Довіра як імператив використання інвестиційного потенціалу домогосподарств у розвитку підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Грицаєнко М.І., к.е.н., доцент

Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного

Анотація

Ключові слова: довіра, домогосподарство, підприємництво, заощадження, інвестиції, інвестиційний потенціал, інститути фінансового ринку, виробнича функція, соціальний капітал

Abstract

Trust as an imperative to use the investment potential of households in the development of entrepreneurship

інвестиційний поведінка господарство

Hrytsaienko M.I., PhD in Economics, Associate Professor Dmytro Motornyi Tavria State Agrotechnological University

Setting objectives. The aim of the article is to study the impact of trust on the use of investment potential of households as a factor in business development.

Research results. The study used dialectical methods of cognition of processes and phenomena, including the monographic method (analysis of scientific achievements of domestic and foreign scientists on the investment potential of households, as well as trust), abstract-logical (theoretical generalizations and conclusions), the method of economic and statistical modeling (construction of the production function of the dependence of financial investments of households on the size of their income and the level of confidence in banks).

Based on the study of income and expenditure dynamics, the savings and investment behavior of households is analyzed. The hypothesis of the impact on the activity offinancial investment of households ofpublic confidence in the main institutions of the financial market, as well as other elements of social capital. The economic-statistical model (production function) of dependence of financial investments of households on the sizes of a salary, pension, incomes from business activity, and also level of trust of the population to banks is constructed. Measures are proposed to raise the level of trust in financial market institutions and intensify the saving and investment behavior of households.

Conclusions. Elements of scientific novelty are the formulated vision of the essence of trust in financial market institutions, as well as the production function of the dependence offinancial investments of households on the size of their income, as well as the level of public confidence in banks.

The practical significance of the obtained results is the ability to identify aspects of the formation and use of trust as an imperative to realize the investment potential of households.

Keywords: trust, household, entrepreneurship, savings, investments, investment potential, financial market institutions, production function, social capital

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку світового та національного господарства однією з найактуальніших проблем для України є «... активна інвестиційна політика, яка б мала систему стратегічних і тактичних цілей, а також оцінку необхідних ресурсів для їхнього досягнення» [1, с. 86]. Макроекономічним індикатором соціально- економічного становища країни є ощадна та інвестиційна поведінка домашніх господарств, які одночасно виступають постачальниками економічних ресурсів і основними споживачами товарів та послуг. Збільшення доходів домашніх господарств обумовлює зростання їхньої ролі як суб'єктів інвестиційної діяльності, що не тільки капіталізують частину своїх доходів, спрямовуючи їх у різні фінансові інститути і реальне виробництво, а й через збільшення споживання опосередковано сприяють зростанню інвестицій через ріст платоспроможного попиту на ринку товарів і послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми ощадної та інвестиційної поведінки домашніх господарств висвітлювались у наукових працях багатьох дослідників, в тому числі закордонних, таких як Бровн С. [2], Ду П. [3], Іїла О. Й. [4], Іємі- фохае О. [5], Явара Г. [6], а також вітчизняних - Бандури Т. І. [7], Кізими Т. [8], Коцю- рубенко Г. [9], Лаврик С. С. [10], Циток Р. П. [11] та багатьох інших. Так, Бровн С., Буц- ціол А., Монтаґнолі А. та Таилор К. досліджували роль фінансового консультування у формуванні структури інвестиційного портфеля домашніх господарств Великобританії [2]. Ду П. та Ченґ Г. вивчали взаємозв'язок між конкуренцією в банківському секторі Китаю і неформальною фінансовою поведінкою китайських домогосподарств [3]. Ії- ла О. Й. зробив спробу дослідити вплив матеріальних цінностей на скорочення бідності серед сільських домогосподарств в Іджебу- Джеса, штат Осун [4]. Ієміфохае О. проаналізував вплив різних типів грошових переказів на бідність домогосподарств у сільських та міських районах та шести геополітичних зонах Нігерії [5]. Явара Г. наводив докази впливу доступу до формальних заощаджень на добробут домогосподарств в Гамбії. Зокрема, він вивчав, як доступ до формальних заощаджень може вплинути на такі результати домогосподарства, як загальні витрати, володіння активами тривалого користування, витрати на охорону здоров'я і витрати на освіту [6].

Бандура Т. І. розрахувала інвестиційний потенціал домогосподарств у розрізі областей і проаналізувала їхню здатність до участі в інвестиційних процесах [7]. Кізима Т. розробила практичні рекомендації щодо активізації використання вітчизняними домогоспо- дарствами основних інструментів інвестування заощаджень на фінансовому ринку України [8]. Коцюрубенко Г. обґрунтувала авторську точку зору щодо ролі грошових переказів у формуванні інвестиційного потенціалу домогосподарств [9]. Лаврик С. С. при аналізі інвестиційних можливостей населення розглянув проблеми, які стримують розвиток інвестиційної діяльності домогос- подарств в Україні. Він вважає, що запорукою успішного залучення коштів населення із тіньової економіки може стати повернення довіри до банків, а також розвиток небанків- ських фінансових установ [10]. Циток Р. П. визначив, що заощадження домогосподарств України є резервним ресурсом національної економіки, що лише незначною мірою заходить на фінансовий ринок країни і використовується як інвестиційний ресурс [11].

Питання сутності довіри та її впливу на різноманітні аспекти життєдіяльності людини розкривали у власних дослідженнях численні науковці, в тому числі закордонні Бровн А. [12], Гуанґ И. [13], Плоои Д. Р. [14], Сіх Б. [15], Фукуяма Ф. [16], Штомпка П. , а також вітчизняні Алєксєєнко Д. Д. Андрущенко Г. І. [19], Біль М. М. [20], Буряк А. В. [21], Горбатюк В. І. [22], Зубова В. В. [23], Семеног А. Ю. [24], Федорів Т. В. [25] та багато інших. Так, Бровн А., Ґарґуіло С. та Мегта Х. вивчали роль довіри в подоланні труднощів з отриманням доступу до фінансового капіталу для відкриття малого бізнесу в країнах, що розвиваються [12]. Гуанґ И. аналізував відмінності міських жителів, міських мігрантів, нових городян і сільських мігрантів Китаю з точки зору соціального капіталу та соціальної довіри [13]. Плоои Д. Р., Лионс А. та Кашіма Е. С. досліджували взаємозв'язок двох компонентів соціального капіталу - загальної довіри і мережевих ресурсів - з двома вимірами благополуччя - процвітанням і психологічним стресом - серед австралійських мігрантів [14]. Сіх Б., ван Зіммерен Е., Попа Ф. та Фрі- сон Ч. у своїх дослідженнях фокусувались на структурах і механізмах, які необхідні для підтримки довіри, необхідної для ефективного функціонування інститутів колективних дій [15].

Алексеенко Д. Д. аналізував роль довіри у підвищенні ефективності виробництва локальних суспільних благ з огляду на проблеми управління контрактним процесом і рівнем трансакційних витрат [18]. Андрущенко Г. І. аналізувала рівень довіри населення Дніпропетровської області до оточення і банківських установ [19]. Біль М. М. обґрунтовував значення інституційної довіри як імперативу управління фінансовим забезпеченням регіону [20]. Буряк А. В. і Ласукова А. С. розглядали відновлення довіри до банків е один із заходів для забезпечення виконання загальнонаціональної програми реабілітації банківського сектору [21]. Горбатюк В. І. і Матуз- ка Я. В. розкривали зміст суспільної довіри крізь призму теорії інституціоналізму та визначили її місце у складі фінансової культури системи управління державними фінансами [22]. Зубова В. В. досліджувала питання впливу фактору довіри на рівень депозитного ризику комерційного банку [23]. Семе- ног А. Ю., Бричко М. М. і Семеног В. В. у власному дослідженні були сфокусовані на сутності та значенні довіри на ринку сучасних фінансових послуг [24].

При визначенні сутності довіри більшість вчених пов'язувало її з певними очікуваннями. Так, Фукуяма Ф. підкреслював, що «довіра - це те, що виникає у членів спільноти при очікуванні того, що інші його члени будуть вести себе більш-менш передбачувано, чесно і з увагою до потреб оточуючих, у згоді з деякими загальними нормами» [16, с. 52]. Штомпка П. стверджував, що «довіра - це очікування того, що інші - люди, установи, організації - будуть діяти нам на користь: ефективно, чесно, порядно, безкорисливо, надійно» [17, с. 10]. З тим, що довіра е деякім авансом у людських відносинах стосовно майбутньої діяльності, згідна більшість науковців.

Незважаючи на значну кількість публікацій з даної проблематики, залишаються недопрацьованими питання сутності інвестиційного потенціалу домашніх господарств, його стану, а також особливостей фінансової поведінки домогосподарств в залежності від стану соціального капіталу та рівня довіри в суспільстві.

Вважаемо, що для визначення кількості ресурсів, які можуть бути спрямовані в інвестиційну сферу, а також для розробки відповідних заходів для стимулювання процесу трансформації заощаджень і поточних доходів домашніх господарств в інвестиції, важливою е оцінка інвестиційного потенціалу домашніх господарств, який пропонуемо розглядати як можливість і намір населення здійснювати заощадження та трансформувати їх в інвестиційні ресурси.

Формулювання цілей статті. Головною метою статті е дослідження ощадної та інвестиційної поведінки домашніх господарств у сучасній економіці, визначення сутності інвестиційного потенціалу домашніх господарств та впливу довіри на його використання.

Виклад основного матеріалу. Заощадження населення, які в розвинених країнах е основним джерелом інвестицій, утворюються в результаті розбіжності між рівнями отримання доходів та їхнього використання. В табл. 1 наведена динаміка середньомісячних доходів і витрат домогосподарств України.

Аналіз даних табл. 1 свідчить про те, що середньомісячні грошові доходи одного до- могосподарства України за 2014-2019 рр. зростали щорічно в середньому на 21,8% і становили у 2019 р. 11145,04 грн. При цьому найбільшу питому вагу в грошових доходах мають оплата праці (62,3% у 2019 р.) і пенсії (17,8% у 2019 р.).

Доходи від підприемницької діяльності становлять відповідно 7,1%, доходи від власності (дивіденди від акцій та інших цінних паперів, відсотки по вкладах, доходи від здачі внайми нерухомості тощо) - лише 1,1%.

За 2014-2019 рр. грошові витрати домого- сподарств зростали меншими темпами, ніж грошові доходи - щорічно в середньому на 19,2%. Переважну частину грошових витрат становили споживчі грошові витрати - у 2019 р. відповідно 90,1%.

Таблиця 1. Динаміка середньомісячних доходів і витрат домогосподарств України, грн. в середньому на 1 домогосподарство

При цьому необхідно відмітити деяку інвестиційну активність домогосподарств - інвестиції в нерухомість відповідно зростали щорічно в середньому на 103,0%, у капітальний ремонт, будівництво житла та інших будівель - на 15,1%, фінансові інвестиції (купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків) - на 26,9%.

Особливу увагу при розгляді грошових витрат домогосподарств привертає показник купівлі нерухомості, який за 2014-2019 рр. збільшився більше, ніж в 34 рази. Вважаємо, що, з одного боку, цей факт свідчить про бажання населення зберегти кошти від девальвації, особливо після кризового 2014-го року, з іншого - про недостатній рівень довіри до фінансових установ. Різниця між грошовими доходами і витратами домогосподарств - це залишок грошових коштів, або особисті заощадження домашніх господарств, які характеризують рівень їхнього життя. За 2014-2019 рр. залишок грошових коштів зростав щорічно в середньому на 36,8% і становив в 2019 р. 2244,21 грн., або 20,1% від середньомісячних грошових доходів одного домогосподарства. Безумовно, особисті заощадження домогос- подарств можуть і повинні бути суттєвим джерелом інвестування - тобто значимим ресурсом економічного розвитку країни в цілому.

Таблиця 2. Динаміка розмірів депозитів домашніх господарств в розрізі валют, млрд. грн.