Пандемія коронавірусу як основний ризик для туристичного бізнесу

Пандемия коронавируса как основной риск для туристического бизнеса

Сычова И.Ю., Терещенко Е.Ю., кафедра экономики Национального авиационного университета

Пандемия коронавирусной болезни в начале 2020 г. значительно повлияла на состояние и дальнейшее развитие практически всех сфер мирового хозяйства, в частности туризма. Однако любой кризис ведет не только к негативным последствиям. В статье рассмотрены новые возможности и вызовы серьезного испытания для всего туристического рынка. Среди этих возможностей и вызовов следует назвать ускорение процессов информатизации и цифровизации туристических сервисов, более активное внедрение современных технологий (например, искусственного интеллекта, смешанной и дополненной реальности), актуализацию индивидуального подхода к клиенту, а также экологического аспекта туристического продукта, расширение географии различных туристических маршрутов. Кроме того, становится важным такой фактор, как безопасность путешествий (особенно с учетом санитарно эпидемиологической обстановки места пребывания). Туристы станут отдавать предпочтение частным турам в малых группах на внутренних курортах. В статье рассмотрены конкретные меры государственной поддержки, предпринятые субъектами туристического бизнеса в нашей стране весной 2020 г., от эффективности которых во многом будет зависеть их достойный выход из этой ситуации. Очевидно, что после пандемии должны измениться мировосприятие и психология потребления в целом, кроме того, начнется новый этап конкуренции в туризме, который приведет к новому распределению ресурсов на этом рынке. Ключевые слова: туристическая индустрия, мировой экономический кризис, пандемия коронавируса, антикризисная стратегия, туристический бизнес, риск, управление рисками.

Annotation

Sychova I., Tereshchenko E., economics department of national aviation university

The coronavirus pandemic in early 2020 significantly affected the state and further development of virtually all areas of the world economy, including tourism. However, any crisis does not only lead to negative consequences. The article considers new opportunities and challenges of a serious test for the whole tourist market. These opportunities and challenges include accelerating the digitalization of travel services, more active introduction of modern technologies (artificial intelligence, mixed and augmented reality, etc.), updating the individual approach to the client, as well as the environmental aspect of the tourism product, expanding the geography of tourism routes. In addition, travel safety (including the sanitary and epidemiological situation of the place of residence) is becoming an important factor. Tourists will prefer private tours in small groups at inland resorts. The scientific novelty of this work lies in the proof of the need to concentrate the efforts of the state on supporting small and medium-sized businesses, while large business should become a support for the state, which has a significant resource for effectively bringing Ukraine into the post-coronavirus world. The article investigates the problems and changes in the tourism sector, the work of tourism enterprises during the epidemic, economic forecasts for the resumption of tourism business and alternative ways of tourism development during and after the coronavirus pandemic. Effective state regulation requires scientific and methodological support. Despite the intensification of research efforts aimed at analyzing tourism issues, certain aspects of government regulation in this area remain underdeveloped. There is a lack of work devoted to both the theoretical understanding of these issues and the development of scientifically sound practical recommendations for state regulation of the tourism industry at the national, regional and local levels. The article also examines the specific measures of state support taken by tourism businesses in our country in the spring of 2020, the effectiveness of which will largely depend on their decent way out of this situation. It is obvious that after the pandemic the worldview and psychology of consumption in general should change, in addition, a new stage of competition in tourism will begin, which will lead to a new distribution of resources in this market.

Key words: tourism industry, global economic crisis, coronavirus pandemic, anti-crisis strategy, tourism business, risk, risk management.

Постановка проблеми

Туристична галузь є специфічним і складним об'єктом управління. Через епідемію коронавірусу туристичний бізнес виявився майже паралізованим. Закриття зовнішніх кордонів і вжиття обмежувальних заходів в регіонах серйозно вдарили по галузі. Згідно зі звітом МВФ, прогнозоване падіння ВВП з квітня 2020 р. в Україні сягне позначки 7,7%.

Існують досить різні оцінки щодо подальшого відновлення глобальної економіки: від V-подібного сценарію, що передбачає відновлення економіки рівня 2019 р. вже у 2021 р., до більш тривалого відновлення та навіть довгострокової рецесії. Втрати української туристичної індустрії від початку поширення коро- навірусу вже до кінця першого півріччя склали близько 1 трлн. грн., а попит на тури впав практично до нуля.

Як існує туристичний бізнес в Україні під час пандемії коронавірусу?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку туристичної індустрії розглядалися в роботах таких українських учених, як Л.Д. Агафонова і Т.А. Городня, які сформулювали основні соціально-економічні проблеми розвитку туризму в Україні та стратегію розвитку туристичної індустрії України; О.С. Балашова, В.Г. Гуляєв, М.А. Жуков, В.А. Квар- тальнов, В.Ф. Кифяк, які розробили принципи розвитку туристичної індустрії в ринковій економіці.

У березні в Україні були введені обмеження на подорожі всередині країни до 31 травня. Великі туроператори призупинили продаж турів за кордон у зв'язку з рекомендацією тимчасово утриматися від відправки туристів на територію іноземних держав через поширення коронавірусної інфекції. Поточні тури довелося «заморозити», а заброньовані -- або скасувати, або перенести.

Туристична сфера практично зупинилась. Більшість турагентств працює дистанційно або повністю призупинила свою діяльність. На думку представників туристичного бізнесу, ситуація ускладняється тим, що сьогодні немає визначеності, невідомо, коли зміниться епідеміологічна обстановка в Україні і світі загалом. При цьому експерти схиляються до того, що якщо найближчим часом вдасться побороти епідемію, то відновлення внутрішнього туризму почнеться не раніше весни 2021 р. На тлі ситуації, що склалася, представники туристичного бізнесу визнають, що несуть фінансові втрати і змушені оптимізувати свої витрати щодо оренди, податків і заробітної плати співробітникам.

Складно спрогнозувати, скільки часу знадобиться на повне відновлення після періоду туристичного застою -- на це можуть піти роки. Можливо, через якийсь період держава сформує рішення для суб'єктів господарської діяльності щодо мінімізації витрат, але поки що конкретних пропозицій не сформовано.

Перш за все оператори до кінця карантину не беруть на себе ніяких зобов'язань перед своїми зарубіжними партнерами в рамках обсягів, тому що кожна сторона, плануючи свою роботу, передбачає певну кількість туристів, з якими буде працювати.

Після виходу з карантину першочерговою метою діяльності туроператорів стане відновлення колишніх обсягів. Це досить складне завдання, адже люди будуть подорожувати не так активно і здебільшого забажають відтермінува- ти поїздки [2, с. 70].

Далі настане етап переговорів з партнерами щодо коригування тих обсягів, які були заявлені і які з огляду на обставини не можуть бути виконані. Ще одним аспектом відновного періоду є робота з авіакомпаніями щодо обсягів по- льотних програм.

Якщо говорити про трансформаційні наслідки карантину, то тут можна спрогнозувати такі тенденції.

1) Оптимізований процес віддаленої роботи. Період дистанційної роботи зможе вказати на наявні організаційні та комунікаційні прогалини й стане стимулом для вдосконалення роботи в онлайн-режимі. Компанії відшліфують ці процеси, мінімізують витрати й зможуть безперебійно працювати без фізичного офісу.

2) Більше онлайн-опцій для клієнтів. Це дасть можливість впровадити повноцінне дистанційне обслуговування клієнтів.

3) Дезінфекція. Необхідно виконати посилення заходів, пов'язаних з дезінфекцією. Всі зони масового обслуговування людей тепер оснащені антисептичними засобами й частіше дезінфікуються. Клієнти будуть більш вимогливими до цих пунктів, а місце, де вони перебувають, має відповідати їхнім очікуванням.

Після карантину туроператорам доведеться працювати над тим, щоби простимулювати людей знову почати подорожувати. Очевидно, що головним інструментом в боротьбі за клієнтів є доступність. Причому туроператори будуть знижувати вартість з постійною оглядкою на конкурентів і намагатися зробити більш вигідну пропозицію навіть на шкоду прибутку, адже головною метою стане відновлення колишньої кількості клієнтів [4, с. 196].

Також будуть підключатися різні акції, нестандартні пропозиції від готелів, і тут у боротьбу увійдуть маркетологи, яким належить розробити стратегії для виділення туроператора на тлі десятків інших.

Якщо говорити про попит на послуги туро- ператорів, то він піде на спад через страх подорожей після пандемії та через матеріальне становище, яке обов'язково похитнеться у зв'язку з кризою. З першим допоможе боротися інформування клієнтів, а саме заяви офіційних джерел про позбавлення від хвороби, повну відповідальність приймаючої сторони та підтримку туристів в разі захворювання.

Про глобальні зміни в туристичній сфері ще зарано робити висновки, адже точно невідомо, коли закінчиться карантин і скільки триватиме криза. Ключове завдання зараз полягає в тому, щоби постійно тримати руку на пульсі і максимально підготуватися до старту повноцінної роботи.

Низка міжнародних організацій, конкретно МВФ, Всесвітній банк, ОЕСР, опублікувала свої економічні прогнози щодо наслідків кризи COVID-19 для світової економіки, серед яких найактуальнішим і найповнішим є звіт МВФ, опублікований у квітні 2020 р.

У табл. 1 наведено основні прогнозовані показники, викладені у цьому звіті [1, с. 22].

Згідно з цим звітом, у 2020 р. прогнозується падіння ВВП в Україні до рівня 7,7%, при цьому рівень безробіття сягне 10%. Очікується зниження рівня інфляції у 2020 р. як в Україні, так і в усьому світі.

За оцінками звіту, як Україна, так і решта світу, зможуть відновити свій економічний стан уже у 2021 р., проте повністю компенсувати негативні наслідки, завдані у 2020 р., неможливо. Прогнозується, що міжнародна економіка зможе досягти стану 2020 р. тільки у 2022 р.

Згідно з отриманими даними, у першому кварталі 2020 р. вже спостерігалося скорочення подорожей у 22%, а прибуття в березні впали до рівня 57% на всіх ринках. Це означає втрату 67 мільйонів міжнародних туристів і близько 80 мільярдів доларів США надходжень [3].

Далі доцільно переглянути, як стрімко зменшилась кількість українських та міжнародних туристів (рис. 1).

Сценарії базуються на моделях, що враховують різні паттерни відновлення для різних регіонів світу, де країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону спостерігатимуть зміни значно раніше, оскільки пандемія в цьому регіоні розпочалась набагато раніше, ніж у решті світу.

Окрім цього, сезонність в Азії є менш важливим фактором порівняно з іншими країнами, де більшість попиту спостерігається саме в період із червня до вересня [6]. Можемо зробити висновок, що існує зв'язок між рівнем ВВП та кількістю туристичних потоків.

Потенційні глобальні наслідки у 2020 р. (порівняно з 2019 р.) є такими:

— зменшення кількості прибуттів міжнародних туристів із 850 мільйонів до 1,1 млрд.;

— втрата експортних надходжень від туризму на суму близько одного трильйона доларів США;

— ризик втрати від 100 до 120 мільйонів робочих місць у сфері туризму [5].

Таблиця 1

Економічний прогноз МВФ, квітень 2020 р.

Бібліографічний список

1. Алексєєва Ю.В. Державне регулювання туристичної галузі України в контексті досвіду Франції. Одеса, 2005. 20 с.

2. Галасюк С.С. Удосконалення державного регулювання сфери туризму України. Одеса, 2007. С. 67-73.

3. Жукова М.А. Індустрія туризму. Москва, 2004. 200 с.

4. Лендєл М.А. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційно-туристичної сфери України та її регіонів. Ужгород, 2013. С. 196-199.

5. Hotel & Destination Consulting. Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку сфери туризму в Україні. 2019.

6. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації (UNWTO World Tourism Organization).

References

1. Aleksyeyeva Y.V. (2005) Derzhavne regulyuvannya turystych- noyi galuzi Ukrayiny v konteksti dosvidu Franciyi [State regulation of the tourism industry of Ukraine in the context of the French experience] (PhD Thesis), Odesa: Odessa Regional Institute of Public Administration National Academy of Public Administration the President of Ukraine.

2. Galasyuk S.S. (2007) Udoskonalennya derzhavnogo regulyuvannya sfery turyzmu Ukrayiny [Improving state regulation of tourism in Ukraine] (PhD Thesis), Odesa: Odessa Regional Institute of Public Administration National Academy of Public Administration the President of Ukraine.

3. Zhukova M.A. (2004) Industriya turyzmu [Industry of tourism]. Moscow: Finance and Statistics/ (in Russian)

4. Lendyel M.A. (2013) Problemy ta perspektyvy rozvytku rekreacijno-turystychnoyi sfery Ukrayiny ta yiyi regioniv [Problems and prospects of development of recreational and tourist sphere of Ukraine and its regions]. UzhNU “Karpatska vezha", vol. 1, no. 38, pp. 196-199.

5. Hotel & Destination Consulting (2019) Dorozhnya karta konkurentospromozhnogo rozvytku sfery turyzmu v Ukrayini [Roadmap for competitive development of tourism in Ukraine]. Kyiv: Analitychno-doslidnyczka organizaciya.

6. Oficijnyj sajt Vsesvitnoyi turystychnoyi organizaciyi (UNWTO World Tourism Organization).

Размещено на allbest.ru