Бюджетний дефіцит

Баланс бюджету і навіть перевищення бюджетних прибутків над видатками не варто розглядати в якості невід'ємною рисою здорової, що динамічно розвивається економіки. Світовий досвід показує, що на окремих етапах розвитку суспільства, в умовах, специфічних для кожної країни, цілком допустимим є бюджетний дефіцит;

Для покриття бюджетного дефіциту можуть використовуватися різноманітні форми державного кредиту. Робота друкарського верстата, що призводить до емісії, повинна розцінюватися як міра, що грубо порушує закони грошового обігу, а тому неприпустима. Дефіцит може покриватися тільки на позиковій основі шляхом розміщення на фінансовому ринку державних цінних паперів;

Для подолання бюджетного дефіциту необхідно “лікування” самої економіки, тому що без забезпечення динамізму в її розвитку і реально відчутної ефективності неможливо домогтися фінансової стійкості країни, які б прогресивні міри не застосовувалися при цьому.

Наслідком реальної незбалансованості бюджету стали: бюджетні взаємозаліки, система бюджетного планування і безліч інших факторів. Але розробка і послідовна реалізація мір, спрямованих на збільшення прибутків бюджету і скорочення його видатків, регулювання бюджетного дефіциту, цілеспрямоване керування його розміром у сукупності з іншими економічними антикризовими мірами, будуть сприяти її поверненню на шлях соціально-економічного розвитку і процвітання.

На жаль, в Україні існує ілюзія, що затвердження бездефіцитного бюджету працює або повинно працювати автоматично, тобто призводити видатки до реального споживання. Це працює в Америці, у Європі. Але не в Україні. В Україні вважається ознакою доблесті спожити більше чим можна. Це уже ввійшло в звичку, стало невід'ємною рисою нашого повсякденного життя”.

Таким чином, можна говорити про те, що існують шляхи подолання державного дефіциту навіть за умови фінансової кризи, проте потрібні певні ризики для їх реалізації, яких не завжди спроможний зробити Уряд.

Висновки і пропозиції

Бюджетний дефіцит виникає як результат кризових явищ в економічному та політичному житті держави і призводить до утворення й зростання державного боргу, у свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.

Однією з найбільш істотних причин дефіциту бюджету в Україні є розрив господарсько-економічних зв'язків країн, що входять до складу СНД; розпад фінансово-кредитної системи, зумовлений виходом із рубльової зони [9, 9]. До глибинних причин бюджетного дефіциту в Україні слід віднести спад виробництва і зростання витрат на виготовлення продукції, а також не виважена політика витрат у відношенні до державних доходів.

Важлива роль в бюджетному процесі належить виконанню бюджету. В його ході проводиться мобілізація коштів, передбачених законом про Державний бюджет, а також організація їх використання. Виконання бюджету - це забезпечення одержання доходів, передбачених у бюджеті і фінансування видатків. При цьому метою виконання бюджету є досягнення повної і своєчасної суми надходжень до бюджету. Видатки повинні здійснюватися в найбільш раціональних розмірах та формах і на основі їх ефективного використання.

Для мінімізації державних витрат і тим самим скорочення державного дефіциту можна запропонувати виконання таких заходів:

Відмовитися від участі держави у збільшенні статутних капіталів фінансово слабких банків, не виключати можливість банкрутства великих банків та обмежити підтримку дочірних структур ТНБ.

Вливання державних коштів у нежиттєздатні та малопотужні банки вестиме до витрат значних сум бюджетних коштів, проте не відіграватиме помітної ролі у процесах оздоровлення банківської системи загалом.

Вдосконалити механізм і процедури підтримки ліквідності банків.

При розробці правил рефінансування більшість центральних банків кризових країн намагаються дотримуватися «правила Бейгхоно», яке було сформовану ХІХ столітті. За даним правилом центральний банк повинен вільно надавати ресурси рефінансування банкам, які мають проблеми з ліквідністю, але лише під високоякісне забезпечення і за ринковими відсотковими ставками.

Ініціювати процес реструктуризації зовнішніх боргів корпоративних позичальників.

Даний крок є необхідним для відвернення загрози масових дефолтів фінансових структур в Україні, стабілізації платіжного балансу країни та зменшення тиску приватних боргів на державний бюджет.

Реструктуризація зовнішнього боргу традиційно вважається одним із методів врегулювання криз платіжного балансу і стабілізації фінансового стану постачальників.

Вставити граничний розмір дефіциту Державного бюджету на рівні, що не перевищує 3% ВВП, та скасувати положення ст. 85,80 і діючого закону про бюджет (яким Уряду надається право перевищувати планові позики залучення позик і безконтрольно нарощувати розмір державного боргу України.

Посилити роль внутрішніх ринкових позик у процесі фінансування дефіциту бюджету, запровадити ОВДП з плаваючою відсотковою ставкою, прив'язаною до темпів інфляції, перейти до випуску ощадних облігацій, які розповсюджуються серед фізичних осіб [19].

Світовою практикою визначається, що випуск державних облігацій з доходністю пов'язаною до темпів інфляції доречним інструментом запозичення у країнах з історією гіперінфляції або нестабільної інфляції.

Бюджетний дефіцит - це фінансове явище, що необов'язково відноситься до розряду надзвичайних подій. В сучасному світі немає держави, яка в ті чи інші періоди своєї історії не зіткнулася б з бюджетним дефіцитом. Однак якість самого дефіциту може бути різною:

дефіцит може бути пов'язаний з необхідністю втілення крупних державних вкладень в розвиток економіки. В цьому випадку він відображає не кризову течію суспільних процесів, державне регулювання економічної кон'юнктури;

дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин (війни, великомасштабних стихійних лих і т.п.), коли загальних резервів стає недостатньо і доводиться прибігати до джерел особливого роду;

дефіцит може відображати кризові явища в економіці, неефективність фінансово-кредитних зв'язків, нездатність правительства тримати під контролем фінансову ситуацію в країні.

Таким чином, існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання. Тому потрібно в Україні перш за все вирішити такі проблеми:

1) удосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

2) посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їхніх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну, за дотримання вимог податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

3) удосконалити інструменти залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення;

4) забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу способом розроблення й виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;

5) запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;

6) перейти від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання;

7) запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості [21].

Отже, зробивши аналіз по даній темі ми побачили, що бюджет нашої держави має дефіцит, який на протязі аналізуючи років помірно зростав. Звичайно, це призвело до негативних наслідків, зокрема до незабезпечення населення економічними благами.

Таким чином можна сказати, що Україні, яка бориться із бюджетним дефіцитом, на нашу думку, потрібно відмовитися від довгострокових чи короткострокових позик МВФ. Це можна пояснити тим, що даний орган диктує, куди витрачати ці кошти і повернення їх вкрай негативне для України. Адже долар, це валюта, яка нічим не підкріплена, а повернення потрібно буде здійснювати золотом чи землею.

Також Україні потрібно запроваджувати власне виробництво товарів, а не експортувати сировину, яка дешева, і імпортувати продукцію, виготовлену із цієї ж сировини.

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України.- К.: Велес, 2009.

2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік (із змінами, внесеними згідно із законами № 908-VI від 03.02.09, № 1080-VI від 05.03.09)».

3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=107-17

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=489-16.

5. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3235-15.

6. Алєксєєв І.В., Ярошевич Н.Б., Чушак-Голобородько А. М. Бюджетна система: навчальний посібник. - К.: «Хай-Тек Прес», 2008. - 376 с.

7. Базилевич В.Д. Баластрик Л.О. Державні фінансм: навчальний посібник, вид 2-ге, доп і перероблене/ За аг. Ред. Базилевича В.Д. - К.: АПКА. 2004. - 368 с.

8. Василик О.Д. - Теорія фінансів: Підручник/Василик О.Д. - К.: НІОС. - 2000. - 416 с.

9. Василик О.Д. Бюджетна система України: підручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк - К.: КНЕУ, 2004, 544 с.

10. Карлін М.І. Бюджетна система України: навч. посібник / М.І. Карлін - К.: Знання, 2008. -428 с.

11. Карлін М.І. Державні фінанси України: навч. посібник - К.: Знання, 2008. - 320 с.

12. Кудряшов В.П. Фінанси: навч. посібник / В.П. Кудряшов - Херсон: Олді-плюс, 2006. - 352с.

13. Оспіщев В.І. Фінанси: навч. посібник / В.І. Оспіщев - 2-ге видання, перероблене і доповнене.- К.: Знання, 2008.- 366 с.

14. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: навчальний посібник.- 2-ге вид., перероблене і доповнене/ Ю.В. Пасічник - К.: Знання-Прес, 2003.- 523 с.

15. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України: навч. посібник / Ю.В. Пасічник - К.: Знання, 2006.- 670 с.

16. Фещенко Л.В. Бюджетна система України: навчальний посібник/ Фещенко Л. В., Проноза П. В., Кузьминчук Н. В. - К. Кондор. 2008. - 440 с.

17. Уманців Ю.М. Глобальні фінансові виклики: світовий досвід та українські реалії// Ю.М. Уманців Ю.М. Фінанси України. - 2009. - № 1. - С. 73-85.

18. Вахненко Т. Політика державних запозичень та управління корпоративними боргами в умовах фінансової кризи// Т. Вахненко/ Економіст. - 2009. - № 3. - С. 48-51.

19. http://www.bank.gov.ua/.

20. http://kontrakty.com.ua/show/ukr/print_article/4/10200911585.html.

21. http://www.epravda.com.ua/news/49ba5c86357be/.

22. http://tsn.ua/ua/groshi/derzhavnii-borg-ukrayini-zmenshivsya.html.

Размещено на Allbest.ru