Економічне та маркетингове моделювання діяльності підприємства олійно-жирового підкомплексу з глибокої переробки горіху волоського

ECONOMIC AND MARKETING MODELING OF THE ENTERPRISE ACTIVITY IN THE OIL AND FAT SUB-COMPLEX FOR DEEP WALNUT PROCESSING

Summary. In the given paper, the economic and marketing modeling of sceneries of the enterprise activity in the oil and fat subcomplex for deep walnut processing is carried out. The stages of production and marketing activities of the enterprise from the garden planting or purchase of the processed raw materials to the sale of the processed raw materials and products obtained from walnut processing depending on the chosen business model are considered. A comparative analysis of profitability of the enterprise activity is carried out. The analysis of absolute values of indicators of income and profit under various business models of the enterprise activity is carried out. Possible ways of development of the used models are suggested. The results of the given paper are intended for the agricultural enterprises of Vinnytsia region.

Key words: еconomics, marketing, modeling, business model, profitability, walnut.

Ключевые слова: экономика, маркетинг, моделирование, бизнес-модель, рентабельность, орех грецкий.

Ключові слова: економіка, маркетинг, моделювання, бізнес-модель, рентабельність, горіх волоський.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими або практичними завданнями.

Виробництво горіху волоського в Україні в даний час є вигідним видом підприємницької діяльності на рівні фермерських господарств, що в останній рік перетворюється на системний вид бізнесу в масштабах країни. Так, у Вінницькій області існує низка невеликих фермерських господарств, що вирощують горіх на площах землі 10-15 Га і здійснюють його первинну переробку, а з 2015 році здійснюється закладення сотень Га сучасних, інтенсивних садів горіху волоського та фундуку із застосуванням технологій засадження міжряддя до часу виходу саду на проектну потужність. Вартість переробленої для подальшого використання в агропродовольчому ланцюгу сировини - ядра горіху волоського - коливається на ринку Європи від 4 до 9 € за 1 кг. Вартість продовольчої продукції, отриманої при переробці ядра горіху волоського, в олійно-жировому підкомплексі досягає 30 € за 1 л розфасованої горіхової олії та збільшується при врахуванні вартості продукції, що отримується при переробці відходів від основного виробництва ще на 5-10 € на кожен кг ядра горіху волоського.

При цьому, маркетинг продукції олійно-жирового підкомплексу з глибокої переробки горіху волоського в Україні та, зокрема, у

Вінницькій області залишається все ще дуже локалізованим - експортуються лише невеликі партії. Однак, міжнародний попит на харчові олії та інші харчові продукти отримані в результаті переробки горіху волоського, зростає. Кожен рік в Україні збирається понад 100 тис. т волоських горіхів. З них 6 тис. т дає Вінниччина. Дві третини цього врожаю спрямовується на експорт [5].

Глобальний ринок горіхової олії зростає з помірною швидкістю через широкий спектр можливостей її застосування [12]. Світовий ринок волоських горіхів є вельми специфічний, оскільки виробництво продовжує здійснюватися екстенсивним способом, а площа потенційно придатна для обробки землі обмежена: волоський горіх може нормально дозріває в області від 6 до 14% планети тільки. Земельні ресурси України входять у цю статистику.

Статистичні дані показують, що Україна займає сильну позицію в десятці найбільших експортерів горіхів у світі [11].

Інформація про стан імпорту та експорту показує, що Україна є чистим експортером олійних культур та олій, очищених харчових олій, різних відходів, залишків та інших продуктів [9].

Отже, вищесказане демонструє те, що Україна буде залучена до процесу диверсифікації світового ринку горіхів, олії та жирів, а також до інноваційного процесу в олійно-жировому підкомплексі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

В даний час, в наукових колах існує значний інтерес до проблем раціонального природокористування, забезпечення продовольчої безпеки, розробки нових технологій та продуктів, що висвітлюються в ряді наукових робіт [2, 10].

Вітчизняними вченими досліджуються можливості розширення потенціалу сировинної бази горіху волоського [1, 4], використання сировини у агропродовольчому ланцюгу створення вартості для підвищення конкурентоспроможності продукції олійно-жирового підкомплексу з глибокої переробки горіху волоського і створення функціональної харчової продукції [8].

Також, здійснюються спроби економічного обґрунтування доцільності закладення промислових, інтенсивних садів горіху волоського [7, 3].

Виділення невирішених раніше питань, що є частиною загальної проблеми, яким присвячується стаття.

За нашими спостереженнями олійно-жировий підкомплекс з глибокої переробки горіху волоського знаходиться на стадії народження із характерними їй невеликими обсягами виробництва (не значна кількість фермерів, що вирощують промислові сади), а також мало переробних підприємств (декілька приватних підприємців із обмеженою виробничою потужність від 10 до 100 л на добу). Прибуткові надходження мають місце у поодиноких підприємців, співпраця між ними не налагоджена.

Започатковане дослідження має на меті запропонувати комплексну та інтегровану інвестиційну модель розвитку підкомплексу олійно-жирової промисловості із глибокої переробки горіху волоського у Вінницькій області.

Формулювання мети статті (постановка завдання).

Загальна мета дослідження полягає у критичному аналізі підкомплексу олійно-жирової промисловості з глибокої переробки горіху волоського, визначенні та порівнянні рентабельності та прибутковості діяльності підприємств за різними сценаріями та бізнес- моделями в агропродовольчому ланцюгу створення вартості, що дозволить обгрунтувати стратегії розвитку суб'єктів. Дана робота є частиною дослідження, що має хронологічний та систематичний характер, присвячене проблемним аспектам підкомплексу в Україні та Вінницькій області зокрема в перспективі світової та національної динаміки.

Викладення основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

На сучасному ринку плоди горіху волоського можна використовувати в двох найбільш загальних напрямках: (1) очищені плоди для виробництва олійних культур і (2) очищені плоди для годування домашніх тварин та птахів, а також для виробництва продовольчої продукції. Насіння сортів олійних культур містить від 50 до 70 %% олії та до 40 % білку [8]. Сортовий горіх волоський, як правило, має відносно тонку шкарлупу, що залишається вільно прикріпленою до ядра - це дозволяє вирощувати досить наповнені ядром плоди. Наповненість ядром плодів не сортових горіхових форм становить 30-55 %%, наповненість сортових горіхів більш стала і складає 45-55 %% [1]. Плоди не сортових гібридів, як правило, відрізняються розміром, наповненістю плода ядром, товщиною шкарлупи та місткістю олії.

Для аналізу рентабельності на фермерському рівні та рівні переробників використовується спрощена валова маржа або рентабельність. Валова маржа характеризує відношення прямих витрат та валового прибутку до ціни реалізації. Валова маржа полегшує порівняння результатів, оскільки результати представлені у відносних одиницях.

Аналіз прибутковості базується на оптимальних показниках врожайності горіху волоського у Вінницькій області за різними сценаріями. Згідно основного сценарію - оптимальна врожайність горіху волоського досягнута завдяки застосуванню науково- виробничої практики. Врожайність горіху волоського є функцією двох чинників:

(1) Хороша агрономічна практика, така як схеми насадження (загущеність саду), запилювачі, формування й обрізання, формування крони, утримання грунту, боротьба зі шкідниками і хворобами, внесення добрив та зрошення, збір урожаю та післязбиральна обробка [4].

(2) Генетичний потенціал: районовані та селекційні сорти дають більші врожаї, ніж дикорослі сорти. Однак вони характеризуються більшими вхідними витратами [1].

Дані дослідження показують врожайність та продуктивність горіху волоського, як показано в таблиці 1 нижче.

Таблиця 1 Врожайність горіху волоського

Джерело: складено автором за [1, 3, 6, 7].

Таблиця 1 містить орієнтовні середні дані, що повинні бути досліджені в умовах конкретного фермерського господарства. Тим більше, що періоди, за які наведені дані врожайності, мають умовний характер. При правильному догляді за садом і за нормальних кліматичних умов, очікується, що врожайність саду буде зростати з кожним роком. Однак, для попередніх оцінок рівня рентабельності ланцюга створення вартості в олійно-жировому підкомплексі, такі дані можуть бути використані.

При аналізі рентабельності фермерських господарств проводиться порівняння.

Моделювання рентабельності здійснюється за сценаріями діяльності фермерських господарств в тих випадках коли вони продають ядро горіху волоського, і коли вони переробляють ядро і продають олію наливом та не перероблений

Таблиця 2

Загальний аналіз витрат фермерського виробництва горіху волоського на 10 Га саду до вступу в плодоношення

Джерело: адаптовано автором за [7].

Таблиця 3

Загальний аналіз витрат на догляд 10 Га саду до вступу в плодоношення

Як видно з таблиці 3, в перших чотири роки найбільша питома вага витрат відноситься на закладення саду де враховано вартість сортових саджанців та витрати на їх посадку. Найменші витрати відносяться на передпосадкову підготовку ґрунту та догляд за насадженнями в перший рік вегетації. горіховий макух з використанням бізнес-моделі В 2В.

Припущення, що зроблені при розрахунках в таблиці 2:

• розрахунки здійснено для схеми посадки горіху 10 х 10 м (100 саджанців на 1 Га);

• орієнтовна вартість 1 сортового саджанця, що районований за місцевими кліматичними умовами та починає давати плоди починаючи з 4-го року вегетації - 400 грн.;

• плата за землю - 1750 грн/Га;

• охорона: перші два роки - по 8 місяців, починаючи з 5-го року - по 3 місяці (під час збору урожаю);

• полив: 1 раз х 3 тижні х 30 л;

• період вступу саду в плодоношення - 2 роки.

Ґрунтуючись на даному аналізі витрат на підготовку, закладення саду та догляду за ним, нами здійснено моделювання рентабельності фермерського господарства за різними сценаріями стосовно моделі бізнесу.

Рентабельність виробництва (фермерський рівень): сценарій 1 при якому фермер продає ядро горіху волоського.

Припущення:

• розрахунки базуються на врожайності з одного гектару землі;

• загущеність саду приймається 150 дерев на Га для районованого сорту низькорослого скороплідного горіху волоського селекції Л.І. Жидовця виведеного у м. Вінниця;

• вихід ядра горіху волоського при його первинному переробленні становить 45%;

• ціна реалізації 1 кг ядра горіху волоського складає 150 грн.;

• врожайність горіхового саду змінюється за експоненційною функцією відповідно до базових точок врожайності, що відповідають віку саду - для даних, що наведені в таблиці 2.2 (0.625 т/Га для віку саду від 2 до 9 років, 2 т/Га для віку саду від 10 до 20 років та 10 т/Га для віку саду більше 20 років) така функція буде мати наступний вигляд:

у = 0,4475 * е 0Д 543'ж, (1)

де у - врожайність саду, х - вік саду. Достовірність апроксимації для даної моделі становить Д 2 = 0,9992;

• не враховуються витрати на збут та витрати на первинне перероблення горіху волоського (калібрування, чищення);

• рентабельність розраховується як відношення валового прибутку (ст. 6) до сукупних витрат на закладення та утримання горіхового саду (ст.2).

Результати моделювання рентабельності саду горіху волоського зведені в таблицю 4.

Таблиця 4 Аналіз рентабельності 10 Га саду при продажу ядра горіху волоського

Джерело: складено авторами.

В таблиці 4 в графі 7 наведений витрати при закладанні горіхового саду та витрати на його утримання до періоду плодоношення для більшої наочності строку окупності інвестицій при реалізації ядра горіху волоського. Врожайність горіхового саду відповідає даним таблиці 1 за віком саду.

Результати розрахунків показують, що при прийнятих припущеннях на 2 рік віку саду досягається позитивна рентабельність 332,06%, а на 3 рік відбувається повернення усіх інвестованих коштів та отримується прибуток від діяльності в розмірі 185,6 тис. грн. Середній приріст рентабельності після досягнення її позитивного значення складає 233 % в рік до віку 20 років, і досягає значення 4100% на 20 рік віку саду. Функція зміни рентабельності саду за прийнятими припущеннями має вигляд:

у = -9 * 10-7 * х 2 + 0,0083 * х + 0,9548, (2)

де у - рентабельність горіхового саду, х - вік горіхового саду. Достовірність апроксимації для даної моделі становить Д 2 = 0,9975. Графічне зображення наведене на рис. 1.

Рис. 1. Зміна рентабельності горіхового саду

* організаційні витрати складаються з витрат контролюючих служб та отримання дозвільних на забезпечення виробництва вимогам документів.

Рентабельність виробництва (фермерський рівень): сценарій 2 при якому фермер продає горіхову олію та горіховий макух.

Для даного сценарію можливими є дві бізнес- моделі: 1) коли фермер організовує виробництво олії та макуху на власному господарстві; 2) коли фермер віддає сировину на перероблення та отримує готову олію та макух. Кожна з даних бізнес-моделей при реалізації може мати свої переваги і недоліки, що повинні бути прийняті до уваги в процесі прийняття рішення про організацію бізнесу.

Перша модель, передбачає організацію спеціального виробничого підрозділу на господарстві, що повинен спеціалізуватись на переробленні ядра горіху волоського на олію та макух. Таким чином, при моделюванні рентабельності виробництва горіхової продукції, слід врахувати додаткові витрати, пов'язані з цим (таблиця 5).

Припущення:

• витрати на обладнання враховують придбання, транспортування, митне оформлення та монтаж основного виробничого обладнання, а також включають вартість та установку допоміжного виробничого обладнання;

• оплата праці розрахована у формі єдиної ставки місячної заробітної плати не залежно від обсягів виробництва;

• виробничі витрати включають витрати на електроенергію (тариф 201,399 коп/кВт) - 0,2 тис.грн./т горіхового ядра, матеріали та інструменти;

Припущення:

• розрахунки базуються на даних що до витрат, отриманих в таблиці 4;

• інвестиції у виробництво продукції з ядра горіху волоського здійснюються на другий рік заснування бізнесу та росту саду;

• вихід олії з ядра горіху волоського становить 42 %;

• витрати на перероблення горіхового ядра на олію та макух становлять 18 грн. на 1 кг ядра горіху волоського;

• вихід макуху горіхового при виробництві олії становить 48 %;

• ціна реалізації 1 кілограму горіхової олії становить 600 грн.;

• ціна реалізації 1 кілограму горіхового макуху становить 20 грн/кг.

Таблиця 5

Загальний аналіз витрат на виробництво олії з ядра горіху волоського

Таблиця 6 Аналіз рентабельності 10 Га саду при продажу олії та макуху горіху волоського

Результати розрахунків показують, що при прийнятих припущеннях на 2 рік віку саду досягається позитивна рентабельність 17,96%, а на 3 рік відбувається повернення усіх інвестованих коштів та отримується прибуток від діяльності в розмірі 179,104 тис. грн. Середній приріст рентабельності після досягнення її позитивного значення складає 282 % в рік до віку 20 років, і досягає значення 4640% на 20 рік віку саду. При цьому, організація виробництва олії та макуху з ядра горіху волоського забезпечує прибутковість саду вже з першого року плодоношення.

Друга бізнес-модель сценарію за якого фермер продає горіхову олію та горіховий макух передбачає аутсорсингову підтримку виробництва горіху, що полягає у оплаті послуг з перероблення горіху на продукти з доданою вартістю у спеціалізованого переробника.

Таблиця 7

Загальний аналіз витрат на оплату послуг виробництва олії та макуху з ядра горіху волоського

Джерело: власна розробка авторів.

Припущення:

• організаційні витрати можуть складатись з витрат на забезпечення умов виконання укладеного договору підряду на перероблення ядра горіху волоського на олію та макух;

• оплата послуг переробки ядра горіху волоського включає оплату транспортування сировини та продуктів її переробки, вантажно- розвантажувальних послуг, підготовки сировини до перероблення, тари, лабораторної експертизи якості отриманої продукції, інші виробничі витрати з перероблення ядра горіху волоського на олію та макух.

Припущення: * для контрактного виробництва олії горіху

• * на фермерському господарстві забезпечені волоського та макуху горіху волоського не умови для зберігання продукції та витрати на дані потрібно залучати додаткові інвестиції. заході не мають суттєвого впливу на характер зміни рентабельності та доходності проекту;

Таблиця 8 Аналіз рентабельності 10 Га саду при аутсорсинговій переробці горіху волоського на олію та макух

Результати розрахунків показують, що при прийнятих припущеннях на 2 рік віку саду досягається позитивна рентабельність 463,54%, а також відбувається повернення усіх інвестованих коштів та отримується прибуток від діяльності в розмірі 55,69 тис. грн. При цьому, середній приріст рентабельності після досягнення її позитивного значення складає 86 % в рік до віку 20 років, і досягає значення 1966% на 20 рік віку саду. При цьому, рентабельність підприємства на 14 рік стає рівною рентабельності підприємства у попередній ситуації, а далі починає сильно відставати: на 20-й рік різниця в рентабельності становить вже 2674%. Однак, в перших 14 років, сценарій обчислений в таблиці 8 все ж таки має значні переваги у отриманні прибутку.

При аналізі рентабельності малого та середнього бізнесу також доцільно визначити прибутковість на рівні переробки. На рівні переробки переробник купує ядро горіху волоського, переробляє та продає макух і горіхову олію наливом за моделлю В 2В.

Таблиця 9

Рентабельність виробництва (фермерський рівень): сценарій 3, коли переробник купує горіх волоський та продає олію і макух.

Припущення:

• в перший рік діяльності підприємство витрачає гроші на заснування виробництва (витрати відповідають наведеним в таблиці 5);

• для виробництва здійснюється закупівля не чищеного горіху;

• витрати на первинне перероблення горіху (чищення і сортування) не враховані;

• продуктивність обладнання 80 т/рік переробленої сировини або 33,6 т олії горіхової та

38,4 т макуху горіхового з урахуванням того, що кількість робочих днів у рік 250 р.д./рік, або 4000 год. (робота виробництва відбувається у дві зміни);

• вихід ядра при первинній переробці горіху волоського складає 45%, тому для отримання 80 т ядра горіху волоського необхідно закупити 180 т нечищених плодів горіху волоського.

При застосуванні бізнес-моделі обчисленої в таблиці 9 рентабельність виробництва вже у перший рік становить 267,62%, що дозволяє отримувати прибутки вищі, ніж за інших початкових умов протягом періоду від 12 до 16 років. Виробництво забезпечує повернення початкових інвестицій у перший рік роботи та отримання прибутку в розмірі 14489,6 тис. грн.

Прибуток залишається вищим ніж за інших початкових умов протягом періоду від 8 до 11 років.

Результати розрахунків при здійсненні порівняльного аналізу різних сценаріїв та моделей бізнесу при впровадженні проекту із виробництва та переробки горіху волоського в олійно-жировому підкомплексі наведені в таблиці 10.

Таблиця 10 Результати реалізації різних сценаріїв та моделей бізнесу при впровадженні проекту із виробництва та переробки горіху волоського

Джерело: складено авторами.

Дані, наведені в таблиці 10 свідчать про те, що сценарій переробки горіху волоського має ряд переваг, що за своїми властивостям може значно переважати над недоліками при розгляді функціонування бізнес-моделі. Дохід отриманий за перших 20 років реалізації проекту з виробництва в олійно-жировому підкомплексі з переробки горіху волоського за сценарієм 1 та сценарієм 2 має порядок 104 тис. грн., при цьому в результат реалізації проекту за сценарієм 3 порядок доходу має 105 тис. грн. Слід зауважити, що навіть за більш суворих обмежень введених у початкові умови сценарію 3, цей порядок не змінюється, що свідчить про високу ефективність такого підходу. Характер зміни доходності проекту за різними сценаріями наведено на рис. 2. а та 2. б.

Рис. 2. Дохід від реалізації проекту: а) для сценаріїв 1 та 2; б) для сценарію 3.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розробок за даним напрямом

В результаті проведеного аналізу прибутковості діяльності підприємства олійно-жирового підкомплексу з глибокої переробки горіху волоського, можна зробити висновок, що підприємство є високорентабельним, як це можна побачити з таблиць 4, 6, 8 та 9 за рахунок отримання додатного валового прибутку. Прибутковість виявляється вищою, коли фермер збільшує додану вартість та продає горіхову олію та макух. Пасивне зростання прибутковості горіхових фермерських господарств може бути викликане збільшенням поточної ціни на ядро горіху волоського та продукцію його переробки. Активний розвиток підприємництва можливий в напрямку створення власної торгової марки та виходу на споживчий ринок та використання моделі В 2С.

В подальшому, запропонована модель може бути удосконалена шляхом врахування додаткових чинників та умов:

- перероблення горіху доцільно здійснювати у відповідності до його сортності, оскільки кондитерський горіх можна продавати за досить високою ціною без понесення додаткових витрат на подальше перероблення;

- прибутковість підприємства буде більшою, ніж в запропонованій моделі, якщо врахувати ціну збуту макуху горіхового;

- прибутковість підприємства буде більшою, якщо забезпечити перероблення шкарлупи горіхової на біопаливо і його збут;

- збільшення виробничої потужності призведе до зростання доходності підприємства;

- розвиток моделі В 2В у модель В 2С, розроблення власної інноваційної функціональної харчової продукції з плодів горіху волоського та вихід на споживчий ринок із власною торговою маркою може значно збільшити рентабельність виробництва. При цьому, аналіз витрат повинен бути доповнений витратами на маркетинг та, зокрема, збут.

Для досягнення поставленої в роботі мети було використано підхід аналізу підкомплексу, що надав можливість отримати системний погляд на різні етапи взаємодії, пов'язані зі створенням продукції від заготівлі сировини до виробництва споживчих товарів. Даний підхід дозволяє отримати результати корисні для учасників агропродовольчого ланцюга створення вартості на різних рівнях, а також для тих суб'єктів, що беруть участь у прийнятті рішень. Таким чином, підхід до аналізу підкомплексу забезпечує основу для секторальних дій. Перспектива агропродовольчого ланцюга гарантує, що ці дії не обмежаться локальним рівнем. Це забезпечить полегшення зв'язків із глобальною (зовнішньою) економікою. Такі зв'язки включають вдосконалення інфраструктури, доступність кредитів, засоби маркетингу та комплекс послуг, необхідних для здійснення торгівлі.

Список використаних джерел