Сутнісно-концептуальні засади фіскального регулювання економіки держави

Размещено на http://www.allbest.ru

ПВНЗ «Європейський університет»

Сутнісно-концептуальні засади фіскального регулювання економіки держави

Луценко А.С., аспірант

Анотація

У статті запропоновано визначення фіскального регулювання економіки держави. Проведено узагальнення положення концепцій фіскального регулювання. Аргументовано, що у сучасних умовах варто використовувати підходи інституціоналістів до фіскального регулювання економіки. Представлено концептуальну модель ефективного фіскального регулювання економіки країни.

Ключові слова: фіскальне регулювання, податки, податкові надходження, доходи бюджету, видатки бюджету, економіка держави.

Abstract

Lutsenko A.S., graduate student

PHEE «European University»

ESSENTIAL-CONCEPTUAL FUNDAMENTALS OF FISCAL REGULATION OF THE STATE ECONOMY

The article states that fiscal regulation is the central link of the entire system of economic regulation, a holistic set of fiscal regulators of incentive, restrictive and punitive direction. According to the results of the study, it was found that the main functions of fiscal regulation of the state economy are: the impact on the state of economic conditions; redistribution of national income; accumulation of necessary resources for financing social programs. It is proved that the system offiscal regulation includes a set of tax and non-tax payments and fees, which is redistributed in favor of budgets of different levels.

It is determined that fiscal regulation is a way by which the state regulates the level of expenditures and revenues of the state budget and it is indicated that due to fiscal regulation the state budget is filled. Summarizing the results of th e study, it is proved that in economic theory and in practice, two concepts have developed and are arguing with each other. From the point of view of economic theory, these are the institutional-Keynesian direction of evolutionary economic change (the so-called gradualist policy) and the liberal-monetary direction of radical change (the so-called policy of shock therapy).

The place of fiscal regulation in the system of state regulation of the economy, which includes methods and tools of state regulation of the economy, is indicated. Methods are divided into direct and indirect influence, where methods of direct influence provide for administrative and legal intervention in the regulatory process, and methods of indirect influence are economic, donor and advocacy measures. Economic methods, in turn, combine monetary regulation, currency, price and fiscal.

A generalization of the provisions of the concepts of fiscal regulation, which includes two components, where the essence of the first is that fiscal regulation is due to the specifics of taxation, which acts as a lever for both tax and budget regulation; and the second component includes the purpose, objectives and content of fiscal regulation, which are determined by the regulatory function of taxes.

The author presents the definition of fiscal regulation of the economy as a set of tools by which the state creates conditions for the mobilization of the required amount offinancial resources and their rational use to ensure economic growth. It is argued that the state creates conditions under which it is advantageous for an economic entity to take into account the interests of the state in the process of its activities. It is argued that at the stage when the country is trying to get out of "credit bondage", it is advisable to focus on the approach of institutionalists to fiscal regulation of the economy, as it allows to synthesize existing tax concepts taking into account national characteristics, including mentality.

The conceptual model of effective fiscal regulation of the country's economy has been improved, which includes the following elements: business entities and the state; information about economic realities and information for change, synthesized from the state of the external and internal environment. The main block of the model is: "fiscal" (treasury), revenues and expenditures, changes in which are formed by fiscal policy. The analytical component combines the current taxation system; the results of monitoring the activities of economic entities and the need for tax changes and future opportunities. Then the process of making a decision on the use of taxation in the system of state regulation, based on the strategy of implementing changes in taxation (official measures, implementation tactics, implementation tools).

The state, in turn, based on the results of fiscal regulation measures, applies innovations in this area and carries out reorientation according to the environment.

Key words: fiscal regulation, taxes, tax revenues, budget revenues, budget expenditures, state economy.

Постановка проблеми у загальному вигляді

фіскальний економіка державний фінанси

Структурні трансформації економіки суттєво змінюють інституційне поле фіскального регулювання економіки держави, додаючи нові імперативи у систему державних фінансів, модифікуючи інструментарій фіскального регулювання, що застосовується урядом у сфері бюджетного балансу. Заходи з фіскального регулювання у будь- якій країні, у тому числі і в Україні, виступають одним із потужних складових сприяння стабілізації економічних процесів, як у окремо взятих галузях, так і у державі в цілому. Завдяки ефективному регулюванню у цій сфері створюються передумови до зростання доходів та показників внутрішнього валового продукту, формування активізації діяльності бізнес-структур, сприяння розширенню інвестиційного середовища та підвищенню рівня задоволення попиту населення у соціальних послугах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичну основу дослідження фіскального регулювання економіки держави відображено в роботах наступних науковців, як: В.Л. Андрущенко В. Л, Ваврін М. Р., Клепанчук О.Ю., Крисоватий А.І., В.М., Мельник, Прокопенко Н.С., А. О. Тимошенко, К.І. Швабій та багато інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проте, питання означення сутністно-концептуальних засад фіскального регулювання економіки держави у сучасному турбулентному середовищі залишається відкритим для подальшого дослідження.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою дослідження є визначення та систематизація сутністно- концептуальних засад фіскального регулювання економіки держави.

Виклад основного матеріалу дослідження

В своїй праці В.Ф. Гегель [1] вказував, що держава діє в силу свого верховенства - верховенства влади та верховенства державного права. Всі форми вияву, організації і дії держави можливі в умовах етатизму, тобто суверенності, і є необхідною умовою для існування будь-якої правової юрисдикції.

У ринковій економіці держава виконує подвійні функції. З одного боку - це задоволення традиційних, поточних проблем та інтересів суспільства, а також забезпечення перспективи економічного зростання, в тому числі структурної перебудови виробництва, поступального розвитку інноваційного потенціалу, оптимізації сфер діяльності, з іншого боку - це виконання функцій, пов'язаних з формуванням правової бази для економічної діяльності суб'єктів ринкових відносин, зі зміною та поліпшенням функціонування ринкової системи [2, с. 5-18]. Як відзначалося фахівцями Всесвітнього банку у «Звіті про світовий розвиток» [3], держава знаходиться в центрі економічного і соціального розвитку, як партнер, каталізатор і помічник ринкового механізму, коригує його дії, нейтралізує його негативні прояви від так званих «провалів ринку».

Виходячи з цього, вважаємо за необхідне окреслити місце та роль фіскального регулювання з іншими складовими системи управління національним господарством. Для цього, передусім, варто викласти основні поняття, категорії та характеристики, пов'язані зі специфікою фіскального регулювання економіки держави.

У сучасній економічній літературі фіскальне регулювання асоціюється з оподаткуванням та державним регулюванням урядових видатків. До цього часу деякі науковці уникають поняття фіскальне регулювання, замінюючи його на «бюджетне регулювання» або «бюджетна політика», «фіскальна політика». Однак, вживання таких понять, на наш погляд, є абсолютно не виправданим, адже поняття фіскальне регулювання є значно ширшим.

М.О. Скорик, зазначає, що здійснення ефективної фіскальної політики прямо пропорційно залежить від державного регулювання розвитку економічних процесів за допомогою системи оподаткування. Результати дослідження, як теоретичної так і практичної складової, державного регулювання економіки через податкові заходи свідчать про наявність проблемних питань у цій сфері [4, с. 159-162.].

То ж зосереджуємо свою увагу на одному із інструментів державного регулювання економіки, такому як фіскальне регулювання. Адже, держава реалізує свої функції через відповідні державні органи, які нерідко наділені управлінськими та регуляторними повноваженнями, обидві ці складові мають органічно доповнюватись і функціонувати синхронно для досягнення всією системою конкретних результатів [5, с.22-23]. Тобто, за формою впливу фіскальне регулювання належить до непрямих методів державного регулювання, що базуються не на прямому примушенні господарюючих суб'єктів, а на використанні їхніх економічних інтересів.

Термін «регулювання» (з латинської «regulo» - впорядковую) наведено в «Економічній енциклопедії» - функція управління, що забезпечує функціонування та розвиток явищ і процесів в межах заданих кількісно-якісних параметрів [6, с. 170].

Згідно із Великим тлумачним словником сучасної української мови під «регулюванням» розуміють впорядкування чого - небудь, керування чимось, підкоряючи його відповідним правилам, певній системі [7, с. 1020 - 1021].

Термін «фіскальний» походить від латинського «fisc» і в перекладі означає казенний, «fiscus» означає «корзина» або державна скарбниця. [8, с. 596]. В Стародавньому Римі цей термін застосовувався для позначення військової каси, де зберігалися гроші, призначені до видачі [9].

Кожен учений має особисту точку зору на трактування поняття фіскального регулювання, концентруючи увагу на ролі тих або інших інструментів фіскального регулювання економіки держави. Так, одні розглядають «фіскальне регулювання як зміни в урядових видатках і оподаткуванні, що спрямовані на досягнення повної зайнятості та не інфляційного внутрішнього обсягу виробництва» [10, с.134.]. Інші, фіскальне регулювання економіки трактують як злагоджене використання методів бюджетного і податкового регулювання [11, с. 29].

Фіскальне регулювання можна означити як узгоджене використання інструментів бюджетного та податкового регулювання. Однак особливістю фіскального регулювання є його роль у антициклічному регулюванні, попередженні кризових явищ та згладжуванні їх негативних наслідків [12, с. 51].

Місце фіскального регулювання у системі державного регулювання економіки представлено на рис. 1.

Рис.1 Місце фіскального регулювання у системі державного регулювання економіки

Джерело: власна розробка автора

Ефективність фіскального регулювання залежить від вибору інструментів, дієвості їх впливу через певні важелі об'єктів регулювання.

Держава застосовує фіскальне регулювання з метою впливу на рівень сукупного попиту в економіці для досягнення першочергових економічних цілей, таких як економічне зростання, повна зайнятість та цінова стабільність [13].

Фіскальне регулювання поєднує в собі бюджетне регулювання та податкове регулювання [14, с.50]. Можна стверджувати, що фіскальне регулювання - це центральна ланка всієї системи економічного регулювання, цілісний комплекс фіскальних регуляторів заохочувального, обмежувального та штрафного спрямування. На рис.2. схематично зображено схему фіскальне регулювання економіки держави.

Рис. 2 Схема фіскального регулювання економіки держави

Джерело: складено автором

Аналізуючи рис. 2 слід зазначити, що до доходів державного бюджету, варто віднести: податки (через податки держава здатна збільшувати ефективність ринкового механізму), неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти. Держава повинна отримувати достатню кількість податкових надходжень, поряд з цим, вони мають бути надійними, постійними, стабільними. Надійність надходжень визначається тим, що податки повинні мати певні джерела, з яких відбувається відрахування. Постійність означає, що надходження від податків повинні здійснюватися не як разові платежі з невизначеними термінами, а рівномірно, протягом бюджетного року за встановленими законодавством термінами і строками. Крім того, терміни сплати податків мають бути узгоджені з термінами фінансування видаткової частини бюджету, оскільки податки відіграють значну роль у забезпеченні видаткової частини бюджету. Стабільність надходжень визначається достатнім рівнем гарантій того, що надходження від податків, що передбачаються Законом про Державний бюджет на поточний рік, будуть отримані у повному обсязі [15].

Державні витрати є ефективним економічним регулятором. Основними ж статтями державних витрат є: адміністративно-управлінські цілі, економічні цілі, соціальні цілі (трансфертні платежі), цілі на витрати з обслуговування державного боргу, військові та оборонні цілі.

Основними функціями фіскального регулювання економіки держави є:

- вплив на стан господарської кон'юнктури;

- перерозподіл національного доходу;

- нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

Якщо говорити про фіскальну політику, то це діяльність держави у сфері управління державними доходами і видатками. Використовуючи інструменти фіскальної політики, держава створює умови, за яких економічним суб'єктам стає вигідним враховувати інтереси держави в процесі своєї діяльності і невигідною є опортуністична поведінка. Система фіскального регулювання включає в себе сукупність податкових і неподаткових платежів та зборів, що перерозподіляється на користь бюджетів різного рівня.

Податкові надходження формують дохідну частину бюджету, гарантуючи стабільність держави в галузі фінансового забезпечення. Саме це створює передумови фінансування загальнодержавного функціонування, але водночас вимагає витрат на адміністрування фіскальної системи.

Найбільш вагомим джерелом формування доходів держави є податки, що позиціонує податкову політику провідною ланкою фіскальної. В.М. Мельник, виділяв дві функції податків - фіскальну та регулюючу [16]. Сьогодні більшість вітчизняних науковців дотримуються даної позиції.

При чому, трактування регулюючої функції податків, умовно, дає відповідь на питання: «Навіщо податки існують та який вплив здійснюють?», також характеризує призначення податків. Фіскальна функція обґрунтовує механізм функціонування системи оподаткування та відповідає, умовно, на питання: «Яким чином акумулюються та розподіляються податки?».

Існує в науці і окремо поняття податкового регулювання, влучно його описує Н.С. Прокопенко, де визначає податкове регулювання, як процес детальної розробки заходів із реалізації планових завдань, коригування діючих податкових режимів, спрямованих на реалізацію фіскальної, регулюючої і соціальної функції податків, що отримали відображення в контрольних завданнях державних податкових органів, цільових установках і податковій концентрації на конкретний період часу [17, с.31-32]. З даного визначення стає зрозуміло, що впровадження податкове регулювання у практичне буття зводиться лише до рівня державних податкових органів, які наділені частиною функцій у системі фіскального податкового менеджменту, що й простежується з наведеного визначення.

Автор, в свою чергу, під фіскальним регулюванням розуміє спосіб, за допомогою якого держава регулює рівень витрат і доходів державного бюджету країни. За рахунок фіскального регулювання наповнюється державний бюджет.

Згадки про фіскальне регулювання сягають ще часів Давньої Греції (IV ст. до н.е.). У релігійних догматах з'являються перші згадки про податки. Належного обґрунтування оподаткування не має. У період війни держава розпоряджалася майном громадян [18, с.14].

За часів Стародавнього Єгипту фараони розподіляли між єгиптянами невеликі «чотирикутні» наділи землі за умови виплати річного поземельного податку.

У Греції, коли бурхливо почала розвиватися торгівля, з усіх ввезених і вивезених товарів брали мито у розмірі 2% і додаткові ринкові збори. Поряд з цим, існував збір за продаж нерухомості і відкуп за сплату податків. У всіх випадках держава брала на свою користь мита у розмірі 0,5-5%. Також в державну казну надходили гроші за судовими рішеннями. Відомі громадяни не сплачували податки.

У Римській імперії (періоди : республіка VI -- І ст. до н. е.та імперія І -- V ст. н. е.) саме Август Октавіан одержав право на створення особливої скарбниці (фіску), яка включала, як його особисті кошти, так і майно, що належало йому, як главі держави. Імператорська скарбниця поповнювалася за рахунок доходів з імператорських маєтків, податків з імператорських провінцій, конфіскацій засуджених осіб, військової здобичі. Він також мав у розпорядженні кошти державної казни -- ерарію, формально підзвітну сенату, де карбувалися монети, і в такий спосіб фактично розпоряджався всіма фінансами Римської держави.

Тогочасні мислителі у своїх працях фіксують властиві фінансовому господарству фінансові механізми перерозподільчого характеру. Казна формувалася за рахунок орендної плати, праці рабів і повинностей, пожертвувань.

Становлення феодальних держав пожвавило розвиток податкових форм фінансування державних потреб. Ф. Аквінський трактував податок «як дозволену форму грабежу» [19, с. 61].

У XVI столітті Ж.Боден у своїй праці «Фінанси - нерви держави» вперше виділив основні джерела доходів держави, а саме:

- мито, яке утримувалося з товарів, що були завезені в країну;

- домени - державне майно, що приносить дохід, зокрема земля, ліси, приватна власність, капітал, який належав уряду.

Клепанчук О.Ю. наголошує, що податки слід застосовувати лише в надзвичайних випадках, оскільки вони породжують масове народне невдоволення [18, с.16].

В науковій літературі відбуваються постійні дискусії щодо ролі і значення держави у розвитку економіки. Ідея державного регулювання за допомогою «фіску» має довгу історію, яка бере свій початок, як уже вище зазначалося, з середньовіччя (табл.1).

Таблиця 1 Еволюція економічної думки щодо фіскального регулювання економіки держави

Рис. 3 Концептуальна модель ефективного фіскального регулювання економіки країни

Джерело: удосконалено автором на основі [26]

Погоджуємося з думкою Ю.Б. Іванова [23, с. 36-43], що відсутність податків повністю паралізує фінансову систему держави, однак створенні умов розвитку системи вільного підприємництва. Другий - коли держава тільки підтримує сприятливі умови для розвитку приватної економіки, тобто по суті виступає так званим «нічним сторожем» [2, с. 5-18].

Кожна з наведених вище концепцій має позитивні і негативні сторони. Проте можна сказати з впевненістю, якщо ринкова економіка не регулюється державою, то тоді відбувається її непрогнозований розвиток, велике податкова навантаження є причиною соціальних конфліктів та суспільно-політичних непорозумінь. Сьогодні населення змирилось зі сплатою податків і вже сприймають їх як звичний дохід держави.

Отже, з появи першої згадки про податки та виникнення наукових теорій (табл.2), науковці досліджують та практично апробовують вплив податків на розвиток суспільства та розширення функцій держави.

Сучасне фіскальне регулювання в Україні є засобом стабілізації економіки в державі та проводиться з метою досягнення високих темпів зростання доходів та обсягів ВВП, активізації підприємницької та інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, соціального забезпечення населення. Для досягнення поставленої мети уряд України імплементує у бюджетно-податкову сферу більш прогресивні заходи щодо функціонування фіскальної політики та її складників - податків і видатків, що закріплені у Бюджетному кодексі України [27], Податковому кодексі України [28] та у поточному році Законі України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про державний бюджет на 2020 рік» [29]. Всі ці перелічені правові документи здійснюють нормативне фіскальне регулювання і тим самим забезпечують формування та використання фінансових ресурсів держави, що акумулюються у доходній частині її бюджетів. Тому останні відіграють ключову роль у реалізації фіскальної політики країни.

Вважати фіскальне регулювання єдиним та вирішальним важелем впливу на економічні процеси в державі є неправильним, оскільки, всі проблеми економіки можна вирішити лише сукупністю всіх важелів впливу і обов'язково враховуючи вплив зовнішнього і внутрішнього середовища.

Висновки

Отже, провівши ґрунтовний аналіз наукових праць щодо ролі фіскального регулювання в добробуті держави, дозволяє нам зробити наступні висновки, а саме узагальнити податкові концепції.

Кожна з наукових вище означених шкіл розглядала податки, як обов'язковий платіж в державну казну (фіск). Сучасні фіскальні теорії поєднують в собі погляди кейнсіанської теоріїї та теорії неоклассицизму. Відповідно, сталий економічний розвиток держави можливий лише при досконалій податковій, бюджетній та монетарній політиці держави.

З'ясовано, що фіскальне регулювання - це центральна ланка всієї системи економічного регулювання, цілісний комплекс фіскальних регуляторів заохочувального, обмежувального та штрафного спрямування.

Доведено, що основними функціями фіскального регулювання економіки держави є: вплив на стан господарської кон'юнктури; перерозподіл національного доходу; нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

Обґрунтовано, що система фіскального регулювання включає в себе сукупність податкових і неподаткових платежів та зборів, що перерозподіляється на користь бюджетів різного рівня.

Означено, що фіскальне регулювання - це спосіб за допомогою якого держава регулює рівень витрат і доходів державного бюджету країни та означено, що за рахунок фіскального регулювання наповнюється державний бюджет.

Визначено, що в економічній теорії і в практиці склалися і полемізують між собою дві концепції. З точки зору економічної теорії - це інституційно-кейнсіанський напрям еволюційних економічних змін (так звана градуалістська політика) та ліберально- монетарний напрям радикальних змін (так звана політика шокової терапії).

Узагальнено положення концепцій фіскального регулювання: за двома складовими: 1) фіскальне регулювання зумовлено специфікою оподаткування, яке виступає важелем як податкового, так і бюджетного регулювання; 2) мета, завдання та зміст фіскального регулювання визначаються регулюючою функцією податків.

Запропоновано визначення сутності фіскального регулювання економіки, що тактується як сукупність інструментів, за допомогою яких держава створює умови для мобілізації необхідного обсягу фінансових ресурсів та їх раціонального використання з метою забезпечення економічного зростання. Аргументовано, що держава створює умови, за яких економічному суб'єкту вигідно враховувати інтереси держави у процесі своєї діяльності.

Доведено, що на етапі, коли країна намагається вийти з «кредитної кабали», доцільно зупиняти свою увагу на підході інституціоналістів до фіскального регулювання економіки, оскільки він дозволяє синтезувати існуючі податкові концепції з урахуванням національних особливостей, у тому числі менталітету.

Література

1. Гегель Г.В. Философия права / пер. с нем. ред. и сост. Д. А. Керимов и В. С.Нерсесянц; Авт. вступ. ст. и примеч. В.С. Нерсесянц. Москва : Мысль, 1990. 524 с.

2. Telishchuk M.M., Skoryk M. O. Tax activity as a complex component of economicpolicy of the state. Emergence of public development: financial and legal aspects : ^llect^e monograph. / Yu. Pasichnyk and etc. : Agenda Publishing House, Coventry, United Kingdom, 2019. Р.737.

3. Государство в меняющемся мире. Отчет о мировом развитии. 1997. 118 с. URL: http://documents.vsemirnyjbank.org/curated/ru/886571468156582917/pdf/173000RUSSIAN018213137761901PUBLIC1.pdf (дата звернення 12.01.2020).

4. Скорик М. О. Концептуальна модель ефективного оподаткування в системі державного регулювання. Реформування податкової системи України відповідно до європейських стандартів : збірник матеріалів VII міжнар. наук.-практ. конф., 22 грудня 2015 р. Ірпінь : Видавництво Національного університету ДПС України, 2015. С. 159-162.

5. Шульга О. А. Теоретичні основи та об'єктивна необхідність державного регулювання аграрного сектора економіки України. Вісник Хмельницького національного університету. 2010. № 2. С. 195 - 198.

6. Економічна енциклопедія: у 3 т. / [гол. ред. Б. Д. Гаврилишин]. - Т. 3. - Київ. : Академія, 2000. 952 с.

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 170000 слів і словосполучень / авт. - уклад. Бусел В. Т. Ки

їв : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.

8. Словник іноземних слів / уклад. С. Морозов, Л. Шкарапута. Київ : Наук. думка, 2000. 680 с.

9. Словник іншомовних слів. URL: http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=35232 (дата звернення

20.01.2020).

10. Ваврін М. Р. Фіскальне регулювання у системі державного управління економічною безпекою. Вісник Львівського університету. Серія економічна. 2012. № 48. С. 134-138.

11. Фискальное регулирование экономического развития в посткризисный период: монография. / под ред. к.э.н., проф. А. Д. Данилова. Київ : ООО «ДКС центр», 2011. 242 с.

12. Паєнтко Т. В. Інституціоналізація фіскального регулювання фінансових потоків: монографія. Київ : «ДКС центр», 2013. 294 с.

13. Лук'яненко І. Бюджетно-податкова політика України: нові виклики : монографія. Київ : НаУКМА, 2014. 229 с.

14. Амбрик Л. П. Теоретичні детермінанти та дивергенція теорій фіскального регулювання економіки. Інвестиції: практика та досвід. 2012. № 19. С. 49-54.

15. Основи оподаткування / Андрущенко В. Л. та ін. ; за заг. ред. д.е.н, проф. Андрущенка В. Л. Ірпінь : Видавництво УДФСУ, 2018. 134 с.

16. Мельник В.М. Оподаткування наукове обґрунтування та організація процесу : Монографія. Київ : «Комп'ютерпрес», 2006. 277 с.

17. Прокопенко Н.С. Податкове регулювання агропромислового виробництва: монографія. Київ : ННЦ ІАЕ. 2009. 316 с.

18. Клепанчук О.Ю. Податкове регулювання малого бізнесу в трансформаційній економіці України : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03. 2017. 289 с.

19. Шкварський М. Аналіз теоретичних підходів у визначенні сутності податків. Наука і економіка. 2010. № 3. С. 60-65.

20. Алейнікова О.В. Еволюція теоретичних підходів щодо формування ефективної фіскальної політики держави. Економіка та держава. 2013. №4. С. 25-28.