Державно-приватне партнерство як інноваційна форма розвитку будівельної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державно-приватне партнерство як інноваційна форма розвитку будівельної сфери

О.О. Ланьо, здобувач

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку будівельної галузі розкривається у працях В. Гамалія. К. Мамонова. 0. Угодніково). М. Татар та ін. Методологічні засади ДПП знайшли відображення у працях О. Карого. К. Павлюка. Л. Гоиценко. С Науменковоїта ін.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Подальших досліджень потребує проблематика активізації розвитку будівельно) сфери, використовуючи інструмент ДПП.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад застосування ДПП у будівельній сфері шляхом виокремлення ключових факторів для максимізаи/ї позитивного синергетичного ефекту від такої взаємодії.

Викладення основного матеріалу. У статті проаналізовано поточні тренди розвитку будівельної галузі: обґрунтовано стримуючі чинники до використання ДПП у будівельній сфері: окреслено детермінанти результативного. ефективного та економічного партнерства

Висновки. Обґрунтовано детермінантні параметри модернізованої моделі державно-приватного партнерства у сфері будівництва: структуровано передумови її застосування.

Ключові слова: будівельна сфера: державно- приватне партнерство: інвестиції.

PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP AS AN INNOVATIVE FORM OF CONSTRUCTION DEVELOPMENT

О.О. Lan о, DegreeSeeker

Urgency of the research. The construction sector is one of the leading economic activities, because, in addition to creating a large number of job vacancies, it is also in close production relations with all parts of the economy. This actualizes the scientific search for ways to increase the business activity of the subjects of this industry.

Target setting. The permanent deficit of budget funds for high-cost infrastructure projects and relatively low indicators of development of the construction industry determine the urgency of establishing mutually beneficial relations between government and business on the basis of PPP.

Actual scientific researches and issues analysis. Problems of development of the construction industry are researched by V Gamaiiy. K. Mamonov. O. Ugodnikova. M. Tatar and others. Methodological principles of PPP are reflected in the papers of 0. Kary, K. Pavlyuk. L. Hrytsenko. $ Naumenkcva and others.

Uninvestigated parts of general matters defining. Further research is needed on the issues of intensifying the development of the construction sector, using the PPP tool.

The research objective. The aim of the article is to substantiate the conceptual foundations of the application of PPP in the construction sector by identifying key factors to maximize the positive synergistic effect of such interaction.

The statement of basic materials. The article analyzes the current trends in the construction industry: restraining factors to the use of PPP in the construction sector are substantiated: the determinants of effective, efficient and economic partnership are outlined

Conclusions. Determinant parameters of the modernized model of public-private partnership in the Heid of construction are substantiated: the preconditions of its application are structured.

Keywords: construction sphere: public-private partnership: investments

Актуальність теми дослідження

Будівництво - це унікальна сфера матеріального виробництва. Притаманні йому видові особливості зумовлюють високу інерційність у функціонуванні цієї галузі та окремих підприємств; обумовлюють дуже повільний процес змін і трансформацій. Найочевидніше це проявляється в умовах розгортання економічних і фінансових криз. При цьому зміни, що відбуваються у будівельній сфері, проявляються значно гостріше і протяжніше у часі, ніж у будь-якій іншій галузі народного господарства. Саме це й актуалізує науковий пошук способів підвищення ефективності функціонування розвитку суб'єктів цієї галузі.

Постановка проблеми. Наразі будівельна індустрія України зазнає значних труднощів, зокрема, частка галузі у ВВП України стабільно знижується. Так, якщо за результатами 2010 року вона становила 3,28%, то у 2018 році вже не перевищує 2,3%. Поряд з цим спостерігаються і позитивні зрушення - вперше з 2010 року будівництво станом на 01.01.2019 увійшло до списку прибуткових галузей України. Також стабільно щорічно знижується кількість збиткових підприємств будівельної галузі. Все це у сукупності обґрунтовує важливість застосування таких організаційно-економічних інструментів, які б могли посилити внутрішній потенціал підприємств будівельної сфери до сталого розвитку та максимально використати їх здатність до мультиплікування економічного ефекту. Останнє на основі зворотних зв'язків сприяє їх подальшому розвитку. У цьому контексті нам видається необхідним налагодження взаємовигідних взаємовідносин між державною та підприємствами будівельної сфери на основі державно-приватного партнерства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зауважимо, що проблематика розвитку будівельної галузі детально та різнобічно розкривається у працях В. Ф. Гамалія, С. А. Романчука та О. В. [1], К. Мамонова [2], О. Угоднікової [3], М. Татар [4], І. Л. Літовченка [5] та ін. Своєю чергою, методологічні засади державно-приватного партнерства знайшли відображення у працях О. Карого [6], К. Павлюка [7], Л. Гриценко [8], С. Науменкової [9] та ін.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Високо оцінюючи вклад науковців у розвиток зазначених наукових напрямів, поряд з цим подальших досліджень потребує вивчення проблематики формування таких підходів до активізації розвитку будівельної сфери із використанням інструменту державно-приватного партнерства, які б дозволяли максимізувати економічних ефект обох суб'єктів договірних відносин.

Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад застосування державно-приватного партнерства у будівельній сфері шляхом виокремлення ключових факторів для максимізації позитивного синергетичного ефекту від такої взаємодії.

Викладення основного матеріалу

Будівництво - це беззаперечно одна з ключових фондоутворюючих галузей, від розвитку якої багато у чому залежить формування національної економіки. Зокрема, це пов'язано з тим, що ця сфера економічних відносин тісно пов'язана з іншими галузями економіки завдяки ресурсе місткості будівництва. Так, за оцінками В. Ф. Гамалія, С. А. Романчука та О. В. Ткачука у будівництві використовується 10% продукції машинобудування, 20% прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Окрім цього воно споживає вироби хімічної промисловості (лаки, фарби, пластмаси), також для виробництва будівельних матеріалів потрібна велика кількість палива і води. Окрім цього, транспортні витрати у собівартості будівництва становлять біля 25% [1, о. 26]. Все це доводить, що будівельна сфера характеризується сильним синергетичним ефектом впливу на стан економіки країни загалом. Утім, з іншого боку, в умовах економічної стагнації саме будівельна галузь виступає своєрідним індикатором глибини економічного падіння. Більше того, чим сильніші прояви економічних кризових явища, тим повільніше будівельна галузь повертається на докризовий рівень розвитку.

Зауважимо, що станом на 01.07.2019 у сфері будівництва функціонує близько 27 тисяч підприємств із загальною чисельністю працівників 265 тисяч осіб (Табл. 1). За даними Державної служби статистики у січні-березні 2019 року за рахунок усіх джерел фінансування освоєно капітальних інвестицій на суму 108,3 млрд. грн. (з них 45,3 млрд. грн. або 41,8 % - інвестиції у будівництво), що на 17,8 % більше проти відповідного періоду 2018 року. Більше того, як засвідчують дані (Табл. 1), у 2019 році простежується позитивний тренд розвитку будівельної сфери, порівняно з показниками 2018 року.

Таблиця 1 Загальні показники стану будівельної сфери України станом на 01.07.2019

Джерело: Узагальнено автором на основі статистичних даних Міністерство розвитку громад та територій України

Своєю чергою, проведений аналіз динаміки обсягу виконаних будівельних робіт протягом 2010-2018 років дозволяє емпірично довести тісний взаємозв'язок між діловою активністю економічних агентів будівельної сфери та економічними умовами господарювання. Як видно з даних (Табл. 2) протягом 2013-2014 років спостерігалося різке зниження як загального обсягу виконаних будівельних робіт, так і будівництва будівель зокрема. Згідно з статистичними даними відновлення діяльності будівельної сфери розпочалося вже з 2015 року, що, на нашу думку, є сумнівним, а подібний тренд може бути викликаний макроекономічними чинниками, а саме кардинальною девальвацією гривні протягом 2014 року. Поряд з цим це не можна вважати суттєвим чинником для 2017-2018 років, що дозволяє говорити про певний існуючий потенціал сталого функціонування та розвитку цієї галузі.

Таблиця 2 Динаміка обсягу виконаних будівельних робіт протягом 2010-2018 років

Джерело: Розраховано автором на основі статистичних даних Державної служби статистики України

Поряд з цим, вважаємо, що одним з найбільш стримуючих чинників розвитку будівельної сфери України є недостатність інвестицій у цю галузь, що безпосередньо відображається на показниках капітальних інвестицій в основний капітал, до яких включається вкладання інвестицій в капітальне будівництво, реконструкцію та розширення як житлового, так і виробничого фонду країни (Рис. 1).

Рис. 1. Динаміка масштабів капітальних інвестицій у будівництво протягом 2010-2018 років

Джерело: Розраховано автором на основі статистичних даних Державної служби статистики України

Відмітимо, що розвиток будівельної галузі неминуче викликає економічне зростання у країні та сприяє вирішенню багатьох соціальних проблем.

Узагальнюючи все вищезазначене, вважаємо доцільним, як інструмент стимулювання притоку капітальних інвестицій у будівельну сферу розглядати державно-приватне партнерство. Відмітимо, що об'єктивний розвиток та ускладнення соціально-економічних відносин у всіх сферах економічного буття стимулює виникнення нових інтеграційних утворень, які мають на меті гармонізацію інтересів широкого кола економічних агентів, а також розробку механізмів взаємовигідної співпраці між ними з метою максимізації економічної ефективності певної діяльності. Загалом у XXI ст, зростає значимість формування системи партнерства як конструктивної взаємодії органів влади, бізнесу та некомерційних організацій при вирішенні соціально-економічних завдань, що простежуються у всіх сферах економічної діяльності, у тому числі будівництві.

Прикладом такої організаційної структури є державно-приватне партнерство, яке здійснює значний позитивний вплив на економіку за рахунок, з одного боку, зменшення навантаження на державний бюджет, а з іншого боку, створення додаткових можливостей для розвитку підприємництва, залучення інвестицій у реальний сектор економіки.

В аспекті вітчизняної будівельної сфери відмітимо, що у рамках реалізації державних житлових програм у 2019 році за рахунок бюджетних коштів фінансуються такі програми: «Надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла» (бюджетом передбачено фінансування в обсязі 100,0 млнгрн); «Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов» (50,4 млнгрн); «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» (41,0 млнгрн); «Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» (27,0 млнгрн). Однак, все це опосередковано впливає на інвестиційну підтримку будівельної сфери, а отже, не дозволяє забезпечити суттєвий вплив на рівень їх ділової активності.

Погоджуємося з позицією А. С, Корчагіної, що виняткове значення державно-приватного партнерства визначається у такому:

1) партнерство між державним та приватним підприємництвом дозволяє сформувати джерела фінансування національної інноваційної системи. Операційно це може бути реалізовано через впровадження в Україні інститутів розвитку. При цьому відмітимо, що головна відмінність інститутів розвитку від інших інститутів полягає у тому, що метою їх діяльності є позитивні зміни в економіці країни, її розвиток;

2) державно-приватне партнерство є потужним та перспективним інструментом розвитку інноваційної інфраструктури;

3) конструктивне партнерство держави і бізнесу нерозривно пов'язане з комплексним формуванням національної інноваційної системи, вбудованої в господарську систему країни;

4) особлива практична значущість державно-приватного партнерства полягає у його здатності сприяти подоланню технологічної відсталості, що, своєю чергою, стимулює асиміляцію наукових досягнень у господарську систему [10].

Аналізуючи зарубіжний підхід до застосування державно-приватного партнерства бачимо, що вибір галузі застосування цього інструменту суттєво різниться, що очевидно корелює з пріоритетами економічної політики країни, утім, всі вони прямо або опосередковано пов'язані з будівельною сферою, що пояснюється її тісною інтегрованістю з іншими галузями економіки, про що йшлося вище. Це обумовлює високий потенціал ефективності застосування такого інструменту у будівельній сфері.

Поряд з цим, існує низка принципових аспектів, які потребують детального вивчення та вирішення, а саме:

- виявлення умов діяльності державно-приватного партнерства у будівельній сфері та його нормативно-правового забезпечення;

-визначення сфер можливої реалізації державно-приватного партнерства в будівництві (житлове, нежитлове, інженерні споруди) між державним і приватним сектором на основі принципів інтелектуальної конкуренції та врахування ризиків;

- оцінки його ефективності та впливу на економічні показники розвитку будівельної сфери;

- розробки пропозицій щодо вдосконалення взаємодії та розвитку партнерства держави і бізнесу у будівельній сфері.

Як загальні передумови співпраці бізнесу і держави у рамках державно-приватного партнерства необхідно виокремити такі: політична стабільність, що встановлює спадкоємність соціально-політичного курсу і незмінність стандартів взаємодії; забезпечення збалансованості ризиків, які повинні бути адекватно розподілені між учасниками, тобто державою та приватним бізнесом, наприклад, будівельними компаніями. На наше переконання, саме останнє, тобто відсутність єдиної системи управління і механізмів оптимальної взаємодії між учасниками партнерства є основною причиною, яка стримує розвиток системи державно-приватного партнерства в Україні.

Також, не менш важливою передумовою розвитку державно-приватного партнерства є концептуалізація його сутності. Так, згідно з Законом України «Про державно-приватне партнерство» воно тлумачиться як співробітництво між державою та приватними юридичними особами. Своєю чергою, зарубіжними науковцями концепція державно-приватного партнерства розглядається з позиції проектного фінансування, тобто чітко виокремленого фінансового механізму, функціонування якого базується на специфічних принципах, методах та інструментах. Саме такий науковий підхід до тлумачення сутності та економічної природи державно-приватного партнерства видається нам доцільним до застосування.

Відмітимо, що унікальність державно-приватного партнерства у будівельній сфері полягає у тому, що, з одного боку, забезпечується позитивний результат для обох договірних сторін, а з іншого боку, його ефекти суттєво виходять за межі прямих інтересів як держави, так і приватних суб'єктів будівельної сфери. Так, до переваг застосування державно-приватного партнерства у будівельній сфері відносимо:

- успішне здійснення великих інфраструктурних проектів;

- розвиток інноваційних форм проектного фінансування;

- використання досвіду та професіоналізму приватного сектора при збереженні державного контролю над активами;

- стимулювання підприємницького мислення і впровадження передових методів управління в органах влади;

- розвиток розуміння і вибудовування дієвих відносин між бізнесом і владою.

Висновки

Отже, застосування державно-приватне партнерство у будівельній сфері, на наше переконання, стимулюватиме підвищення ділової активності суб'єктів цієї галузі. Вважаємо, що державно-приватне партнерство у будівельній сфері необхідно розглядати за такими сферами реалізації:

- у сфері інфраструктури (реалізація економічно-значущих інфраструктурних проектів);

-у соціальній сфері (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення соціальної інфраструктури, у тому числі спрямованої на підтримку соціально незахищених верств населення);

- у майновому комплексі (будівництво виробничих і невиробничих об'єктів нерухомості).

Також вважаємо, що основним пріоритетом застосування державно-приватного партнерства у сфері будівництва повинно бути його спрямування не на стабілізацію поточного стану, а, насамперед, на його модернізацію та передбачаючи таке: відповідність пріоритетним інноваційними напрямками розвитку економіки регіону; концентрацію зусиль на проривних напрямках розвитку будівельної галузі; створення та / або використання інноваційної продукції, технологій і методів; спрямованість на ресурсозбереження.

Це, своєю чергою, обумовлює необхідність формування інституційного середовища реалізації та розвиток інфраструктури державно-приватного партнерства відповідно до пріоритетів розвитку вітчизняної будівельної галузі. Проведене дослідження дозволяє сформулювати основні передумови розвитку модернізованого державно-приватного партнерства у будівельній сфері для забезпечення його результативності, ефективності та економічності для обох суб'єктів договірних відносин, тобто і держави, і підприємства будівельної галузі (Рис. 2).

Рис. 2. Компонента структура передумов розвитку модернізованого державно-приватного партнерства у будівельній сфері

Джерело; розроблено автором

Окрім вищезазначеного, для стимулювання розвитку державно-приватного партнерства необхідно: розробити стратегію запровадження державно-приватне партнерство з позиції системного підходу; створити інституцій но-правове, економічне та організаційне середовища; обґрунтувати підходи до оцінки результативності, ефективності та економічності застосування державно-при ватне партнерство у будівельній досліджень.

Література

1. Гамалій, В. Ф. Прогнозування розвитку національного будівельного ринку в умовах економічної кризи / В. Ф. Гамалій. С. А. Романчук. О. В. Ткачук // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2013. - № 4(24). - С. 25-29.

2. Мамонов, К. А. Планування потенціалу розвитку будівельного підприємства і К. А. Мамонов, О. І. Угоднікова // Єкономічни й а наліз. - 2013. - №13. - С. 311 -316.

3. Угоднікова, О. І. Інформаційно-аналітичне забезпечення оцінки потенціалу розвитку підприємств будівельної галузі: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. Наук : спец. 08.00.04 / О. і. Угоднікова. - Харків

Хар-кий нац. ун-т міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2016.-22 о.

4. Татар, М. С. Дослідження проблем розвитку ресурсного потенціалу будівельних підприємств України в умовах активізації факторів зовнішнього середовища і М. С. Татар н Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. - 2016. - Вип. 6(3). сфері, що стане об'єктом подальших наукових

5. Литовченко. И. Л. Горизонтыреволюции 4.0: маркетинговаядеятельностьстроительныхпредприятий / И. Л. ЛитовченкоИ Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. - 2017. - Вип. 25(1).-С. 159-163.

6. Карий, О. I. Проекта державно-приватного партнерства: ключові проблеми практичної реалізації / О. І. Карий, К. В. Процак. А. О. Мавріна // Економічний аналіз. - 2015. - Т. 20. - С. 35-44.

7. Павлюк, К. В. Сутність і роль державно-приватного партнерства в соціально-економічному розвитку держави 1 К. В. Павлюк, С. М. Павлюк // Наукові праці КНТУ. Економічні науки. - 2010. - Вип. 17. - С. 40-49.

8. Гриценко, Л. Л. Науково-методичний підхід до оцінювання ризиків інноваційних проектів державноприватного партнерства 1 Л. Л. Гриценко 11 Маркетинг і менеджмент інновацій. - 2015. - №1. -С. 96-106.

9. Науменко ва. С. Особливості оцінювання ефективності проектів публічно-приватного партнерства: зарубіжний досвід та українська практика / С. Науменкова, Я. Овсянниковаи Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2013. -№ 134.-С. 47-51.

10. Корчагина, А. С. Государственно-частноепартнерствокакважнаясоставляющаяинновационногоразвитияроссийскойэкономики / А. С. Корчагина11 ИзвестияСаратовскогоуниверситета. СерияЭкономика. Управление. Право. - 2011. - Т. 11,- Выл. 1. - С. 16-19. resursnohopotentsialubudiveinykhpidpryyemstvUkrayiny v umovakhaktyvizatsiyifaktorivzovnishnohoseredovyshcha [ResearchofUkrainebuildingenterprisesresourcepotentialdevelopmentunderactivationofenvironmentfactors]. Naukovyyw'snykUzhhoradskohanatsionalnohauniversytetu - ScientificBulletincfUzhhorodNationalUniversity, 25, 159-163 [inUkrainian].

References

1. Hamaliy, V. F., Romanchuk, S. A., 8 Tkachuk, О. V. (2013). Prohnozuvannyarozvytkunatsionalnohobudivelnohorynku v umovakhekonomichnoyikryzy [Forecastingthedevelopmentofthenationalconstructionmarketintheeconomiccrisis). WsnykBerdyanskohouniversytetumenedzhmentu і biznesu - BulletinofBerdyanskUniversityofManagementandBusiness. 4(24), 25-29 [inUkrainian).

2. Mamonov, K. A., Uhodnikova, О. I. (2013). Planuvannyapotentsialurozvytkubudivelnohopidpryyemstva [Planningofthepotentialforbuildingenterprisedevelopment], Ekonomichnyyanatiz - Economicanalysis, 13. 311-316 [inUkrainian).

3. Uhodnikova, О. I. (2016). Informatsiyno-analitychne zabezpechennyaotsinkypotentsialurozvytkupidpryyemstvbudivel'noyihaluzi [Information-analytical supportforassessingthedevelopmentpotentialofenterprisesintheconstructionindustry). Extendedabstractofcandidate'sthesis. Kharkiv: Kharkivskyynatsionalnyyuniversytetmiskohohospodarstvaim. О. M. Beketova [inUkrainian).

4. Tatar, M. S. (2016). Doslidzhennyaproblemrozvytku-С. 81-86.

5. Lytovchenko, I. L. (2017). Horyzontyrevolyutsyy 4,0: marketynhovayadeyatelnoststroytelnykhpredpryyatyy [Horizonsoftherevolution 4.0: marketingactivityofconstructionenterprises]. NaukovyyvisnykKhersonskohoderzhavnohouniversytetu - ScientificBulletinofKhersonStateUniversity, 25, 159-163 [inRussian].

6. Karyi, О. I., Protsak, К. V., &Mavrina A. O. (2015). Proekty derzhavno-pryvatnoho partnerstva: klyuchoviproblemypraktychnoyirealizatsiyi [Projectsof public-private partnership: keyissuesofpracticalimplementation]. Ekonomichnyyanaliz - Economicanalysis, 20, 35-44 [inUkrainian].

7. Pavlyuk, K„ Pavlyuk, S. (2010). Sutnist I rol derzhavno- pryvatnohopartnerstva v sotsial'no-ekonomichnomurozvytkuderzhavy [Essenceandroleofpartnershipofthestateandprivatebusinessisin socio-economicdevelopment], Naukovipratsi KNTU. Ekonomichni пайку - Scientificworksof KNTU. Economicsciences, 17, 40-49 [inUkrainian].

8. Hrytsenko, L. L. (2015). Naukovo-metodychnyy pidkhiddootsinyuvannyaryzykivinnovatsiynykhproektivderzhavnopryvatnohopartnerstva [Scientificandmethodicalapproachtoriskassessmentofinnovationprojectsofpublicprivatepartnership], Marketynh і menedzhmentinnovatsiy - Marketingandmanagementofinnovations, 1, 96-106 [inUkrainian].

9. Naumenkova, S. Ovsyannykova, Ya. (2013). Osoblyvostiotsinyuvannyaefektyvnostiproektiv pubiichno- pryvatnohopartnerstva: zarubizhnyydosvidtaukrayinskapraktyka [Featuresofevaluatingtheeffectivenessofpublicprivatepartnershipprojects: foreignexperienceandUkrainianpractice]. VisnykKyyivskohonatsionalnohouniversytetuimeniTarasaShevchenka - BulletinoftheTarasShevchenkoNationalUniversityofKyiv, 134. 47-51 [inUkrainian],

10. Korchagina, A. S. (2011). Gosudarstvenno-chastnoye partnerstvokakvazhnayasostavlyayushchayainnovatsionnogorazvitiyarossiyskoyekonomiki [PublicprivatepartnershipastheimportantofinnovativedevelopmentoftheRussianeconomy], izvestiyaSaratovskogouniversiteta - BulletinofSaratovUniversity, 11,16-19 [inRussian],

Размещено на Allbest.ru