Економіка і ціноутворення в туризмі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра «Економіки»

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Економіка і ціноутворення в туризмі»

Варіант № 2

Виконав (ла) студентка

Групи 1-ТР-1

Горбаха В.Ю.

Перевірив (ла)

Тарануха О.М.

Київ 2020



ЗМІСТ

1. Сутність ціни як економічної категоії

1.1 Функції ціни як економічної категорії

1.2 Ціна як економічна категорія. Економічний зміст і сутність ціни

2. Розробка культурно-пізнавального автобусного туру

2.1 Формування програми туру і прямих витрат на його організацію

2.2 Формування накладних витрат і проміжної собівартості туру

2.3 Формування загальної собівартості й кінцевої ціни туру

2.4 Розрахунок доходу від реалізації туру

2.5 Розрахунок фінансових результатів від реалізації туру

2.6 Оцінка ефективності розробленого туру

ціна економічна тур витрати собівартість дохід



1. Сутність ціни як економічної категоії

1.1 Функції ціни як економічної категорії

Ринок чистої монополії -- це такий тип побудови ринку, на якому продукцію пропонує один продавець. Підприємство-монополіст має задовольнити всіх потенційних покупців певного товару в межах даного ринку, і тому це підприємство ототожнюється з галуззю. В широкому розумінні монополія -- це така ситуація, за якої продавців (виробників) настільки мало, що кожний з них може впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну продукції, що реалізується.

Головними ознаками ринку чистої монополії є:

відсутність досконалих замінників продукції фірми-монополіста;

неможливість входження на ринок інших фірм;

велика кількість покупців на ринку;

досконала інформованість щодо цін, фізичних ознак товару, інших параметрів ринку.

Суб'єкт господарювання займає монопольне (панівне, домінуюче) становище на ринку товарів, якщо:

на цьому ринку немає жодного конкурента;

немає значної конкуренції внаслідок обмеженої можливості доступу інших підприємств на ринок;

частка підприємства на ринку продукції перевищує 35 % і суб'єкт господарювання не довів, що зазнає значної конкуренції.

Могутні капіталістичні об'єднання (у формі картелів, синдикатів, трестів, концернів), які виникають на базі концентрації виробництва і капіталу й зосереджують у своїх руках виробництво чи продаж певного товару для отримання максимальних прибутків.



Суть монополії

Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.[джерело?]

Історія монополії сягає сивої давнини. Згадку про неї знаходимо вже у старогрецького філософа Аристотеля. Він відносить її до «мистецтва наживати майно», зазначаючи, що «вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію».

Англійський філософ Томас Гобс описує монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, «метою яких є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном».

Монополістичні тенденції проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, але стають явними лише в XIX ст.

Види монополій

Протягом всієї історії розвитку монополій, вони були представлені різними видами, які можна класифікувати за такими ознаками:

За причиною виникнення

За такою ознакою можна виділити три основні види монополій -- природна, адміністративна, економічна.

Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відображає ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її основі -- особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива або небажана, бо при входженні в галузь інших фірм, витрати на виготовлення продукції зростуть. Причиною є економія від масштабу -- чим більше вироблено продукції, тим менша її вартість. Прикладом можуть служити енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт і т. д. У цих галузях існує обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство, і тому, природно, вони посідають монопольне становище на ринку. Ліквідація чи розукрупнення таких монополій економічно недоцільні. Найвища ефективність функціонування галузі забезпечується лише за умови наявності одного виробника чи дистриб'ютора (розподільника).

Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних органів. 3 одного боку, це надання окремим фірмам виключного права на виконання певного роду діяльності. Так голландській та англійській Ост-Індським компаніям на початку 17 ст. державою було надано виняткове право на торгівлю з Індією. 3 другого боку, це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підпорядковуються різним главам, міністерствам, асоціаціям. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт і між ними відсутня конкуренція. Економіка колишнього Радянського Союзу належала до найбільш монополізованих у світі. Домінуючою там була саме адміністративна монополія, передусім монополія всесильних міністерств і відомств. Більше того, існувала абсолютна монополія держави на організацію й управління економікою, яка базувалась на пануючій державній власності на засоби виробництва.

Найпоширенішою є економічна монополія. Її поява зумовлена економічними причинами, вона виростає на базі закономірностей господарського розвитку. Йдеться про підприємців, які зуміли завоювати монопольне становище на ринку. До нього ведуть два основні шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному зростанні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий -- набагато швидший -- базується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим чи іншим шляхом або поєднуючи обидва, підприємство досягає таких масштабів, коли починає домінувати на ринку. Воно переходить в іншу категорію підприємств: з розряду «статистів», що не грають істотної ролі і кожне зокрема не може вплинути на загальну ситуацію, до розряду «солістів», які фактично розігрують ринковий «спектакль».

За формою об'єднання капіталу

За формою об'єднання капіталу монополії поділяють на трести, синдикати, картелі, багатогалузеві концерни, конгломерати.

Картель -- це об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають свою власність на засоби виробництва і вироблений продукт, промислову і комерційну самостійність, і домовляються про частку кожного в загальному об'ємі виробництва, цінах, ринках збуту. Існує багато міжнародних картелів. Найвідоміший з них -- це картель Організації країн експортерів нафти (ОПЕК). Він намагається регулювати випуск нафти його членам, з метою контролювати ціну, щоб максимізувати групові прибутки.

Синдикат -- це об'єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений продукт, а значить, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатів збут товарів здійснюється загальною збутовою конторою.

Складніші форми монополістичних об'єднань виникають тоді, коли процес монополізації поширюється і на сферу безпосереднього виробництва. У цьому разі виникає необхідність об'єднання у межах однієї корпорації послідовних, взаємопов'язаних виробництв кількох галузей промисловості, тобто вертикальній інтеграції, або комбінування. Наприклад, у межах велетенських автомобільних корпорацій можуть об'єднуватися підприємства, що видобувають сировину, виплавляють сталь, виготовляють автомобілі та ін. На цій основі виникає така вища форма монополістичних об'єднань, як трест.

Трест -- це об'єднання ряду підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні і привласнювати відповідну частку прибутку.

Багатогалузевий концерн -- це об'єднання десятків і сотень різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого витрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює за іншими учасниками об'єднання фінансовий контроль.

Конгломерат -- це монополістичне об'єднання, утворене внаслідок поглинання прибуткових різногалузевих підприємств, які не мали виробничої й технічної спільності.

Причини виникнення

Причини виникнення монополій пов'язані передусім із змінами в технологічному способі виробництва. Передумовою цих змін була промислова революція кін. XVIII -- поч. XIX ст., технічні винаходи, поява нових галузей промисловості та швидкий розвиток виробництва в багатьох із них, насамперед, у легкій промисловості.

Через процес концентрації виробництва, коли підприємства, замість ведення між собою виснажливої конкурентної боротьби, укладають між собою угоду, тобто об'єднують і капітал.

Централізація виробництва -- це збільшення масштабів виробництва продукції в результаті об'єднання кількох підприємств в одне і загальним управлінням. (Щоб вижити в такій боротьбі, отримати більше прибутків).

Централізація капіталу -- це збільшення розмірів капіталу, внаслідок об'єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Наприклад: утворення акціонерних компаній.

Внаслідок дій держави (спеціальних або навмисних її кроків).

Поява акціонерної капіталістичної власності, коли індивідуальна приватна власність перетворюється на гальмо продуктивних сил. Це означає, що в кінці XIX ст. під впливом наукових винаходів (нові види двигунів і т. д.) потрібно було будувати такі заводи, які неспроможний був побудувати жоден капіталіст. Крім того, у цей час починається спорудження залізниць, інших великих об'єктів. Нагромадити необхідні кошти окремий капіталіст міг хіба через десятки років. Виникає необхідність у новій формі власності, яка б змогла швидко розв'язати ці проблеми. Нею стала акціонерна капіталістична власність, що виникла в результаті злиття, об'єднання декількох капіталістів.

Кризові явища в економіці.



2. Розробка культурно-пізнавального автобусного туру

2.1 Формування програми туру і прямих витрат на його організацію

На підставі вихідних даних розрахуємо собівартість туру до Германії тривалістю 6 днів / 7 ночей за різних варіантів розміщення в готелі з наданням харчування (сніданок). Кількість туристів у групі складає - 35 осіб.

Складемо програму культурно-пізнавального туру до Германії й подамо її у вигляді табл. 1.1.

Автобусні культурно-пізнавальні тури мають свої особливості. За даними туру можна побачити, що більшість екскурсій, що входять до складу туру, є факультативними, тобто вони реалізуються за додаткову плату.

Це пояснюється необхідністю:

? забезпечення цінової доступності базового туру (без вартості екскурсій);

? психологічними аспектами продажу: у першу чергу, для потенційного туриста є важливою ціна, а потім він намагається розібратися в нюансах самої програми;

? різноманітності екскурсійної програми під смак кожного туриста;

? дозування психологічних і фізичних навантажень залежно від стану здоровя, віку й витривалості кожного туриста. Автобусні культурно-пізнавальні тури передбачають велику насиченість обєктами відвідин. У звязку з цим туристи під час вибору туру прагнуть підібрати найбільш відповідну для них екскурсійну програму з урахуванням максимальних відвідин факультативних екскурсій, що реалізовуються виключно в місці перебування туристської групи за окрему платню. Проведення факультативних екскурсій можливе лише за наявності певної кількості охочих із числа учасників туру. За принципом організації факультативні екскурсії є радіальними поїздками з виїздом із конкретного туристського центру з подальшим поверненням до нього. Це необхідно, оскільки туристам, що не побажали поїхати на таку екскурсію, надається вільний день для самостійного вивчення туристського центру або відпочинку.

Таблиця 1.1

Програма культурно-пізнавального туру Геоманії на 6 днів / 7 ночей

Дні	Програма туру
1 День	Львів. Зустріч туристів на залізничному вокзалі 9:00- Виїзд до Германію, через кордон з Польшею 20:00-Прибуття до м. Берлін. 21:00- Вечеря. Розміщення в готелі.
2 День	8;30- Сніданок. 10:00 - Екскурсія в «Рейхстаг» 15.00 - Есурсія «Бранденбурські ворота» 19:00 - Вечеря в ресторані 22:00 -Ніч в готелі
3 День	9:30 - Сніданок. 10:00 - . Екскурсія «Музей острів» 14:00 - обід 17:00-Вільний час. 21:00 - Ніч в готелі
4 День	8:30 - Сніданок 9:00- Екскурсія до Берлінської стіни 14:00- Екскурсія до пергамського музею. 18:00- вечеря 19:00-Вільний час. 22:00-Ніч у готелі
5 День	8:00- Сніданок. 9:30-Екскурсія «Палац Шарлоттенбург» 14:00 -обід 16:00-Екскурсія до Берлінського собору 19:00 -Вечеря 20:00 Ніч у готелі.
6 День	8:30- Сніданок. 12:00-екскурсія «Жандарменмаркт в Берліні» 15:00- Відвідування Берлінського зоопарку 18:00- екскурсія в Французький собор 20:00-Ніч у готелі.
7 День	9 :00-Сніданок. 10:00- Виселення з готелю 10:30 - трансфер до автовокзалу 11:30 - Виїзд до Львову . 20:00- прибуття у Львів

Культурно-пізнавальний тур до Германії має загальну тривалість 6 днів/ 7 ночей.

Проаналізуємо послуги проживання та харчування, які надаватимуться туристам на території Германії (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Послуги розміщення й харчування на території Чехії

День перебування запрограмою	Місто	Послуги розміщення і харчування
1	Прага	Прибуття до готелю. Ночівля.
2	Прага	Сніданок у готелі. Ночівля.
3	Прага	Сніданок у готелі. Ночівля.
4	Прага	Сніданок у готелі. Ночівля.
5	Прага	Сніданок у готелі. Ночівля.
6	Прага	Сніданок у готелі. Ночівля.
7	Прага	Сніданок у готелі. Ночівля.
8	Прага	Сніданок. Виселення зготелю.

Розрахуємо вартість перебування в готелі залежно від умов розміщення (табл. 1.3).



Таблиця 1.3

Вихідні дані для виконання розрахунків

Варіанти розміщення в готелі (включаючи сніданок)	Сума, у.о.
2-місне розміщення (DBL)	24
1-місне розміщення в 2-місному номері (доплата / вартість) (SNGL)	6/30
3-й дорослий в номері (знижка 30%) (TRPL або DBL + EXB)	16.8
Дитина 2 - 12 років (2 доросл. + 1) - (знижка 50%) (СHLD)	12

Вартість перебування в готелі однієї людини за добу за двомісного розміщення розраховується за формулою:

Rn1 = R, (1.1)

де R - вартість двомісного розміщення з сніданком (24 у. о.).

Таким чином, вартість перебування в готелі для однієї людини за добу за двомісного розміщення складе:

Rn1 = 24 у. о.

Вартість перебування в готелі на 1 людину за добу за одномісного розміщення у двомісному номері (Rn2) проводиться наступним чином:

Rn2 = R + D1, (1.2)

де D1 - доплата за одномісне розміщення (6 у. о.).

Таким чином, вартість одномісного розміщення складе:

Rn2= 24 + 6= 30 у. о.

Для третього дорослого в номері (Rn3):

Rn3 = R *(1 - 0,3) (1.3)

Rn3 = 24 * 0,7 = 16,8 у. о.

Для дитини (при двох дорослих):

Rnр = R * 0,5 (1.4)

Rnр = 24 * 0,5 = 12 у. о.

Як уже зазначалося вище, автобусні тури культурно-пізнавальної спрямованості мають високу інформаційну насиченість. У зв'язку з цим такі тури не передбачають надання вечері (харчування «напівпансіон»), щоб уникнути прив'язки туристів до засобів розміщення у вечірню пору. Із цієї ж причини не доцільно включати до собівартості туру такі послуги, як користування міні-баром, міні-сейфом, які збільшують вартість кінцевого туру і не дають відчутного комфорту. У світовій практиці готельного бізнесу практично не пропонуються «одномісні номери». Стандартний номер передбачає двомісне розміщення. Тому розміщення туриста, який подорожує один, проводиться у стандартному двомісному номері. Готель має право встановлювати окремо вартість одмісного розміщення, керуючись власними фінансовими розрахунками. Проте переважно вартість одномісного розміщення варіюватиметься в межах 60 - 90 % від вартості двомісного номера. Практика підселення туристів європейськими готелями не використовується: підселення туристів можливе лише за узгодженням туроператора, турагента й туриста. ). Результати подамо у вигляді табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Собівартість перебування та харчування в готелі на 1 людину за весь тур

Варіанти розміщення в готелі	Вартість, у.о.
	За 1 добу	За 7 діб
2-місне розміщення (DBL)	24	168
1-місне розміщення в 2-місному номері (доплата / вартість) (SNGL)	30	210
3-й дорослий в номері (знижка 30%) (TRPL або DBL + EXB)	16,8	117,6
Дитина 2 - 12 років (2 доросл. + 1) - (знижка 50%) (СHLD)	12	84

Розглянуті вище витрати є прямими, тобто такими, що відносяться безпосередньо на даний тур. Окрім них, існують й інші: - вартість страхового полісу; - екскурсії, що входять до вартості туру. Вартість страхового полісу залежить від програми страхування, терміну перебування туристів у подорожі, розміру страхової суми, наявності й розміру франшизи (фіксована сума, яка при настанні страхового випадку виплачується туристом самостійно незалежно від розміру платежів страхової компанії), а також підвищуючих чинників (пенсійний вік туристів, активний відпочинок, тривалі перельоти і т. д.), і знижуючих чинників (наприклад, велика кількість осіб у групі). На сьогодні вартість страхового полісу в середньому варіюється від 0,5 до 1,5 у.о. на день. У нашому прикладі величина страхового полісу складає 0,5 у.о. на день.

Проаналізуємо характеристику й собівартість екскурсій, подану в табл.1.5. При цьому враховуватимуться тільки екскурсії, що входять до вартості культурно-пізнавального туру (без факультативних)

Невелика собівартість екскурсій пояснюється відсутністю або мінімальною вартістю проїзду до об'єктів показу, оскільки ця стаття витрат враховувалася у вартості проїзду на автобусі.

Таблиця 1.5

Характеристика й собівартість екскурсій

Дні	Обєкти відвідин	Кіл-ть годин	Собівартість на 1 особу, у.о.
1	Старе Місто та Єврейський квартал	4	2
2	Карлов Міст, площа Хрестоносців, Староміська площа,куранти Орлой і квартал Йозеф»(	3	3
3	«Кутна Гора»: поклади срібної руди, костьол Всіх Святих, кафедральний собор св. Варвари, Монетний двір	6	2
4	Карлові Вари - місто-курорт, відомий своїми цілющими водами.	4	3
5	«Фортеця Вишеград і Празький Град»: резиденція чеських правителів, кафедральний собор Св. Віта	4	4
6	«Чарівний вечір в казковому замку Сіхров»: колекція живопису і ремісничих колекцій	2	1
	Усього		15

При цьому об'єкти показу розташовані по ходу проходження туристського автобусу. Слід зазначити також, що при організації оглядових екскурсій загальні відомості про країну й коротку історичну довідку про об'єкти туристської привабливості по ходу проходження автобуса надає гід-екскурсовод, який є керівником групи. Проте, він не має права проводити екскурсії безпосередньо по місту або на об'єктах туристської привабливості. На це мають виняткове право екскурсоводи тієї країни, до якої здійснюється туристська поїздка. Оплата послуг екскурсоводів приймаючої країни також урахована в собівартості екскурсій (табл. 1.5).

2.2 Формування накладних витрат і проміжної собівартості туру

Окрім прямих витрат, слід враховувати й накладні, які належать до умовно-змінних і можуть бути розподілені на кожного туриста. До таких накладних витрат зараховують: вартість проїзду на автобусі за маршрутом, а також витрати на керівника групи. Вартість проїзду на автобусі за маршрутом умовно можна поділити на дві частини:

? проїзд з початкового пункту (м. Львів) до кінцевого пункту - місця основного перебування туристів (м. Прага) і назад;

? радіальні виїзди на екскурсії країною.

Собівартість заправки автобуса в дорозі при організації автобусних турів Європою варіюється в межах від 0,7 - 1,0 у.о. за 1 км.

У нашому прикладі цей показник складе 0,8 у.о. за 1 км. З урахуванням того, що загальна відстань складає 1880 км, а загальний пробіг автобуса, включаючи радіальні екскурсії, - 1900 км, то собівартість проїзду на автобусі на групу складе:

1900 * 0,8 = 1520 у.о.

Витрати на керівника групи

Слід зазначити також, що керівник закріплюється за групою туристів при організації турів, які передбачають пересування певним маршрутом з відвідуванням кількох міст (районів, регіонів, країн). Найчастіше керівник закріплюється за групою під час організації автобусних культурно-пізнавальних турів. При організації турів рекреаційного характеру (Туреччина, Єгипет, Туніс) або турів за іншими видами туризму, які передбачають розміщення й ночівлю в одному і тому ж місті, керівник за групою туристів не закріплюється. Проте, це не означає, що туроператор повністю ігнорує інтереси туристів під час відпочинку. На окремих етапах туристську групу супроводжуватимуть представники турфірми, які мають певну спеціалізацію: зустрічають туристів в аеропорту і супроводжують їх під час трансферів до готелю і назад; готельні гіди щодня протягом кількох годин перебувають в кожному з готелів, де розмістилися туристи. У різних країнах прийняті різні підходи до сплати готельних витрат і повного пансіону керівника тургрупи. Для деяких турів достатньо 10 - 15 туристів для того, щоб керівник групи отримав безкоштовне готельне обслуговування, включаючи харчування Проте можливий й інший варіант, коли такі пільги для керівника групи надаються за наявності у групі не менше 30 осіб. Тоді за меншої кількості групи для керівника необхідна купівля окремої путівки.

Витрати на керівника групи подані в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Витрати на поїздку керівника групи

Найменування статей витрат	Сума без сплати готельного обслуговування, у.о.	Сума із сплатою готельного обслуговування, у.о.
Страховий поліс (8 * 0,5)	4	4
Витрати на відрядження за 8 діб (8 * 30)	240	240
Перебування за умови одномісного розміщення	-	168
Разом	244	412

Розраховану суму витрат на керівника групи ділять на кількість осіб в туристській групі. Ця сума закладається у вартість туру в графі «Витрати на керівника групи».

Докладніше зупинимося на формуванні витрат із оформлення візи.

Усі країни з погляду процедури оформлення туристської візи для українських туристів умовно можна поділити на 3 категорії:

1 «візові країни», в'їзд на територію яких передбачає обов'язкове отримання туристської візи до початку поїздки - країни Шенгенської зони, США та ін.;

2 «умовно-візові країни», у яких туристам віза ставиться (вклеюється) у митних пунктах пропуску за місцем прибуття (в автовокзалах, аеропортах і т. д.) - Туреччина, Єгипет та ін.;

3 «безвізові країни», перебування на території яких із туристськими цілями не більше визначеного терміну (переважно 30 - 90 днів) не вимагає відкриття та сплати візи - Російська Федерація, Туніс, Чорногорія й ін.

Витрати на оформлення візи для туристської поїздки на територію першої категорії країн вимагає сплати консульського збору, величина якого буде різною для різних країн. Консульський збір - це сплата за послуги консульства конкретної країни за розгляд можливості відкриття візи на в'їзд до неї іноземного громадянина на певний проміжок часу. У разі відмови в дозволі на в'їзд консульський збір не повертається. Для в'їзду з туристськими цілями на територію другої категорії країн дозвіл консульства не передбачається. Туристи сплачують фактичну вартість візи, про що робиться відповідна відмітка в закордонному паспорті в митних пунктах пропуску. Оскільки представник компанії туристського оператора (керівник групи) здійснює поїздки з різними групами туристів на територію країн Шенгенського простору, йому доцільно одноразово оформити шенгенську мультивизу, що дозволяє без перешкод і багаторазово відвідувати територію цих країн. Витрати на оформлення візи належать до постійних і не враховуватимуться в собівартості кожного туру.

Витрати на відрядження для керівника групи визначаються, виходячи з системи забезпечення харчуванням у процесі поїздки. Сплату витрат на відрядження керівника групи умовно можна подати наступним чином:

? при забезпеченні 3-х-разовим харчуванням - 10 у.о. на добу;

? при забезпеченні 2-х разовим харчуванням - 20 у.о. на добу;

? при забезпеченні одноразовим харчуванням - 30 у.о. на добу;

? без забезпечення харчуванням - 40 у.о. на добу.

Окрім розглянутих вище прямих і змінних непрямих витрат, під час розробки туру мають місце й інші витрати (оренда офісу, заробітна плата, реклама і тощо), але вони не можуть бути з достатньою точністю розподілені за окремими турами й тим більше на кожного туриста, тому ми відносимо їх до постійних (умовно-постійних) і не враховуємо під час формування обмеженої собівартості турпродукту, що обчислюється за системою «direct-costing».

Визначивши прямі та накладні витрати за туром до Чехії, розрахуємо проміжну собівартість туру на 8 днів /7 ночей у табл. 1.7.



Таблиця 1.7

Проміжна собівартість туру до Чехії на 1 людину

Найменування статей витрат	Сума, у.о.
	2-місний	1-місний	3-й дорослий	2 дорос.+1 дит
Прямі витрати
Перебування та харчування	168	210	117.6	84
Страховий поліс	4	4	4	4
Екскурсії, що входять до вартості путівки	15	15	15	15
Усього	187	229	136.6	103
Накладні витрати без розподілу на кожного туриста
Вартість проїзду на автобусі за маршрутом	1520
Витрати на керівника групи (з обсл /без обсл.)	244 / 412

Розрахунки у вищенаведеній таблиці становлять проміжну собівартість туру, тому що накладні витрати в ній є загальними, не розподіленими на кожного окремого туриста. Витрати на керівника групи наведені в таблиці, виходячи з зазначених вище варіантів, коли керівник користується пільгами у приймаючої тур фірми (чисельник) і коли ці пільги відсутні (знаменник). Детальніше слід зупинитися на формуванні собівартості туру для дітей до 12 років. У практиці туристських фірм-операторів прийнято робити знижку для дітей до 12 років на весь туристський пакет. При цьому фактична знижка стосується в першу чергу розміщення в готелі і забезпечення харчуванням. Знижка на авіапереліт (квиток у літаку) може надаватися тільки при організації регулярних рейсів. При організації чартерних - знижки для дітей не передбачені. Також не передбачаються знижки на дітей при організації автобусних турів. Незначна відмінність ціни для дітей від ціни для дорослих, здебільшого, забезпечується туроператорами виключно за рахунок зменшення комісії турагентам. Тому в наведених прикладах також необхідно передбачити сплату повної вартості проїзду і трансферу для дітей. Сплата страховки на дитину також виконується в повному обсязі, а при організації поїздок до деяких країн страховка на дітей перевищує величину страховки для дорослих. При формуванні собівартості туру для дітей до 12 років, на екскурсії, що входять до нього, знижка не розповсюджується. При цьому знижка для дітей може передбачуватися на факультативні екскурсії з метою забезпечення цінової привабливості для їхніх батьків. У цьому випадку знижка на дитину може складати 25 - 50% від вартості факультативної екскурсії.

2.3 Формування загальної собівартості й кінцевої ціни туру

Для формування кінцевої ціни туру туристській фірмі-оператору необхідно визначити кількість місць (квоту місць), яка буде закріплена за нею в певний період часу (сезон) і яку туристська фірма зобов'язана заповнювати. При організації автобусних турів оптимальною кількістю місць для заповнення в готелі є від 30 до 50. Цей показник прив'язується до середньої місткості туристського автобусу. Припустимо, що туристська фірма-оператор «TUI» уклала договір на заповнення 30 місць із 2-ма готелями Чехії протягом періоду з 28.04 по 16.08. При цьому реалізація турів за напрямком «Чехія» здійснюватиметься не тільки в одному місті, а в кожному місті України, де є представництво туристської фірми «TUI». Слід пам'ятати, що договір про заповнення квоти місць укладається туристською фірмою-оператором тільки на популярні (масові) з точки зору туризму напрями. Для навчальних цілей, припустимо, що всі напрямки (за варіантами завдання) є масовими. Необхідно відзначити, що в кожен із періодів (місяців) може здійснюватися не один заїзд групи з 30 осіб (заїзд триває 8 днів, отже, у місяць буде 4 заїзди). Ураховуючи, що попит на відпочинок протягом сезону буде неоднаковим, потрібно враховувати середній коефіцієнт завантаження в кожному із заїздів. У табл. 1.8 подано розрахунок кількості обслугованих туристів за заїздами протягом сезону.

Таблиця 1.8

Визначення кількості обслугованих осіб за період

№ п/п	Заїзди	Коефіцієнт завантаження, %	Кількість обслуговуваних осіб за період
1	З 28.04. по 5.05.	90	27
2	З 06.05. по 13.05.	90	27
3	З 14.05. по 21.05.	80	24
4	З 22.05. по 29.05.	80	24
5	З 30.05. по 6.06.	80	24
6	З 07.06. по 14.06.	80	24
7	З 15.06. по 22.06.	80	24
8	З 23.06. по 30.06.	80	24
9	З 01.07. по 08.07.	80	24
10	З 09.07. по 16.07.	80	24
11	З 17.07. по 24.07.	80	24
12	З 25.07. по 01.08.	90	27
13	З 02.08. по 09.08.	90	27
14	З 09.08. по 16.08.	90	27
	Усього за період		351

Кількість обслугованих туристів за заїздами розраховується як добуток максимальної кількості туристів у групі (30 осіб) і коефіцієнта завантаження. Останній показник студенти обирають самостійно в рамках вказаного в завданні діапазону. У разі недозаповнення готелів, туристська фірма-оператор повинна буде сплатити неустійку, тобто всі заявлені за договором місця повинні бути сплачені. Для того, щоб покрити неустійку туристській фірмі-оператору необхідно врахувати в собівартості туру й цю особливість. Для цього необхідно розподілити як прямі, так і накладні витрати на заплановану кількість туристів за заїздами в табл. 1.9. При цьому розрахунки виконуватимуться на прикладі двомісного розміщення у двомісному номері як найпопулярнішого варіанту розміщення туристів у готелі.



Таблиця 1.9

Визначення загальної собівартості турів на основі обліку прямих і накладних витрат (за 2-місного розміщення)

Витрати	Кількість обслуговуваних осіб за заїздами
	Заїзд № 1,2 - 27 осіб	Заїзд № 3-11 - 24 особа	Заїзд № 12-14 - 27 особи
Прямі витрати	157	157	157
Накладні витрати в розрахунку на 1 людину
Вартість проїзду на автобусі за маршрутом (1520 у.о.)	56,3	63,3	56,3
Витрати на керівника групи
Без сплати готельного обслуговування (244 у.о.)	9,1	10,2	9,1
Із сплатою готельного обслуговування (412 у.о.)	15,3	17,2	15,3
Загальна собівартість туру, у.о.	222,4 / 228,6	230,5 / 237,5	222,4 / 228,6

Таким чином, кожен рядок накладних витрат був поділений на очікувану (плановану) кількість осіб за заїздами. Надалі всі розрахунки проводитимуться з урахуванням сплати готельного обслуговування керівника групи, оскільки в кожному з заїздів кількість туристів була менше, ніж 30 осіб. Для визначення кінцевої ціни туру необхідно до його собівартості також уключити норму прибутку й комісію турагентам. У практиці роботи туристських операторів, що реалізують автобусні тури культурно-пізнавальної спрямованості, прийнято виплачувати фіксовану комісійну винагороду за реалізацію турів. Розмір агентської комісії залежить від кінцевої ціни туру.

Кожен туроператор встановлює власну комісійну програму, визначаючи комісію під кожен конкретний тур. Але, систематизувавши інформацію різних тур операторів, можна виділити наступну залежність розміру комісійної винагороди від вартості туру (табл. 1.10).

При формуванні норми прибутку туроператора для автобусних турів на сьогодні можна виділити два підходи, що принципово відрізняються:

1) розмір норми прибутку фіксований і, як правило, дорівнює розміру комісійної винагороди або ж перевищує його на певний коефіцієнт. У таких випадках багато туроператорів використовують принцип «зростаючої норми прибутку». Чим ближче до виїзду бронюється і сплачується тур, тим вищою буде ціна, а її підвищення досягатиметься виключно завдяки підвищенню норми прибутку туроператора. При цьому розмір комісії турагента, вартість проїзду, проживання й інші складові залишаються незмінними;

Таблиця 1.10

Порядок виплати комісійної винагороди туристським агентам

п/п	Кінцева ціна туру, у.о.	Розмір комісії, у.о.
1	До 120	25-30
2	120-200	30-45
3	200-350	45-70
4	350-500	70-90
5	500-700	90-110
6	700-900	110-130
7	…	…

2) розмір норми прибутку визначається як відсоток від собівартості туру й може перебувати в діапазоні від 30 до 60 % (у період максимального попиту - Новий рік, травневі свята і т. д. може перевищувати 100%). Кінцева ціна туру в такому разі формується наступним чином:

Ц кін = С + Н пр + Ф ком, (1.5)

де Ц кін - кінцева ціна реалізації туру;

С - собівартість туру;

Н пр - норма прибутку;

Ф ком - фіксована комісія туристським агентам.

При цьому комісія утримується турагентом самостійно з коштів, отриманих від продажу туру від імені туроператора. Для визначення кінцевої ціни реалізації автобусних турів використовуватиметься другий підхід ціноутворення. Визначимо суму собівартості й норми прибутку (у нашому прикладі вона складає 30% від собівартості) туру, що розробляється (табл. 1.11).

Таблиця 1.11

Розрахунок суми собівартості й норми прибутку туру за 2-місного розміщення, у.о.

Показники	Заїзд № 1,2 - 27 осіб	Заїзд № 3-11 - 24 особа	Заїзд № 12-14 - 27 особи
Собівартість	228,6	237,5	228,6
Норма прибутку (30%)	68,6	71,3	68,6
Усього	297,2	308,8	297,2

Для визначення кінцевої ціни реалізації необхідно розрахувати розмір фіксованої комісії турагентам. Цей показник слід визначати з наступного співвідношення суми собівартості й норми прибутку (табл. 1.12). Усі отримані результати округляються до 5 у.о. (іноді до 10 у.о.) у більший бік.

Таблиця 1.12

Порядок сплати комісійної винагороди туристським агентам залежно від величини собівартості й норми прибутку

№ п/п	Сума собівартості й норми прибутку, у.о.	Розмір комісії, у.о.
1	До 90	25-30
2	90-155	30-45
3	155-280	45-70
4	280-410	70-90
5	410-590	90-110
6	590-770	110-130
7	…	…

На підставі вищенаведених даних, сформуємо кінцеву ціну туру до Чехії за двомісного розміщення (табл. 1.13).

Таблиця 1.13

Формування кінцевої ціни туру до Чехії за 2-місного розміщення

Показники	Заїзд № 1,2 - 27 осіб	Заїзд № 3-11 - 24 особа	Заїзд № 12-14 - 27 особи
Сума собівартості й норми прибутку	297,2	308,8	297,2
Фіксована комісія туристським агентам	80	80	80
Кінцева ціна туру	377,2	388,8	377,2
Округлена кінцева ціна туру	380	400	380

Не дивлячись на те, що сума собівартості й норми прибутку в різні заїзди відрізняється, на кожен тур здебільшого встановлюють однакову фіксовану комісію туристським агентам, яка в нашому прикладі була прийнята на рівні 80у.о.

2.4 Розрахунок доходу від реалізації туру

Розрахунок доходу від реалізації туру проводиться, виходячи з кількості обслугованих осіб за заїздами, кількості заїздів за період (сезон) і норми прибутку за кожен реалізований тур. Розрахунок доходу від реалізації туру за сезон поданий у табл. 1.14. При цьому враховуватиметься дохід від 2-місного розміщення як варіанту, що користується найбільшим попитом.

Кількість обслугованих осіб за період переноситься з табл. 1.8; норма прибутку в умовних одиницях - з табл. 1.11 (залежно від кількості обслугованих осіб). Дохід від реалізації туру визначається як добуток кількості обслугованих осіб за період і норми прибутку в умовних одиницях. Слід зазначити, що отримана величина доходу від реалізації туру за сезон не належить до діяльності окремого офісу туристського оператора, а є сумою від реалізації всіма представництвами (філіями) фірми по Україні.



Таблиця 1.14

Розрахунок доходу від реалізації туру за сезон за 2-місного розміщення

Заїзди	Кількість обслуговуваних осіб за період	Норма прибутку, у.о.	Дохід, у.о.
З 28.04. по 5.05.	27	68,6	1852,2
З 06.05. по 13.05.	27	68,6	1852,2
З 14.05. по 21.05.	24	71,3	1711,2
З 22.05. по 29.05.	24	71,3	1711,2
З 30.05. по 6.06.	24	71,3	1711,2
З 07.06. по 14.06.	24	71,3	1711,2
З 15.06. по 22.06.	24	71,3	1711,2
З 23.06. по 30.06.	24	71,3	1711,2
З 01.07. по 08.07.	24	71,3	1711,2
З 09.07. по 16.07.	24	71,3	1711,2
З 17.07. по 24.07.	24	71,3	1711,2
З 25.07. по 01.08.	27	68,6	1852,2
З 02.08. по 09.08.	27	68,6	1852,2
З 09.08. по 16.08.	27	68,6	1852,2
Усього за період	351		24661,8

Також слід ураховувати, що окремо узята філія туристського оператора «TUI» не змогла б самостійно забезпечити формування туристської групи в кількості 30 осіб із інтервалом 1 раз на тиждень. Проте, таке можливе з урахуванням спільної діяльності всіх підрозділів туристського оператора на території України.

2.5 Розрахунок фінансових результатів від реалізації туру

До поточних витрат із організації туру необхідно зарахувати частину річних (умовно-постійних) експлуатаційних витрат туристської фірми, із метою їхнього покриття за рахунок організації цього туру. Експлуатаційні витрати туристської фірми-оператора «TUI» за звітний рік склали 157 000 у.о. Частину цих витрат необхідно зарахувати до собівартості розробленого туру. Для того, щоб визначити, яку величину витрат туристська фірма повинна покрити за рахунок організації нового туру, необхідно визначити, яка питома вага у структурі продажів доводитиметься на його реалізацію. Припустимо, що у структурі продажів цей тур складе 8 %. Тоді 8 % від поточних витрат туристської фірми повинні зараховуватися на його собівартість. Також слід ураховувати адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати: 8 % від їхньої суми також зараховуватимуться на собівартість організовуваного туру. Результати розрахунків представимо в табл. 1.15.

Таблиця 1.15

Поточні витрати туристичної фірми за звітний період

Статті витрат	Сума, у.о.
Собівартість послуг	110000
Адміністративні витрати	13000
Витрати на збут	19000
Інші операційні витрати	15000
Усього	157000

На підставі проведених розрахунків можна визначити фінансові результати діяльності туристської фірми від організації туру. Подамо їх у вигляді табл. 1.16.

Таблиця 1.16

Фінансові результати від реалізації туру до Чехії за 2-місного розміщення

Показники	Сума, у.о.
Чистий дохід від надання послуг	24661,8
Собівартість послуг	11000
Валовий прибуток	13661,8
Адміністративні витрати	1300
Витрати на збут	1900
Інші операційні витрати	1500
Результат від операційної діяльності	8961,8
Податок на прибуток (18%)	1613,2
Чистий прибуток	7348,67

Валовий прибуток визначається як різниця чистого доходу від надання послуг і собівартістю послуг. Результат від операційної діяльності визначається як різниця між валовим прибутком і сумою адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Чистий прибуток визначається як різниця результату від операційної діяльності й податку на прибуток. Ставка податку на прибуток - 18 %.

2.6 Оцінка ефективності розробленого туру

Оцінка ефективності проводиться за допомогою розрахунку таких показників як чиста рентабельність продажів і чиста рентабельність витрат туристського продукту.

Чиста рентабельність продажів визначається як відношення чистого прибутку від реалізації туристського продукту до чистого доходу:

ЧРп=ЧП/ЧД *100, %, (1.6)

де ЧРп - чиста рентабельність продажів;

ЧП - чистий прибуток;

ЧД - чистий дохід від реалізації послуг.

ЧРп =7348,67/24661,8*100% = 30 %

Чиста рентабельність витрат визначається як відношення чистого прибутку до суми собівартості наданих послуг та інших витрат (витрат на збут, адміністративних витрат, інших операційних витрат):

ЧРв =ЧП/(С+Ів) * 100,% (1.7)

де ЧРв - чиста рентабельність витрат;

С - собівартість наданих послуг;

Ів - інші витрати (сума адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат).

ЧРв =7348,67/(11000+1300+1900+1500) *100%=46%

Ґрунтуючись на отриманих результатах розрахунків, можна зробити висновок про те, що розроблений фірмою тур до Чехії достатньо ефективний. Його реалізація дозволить туристичному оператору додатково отримати чистий прибуток у розмірі 7348,67 у.о.

Размещено на Allbest.ru