Пріоритети зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу Львівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пріоритети зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу Львівської області

Колодійчук Володимир, доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, м. Львів;

Анотації

Досліджено структуру експортно-імпортних операцій агропромислових підприємств Львівської області та дано оцінку її ефективності. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі АПК Львівської області формується за рахунок сировинної структури експорту, яка надаючи підприємствам ситуативні вигоди у можливості швидкого одержання валютних коштів, загалом не відповідає державним інтересам. Переважну більшість найменувань агропромислової продукції область імпортує, незважаючи на сприятливий ресурсний потенціал для її виробництва. Для області пріоритетними напрямками міжнародної підтримки є обмін досвідом та залучення інвестиційних ресурсів у сферу виробництва, переробки та зберігання аграрної продукції. Серед експортних пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК є торгівля продукцією переробних підприємств, експорт органічних товарів та використання транзитного потенціалу області.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, сільськогосподарське підприємство, агропромисловий комплекс, експорт, імпорт, зовнішньоторговельне сальдо. торгівля агропромисловий імпортний

Колодийчук Владимир, доктор экономических наук, професор, профессор кафедры менеджмента, Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С.З. Гжицького, г. Львов

ПРИОРИТЕТЫ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ АГРОПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Исследована структура экспортно-импортных операций агропромышленных предприятий Львовской области и дана оценка ее эффективности. Положительное сальдо внешней торговли АПК Львовской области формируется за счет сырьевой структуры экспорта, которая предоставляя предприятиям ситуативные выгоды в возможности быстрого получения валютных средств, в общем не соответствует государственным интересам. Подавляющее большинство наименований агропромышленной продукции область импортирует, несмотря на благоприятный ресурсный потенциал для ее производства. Для области приоритетными направлениями международной поддержки является обмен опытом и привлечения инвестиционных ресурсов в сферу производства, переработки и хранения аграрной продукции. Среди экспортных приоритетов внешнеэкономической деятельности предприятий АПК является торговля продукцией перерабатывающих предприятий, экспорт органических товаров и использования транзитного потенциала области.

Ключевые слова: внешнеэкономическая деятельность, сельскохозяйственное предприятие, агропромышленный комплекс, экспорт, импорт, внешнеторговое сальдо.

Kolodiichuk Volodymyr,

D. Sc. (Economics), Professor of the Department of Management, Professor Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, Lviv

PRIORITIES OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY OF ENTERPRISES OF THE AGRO-INDUSTRIAL COMPLEX OF LVIV REGION

Introduction. The economic development of the region is determined by the resource potential and the ability to use it effectively. Among the branches of the national economy of Ukraine, the most important place is occupied by the agro-industrial complex, which forms not only a powerful export potential of the state, but also is the basis for the development of many branches of the processing industry in the country. This is especially true for Lviv region, where significant capacities for processing agricultural raw materials are concentrated, but the regional structure of foreign economic operations indicates the dominance of raw material exports. The purpose of the article. Determining the priorities of foreign economic activity of agro-industrial enterprises of Lviv region, taking into account the export potential and import needs of goods and services. Results. The positive balance of foreign trade of the agro-industrial complex of Lviv region is formed by the export of grain crops, sugar, fat and oil. At the same time, the vast majority of products are imported by the region, despite the favorable resource potential for its production. Among the priority areas of international support for the agro-industrial complex of the Lviv region, we see the implementation of experience exchange programs for the formation of an institutional environment, improving the level of management and human resources of industry enterprises, and implementing international innovation projects. In addition to organizational support, the region needs real investments in promising agricultural sectors, their infrastructure support and the creation of vertically integrated systems for integrated production and sale of finished products. Among the export priorities of foreign economic activity of agricultural enterprises are trade in products of processing enterprises, export of organic goods and use of transit potential of the region. Conclusions. Determining the priorities of foreign economic activity of the agro-industrial complex of the region will solve the problem of forming an effective structure of foreign economic operations of enterprises, taking into account regional characteristics and national interests.

Key words: foreign economic activity, agricultural enterprise, agro-industrial complex, export, import, foreign trade balance.

Постановка проблеми та її значення. Збалансований економічний розвиток держави створює передумови для зростання добробуту її населення та підвищує значимість країни у міжнародному поділі праці. Економічний розвиток держави повинен базуватися на відповідних домінантах, що здатні спричинити системний ефект поступального руху всієї економіки. Обмежені ресурси необхідно спрямовувати у ті галузі, які здатні бути локомотивом для розвитку інших і для умов України пріоритетним напрямком є розвиток аграрного сектора економіки. Розвиток Львівської області, порівняно із центральними та південно -східними областями України, меншою мірою залежить від сільськогосподарського виробництва з огляду на природно-ресурсний потенціал, однак в області сконцентровані значні потужності для переробки сільськогосподарської сировини. Прикордонне розташування області сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з країнами Євросоюзу, однак структура цих зв'язків не повною мірою презентує галузевий виробничий потенціал економіки регіону, що спричинює втрати потенційних прибутків. Натомість структура імпорту продуктів харчування часто-густо створює зайву конкуренцію для внутрішніх виробників і призводить до неефективного витрачання валютних коштів на оплату доданої вартості іноземним товаровиробникам. Отож визначення пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу області дозволить вирішити проблему формування ефективної структури зовнішньоекономічних операцій підприємств із врахуванням регіональних особливостей та національних інтересів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зовнішньоекономічна діяльність агропромислових підприємств розглядається у наукових публікаціях С. Кваші і Н. Голомші [1], Т. Осташка [2], В. Россохи і О. Шарапи [3], О. Шпичака і О. Боднара [4] та інших авторів. Зокрема, автори В. Россоха і О. Шарапа провели аналіз наслідків для України підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС [3, с. 52], визначили завдання розвитку експортного потенціалу сільського господарства [3, с. 58 -60], для реалізації яких необхідне удосконалення транспортних тарифів, законодавчого поля та інформаційного середовища зовнішньоекономічної діяльності. Умови забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на світовому аграрному ринку досить детально розглянуто у публікації С. Кваші та Н. Голомші [1].

Вчені О. Шпичак і О. Боднар у своєму дослідженні [4, с. 13] акцентують увага на експорті зерна з позицій зіставлення його доданої вартості з альтернативними варіантами і прийшли до висновку, що визначена сукупна додана вартість при переробці у молоко і м'ясо перевищує показник при експорті непереробленого зерна відповідно у 2,2 і 2,5 рази. Питанням експорту зерна та продуктів його переробки значну увагу також приділяють Г. Черевко та П. Гарасим [5].

У публікації Т. Осташка [2] розглядається експорт агропродовольчої продукції в країни Європейського Союзу в межах і поза межами імпортних тарифних квот з урахуванням місткості імпортного сегмента відповідних продуктових ринків і митних тарифів ЄС. Проте проведені дослідження торкаються загальнодержавних питань міжнародної торгівлі і дещо обмежують зміст зовнішньоекономічної діяльності, акцентуючи увагу переважно на експортних операціях агропромислових підприємств. Авторське бачення зовнішньоекономічних зв'язків полягає у визначенні оптимальної структури експортно-імпортних операцій з метою збалансованого розвитку внутрішнього ринку та забезпечення максимальної прибутковості від експорту агропродовольчих товарів.

Мета і завдання статті. Метою статті є визначення пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності агропромислових підприємств Львівської області з огляду на експортний потенціал та потреби імпорту товарів і послуг.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання: проаналізувати зовнішньоекономічне сальдо Львівської області та дати оцінку його структури; на основі аналізу внутрішнього потенціалу агропромислового комплексу Львівської області сформувати пропозиції щодо оптимізації експортно-імпортних операцій із врахуванням економічних пріоритетів та інтересів внутрішніх товаровиробників.

Викладення основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження.

1) Реалізація програм обміну досвідом між українськими виробниками і представниками держав та міжнародних корпоративних структур, що мають багатий досвід ринкових перетворень, у наступних напрямках:

У формування інституційного середовища, зокрема, адаптація правових норм у відповідності до вимог ВТО та ЄС шляхом ініціювання змін до національного законодавства;

ґ підвищення рівня управлінського і кадрового потенціалу підприємств галузі сільського господарства та переробної сфери шляхом фахового консультування, навчання, стажування спеціалістів за кордоном, проведення циклів тренінгів, курсів, семінарів та вебінарів;

ґ реалізація перспективних міжнародних бізнес -проєктів, зокрема, формування міжнародних інноваційних проєктів, наукових та виробничих кластерів;

ґ інтеграція наукових та науково-дослідних установ із виробничою сферою, формування замовлень на підготовку спеціалістів під потреби конкретних підприємств, розвиток спільних міжнародних наукових проєктів як в галузі агропромислового виробництва, так й екології сільської місцевості;

ґ підтримка діяльності дорадчих служб щодо формування та розвитку кооперативного руху.

Таблиця 1

Товарна структура зовнішньої торгівлі підприємств агропромислового комплексу Львівської області у 2019 році

Джерело: за даними Головного управління статистики у Львівській області (https://www.lv.ukrstat.gov.ua/)

Зокрема завдяки допомозі закордонних партнерів досягнуто значних успіхів у розвитку кооперативного руху в області. За підтримки канадсько -українського проєкту "Підвищення конкурентноздатності молочного сектору в Україні та обласної дорадчої служби" у Буському районі успішно функціонує обслуговуючий кооператив "Побужани", який реалізовує молоко та надає послуги з заготівлі кормів.

Збутом молочної продукції також успішно займається сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Покрова", який знаходиться у с. Заболотниці Бродівського району. На Стрийщині діє два сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: "Молочар" та "Лисятицький", які організовують збір і реалізацію молока та надають послуги з заготівлі кормів.

Прикладом успішної кооперації на території Жовківського району є діяльність сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів "Агродвір", "Загора", "Лелик", які заготовляють від населення овочі, картоплю, корми та молоко, а на території Кам'янка-Бузького району - сільськогосподарські кооперативи "Агрослав", "Фортуна", "Добротворець", що надають послуги з заготівлі і реалізації плодоовочевої та молочної продукції.

У Сколівському районі успішно функціонує сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Бескид", який заклав розсадник лікарських трав і виготовляє фасовані трав'яні чаї з дикоросів і лікарських рослин, що користуються великим попитом серед споживачів, у тому числі й закордонних.

2) Реалізація міжнародних інвестиційних проектів для реорганізації українських аграрних підприємств, інвестування в створення (оновлення) основних засобів, використання та розвиток новітніх виробничих та "зелених" технологій та формування логістичної мережі, зокрема (див. рис. 1):

ґ техніко-технологічне забезпечення використання альтернативних джерел енергії;

ґ прокладання та ремонт автошляхів як у сільській місцевості, так і у напрямках транспортування сировини і готової продукції до споживача, формування мережі складів аграрної продукції та транспортних хабів;

ґ вдосконалення митної інфраструктури Львівської області з метою підвищення пропускної здатності митних терміналів та швидкості митного обслуговування зовнішньоекономічних терміналів [6];

3) Здійснення комплексу допоміжних заходів щодо формування вертикально-інтегрованих агарних комплексів з метою створення замкнутого ланцюжка "виробництва-переробки та реалізації продукції" задля зменшення частки трансакційних витрат у собівартості реалізованої продукції та справедливого розподілу валової доданої вартості, таких як (див. рис. 1):

ґ виробництво малопоширених, проте перспективних та інвестиційно -привабливих галузей та культур, зокрема, розвиток садівництва, плодоягідного виробництва, овочівництва, вирощування енергетичної верби, мискантусу та виробництво круп;

ґ створення умов для тривалого та якісного зберігання сільськогосподарської продукції з високими якісно-кількісними характеристиками збереженості, в першу чергу молочної та плодово - овочевої продукції. В комплекс цих заходів входить:

а) забезпечення ферм сучасними доїльними установками;

б) надання технічних засобів для забезпечення збору, пастеризації та транспортування молока;

в) впровадження сучасних технологій зберігання отриманої продукції;

г) формування резервного та дотаційного фонду для дрібних виробників молока та їх кооперативних об'єднань;

д) будівництво сучасних теплиць;

е) будівництво овоче-, картопле- та зерносховищ;

ґ створення та модернізація потужностей для формування запасів, переробки отриманої сировини та пакування продукції, будівництво реалізаційних мереж та впровадження маркетингових стратегій для просування продукції на ринку аграрної продукції:

а) техніко-технологічне оновлення м'ясо- і молокопереробних підприємств, реконструкцію тваринницьких комплексів, збільшення посівних площ, закладки садів;

б) створення підприємств із переробки біомаси на органічні добрива та альтернативні види палива;

в) формування торгових мереж для реалізації готової продукції.