Оцінка взаємозв'язків між трудовим потенціалом та соціально-економічною ситуацією у Волинській області

трудовий потенціал економічний волинський

Інтегральний коефіцієнт трудового потенціалу адміністративно-територіальних одиниць Волинської області

* Розраховано авторами.

Для визначення взаємозв'язків між ТП та рівнем соціально-економічного розвитку було обчислено коефіцієнти парної кореляції між ІКТП та 165 показниками соціально -економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць. Усі показники умовно поділені на 4 великі групи: демографічні (48 показників), соціальні (61 показник), економічні (44 показники), еколого -географічні (12 показників). Ці показники можна вважати й чинниками формування трудового потенціалу регіону. Трудовий потенціал регіону формується під дією низки чинників й одночасно бере участь у формуванні загальної соціально-економічної ситуації в регіоні. Тобто, прослідковується двосторонній взаємний вплив. Високі коефіцієнти кореляції (часто понад 0,8) характерні для абсолютних показників. Це мало б свідчити про тісний взаємозв'язок між трудовим потенціалом та показниками соціально- економічного розвитку. Проте в реальності це не зовсім так. Абсолютні показники рівня соціально - економічного розвитку залежать від загальної чисельності населення. Чим більша кількість населення, тим, як правило, вищий абсолютний соціально-економічний показник. Більш реальну картину показують відносні показники, які не залежать від чисельності населення. Між ними та ІКТП спостерігаються значно нижчі коефіцієнти парної кореляції.

Чітко прослідковуються тісні взаємозв'язки між ТП та демографічною ситуацією. Це не випадково, адже людина є основою трудового потенціалу, його найважливішою частиною. ТП багато в чому залежить від характеристик населення території, на якій він сформувався. Несприятлива демографічна ситуація не дає підстав говорити про значні перспективи розвитку господарства.

Найтісніші зв'язки прослідковуються між ТП та характеристиками чисельності населення. Майже із усіма показниками фіксується сильний (г > 0,7) або суттєвий (г > 0,5) зв'язок. Особливо тісні взаємозв'язки з показниками, які характеризують зміни у чисельності населення: «динаміка чисельності наявного населення у 2012-2016 рр.» (г = 0,86) та «темпи приросту наявного населення» (г = 0,83). Це вказує на те, що ТП регіону значною мірою формується в результаті демографічних процесів і, як наслідок, зміна чисельності населення відразу ж відображається на величині ТП. Демографічні процеси відзначаються певною інерційністю, яка проявляється у відсутності різких коливань показників. Саме цим можна пояснити високі коефіцієнти парної кореляції між ІКТП та динамікою населення. Сильний зв'язок прослідковується також із показниками динаміки сільського населення: «динаміка чисельності сільського населення у 2012-2016 рр.» (г = 0,79) та «темпи приросту сільського населення» (г = 0,78). Для міського населення ці показники дещо менші, відповідно, г = 0,63 та г = 0,69. Це опосередковано вказує, що Волинська область залишається аграрним регіоном, а також на те, що демографічна ситуація у селах (особливо на півночі області) є більш сприятливою, ніж у містах.

Показники статевої структури населення слабо корелюють із ІКТП. Коефіцієнти кореляції коливаються в межах -0,14 - 0,33. Виняток становлять лише чисельність чоловіків (г = 0,65) та жінок (г = 0,63). Проте це абсолютні показники, які мало придані для аналізу взаємозалежностей. У Волинській області відсутні різкі територіальні відмінності у розподілі чоловіків та жінок. Крім того, жінка у нашому суспільстві - це повноправний громадянин, який має такі ж права, як і чоловік. Українська жінка народжує у середньому 1-2 дитини й більшу частину працездатного віку може працювати та реалізовувати себе як особистість.

Значно більш інформативні показники вікової структури населення. Тут прослідковуються помітно вищі коефіцієнти кореляції, ніж у випадку зі статевою структурою. Зрозуміло, що високі коефіцієнти парної кореляції мають абсолютні показники чисельності населення вікових груп, Помітний взаємозв'язок із ІКТП мають «частка населення у віці 15-64 років» (г = 0,48) та сильний обернений зв'язок (г = -0,84) «частка населення у віці 65 років та старші». Прослідковується чітка залежність: чим більше працездатного населення - тим вищий показник трудового потенціалу й, навпаки, чим вищий відсоток людей старшого віку - тим нижчий рівень ТП регіону.

Суттєвий обернений зв'язок має ІКТП із навантаженням на працездатне населення (г = -0,48). Виникає питання, чому цей показник має нижчий коефіцієнт кореляції, ніж частка населення після працездатного віку. Справа в тому, що у показнику «навантаження на працездатне населення» крім населення післяпрацездатного віку враховується також населення допрацездатного віку, яке у майбутньому стане трудовими ресурсами та покращить загальний стан трудового потенціалу.

Добре корелюють із величиною ІКТП відносні показники смертності та природного приросту/скорочення населення у розрахунку на 1000 осіб. Із смертністю простежується сильний зворотний зв'язок (г = -0,82), що цілком зрозуміло, оскільки середня тривалість життя є однією із ознак високого рівня людського розвитку. Природний приріст/скорочення населення на 1000 осіб є однією із базових характеристик населення загалом, що характеризує загальну демографічну ситуацію у регіоні. Тому коефіцієнт взаємозв'язку є високим (г = 0,78). Показники міграційного руху населення, за винятком абсолютних показників, відносно слабо корелюють із величиною ТП території. Це пов'язано із недосконалістю обліку міграційних переміщень у вітчизняній практиці. У ідеалі показники міграції мали б бути тісно пов'язаними із загальним рівнем розвитку території та станом ТП.

Порівняно з демографічною ситуацією, соціальні умови та чинники менше взаємопов'язані з рівнем ТП. Із відносними показниками величини житлового фонду у ІКТП простежується на перший погляд парадоксальний негативний зв'язок. Це найсильніше проявляється у випадку із забезпеченістю населення житлом у містах (г = -0,58). При наявності сильних економічних чинників, таких як висока заробітна плата та наявність вільних робочих місць, роль соціальних чинників відходить на другий план. У великих містах із високим рівнем розвитку економіки спостерігається значний притік населення й, як наслідок, нестача житла.

Показники забезпеченості територій дошкільними, загальноосвітніми закладами, закладами охорони здоров'я, бібліотеками, клубами слабо взаємопов'язані із ІКТП. Це вказує на повсюдний розвиток мережі закладів освіти, культури, охорони здоров'я та відсутності значних територіальних диспропорцій. Найтісніші зв'язки прослідковуються між трудовим потенціалом та економічними показниками, оскільки в економічній діяльності відбувається реалізація ТП регіону. Важливими індикаторами рівня розвитку території, її загальної привабливості є показники житлового будівництва. Наявність нового житла може стати вагомим чинником для заохочення територіальних переміщень населення й, як наслідок, покращення характеристик ТП. Тісний взаємозв'язок прослідковується між ІКТП та інвестиційною привабливістю території. Інвестори при вкладанні коштів, поряд із станом розвитку господарства, також враховують і рівень сформованості ТП, як реалізатора їхніх проектів.

Найтісніші взаємозв'язки простежуються між ТП та показниками зовнішньоекономіної діяльності: «обсяги експорту товарів на 1 особу» (г = 0,63), «обсяги імпорту товарів на 1 особу» (г = 0,69). Зовнішньоекономічна діяльність має прямий зв'язок із рівнем розвитку території. Як правило, чим вищий рівень соціально-економічного розвитку району, тим більше він задіяний у міжнародному поділі праці.

Аналіз просторового розподілу ІКТП районів та міст Волинської області показує існування територіальних закономірностей у розподілі величини ТП по території Волинської області (рис. 1).

Рис. 1 Величина інтегрального коефіцієнту трудового потенціалу населення у Волинській області