Інвестиційна привабливість України: реалії та перспективи

з 2014 р. - без урахування окупованих територій (Криму, Севастополя, частини Донбасу) Електронний ресурс: https://bank.gov.ua

В свою чергу гендиректор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала заявив, що двом останнім президентам України не вдалося побороти дві головні проблеми, які найбільш негативно впливають на інвестиційну привабливість України. «Ситуація, на жаль, не змінюється: це судова система і корупція», - зазначив Фіала.

Андрій Стельмащук керівний партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери» пропонує долати ці проблеми боротьбою з попитом на корупцію та заявив «Я переконаний, що проблема недовіри до судів має вирішуватися комплексно і містити в собі не лише судову ланку, а й реформу системи правоохоронних органів та адвокатури», - упевнений правник.

Заступниця керівника Офісу президента України Юлія Ковалів під час обговорення індексу інвестиційної привабливості ЄБА, зазначила, що її оцінка ситуації «дещо оптимістичніша, ніж дані опитування». «Прогноз МВФ на другий квартал цього року був більше 7 відсотків. Але сьогодні ми очікуємо, що до кінця року падіння української економіки не перевищить 4,8-5 відсотків, макроекономічна ситуація стабільна, рівень безробіття помірний, курс гривні стабільний», - сказала Ковалів і додала, що у подальшому слід очікувати відновлення кредитування України з боку МВФ.

Але чому ці прогнози не справили враження на інвесторів? Гліб Вишлінський вважає, що настрої бізнесу залежали від атмосфери нестабільності і нерозуміння суспільством і підприємцями, куди рухалася країна протягом 2020 року. Експерт назвав «дуже несвоєчасної» зміну уряду в розпал коронавірусної епідемії, а серед інших чинників нестабільності відзначив високий рівень політичної конкуренції в вищих ешелонах влади.

Генеральні директори визначають такі пріоритетні завдання на 2021 рік, аби поліпшити інвестиційний клімат в Україні:

- перезавантаження судової системи;

- деолігархізація влади;

- розбудова ефективної та незалежної антикорупційної інфраструктури;

- позбавлення від бюрократії;

- зниження адміністративного та податкового тиску на бізнес;

- призначення проєвропейських реформаторів на державні посади;

- відновлення та підтримка співпраці з міжнародними фінансовими інституціями;

- реформа правоохоронних органів та результативна боротьба з контрабандою, в тому числі за рахунок посилення фіскалізації;

- встановлення рівних правил гри для бізнесу.

Виклики, що постали перед Україною, змушують нашу державу розвиватися швидше, а також надихають стати лідером Східної та Центральної Європи, наголосив Президент України Володимир Зеленський під час виступу на публічній сесії Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі, повідомила прес-служба Офісу Президента України [3]. «Виклики, які постали перед нами, українцями, мобілізують нас і змушують рухатися швидше, надихають робити неймовірне й неможливе.

Ми програмуємо себе на позитивне мислення, на амбітні завдання. Яким, на вашу думку, є завдання для країни, що втратила частину своєї території та є далеко не найбагатшою на Старому континенті? Стати лідером. Так, стати лідером Східної та Центральної Європи», - зазначив Глава держави. Він підкреслив, що для досягнення цієї мети Україна має сприятливі кліматичні умови, вигідне географічне розташування, невичерпний аграрний та індустріальний потенціал, креативних і талановитих людей.

«У нас поки що немає тільки двох речей. Немає іншого варіанту, ніж бути успішними. Це - перше. І немає достатнього інвестування», - наголосив Президент. «Моя мета - щоб у підручниках поруч із кейсами Японії, Південної Кореї, Сінгапуру з'явилась Україна. Тож долучайтесь! Україна повинна стати інвестиційною Меккою Східної та Центральної Європи. Головним драйвером для економічного розвитку є можливість отримувати прибуток. І ми - одна з небагатьох країн, що зараз дозволяє заробляти такий високий дохід на інвестований капітал», - сказав Глава держави. При цьому, за його словами, наша країна стає стабільним і передбачуваним ринком зі значними можливостями для розширення бізнесу. Президент відзначив що проекти з МВФ, спрямовані на підтримку України, а також висловив сподівання на подальшу співпрацю.

Опитування проводилось серед австрійських представництв в близько 30% опитаних компаній уявляють оптимістично економічну ситуацію в Україні. Проте, 21% все ж очікує погіршення в 2020 році, а 49 % налаштовані на продовження стагнації. Щодо очікування опитуваних фірм щодо економічної ситуації то близько 50% опитаних підприємств очікують підвищення загального обсягу продажів та збільшення кількості замовлень у 2020 році. Дві третини компаній вважають, що обсяг інвестицій залишиться на такому ж рівні або знизиться, і лише 27% очікують на зростання.

Щодо існуючих проблем та перепон, опитуванні вважають найбільшими перешкодами на українському ринку це коливання валютних курсів, тісний зв'язок економіки та політики, недостатнє забезпечення правового порядку, корупція органів державної влади, дефіцит робочої сили та доступ до фінансування.

Через зростання попиту на кваліфікованих працівників у сусідніх країнах ЄС, близько 70% місцевих компаній повідомляють про труднощі у пошуку кваліфікованих працівників.

Головні теми, що хвилюють австрійські компанії де австрійські представництва вбачають нагальну потребу у реформуванні передбачуваність економічної політики, політична стабільність та правова безпека.

Top-3 найважливіші теми на ринку, де опитувані представництва сподіваються на покращення - це підвищення купівельної спроможності, покращення інфраструктури та доступ до кредитного ринку та ринку капіталів.

За даними Національного банку України, Австрія входить до Топ-10 іноземних інвесторів в Україні.

Активна участь австрійських підприємств помічається у всіх галузях. Серед 250 представництв австрійських компаній є численні виробничі об'єкти, відділи збуту та постачальники фінансових послуг. Зовнішня торгівля вже роками розвивається позитивно; за перші десять місяців 2019 року австрійський експорт в Україну виріс на 18%, а імпорт з України - на 30,2%.

Для визначення шляхів створення привабливого клімату України треба мати на уваги, що згідно глобальному інноваційному рейтингу країн, розробленому агенцією Bloomberg, Україна у 2017 р. Україна увійшла до кола 50 країн - лідерів світу за рівнем інноваційного розвитку, посідаючи 42 рейтингову позицію. Найсильнішими сторонами України з погляду інноваційності визнаються: охоплення населення вищою освітою (четверта рейтингова позиція у світі), патентна активність (27 рейтингова позиція), технологічні можливості промисловості (34 рейтингова позиція). Водночас низькими є рівень інтенсивності наукових досліджень (44 рейтингова позиція) та рівень ефективності економіки (50 рейтингова позиція. При цьому високі позиції України за Індексом розвитку людського капіталу Всесвітнього економічного форуму (26 рейтингова позиція у світі) катастрофічно обмежує низький рівень Індексу прав інтелектуальної власності (лише 115 рейтингова позиція у світі).

З урахуванням потенційних переваг України (людський капітал, географічне розташування, природні ресурси), Доктрина збалансованого розвитку «Україна 2030» пропонує визначити драйвери майбутнього інноваційного стрибка - сектори економіки та види економічної діяльності, які могли б створювати на інноваційній основі високоякісні продукти й послуги з високою часткою доданої вартості та були б затребувані на міжнародних ринках. За позитивними сценаріями збалансованого розвитку, головні якісні відмінності національної економіки полягатимуть у сформованості таких її характеристик, як висока технологічність і соціальна відповідальність. Така економіка генеруватиме високий попит на висококваліфікованих фахівців, акумулюватиме значні фінансові ресурси і трансформуватиме їх на інноваційній основі в довгострокові інвестиції [5].

В Доктрині збалансованого розвитку «Україна 2030», за висновками Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД), визначено, що інструментами забезпечення припливу значного інвестиційного ресурсу та інноваційних ідей, а, отже, і зміни моделі економіки та управління, мають стати чотири комплементарні реформи:

• зміна структури економіки України;

• реформа фінансового сектора;

• інвестиційна реформа;

• реформа системи управління.

Фахівці Інституту запропонували сучасні сектори національної економіки згрупувати в чотири групи з урахуванням сформованості двох ключових характеристик - високотехнологічності й конкурентоспроможності як визначальних умов вибору інструментів державного регулювання щодо підтримки стимулювання розвитку відповідних видів економічної діяльності:

- стратегічні лідери;

- потенційні лідери;

- поточні лідери;

- проблемні сфери.

Групу стратегічних лідерів формують аерокосмічна галузь та ІТ-галузь. Державна підтримка для цієї групи є максимальною й різноманітною: пряме фінансування, податкові пільги для стимулювання найму висококваліфікованих кадрів та інвестицій в інновації, розширення наукових досліджень і розробок, здешевлення кредитів за допомоги існуючих і новостворених інституцій та інструментів розвитку.

До групи потенційних лідерів належать такі галузі, як фармацевтика чи виготовлення електронних та оптичних виробів. Щодо пріоритету спеціалізації високотехнологічних виробництв- держава зацікавлена в їх майбутньому розвитку без винятку, водночас нині вони ще не мають ринків збуту.

Група потенційних лідерів є основою сучасної національної економіки. Це сільське господарство і металургійна промисловість, при цьому додана вартість, яку вони генерують, відносно низька. Відтак ці сектори не потребують особливої державної підтримки за умови сформованості сильних позицій на зовнішніх ринках, і державі важливо забезпечити умови для їх розвитку. У таких галузях, як, наприклад, металургія, держава має сприяти переоснащенню виробництва в напрямі посилення енергоефективності й конкурентоспроможності.

До проблемних сфер відносяться гірниче видобування, текстильне виробництво, а також виробництво автотранспортних засобів. Ці види економічної діяльності нині не генерують високої доданої вартості, але мають сформований потенціал внутрішнього попиту, тому мають бути підсилені задля розвитку внутрішнього ринку або через модернізацію перейти до іншої групи.

Потенційно важливими для України є також такі напрями:

• Адитивні технології, нові нано- та біоматеріали, відновлювальні джерела енергії, високоавтоматизовані виробництва.

• Роботизація (технології штучного інтелекту та інтелектуальних систем).

• Інформатизація (хмарні технології, мобільний зв'язок та портативні комп'ютери нових поколінь).

• Гуманізація (генна інженерія, нано- та біофармакологія, синтетична біологія).

• Екологізація (низьковуглецеві безвідходні виробництва, технологія відновлення екосистем і контролю забруднення).

Висновки

Виходячи з концепту збалансованого розвитку України на основі посилення існуючого потенціалу для побудови нових стратегічних потужностей, драйверами майбутнього інноваційного стрибка мають стати види економічної діяльності груп «стратегічні лідери» та «потенційні лідери», які будуть доповнюватися новими видами економічної діяльності відповідно до реалізації пріоритетних напрямів науково-технічного й технологічного розвитку. Їх домінування в довгостроковій перспективі забезпечить якісну зміну параметрів національної економіки, водночас це можливо лише через розвиток людського капіталу.

Список використаних джерел

1. Електронний ресурс ЕБА. URL: https://eba.com.ua/tilky-1-z-10-seo-ochikuye-na-polipshennya-investklimatu-u-2021-rotsi/

2. Електронний ресурс. DW. URL: http://argumentua.com/stati/na-dvoechku-pochemu-ukraina-skatilas-v- reitinge-investitsionnoi-privlekatelnosti

3. Електронний ресурс. IMAGE.UA. URL: https://image.ua/investments/ukraine-must-become-the- investment-mecca-of-eastern-and-central-europe/

4. Електронний ресурс. IMAGE.UA URL: https://image.ua/investments/investment-climate-in-2020/

5. Жилінська О., Мельничук О., Антонюк Л., та ін. УКРАЇНА 2030: Доктрина збалансованого розвитку. Львів: Кальварія, 2017. 164 с.

6. Мордань Є. Ю., Гуща А. В. Інвестиційний клімат України та шляхи його поліпшення. Інвестиції: практика та досвід, № 17/2017.

7. Щелкунов В., Бондаренко В., Каракай Ю., Грамотнєв В., Матвеев В. Маркетинг регіонів: інвестиційні аспекти. Київ: Наукова Думка, 2005.

References

1. Elektronnyi resurs. EBA. URL: https://eba.com.ua/tilky-1-z-10-seo-ochikuye-na-polipshennya-investklimatu-u- 2021-rotsi/

2. Elektronnyi resurs. DW. URL: http://argumentua.com/stati/na-dvoechku-pochemu-ukraina-skatilas-v- reitinge-investitsionnoi-privlekatelnosti

3. Elektronnyi resurs. IMAGE.UA. URL: https://image.ua/investments/ukraine-must-become-the-investment- mecca-of-eastern-and-central-europe/

4. Elektronnyi resurs. IMAGE.UA. URL: https://image.ua/investments/investment-climate-in-2020/

5. Zhylinska O., Melnychuk O., Antoniuk L., and other. (2017). UKRAINA 2030: Doktryna zbalansovanoho rozvytku [UKRAINE 2030: The Doctrine of Balanced Development]. Lviv: Kalvariia. 164 s.

6. Mordan, Ye. Yu. & Hushcha, A. V. (2017). Investytsiinyi klimat Ukrainy ta shliakhy yoho polipshennia [Investment climate of Ukraine and ways to improve it]. Investytsii: praktyka ta dosvid, 17/2017.

7. Shchelkunov, V., Bondarenko, V., Karakai, Yu., Hramotniev, V., Matvieiev, V. (2005). Marketynh rehioniv: investytsiini aspekty [Marketing of regions: investment aspects]. Kyiv. Naukova Dumka.

Размещено на Allbest.ru