Креативні індустрії як напрямок стратегічного розвитку національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

ДДПУ

Креативні індустрії як напрямок стратегічного розвитку національної економіки

Скорописова Л.І.,

ст.викладач кафедри менеджменту

Стаття присвячена актуальним питанням пов'язаним з розумінням значимості сфери креативних індустрій. Зокрема, на підставі аналізу статистичних даних, зроблені висновки щодо перспектив розвитку креативних індустрій, як напрямку стратегічного розвитку національної економіки.

Ключові слова: креативність, креативна економіка, креативна сфера, креативний сектор, креативні індустрії.

1. Постановка проблеми у загальному вигляді

В сучасних умовах функціонування економічна система характеризується новим етапом економічного розвитку, що зв'язала економіку і культуру та охопила економічні, технологічні, соціальні і культурні аспекти розвитку як на макро-, так і на мікрорівні.

Знання і доступ до інформації, креативність все частіше визнаються потужними двигунами, що якраз стимулюють, сприяють розвитку економіки та дають можливість бути провідними компонентами економічного зростання, торгівлі та інновацій, соціальної згуртованості та зайнятості в більшості країн з розвиненою економікою.

Наявності слабких місць, як у внутрішній політиці, так і у діловому середовищі, а також глобальні системні змін в економіці, не дають Україні використати свій багатий і самобутній творчий потенціал для її економічного розвитку.

В сьогоденні українська економіка й досі є слабкою у порівнянні з країнами Східної Європи. Як зазначають вчені, саме в такі часи є можливості подивитися на нові варіанти, підходи та стратегічні напрямки з урахуванням того, що саме креативні індустрії є одними з найбільш динамічних секторів світової економіки та є такими що спонукають розвиток країн.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом спостерігається активний інтерес щодо становлення та розвитку креативної економіки як з боку закордонних, так і вітчизняних науковців. Одними з перших дослідників впливу креативних індустрій на економіку були Дж. Хоукінс [12], який розглядав вплив креативних індустрій на світову економіка та Р. Флоріда [11], який взяв за основу трудовий підхід та ввів поняття креативного класу.

Різні питання, пов'язані з особливостями креативної економіки теоретичного та практичного значення, досліджували в своїх працях зарубіжні та українські вчені-економісти П. Бурдье, О.Головинов, П.Кавес, Г. Крелла, Ч. Ландрі, Р. Флорид, І. Дубіна, О. Білокрилова, М. Каменських, Л. Антонюк, А. Пакуліна, А. Степанов, В. Чорна [1,2,5,9,10,13].

Перспективи розвитку креативної економіки в Україні досліджували: А. Мержвинська, А. Пакуліна, Ю. Сотнікова та ін.[6,7].

Але, незважаючи на широке висвітлення питань креативної індустрії, проведене дослідження довело наявність досить обмеженої сфери знань щодо економічної ролі креативних індустрій як напрямку стратегічного розвитку національної економіки.

Мета статті. Метою статті є дослідження теоретичних основ формування та розвитку креативних індустрій в умовах становлення нової економіки, вивченні їх сутності та розуміння їх можливостей, які здатні до розширення та генерування доходів, підвищення рівня зайнятості, сталого розвитку і можливостей стати одними з напрямків стратегічного розвитку національної економіки.

2. Виклад основного матеріалу дослідження

В умовах глобалізації креативність стала джерелом конкурентних переваг та рушійною силою прогресу.

В 2019 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй (ООН) оголосила 2021 рік Міжнародним роком креативної економіки для сталого розвитку. Програма заходів Міжнародного року креативної економіки передбачає проведення низки форумів, конференцій та міжурядових зустрічей, які мають привернути увагу до проблем, які стримують розвиток креативних індустрій (КІ) та можливостей, які створюють ці сфери.

Хоча термін креативних індустрій (КІ) стає все більш розповсюдженим, існують різні підходи до їх визначення.

Терміни "креативні індустрії'/ галузі" або "креативний сектор", перекладені українською мовою як креативні індустрії, є термінами, що використовуються в літературі взаємозаміно і що випливає з відсутності одного універсального визначення.

Закон України "Про культуру" дає наступне визначення креативних індустрій [4]: "Креативні індустрії - види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження".

UNCTAD надає визначення креативних секторів як "...цикли створення, виробництва та розподілу товарів і послуг, що використовують креативність і інтелектуальний капітал як основні зусилля". Вони складають комплекс заходів оснований на знаннях який потенційно зосереджений, але не обмежується мистецтвом отримання доходів від торгівлі та прав інтелектуальної власності. а також включають в себе матеріальні та нематеріальні товари, креативні художні послуги, економічну цінність та маркетингові цілі. [14].

Базові види економічної діяльності, які належать до креативних індустрій визначені розпорядженням КМУ від 24.04.2019 № 265 -р "Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій" [8]. До них входять 34 види економічної діяльності які охоплюють активність, що безпосередньо пов'язана зі створенням креативного продукту.

Водночас значний внесок у креативну економіку роблять і суміжні сфери (діяльність у сфері зв'язку, друк, туризм, дизайн, архітектура тощо). Частка окремих творчих галузей в структурі цілого сектору різноманітна і це додаткові види економічної діяльності, які надають підтримку, полегшують, обслуговують або уможливлюють створення, виробництво й розповсюдження продукту, який генерується креативними індустріями.

Одним з найпростіших для розв'язання проблемних аспектів дослідження КІ є наявність інформації щодо економічних показників. [3].

У фокусі нашого дослідження - види економічної діяльності, які належать до креативних індустрій України і безпосередньо стосуються створення креативного продукту.

Аналіз проводився за даними державного статистичного управління України, як на високому рівні процесу об'єднання елементів в одну систему, так й на більш деталізованих рівнях - окремих креативних індустрій та видів економічної діяльності.

Порівняння здійснювалось за ключовими показниками, які характеризують економічний розвиток - валовою доданою вартістю (ВДВ), зайнятістю та кількістю бізнесів, задіяних у КІ.

Креативні індустрії України включають візуальне мистецтво, сценічне мистецтво, видавничу діяльність, дизайн, моду, інформаційні технології, аудіовізуальне мистецтво, архітектуру, рекламу, бібліотеки, архіви та музеї, народні художні промисли.

На креативних індустріях фокусується Велика Британія, Польща, Канада, США та Німеччина. З іншого боку, Туреччина обмежується культурним сектором.

В таблиці 1 надано порівняння ключових економічних показників креативних сфер зарубіжних країн.

Українські креативні індустрії створюють 3,9% національної доданої вартості. Це менше ніж у Великій Британії - 5,8%, Польщі - 6,3%, США - 4,6%, але більше ніж у Туреччині - 0,3%, Канада - 2,7% та порівняно з Німеччиною - 3,3%.

В Україні в креативних індустріях зайнято 3,6% усіх зайнятих працівників, що значно менше ніж у Великій Британії -11,9%, але більше ніж у Польщі- 2,4% та Туреччини - 2,3%, приблизно на одному рівні з США - 3,3%, а Канадою -3,5% та Німеччиною - 3,5%.

Згідно статистичних даних у 2018 р. валова додана вартість креативних індустрій склала 97 млрд. гривень - 3,9% загальної доданої вартості, а в 2019 р. - 117,3 млрд. грн. - 3,95% загальної доданої вартості, що показує її зростання.

Табл.1 Ключові економічні показники креативних сфер зарубіжних країн

Більшу частину доданої вартості КІ створює комп'ютерне програмування - майже 43% від загальної ВДВ КІ в 2019 р., що і забезпечує їх стрімке зростання. В 2019 р. номінальна ВДВ комп'ютерного програмування виросла в 7,7 рази у порівнянні з докризовим 2013 р., а враховуючи інфляція - майже в 3 рази.

Крім комп'ютерного програмування, до ТОП-5 найбільших видів економічної діяльності КІ за ВДВ також відносяться рекламні агентства (12%), консультування з питань інформатизації (10%), діяльність у сфері телевізійного мовлення (9%), а також виробництво кіно та відеофільмів, телевізійних програм (4%) та посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації (4%).

Швидкими темпами зростає і кількість фірм в сферах КІ. Так на 2019 р. налічувалось 205,5 тисяч суб'єктів господарювання (СГ). а роком раніше в КІ діяло 175,2 тисячі СГ, а в 2013 р. - 97 тисяч СГ. Загалом, в 2019 р. КІ забезпечили роботою 352 тисяч людей, або 3,6% зайнятих, а порівняно з 2013 р. зростання склало майже 40%.

Відповідно, кількість СГ, які створюються ВДВ у КІ зросла у 2019 р. на 17,3% до попереднього року та більш ніж вдвічі до 2013 р. Інші види економічної діяльності КІ зростали повільніше і, як результат, частка компаній КІ зросла з 5,6% в 2013 році до 10,6% у 2019 р.

Результат аналізу ключових економічних показників розвитку креативних індустрій України - індустрії ІТ; реклами, маркетингу та PR; аудіовізуального мистецтва; архітектури, а також літератури та видавничої справи показав, що:

1. ІТ є найбільшою креативною індустрією України, створивши в 2019 р. 54% усієї ВДВ КІ. Номінально, ВДВ ІТ зросла з 10 млрд гривень в 2013 р. до 63,7 млрд. гривень в 2019 р.. Розвиток ІТ значно випереджав розвиток інших КІ, що забезпечило цій індустрії домінуючі позиції серед КІ. Відповідно, в період 20132019 р. частка ВДВ у загальній ВДВ КІ зросла з 33% до 54%.

Зростання ВДВ, яку генерує ІТ, є результатом зростання кількість СГ та зайнятості в цій індустрії. В 2019 р., в індустрії ІТ діяло 151,6 тисяч СГ або 73,8% усіх СГ КІ. В 2013 р. ці показники складали трохи більше 56 тисяч СГ або 57,8%.В 2019 р.і в індустрії ІТ було задіяно більше 191 тисячу працівників, що становило 54,3% усієї зайнятості КІ. Відповідно, в 2013 р. показники зайнятості складали 88,6 тисяч працівників або 35,1% усієї зайнятості КІ.

2. Реклама, маркетинг та PR є другою КІ України за обсягами ВДВ - в 2019 р. вона створила більше 17% усієї ВДВ КІ . Індустрія демонструє значно менші темпи зростання ніж індустрія ІТ. Номінально, ВДВ цієї індустрії України зросла з 9,9 млрд гривень в 2013 р. до 20,2 млрд гривень в 2019 р.. Відповідно, індустрія з кожним роком втрачала свої позиції серед інших КІ, поступаючись ІТ. Відповідно, в період 2013-2019 р. її частка ВДВ у загальній ВДВ КІ впала з 32,2% до 17,2%.

Кількість СГ та зайнятість у цій індустрії демонструє динаміку до зростання абсолютних значень зі скороченням вкладу у загальний розвиток КІ. В 2019 р., в індустрії діяло 16,6 тисяч СГ або 8,1% усіх СГ КІ. В 2013 р. ці показники складали 12,5 тисяч СГ або 12,8% . Відповідно, в 2019 р. в індустрії було задіяно 42 тисячі працівників., що становило 11,83% усієї зайнятості КІ.

3. Індустрія аудіовізуального мистецтва є третьою КІ за обсягами ВДВ. У 2019 р. вона створила 17% усієї ВДВ КІ. Ця індустрія демонструє зростання кількості фірм та зайнятості. В 2019 р., в індустрії діяло 4,9 тисяч СГ або 2,4% усіх СГ КІ, а в 2013 р. ці показники складали трохи більше 3,1 тисячі СГ або 3,2% СГ КІ . Відповідно, в 2019 р. в індустрії було задіяно більше 34,8 тисячі працівників, що становило 9,9% усієї зайнятості КІ

4. Індустрія архітектури є четвертою КІ за обсягами ВДВ - в 2019 р. вона створила майже 4% усієї ВДВ КІ. Хоча кількість СГ у Індустрії архітектури зростає, зайнятість скорочується. 2019 р., в індустрії діяло 6 тисяч СГ або 2,9% усіх СГ КІ, в 2013 р. - 4,1 тисячі СГ або 4,1% СГ КІ. З іншого боку, в 2019 р. в індустрії було задіяно майже 19 тисяч працівників (5,4% усієї зайнятості КІ, в 2013 р. - 24,1 тисячі або 9,6% зайнятості КІ.

5. Індустрія літератури та видавничої справи є п'ятою КІ за обсягами ВДВ - в 2019 р. вона створила 3% усієї ВДВ КІ. Ця індустрія демонструє скорочення кількість СГ та зайнятості в цій індустрії. В 2019 р., в індустрії діяло 7,9 тисячі СГ або 3,8% усіх СГ КІ, в 2013 р. - 8,4 тисячі СГ або 8,6% СГ КІ.

В той же час, в 2019 р. в індустрії було задіяно більше 23,8 тисячі працівників, що становило 6,8% усієї зайнятості КІ. Відповідно, в 2013 р. показники зайнятості складали 35,4 тисяч працівників або 14% усієї зайнятості КІ .

В структурі експорту та імпорту послуги КІ включають: рекламні, архітектурні, аудіовізуальні, культурно-рекреаційні, науково-дослідні, комп'ютерні та інформаційні послуги.

У товарному розрізі український імпорт є більш різноманітним за експорт, бо імпорт охоплює 192 товарні групи, а експорт - 163 товарні групи.

У географічному розрізі ситуація протилежна до товарного розрізу, бо експорт є більш різноманітним за імпорт, оскільки Україна імпортує товари з 119 країн, а експортує до 146 країн.

До основних експортних товарів креативних індустрій належать меблі дерев'яні, шпалери, трикотажні вироби для меблювання, іграшки. До імпортних товарів - іграшки, люстри, дорожні сумки, трикотажні полотна, консолі для відеоігор, тощо.

Головними напрямами експорту креативних товарів є Німеччина, Російська Федерація, Польща, Данія, Білорусь, Латвія. Найбільшими постачальниками креативних товарів в Україну є Китай, Туреччина, Польща, Німеччина, Італія.

У 2019 р. експорт креативних товарів склав 0,51 млрд. дол. США. За останні роки спостерігається відновлення його обсягів, але все ще не досягнутий рівень 2013 р.

Експорт креативних послуг зріс на 68% до 5,4 млрд. дол. США порівняно з 2013 р. завдяки швидкому зростанню комп'ютерних послуг, тоді як експорт інших послуг все ще на 36,7% менше.

В структурі торгівлі креативні товари не відіграють суттєвої ролі і становлять 1% експорту і 1,5% імпорту. В той же час експорт креативних послуг в 2019 р. склав 30% загального експорту послуг та 6,1% імпорту.

Валова додана вартість зростає у всіх креативних індустріях, проте динаміка не є однорідною. ІТ є найбільшою креативною індустрією України, створивши в 2019 році 54% усієї валової доданої вартості креативних індустрій України.

Таким чином, креативні індустрії становляться однією з базових складових нової економіки, яка в сучасних умовах перебуває на стадії становлення та сутність якої полягає в використані останніх досягнень, розробок, інновацій, технологій у своєму функціонуванні, яке супроводжується зміною підходів та принципів до організації та управління бізнес -процесами, сприяє зміцненню та дає можливість зайняти ключові позиції нематеріальних факторів виробництва.

Висновки і пропозиції

креативний індустрія глобалізація економіка

В сьогоденні зростає розуміння значущості креативних індустрій для суспільства та економіки через поширення концепцій, ідей, навичок, знань, що сприяє розвитку інновацій, технологічному прогресу, підвищенню якості життя тощо. Зокрема, креативні індустрії є важливими рушіями економічних та соціальних інновацій в економіці. Вони підтримують інновації в багатьох інших секторах через надання креативних ідей для нових продуктів, креативних товарів та послуг, що використовуються у виробничих процесах, маркетингової підтримки інноваційних продуктів.

Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що креативні індустрії сприяють впровадженню нових ідей та технологій в інших секторах, підвищенню їхньої продуктивності та конкурентоспроможності та будуть забезпечувати довготерміновий економічний ріст і можуть стати одним з провідних напрямком стратегічного розвитку національної економіки України.

В подальшому, при вкладанні державних коштів в креативні індустрії для досягнення більш значного економічного ефекту, варто не просто збільшувати витрати на галузі і споживання їх продукції, а робити наголос саме на розвиток виробничої потужності цих галузей.

Список використаних джерел

1. Головінов О. М. Інноваційна активність і інноваційні процеси в національній економіці. Економіка та держава. 2013. No 6. С. 4-8.

2. Давимука С. А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови : монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2017. 528 с.

3. Державна служба статистики України

4. Закон України «Про культуру» № 2778-VI від № 2778-VI

5. Мержвинська А. М. Дослідження суті креативної економіки та тенденцій і проблем її розвит-ку в сучасних умовах. Проблеми системного підходу в економіці. 2016. Вип. 1(55). С. 125-129.

6. Покуліна А. А., Белоглазова К. В., Пакуліна Г. С. Розвиток креативної економіки в умовах протистоянні глобальній кризі. Економіка та управління національним господарством. 2019. Вип. 3(14). С. 76-82.

7. Покуліна А. А., Євсеев А. С. Інноваційна та креативна економіка як умова модернізації національного господарства України. Економіка та управління національним господарством. 2018. Вип. 16.

URL: http://www.economyandsociety.in.ua/joumal/16_ukr/30.pdf.

8. Розпорядження КМУ від 24 квітня 2019 р. № 265-р Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#Text].

9. Степанов А.А, Савина М. В. Креативная экономика: сущность и проблемы развития. Управление экономическими системами. 2013. No 12 (60). С. 104. URL: http://uecs.ru/marketing/ item/2667-2013-12-26-08-35-52.

10. Ушкаренко Ю. В., Чмут А. В., Синякова К. М. Креативна економіка: сутність поняття та значення для України в умовах европейської інтеграції. Економіка і суспільство. 2018. Вип. 18. С. 67-72.

11. Флорида Р Креативный класс: люди, которые меняют будуще / Р Флорида. - М.: Издательский дом «Классика-ХХ1», 2007. 355 с.

12. Хокинс Джон. Креативная экономика. Как превратить идеи в деньги. Пер. с англ. Москва : Издательский дом «Классика-XXI», 2011. 256 с.

13. Чорна М. В., Бредіхін В. М. Місце креативної економіки в системі відтворення сучасних потреб суспільства. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг.2016. Вип. 2(24). C. 60-74. http://unctad.org/ en/PublicationsLibrary/webditcted2016d5_en.pdf].

Размещено на Allbest.ru