Стан фінансової грамотності населення України та основні напрями підвищення його рівня

Размещено на http://www.allbest.ru

ДДПУ

Стан фінансової грамотності населення України та основні напрями підвищення його рівня

Гончар Л.В. к.е.н., доц. каф. обліку і аудиту

Мартиненко А.О. студентка I курсу магістратури спеціальності

«Облік і оподаткування»

Розкрито сутність та значення фінансової грамотності як невід'ємної складової успішного суспільства. Проаналізовано стан фінансової грамотності населення в Україні, окреслено основні причини незадовільного рівня обізнаності з цього питання. Запропоновано основні напрями підвищення рівня фінансової грамотності населення з урахуванням передового зарубіжного досвіду

Ключові слова: фінансова грамотність, фінансова освіченість, фінансова культура, доходи сім'ї, прогнозування доходів сім'ї, управління фінансами

фінансовий грамотність дохід

Постановка проблеми

Фінансова грамотність є невід'ємною складовою соціального і життєвого досвіду людини, від якості якої залежить ефективність захисту прав споживачів фінансових послуг і розвиток економіки України. У більшості країн фінансова освіта населення розглядається як продуктивна інвестиція в його розвиток та один із важливих інструментів забезпечення стабільності в суспільстві.

Результати останніх досліджень щодо рівня фінансової освіченості населення України свідчать, що більшість осіб віком від 20 до 60 років недостатньо обізнані з особливостями здійснення основних фінансових операцій. Більшість українців не можуть правильно відповісти на прості математичні запитання, відповіді на які необхідно знати, щоб управляти власними фінансами. В Україні проблема фінансової грамотності

ускладнюється ще й недостатнім розумінням прав споживачів у сфері фінансових послуг. Таким чином, підвищення фінансової грамотності

населення в Україні потребує негайного вирішення як на рівні кожного індивіда та домогосподарства, так і на загальнодержавному рівні, що, в свою чергу, підтверджує актуальність даного питання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На даний час питання підвищення фінансової грамотності стало об'єктом наукових досліджень багатьох зарубіжних та вітчизняних науковців, серед яких як учені-економісти, так і педагоги з питань теорії і методики професійної освіти, а також технологій викладання дисциплін математичного циклу. Серед зарубіжних учених варто відзначити Н. Хілла, Р. Гейджа, Р. Кіосакі, Г. Ердмана, Ш. Лечтер, Б. Шефера, Р. Стоуна, Д. Фогга, Р. Брука, Я. Шайна, Д. Рона, А. Лусарді, Г. Шахназаряна.

Питанням фінансової грамотності населення в Україні присвячені роботи таких вітчизняних вчених як Т. Кізими, А. Незнамової, Б. Приходько, І. Соркіна, Т. Смовженко, С. Юрія, В. Геєць, В. Ільїна, В. Кремень, Т. Кузнецова, М. Овчиннікова, Л. Стахович, А. Столярова, М. Кутер та інших.

Проведені дослідження показали, що у більшості робіт вітчизняних науковців проблема підвищення фінансової грамотності населення України розглядається крізь призму використання світового досвіду. Не виключаючи важливість наукових розробок з даного питання, вважаємо необхідним виробити основні напрями підвищення рівня фінансової грамотності для населення України.

Мета дослідження. Метою статті є аналіз рівня фінансової грамотності населення в Україні та визначення шляхів її підвищення з урахуванням передового зарубіжного досвіду.

Виклад основного матеріалу дослідження

Фінансова грамотність населення, і особливо молоді, є невід'ємною складовою успішного розвитку суспільства. Тому, ми підтримуємо позицію науковців, які вважають, що дане питання повинне вирішуватися на державному рівні. При цьому, з метою забезпечення ефективної реалізації державної політики підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до стратегічних напрямів, підкреслює І. Соркін, вони повинні бути регламентовані певним стратегічним документом [7, с. 304].

Так, документом, який би сформулював цілі і завдання такої політики, а також визначив механізм її реалізації в сучасних умовах, на думку Т. Кізими, має стати Національна програма підвищення рівня фінансової грамотності населення України, у якій були б відокремлені основні функції і завдання кожного з учасників цього важливого процесу [2, с. 68].

На міжнародному рівні вивченням фінансової грамотності займаються Всесвітній банк і Організація Економічного Співробітництва та Розвитку. В Україні це питання вивчають Національний банк України, Міністерство фінансів, а також громадські організації та ЗМІ.

Здійснюючі подальші дослідження зауважимо, що під фінансовою грамотністю ми будемо розуміти набуті людиною професійні компетенції, що дають їй змогу приймати зважені рішення щодо ефективного управління власними фінансами та раціонально діяти відповідно до конкретних життєвих обставин. При цьому, під професійними компетенціями будемо розуміти вміння використовувати знання, навички та досвід управління власними фінансами, з метою прийняття обґрунтованих рішень, направлених на отримання оптимального результату.

Вперше на державному рівні проблема фінансової освіченості населення була піднята у США. Причому зміст поняття «фінансова грамотність» сьогодні у Сполучених Штатах трактується дуже широко, включаючи, окрім питань ведення домашньої бухгалтерії, управління кредитами, пенсійного планування тощо, навіть дії щодо управління грошовими доходами і витратами під час стихійних лих, терористичних актів або ж у випадку раптової хвороби [8, с. 73].

За даними дослідження USAID «Фінансова грамотність, обізнаність та інклюзія в Україні» у 2017 році близько 65% українців мають незадовільний рівень фінансової обізнаності [1].

Серед основних причин такого становища варто виділити наступні:

• майже 30% громадян взагалі не роблять заощаджень, а ті що все ж таки заощаджують - роблять це відкладаючи свої кошти на «чорний день»;

• більша частина населення не знає як працюють фінансові установи держави та які переваги вони мають, тому, саме через цю необізнаність, зберігає свої заощадження «під матрацами та у книжках», втрачаючи навіть натяк на отримання пасивного доходу від правильного вибору фінансово - економічної установи;

• більшість українців не довіряють фінансовим установам та фінансовим організаціям, бо майже кожен четвертий громадян мав гіркий досвід у співпраці з банківськими установами;

• населення має лише загальне уявлення про свій бюджет, тобто вони не розуміють як правильно розподілити свої доходи та витрати;

• багатьох лякає величезна кількість ризиків та страх втратити вже надбаний капітал;

• близько 40% населення не мають банківських рахунків [9].

При цьому, рівень самооцінки фінансової грамотності є суттєво завищеним у порівнянні з результатами реальних тестів фінансової математики та фінансової термінології. Понад 50% респондентів володіють фінансовою математикою та термінологію на рівнях «незадовільно» або «нічого не знаю». Найбільш проблемними є питання, які стосуються кредитування: обчислення реальної ставки відсотка, відповідальність банків розкривати цю реальну ставку позичальникам, поняття плаваючої ставки та відповідальність поручителя за споживчим кредитом [9, с. 40-41]. Очевидно, що українці цікавляться лише тими фінансовими темами, які мають для них персональну важливість.

Ведення обліку доходів та витрат родини - це необхідна передумова для складання сімейного бюджету. Заощадження з'являються як результат вміння людини забезпечити перевищення своїх надходжень над власними витратами. Це можливо лише за умови постійного ведення обліку доходів та витрат, планування сімейного бюджету.

Доходи сім'ї - це сукупність надходжень із різних джерел, які отримує сім'я як у грошовій, так і натуральній формах. Залежно від регулярності отримання доходи сім'ї поділяють на чотири категорії: доходи від поточної діяльності, доходи від активів, соціальні та інші доходи. Величина сімейних доходів є однією з найважливіших характеристик рівня життя населення. Водночас рівень доходів, а також обсяг і структура споживання слугують показником соціального статусу людини, її становища в суспільстві.

Прогнозування доходів сім'ї - це процес передбачення, якою буде величина сімейних доходів у майбутньому на основі аналізу їх появи в минулому і на даний момент часу. Результатом такого прогнозування є прогноз - знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій. Об'єкти прогнозування при цьому такі:

• доходи і витрати сім'ї;

• капіталовкладення та інші форми інвестування;

• кредити банків, одержані з метою здійснення інвестування;

• поточні потреби сім'ї у грошових коштах і джерела їх покриття.

Доцільність прогнозування грошових надходжень на рівні сім'ї зумовлена такими основними причинами:

- необхідністю інформованості про наявність у сім'ї грошових коштів для здійснення трудової, підприємницької та інвестиційної діяльності;

- можливістю синхронізувати наявні грошові потоки для забезпечення фінансової рівноваги сім'ї;

- здатністю забезпечення сім'ї необхідними ресурсами;

- спроможністю раціонального використання грошових ресурсів;

- можливістю вирівнювання коливань грошових потоків з метою уникнення ризику втрати платоспроможності;

- здійсненням контролю за надходженням і використанням грошових коштів. Доходи сім'ї можуть з різних причин змінюватися, і це обов'язково потрібно враховувати під час планування сімейного бюджету.

Ми погоджуємося з думкою вчених, які вважають, що відсутність елементарних фінансових знань і навичок обмежує можливості людей щодо прийняття правильних рішень для забезпечення свого добробуту.

Т. Смовженко наголошує, що фінансова освіченість допомагає зрозуміти ключові фінансові поняття і використовувати їх для прийняття рішень про доходи, витрати і заощадження для вибору відповідних фінансових інструментів, планування бюджету, нагромадження коштів на майбутні цілі тощо [6].

Сьогодні необхідно проводити якомога більше заходів з підвищення фінансової грамотності молоді, в основу яких повинно бути закладено не інформування, а розвиток практичних умінь та навичок громадян, які є частиною ширшого поняття «фінансова культура». Фінансова культура - знання, навички та відношення, необхідні для забезпечення відповідальної фінансової поведінки та підвищення фінансової інклюзії українців [6].

Важливість формування й розвитку основних фінансових навичок (до яких належать також навички особистого фінансового планування, формування оптимального бюджету доходів і витрат, інвестування, користування різноманітними фінансовими продуктами й послугами) обумовлена дедалі зростаючою роллю вартісних агрегатів у житті сучасної людини. У багатьох країнах світу вміння заробляти й розпоряджатися коштами слугує критерієм успішної фінансової захищеності особистості в суспільстві. Отже, у цьому контексті питання сприйняття грошей і багатства, фінансових атрибутів у світогляді українців набуває першочергового значення і є невіддільним від проблеми формування фінансової культури молоді [11, с. 19].

У міжнародній практиці використовуються різні способи навчання молоді рахувати власний бюджет, бути фінансово обізнаними, володіти базовими знанням про фінансові інструменти та послуги.

Так, наприклад, у Польщі організація Фундація Кроненберг у кооперації із Citi Bank уже більше двадцяти років розробляє і втілює програми для фінансової освіти населення. Серед програм є більш-менш знайомі, зрозумілі нам проекти - покращення фінансової грамотності дітей, студентів, але є й ті, що викликають подив та зацікавленість - покращення фінансової грамотності молодих підприємців, жінок-підприємців і т.д.

«Мої Фінанси» є найбільшою молодіжною програми економічної освіти в Польщі. Вона проводиться з 2005 року в тісній співпраці з Національним банком Польщі та Фондом Досягнень Молоді. Метою програми є навчання молодих людей приймати раціональні та вигідні фінансові рішення і регулярно оновлювати свої фінансові знання. Мої фінанси є кроком на шляху до більш свідомого суспільства, людей, здатних до раціонального використання своїх фінансових ресурсів. Щорічно програма охоплює більше 100000 молодих людей і 1600 вчителів.

«Підприємницька програма» фінансової освіти адресована студентам старших класів середньої школи. Здійснюється у співпраці з Фондом Досягнень Молоді. Мета проекту полягає в передачі знань про підприємництво студентам та допомозі їм розвинути навички та компетенції в цій галузі.

Проект Business Startup є національною програмою, що розроблена в партнерстві з Academic Business Incubators, призначена для студентів та випускників. Учасники проекту проходять навчання і консультування, що розроблені для допомоги їм у перетворені їх бізнес -ідей в реальний бізнес. Метою програми є стимулювання підприємництва серед студентів і допомога їм у відкритті своїх власних фірм.

У США популяризація освітніх економічних питань здійснюється досить активно, починаючи з початкової школи. Важливого значення набуває формування поведінкових навичок, культури ділової комунікації, здатності відстоювати свої права без порушення прав інших членів суспільства, вміння вести переговори, працювати в команді, приймати на себе ризики і правильно оцінювати шанси на успіх. Важливим є навчання школярів в межах курсу з особистих фінансів навичок користування кредитними картками, вмінню оцінювати і обирати схеми медичного страхування, розраховувати податкові платежі, аналізувати необхідність і доцільність взяття кредиту тощо [10, с. 53].

Велика Британія вважається однією з країн-лідерів у сфері фінансової грамотності. Цьому сприяють, зокрема, досить високий загальний рівень інформованості населення із зазначених питань, розвиненість демократичних інститутів і фінансового ринку, усі учасники якого активно працюють над фінансовою просвітою населення [8, с. 73].

В Україні заходи із підвищення фінансової грамотності серед молоді проводяться силами окремих організацію, проте вони не мають державного масштабу, а подекуди й несуть на меті популяризацію самих установ, що їх здійснюють.

Враховуючи передовий зарубіжний досвід та беручи його за основу в життєвих реаліях нашої країни, вважаємо, що для підвищення рівня фінансової грамотності населення України, перш за все необхідно вжити наступних заходів:

- розпочинати знайомство дітей з базовими економічними поняттями ще з раннього віку. Надзвичайно важливим є формування у дітей навичок ділової культури та поведінки, вміння працювати в команді, ставити цілі та визначати завдання, виховувати лідерські якості та навички ділової комунікації, здатність досягати поставлених результатів, нести відповідальність за прийняті рішення тощо;

- для школярів та студентів необхідно розробити спеціальні курси з фінансової грамотності та закріпити їх як обов'язкові в навчальних планах. У межах курсів формувати навички планування особистих і сімейних фінансів, раціонального використовування власних фінансових ресурсів, поєднання накопичення та інвестування коштів, вміння користуватися банківськими послугами, оцінювати та обирати схеми страхування життя, отримати базові знання з відкриття власного бізнесу, здатність використовувати моделі фінансового управління, вміння виявляти тенденції зміни фінансових показників, з'ясовувати їх причини а також прогнозувати можливі наслідки тощо.

Використання фінансово-психологічних тренінг-ігор, на нашу думку, є одним із найбільш ефективних засобів формування фінансової грамотності та елементарних економічних понять, необхідних для входження молоді в сферу економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки та економічної культури. У процесі її проведення відпрацьовуються ті навички, які необхідні людині для досягнення конкретних цілей. Під час роботи тренінг -гри створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів вирішення проблеми, заради якої вона зібралася. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал молодої людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної, інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії тощо.

Фінансово-психологічні тренінг-ігри дають можливість:

- розширити рамки свого мислення - зрозуміти психологію інвесторів і бізнесменів;

- розвинути в собі навички ведення бізнесу та інвестування;

- усвідомити свої обмеження щодо фінансів і знайти способи змінити їх;

- навчитися бачити нові можливості по створенню активів;

- оволодіти фінансовою термінологією;

- навчитися вести переговори про інвестиції тощо.

Через тренінг-гру моделюються різні життєві обставини такі як, відкриття власного бізнесу або його втрата через інфляцію, одруження, народження дітей, купівля-продаж нерухомості, землі, виплата кредитів чи придбання акцій, підробляння розклеюванням оголошень і т.п. Відповідно до правил гри мають місце і ситуації втрати роботи чи суттєвого зменшення доходу, але учасник разом з модератором намагаються знайти вихід з даних обставин і нові інструменти забезпечення фінансової стабільності. Прикладом може бути тренінг-гра «Життєвий Капітал», що розроблена колективом українських авторів і по суті є так званим соціально-економічним стимулятором із управління фінансовими ресурсами. Вона є ефективною форма опанування навичок фінансової грамотності, що сприяє інтенсивності навчання, результат якого досягається завдяки активній роботі всіх її учасників;

- у напрямах підвищення рівня фінансової грамотності надзвичайно важливим є створення системи навчання викладачів, для набуття ними відповідних компетенцій та передачі отриманих знань молодому поколінню;

- популяризувати підвищення рівня фінансової грамотності для всіх верств населення через організацію відповідних майстер класів, круглих столів, лекцій, семінарів, конференцій, друкування методичної літератури тощо;

- створити відповідні інформаційно-консультативні центри з надання допомоги населенню з питань страхування, а також банківських, фінансових, податкових послуг тощо;

- необхідно більш активно залучати до просвітянської діяльності з фінансової грамотності засоби масової інформації, використовувати соціальні мережі, розробити спеціалізований веб-сайт для розвитку навиків та компетенції з фінансових питань різних верств населення.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Від загального рівня фінансової грамотності населення країни багато в чому залежить її економічний розвиток. Низький рівень таких знань призводить до негативних наслідків не лише для споживачів фінансових послуг, але і для країни, приватного сектора і суспільства в цілому. Тому, розробка і впровадження програм з підвищення фінансової грамотності населення повинно стати стратегічним напрямом державної політики. Запропоновані заходи, що мають бути запроваджені в рамках підвищення фінансової грамотності населення, сприятимуть підвищенню рівню життя громадян, соціальній стабільності та ефективному розвитку економіки країни.

Список використаних джерел

1. Важливість фінансової грамотності та міжнародний досвід. URL: - https://bank.gov.ua (дата звернення 16.04.19).

2. Кізима Т. О. Фінансова грамотність населення: зарубіжний досвід і вітчизняні реалії. Вісник ТНЕУ. 2012. №2. С. 64-71.

3. Киосаки Р. Т., Летчер Ш. Л. Руководство богатого папы по инвестированию. Львів : Люкспринт. 2005. 352 с.

4. Латковська Т. А. Підвищення рівня фінансової грамотності. Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія". 2013. Т. 13. С. 429-438. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2013_13_45 (дата звернення 15.04.19).

5. Ломачинська І.А Фінансова грамотність як основа оптимізації фінансової поведінки в умовах глобалізації. Вісник ОНУ ім. І. І. Мечнікова.. 2011. Т 16. Вип. 20. С. 116-124.

6. Смовженко Т. С., Кузнецова А. Я. Фінансова грамотність населення та її вплив на розвиток економіки України. Регіональна економіка. 2013. №2(68). С. 34-42.

7. Соркін І. В. Методологічні засади розроблення стратегічних документів щодо фінансової грамотності. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2013. Вип. 2. С. 301-309. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2013_2_40. (дата звернення 16.04.19).

8. Столярова А. А., Шахназарян Г. Э. Анализ мировой практики развития финансового образования и повышения финансовой грамотности населения. Финансы и кредит. 2010. №34 (418). С. 72-78.

9. Фінансова грамотність, обізнаність та інклюзія в Україні: звіт про дослідження. Додатковий проект IP-FSS в Україні проект регіонального економічного розвитку. 2017. 69 c. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=83136332 (дата звернення 15.04.19).

10. Шахназарян Г. Э. Финансовая грамотность населения в свете современных тенденций развития образования. Финансы и кредит. 2008. №20 (308). С. 51-58.

11. Юрій С. І., Кізима Т. О. Фінансова грамотність населення в діалектиці сучасних освітніх тенденцій. Фінанси України. 2012. № 2. С. 16-25.

Размещено на Allbest.ru