Особливості розвитку інфраструктури ринку праці Швейцарії

Размещено на http://www.allbest.ru

Хмельницький національний університет

Особливості розвитку інфраструктури ринку праці Швейцарії

Зуб Марія Ярославівна кандидат економічних наук, науковий співробітник

PhD in Economics, scientist at the Khmelnytskyi National University

Features of the development of labour market infrastructure in switzerland

Key factors of the success of the Swiss economy have been revealed by the author of the article. The peculiarities of functioning of institutions of labour market infrastructure in Switzerland have been investigated, advanced experience in this aspect has been singled out. The attention was focused on the current problems of labour market infrastructure development against the background of globalization processes, technological innovations, intellectual international migration and marginalization. The necessity of advanced experience using and adaptation of certain areas of the development of Switzerland's labour market infrastructure in Ukraine have been proved in the article.

Key words: infrastructure links of labour market, public employment service, regional employment centres, private employment agencies, temporary employment agencies.

Анотація

економіка праця швейцарія глобалізація

Розкрито ключові фактори успіху швейцарської економіки. Досліджено особливості функціонування інститутів інфраструктури ринку праці Швейцарії, виокремлено передовий досвід у цьому аспекті. Акцентовано увагу на сучасних проблемах розвитку інфраструктури ринку праці на тлі процесів глобалізації, технологічних інновацій, інтелектуальної міжнародної міграції та маргіналізації. Доведено необхідність використання передового досвіду та адаптації окремих напрямів розвитку інфраструктури ринку праці Швейцарії в Україні.

Ключові слова: інфраструктурі ланки ринку праці, державна служба зайнятості, регіональні центри зайнятості, приватні кадрові агентства, агентства з тимчасового працевлаштування.

1. Постановка проблеми

В сучасному світі тісний взаємозв'язок між соціально-економічною політикою та управлінням ринком праці розглядається як найважливіший каталізатор довгострокового економічного розвитку. Тому, на сьогоднішній день, актуальним є питання вивчення передового світового досвіду функціонування ринку праці високорозвинених країн, який обумовлений ефективним функціонуванням та його інфраструктури ринку праці. Особливої уваги потребує дослідження сучасного розвитку інституційної складової інфраструктури ринку праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми функціонування ринку праці високорозвинених країн світу та його інфраструктури були предметом дослідження таких українських та зарубіжних учених, як: Д. Богиня, В. Васильченко, О. Грішнова, Е. Лібанова, Ю. Маршавін, В. Нижник, В. Онікієнко, В. Приймак, О. Чернявська та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. У той же час, за межами існуючих досі досліджень залишається визначення особливостей функціонування інституційної складової інфраструктури ринку праці Швейцарії, виокремлення напрямів її розвитку на тлі процесів цифровізації та інтелектуальної міжнародної міграції.

Мета статті є вивчення досвіду функціонування та розвитку інфраструктури ринку праці Швейцарії та можливості його використання в Україні.

2. Викладення основного матеріалу

У ХХІ ст. швейцарську економіку визнано однією з найбільш соціально стабільних, конкурентоспроможних і успішних в світі. Швейцарська Конфедерація з 1848 р. - є федеративною парламентською республікою, основним принципом якої є повага до прямої демократії. Особливістю інституційної структури держави слід визнати - її розподіл, згідно принципу су- бсидіарності, на три рівні: федерацію, кантони та общини. Беручи до уваги принцип децентралізації, розподіл завдань у Швейцарії, зазвичай, розпочинається з рівня общин, далі - пошук рішень продовжується на рівні кантонів, вирішення питань вищої складності - переносяться на рівень федерації.

Ключовими факторами успіху даної країни, на думку експертів та вчених, є ліберальний ринок праці і міцне соціальне партнерство. У сукупності вони забезпечують привабливі інвестиційні та інституційні умови, які регулюють зайнятість та безробіття. Поліпшення доступу до існуючих і відкриття нових ринків є другим важливим аспектом. Основна увага тут приділяється забезпеченню двосторонніх відносин з ЄС і розширенню мережі вільної торгівлі. Швейцарські інноваційні, високоякісні продукти і послуги користуються попитом у всьому світі. Завдяки правильній економічній політиці, в Швейцарії можна спостерігати стабільно низький рівень безробіття, вище середнього рівень зайнятості й високий рівень добробуту [1].

Т ак, на ринку праці Швейцарії у 2018 році було задіяно - 84,2% населення у віці від 15 до 64 років, тобто з 2010 року цей показник зріс на 2,9%. Варто зазначити, що зайнятість на умовах неповного робочого дня в Швейцарії є більш поширеною, ніж в Європейському Союзі. І все більше матерів з маленькими дітьми продовжують працювати [2].

Рівень безробіття в Швейцарії у березні 2019 року знизився до 2,5% у порівнянні з даними у лютому 2019 р. (2,7%). Даний показник став найнижчим рівнем безробіття з листопада 2018 року, завдяки позитивному скороченню більшої чисельності безробітних. За період від 1995 р. до 2019 р. рівень безробіття в Швейцарії становив у середньому 3,26 %, досягнувши найвищого рівня (5,70%) у січні 1997 р. і рекордно низького рівня (1,5%) у травні 2001 р. [3].

Федеральний департамент з економічних питань, освіти та досліджень (WBF) проводить економічну політику, яка створює оптимальні умови для компаній, які розташовані у Швейцарії - від МСП до міжнародних корпорацій у всіх галузях. Департамент WBF має в цілому шість федеральних офісів і сім адміністративних офісів [4].

До основних федеральних офісів WBF відносять: державний секретаріат з економічних зв'язків SECO; державний секретаріат з освіти, досліджень та інновацій SERI; федеральне управління сільського господарства BLW; федеральне відомство з економічного землекористуванню BWL; федеральне управління житлового будівництва БВО; федеральне відомство державної служби ЗІВІ. Важливими адміністративними офісами WBF є: управління у справах споживачів БФК; ціновий моніторинг PU; інформаційно-сервісний центр WBF ISCeco; Innosuisse - Швейцарське агентство інновацій; Швейцарський федеральний інститут професійної освіти і навчання EHB та ін.

Ключовими інфраструктурними ланками ринку праці в Швейцарії є Державний секретаріат з економічних зв'язків SECO та Асоціація швейцарських органів влади на ринку праці (VSAA).

Державний Секретаріат Швейцарії з питань економіки (SECO) є федеральним урядовим центром експертизи з усіх найважливіших питань, що належать до економічної політики. Основним завданням установи є забезпечення сталого економічного зростання шляхом регулювання економічної політики. У Швейцарії, SECO діє як сполучна ланка між діловим, соціальним співтовариством і урядом[5].

SECO розробляє основи управління ринком праці у тісному взаємозв'язку зі соціальною та економічною політикою. До основних сучасних поточних проблем, які пов'язані з ринком праці, і на яких зосереджена робота SECO, слід віднести: нетипові трудові відносини, брак навичок у підлітків і літніх працівників, поєднання роботи і сімейного життя, а також питання міграційної і освітньої політики. Крім того, SECO регулярно проводить оцінку ефективності державних служб зайнятості та активних заходів на ринку праці.

Швейцарське управління ринку праці зосереджує свою діяльність над тим, щоб особи, які шукають роботу, були швидко реінтегровані в професійну діяльність. Крім цього, функціями даного управління є налагодження співпраці між різними інститутами ринку праці; захист працівників служб зайнятості; представлення Швейцарії при розгляді міжнародних справ тощо. Встановлено, що за допомогою політики ринку праці, SECO сприяє запобіганню та подоланню безробіття, а, отже, і збереженню соціального благополуччя. SECO підтримує розвиток збалансованої економіки Швейцарії, а також забезпечує захист прав трудящих. Водночас, швейцарське управління ринку праці несе відповідальність за прийняття Закону про агентство з працевлаштування (AVG). Партнерами державної служби зайнятості є кантони і регіональні центри зайнятості (RAV).

Регіональні центри зайнятості (RAV / ORP / URC) в різних кантонах по всій Швейцарії служать важливою сполучною ланкою між роботодавцями і претендентами на ринку праці. Регіональні центри працевлаштування RAV є громадськими установами та спеціалізуються на послугах з працевлаштування своїх громадян та громадян з країн ЄС. Метою RAV є швидке залучення безробітних осіб, які шукають роботу, до зайнятості на первинному ринку праці на довгострокову перспективу. Слід зазначити, що всі послуги центрів працевлаштування є безкоштовними.

Одним із функціональних обов'язків RAV є реєстрація претендентів і вакансій, а також розміщення і консультування здобувачів; а також сприяння заповненні зареєстрованої вакансії. Претенденти і працедавці, які шукають співробітників, отримують компетентну консультацію в RAV. В центрах зайнятості претендентам допомагають визначити свій професійний профіль і спільно підготувати індивідуальну стратегію подачі заявок. При необхідності, фахівці RAV допомагають претендентам в підвищенні їх професійної кваліфікації з метою активізації сприяння їх інтеграції на ринку праці регіону. Крім того, в RAV консультують роботодавців з питань публікації вакансій і створюють умови для швидкої зустрічі з потенційними тимчасовими або постійними співробітниками.

В Швейцарії до послуг роботодавців близько 130 RAV, де вони можуть отримати особисту консультацію консультанта з питань підбору персоналу. У RAV зареєстровані високо кваліфіковані фахівці, готові відразу ж приступити до постійної або тимчасової роботи. За бажанням роботодавця RAV пропонують послуги попереднього відбору персоналу за критеріями роботодавця, полегшуючи, таким чином, процедуру вибору. RAV також може опублікувати оголошення про вакансії на внутрішньому ринку праці, на власному сайті та / або на сторінках телетексту. Сайт соціального бюро працевлаштування (www.treffpunkt-arbeit.ch Fьr Arbeitgeber) вважається однією з найкрупніших бірж вакансій Швейцарії.

Співпраця роботодавців Швейцарії з регіональними центрами з працевлаштування не є єдиним джерелом в пошуку «вільних робочих рук і світлих голів». Для подолання «кадрового голоду» і ефективнішого пошуку кваліфікованої робочої сили роботодавці можуть скористатися такими способами як: оголошення в газетах або спеціалізованих журналах; пропозиції в Інтернеті; підтримка контактів з вузами (інтернет-платформи / ярмарки вакансій); залучення зовнішніх консультантів; «переманювання» у конкурентів (headhunting); запити у третіх осіб та ін.

Цінною інфраструктурною ланкою інфраструктури регіональних ринків праці Швейцарії є приватні кадрові агентства. Їхні консультанти з підбору персоналу надають послуги з пошуку висококваліфікованих фахівців і керівних працівників. Фахівці кадрових агентств беруть на себе основну частину роботи щодо підбору персоналу, зокрема: складають газетні оголошення, планують подачу інформації в засобах масової інформації, вибирають найбільш підходящі кандидатури. Однак, даний спосіб підбору персоналу - дорогий. Так, гонорар може становити від одного до декількох місячних окладів, передбачених для даної відкритої вакансії [6, с. 95]. В процесі дослідження виявлено тісний взаємозв'язок між кантонами, регіональними центрами зайнятості й приватними агентствами.

Рекрутери, хедхантери або консультанти-рекрутери також входять у інфраструктуру регіонального ринку праці Швейцарії, забезпечуючи зв'язок між потребою підприємств у кваліфікованих фахівцях й керівниках, та бажанням даних кваліфікованих осіб отримати престижну і привабливу посаду. Вони спеціалізуються на підборі персоналу методом прямого звернення і особистих контактів. Крім фірм, що спеціалізуються на підборі кадрів для певних галузей, на ринку представлені великі відомі фірми, які працюють на міжнародній арені, а також фірми преміум-сегменту, що здатні виконати складні завдання, знайти нетрадиційні рішення й вирішити глобальні проблеми. Наймати таких рекрутерів має великий сенс, якщо звичайні шляхи пошуку і підбору персоналу, такі як внутрішній пошук або оголошення в Інтернеті і газетах, не принесли результату.

Наступною складовою ланкою інфраструктури регіональних ринків праці є - агентства з тимчасового працевлаштування. Залучення персоналу до виконання тимчасової роботи на обмежений період часу через посередників вигідно при збільшенні кількості замовлень або під час відсутності постійних співробітників на фірмі. Агентства тимчасового працевлаштування домовляються з підприємством про погодинну ставку, яка зазвичай в 1,4-2 рази перевищує звичайну ставку за даний вид діяльності. При цьому необхідно враховувати, що оплачуються тільки дійсно відпрацьовані години і всі додаткові витрати по заробітній платі вже включені в погодинну ставку. Заробітну плату працівнику виплачує агентство, яке виконує роль тимчасового роботодавця, воно ж несе відповідальність за оплату соціальних і страхових відрахувань. Водночас, агентства тимчасового працевлаштування повинні отримати дозвіл на ведення своєї діяльності у відповідних кантональних структурах влади. Крім того, вони повинні внести значну суму в якості гарантії виплати грошових коштів, що належать працівникам [7; 8].

Згідно даних SЕСО ринки праці в Швейцарії ілюструють значні відмінності між регіонами. Важливими факторами, які впливають на регіональний розрив, є: різний рівень регулювання ринку праці; ментально-культурні відмінності населення в регіонах; невідповідність системи освіти потребам ринку праці. Так, система освіти в німецькомовній Швейцарії більш орієнтована на практику, що сприяє швидшому інтегруванню молоді в трудове життя; навчання робітників (іммігрантів) в західній Швейцарії не в повній мірі відповідають кваліфікаційним вимогам для заповнення посад.

Розвитку інфраструктури системи освіти в Швейцарії надається пріоритетне значення. Особливістю системи освіти в Швейцарії є те, що вектор розвитку освітніх програм у всіх адміністративно- територіальних одиницях є націленим на широке застосування практики в навчанні з метою розширення можливості працевлаштування. Згідно з даними рейтингу «Universitas 21», швейцарська система вищої освіти у 2019 році посіла друге місце в світі, поступившись лише США. Відразу за Швейцарією розташувалися Великобританія, Швеція і Данія. Порівняння національних систем вищої освіти за версією «Universitas 21» щорічно проводиться Мельбурнським університетом. Системи вищої освіти оцінюються за чотирма основними критеріями. Швейцарська система вищої освіти у 2019 р. отримала високі оцінки за такими напрямками, як міжнародні звязки і якість університетської освіти. Найвищий рейтинг в світі Швейцарія отримала за двома з них: «Ресурси» та «Зв'язки». «Ресурси» - це інвестиції уряду і приватного сектора у ВНЗ і наукові дослідження, що визначаються у відсотках від ВВП. «Звязки» - група показників, що оцінюють рівень співпраці з вищими навчальними закладами інших країн. До них відноситься частка іноземних студентів і статей, написаних спільно з міжнародними партнерами, а також ефективність взаємодії ВНЗ з іншими частинами суспільства. Швейцарія отримала високий бал саме завдяки добре налагодженому процесу передачі знань між компаніями та університетами [9].

У категорії «Результати» Швейцарія посідає третє місце в світі. До цього показника відноситься кількість наукових публікацій та їх вплив, якість вищої освіти в кращих університетах країни і частка населення з вищою освітою. У Швейцарії знаходяться такі видатні вищі навчальні заклади, як Швейцарська вища технічна школа Цюріха (ETH Цюріх) і її аналог в Лозанні (EPFL), які регулярно займають лідируючі позиції в міжнародних рейтингах. По четвертому основному критерію оцінки «Середовище» - Швейцарія посіла 12-е місце. Ця група показників призначена для оцінки середовища, в якій функціонують вищі навчальні заклади, включаючи, наприклад, частку учнів жіночої статі.

Однією з активних інфраструктурних ланок ринку праці в регіонах Швейцарії є торгівельні палати (Wirtschaftskammer / Chambre йconomique), які часто організовують профорієнтаційні заходи для професіоналів в кожному з кантонів. Кожна зацікавлена особа може знайти контактну інформацію в розрізі окремо взятого кантону на сайтах соціальних мереж, перш за все, на сайті «Meetup». Крім цього, безробітні особи про вільні вакансії в Швейцарії можуть дізнатися з онлайн-порталe «arbeit.swiss» і таких професійних сайтів, як «Linkedin», «Jobs der Woche», «Jobs der Woche», AIC - «American International Club of Geneva», «lp.experteer.ch» та ін.

Варто зазначити, що в Швейцарії безробітні можуть особисто звертатися до роботодавця, що значно збільшує їхні можливості при працевлаштуванні.

Важливою інфраструктурною ланкою ринку праці вважають - Федеральне статистичне управління Швейцарії (FSO). Основними завданнями федеральної статистики Швейцарії є - оцінка можливості працевлаштування і діяльності випускників вищих навчальних закладів. Ці завдання включають спільну роботу з кантонами, муніципалітетами, науковими колами, приватним сектором та соціальними партнерами, а також з іноземними та міжнародними організаціями для задоволення їх інформаційних потреб. Користувачі послуг FSO можуть звернутися до порталу «Swiss Statistics».

Швейцарську Асоціацію роботодавців (SAV) образно називають «голосом роботодавців» у бізнесі, політиці та громадськості. SAV є провідною асоціацію швейцарської економіки, яка об'єднує навколо себе 90 регіональних, галузевих організацій роботодавців та роботодавців окремих компаній. Загалом, Швейцарська Асоціація роботодавців представляє 100 000 малих, середніх і великих компаній, що винаймають близько 2 млн. співробітників з різних галузей економіки [10]. Країни ЄС і ЄАВТ користуються вільним пересуванням людей. Таким чином, працівники з цих країн мають ті ж права і переваги на швейцарському ринку праці, що і швейцарці. Завдяки нагляду за супутніми заходами (FlaM) проти неправомірного зниження рівня заробітної плати та умов праці в Швейцарії і спостереження за ринком праці Інститут вільного пересування людей і трудових відносин (PA) вносить важливий внесок в реалізацію Угоди про вільне пересування людей (FZA). У цьому контексті особливе значення мають супутні заходи, загальна декларація колективних договорів, нагляд за приватними агентствами зайнятості і боротьба з тіньовою зайнятістю [11].

Особливе місце на ринку праці займає Швейцарська федеральна інспекція праці (EKAS). До функцій даного інституту входить: контроль, координація і підтримка виконання правил щодо захисту працівників в кантонах, зокрема в галузі охорони здоров'я на робочому місці (відповідно до Закону про трудове законодавство ArG) і запобігання нещасним випадкам на виробництві (згідно закону про страхування від нещасних випадків UVG). Дана інспекція виконує функції ArG у всіх федеральних компаніях і UVG в тих, в яких SUVA (Швейцарська страхова компанія) не несе відповідальності. Федеральна інспекція праці також консультує роботодавців, працівників, кантони, спеціалізовані установи та інші зацікавлені сторони з конкретних питань. Для забезпечення узгодженого і одностайної правозастосування інспекція збирає і аналізує дані про нещасні випадки, з'ясовує потреби кантональних правоохоронних органів, формує плани перспективного розвитку та обирає інструменти для їх підтримки, навчає кантональні правоохоронні органи й консультує їх. Водночас, інспекція координує і підтримує рішення секторів гігієни праці та техніки безпеки на рівні кантонів, а також планує дії по конкретних секторах [13].

Основні інститути інфраструктури ринку праці Швейцарії представлено на рис. 1.

Рис. 1 Основні інститути інфраструктури ринку праці Швейцарії

Примітка: Розроблено автором на основі даних [1-12]

Інституційне забезпечення трудової інспекції Швейцарії представлено на рис. 2.

Рис. 2 Інституційне забезпечення трудової інспекції Швейцарії [14, с. 4]

Основними завданнями кантональних інспекцій праці є забезпечення дотримання трудового законодавства у всіх компаніях. Крім того, вони слідкують за дотриманням нормативно-правових актів з метою запобігання нещасним випадкам у сфері послуг; здійснюють контроль за дотриманням законів на робочому місці; інформують працедавців і працівників про розробки в області захисту прав працівників тощо.

Отже, на основі проведеного аналізу можна стверджувати, що інститути інфраструктури ринку праці Швейцарії є здатними реалізовувати соціально-економічну політику своєї держави. Попри весь позитивний досвід та сильні сторони ринку праці Швейцарії, Комітет сприяння розвитку ОЕСР рекомендує Швейцарії забезпечити умови щодо реалізації програм, які стосуються скорочення масштабів бідності і сталого економічного розвитку [15].

На думку міжнародних експертів, основними проблемами, до яких необхідно докласти зусилля для вирішення у майбутньому є: підтримання високих стандартів життя; доцільність підвищення продуктивності праці для довгострокового зростання; сповільнення імміграції, яке може погіршити дефіцит кваліфікації; нерозвиненість інфраструктур- ного забезпечення динамічної системи навчання та системи заохочення, яка передбачає навчання протягом життя [16].

Нами систематизовано основні проблеми функціонування регіональних ринків праці Швейцарії та окреслено напрямки розвитку їх інфраструктури, таблиця 1, [11; 15; 16].

Таблиця 1 Проблеми функціонування регіональних ринків праці (РРП) Швейцарії та напрямки розвитку їх інфраструктури

Висновки

Отже, ефективно функціонуюча інфраструктура і динамічний розвиток ринку праці в усіх регіонах Швейцарії мав і матиме фундаментальне економічне і соціальне значення. Такі проблеми, як цифровізація, швидке старіння населення, дискримінація та іміграція, є тими чинниками, які перевіряють на міцність успішну Швецьку соціально-економічну модель. Багато проблем, які наведені в таблиці 1, мають пряме відношення і до функціонування регіональних ринків праці України. Тому, на наше переконання, доцільним є використання передового досвіду з питань функціонування інфраструктури ринку праці Швейцарії та адаптації окремих напрямів її розвитку в регіонах України.

Список літератури

1. Economie Policies for Jobs, Prosperity and Social Security [Електронний ресурс]

2. Even greater participation by the Swiss population in the labour market [Електронний ресурс]

3. Switzerland Unemployment Rate [Електронний ресурс]

4. Федеральные ведомства и административные учреждения [Електронний ресурс]

5. SECO - The Centre of Expertise for Economic Policy [Електронний ресурс]

6. Рынок труда и трудовое законодательство 8 [Електронний ресурс]

7. HR Swiss [Електронний ресурс]

8. Асоціація кадрових агентств [Електронний ресурс]

9. Report on work: State employment service is ready [Електронний ресурс]

10. Brennpunkt Arbeitsmarkt [Електронний ресурс]

11. Свободное передвижение людей и производственные отношения [Електронний ресурс]

12. Verzeichnis Arbeitsvermittlung und Personalverleih [Електронний ресурс]

13. Eidgenцssische Arbeitsinspektion [Електронний ресурс]

14. EKAS SELBSTPORTRДT [Електронний ресурс]

15. Positive Bewertung der internationalen Zusammenarbeit der Schweiz durch die OECD [Електронний ресурс]

16. Офіційний сайт ОЕСР. Економічне дослідження Швейцарії [Електронний ресурс]

Размещено на Allbest.ru