Теоретико-методологічні засади безпеки споживання в контексті інклюзивної моделі розвитку регіонів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методологічні засади безпеки споживання в контексті інклюзивної моделі розвитку регіонів України

Мокій Анатолій Іванович,

доктор економічних наук, професор

Антонюк Катерина Іванівна,

кандидат економічних наук, доцент

У статті досліджено системні та процесні характеристики і структурну побудову категорії «безпека споживання». Запропоновано розглядати її як здатність створювати умови усвідомленого задоволення потреб самовідтворення суб'єктами економічних інтересів із найменшою шкодою, завданою здоров'ю, довкіллю та суспільству. Встановлені методологічні відмінності трактування цієї категорії для товарів або послуг, засновані на отриманих вигодах для споживачів у їхніх функціональних, раціональних, емоціональних характеристиках. Доведено, що забезпечення безпеки споживання потребує використання поведінкового підходу і врахування впливу на довкілля на всіх етапах споживання (виробництво, безпосереднє споживання, утилізація продукції). З позиції процесного підходу ідентифіковано об'єкти, суб'єкти безпеки споживання, побудовано суб'єктно- об'єктну інклюзивну модель системи безпеки споживання (СБС); запропоновано типологізацію безпеки споживання; встановлено особливості загроз та стратегії забезпечення безпеки споживання; виявлено дуалістичний суб'єктно-об'єктний характер безпеки споживання. Показано, що безпека споживання є складною багатооб'єктною та суб'єктною системою, її забезпечення ускладнюється впливом різного виду загроз, а також динамічністю як самого процесу, так і його складових частин. Розуміючи безпеку споживання не як наслідок, а як складний структурний процес, запропоновано досліджувати його на основі діаграм циклічної причинності з побудовою балансуючих і посилюючих контурів для дійсного та бажаного рівнів споживання, виробництва та продажу, впливу на довкілля. Обґрунтовані теоретичні та методологічні основи дослідження безпеки споживання доцільно використовувати для динамічного моделювання причинно- наслідкових зв'язків між об'єктами СБС, визначення відповідних критеріїв та чинників прийняття рішень, їх особливостей для різних галузей і секторів економіки регіонів України.

Ключові слова: сталий розвиток, безпека споживання, динамічна система забезпечення безпеки споживання, інклюзивна модель регіонального розвитку.

Mokii Anatolii, Antoniuk Kateryna

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF SECURITY OF CONSUMPTION IN THE CONTEXT OF AN INCLUSIVE MODEL OF DEVELOPMENT OF UKRAINIAN REGIONS

The article investigates the system-process characteristics and structural construction of the category of “security of consumption”. It is proposed to consider it as an ability to create the conditions for consciously meeting the needs of self-reproduction by economic operators with the least harm to health, the environment and society. The methodological differences of its interpretation for goods or services are established, based on the benefits received for the consumers in their functional, rational, emotional characteristics. It has been proved that ensuring the security of consumption requires the use of a behavioral approach and taking into account the environmental impact at all stages of consumption (production, consumption and disposal of products). In terms of process approach, objects, subjects of security of consumption were identified; subject-object inclusive model of the system of security of consumption (SSC) was built; typolo- gization of the security of consumption is proposed; the features of threats and strategies for ensuring the security of consumption are established; a dualistic subject-object nature of security of consumption has been identified. Consumption security has been shown as a complex multi-faceted and subjective system that is complicated by the impact of various threats, as well as the dynamism of both the process itself and its components. Understanding security of consumption not as a consequence, but as a complex structural process, it is suggested to investigate it on the basis of cyclical causality diagrams with the construction of balancing and amplifying circuits for actual and desired levels of consumption, production and sales, environmental impact. It is reasonable to use theoretical and methodological bases of security of consumption research for dynamic modeling of cause and effect relationships between SSC objects, determination of relevant criteria and decision making factors, their peculiarities for different industries and sectors of the economy of regions of Ukraine.

Keywords: sustainable development, security of consumption, dynamic system of security of consumption, inclusive model of regional development.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

На сучасному етапі євроінте- грації України актуальності набуває проблема забезпечення безпеки споживання. Варто зазначити, що через зростання рівня відкритості національної економіки та суб'єктів господарювання і посилення впливу глобального середовища в процесі подальшої суспільно-економічної трансформації парадигма суспільства споживання змінюється на концепцію сталого розвитку соціуму. За оцінками експертів Програми розвитку ООН в Україні, вплив споживання товарів і послуг становить 75 % від загального впливу на довкілля та 60 % -- від обсягу сукупних споживчих витрат [1].

Водночас із глобальними проблемами споживання для нашої країни актуалізується завдання подолання внутрішньосистемних соціально- економічних і політико-суспільних загроз. Значна частина населення неспроможна купувати якісні товари (послуги) через матеріальну незабезпеченість та відсутність на ринку відповідної пропозиції, внаслідок чого третина захворювань пов'язана із споживанням неякісних та шкідливих продуктів, а також з негативним впливом на довкілля товарів, матеріалів, виробів, приладів [2]. Спостерігається щорічне зростання рівня споживчих витрат домогоспо- дарствами України, зокрема на продукти харчування, що в 2017 р. становило 51,2 % від загальних сукупних витрат українських родин [3]. За період 2013--2017 рр. домогосподарства України знизили рівень споживання майже всіх продуктів харчування. Саме тому державна політика досягнення стратегічних програмних цілей сталого розвитку повинна поєднуватись із задоволенням базових потреб людини та дотриманням безпеки споживання.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

Споживання товарів і послуг залишається міждисциплінарною областю досліджень економістів, філософів, психологів, соціологів, екологів, котрі здійснюються на основі використання специфічного наукового інструментарію. У розвинених країнах активно досліджується проблема відповідального, розумного, сталого споживання і виробництва (Дж. Гонте- лес, Т. Джексон, Ф. Капра, Л. Мікаеліс, Д. Фе- дріго); вивчаються соціологічні та психоемоційні чинники споживання (Е. Данн, М. Нортон, С. Любомірські). Значний внесок у дослідження зроблено вітчизняними вченими (О. Грішнова, А. Котенко, А. Колот, О. Мельниченко, Л. Погоріла, Т. Сальтевська).

Не вирішені раніше частини загальної проблеми

Нині не сформульовано єдине визначення категорії «безпека споживання», яка часто трактується як «безпечність продукції та послуг». Залишаються недостатньо обґрунтованими та чітко окресленими сутнісні системні та процесні характеристики, приховані та безпосередні структурні взаємозв'язки безпеки споживання, причинно-наслідкові аспекти цього процесу та напрями розв'язання породжених ним системних проблем.

Це доводить необхідність формування категоріального апарату безпеки споживання на основі систематизації та узагальнення існуючих методологічних підходів, визначення структур- но-сутнісних характеристик і концептуальних засад методології її забезпечення в умовах глобальних викликів.

Виклад основного матеріалу дослідженн

Припустимо як вихідне положення, що поняття «безпека споживання» -- складне, невизна- чене, комплексне та багатогранне. Відтак розглядаємо його в ієрархічній послідовності: безпека ^ національна безпека ^ економічна безпека держави ^ економічна безпека галузі/ регіону ^ економічна безпека суб'єктів госпо- дарювання/домогосподарства/особи ^ безпека споживання. Для дослідження використано процесний і системний методологічні підходи. Як уже зазначалося, поки що не сформовано методологічного підходу до визначення категорії «безпека споживання», хоча є певні спроби окремих науковців (табл. 1). безпека споживання інклюзивний регіональний

Найчастіше використовується поняття «безпечність продукції та послуг», яке вважаємо не зовсім повним, оскільки у нормативно-розпорядчих документах воно тлумачиться як «властивість не становити й не створювати небезпеки» [11]. Звернемо увагу, що загалом «безпека» складної системи розглядається як такий її стан, «...коли дія зовнішніх факторів і внутрішніх чинників не призводить до процесів, що вважаються негативними по відношенню до складної системи відповідно до наявних на даному етапі потреб, знань та уявлень» [11]. Беручи за сутність безпеки споживання не лише «безпечність продукції», але й дії усіх суб'єктів та об'єктів процесу забезпечення безпеки споживання, розглядаємо лише поняття «безпека споживання».

Таблиця 1. Основні характеристики категорії «безпека споживання»

Джерело', складено авторами за [4-10].

Найбільш поширеним є трактування безпеки споживання в контексті поняття «якість продукції» або набору розширених характеристик (наприклад, функцій та вигід від користування) товару або послуги. За О. Іваніловим, якість -- це економічна категорія, яка відображає сукупність властивостей продукції (технічних, технологічних, економічних, екологічних тощо), що зумовлюють ступінь її здатності задовольняти потреби споживачів відповідно до свого призначення [12, с. 214]. Варто погодитися з Т. Га- лушкіною, О. Ліпановою та І. Макаровою, які стверджують, що ринок диктує нові умови до якості виробництва і продукції, ураховуючи тенденції сучасного етапу європейської інтеграції України [13].

Проте, звернемо увагу, що в межах «безпечності товарів і послуг» йдеться насамперед про безпеку споживання товарів у сенсі харчування людини. Таку безпеку М. Піх розглядає як ознаку продовольчої безпеки [14, с. 75], ураховуючи зростання ризиків, пов'язаних із дефіцитом продовольчих ресурсів, поширенням захворювань, спричинених харчовими отруєннями і неякісними продуктами. Ризики збільшуються не тільки під час споживання продуктів харчування, а й при використанні інформаційних, розважальних, туристичних послуг через загрози довкіллю, маніпулювання свідомістю людей, зростання нестабільності та тероризму [15, с. 15].

Відмінність методологічних підходів трактування категорії «безпека споживання» для товарів або послуг пов'язана зі специфікою функціональних, раціональних, емоціональних характеристик поняття, тобто вигод для споживачів, зокрема за мультиатрибутивною моделлю. Відтак відмінність полягає у сутності цих понять.

Погоджуючись із важливістю забезпечення безпеки споживання продукції, запропонуємо аргументи для ширшого тлумачення терміна «безпека». Так, безпека повинна також спрямовуватися на подолання загроз суспільства споживання, обов'язковими передумовами чого мають стати критерії безпеки майбутнього та сталого розвитку. Отже, безпека споживання спрямовується не лише на забезпечення належних умов життєдіяльності або якості життя, а також і на створення умов для розвитку людини, сім'ї, громади, суспільства, країни.

Підкреслимо, що в процесі забезпечення безпеки споживання необхідно враховувати вплив на довкілля не лише в процесі виробництва, а й у процесі безпосереднього споживання (використання) чи після нього та під час утилізації відходів. Тобто доцільно застосовувати методологічні положення поведінкового підходу в контексті трактування процесу споживання у системній послідовності етапів: від усвідомлення потреби до утилізації відходів. Причому необхідно обов'язково взяти до уваги мотиви та критерії вибору товарів для задоволення потреб, що безпосередньо пов'язано зі світоглядом, освітою, базовими цінностями, тобто соціологічною компонентою безпеки для різних об'єктів і рівнів системної ієрархії.

Варто зазначити, що в умовах глобальної економічної інтеграції забезпечення безпеки споживання передбачає не лише використання ринкових методів, насамперед через створення належного попиту, а й формування активної громадянської позиції з розроблення, удосконалення та застосування інституціонального базису цього процесу. Наприклад, це підвищення вимог у технічних умовах, стандартах щодо різних предметів (товарів, послуг) споживання. Це підтверджується результатами дослідження Дж. Гогевіна, який показав, що у слабо- розвинених країнах засоби забезпечення безпеки споживання є вартісними, особливо для домашніх господарств за нестабільних доходів без можливості використання цивілізованих страхових та кредитних інститутів і, особливо, інститутів гарантування безпеки особи [16].

Б. Гоулд пропонує розглядати поняття «безпека споживання» як «операції споживання», які супроводжують купівлю-продаж (окремі акти покупок, практики організаційної безпеки, соціальні та політичні заходи, які спонукають до споживання) [17]. З цим важко погодитися, оскільки забезпечення безпеки споживання є обов'язковою вихідною передумовою рішень про придбання певного товару (послуги).

Систематизація, узагальнення визначень, компаративний аналіз підходів до тлумачення сутності категорій «безпека», «національна безпека», «економічна безпека» дає підстави розглядати безпеку споживання як здатність створювати умови усвідомленого задоволення потреб самовідтворення економічними суб'єктами із найменшою шкодою здоров'ю людини, довкіллю та суспільству.

Успішна асиміляція досвіду розвинених країн у формуванні термінологічного апарату національної та економічної безпеки передбачає, що ґенеза «безпеки споживання» пов'язана з економічними інтересами, потребами, цінностями.

Рис. 1. Структурно-логічна суб'єктно-об'єктна інклюзивна побудова системи безпеки споживання

Джерело: розроблено авторами.

До суб'єктів СБС віднесемо: органи державного управління та місцевого самоврядування, підприємства, споживачів, громадські об'єднання, національні та міжнародні інституції. Інституції різного рівня ієрархії та сфери діяльності насамперед формують середовище безпеки споживання. Споживачі та суб'єкти господарювання безпосередньо беруть участь у процесі задоволення потреб. При цьому будь-який із цих суб'єктів може бути споживачем, характеристики якого відрізняються від особи як індивідуального споживача, що, своєю чергою, зумовлює дуалістичний суб'єктно-об'єктний характер безпеки споживання як процесу.

Отже, у системі безпеки споживання необхідно виокремити: 1) людину (особу) із конституційними правами та свободами, у т. ч. безпеки життєдіяльності; 2) домашні господарства, громади, соціальні групи, народ із такими завданнями, як-от забезпечення здоров'я та якості життя; 3) довкілля та його ресурси із завданням збереження, раціонального та ефективного використання; 4) регіон, галузь, сектор, сферу економіки, суб'єкт господарювання із правом на розвиток і самостійне визначення стратегічних цілей та завдань; 5) інформаційне, інфра- структурне та інституціональне середовище впливу на суб'єктів споживання.

Особливості поведінки особи в процесі усвідомлення потреби, прийняття рішення про купівлю і безпосередньо споживання на різних рівнях системної ієрархії (рис. 2) зумовлюють доцільність дослідження цього процесу в контексті індивідуального (фізичними особами для задоволення власних потреб) та колективного (суб'єктами господарювання для здійснення економічної діяльності) споживання.

Безпосередньо об'єктами споживання є товари та послуги, типо- логізація яких (див. рис. 2) визначає особливості забезпечення безпеки споживання [19, с. 367-- 368]. Домінантне значення в системі забезпечення безпеки споживання мають освітні та інформаційні послуги, які формують поведінку вибору об'єктів споживання (продукції), допомагають аналізувати інформацію про них та приймати рішення.

Зважаючи на зазначене, предметом дослідження безпеки споживання будемо вважати діяльність людини, суб'єктів господарювання, суспільства і держави із захисту безпеки споживачів від внутрішніх і зовнішніх загроз. Тобто суб'єкти СБС повинні, з одного боку, визначати та аналізувати чинники і фактори впливу на безпеку споживання в короткостроковій і довгостроковій перспективах. З іншого боку, завданням є упровадження механізмів протидії їхньому впливу в межах моделі інклюзивного розвитку. Інклюзивність моделі безпеки споживання зумовлюється залученням усіх учасників процесу із однаковою відповідальністю на всіх етапах споживання (від виробництва до утилізації).

Методичною основою для оцінювання загроз та спричинених ними наслідків є якісні та кількісні індикатори, пов'язані з особливостями поведінки споживачів, зокрема критичним рівнем безпечності товарів (послуг). Основними загрозами безпеці споживання на різних етапах споживання є: технологічні, технічні, екологічні, інституціональні, соціоментальні, процесні, дослідження, виконання яких доцільне як у контексті транзакційних витрат майбутніх періодів, так і забезпечення та гармонізації інтересів суб'єктів процесу споживання. При цьому важливо враховувати рівень безпеки споживання для різних галузей, секторів і сфер національної економіки, джерела загроз, механізми їх подолання. Протидія загрозам безпеці споживання передбачає одержання соціальних та економічних вигод, задоволення та гармонізацію інтересів суб'єктів споживання.

Основні положення програмних засобів зміцнення безпеки споживання складають стратегію (форми, методи) забезпечення безпеки, яку, зокрема, можна розглядати в межах національної моделі споживання [20] або моделі стратегії розвитку держави [14, с. 75]. Механізми забезпечення безпеки споживання охоплюють продуктові, технологічні, інформаційні, ринкові або інституціональні методи, застосування яких забезпечує гармонізацію інтересів суб'єктів та об'єктів СБС.

Розуміючи безпеку споживання не як результат, а як складний процес, зумовлений значною кількістю елементів і факторів (довкілля, рівень життя населення, виробнича діяльність, маркетингова активність трейдерів, інституціональ- ний базис тощо), який перебуває в постійному розвитку, окреслимо сутнісні характеристики її з урахуванням методологічних підходів дослідження систем Дж. О'Коннора та Й. Макдермотта [21], системно-динамічного моделювання Дж. Форрестера [22] та методів нечіткої логіки Л. Заде [23--25].

Як зазначалося вище, середовище споживання є динамічною системою, яка складається із сукупності елементів (виробники, споживачі, органи влади та місцевого самоврядування, громадські об'єднання, незалежні експертні організації, нормативно-розпорядчі документи) з відповідною структурою. Динамічна змінність системи пов'язана з постійною зміною міцності, якості та характеру (прямих чи прихованих) зв'язків. Структура та зв'язки системи інколи є невизначеними, нечіткими, неструк- турованими, що ускладнює встановлення наслідків їхньої взаємодії.

Для підвищення безпечності споживання за умови впливу на систему чи окремі її елементи (погляди споживача, технологічний процес виробництва, регуляторні дії) спостерігатиметься значна кумулятивна протидія. При цьому внаслідок управлінських впливів виникає зворотний зв'язок: посилюючий (посилення початкового стану); балансуючий (відновлення втраченої рівноваги); випереджальний (передбачення майбутнього). Зміни у складній динамічній системі викликатимуть причинно-наслідкові зв'язки, відокремлені в часовому періоді. Наприклад, використання генно-модифікованих організмів у харчовій продукції може негативно впливати на здоров'я людини; застосування пестицидів, гербіцидів та інших хімічних препаратів -- на довкілля. Тобто споживання має непрогнозований і невизначений вплив на здоров'я людини, наслідки якого спостерігаються через певний часовий період. Що більша динамічна складність системи та процесу споживання, то більше часу необхідно для отримання сигналу зворотного зв'язку.

Істотно впливають на безпеку споживання виробники продукції, використовуючи дешеві матеріали, неекологічні та ресурсовитратні технології. Для таких виробників основною метою є мінімізація витрат виробництва та збільшення обсягів продажу. Зменшення витрат зумовлює виробництво товарів з потенційно негативним впливом на споживача і значними після- споживчими відходами. Зазвичай суб'єкт споживання неспроможний виявити наслідки зворотного зв'язку, оскільки реакція ще не завершила коло у системі. У деяких випадках нічого не відбувається аж до досягнення порогового значення реакції, при якому система відновлюється або руйнується.

Для розуміння структурної побудови системи споживання за [21] побудуємо діаграму циклічної причинності (Causal loop diagram (CLD)) (рис. 3).

В основу діаграми моделі безпечного споживання покладено балансуючий контур, який приводиться в дію двома силами: 1) бажання досягти певного рівня споживання та якості життя; 2) задоволення рівнем споживання, який існує. Що більший дисбаланс, то сильніше бажання витрачати більше ресурсів, обмежених грошовими ресурсами як різницею доходів і витрат. У цьому блоці діють врівноважуючі петлі: перша -- встановлює баланс між витратами та наявними ресурсами; друга -- намагається зменшити відмінність між дійсним та бажаним рівнями споживання. Коли ресурси вичерпуються, суб'єкт (особа) зменшує споживання. Через певний час ресурси збільшуються, що призводить до збільшення споживання, і починає діяти друга врівноважуюча петля, тобто витрати збільшуються.

Інші три контури (зворотні зв'язки), які відображають бажаний рівень споживання, засновані на: зростаючому бажанні особи бути здоровою завдяки безпечному споживанню; посилюючому контурі впливу поведінки споживача на споживання; балансуючому впливі поведінки споживача на здоров'я. Від якості споживання залежить здоров'я людини, від обсягів недостовірної інформації про товар, негативний вплив на довкілля -- споживання загрозливої для здоров'я продукції. При цьому балансуючим зворотним зв'язком є вплив поведінки на здоров'я людини. Звуження обмежень у поведінці споживача щодо вибору предмета споживання посилює ризики погіршення безпеки споживання. Тобто бажаний рівень споживання необхідно збалансувати із здоров'ям людини та впливом на довкілля, а для запобігання негативного впливу поведінкового складника об'єкта споживання на здоров'я необхідне гальмування посилюючих контурів балансуючим.

Наступні цикли зворотних зв'язків стосуються процесів виробництва продукції. Перший посилюючий контур пов'язаний із зменшенням собівартості продукції, що, крім прогресивно- позитивного розвитку технологій, переважно негативно впливає на споживчі властивості товару через використання синтетичних матеріалів, низькокваліфікованої робочої сили, відхилень від екологічних норм тощо. Другий посилюючий контур відображає споживання небезпечної для особи (споживача) та довкілля продукції з утворенням значної кількості після- споживчих відходів та забрудненням довкілля як під час виробництва, так і безпосередньо в процесі споживання (використання). Застосування екологобезпечних, ресурсоефективних технологій і матеріалів збільшує вартість продукції і, відповідно, зменшує обсяги її споживання. Балансуючим контуром при цьому може бути лише негативна залежність результатів виробництва (відходів, забруднення довкілля і погіршення здоров'я людини).

Виявлення та обмеження такого негативного впливу на життєдіяльність людини є завданням держави. Запропоновані діаграми циклічної причинності доцільно використовувати для концептуалізації теоретичних та методологічних основ дослідження безпеки споживання і, на цій основі, системно-динамічного моделювання причинно-наслідкових зв'язків у системі забезпечення безпеки споживання.

Рис. 3. Діаграма циклічної причинності (CLD) забезпечення безпеки споживання

Джерело: розроблено авторами.

ВИСНОВКИ

2. Існуючі теоретико-методологічні підходи до аналізу структурно-сутнісних характеристик безпеки споживання дозволяють розглядати її як здатність створювати умови усвідомленого задоволення потреб самовідтворення суб'єктами економічних інтересів із найменшою шкодою здоров'ю, довкіллю та суспільству.

3. Для дослідження безпеки споживання доцільно використати поведінковий підхід і враховувати вплив на довкілля на всіх етапах процесу споживання (виробництва, безпосереднього споживання, утилізації продукції), мотиви та критерії вибору товарів для задоволення потреб, що безпосередньо пов'язано із світоглядом, освітою, базовими цінностями, тобто соціологічною компонентою безпеки для різних об'єктів і рівнів системної ієрархії.

4. У системі безпеки споживання виокремлюємо об'єкти, суб'єкти, середовище безпеки споживання для індивідуального та колективного споживання, включені в суб'єктно-об'єктну модель системи безпеки споживання. Безпека споживання є складною багатооб'єктною та суб'єктною системою, забезпечення якої ускладнюється впливом різного роду загроз, а також динамічністю як самого процесу, так і його складових частин.

5. Гармонізацію інтересів суспільства, бізнесу та влади на основі забезпечення безпеки споживання представлено з позиції системної динаміки у вигляді балансуючих і посилюючих контурів для дійсного та бажаного рівнів споживання (бажаний рівень споживання повинен бути узгоджений із станом здоров'я людини та впливом на довкілля), виробництва та впливу на довкілля (негативний вплив виробництва на довкілля та здоров'я споживачів). Подібні контури в подальшому будуть використані для системно-динамічного моделювання причинно- наслідкових зв'язків та об'єктів системи безпеки споживання.

Список використаних джерел

1. Global Environment Outlook-5. UNEP. URL: http://web.unep.org/geo/resources/ publications (дата звернення: 22.08.2019).

2. Хартія «Чесна торгівля та конкуренція». URL: http://www.zhiva-planeta.org.ua/hartiya.html (дата звернення: 08.09.2019).

3. Статистична інформація. Доходи та умови життя / Державна служба статистики України : офіц. сайт. Київ, 2017. URL: www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 22.08.2019).

4. Мягченко О. П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства : навч. посіб. К. : Центр учбової літератури. 2010. 384 с.

5. Большой экономический словарь / под ред. А. Н. Азрилияна. М., 1997. 864 с.

6. Ляшко А. А., Ходыкин А. П., Волошко Н. И., Снитко А. П. Товароведение, экспертиза и стандартизация : учеб. М. : Дашков и К^о. 2013. 660 с.

7. Апопій В. В., Міщук І. П., Ребицький В. М., Рудницький С. І., Хом'як Ю. М. Організація торгівлі. Київ : Центр навч. л-ри, 2008. 632 с.

8. Зеркалов Д. В. Безпека життєдіяльності. Київ : Основа, 2016. 267 с.

9. Добридень О. В. Споживацькі тенденції в контексті новітніх технологій: прогрес або заперечення прогресу? Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2011. № 46. С. 158--167.

10. Тютюннікова С. В., Сальтевська Т. Г. Нова соціально-економічна сутність особистого споживання в сучасному світі. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2009. № 1 (4). С. 24--27.

11. Безпечність. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/TM042285 (дата звернення: 08.09.2019).

12. Іванілов О. С. Економіка підприємства. Київ : Центр навч. л-ри, 2009. 728 с.

13. Галушкіна Т. П., Ліпанова О. В., Макарова І. А. Еколого-економічні передумови розвитку політики сталого споживання та виробництва. URL: r250.sudu.edu.ua/bitstream/123456789/11168/1/17.pdf (дата звернення: 08.09.2019).

14. Піх М. З. Безпека споживання продуктів в моделі стратегії розвитку держави. Економіка харчової промисловості. 2014. № 1 (21). С. 72-76.

15. Сальтевська Т. Г. Особисте споживання в умовах формування соціального ринкового господарства : авто- реф. дис. ... канд. екон. наук. Харків, 2009. 21 с.

16. Hoogeveen (Hans) J. G. M. Income Risk, Consumption Security and the Poor. 2010. URL: https://wwwtandfonline. com/doi/abs/10.1080/136008101200114921 (дата звернення: 08.09.2019).

17. Goold B., Loader I., Thumala A. Consuming security? Tools for a sociology of security consumption. 2010. URL: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/1362480609354533 (дата звернення: 08.09.2019).

18. Гуменюк А. М. Безпека структурно-інституціональної трансформації економіки регіону: теоретичні основи та прикладні аспекти : монографія. Київ : НІСД, 2014. 466 с.

19. Павленко А. Ф., Решетнікова І. Л., Войчак А. В. Маркетинг. Київ : КНЕУ, 2008. 600 с.

20. Коломієць А. Національна модель споживання : сутність та способи регулювання. URL: wwwdridu.dp.ua/vid avnictvo/2010/2010_02(5)/10kaossr.pdf (дата звернення: 08.09.2019).

21. О'Коннор Дж., Макдермотт И. Искусство системного мышления : необходимые знания о системах и творческом подходе к решению проблем / пер. с англ. М. : Alpina Business Books, 2008. 249 с.

22. Форрестер Д. Мировая динамика / пер. с англ. СПб. : АСТ, 2003. 379 с.

23. Дорофеюк Ю. А., Дорофеюк А. А. Методы структурно-классификационного прогнозирования многомерных динамических объектов. Искусственный интеллект. 2006. № 2. С. 138-141.

24. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств. М. : Радио и коммуникации, 1982. 432 с.

25. Сявавко М. С., Рибицька О. М. Математичне моделювання за умов невизначеності. Львів : Українські технології, 2000. 320 с.

References

1. Global Environment Outlook-5. UNEP. (n. d.). web.unep.org. Retrieved from http://web.unep.org/geo/resources/ publications (veiwed 22.09.2019) [in English].

2. Hartiia «Chesna torhivlia ta konkurentsiia» [Fair Trade and Competition Charter]. (2012). www.zhiva-planeta.org.ua. Retrieved from http://www.zhiva-planeta.org.ua/hartiya.html (veiwed 08.09.2019) [in Ukrainian].

3. Statystychna informatsiia. Dohody ta umovy zhyttia [Statistical information. Income and living conditions]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy -- State Statistics Service of Ukraine. (2018). www.ukrstat.gov.ua. Retrieved from www.ukrstat.gov.ua (veiwed 22.09.2019) [in Ukrainian].

4. Miagchenko, O. P. (2010). Bezpeka zhittediialnosti liudiny ta suspilstva [Security of life of the person and society]. Kyiv: Center for Educational Literature (384 p.) [in Ukrainian].

5. Azryliian, A. N. (1997). Bolshoi ekonomicheskii slovar [Great economic dictionary]. Moscow: Institute of New Economics (864 p.) [in Russian].

6. Liashko, A. A., Khodikyn, A. P, Voloshko, N. Y., & Snytko, A. P. (2013). Tovarovedeniie, ekspertiz.a istandartizatsyia [Freight, expertise and standardization]. Moscow: Dashkov and Co (660 p.) [in Russian].

7. Apopii, V.V., Mischuk, I. P., Rebytskyi, V. M., Rudnytskyi, S. I., & Khomiak, Yu. M. (2008/. Orhanizatsiia torhivli [Organization of trade]. Kyiv: Center for Educational Literature (632 p.) [in Ukrainian].

8. Zerkalov, D. V. (2016). Bezpeka zhyttiediialnosti[Safety of life]. Kyiv: Osnova (267 p.) [in Ukrainian].

9. Dobryden, O. V. (2011). Spozhyvatski tendentsii v konteksti novitnikh tekhnolohii: prohres abo zaperechennia prohresu? [Consumer trends in the context of the latest technologies: progress or denial of progress?]. Humanitarnyi visnyk Zaporiz.koi derzhavnoi inzhenernoi akademii -- Humanities Bulletin of Zaporiz.hz.hya State Engineering Academy, 46, 158--167 [in Ukrainian].

10. Tiutiunnikova, S. V., & Saltevska, T. H. (2009). Nova sotsialno-ekonomichna sutnist osobystoho spozhyvannia v suchasnomu sviti [The new socio-economic essence of personal consumption in the modern world]. Visnyk Universytetu bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy -- Bulletin of the National Bank of Ukraine's Banking University, 1 (4), 24--27 [in Ukrainian].

11. Bezpechnist [Safety]. (2013). ips.ligazakon.net. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/view/TM042285 (veiwed 08.09.2019) [in Ukrainian].

12. Ivanilov, O. S. (2009). Ekonomika pidpryiemstva [Economy of the enterprise]. Kyiv: Center for Educational Literature (728 p.) [in Ukrainian].

13. Halushkina, T. P., Lipanova, O. V., & Makarova, I. A. (2013). Ekoloho-ekonomichni peredumovy rozvytku polityky staloho spozhyvannia ta vyrobnytstva [Ecological and economic prerequisites for the development of sustainable consumption and production policy]. r250.sudu.edu.ua. Retrieved from r250.sudu.edu.ua/bitstream/123456789/ 11168/1/17.pdf (veiwed 08.09.2019) [in Ukrainian].

14. Pikh, M. Z. (2014). Bezpeka spozhyvannia produktiv v modeli stratehii rozvytku derzhavy [Security of consumption of products in the model of state development strategy]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti -- Economics of the food industry, 1 (21), 72--76 [in Ukrainian].

15. Saltevska, T. H. (2009). Osobyste spozhyvannia v umovakh formuvannia sotsialnoho rynkovoho hospodarstva [Personal consumption in the conditions of formation of social market economy]. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv: KhPU (21 р.) [in Ukrainian].

16. Hoogeveen (Hans), J. G. M. (2010). Income Risk, Consumption Security and the Poor. www.tandfonline.com. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/136008101200114921 (veiwed 08.09.2019) [in English].

17. Goold, B., Loader, I., & Thumala, A. (2010). Consuming security? Tools for a sociology of security consumption. journals.sagepub.com. Retrieved from https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/1362480609354533 (veiwed 08.09.2019) [in English].

18. Humeniuk, A. M. (2014). Bezpeka strukturno-instytutsionalnoi transformatsii ekonomiky rehionu: teoretychni osnovy ta prykladni aspekty [Security of structural and institutional transformation of the region's economy: theoretical frameworks and applied aspects]. Kyiv: NISS (466 p.) [in Ukrainian].

19. Pavlenko, A. F., Reshetnikova, I. L., & Voichak, A. V. (2008). Marketynh [Marketing]. Kyiv: KNEU (600 р.) [in Ukrainian].

20. Kolomiiets, A. (2010). Natsionalna model spozhyvannia: sutnist ta sposoby rehuliuvannia [The national consumption model: the nature and methods of regulation]. www.dridu.dp.ua. Retrieved from www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010/ 2010_02(5)/10kaossr.pdf (veiwed 08.09.2019) [in Ukrainian].

21. O'Konnor, Dzh., Makdermott, Y (2008). Iskusstvo systemnoho myshleniia: neobkhodimye znania o systemakh y tvorcheskom podkhode k resheniiu problem [The Art of Systems Thinking: Required knowledge of systems and creative approach to problem solving]. Moscow: Alpina Business Books (249 p.) [in Russian].

22. Forrester, D. (2003). Mirovaia dinamika[Worlddynamics]. SPb: AST Publishing House (379 p.) [in Russian].

23. Dorofeiuk, Yu. A., & Dorofeiuk, A. A. (2006). Metody strukturno-klassifikatsionnoho prohnozirovaniia mnoho- mernykh dinamicheskikh obiektov [Methods of structural classification classification of multidimensional dynamic objects]. Iskusstvennyi intellekt -- Artificial intelligence, 2, 138--141 [in Russian].

24. Kofman, A. (1982). Vvedenie v teoriiu nechetkikh mnozhestv [Introduction to fuzzy set theory]. Moscow: Radio and communications (432 p.) [in Ukrainian].

25. Siavavko, M. S., & Rybytska, O. M. (2000). Matematychne modeliuvannia za umov nevyznachenosti [Mathematical modeling in conditions of uncertainty]. Lviv: Ukrainski tehnolohii (320 p.) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru