Міжнародна фінансова підтримка процесів структурного реформування економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародна фінансова підтримка процесів структурного реформування економіки України

Лондар Лідія Панасівна, кандидат економічних наук, доцент



Анотація

Проаналізовано стан співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями в питаннях надання фінансової та технічної допомоги для проведення структурних реформ національної економіки. Вітчизняна економіка вже тривалий час відчуває дефіцит фінансових ресурсів, необхідних не тільки для інвестиційних проектів розвитку, а й для поточних державних потреб. З огляду на труднощі мобілізації вільних грошових коштів на внутрішньому ринку капіталів, Україна залучає ресурси на зовнішніх ринках.

Досліджено ключові напрями співпраці з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) та виокремлено головні проблеми в процесі реалізації спільних проектів за фінансової підтримки міжнародних донорів, що мають суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток країни.

Реалізація головних завдань зі структурного реформування вітчизняної економіки в контексті забезпечення стратегічного розвитку держави в умовах обмеженості фінансових ресурсів, вразливості національної економіки щодо впливу зовнішніх та внутрішніх викликів лежить, зокрема, в площині комплексних змін стосовно співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Запропоновано шляхи підвищення ефективності взаємодії з МФО, що передбачають насамперед упровадження се- редньострокового планування та прогнозування щодо залучення фінансування ресурсів за інвестиційними проектами; посилення контролю за використанням кредитних ресурсів; покращення вибірки коштів; підвищення ефективності менеджменту в процесі реалізації проектів за фінансової підтримки міжнародних фінансових організацій; поглиблення співробітництва у сфері залучення прямих і портфельних іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі української економіки з наближенням до світових стандартів розвитку інноваційної інфраструктури з поступовою інтеграцією України до єдиного європейського технологічного простору.

Ключові слова: міжнародна технічна допомога, проекти, вибірка коштів, методика оцінки ефективності.



Abstract

Londar Lidia

INTERNATIONAL FINANCIAL SUPPORT

FOR STRUCTURAL REFORMATION OF THE ECONOMY OF UKRAINE

The state of cooperation of Ukraine with international financial organizations in the issues of providing financial and technical assistance for carrying out structural reforms of the national economy is analyzed. The domestic economy has for some time been experiencing a shortage of financial resources necessary not only for investment projects of development, but also for current state needs. Given the difficulty of mobilizing free cash in the domestic capital market, Ukraine draws resources on foreign markets. The key directions of cooperation with IFIs were investigated and the main problems in the process of implementing joint projects with the financial support of international donors, which have a significant impact on the socio-economic development of the country. Implementation of the main tasks of structural reforming of the national economy in the context of ensuring the strategic development of the state in the conditions of limited financial resources, vulnerability of the national economy to the impact of external and internal challenges lies, in particular, in the area of complex changes regarding cooperation with international financial organizations. The ways of increasing the effectiveness of interaction with the MFIs are proposed, foreseeing, first and foremost, the introduction of medium-term planning and forecasting for attracting funding for investment projects; strengthening control over the use of credit resources; improving the sampling of funds improving the management effectiveness in the process of implementing projects with the financial support of international financial organizations; deepening cooperation in the field of attracting direct and portfolio foreign investments in high-tech industries of the Ukrainian economy with the approach to world standards of development of innovation infrastructure with the gradual integration of Ukraine into a single European technological space.

Keywords: international technical assistance, projects, selection of funds, methodology for evaluating the effectiveness.



Постановка проблеми

Міжнародна фінансова підтримка значною мірою сприяла досягненню макроекономічної стабілізації в Україні. Зокрема, це транші Міжнародного валютного фонду (МВФ), які забезпечили стабілізацію валютного курсу та певну рівновагу державних фінансів. Загалом за роки незалежності Україні лише в межах програм МВФ вдалося здійснити найбільший обсяг запозичень -- близько 33 млрд дол. США, з них лише впродовж останніх трьох років у рамках співробітництва з МВФ Україна отримала 21,4 млрд СПЗ (еквівалент 31,5 млрд дол. США). Основними цілями співробітництва з МВФ є стабілізація української фінансової системи, проведення структурних реформ та створення підґрунтя для сталого економічного зростання. Фонд допомагає Україні поновити її фінансову спроможність, підказуючи, як найбільш ефективно впроваджувати програму реформ. Також співпраця з Міжнародний валютним фондом на сучасному етапі відкриває можливості для залучення фінансування від інших міжнародних фінансових установ (Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ та ін.) та урядів інших держав, у т. ч. США, Німеччини та інших країн ЄС, Канади, Японії та ін. Так, у межах лише макрофінансової допомоги від ЄС впродовж 2013--2018 рр. Україна отримала фінансових ресурсів загальним обсягом млрд євро.

Реалізація головних завдань зі структурного реформування вітчизняної економіки в контексті забезпечення стратегічного розвитку держави в умовах вразливості національної економіки до впливу зовнішніх та внутрішніх викликів вимагає трансформації підходів стосовно співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема щодо підвищення ефективно - сті (результативності) використання залучених кредитно-фінансових ресурсів, що спонукає до подальших наукових досліджень у цьому напрямі.



Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій

В Україні постали суттєві проблеми не лише із джерелами залучення ресурсів, але й із ефективністю використання коштів міжнародних фінансових організацій (МФО), що знайшло своє відображення у значній кількості публікацій зарубіжних та вітчизняних учених.

У світі наукова дискусія щодо доцільності та ефективності фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових організацій розпочалася ще на початку 40-х років ХХ ст. І вже у 1950-- 1960 рр. зарубіжні науковці відзначали позитивний вплив міжнародної фінансової допомоги, серед них, наприклад, П. Самуельсон, П. Мюр- даль та ін. З числа критиків ідеї міжнародної фінансової допомоги слід виокремити П. Мос- лі, П. Бауера, А. Дітона, Дж. Сакса.

Зі свого боку, український науковець Л. Кістер- ський зазначає, що в Україні поки що немає чіткої та добре продуманої стратегії розвитку, в межах якої могли б ефективно здійснюватися міжнародна технічна допомога (МТД) та використовуватися кредити МФО. За таких умов залучені кредитні ресурси мають лише локальний ефект, хоча, наприклад, Світовий банк уже профінансував в Україні низку системних проектів для прискорення ринкових перетворень. Мета подібних кредитів -- дати поштовх ринковим змінам у ключових галузях, забезпечивши створення нового законодавства та в цілому сприятливого економічного середовища. Оскільки ефективність цих кредитів, що повертаються із загальнодержавного бюджету, є невисокою, то покращення ситуації залежить від дій української сторони, зокрема зі створення сприятливого інвестиційного клімату та забезпечення раціонального використання коштів. Збільшення обсягів кредитування дуже бажане, але не треба забувати, що міжнародні кредити ні за обсягами, ні за цілями не можуть мати вирішального впливу, вони лише доповнюють власні зусилля держави [1].

В. Геєць відзначає позитивний вплив фінансової допомоги та зауважує, що світ знає багато прикладів надання такої міжнародної допомоги постконфліктним країнам, і, як засвідчує аналіз, кожний випадок розв'язання подібних проблем є унікальним, оскільки становище кожної конкретної країни суттєво відрізняється від усіх інших унаслідок дії різних факторів. Водночас міжнародна спільнота попри істотні відмінності між країнами, що постраждали від збройних конфліктів, орієнтується на вже вироблені основні напрями фінансової допомоги, які включають: гуманітарну допомогу для підтримання рівня життя населення, яке постраждало від конфліктів; допомогу на відновлення систем життєзабезпечення; допомогу на відновлення інституційного простору та проведення економічних реформ; допомогу на реконструкцію життєво важливих потужностей економіки та розвиток інфраструктури [2].

В. Колосова зауважує, що системна співпраця з провідними МФО сприяє вирішенню багатьох ключових фінансово-економічних і соціальних проблем розвитку як окремих країн, так і глобального економічного простору. Це насамперед усунення диспропорцій платіжних балансів, дефіцитів державних бюджетів, радикальні економічні та соціальні реформи країн з перехідним типом економіки, у т. ч. й України, яких не можна було досягти тільки за рахунок внутрішніх макростабілізаційних чинників [3]. Також зазначається, що міжнародні фінансові організації відіграють важливу роль у підтримці економічних реформ у країнах-реципієнтах, надаючи можливість залучення пільгових фінансових ресурсів (для здійснення цих реформ і реалізації системних проектів розвитку економіки), прямих інвестицій і міжнародної технічної допомоги в економіку.

Метою політики співробітництва України з МФО має стати забезпечення рівноправної участі в міжнародних інтеграційних процесах через ефективне залучення і використання кредитних ресурсів, створення умов для сталого економічного зростання та формування сучасної ринкової економіки, зміцнення інституцій- ної платформи співробітництва. Вагомим кроком на цьому шляху стало створення досконалішого механізму співпраці України з МФО через поєднання кредитних і грантових ресурсів.

Втім і сьогодні науковці не дійшли однозначного висновку щодо позитивного/негативного впливу міжнародної фінансової допомоги на розвиток національних економік країн, що розвиваються.

Спробу систематизувати позитивні та негативні впливи міжнародної фінансової допомоги здійснено у статті С. Полковниченко [4]. До позитивних впливів дослідниця відносить сприяння: залученню в країну додаткових фінансових ресурсів, які примножують ресурси економічного розвитку країни та створюють передумови для подальшого економічного зростання; фінансовій стабілізації, збалансованості бюджету та підвищенню стійкості національної економіки загалом; розв'язанню проблем ринкового реформування -- модернізації технологічного базису підприємств, розвитку експортного потенціалу, насиченню внутрішнього ринку товарами народного споживання; відкриття доступу до досягнень у науково-технічній сфері, сучасного управлінського досвіду.

Водночас імовірними проявами негативного впливу, на думку цієї дослідниці, є: збільшення зобов'язань країни перед міжнародними кредиторами та зростання зовнішнього державного боргу, що призводить до посилення податкового навантаження під час його обслуговування; підвищення ризику виникнення кризи ліквідності через посилення залежності державних фінансів від коливань кон'юнктури на світових фондових і валютних ринках, конкурентної боротьби країн за ринки збуту, джерела сировини, сфери вкладання капіталів; імовірність підриву стабільності валютної та банківської систем унаслідок мобілізації для виплати боргу значних фінансових ресурсів, що часто перевищують потенційні можливості країни-позичальника; поява диспропорцій у відтворенні суспільного продукту, оскільки розвиваються прибуткові галузі та затримується розвиток тих галузей, до яких іноземний кредит не залучається; поширення політичного та економічного впливу міжнародних економічних установ у країнах- позичальниках; підтримка в них вигідних краї- нам-кредиторам політичних та економічних режимів, маріонеткових урядів.

Метою дослідження є здійснення аналізу міжнародної фінансової допомоги Україні як чинника забезпечення економічного розвитку, а також розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності залучення коштів під час реалізації інвестиційних проектів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Незважаючи на тривалі дискусії, для багатьох країн, що розвиваються, МФО відіграють важливу роль у програмах соціально-економічного розвитку через програми кредитів та грантів національним урядам. Процесу взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями та урядами іноземних держав притаманні окремі особливості, зумовлені впливом зовнішніх та внутрішніх викликів економічного, політичного та соціального характеру в сучасних умовах.

Специфіка взаємовідносин України з МФО пов'язана із певними вимогами з боку останніх до українського уряду, передусім це стосується МВФ та Світового банку (СБ). Фінансові відносини з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) не мають політичного забарвлення, оскільки ці МФО не фінансують витрати державного бюджету, а лише здійснюють фінансування інвестиційних проектів. В Україні в останні роки спостерігається тенденція до збільшення як планових, так і фактичних обсягів фінансування видатків бюджету за рахунок коштів, що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України від міжнародних фінансових організацій, іноземних держав, банків для реалізації інвестиційних проектів (рис. 1).

Порівняно з 2014 р. планові показники щодо залучених до бюджету коштів за проектами збільшилися: 2015 р. -- у 2,3 раза; 2016 р. -- у 2,4 раза; 2017 р. -- у 2,6 раза та наступного року -- у 2,7 раза. Така само тенденція утримується в найближчому періоді: запланований загальний обсяг залучених кредитів у 2019 р. становить 21 161,3 млн грн [5] і 21 536,3 млн грн -- у 2020 р. (згідно із проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Стосовно фактичних показників, то ситуація порівняно із 2014 р. складалася таким чином: до спеціального фонду Державного бюджету за проектами від МФО у 2015 р. надійшло коштів у 1,9 раза більше; у 2016 р. -- удвічі більше; у 2017 р. -- у 2,2 раза більше; у 2018 р. показник було перевищено в 2,7 раза.

Усі залучені кошти використовуються відповідно із програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету. І реалізація тих чи інших інвестиційних проектів стикається із проблемою ефективного використання бюджетних коштів.

Найбільші за обсягами залучених коштів інвестиційні проекти в Україні фінансуються з боку Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку (табл. 1), підтримку яких проаналізуємо детальніше. Зокрема, від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) упродовж 2018 р. фактично залучено 5,78 млрд грн (при планових 6,85 млрд грн), а планові показники в 2019 р. становлять 6,95 млрд грн та 7,35 млрд грн. -- у 2020 р. Планові показники фінансування проектів в Україні з боку ЄІБ у 2018 р. становили 6,41 млрд грн, у 2019 р. -- 6,23 млрд грн та 6,08 млрд грн -- у 2020 р. Обсяг залучення коштів (плановий) за проектами, що фінансуються з боку ЄБРР, у 2018 р. становив 2,38 млрд грн, у 2019 р. -- 2,2 млрд грн та 2,31 млрд грн -- у 2020 р.

Загальний обсяг поточного портфеля МФО (включно з німецькою Кредитною установою для відбудови (Kreditanstalt fur Wiederaufbau, KfW) та Європейським співтовариством з атомної енергії (Євроатомом)), що представлений 34 проектами, становить 2,4 млрд дол. США та млрд євро у формі позик держави або під державні гарантії. Зокрема, за фінансової підтримки Світового банку здійснювалося 8 проектів (включно три проекти з фінансуванням Фонду чистих технологій); за фінансування ЄБРР (у т. ч. один проект -- за співфінансуван- ня із Євроатомом) -- 8 проектів; за кредитування ЄІБ -- 15 проектів; а також за фінансової підтримки Кредитної установи для відбудови -- 3 проекти.

Структура інвестиційного портфеля в розрізі кредиторів (рис. 2) за проектами, що реалізовуються в Україні, представлена так: частка фінансування МБРР становить 33,6 %; ЄБРР - 30,1 %; ЄІБ - 28,6 %; Євроатому - 4 %; KfW -- 2,1 %; Фонду чистих технологій (МБРР) -- 1,3 %; Північної екологічної фінансової корпорації (Nordic Environment Finance Corporation, NEFCO) - 0,3 %.

Для спрямування залучених коштів за інвестиційними проектами, що реалізуються в Україні, пріоритетними визначені окремі галузі національної економіки (рис. 3). Зокрема, найбільша частка фінансування скеровується у такі сектори: постачання електроенергії, газу - 34,6 %.

Рис. 1. Динаміка коштів, залучених державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2014-2018 рр. від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів



Джерело: складено на основі законів про Державний бюджет на відповідний рік; Звітів Державного казначейства України про виконання Державного бюджету на відповідний рік

Таблиця 1. Загальні обсяги кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду Державного бюджету України від урядів іноземних держав, банків і МФО для реалізації інвестиційних проектів у розрізі кредиторів, млн грн

Кредитор	Обсяг залучення кредитів (позик) за роками
	2018	2019	2020
	Плановий	Фактичний	Плановий	Плановий
Міжнародний банк реконструкції та розвитку	6851,5	5781,7	6945,9	7353,4
Європейський банк реконструкції та розвитку	2382,8	1818,4	2199,3	2307,2
Європейський інвестиційний банк	6407,1	324,8	6225,0	6084,1
Кредитна установа для відбудови	1101,9	103,5	1372,6	1303,7
Уряд Французької Республіки	2499,6	0,0	4097,4	4727,9
Уряд Республіки Польща	74,8	0,0	179,0	305,4
Ексімбанк Угорщини (в частині реалізації Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини)	120,0	0,0	26,7	27,0
Японське агентство міжнародного співробітництва	58,9	66,6	62,2
Північна екологічна фінансова корпорація	3,0	0,0	53,2	53,5
Усього:	19499,6	9102,0	21 161,3	21536,3

Джерело: складено за даними порталу реєстру проектів МФО (IFIs projects).



Рис. 2. Структура фінансування МФО інвестиційних проектів за кредитором, у млн дол. США та відсотках Джерело: побудовано за даними порталу реєстру проектів МФО (IFIs Projects).

Пріоритетними напрямами інвестиційного фінансування цього багаторічного партнера в Україні стали: сприяння сферам транспорту й торгівлі; підвищення рівня енергоефективності та енергетичної безпеки; покращення якості комунальних послуг та ефективності урядування; фінансування у секторі охорони здоров'я; розвиток приватного сектору та розширення доступу до фінансування малого та середнього бізнесу.

Рис. 3. Структура фінансування МФО проектів за секторами економіки, у млн дол. США та відсотках



Джерело: побудовано за даними порталу реєстру проектів МФО (IFIs Projects).

Співробітництво зі Світовим банком Україна розпочала у 1992 р., завдяки чому отримала суттєву багатосекторальну фінансову та технічну допомогу на шляху системної трансформації вітчизняної економіки, підтримки стратегічних реформ та фінансування державного бюджету. У рамках реагування на кризу в Україні Група Світового банку у березні 2014 р. оголосила про надання Україні додаткової фінансової та технічної допомоги з метою підтримки економічних реформ. Відтоді Світовий банк надав населенню України фінансову підтримку загальною сумою близько 5,5 млрд дол. США у формі двох серій позик на політику розвитку (ППР), семи нових інвестиційних проектів і гарантії, що мали за мету покращення якості найбільш важливих державних послуг, надання допомоги у здійсненні реформ та стимулювання розвитку приватного сектору.

Ключові заходи економічного реформування з метою усунення структурних причин, які перешкоджають всебічному та сталому розвитку, У березні 2017 р. спеціалістами Світового банку здійснена системна оцінка стану вітчизняної економіки, на базі якої Радою директорів схвалена Концепція партнерства з Україною на 2017--2021 роки, в межах якої розроблений се- редньостроковий план підтримки втілюваних Урядом реформ. Зокрема, завдяки підтримці групи Світового банку в рамках упровадження зазначеної Концепції, що передбачає надання допомоги в забезпеченні стійкого відновлення економіки, відбулася модернізація бюджетної системи України шляхом створення Державного казначейства, усунення бартерних платежів і поліпшення загальної фінансової та платіжної дисципліни; започатковані реформи банківського і фінансового секторів; удосконалено систему соціальної допомоги; запущені процеси підвищення якості освіти та покращення умов бізнес-середовища. Також до певної міри стало можливим покращити урядування; підвищити рівень прозорості та підзвітності у державному секторі; досягти стабільності у банківському секторі. Інвестиційні проекти Світового банку спрямовані на вдосконалення основних державних і комунальних послуг, як-от: централізоване теплопостачання, водопостачання та водовідведення, охорона здоров'я та соціальний захист, а також державна інфраструктура, зокрема системи електропередачі та мережі автомобільних доріг. Окрім того, Банк надає підтримку Україні у формі технічної допомоги та рекомендацій щодо політики в розробленні та проведенні комплексних структурних реформ.

Протягом 2018 р. впроваджувалось 7 проектів грантової допомоги МБРР загальною вартістю млн дол. США за такими напрямами: промисловість (прозорість вугільної галузі) -- 0,78 млн дол. США; відновлення Донбасу та допомога внутрішньо переміщеним особам (ВПО) -- 3,2 млн дол. США; освіта і наука -- 0,34 млн дол. США; реформування ГТС -- 1,24 млн дол. США; реформа державного управління та фінансів -- 3,58 млн дол. США; удосконалення збирання статистичних даних -- 0,45 млн дол. США; поліпшення доступу вразливих груп населення до соціальних послуг -- 2,85 млн дол. США. За інформацією МБРР, на 2019 р. Україні заплановано виділити близько 7 млн дол. США грантової допомоги [6]. За роки незалежності Світовий банк затвердив для України позик загальним обсягом близько 12,0 млрд дол. США за 70 проектами та програмами.

Поточний інвестиційний портфель Міжнародного банку реконструкції та розвитку складається з 8 інвестційних проектів (у т. ч. 3 проекти з фінансуванням Фонду чистих технологій) та однієї гарантії. Загальний обсяг кредитування становить 2,4 млрд дол. США, включно 148 млн дол. США від Фонду чистих технологій.

Європейський інвестиційний банк упродовж останніх трьох років поспіль здійснює кредитування інвестиційних проектів в Україні у найбільших обсягах.

З 2004 р. Україна розпочала співпрацю з ЄІБ щодо створення нормативно-правової бази з метою залучення ресурсів цього Банку для реалізації інфраструктурних, енергетичних, природоохоронних та інших інвестиційних проектів (включно й проектів з енергоефективності, пом'якшення наслідків змін клімату та адаптації до них).

Європейським інвестиційним банком здійснюється кредитування за проектами в таких секторах: транспорт, телекомунікації, енергетична інфраструктура (на пріоритетних напрямках транс'європейських мереж та європейських транспортних коридорів), відновлення муніципальної та соціальної інфраструктури у по- страждалих внаслідок воєнного конфлікту регіонах України, захист довкілля тощо.

У 2016 р. Міністерство фінансів України залучило у ЄІБ кредит у розмірі 400 млн євро на кредитну підтримку реального сектору економіки України й розвиток малого та середнього бізнесу [7]. Уряд України 30 листопада 2016 р. схвалив рішення про реалізацію спільного з Європейським інвестиційним банком проекту «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації» (відповідно до ратифікованої 15 липня 2016 р. Верховною Радою України Фінансової угоди між Україною та ЄІБ щодо реалізації проекту про фінансову підтримку малого та середнього бізнесу) [8].

Довідково. Кошти позики ЄІБ можуть спрямовуватися Міністерством фінансів на кредитування комерційними банками середньо- та довгострокових інвестиційних потреб (до 10 років) та середньостро- кового обігового капіталу (від 2 років) підприємств приватного сектору економіки України. Величина кредитів, на які можуть претендувати компанії, -- до 12,5 млн євро для МСП з кількістю працівників до 250 осіб та компаній із середнім рівнем капіталізації (КСК) з кількістю працівників 250--3000 осіб та до 25 млн євро для КСК з кількістю працівників 250-- 3000 осіб та підприємств із кількістю працівників понад 3000 осіб. Кредит було виділено в рамках інвестиційного проекту «Основний кредит для малих і середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації». Залучені за ним довгострокові фінансові ресурси в приватний сектор економіки покликані сприяти модернізації виробництва та збільшенню ефективності виробничих потужностей; зниженню енергоємності суб'єктів господарювання та покращенню платіжного балансу за рахунок зменшення імпорту енергоносіїв; збільшенню податкових надходжень від підприємств до Державного бюджету України; покращенню бізнес-клімату та створенню передумов для активізації інвестиційної діяльності. Однак цей проект, як і частина інших проектів МФО, не працює.

Європейський інвестиційний банк (разом з Європейським банком реконструкції та розвитку в однакових частках) співфінансує в Україні проекти із завершення будівництва метрополітенів у містах Дніпрі (на суму 152 млн євро) та Харкові (на суму 160 млн євро відповідно).

Загалом за період співпраці в межах підписаної між Україною і ЄІБ Рамкової угоди було профі- нансовано 62 проекти на загальну суму 5,9 млрд євро [9]. Зокрема, упродовж 2017 р. в Україні реалізовувались проекти за підтримки ЄІБ загальним бюджетом понад 11,8 млн дол. США, а в 2018 р. впроваджувалось 4 проекти ЄІБ на суму більше 11,6 млн євро, або близько 13 млн дол. США.

Поточний інвестиційний портфель ЄІБ представлений 14 діючими проектами на загальну суму майже 3 млрд євро. Європейським інвестиційним банком ведеться активна робота з підготовки нових проектів в інших сферах економіки, зокрема впровадження енергоефектив- них та «зелених» проектів, що відповідає Енергетичній стратегії України на період до 2035 року.

Головним напрямом співробітництва України з Європейським банком реконструкції та розвитку як одним із найбільших партнерів є здійснення фінансування інвестиційних проектів розвитку у приватному та державному секторах (окрім оборонної та тютюнової промисловості, а також проектів грального бізнесу), які передбачають передусім підвищення енергоефектив- ності, упровадження нових технологій та безпеки, а також надання підтримки для впровадження важливих для вітчизняної економіки реформ. У контексті ухваленої стратегії ЄБРР надає міжнародні кредити на пільгових умовах під державні гарантії та кредитує приватні підприємства на комерційних умовах. Банк у своїй співпраці з країнами насамперед зорієнтований на такі цілі та функції:

підтримку економічного розвитку й реконструкції країн Центральної та Східної Європи з метою сприяння переходу їх до відкритої ринкової економіки і приватного підприємництва;

підтримку країн-реципієнтів у проведенні структурних економічних реформ; фінансовий реформа стратегічний ресурс

сприяння інвестиціям у виробництво, а також у сферу послуг і фінансовий сектор та пов'язану з ним інфраструктуру; стимулювання ключових економічно обґрунтованих проектів, надання технічної допомоги для підготовки, фінансування й реалізації проектів тощо.

Підтримка сектору МСБ -- один із пріоритетів ЄБРР у межах Ініціативи розвитку малого бізнесу (Small Business Initiative), яка діє з липня 2014 р.

За період співпраці з ЄБРР до 2015 р. в державному секторі економіки України, за проектами, кредитні кошти за якими залучені державою або під державні гарантії, укладено угод на загальну суму 674,9 млн. дол. США та 1,6 млрд євро (у межах 25 проектів), з яких станом на 21.08.2015 р. використано 630,6 млн євро та млн дол. США. Станом на 1 січня 2015 р. сукупний обсяг виділеного ЄБРР фінансування в Україні становив 10,4 млрд євро в межах 344 проектів [6]. Упродовж 2017 р. в Україні впроваджувалося 60 проектів ЄБРР на суму млн дол. США, а в 2018 р. -- 52 проекти ЄБРР загальною кошторисною вартістю 759,7 млн дол. США.

Європейський банк реконструкції та розвитку є Адміністратором двох міжнародних фондів -- Рахунку ядерної безпеки та Чорнобильського фонду «Укриття», з яких фінансуються проекти міжнародної технічної допомоги з підготовки Чорнобильської АЕС до зняття з експлуатації і перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. За цим напрямом у 2018 р. в Україні впроваджувалося 8 проектів ЄБРР, що фінансуються з Чорнобильського фонду «Укриття», загальною кошторисною вартістю 2,4 млрд дол. США та 2 проекти кошторисною вартістю 700 млн дол США, що фінансуються з Рахунку ядерної безпеки.

Галузева структура кредитного портфеля проектів ЄБРР в державному секторі економіки України розподіляється так: 50 % усього портфеля кредитів спрямовані на фінансування проектів розвитку транспортної інфраструктури, 39 % -- на підтримку проектів в енергетичній сфері, інші -- у фінансовий (8 %), зв'язок (2 %) та розвиток муніципалітетів (1 %).

ЄБРР також підтримував проекти, пов'язані з виробництвом харчових продуктів, нафтовою та газовою промисловістю, транспортом, теле- комунікаціями, сферою фінансів та наданням послуг у сільському господарстві, а також проектами комунальної інфраструктури щодо водопостачання та опалення. Крім того, Україна та ЄБРР розпочали реалізацію спільних проектів із впровадження енергозберігальних технологій в енергоємних галузях економіки.

У фінансовому секторі ЄБРР забезпечує банківський сектор цільовим довгостроковим кредитним та акціонерним фінансуванням; сприяє зменшенню нестабільності сектору в майбутньому, зміцненню управління, підтримки кредитування в національній валюті; допомагає владі зменшити роль держави у банківському секторі; сприяє модернізації та реформуванню державних банків та комплексній розбудові спроможності НБУ (банківський нагляд, вирішення питання проблемних кредитів, ефективне управління) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) щодо визначення та повернення активів ліквідованих банків.

Банк підтримує проекти, спрямовані на підвищення прозорості, стандартів охорони праці та техніки безпеки або енергоефективності гірничо-видобувного сектору; поступове зменшення викидів двоокису вуглецю в процесі генерації енергії через підвищення її ефективності та екологічних показників теплової генерації.

У сфері енергетики та природних ресурсів ЄБРР надає підтримку у сфері модернізації української системи транспортування та розподілу природного газу за умови виконання владою програми реформ, як-от реструктуризації НАК «Нафтогаз України»; підвищенню безпеки ядерної енергетики, зокрема продовжує підтримку процесу виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему; будівництву та модернізації ліній електропередач.

У рамках розвитку транспортної галузі та інфраструктури України ЄБРР підтримує: заходи із завершення модернізації основного транспортного коридору, що з'єднує Україну з Європейським Союзом; ініціативи за проектами в морських портах, на приватних терміналах, регіональних аеропортах і систем повітряної навігації в авіаційному секторі та сприяння лібералізації авіаційного ринку загалом. Підтримка залізничного сектору здійснюється за умови, що влада зробить кроки стосовно кор- поратизації залізничного оператора та дозволить вступ на цей ринок приватних операторів.

За весь період співпраці ЄБРР інвестував у економіку України близько 14,6 млрд євро, профі- нансувавши 450 проектів (75 % з них припадають на приватний сектор). Загальна сума відкритих на поточний момент проектів Банку становить 3,86 млрд євро. У державному секторі впроваджуються 6 проектів загальним обсягом фінансування 1,41 млрд євро.

Процес залучення фінансових ресурсів у національну економіку за підтримки МФО супроводжується низкою проблем, що знижують їх соціально-економічний ефект. Одним із найболючіших проблемних питань у процесі реалізації інвестиційних проектів упродовж багатьох років поспіль є низький рівень освоєння (вибірки) коштів (табл. 2).

Упродовж 5 років поспіль в Україні утримується низхідна динаміка стосовно вибірки коштів за позиками на інвестиційні проекти, що фінансуються МБРР та ЄІБ. Значення показників освоєння у 2015 р. такі: МБРР -- 29,98 %, ЄІБ - 20,53 %; у 2016 р. - 15,38 та 10,84 % відповідно; у 2017 р. -- 15,78 та 14,41 % відповідно; у 2018 р. -- 39,77 та 12,0 % відповідно. Найкраща вибірка коштів за кредитуванням ЄБРР була упродовж 2014--2017 рр., показники якої в 2015 р. перебували на рівні 49,38 %, у 2016 р. -- 73,18 % та в 2017 р. -- 58,91 %.

У 2017 р. загальний обсяг вибірки коштів позик МБРР інвестиційними проектами становив млн дол. США, у т. ч. до спеціального фонду державного бюджету -- 102,3 млн дол. США (2,7 млрд грн); за позиками ЄБРР, ЄІБ, Євроатому та KfW -- 234,9 млн євро, у т. ч. до спеціального фонду державного бюджету -- 154,0 млн євро (4,7 млрд грн). За 11 інвестиційними проектами із плановим загальним бюджетом 3,5 млрд грн вибірка коштів для їх реалізації за 5 проектами станом на кінець 2017 р. не розпочиналася взагалі, а за 8 проектами -- освоєння коштів становило 1,73 млрд грн, або 28,7 % від плану [10].

Загалом на сьогодні неосвоєними залишаються млрд дол. США за проектами МБРР, 723 млн євро -- за проектами ЄБРР та близько млрд євро -- за проектами ЄІБ.

Таблиця 2. Динаміка використання коштів за проектами, які реалізуються із залученням коштів міжнародних фінансових організацій, за період 2010--2019 рр., %

МФО	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019
МБРР	39,84	40,3	49,13	62,54	68,52	29,98	15,38	15,78	39,77	30,49
ЄБРР	19,8	41,18	25,52	17,06	28,79	49,38	73,18	58,91	35,67	41,17
ЄІБ	40,36	17,83	24,85	20,41	2,59	20,53	10,84	14,41	12,0	27,45
KfW		0,69	0,5				0,43	2,28	0,7
Євроатом								8,1	10,4
Фонд чистих технологій (МБРР)					0,09	0,11	0,17	0,52	1,46	0,89

Джерело: складено за даними порталу реєстру проектів МФО (IFIs Projects).

Аналіз динаміки використання коштів МФО упродовж 2014--2018 рр. з урахуванням доведених планових показників порівняно з фактичними даними свідчить про систематичне невиконання планових показників та незадовільний рівень використання цих коштів. Порівняно з 2014 р. плановий показник використання коштів МФО за інвестиційними проектами в Україні реалізувався так: у 2014 р. - на 54,9 %; у 2015 р. - на 44,7 %; у р. -- на 45,1 %; у 2017 р. -- на 46,2 % та у 2018 р. -- на 53,5 % [10; 11]. Така тенденція засвідчує проблеми із плануванням та прогнозуванням щодо залучення коштів і ставить під загрозу виконання інвестиційних проектів.

Варто зауважити, що забезпечення ефективності використання бюджетних коштів є системною проблемою України. Зокрема, фахівці роблять висновок про те, що неефективне використання залучених коштів МФО за проектами передусім залежить від суб'єктивних чинників (людського фактору) та якості проектного менеджменту на всіх етапах його упровадження (низька спроможність з розробки та реалізації проектів, складні тендерні процедури за правилами МФО та їх затримки, повільна обробка документації та платежів) [11; 12]. Як наслідок -- виникають сплата комісії за зобов'язаннями на невибрану суму коштів позик, додаткові втрати бенефіціарів проектів та державного бюджету, часткове анулювання коштів позик.

За даними Звіту про результати аналізу стану залучення та використання позик міжнародних фінансових організацій, затвердженого рішенням Рахункової палати України від 27 вересня р. № 19-7, у процесі реалізації інвестиційних проектів [9] мають місце, зокрема, такі недоліки: неякісна підготовка проектів; значне порушення термінів підготовки, планування, укладання угод за проектами та їх упровадження; відсутність належного контролю за перебігом виконання проектів. Майже втричі більше від визначеного терміну перебували на стадії підготовки чотири спільних із ЄБРР та ЄІБ проекти загальною вартістю 1,6 млрд євро [11]. Зокрема, це затримки в проведенні процедур конкурсних торгів, підписанні контрактів (міська інфраструктура, покращення доріг та безпеки руху, модернізація державних фінансів, МБРР, УкрЕСКО, будівництво ПЛ 750 кВ «Рівненська АЕС -- підстанція Київська», будівництво ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС -- Каховська», реабілітація ГЕС); невиконання підрядниками умов контрактів, недотримання графіків робіт (видача актів на землю, покращення автошляхів та безпеки руху, реабілітація гідроелектростанцій, передача електроенергії; будівництво ПЛ 750 кВ «Запорізька АЕС -- Каховська», будівництво ПЛ 750 кВ «Рівненська АЕС -- підстанція Київська»).

Загалом висновки Рахункової палати щодо порушення термінів реалізації проектів та несвоєчасного використання коштів позик зроблено більше ніж за половиною з усіх проектів, які реалізовувала Україна, починаючи з 2010 р. Відтак, наприклад, за проектами з удосконалення системи соціальної допомоги, модернізації ДПС, підвищення безпеки енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС та енергоблоку № 4 Рівненської АЕС фактичні терміни їх реалізації неодноразово продовжувалися та вдвічі-втричі перевищили строки, обумовлені угодами щодо позик. Більше ніж за третиною проектів зроблено висновок стосовно незабезпечення ефективного використання запозичених коштів, зокрема на будівництво магістральних ліній електропередачі в Україні Див.: Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству палива та енергетики України на будівництво ліній електропередач : Постанова Колегії Рахункової палати 26.01.11 № 1-3., покращення стану автодоріг, будівництва ЛЕП 330 кВ між підстанціями «Аджалик» та «Усатове». У той же час, консультації щодо доцільності подальшої підготовки проектів, термін підготовки яких перевищив один рік, не проводилися.

Подібні проблеми фіксуються під час проведення аудитів Рахункової палати і в наступних роках. Зазначені проблеми доводять необхідність посилення відповідальності посадових осіб відповідних органів державної влади, від рішень яких залежить вчасність виконання інвестиційних проектів, усунення недосконалості чинних норм вітчизняного законодавства щодо процедурних питань, тощо. Зокрема, покращенню моніторингу та контролю за ефективним використанням залучених коштів сприятимуть зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 70 [13], затверджені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями» від 20 березня 2019 р. № 248 [14].



Висновки

Співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та отримана від них кредитна допомога в сучасних умовах є одним із ключових чинників забезпечення макроеко- номічної стабільності та надання імпульсу для подальшого економічного зростання України. Активна взаємодія України з МФО дає можливість здійснювати економічні реформи, однак потенціал такої співпраці використаний недостатньо.

Через проблеми з реалізацією інвестиційних проектів в Україні за кредитної підтримки МФО, передусім це недостатня вибірка коштів та низька ефективність їх використання, виникає потреба в удосконаленні проектного менеджменту на всіх етапах упровадження таких проектів.

Слід виокремити такі ключові завдання з поглиблення взаємодії України та міжнародних донорів (МБРР, ЄБРР, ЄІБ та ін.) у найближчій перспективі:

зміна підходів до упровадження проектів за фінансової підтримки з боку МФО у спосіб здійснення комплексної оцінки щодо їх узгодженості з ключовими стратегічними програмними документами держави та відповідності спрямування залучених коштів пріоритетним галузям розвитку економіки;

посилення спроможності проектного менеджменту на різних рівнях шляхом підвищення якості підготовки проектів, зменшення термінів їх розгляду, ратифікації та запуску до реалізації, удосконалення кадрової кваліфікації (проведення семінарів, обмінів досвідом, тренінгів) тощо;

покращення вибірки коштів за інвестиційними проектами та ефективності їх використання за рахунок спрощення тендерних процедур та скорочення їхніх термінів; здійснення періодичних оглядів кредитних портфелів із МФО;

вжиття заходів щодо зменшення боргових ризиків (валютних та пов'язаних із наданням державних гарантій за кредитами), зокрема шляхом удосконалення процесів моніторингу реалізації проектів; збільшення питомої ваги проектів за фінансуванням МФО в національній валюті; перехід до практики кредитування органів місцевого самоврядування за проектами та надання місцевих гарантій;

забезпечення процесів координації та прозорості за проектами МФО, підвищення відповідальності виконавців.



Список використаних джерел

1. Кістерський Л. Л. Формування сучасної Європи: стримування та розвиток. Економіка України. 2015. № 4. С. 19-27.

2. Геєць В. М. До питання застосування підходів «Плану Маршала» для України. Економіка України. 2015. № 4. С. 6-11.

3. Колосова В. П. Вплив міжнародних фінансових організацій на економічний розвиток країни: питання теорії. Економіка України. 2016. № 12. С. 61-71.

4. Полковниченко С. О. Залучення зовнішніх державних запозичень та їх вплив на розвиток економіки України / Миколаївський нац. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. № 20. С. 194-199.

5. Про державний бюджет України на 2019 рік : Закон України (зі змінами від 28.02.2019 № 2696-VIII).

6. Міжнародне співробітництво: ЄБРР

7. Мінфін залучив 400 млн євро кредиту у ЄІБ на підтримку реального сектора економіки України та розвиток.

8. Уряд схвалив рішення про реалізацію спільного з ЄІБ проекту щодо кредитів для малого та середнього бізнесу.

9. Міжнародне співробітництво: ЄІБ.

10. Звіт про результати аналізу стану залучення та використання позик міжнародних фінансових організацій, затвердженого Рішенням Рахункової палати від 27.09.2017 № 19-7.

11. Висновки Рахункової палати про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» / Рахункова палата України. Київ, 2018. 51 с.

12. Колосова В. П. Підвищення ефективності видатків державного бюджету на реалізацію інвестиційних програм, кредитованих міжнародними фінансовими організаціями. Наукові праці НДФІ. 2015. № 3 (72). С. 15-30.

13. Про порядок підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями : Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 70.

14. Про внесення змін до Порядку підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями : Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 248.

References

1. Kisterskyi, L. L. (2015). Formuvannia suchasnoi Yevropy: strymuvannia ta rozvytok [Formation of modern Europe: containment and development]. Ekonomika Ukrainy -- Ukraine Economy, 4, 19--27 [in Ukrainian].

2. Geyets, V. M. (2015). Do pytannia zastosuvannia pidkhodiv «Planu Marshala» dlia Ukrainy [To the question of applying the «Marshall Plan» approach to Ukraine]. Ekonomika Ukrainy -- Ukraine Economy, 4, 6--11 [in Ukrainian].

3. Kolosova, V P. (2016). Vplyv mizhnarodnykh finansovykh orhanizatsii na ekonomichnyi rozvytok krainy: pytannia teorii [The Impact of International Financial Institutions on the Economic Development of the Country: The Issues of Theory]. Ekonomika Ukrainy -- Ukraine Economy, 12, 61--71 [in Ukrainian].

4. Polkovnychenko, S. O. (2017). Zaluchennia zovnishnikh derzhavnykh zapozychen ta yikh vplyv na rozvytok ekonomiky Ukrainy [Involvement of external state borrowings and their influence on the development of the Ukrainian economy]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekomomiky -- Global and National Problems of Economics, 20, 194--199 [in Ukrainian].

5. Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2019 rik : Zakon Ukrainy zi zminamy vid 28.02.2019 № 2696-VIII [On the State Budget of Ukraine for 2019 : The Law of Ukraine with Amendments dated 28.02.2019 No. 2696-VIII]. (2019).

6. Mizhnarodne spivrobitnytstvo: YeBRR [International cooperation: EBRD]. (n. d.).

7. Minfin zaluchyv 400 mln yevro kredytu u YeIB na pidtrymku realnoho sektora ekonomiky Ukrainy ta rozvytok [The Ministry of Finance has attracted a loan of EUR 400 million from the EIB in support of the real sector of Ukraine's economy and development]. (n. d.).

8. Uriad skhvalyv rishennia pro realizatsiiu spilnoho z YeIB proektu shchodo kredytiv dlia maloho ta serednoho biznesu [The government approved the decision to implement a joint project with the EIB on loans for small and medium businesses].

9. Mizhnarodne spivrobitnytstvo: YeIB [International cooperation: EIB].

10. Zvit pro rezultaty analizu stanu zaluchennia ta vykorystannia pozyk mizhnarodnykh finansovykh orhanizatsiy, zatverdzhenoho Rishenniam Rakhunkovoi palaty vid 27.09.2017 № 19-72 [Report on the results of the analysis of the status of attracting and using loans from international financial organizations, approved by the Decision of the Accounting Chamber dated 27.09.2017 No. 19-72]. (2017).

11. Vysnovky Rakhunkovoi palaty pro vykonannia Zakonu Ukrainy «Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy na 2017 rik» [Conclusions of the Accounting Chamber on the implementation of the Law of Ukraine «On the State Budget of Ukraine for 2017»]. (2018).

12. Kolosova, V P. (2015). Pidvyshchennia efektyvnosti vydatkiv derzhavnoho biudzhetu na realizatsiiu investytsiinykh prohram, kredytovanykh mizhnarodnymy finansovymy orhanizatsiiamy [Improving the efficiency of the state budget expenditures for the implementation of investment programs lent by international financial organizations]. Naukovi pratsi NDFI -- Scientific works of NDFI, 3 (72), 15--30 [in Ukrainian].

13. Pro poriadok pidhotovky, realizatsii, provedennia monitorynhu ta zavershennia realizatsii proektiv ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku Ukrainy, shcho pidtrymuiutsia mizhnarodnymy finansovymy orhanizatsiiamy : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 27.01.2016 № 70 [On the Procedure for the Preparation, Implementation, Monitoring and Completion of Implementation of Economic and Social Development Projects of Ukraine, Supported by International Financial Institutions: Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine dated 27.01.2016 No. 70]. (2016).

14. Pro vnesennia zmin do Poryadku pidhotovky, realizatsii, provedennia monitorynhu ta zavershennia realizatsii proektiv ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku Ukrainy, shcho pidtrymuiutsia mizhnarodnymy finansovymy orhanizatsiiamy : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20.03.2019 № 248 [On amendments the Procedure for the Preparation, Implementation, Monitoring and Completion of Implementation of Economic and Social Development Projects of Ukraine, Supported by International Financial Institutions: Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine dated 20.03.2019 No. 248]. (2019).

Размещено на Allbest.ru