Інноваційні аспекти діяльності промислових підприємств галузей переробної промисловості України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інноваційні аспекти діяльності промислових підприємств галузей переробної промисловості України

Бойко О.М.

Анотація

Переробна промисловість протягом тривалого періоду часу залишається найважливішим та життєво необхідним видом економічної діяльності на міжнародній арені, є пріоритетом в забезпеченні безпеки держави, формуванні структури експортної торгівлі, сприянні розвитку інших галузей промисловості.

При здійсненні дослідження визначено основну проблему, яка є актуальною в умовах сьогодення - основні імперативи розвитку галузей переробної промисловості на інноваційних засадах.

Особливості інноваційної діяльності галузей переробної промисловості, у тому числі за рахунок розвитку наукових та індустріальних парків, кластерів висвітлювали у своїх наукових працях видатні фахівці. Визначено проблеми функціонування харчової та металургійної промисловості на інноваційних засадах, у тому числі за рахунок створення організаційних форм інноваційної діяльності, які активно досліджуються вченими. Проте потребує більш детального подальшого вивчення, зокрема в розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань діяльності наукових, індустріальних та технологічних парків, кластерів, які можуть бути механізмами інноваційного розвитку галузей переробної промисловості.

Постановка завдань полягає у визначенні основних засад розвитку інноваційної діяльності галузей переробної промисловості в контексті євроінтеграції України; дослідженні основних тенденцій в інноваційному розвитку переробної промисловості в Україні в останні роки, а також розробці пропозиції щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань діяльності наукових парків, індустріальних та технологічних парків, кластерів.

Метою дослідження є визначення інноваційних аспектів діяльності промислових підприємств галузей переробної промисловості України

Основними методами, які використовувались в процесі проведення дослідження є аналіз, статистичний, порівняння, дослідження документів, нормативно-правове регулювання.

Узагальнено вітчизняний досвід функціонування сфери переробної промисловості, зокрема харчової та розвитку металургії в Україні в сучасних умовах євроінтеграції.

Досліджено особливості сучасного стану розвитку харчової промисловості України. Проведена оцінка основних економічних показників діяльності вітчизняної харчової промисловості на інноваційних засадах. Виявлено позитивні аспекти розвитку та фактори, що стримують функціонування сфери харчової промисловості.

Проаналізовано основні тенденції розвитку, виявлено проблеми та ризики функціонування інноваційної діяльності вітчизняних підприємств металургійної промисловості. Обґрунтовано потенційні напрями співробітництва у сфері функціонування харчової та металургійної промисловості, зокрема в аспекті розвитку спеціальних форм організації інноваційної діяльності в контексті євроінтеграції України.

Визначено особливості інституційного забезпечення функціонування галузей переробної промисловості України на основі інновацій. Розроблено пропозиції щодо подальшого функціонування галузей переробної промисловості в Україні.

Галузь застосування результатів дослідження - соціально-економічний розвиток.

Однією з головних передумов сталого економічного розвитку країни є прискорене розширення галузей переробної промисловості в Україні. Зростання рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробника можливе за рахунок впровадження інституційних механізмів державного регулювання. Значну увагу необхідно приділити питанням нарощування обсягів та підвищення якості продукції харчової та металургійної промисловості за рахунок систематичного техніко-економічного оновлення підприємств, впровадження інновацій, які сприяють створенню якісної і безпечної продукції, створення та розвиток форм організації інноваційної діяльності, а також шляхом залучення інвестицій, створення сприятливого інвестиційного клімату.

Ключові слова: інституційно-правове забезпечення, нормативно-правове регулювання, індустріальні парки, кластери, наукові парки, інвестиції.

Аннотация

Бойко Е.Н. Инновационные аспекты деятельности промышленных предприятий отраслей перерабатывающей промышленности Украины

Boiko O.M. Innovative aspects of industrial enterprises activity in process manufacturing industry of Ukraine

Актуальність теми дослідження. Одним із стратегічних напрямків економічного розвитку України є інноваційна діяльність промислових підприємств. Вона забезпечує перехід економіки країни на більш високий технологічний рівень, а відповідно сприяє підвищенню конкурентоспроможності країни.

Кількісне порівняння рівня економічної безпеки України з іншими країнами світу можливе на основі Індексу глобальної конкурентоспроможності. В 2018 р. експертами WEF було розроблено новий інструмент оцінки продуктивності світових економік - Індекс глобальної конкурентоспроможності 4.0 2018 (Global Competitiveness Index 4.0 2018). За його допомогою відображують здатність світових економік складати конкуренцію іншим країнам в умовах четвертої промислової революції. На основі GCI 4.0-2018 оцінка конкурентоспроможності здійснюється за 12 факторами, які є найбільш важливими складовими довгострокового зростання національної економіки та доходів.

Десятку лідерів в рейтингу глобальної конкурентоспроможності економіки складають: 1. США, 2. Сінгапур, Німеччина, 4. Швейцарія (п'ять років поспіль країна очолювала рейтинг лідерів конкурентоспроможності), 5. Японія, 6. Нідерланди, 7. Гонконг, 8. Великобританія, 9. Швеція, 10. Данія. Згідно рейтингу Україна в 2018 р. посіла 83 місце, основні фактори конкурентоспроможності якої зображено на рис. 1.

Промисловість є однією із провідних галузей національної економіки, яка забезпечує реальне економічне зростання. Нами ставилось головне питання, які саме види економічної діяльності переробної промисловості України здійснюють вплив на позитивний розвиток промислової сфери на інноваційних засадах. Зокрема, основна увага приділяється виробництву харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, а також металургійному виробництву, виробництву готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань діяльності наукових парків, індустріальних та технологічних парків, кластерів, які можуть бути механізмами інноваційного розвитку галузей переробної промисловості.

Рисунок 1. Рейтинг України за Індексом глобальної конкурентоспроможності 4.0 2018. Джерело: The Global Competitiveness Report 2017-2018. - Geneva. Word Economic Forum. - 393 P

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості інноваційної діяльності галузей переробної промисловості, у тому числі за рахунок розвитку наукових та індустріальних парків, кластерів висвітлювали у своїх наукових працях такі видатні фахівці, як Андріанов В., Андрусов У., Асаул А., Баронов В., Бовін А., Брушко Ю., Гальчинський Н., Гончаров А., Дмитрієв Д., Евтушин В., Егоров І., Загвойська Л., Зубаревич Н., Іванов С., Костюнін Г., Ляшенко В., Молдован О., Новіков А., Приходько С., Рудий К., Санатов Д., Селіванов А., Соколенко С., Якимович В. та ін..

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проблеми функціонування харчової та металургійної промисловості на інноваційних засадах, у тому числі за рахунок створення організаційних форм інноваційної діяльності активно досліджуються вченими. Проте вона потребує більш детального подальшого вивчення, зокрема в розробці пропозицій щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань діяльності наукових парків, індустріальних та технологічних парків, кластерів, які можуть бути механізмами інноваційного розвитку галузей переробної промисловості.

Постановка завдання, мети дослідження. Постановка завдань полягає у визначенні основних засад розвитку інноваційної діяльності галузей переробної промисловості в контексті євроінтеграції України; дослідженні основних тенденцій в інноваційному розвитку переробної промисловості в Україні в останні роки, а також розробці пропозиції щодо вдосконалення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань діяльності наукових парків, індустріальних та технологічних парків, кластерів.

Метою дослідження є визначення інноваційних аспектів діяльності промислових підприємств галузей переробної промисловості України

Методи проведення досліджень. Основними методами, які використовувались в процесі проведення дослідження є аналіз, статистичний, порівняння, дослідження документів, нормативно-правове регулювання.

Викладення основного матеріалу (результати роботи)

За останні роки значні проблеми виникли у вітчизняній переробній промисловості, частка якої у ВВП впала з 20,0% (2014 р.) до 12,4% (2017 р.) [1]. До причин падіння виробництва необхідно віднести в першу чергу конфлікт з Російською Федерацією, втрату промислового потенціалу на Сході України, а також втрату ринків збуту на пострадянському просторі, які не були компенсовані завдяки підписанню Повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС (ПВЗВТ, 2016 р.).

На сучасному етапі розвитку вітчизняні промислові підприємства за даними Держстату України представлені в 2017 р. - 4699 од. (2014 р. - 10010 од.), з яких у переробній промисловості сконцентровано 3770 од. З них найбільша частка - 24,9% (або 938 од.) припадає на підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів; 13,7% (517 од.) - з виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції; 9,7% (366 од.) - з металургійного виробництва, крім виробництва машин і устаткування, а також 8,6% (323 од.) - з текстильного виробництва, виробництва одягу, виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів.

Чисельність українських промислових підприємств протягом 2014-2017 рр. значно скоротилася, досягнувши у 2017 р. показника 759 од. (2014 р. - 1609 од.). З них 680 промислових підприємств (2014 р. - 1449 од.) були інноваційно активними у переробній промисловості. Зокрема, найбільша кількість зосереджена у галузі з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - 167 од., по 69 од. - у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування, а також у виробництві машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань. Також 56 од., які займалися інноваційною діяльністю припадає на галузь з виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції. Отже, головним пріоритетом розвитку країни повинна бути інноваційна складова розвитку пріоритетних галузей як основна умова конкурентної економіки.

Проведений аналіз інноваційної активності промислових підприємств України свідчить про те, що вітчизняна економіка значно поступається провідним індустріальним країнам (Німеччина - 69,7%, Канада - 60,0%, Бельгія - 59,6%, Фінляндія - 57,0%, Ірландія - 56,7%), тоді як в Україні цей показник у 2017 р. становив 16,2%.

Високі показники інноваційної активності в даних країнах пов'язані зі зростанням доданої вартості за рахунок зростання інтелектуального капіталу, створенням світових центрів економічного розвитку, подоланням енергосировинних перешкод, посиленням екологічних факторів та очікуємими технологічними інноваціями у сфері розвитку біо- та нанотехнологій.

У 2017 р. підприємства переробної промисловості, які займалися інноваційною діяльністю витрачали кошти на придбання обладнання, машин та програмного забезпечення - 434 од., у той час як в 2014 р. показник був на 436 од. більше. З них найбільша кількість припадає на підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (109 од.) та металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування, а також підприємств з виробництва машин і устаткування, не віднесеного до інших угруповань (45 од.).

Підприємствами переробної промисловості здійснювались витрати, зокрема на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, частка яких у 2017 р. становила 89,0% у загальному обсязі витрат промислових підприємств України. З них найбільше витрачали кошти підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - 21,2%, з виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів - 17,4%, а також металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування - 16,7% у загальному обсязі витрат промислових підприємств України.

Відмітимо, що 160 підприємств переробної промисловості витрачали кошти за статтею інші, частка таких витрат у 2017 р. становила 68,8% до загальної кількості промислових підприємств України (2014 р. - 81,9%).

Якщо розглядати показник витрат підприємств переробної промисловості за напрямами інноваційної діяльності, то в 2017 р. він становив 78,5 млн. грн. (або 86,1% до загального обсягу витрат у промисловості України), табл. 1.

З них найбільше коштів витрачали на: придбання машин, обладнання та програмне забезпечення - 66,9% (або 52,5 млн. грн. до загального обсягу витрат у переробній промисловості України); внутрішні НДР - 21,0% (або 16,7 млн. грн. та інше - 8,9% (або 7,0 млн. грн. до загального обсягу витрат у переробній промисловості України). За видами економічної діяльності підприємства переробної промисловості мали витрати у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів за напрямами інноваційної діяльності, зокрема на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення - 79,4% (11,1 млн. грн. до загального обсягу витрат у переробній промисловості України).

Обсяги фінансування інноваційної діяльності переробної промисловості за період з 2014-2017 рр. зросли у 1,2 рази, досягнувши у 2017 р. - 78,5 млн. грн. (або 86,1% до загального обсягу фінансування інноваційної діяльності промислового сектору економіки України). Найбільше було профінансовано виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - 14,0 млн. грн. (або 17,8% до загального обсягу фінансування видів економічної діяльності переробної промисловості України), а також виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань - 12,3 млн. грн. (15,7% до загального обсягу фінансування видів економічної діяльності переробної промисловості України).

Таблиця 1

Основні показники інноваційної діяльності у переробній промисловості України з 2014-2017 рр.

Джерело: складено за даними Держстату України

Фінансування інноваційної діяльності галузей переробної промисловості переважно здійснювалось за рахунок власних коштів - 65,6 млн. грн. (або 83,5% до обсягу фінансування інноваційної діяльності переробної промисловості України). Незначними були обсяги фінансування за рахунок кредитів - 5,9 млн. грн. (або 7,6%) та коштів вітчизняних інвесторів - 2,7 млн. грн. (або 3,5% до обсягу фінансування інноваційної діяльності переробної промисловості).

Здійснивши аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств переробної галузі України можна зробити висновок про те, що вітчизняні підприємства не мають необхідних власних коштів для здійснення науково-дослідних розробок. В зв'язку з цим, на нашу думку, важливо розвивати зовнішні джерела фінансування, зокрема залучати кошти інвесторів, що дозволить впроваджувати інновації, які будуть користуватися попитом на ринку та приносити прибуток. З метою заохочення інвесторів держава може надавати пільги на податок від прибутку і звільнити суб'єкти інноваційної діяльності від ПДВ на товари та послуги, які безпосередньо пов'язані з науковою діяльністю. На державному рівні також можна запровадити надання низьковідсоткового займу для розвитку венчурного бізнесу, зменшення плати за оренду приміщень. Ефективним способом допомоги інноваційно-активним промисловим підприємствам на регіональному рівні може бути запровадження системи державних замовлень на виконання науково-дослідних розробок.

У 2017 р. на промислових підприємствах України (88,5% промислових підприємств або 6728 од.), що впроваджували інновації, вироблено 2387 інноваційних видів продукції (2014 р. - 3661 од.), з яких нові для ринку - 477 од. (2014 р. - 540 од.); машини, устаткування, апарати, прилади - 751 од. (2014 р. - 1314 од.), з яких нові для ринку - 229 од. (2014 р. - 252 од.).

Підприємствами галузі переробної промисловості (2017 р. - 610 од., 2014 р. - 1131 од.) впроваджено 2366 од. (2017 р.) інноваційних видів продукції (2014 р. - 8602 од.), з яких нові для ринку - 475 од. (2014 р. - 540 од.) та машини, устаткування, апарати, прилади - 745 од. (2014 р. - 1263 од.). З останніх новими для ринку були 229 од. Найбільше протягом 2017 р. за видами економічної діяльності було впроваджено 571 інноваційних видів продукції на промислових підприємствах з виробництва машин, устаткування не віднесених до інших угруповань; 563 од. - на підприємствах, які займаються виробництвом харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, а також 289 од. - на підприємствах переробної промисловості, які займаються виробництвом автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів.

Кількість впроваджених нових технологічних процесів на промислових підприємствах України за період з 2014-2017 рр. зросла у 2,0 рази, досягнувши у 2017 р. показника в 3489 од. У тому числі за період, що аналізується, зросло значення показника кількості маловідходних, ресурсозберігаючих нових технологій - у 1,7 рази (2017 р. - 748 од.). Спостерігається також незначне зростання кількості впроваджених нових технологічних процесів на промислових підприємствах переробної сфери у 1,2 рази за три роки (2017 р. - 1804 од.), у тому числі маловідходних, ресурсозберігаючих - у 1,6 рази (2017 р. - 643 од.). Якщо аналізувати показники за видами економічної діяльності, то слід зазначити, що найбільше в переробній промисловості було впроваджено у 2017 р. нових технологічних процесів у металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування - 389 од; виробництві машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань - 353 од. та виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - 275 од. Дещо іншим є показник впровадження нових технологічних процесів за видами економічної діяльності на промислових підприємствах переробної сфери за кількістю маловідходних, ресурсозберігаючих у: металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування - 122 од., виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів - 96 од., виробництві автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів - 93 од., а також виробництві машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань - 81 од.

Зазначимо, що серед вітчизняних промислових підприємств, які реалізували інноваційну продукцію, майже кожне четверте підприємство реалізовувало нову для ринку продукцію, обсяг якої становив 44,8 млн. грн. (2014 р. - 70,6 млн. грн.). У переробній промисловості даний показник у 2017 р. становив 44,5 млн. грн. (2014 р. - 70,4 млн. грн.), зокрема за видами економічної діяльності був найбільшим - 11,8 млн. грн. у виробництві машин і устаткування не віднесених до інших угруповань (2014 р. - 8,9 млн. грн.).

З метою здійснення інновацій 170 вітчизняних промислових підприємств придбали 832 нових технології в Україні, у той час як за межами України - 80 підприємств придбали 129 нових технологій. У переробній промисловості у 2017 р. показник відповідно становив 689 нових технологій в Україні і, 123 - нових технології за межами України.

Отже, завдяки проведеному моніторингу розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств переробної промисловості України можна розподілити існуючі проблеми на групи:

Проблеми фінансового забезпечення розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств галузей переробної сфери. Важливою умовою стабільної діяльності та ефективного розвитку промислового підприємства на інноваційних засадах є раціональне відтворення основних засобів виробництва та впровадження інновацій, що потребує залучення значного обсягу фінансових ресурсів. В зв'язку з цим, кожне промислове підприємство переробної сфери формує політику фінансування, основними принципами якої є: застосування комплексного підходу при розробці політики фінансування, забезпечення необхідних обсягів залучених ресурсів інвестиційним потребам підприємства, забезпечення оптимального складу інноваційних проектів з позицій ефективної діяльності промислового підприємства, мінімізації витрат по формуванню інвестиційних джерел з різних джерел фінансування, мінімізація часового простору між формуванням інвестиційних ресурсів (фінансуванням) та їх інвестуванням тощо. інноваційний харчовий металургійний євроінтеграція україна

Успішність інноваційної діяльності промислових підприємств України визначається формами її організації та джерелами фінансової підтримки. Серед останніх найбільш поширеним джерелом є власні кошти підприємств, основну частку серед яких займають амортизаційні відрахування і частина прибутку, направлені у фонд накопичення. Питома вага власних джерел фінансування інвестицій для підприємств в країнах з ринковою економікою становить приблизно 60,0%. В Україні дана цифра - понад 90,0%. На даний момент підприємства України отримали право застосовувати так звану прискорену амортизацію за основними засобами четвертої групи (2017 р.), розділеної на дві підгрупи: з мінімальним строком корисного використання у 2 роки (електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, комп'ютерні програми (зокрема, виключенням є програми, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програми, що визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення і засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації), а також з мінімальним терміном корисного використання в 5 років (інші машини й устаткування). Оскільки прискорена амортизація має право застосовувати 2-річний термін корисного використання, вона актуальна тільки для 2-ої підгрупи об'єктів - для інших машин і устаткування [2]. Це дозволяє пришвидшити зростання власних засобів підприємства, направляти їх на переоснащення та реконструкцію виробництва. Така амортизаційна політика держави створила умови для простого відтворення основних фондів на стабільно працюючих підприємствах. Однак не були створені умови для розширення та модернізації виробництва, запровадження інновацій.

Ще однією проблемою фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств є труднощі, пов'язані з інвестуванням інноваційних проектів. Банки здійснюють фінансування під заставу майна, а оформлення застави займає час, зіставлений з часом використання кредиту та виникненням трудностей з боку органів державної реєстрації.

Необхідно також виділити питання, яке виникає із залученням венчурного фінансування. Венчурні інститути готові здійснювати фінансування розробок, які перебувають в стадії, наближеної до реалізації готового продукту, а також яким притаманний високий коефіцієнт прибутку за умови швидкої їх окупності, незначного фінансування. Фінансування за участі іноземних венчурних інвестицій відбувається переважно за умови повного відчуження одержаного продукту від його розробника. Великі промислові підприємства, які виявляють зацікавленість до одержаного інноваційним підприємством продукту, готові його купувати, але не фінансувати його створення, оскільки обмежені в обігових коштах.

Зазначимо, що особливої уваги у вирішенні проблем створення необхідних умов для інноваційного розвитку заслуговує досвід сусідньої з Україною Республіки Білорусь, оскільки здійснення венчурної діяльності не можливе без участі та підтримки держави. Зокрема застосовується як фінансове стимулювання - методом прямої фінансової державної підтримки (залучення бюджетних коштів безпосередньо в венчурні високотехнологічні інститути; акумулювання бюджетних коштів в приватних чи державних фондах венчурного капіталу з наступним їх розподілом по перспективним проектам), а також методом непрямої фінансової підтримки (створення податкових стимулів для інвесторів; надання фінансових державних гарантій інвесторам), так і не фінансове - формування сприятливого економічного середовища для венчурного капіталу, що дозволяє знизити ризики.

Світовим лідером у сприянні розвитку венчурної індустрії залишається США. В цій країні держава створює спеціальні програми фінансування, такі як програма створення компаній інвестування малих підприємств (SBIC), програма трансферу технологій малих підприємств (STTR), програма підтримки науково- технічних розробок малих підприємств (SBIR). Зазначимо, що багато венчурних організацій фінансують проекти, які є успішними в усьому світі («Microsoft», «Apple», «Yahoo», «Google» на початковому етапі були профінансовані венчурними організаціями). Це має позитивні ефекти, зокрема, реципієнти венчурних інвестицій створюють попит на висококваліфікованих спеціалістів, які спроможні виробляти продукти і надавати послуги населенню, засновані на високих технологіях; а підприємства, які одержали венчурні інвестиції, забезпечують надходження коштів до бюджетів на всіх рівнях.

Як вже зазначалося вище, розвиток промислових підприємств переробної промисловості в Україні потребує вирішення існуючих проблем у сфері фінансування інноваційної діяльності. З метою поліпшення становища в інноваційній діяльності промислових підприємств переробної сфери необхідно стимулювати фінансову активність, зокрема шляхом:

- прямого організаційного стимулювання великих державних промислових підприємств через запровадження програм інноваційного розвитку;

- надання на конкурсній основі малим, середнім та великим підприємствам грантів за пріоритетними напрямками їхньої інноваційної діяльності;

- підтримки розвитку галузевої науки, в тому числі забезпечення доступу промислових підприємств до послуг з випробування і сертифікації принципово нової продукції, до винахідницького обладнання;

- поліпшення податкового стимулювання діяльності промислових підприємств на інноваційних засадах;

- зміцнення інноваційної направленості діяльності фінансових інститутів та спеціалізованих банків;

- вдосконалення системи підтримки експорту високотехнологічної, нової продукції;

- визначення механізмів підтримки імпорту окремих передових зарубіжних технологій, які вирізняються високим рівнем потенціалу для поширення в економіці та сприяють переходу до нових технологічних укладів;

- формування нових інститутів, насамперед державного інвестування у великі інфраструктурні проекти;

- ініціювання державою вкладень в інноваційні напрямки розвитку промислового сектору економіки, подаючи приклад приватному капіталу в надійності, залучаючи таким чином у створення нових видів продуктів;

- розроблення на державному і регіональному рівнях переліку найбільш пріоритетних напрямків та об'єктів інноваційної діяльності, орієнтуючи таким чином бізнес-структури на ті чи інші напрями інвестування;

- розроблення механізму контрактної системи щодо підтримки вітчизняного виробника, яка дозволяє відхилити заявку іноземних виробників в участі в аукціоні або конкурсі на закупівлю товарів для державних або муніципальних потреб, за умови, якщо в участі бере не менше двох вітчизняних постачальників (такий досвід широко застосовується у зарубіжних країнах). Це дає пріоритетне право вітчизняним товаровиробникам насичувати внутрішній ринок товарами, що виробляються в країні.

- розроблення механізму надання з місцевого бюджету промисловим підприємствам, які реалізують проекти імпортозаміщення, субсидій на компенсацію частини витрат, пов'язаних із сплатою відсотків за кредитом, що залучається у вітчизняних кредитних установах на поповнення оборотних коштів чи фінансування поточної виробничої діяльності.

Виділимо деякі специфічні проблеми, що характеризують інноваційну діяльність у промисловій сфері в Україні. Недосконалість податкового законодавства у сфері діяльності спеціалізованих організаційних форм, у яких діють промислові підприємства. В цьому контексті особливого значення набуває питання дослідження світового досвіду застосування податкових стимулів щодо створення та розвитку індустріальних парків, серед яких необхідно виділити: податкові канікули зі сплати податку на прибуток, землю та нерухоме майно; знижені (пільгові) податкові ставки податку на прибуток, землю та нерухоме майно; інвестиційний податковий кредит (відстрочення сплати нарахованого податку; спрямування нарахованого податку на інвестиційні цілі); податкова знижка (зменшення бази оподаткування шляхом внесення витрат на інвестиційні цілі до складу валових витрат); прискорений метод податкової амортизації (у Канаді програмне забезпечення амортизується за нормою 50,0%, основні фонди - 30-50%, нерухомість - 20%); амортизаційна премія, що передбачає можливість віднесення на валові витрати додаткового відсотка вартості основних засобів; звільнення обладнання (яке не виробляється в країні) від сплати ПДВ та мита; знижена ставка відрахувань до соціальних фондів із фонду оплати праці працівників, що зайняті науково-дослідними розробками (Чеська Республіка); можливість виписувати податкові векселі при імпорті продукції; звільнення (пом'якшення) вимог щодо обов'язкового продажу валютної виручки. Отже, заходи державної підтримки розвитку промислових підприємств спрямовані на зменшення витрат інвесторів. Держава для залучення інвестицій має не створювати видимість формування сприятливого економічного середовища, а брати на себе частину реальних витрат.

Кадрове забезпечення промислових підприємств галузей переробної сфери, що займаються інноваційною діяльністю. Важливим чинником інноваційного забезпечення промисловості є кадровий потенціал, зокрема його інтелектуальна складова. Адже інноваційний успіх майже завжди починається саме з виникнення ідеї. Як свідчать статистичні дані чисельність науковців у промисловості має регресивний характер.

Проблеми одержання офісно-виробничих площ, необхідних для функціонування нових форм організації інноваційної діяльності.

Обмеженість внутрішнього попиту та проблеми збуту продукції на внутрішньому ринку. Вітчизняні виробники можуть втрачати потенційних споживачів своє продукції внаслідок зниження рівня життя населення, зменшення доходів громадян, а також купівельної спроможності.

Неефективність системи кредитування промислових підприємств, які займаються інноваційною діяльністю. На шляху активного за діяння механізму кредитування промислових підприємств переробної сфери України стоїть низка перешкод, головною з яких є висока відсоткова ставка. Враховуючи всі приховані комісії, висока вартість кредитування робить банківські ресурси невигідними.

Не менш важливим чинником, що перешкоджає активно використовувати кредитні кошти в процесах інноваційно-інвестиційного розвитку залишається недосконале нормативно-правове забезпечення. Зокрема, відсутній законодавчий захист прав кредитора (не створено умови своєчасного та повного повернення кредиту та відсотків, а також складний механізм реалізації господарського права банків при зверненні стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно із даними Державної статистичної служби, більшість секторів переробної промисловості у 2015-2016рр. пройшли через важкий період економічної кризи і ще не досягли передкризового рівня виробництва.

У той же час можна констатувати, що деякі сектори демонструють відносно непогані показники відновлення виробництва. Особливого значення набувають такі види економічної діяльності, як виробництво харчової продукції, металургія, легка промисловість і виробництво устаткування. Їх розвиток, у свою чергу, потребує використання інновацій, які необхідні для виробництва конкурентоспроможних товарів з високою доданою вартістю. В цій частині роботи ми зосередимо увагу на перших двох із згаданих секторів.

Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів є найважливішою галуззю економіки в Україні. У 2017 р. даний вид економічної діяльності склав 20,9% від загального обсягу реалізованої промислової продукції. Однак протягом декількох наступних років сформувалась ситуація зниження показників інноваційної діяльності у цій галузі, зокрема у 2017 р. інноваційною діяльністю займалося 18,9% від загальної кількості промислових підприємств у сфері виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів в Україні, табл. 2. У країнах Європейського союзу подібний показник сягає близько 53,0% (від 27,1% у Болгарії до 79,3% у Німеччині). Це вказує на те, що підприємства харчової промисловості України мають відносно низький рівень інноваційної активності.

Загальний обсяг фінансування з 2014-2017 рр. інноваційної діяльності промислових підприємств з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (37 інноваційно-активних підприємств із статистичної вибірки) збільшився у 0,6 рази, досягнувши у 2017 р. показника 1,4 млн. грн. Основним джерелом фінансування інноваційних витрат у 2017 р. залишаються власні кошти підприємств харчової промисловості - 1,2 млн. грн. (або 90,9% загального обсягу фінансування інновації у харчовій промисловості). Кошти державного бюджету і кошти місцевих бюджетів на відповідні статті не виділялись. Кредитні кошти підприємств становили 0,1 млн. грн., або 8,1% загального обсягу інновацій у харчовій промисловості. У 2017 р. 158 од. (16,8% обстежених промислових підприємств) інноваційно-активних промислових підприємств харчової галузі України (2014 р. - 265 од.) впроваджували 275 (2014 р. - 231 од.) технологічні процеси, у тому числі маловідходні, ресурсозберігаючі становлять 96 од. (2014 р. - 44 од.). Перший показник щодо частки інноваційно-активних підприємств виробництва харчової продукції значно нижче аналогічного показника для країн-лідерів по впровадженню технологічних процесів, зокрема Німеччини (69,7%), Австрії (53,0%), Туреччини (35,3%), Литви (26,8%) та Болгарії (23,8%) [3]. Модернізація є запорукою системності інноваційного процесу, який сприятиме дифузії інновацій на підприємствах не лише у сфері обладнання, технологій, а й в асортименті структури управління, кваліфікації фахівців.

Таблиця 2

Основні показники інноваційної діяльності у сфері виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів в Україні з 2014-2017 рр.

Джерело: складено за даними Держстату України

До технологічних інновацій, які сприяють розвитку підприємств харчової промисловості необхідно віднести: розробку та впровадження технологій зберігання сировини, що є основою для виробництва харчових продуктів; впровадження ресурсозберігаючих технологій, яким притаманним є вихід готової продукції, мінімізація відходів у зв'язку з застосуванням сучасних методів обробки; удосконалення технологічних процесів, які сприятимуть скороченню часу виробничого циклу без втрати якості готової продукції; розробку та впровадження власних пакувальних ліній, які відповідатимуть специфікації виготовлених продуктів; удосконалення тари, упакування та способів перевезення.

Збереження стабільного позитивного приросту у харчовій промисловості потребує здійснення систематичного техніко-технологічного оновлення промислової бази підприємств, оскільки недостатній рівень розвитку технологічної бази, притаманний багатьом структурним підрозділам даного виду діяльності, становить проблему, яка вимагає активізації інноваційного розвитку, задіяння важелів, що сприяють підвищенню ефективності виробництва. Найважливішою складовою даної проблеми є фінансування інноваційної діяльності наукових установ і підприємств для реалізації проектів, спрямованих на модернізацію основних засобів виробництва і продукції, розширення асортименту продуктів харчування та поліпшення їх якості. Так, наприклад найбільша у світі компанія з виробництва продуктів харчування «Unilever» (близько 400 торгівельних марок, серед яких «Calve», «Lipton», «Hellmann's») з обігом 48 млрд. дол. США витрачає на наукові дослідження до 2,5% від власного обсягу продаж.

Аналізуючи статистичні дані Держстату України необхідно зазначити, що спостерігається тенденція зростання показника кількості найменувань впроваджених інноваційних видів продукції на промислових підприємствах харчової промисловості, починаючи з 2012-2016 рр. Так, у 2016 р. показник становив 885 од. (2012 р. - 667 од.). Зростання спостерігається і показників за категоріями: з них нових для ринку - 191 од. (2012 р. -71 од.), у тому числі машин, устаткування, апарати, прилади - 37 (2012 р. - 5), з них нові для ринку - 17 од. Із загального обсягу реалізованої інноваційної продукції 33,9% - продукція, що була новою для ринку та 66,1% - продукція, що була новою тільки для підприємства. Тенденція зниження пов'язана із зниженням споживчого попиту населення, і попиту на продукцію промислового призначення, що обумовлені фінансово- економічною кризою. Основна частина інноваційної продукції реалізовувалась на території України, і лише 15,0% інноваційної продукції харчової промисловості експортовано у 2015 р.

Отже, аналіз статистичних даних щодо розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств харчової галузі свідчить про те, що не дивлячись на позитивну динаміку Україна суттєво відстає від показників розвинених країн світу. Протягом тривалого часу розвиток харчової промисловості гальмує і низький рівень матеріально-технічної бази підприємств. Ступінь зносу основних засобів на вітчизняних підприємствах, що займаються виробництвом харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у 2016 р. становив 51,1% (2014 р. - 47,2%) [4-7]. У структурі виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів згідно даних Держстату України у 2016 р. найбільший ступінь зносу основних засобів на виробництві підприємств галузі мали підприємства з виробництва напоїв - 61,1% (2014 р. - 62,5%) та виробництва харчових продуктів - 48,9% (2014 р. - 42,1%), а найменший ступінь зносу підприємства з виробництва тютюнових виробів - 38,7% (2014 р. - 39,3%). Крім виокреслених проблем необхідно також віднести: зростання цін на продукти харчування першої необхідності; зменшення показника купівельної спроможності населення; імпортозалежність сировини, зокрема по таких товарних групах як молоко, риба, крупи; зростання цін і тарифів на основні складові собівартості продукції харчової промисловості (газ, енергоносії); відсутність державних програм сприяння розвитку підприємств харчової промисловості та державної фінансової підтримки тощо.