати додатковий персонал, без офіційного оформлення;

- доручити розробку частини програмного забезпечення іншому підприємству;

- передоручити розробку програмного забезпечення іншому підприємству.

Пропонується виділити ряд найбільш важливих причин, за якими промислові підприємства вдаються проведення до ІТ-аутсорсингу в сфері інтелектуально- інноваційної діяльності:

- відсутність достатнього науково-технічного потенціалу для ефективного здійснення інформаційної підтримки розробок інтелектуального спрямування;

- складність організації НДДКР на підприємстві. Особливо це характерно для малого і середнього бізнесу. Інноваційна спрямованість вимагає повністю перебудувати його діяльність - стратегію, виробництво, менеджмент, маркетинг; можливість прискореного виведення готового продукту на ринок. Особливо актуально це стало в останнє десятиліття, коли життєвий цикл продукції істотно скоротився і важливо вчасно зайняти свою нішу;

- недолік інвестиційного потенціалу. Зазвичай це найбільш широко розповсюджена причина. Діяльність в сфері інформаційного забезпечення науково-технічної діяльності нагально потребує суттєвих витрат на обладнання, підготовку та використання спеціалістів, програмного забезпечення і ін.

Інноваційний ІТ-аутсорсинг доцільно класифікувати за різними категоріальним ознаками. У науковій літературі досить повно розглянуто алгоритм впровадження аутсорсингу в бізнес-процес. Однак слід виділити фактори, специфічні і значущі саме для

інноваційного аутсорсингу:

- наявність стратегії. Інновації по суті своїй мають довгострокову спрямованість і вимагають від авторів і провайдерів стратегічного типу мислення;

- вибір ефективного аутсорсера. У цьому процесі для традиційних видів аутсорсингу значимі вартість і термін реалізації проекту, імідж фірми, досвід виконання аналогічних завдань, кваліфікація персоналу, а для реалізації проектів у сфері інновацій найбільш значущий інноваційний потенціал аутсорсера;

- інтеграція функцій, створення ефективного комунікаційного простору і розробка механізму взаємодії. Інноваційний аутсорсинг в силу своєї підвищеної ризикованості передбачає більш тісне спілкування замовника і виконавця.

Ефективне управління ІТ-аутсорсингом в інтелектуально-інноваційній сфері забезпечує промисловим підприємствам конкурентоспроможність і конкурентостійкість, вимагає застосування сучасних підходів, методів і алгоритмів. Необхідно досліджувати і узагальнювати досвід успішно діючих на глобальному ринку компаній, а після цього розробляти мультикритериальніалгоритми аутсорсингу інновацій та об'єктів інтелектуальної власності.

Важливість ІТ-сфери в сучасному світі та інноваційній економіці важко переоцінити. З кінця ХХ ст. інноваційнітехнології стали частиною щоденного побутулюдства, втілилив життя найсміливіші технічні та винахідницькі рішення, а також стали справжнім локомотивом для розвитку всіх без винятку сфер людського життя.

Список використаних джерел:

1. Особенности объектов интеллектуальной собственности как товара [Електронний ресурс] / А. П. Косенко [и др.] // Актуальні питання організації та управління діяльністю підприємств у сучасних умовах господарювання : зб. тез доп. 7-ї наук.-практ. конф., 29 листопада 2017 р., м. Харків : електрон. вид. - [Харків : НАНГУ, 2017]. - С. 76-78.

2. Власюк Ю. Аутсорсинг в инновационной сфере // Наука и инновации. 2013. №122. URL: https://cyberleninka.ru/artide/n7autsorsing-v-innovatsionnoy-sfere.

3. Kocziszky Gyorgy, Pererva P.G., Szakaly D., Somosi Veres M. Technology transfer.- Kharkiv-Miskolc: NTU «KhPI», 2012. -- 668 p.

4. Гончарова Н.П., Яковлев А.И., Перерва П.Г. Маркетинг инновационного процесса // Учебное пособие - К.: ВИРА-Р, 1998.- 267 с.

5. KосziszkyG., Регеїга P.G., SоmоsiVеrеsM., КоЬЫ^а Т.А. Complianceprogram: [tutorial] // ed.: P.G.Pererva, G.Kосziszky, M^resSоmоsi.- Ktor^v-Mis^k : LTD «Planeta-prynt», 2019.- 689 p.

6. Романчик Т.В., Кобєлєва Т.О., Перерва П.Г. Комплаєнс як фактор інноваційного розвитку підприємства // Інформація та знання в системі управління інноваційним розвитком: монографія / заг. ред. Ю.С.Шипуліної. Суми : Триторія, 2018. С. 205-220.

7. Kobielieva Т., Kocziszky G., Veres Somosi M. Compliance-

technologies in marketing [Electronic resource] // MIND Journal. 2018. № 5.10 p. URI: https://mindjournal.wseh.pl/sites/default/files/article/09-

18/compliance-technologies_in_marketing.pdf.

8. Кобєлєва Т.О., Перерва П.Г. Показники і критерії оцінки кон'юнктури товарного ринку // Зб. тез доп. 5-ї Міжнар. наук. -практ. конф. "Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу" 29 вересня-1 жовтня 2011 р. - Суми : ТОВ "ДД "Папірус", 2011. - С. 161-163.

9. Kosenko A.P., Kobielieva T.O., Tkachova N.P. (2017) The definition of industry park electrical products // Scientific bulletin of

Polissia. № 3 (11). Part 2. С. 43-50.

10. Kocziszky G., Veres Somosi M., Kobielieva T.O. Compliance

riskintheenterprise// Стратегії інноваційного розвитку економіки України:проблеми, перспективи, ефективність "Форвард-2017".

Харків : НТУ «ХПІ», 2017. С. 54-57.

11. Косенко А.П., Кобелева Т.А., Товажнянский В.Л.

Диверсификация направлений технологического мониторинга с использованием тригонометрических функций // Стратегические ориентиры развития инновационной деятельности./ За ред.

П.Г.Перервы, О.И.Савченко. - Харьков : «Щедра садиба плюс», 2013. - С. 109-117.

12. Kosenko A.P., Kobielieva T.O., Tkachova N.P. Forecasting industry park electrical products // Науковий вісник Полісся. 2017. № 4 (12). Ч. 2. С. 106-111.

Размещено на Allbest.ru