Підвищення якості надання освітніх послуг як чинник конкурентоспроможності національної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Скорик Г.І. кандидат економічних наук, доцент,

Линник O.O. кандидат економічних наук, асистент

Савчук М.Ю. студентка

Анотація

Рівень і якість освіти є важливим фактором впливу на рівень загальної глобальної конкурентоспроможності України. Проведено аналіз кількісних і якісних параметрів освітніх послуг в Україні, зокрема проаналізовано і визначено проблеми реформування середньої освіти, основні напрями удосконалення шкільної освіти. Підкреслено важливість профільного спрямування процесу навчання, насамперед через взаємодію загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти. У зв'язку із характерною невідповідністю якості та напрямів професійної підготовки потребам роботодавців та особистим потребам, низькою престижністю робітничих професій визначено нові пріоритети державної політики у сфері професійно- технічної освіти з метою забезпечення гнучкості, мобільності та оперативного реагування на зміни ринку праці, залучення інвестицій у її розвиток, сприяння взаємовигідному соціальному партнерству закладів освіти, роботодавців та органів державної влади. Обґрунтовано причини неефективного використання Україною потенціалу щодо забезпечення конкурентоспроможності вищої освіти і визначено перспективи її подальшого реформування

Ключові слова: освіта, загальна освіта, професійно-технічна освіта, вища освіта, якість освітніх послуг, конкурентоспроможність освіти, економічне зростання, освітня реформа.

Аннотация

Уровень и качество образования является важным фактором влияния на уровень общей глобальной конкурентоспособности Украины. Проведен анализ количественных и качественных параметров образовательных услуг в Украине, в частности проанализированы и определены проблемы реформирования среднего образования, основные направления совершенствования школьного образования. Подчеркнута важность профильного направления процесса обучения, прежде всего через взаимодействие общего, среднего и профессионального (профессионально-технического) образования. В связи с характерным несоответствием качества и направлений профессиональной подготовки потребностям работодателей и личным потребностям, низкой престижностью рабочих профессий определены новые приоритеты государственной политики в сфере профессионально-технического образования для обеспечения гибкости, мобильности и оперативного реагирования на изменения рынка труда, привлечения инвестиций в развитие образовательной сферы, содействия взаимовыгодному социальному партнерству учебных заведений, работодателей и органов государственной власти. Обоснованы причины неэффективного использования Украиной потенциала по обеспечению конкурентоспособности высшего образования и определены перспективы дальнейшего его реформирования.

Ключевые слова: образование, общее образование, профессионально-техническое образование, высшее образование, качество образовательных услуг, конкурентоспособность образования, экономический рост, образовательная реформа.

Annotation

IMPROVING THE QUALITY OF EDUCATION AS A FACTOR OF INCREASING COMPETITIVENESS OF NATIONAL ECONOMY

Skoryk Halyna candidate of Economic Sciences, associate professor Lviv Polytechnic National University

Lynnyk Oleksandra candidate of Economic Sciences, assistant of Lviv Polytechnic National University,

Savchuk Maryna student of Lviv Polytechnic National University

The level and quality of education is an important factor for influencing Ukraine's overall global competitiveness. Despite the fact that Ukraine is characterized by a high share of the population with higher education, which is reflected in the UNDP Human Development Index Ranking, first of all, in terms of educational component: adult literacy rate (15 years old and above), educational enrollment rate (cumulative share of students) and education index, the low quality level of education is proved, which influences the rating of competitiveness of the domestic economy. The analysis of quantitative and qualitative parameters of educational services in Ukraine is carried out. Problems in the school education system, directions of secondary education reform and improvement of school education are analyzed and identified. The importance of industry-specific education is emphasized, first of all, through the interaction of general secondary and vocational (vocational-technical) education. Due to the important mismatch of quality and directions of vocational training to the needs of employers and personal needs, and to low prestige of the blue collar professions, new priorities of the state policy in the field of vocational education were determined in order to provide flexibility, mobility and prompt response to changes in the labor market, to attract investment in its development, promotion of mutually beneficial social partnership among educational institutions, employers and public authorities. The reasons for the inefficient use of potential of Ukraine for ensuring the competitiveness of higher education are substantiated and the prospects for its further reform are determined. The situation of higher education institutions is estimated, taking into account international and national ratings. As conducting educational reform and improving the competitiveness of educational services require adequate funding, the structure and dynamics of financing educational services are analyzed on level and the main problems and ways of their elimination are substantiated. The need to improve the system of motivation of scientific and pedagogical staff was emphasized.

Key words: education, general education, vocational education, higher education, quality of educational services, competitiveness of education, economic growth, educational reform.

Постановка проблеми

В умовах посилення процесів глобалізації економік країн світу та інформатизації всіх сфер суспільного життя особливого значення набувають проблеми підвищення конкурентоспроможності національної освіти. Пошук шляхів і розроблення механізму підвищення конкурентоспроможності України на ринку освітніх послуг вимагає аналізу та обґрунтування найважливіших проблем цієї сфери.

Особливої уваги вимагає проблема впливу освіти на економічне зростання, оскільки 7090% ВВП обумовлюється науково-технічним прогресом та інноваціями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна наукова література презентує ґрунтовні дослідження системи освіти, її впливу на економічне зростання країни. Питанням узгодженості фахової підготовки і потреб ринку, забезпечення якості освіти присвячені роботи О. Левченко, І. Царенко, П. Каянд, М. Барат, Р. Дайсон, Н. Авшенюк, А. Антошкіна, І. Каленюк, А. Колот, Е. Лібанова, І. Манцу- ров, М. Носуліч, Т. Полухтович, О. Грішнова, У.Я. Садова. Такі автори, як А. Амоша, А. Колот, Л. Федулова та інші, акцентують увагу на питаннях підвищення конкурентоспроможності вищої освіти в умовах глобалізаційних процесів ХХІ століття; А. Павленко, Л. Антонюк, Д. Іль- ницький, І. Карзун розглядають проблеми формування інноваційної моделі вищої освіти та ефективності державного її регулювання.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Зміни, які характеризують динамічний розвиток системи освіти, вимагають подальших досліджень проблем якості освітніх послуг на всіх рівнях із метою забезпечення високого рівня ефективності здійснюваних в освіті реформ.

Цілі статті

Мета статті -- на основі аналізу кількісних і якісних параметрів вищої і професійно-технічної освіти виявити ступінь відповідності компетентнісних характеристик випускників потребам роботодавців, виявити проблеми в системі шкільної освіти з метою реалізації профільного спрямування системи освіти та забезпечення ефективності її реформування на рівні шкільної, професійної і вищої, а також виявлення можливих напрямів підвищення конкурентоспроможності освітньої діяльності в Україні.

Виклад основного матеріалу

Економіка може зростати виключно за умов підвищення рівня освіченості працівників, задіяних у процеси суспільного виробництва. За результатами оцінок експертів, у економічно розвинених країнах у середньому 60% приросту національного доходу досягається за рахунок підвищення освітнього рівня населення та приросту знань. Результати досліджень А. Меддісона доводять пряму залежність між динамікою економічного розвитку країн і рівнем освіченості населення: збільшення видатків на освіту на 1% спричиняє збільшення ВВП країни на 0,35% [1, с. 37--43]. Ріст освіченості підвищує суспільну ефективність виробництва, зокрема, збільшення середньої освіти на 1 рік підвищує виробництво продукції на душу населення на 6%; щорічний приріст людського капіталу на 1% у вищій освіті забезпечує збільшення темпів росту ВВП на душу населення на 5,9% [2]. Ці дані підтверджені дослідженнями Організації соціального і економічного розвитку ( Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD), згідно з якими збільшення освіченості населення на 1 академічний рік забезпечує приріст економіки в країнах OECD на 5% у короткостроковому періоді та на 2,5% -- у довгостроковому [3]. Крім того, рівень і якість освіти є важливим фактором впливу на рівень загальної глобальної конкурентоспроможності України.

Для України характерною є висока частка населення з вищою освітою (99,7%), що відображено в рейтингу індексу людського розвитку ПРООН, насамперед щодо освітнього складника: рівня грамотності дорослого населення (віком від 15 років), сукупного коефіцієнта охоплення населення навчанням (сукупної частки учнів) та індексу освіченості [4]. Така ситуація відповідає потребам сучасної української економіки у працівниках, здатних виконувати найскладніші завдання, бути гнучкими, готовими удосконалюватися. За період 2015--2019 рр. спостерігається тенденція до збільшення частки населення як і з вищою, так і з професійно- технічною освітою (табл. 1).

Проте оцінювання глобальної конкурентоспроможності передбачає не тільки кількісні характеристики, а насамперед якісні. Міжнародні рейтинги виходять із рівня зарахування до середніх шкіл та вишів, а також якості освіти відповідно до потреб бізнес-середовища. Особливе місце у рейтингах займає наявність можливостей для навчання співробітників, враховуючи нагальність професійного росту.

Освіта в Україні об'єднує дошкільну, повну загальну середню, позашкільну, спеціалізовану, професійну (професійно-технічну), фахову пе- редвищу, вищу освіту та освіту дорослих, у тому числі післядипломну [6]. З 2020 року українські коледжі та технікуми почнуть надавати фахову передвищу освіту, що передбачено проектом закону «Про фахову передвищу освіту»[7].

Таблиця 1 Частка населення із різними рівнями освіти