Інституціональна платформа забезпечення інноваційного розвитку підприємств агропромислового виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru

Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Інституціональна платформа забезпечення інноваційного розвитку підприємств агропромислового виробництва

Трусова Н.В., д.е.н., професор

Вініченко І.І., д.е.н., професор

Анотація

У статті розглядається інституційна платформа для забезпечення інноваційного розвитку підприємств агропромислового виробництва України. Побудована ефективна функціональна система, яка на основі кількісних та якісних критеріїв визначає масштаби та ефективність діяльності підприємств, забезпечує можливості відтворення ресурсного потенціалу агропромислового виробництва.

Ключові слова: інституційна платформа, інноваційний розвиток, агропромислове виробництво, виробничий цикл, витрати, рентабельність, підприємство.

Abstract

Trusova N. V., D.Sc., Professor

Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University

Vinichenko I.I., D.Sc., Professor

Dnipro State Agrarian and Economic University

INSTITUTIONAL PLATFORM FOR ENSURING INNOVATIVE DEVELOPMENT OF THE ENTERPRISES OF THE AGRO-INDUSTRIAL PRODUCTION

The article deals with the institutional platform for insuring of the innovative development of the enterprises of agro-industrial production of Ukraine. An effective functional system has been built which, based on the quantitative and qualitative criteria, determines the scale and effectiveness activity of enterprises, provides opportunities to reproduce the resource potential of the agro-industrial production. The set of processes of relevant implication “resources - structure - efficiency - development of the system ” was singled out in order to improve the qualitative and quantitative properties of the production cycle as a creation of efficiency. The criterion of “optimal maximum profit”, which meets the requirements of a clear economic interpretation of the performance indicators, provides an increase in the value of cash flow to reduce the dependence of the entities of inter-economic relations on the slowdown in the innovative development of the production cycle. It is proved that the integration of the enterprises of agro-industrial production with a long continuous cycle has specified functional changes in their efficiency. We have grouped the entities of inter-economic relations by the level of production cost and profit-ability of the sold products, which ensure the effective process of functioning of the enterprises of the agro-industrial production. The parameters of resource load on indicators of innovative development of the production of enterprises of poultry production in the average for one region of Ukraine are determined. Alternative business projects for the production ofpoultry products are proposed while changing the cash flow discount rate.

Key words: institutional platform, innovative development, agro-industrial production, production cycle, costs, profitability, enterprise.

Постановка проблеми

Агропромислове виробництво будь-якої країни є складною інтегрованою системою, що містить велику кількість сфер економічних відносин, а також підсистем економічної діяльності для повноцінного й конструктивного функціонування підприємств, які забезпечують життєздатний цикл галузей сільського господарства. Інституціональне середовище агропромислового виробництва дозволяє ідентифікувати критерії оптимальної структури ресурсних витрат, які змінюють якісний стан готової продукції та формують її додаткову споживчу вартість, утворюють просторову функціональність суб'єктів міжгосподарських відносин та їх гарантований економічний статус.

Аналіз досліджень і публікацій. Задекларовану проблематику аграрно-промислових відносин досліджували такі учені як: В. Ціхановська [2], O. Царенко [3], В. Чернявський [4], С. Чимшит, Л. Чалапко, І. Окуневич [5], О. Прутська, Ю. Ярова [10]. У контексті функціонування регіональних агропромислових утворень, з позиції фінансово-господарських параметрів виробництва, враховуючи можливості інтеграції в інші підкомплекси й функціональні ланки аграрного сектора економіки вивчали: М. Дем'яненко, П. Саблук, В. Скупиц [6], Ф. Кнайт [7], Л. Лазебник [8], О. Мартинюк [9], А. Турило, О. Зінченко [12, 15], Л. Худолій, Н. Шевченко [13].

Незважаючи на значний інтерес науковців до процесу стабілізації результатів ефективної діяльності суб'єктів агропромислового спрямування, невирішеними зістаються питання щодо інтеграції економічних зв'язків в різних сегментах сільськогосподарського ринку, враховуючи соціальні та економічні умови адаптивності.

Метою дослідження є розробка інституційної платформи забезпечення інноваційного розвитку підприємств агропромислового виробництва, враховуючи вплив модифікованих факторів ресурсного навантаження на параметри виробничого циклу, для збереження темпів економічного зростання суб'єктів міжгосподарських відносин.

Виклад основних результатів та їх обґрунтування

Ефективне функціонування підприємств агропромислового виробництва України залежить від інституалізації інноваційного розвитку виробництва. У свою чергу, раціональне протікання зазначених процесів залежить від накопичення обсягів капіталу в сфері обігу, монополізації структурних складових ринку та збільшення рівня національного виробництва. Так, в 2008 р. більш як 50% структури агропромислового виробництва сформовано продукцією птахівництва, 1/3 частку утворює галузь свинарства. Зазначимо, що в 2000 р. виробництво яловичини і телятини становило стабільну частку 45,4%, але в 2018 р. відбулось динамічне скорочення даного сегменту ринку майже втричі. Крім того, за період 2008-2018 рр. спостерігається зменшення частки виробництва свинини із 40,6% до 30% відповідно. Водночас, питома вага м'яса птиці усіх видів за вказаний період зросла із 11,6% до 53,4%. Швидка окупність вкладеного капіталу у галузі птахівництва обумовлена створенням потужних вертикально-інтегрованих підприємств, які забезпечують швидкі темпи розширеного відтворення виробничого процесу та гарантують підвищений споживчий попит на продукцію. Лідерами з вирощування птиці, де зосереджено 50% утримуваного поголів'я всіх видів є Вінницький (29,6 млн. гол.), Київський (29,5 млн. гол.), Черкаський (24,3 млн. гол.) та Дніпропетровський (18,5 млн. гол.) регіони (рис. 1). Регіони

Рис. 1 Розподіл поголів'я птиці за регіонами України в 2018 р., %

Джерело: розраховано авторами за даними [1; 11]

Відносний обсяг експорту української продукції тваринництва в 2018 р. становив 2,2% від загальної структури експорту країни, що по відношенню до 2014 р. мав незначну динаміку зростання на 0,8%. Але, вартісна величина експортного показника галузі зменшилась на 12,1% або на 113,2 млн. дол. США. За останні п'ять років загальна сума імпорту м'яса та субпродуктів зменшилась на 66% (або на 192,8 млн. дол. США); обсяг 70,6 млн. дол. США, (або 46,9%); імпорт живих тварин зменшився на 16,9 млн. дол. США (або на 22,1%); імпорт інших продуктів тваринного походження збільшився на 69,7%.

Стримуючими чинниками інституціональних процесів інноваційного розвитку агропромислового виробництва в країні, є: погіршення матеріально-ресурсної бази, занедбаність вирощування ВРХ, низька його ефективність, у зв'язку із чим виробники втратили зацікавленість до цього розвитку, обмеження можливостей щодо використання новітніх ресурсозберігаючих технологій. Ці чинники вплинули на рівень конкурентоспроможності продукції на вітчизняному та світових ринках, у тому числі, як за показниками витрат виробничих ресурсів, так і за показниками якості продукції та цін на неї.

Для виявлення факторів ресурсного навантаження на параметри виробничого циклу, проведемо групування суб'єктів міжгосподарських відносин за рівнем виробничої собівартості та рентабельності реалізованої продукції галузі птахівництва, які забезпечують ефективний процес функціонування підприємств агропромислового виробництва в регіоні (табл. 2-3).

Проведені розрахунки показали, що в середньому в одному регіоні функціонує приблизно 31 підприємство птахівничого агрокомплексу. Серед них 14 суб'єктів є збитковими, через диспропорцію між обсягом виробничої собівартості за 1ц м'яса курятини (120,2 дол. США) та ціною реалізації даного виду продукції (107,09 дол. США/ 1ц). При чому, структура ресурсних витрат на кормову базу займає в середньому 75,6%, оплату праці - 4,4%, нафтопродукти - 1,5% від загальних виробничих витрат (табл. 2).

Таблиця 1 Розподіл витрат і доходів у ланцюгу «виробництво-переробка-реалізація» основних видів продукції підприємств агропромислового виробництва України в 2018 р., дол. США/т

Джерело: розраховано авторами за даними [1; 11]

Таблиця 2 Групування підприємств птахівничого агрокомплексу в середньому на регіон України за рівнем виробничої собівартості м'яса курятини, 2018 р.

Джерело: розраховано авторами за даними [1; 11]

Крім того, понад 29% підприємств птахівничого агрокомплексу із загальної їх сукупності, які виробляють 5,4% загального обсягу м'яса курятини, не забезпечують ефективність виробничого циклу (табл. 3).

Причинами збитковості виробництва є низький рівень продуктивності птиці (середня вага 1 курки становила 1,4 кг), при досить високих витратах, в яких ресурсні потреби на корми займають в середньому 66,0%, оплату праці - 7,5%, нафтопродукти - 2,6%. Водночас, 71% підприємств (ІІ-IV групи) є прибутковими на рівні від 11,7% до 57,2%. Так, підприємства, які мали рівень рентабельності виробництва продукції понад 50% (IV група), забезпечили найнижчий рівень виробничих витрат на 1 гол. птиці.

Таблиця 3 Групування підприємств птахівничого агрокомплексу в середньому на регіон України за рівнем рентабельності реалізованої продукції, 2018 р.

Джерело: розраховано авторами за даними [1; 11 ]

Слід зазначити, що запровадження раціонального функціонування виробництва на даних підприємствах позитивного вплинуло на їх результативність. Так, у структурі витрат суб'єктів міжгосподарських відносин галузі птахівництва, які мали рівень рентабельності понад 50% (XV група) нафтопродукти займають лише 1,9% проти 2,6% підприємств І групи. При цьому, в І групі суб'єктів, витрати на оплату праці дорівнювали 7,0% , а на підприємствах IV групи - 3,1%.

Необхідність моделювання темпів економічного зростання підприємств птахівничого агрокомплексу, які мають прибутковість понад 50% обумовлена інноваційною направленість їх розвитку. На рис. 2 представлено показники виробничої діяльності цих підприємств за період 2016-2018 рр., а також їх середня величина (СВ), яка розрахована як середньоарифметичне значення результативних показників.

Рис. 2 Виробнича діяльність підприємств птахівничого агрокомплексу 2016-2018рр. за рівнем рентабельності понад 50% в середньому на один регіон України, тис. дол. США

Джерело: розраховано авторами

Згідно SEE-аналізу [14] визначено складові забезпечення чистого прибутку (табл. 4). Темпи приросту індексів цих складових для підприємств птахівничого агрокомплексу, які мають прибутковість понад 50%, ідентифіковано за показниками масштабності -

K, ефективності - E, результативності - R (табл. 5). Елементами SEE-аналізу є його F- імпульси (фактори), що впливають на процес забезпечення чистого прибутку

(F = V, Z, G,1 + ZIV, K, E, GIZ, VIG, R).

Таблиця 4 Складові забезпечення чистого прибутку підприємств птахівничого агрокомплексу за рівнем рентабельності понад 50%, в середньому на регіон України, 2016-2018 рр.