Аналіз собівартості продукцІЇ ПАТ "Запоріжавтоматика"

За даними аналітичної компанії AR-group, в рейтингу «ТОП-5» лідерів ринку морозива в Україні структура компаній не змінилася: ПАТ «Запоріжавтоматика» (ТМ Рудь) - 26,7%, «Ласунка» (ТМ Ласунка) - 23,8%, «Львівський холодокомбінат» (ТМ Лімо) - 15,6%, «Фірма Ласка» (ТМ Ласка) - 13,9% і «Хладопром» (ТМ Хладік) - 9,9%.

ПАТ «Запоріжавтоматика» займає не перший рік поспіль на ринку лідируючу позицію. Завдяки своїй маркетинговій стратегії Компанія і в умовах кризи в країні, і в умовах виходу з нього демонструє хороші темпи розвитку. Слід сказати, що на ринку морозива України велика конкуренція, і при цьому, ПАТ «Запоріжавтоматика» продовжує займати перше місце в рейтингу. Основний обсяг продукції виробленої підприємством реалізовується на внутрішньому ринку. ПАТ «Запоріжавтоматика» також динамічно розвиває експорт - в 2017році компанія збільшила обсяг експорту на 50,7 %. Таким чином, частка експорту в реалізації морозива ПАТ «Запоріжавтоматика» зросла з 4,9% до 7,5%. А географія поставок морозива під ТМ «Рудь» розширилася до двадцяти чотирьох країн.

Дослідження ринку морозива від AR-group показує, що в 2017 році для галузі морозива були характерні наступні тенденції:

позитивна динаміка обсягів споживання морозива в країні;

стабільність на ринку морозива компаній-лідерів (ТОП-5), незважаючи на високу конкуренцію серед компаній-виробників;

продовження концентрації на ринку морозива - все меншу частку з кожним роком займають дрібні гравці ринку, і, відповідно, сильні бренди підсилюють свої позиції на ринку;

велика конкуренція між лідерами виробництва морозива;

зростання обсягів експорту морозива українськими виробниками та розширення географії експортних поставок;

зростання обсягів імпорту холодної солодощі, який забезпечили в основному закупівлі продукції торговими мережами («АТБ-Маркет», «Сільпо-Фуд», «Метро Кеш Енд Кері»);

велика значимість бренду для споживача морозива в Україні;

формування таких сегментів, як дитяче морозиво, органічне морозиво, морозиво має «радянський смак».

ПАТ «Запоріжавтоматика» постійно збільшує обсяги продажу продукції, що забезпечується через вдосконалення роботи дистрибуційної мережі, збільшення кількості холодильного обладнання, розширення представництва в торгових мережах, активне впровадження маркетингових стратегій і виведення на ринок актуальних асортиментних позицій. 

На кінець 2017 року залишкова вартість об'єктів основних засобів за балансом Товариства становила 671689,0 тис. грн. (на кінець 2016 року - 426317,0 тис. грн., тобто збільшилась на 245372,0 тис. грн. (або на 57,56%)). 

У звітному періоді рівень придатності основних засобів - 62,4 %.

Загалом підприємство показує досить позитивні економічні показники, це свідчить про високий рівень управління компанією та стратегію розвитку, а також рівень довіри покупців до її продукції. Адже підтримувати та особливо підвищувати прибутковість в період нестабільної економічної ситуації в Україні вкрай проблематично.

Основним видом продукції, що виробляє емітент, за рахунок продажу якої емітент отримав 10 або більше % доходу за звітний рік є: морозиво (70%; 24747 т.; 1258359 тис. грн.) (табл. 2.2). Молочна галузь, в якій працює підприємство характеризується складними економічними умовами господарювання, так як основні постачальники підприємства - сільськогосподарські підприємства та селянські господарства, не в змозі забезпечити необхідних технологічних стандартів переробки молока. Компанія за останні три роки суттєво розширила свою присутність на багатьох регіональних ринках України. Одними із найбільших покупців Компанії є її пов'язані стороні - дистриб'ютори, за операціями з якими Компанії не передбачає ризиків, пов'язаних з концентрацією. Мережа дистриб'юторів: Львівська область (ПП «Троянда-Захід» м. Львів), Закарпатська область (ФОП Куцин В. М. Тячівський р-н, с. Буштино, с. Розівка; ТОВ «Страйвер» м. Ужгород; ФОП Федик Н. Р. м. Івано-Франківськ), Чернівецька область (ТОВ «Фіорд» м. Чернівці), Тернопільська область (ФОП Льотковський О. Ю. м. Тернопіль; ФОП Гадз П. І. м. Бучач), Волинська область (ТОВ «Айс-Тім» м. Луцьк), Рівненська область (ТОВ «Троянда-М» м. Рівне), Хмельницька область (ФОП Ремішевський С. М. м. Кам'янець-Подільский, ФОП Волоткевич І. В. м. Шепетівка, ФОП Дячун В. Г. м. Вінниця), Житомирська область (ТОВ «Айс-Тім» м. Житомир; ТОВ «Айс-Тім» м. Новоград-Волинський; ТОВ «Альфа» м. Коростень), Вінницька область (ФОП Дячун В. Г. м. Вінниця), Київська область (ТОВ «ТФ „Рудь“» м. Київ) , Черкаська область (ТОВ «Логістік-Черкаси» м. Черкаси), Чернігівська область (ТОВ «Полюс-Плюс» м. Чернігів), Сумська область (ТОВ «Суми-Холод» м. Суми), Полтавська область (ТОВ КФ «Крок» м. Полтава), Кіровоградська область (ТОВ «Логістік-Черкаси» м. Черкаси), Одеська область (ПП «Марсель 8» м. Одеса, СПД Албанський м. Котовськ, ФОП Олійник В.В. м. Біляївка, ТОВ «Вічунай-Україна» м. Одеса), Миколаївська область (ТОВ МП «Данк»), Херсонська область (ПНВК «Дельта» м. Херсон, ТОВ «Айсберг» м. Херсон), Запорізька область (ФОП Іщук С.П. м. Запоріжжя), Дніпропетровська область (ФОП Берегова А. І. м. Дніпропетровськ, ФОП Кремінь С. В. м. Дніпродзержинськ, ТОВ «Позитив» м. Кривий Ріг, ППФ «Продмаркет» м. Павлоград, ФОП Цуркан В. В. м. Кривий Ріг, ПП «Інвест-В» м. Дніпропетровськ, ФОП Смолій К.Ф. м. Дніпропетровськ), Харківська область (ТОВ «Троянда-Харків» м. Харків, ТОВ «Натела» м. Харків).

Таблиця 2.2

Інформація про обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ПАТ «Запоріжавтоматика»

Основний вид продукції	Обсяг виробництва	Обсяг реалізованої продукції
	Кількість	Сума (тис.грн.)	Питома вага у обсягах виробництва, %	Кількість	Сума (тис.грн.)	Питома вага в обсягах реалізації, %
Морозиво	24747	1258359	70	23977	1204977	62
Продукція із незбираного молока	9264	153568	9	9270	153683	8
СЗМ	4861	159087	9	382	22976	1
Молоко охолоджене	17379	139480	8	17379	136480	7

Отже, можна з впевненістю сказати, що ПАТ «Запоріжавтоматика» займає одну із лідерських позицій виробника морозива як на території України так і Європи. Управління підприємством здійснюється ефективно, саме тому воно є прибутковим і має достатній рівень привабливості для залучення інвестицій, розвитку і вдосконалення як матеріально-технічної бази, так і покращення умов роботи працівників.

2.2 Аналіз складу, структури та динаміки собівартості продукції

У практиці аналітичних досліджень собівартість та витрати на виробництво групують і вивчають за двома взаємодоповнюючими напрямами -- за елементами витрат та за калькуляційними статтями.

«Елементи витрат -- це однорідні за складом витрати підприємства. Вони характеризують використані ресурси за їхнім економічним змістом незалежно від форми і місця їх використання на той чи інший об'єкт віднесення витрат (наприклад, незалежно, чи стосуються вони цехів і ділянок основного виробництва, чи витрачені у цехах допоміжного виробництва; чи це прямі витрати на виготовлення конкретного виробу, чи це витрати на обслуговування виробництва і управління). До них відносять: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування, інші операційні витрати та інші грошові витрати. Елементи затрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво -- один із найважливіших розділів бізнес-плану» [37, С. 75].

«Для виявлення резервів зниження собівартості продукції вивчають витрати з точки зору їх функціональної ролі в процесі виробництва. Для цього проводять групування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції. Калькуляційні статті характеризують склад використаних ресурсів залежно від напрямів і місця їх використання (в основному, допоміжному чи обслуговуючому виробництві) на об'єкт витрат. Тобто, групування затрат за статтями калькуляції вказує, на що конкретно та в яких розмірах використані ресурси» [38, С. 128].

«Відмінність статей калькуляції від елементів витрат полягає в тому, що в першому випадку враховують лише витрати на даний виріб, а в другому -- всі можливі витрати підприємства, незалежно від того, де і на які потреби вони були здійснені» [38, С. 128].

«Аналіз витрат за елементами дає можливість:

дослідити зміни у структурі собівартості порівняно з бізнес-планом;

оцінити динаміку структури витрат;

охарактеризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва);

встановити вплив науково-технічного прогресу, рівня кооперації та спеціалізації на зміну структури витрат;

визначити найважливіші напрями пошуку резервів зниження собівартості» [39, С. 144].

Найбільш корисним для вивчення змін у структурі витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат.

Аналіз здійснюється методом порівняння фактичної питомої ваги кожного елемента операційних витрат на виробництво з базовою (з питомою вагою витрат попереднього року). Оцінюють зміни в питомій вазі кожного елементу витрат у загальній їх сумі, тобто досліджують структуру витрат. Детальний аналіз структури витрат на виробництво потрібний для того, щоб виявити витрати, які є найбільш значущими для підприємства або можуть стати такими в майбутньому. Не можна одержати помітну економію по витратах, які становлять, наприклад, 1% від усіх витрат. Багато авторів сходяться на думці, що для одержання ефекту потрібно проаналізувати 20% видів витрат, які займають близько 80% у їх сукупній величині [40, С. 267].

Розглядаючи структуру собівартості та витрат виробництва, необхідно оцінювати кожну статтю витрат щодо її важливості та контрольованості.

На ПАТ «Запоріжавтоматика» при калькуляції собівартості продукції використовуються статті затрат, також облік виготовленої продукції ведеться в розрізі підрозділів.

Основними видами продукції, що їх виробляє досліджуване підприємство, за рахунок продажу яких отримано 10 або більше % доходу за 2017 рік є (див. табл. 2.2):

1) Морозиво;

2) Масло;

3) СЗМ;

4) Молоко охолоджене.

В процесі виробництва витрати накопичуються на таких основних статтях затрат:

Матеріали покупні;

Матеріали власного виробництва;

Амортизація основних засобів;

Заробітна плата;

Соціальні відрахування;

Тара;

Харчові добавки;

Окрашувачі;

Послуги сторонніх організацій;

Малоцінні та швидкозношувані предмети;

Електроенергія;

Водопостачання;

Газопостачання;

Опалення;

Перевезення;

Технічне обслуговування;

Запасні частини;

Страхування.

Як видно із основного переліку статей витрат розрахунок собівартості проводиться із значною деталізацією, даний підхід дозволяє коректно та оперативно аналізувати динаміку собівартості продукції, приймати управлінські рішення на основі отриманих даних; проводити пошук резервів до зменшення собівартості продукції; планування і співставлення з планами фактичного випуску продукції.

Аналіз собівартості продукції в розрізі калькуляційних статей витрат дозволяє зробити оцінку розміру економії або перевитрат у зв'язку з відхиленнями фактичної собівартості від планової. Планування та облік за калькуляційними статтями дає можливість визначити цільові виправлення витрат, зв'язок з технологічним процесом, обчислити собівартість окремих одиниць продукції й узагальнити витрати за місцем виникнення. При такому аналізі собівартості продукції необхідно перевірити виконання плану за витратами у цілому, виявити причини економії або перевитрати за кожною статтею витрат, установити резерви подальшого зниження собівартості продукції. Витрати за статтями собівартості відрізняються від витрат за елементами тим, що вони показують витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією товарної продукції за даний звітний період. Витрати ж за елементами показують усі здійснені підприємством витрати ресурсів за звітний період, включаючи витрати на зростання залишків незавершеного виробництва, витрати, віднесені на рахунок витрат майбутніх періодів тощо.

Для аналізу собівартості потрібно проаналізувати, яка частка у витратах припадає на їх елементи. Визначимо питому вагу та відсоток кожного виду витрат у складі загальних витрат підприємства в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Елементи операційних витрат ПАТ «Запоріжавтоматика» (тис. грн.)

Показники	2016 р.	Питома вага, %	2017 р.	Питома вага,%
Матеріальні затрати	1084108	72,0	1101438	70,11
Витрати на оплату праці	108638	7,22	117491	7,48
Відрахування на соціальні заходи	20555	1,37	21453	1,37
Амортизація	86934	5,77	97245	6,19
Інші операційні витрати	205375	13,64	233379	14,86
Разом	1505610	100	1571006	100

В структурі операційних витрат ПАТ «Запоріжавтоматика» найбільшу частину складають матеріальні витрати, які займають 72,0 % у 2016 році, у 2017 році вони склали 70,11 %, тобто їх доля зменшилася на 1, 89 %. Це свідчить про те, що підприємство молочної промисловості є матеріаломісткими. Як бачимо матеріальні витрати мають найбільшу частку у складі витрат. Витрати на оплату праці, а також відрахування на соціальні заходи по структурі майже рівні із іншими операційними затратами, також досить велику частку відіграє амортизація, адже обладнання на якому виготовляється продукція зношується.

Динаміку операційних витрат за елементами показано на рис. 2.1.

Загальні витрати за досліджуваний період складають:

2015 рік - 1 242 393 тис грн;

2016 рік - 1 505 610 тис. грн;

2017 рік - 1571006 тис. грн.

Як бачимо витрати постійно ростуть, пов'язано це із збільшенням курсу іноземних валют в Україні, а дуже багато матеріалів для виробництва імпортуються.

Показник собівартості дає можливість глибоко проаналізувати економічний стан підприємства і виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

2.3 Аналіз ефективності здійснення витрат і собівартості продукції

Функціонування виробничих, таких як ПАТ «Запоріжавтоматика» підприємств в умовах глобалізації й інтеграції потребує застосування управлінських технологій, які дозволяють мобілізувати управлінський потенціал підприємницьких структур для досягнення високого рівня ефективності господарювання. За умов нестабільності зовнішнього середовища актуальними є питання аналізу ефективності управління витратами підприємства, оскільки саме витрати є основним чинником впливу на прибутковість підприємства, яка забезпечує його конкурентоспроможність та економічну стабільність. Під оцінкою ефективності управління витратами слід розуміти визначення її принципів, критеріїв і показників.

Ефективність є багатоаспектним поняттям, яке відображає надійність, оптимальність, економічність, результативність, цінність, має різні форми прояву ефекту (ринковий, економічний, соціальний, психологічний, соціально-економічний та ін.) і вимірюється співвідношенням між: результатом і витратами, результатом і цілями, результатом і потребами, результатом і цінністю [41, С. 133].

В таблиці 2.4 наведено аналіз основних показників, що характеризують ефективність витрат ПАТ «Запоріжавтоматика» за 2015-2017 роки.

Таблиця 2.4

Аналіз ефективності витрат

ПАТ «Запоріжавтоматика» за 2014 -- 2016 рр.

Показники	2015	2016	2017	Зміни в абсолютних величинах 2017 від:	Темпи зростання (зниження) 2017 у % до:
				2015	2016	2015	2016
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Загальні операційні витрати на 1 грн. операційних доходів	0,89	0,89	0,88	-0,01	-0,01	-1,38	-1,50
1.1. Коефіцієнт питомої собівартості реалізованої продукції	0,758	0,758	0,744	-0,01	-0,01	-1,84	-1,78
1.2. Коефіцієнт питомих адміністративних витрат	0,000	0,000	0,000	0,00	0,00	0,00	0,00
1.3. Коефіцієнт питомих витрат на збут	0,126	0,127	0,130	0,00	0,00	2,78	2,22
1.4. Коефіцієнт питомих інших операційних витрат	0,007	0,008	0,005	0,00	0,00	-25,57	-34,09
2. Загальні витрати від звичайної діяльності на 1 грн. загальних доходів від звичайної діяльності	0,898	0,886	0,872	-0,03	-0,01	-2,91	-1,61
2.1. Коефіцієнт питомих операційних витрат	0,884	0,877	0,861	-0,02	-0,02	-2,60	-1,85
2.2. Коефіцієнт питомих втрат від участі в капіталі	0,000	0,000	0,000	0,00	0,00	0,00	0,00
2.3. Коефіцієнт питомих фінансових витрат	0,007	0,008	0,009	0,00	0,00	28,30	19,02
2.4. Коефіцієнт окупності інших витрат	0,007	0,001	0,002	-0,01	0,00	-74,47	30,10
3. Витрати на 1 грн. доходів від іншої операційної діяльності	4,261	3,383	1,291	-2,97	-2,09	-69,70	-61,84
4. Витрати на 1 грн. доходів від інвестиційної діяльності (участі в капіталі)	0,000	1,000	2,000	2,00	1,00	0,00	100,00
5. Фінансові витрати на 1 грн. фінансових доходів	166,94	38,31	107,69	-59,26	69,38	-35,49	181,13
6. Витрати на 1 грн. доходів від іншої звичайної діяльності	21,63	2,55	0,38	-21,25	-2,17	-98,24	-85,08
7. Собівартість реалізованої продукції на 1 грн. чистого доходу	0,760	0,760	0,747	-0,01	-0,01	-1,61	-1,61
8. Частка постійних витрат у валовому прибутку	0,525	0,529	0,515	-0,01	-0,01	-1,95	-2,58
8.1. Рівень адміністративних витрат у валовому прибутку	0,000	0,000	0,000	0,00	0,00	0,00	0,00
8.2. Рівень збутових витрат у валовому прибутку	0,525	0,529	0,515	-0,01	-0,01	-1,95	-2,58
9. Рентабельність основної діяльності	0,316	0,316	0,338	0,02	0,02	6,79	6,83
10. Рентабельність операційної діяльності	0,093	0,098	0,112	0,02	0,01	21,24	15,10
11. Рентабельність звичайної діяльності	0,076	0,087	0,104	0,03	0,02	37,13	19,14
12. Податкове навантаження	0,120	0,215	0,177	0,06	-0,04	47,14	-17,96
13. Питомі витрати на податок на прибуток	0,009	0,019	0,018	0,01	0,00	101,78	-2,26
14. Чиста рентабельність	0,066	0,068	0,085	0,02	0,02	28,31	25,01
15. Рівень витрат звичайної діяльності на 1 працівника	921,23	1262,83	1609,41	688,19	346,59	74,70	27,45

Також можна спостерігати збільшення рівня витрат на 1 працівника. Даний фактор пов'язаний із зменшенням середньооблікової кількості працівників та ситуацією із тотальним подорожчанням ресурсів в Україні (і відповідному збільшенню витрат).

За результатами проведеного аналізу собівартості та витрат виробництва, можна стверджувати про досить високу ефективність витрат виробництва ПАТ «Запоріжавтоматика».

ПАТ «Запоріжавтоматика» займає одну із лідерських позицій виробника морозива як на теренах України так і ближньої Європи. Управління підприємством здійснюється ефективно, саме тому воно є прибутковим та має достатній рівень привабливості для залучення інвестиційних коштів, для розвитку і вдосконалення, як матеріально-технічної бази так і для покращення умов роботи для працівників.

На ПАТ «Запоріжавтоматика» при калькуляції собівартості продукції використовуються статті затрат, також облік виготовленої продукції ведеться в розрізі підрозділів.

Розрахунок собівартості проводиться із значною деталізацією, даний підхід дозволяє коректно і оперативно аналізувати динаміку собівартості продукції, приймати управлінські рішення на основі отриманих даних; проводити пошук резервів до зменшення собівартості продукції; планування і співставлення з планами фактичного випуску продукції.

Співвідношення витрат і доходів за досліджуваний період на підприємстві залишилося майже на однаковому рівні, що свідчить про стабільність компанії та її сильну позицію на ринку.

Важлива роль у забезпеченні оптимального рівня собівартості та витрат на виробництво належить економічному аналізу, який є ефективним.

РОЗДІЛ 3УДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПАТ «ЗАПОРІЖАВТОМАТИКА»

3.1 Узагальнення резервів зниження собівартості продукції та заходи з їх реалізації

Підприємство при здійснення своєї виробничо-господарської діяльності витрачає певні види та обсяг ресурсів. В залежності від періодичності цього процесу витрати при плануванні поділяють на разові та поточні. Разові витрати здійснюються підприємством одноразово, наприклад, при інвестуванні на різні інноваційні заходи, при розширенні виробництва, при модернізації та капітальному ремонті основних фондів, при реконструкції та капітальному будівництві, при освоєнні нових видів діяльності. Поточні витрати пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг) та здійснюються підприємством протягом періоду діяльності.

При плануванні витрат виробництва, важливим є їх розподіл на постійні та змінні витрати. Постійними вважають ті витрати, величина яких не змінюється при збільшенні або зменшенні обсягу виробництва (обсягу товарообороту). Наприклад, амортизаційні витрати, витрати на утримання обладнання, оплата праці управлінського персоналу. Змінні витрати - це витрати, величина яких залежить від обсягу виробництва продукції (обсягу товарообороту). Наприклад, витрати на матеріали, паливо, витрати на оплату праці виробничого персоналу, транспортні витрати.

Метою розробки плану із витрат та собівартості продукції є визначення за допомогою техніко-економічних розрахунків економічно обґрунтованих загальних витрат на виробництво у плановому періоді [42, С. 93].

Для розробки плану витрат використовують показники всього комплексу тактичних планів підприємства, а саме:

обсяг виробництва та реалізації продукції, його структуру (виробнича програма або план випуску);

обсяг товарообороту;

показники плану матеріально-технічного забезпечення виробництва (потреба в матеріалах, обладнанні, паливі);

показники плану з праці та персоналу (потреба в чисельності, оплата праці);

показники плану інвестицій (витрати на інноваційні заходи, обсяг необхідних інвестицій);

норми і нормативи.

Планування виробничих витрат підприємства передбачає розробку наступних документів:

1) розрахунок зниження собівартості продукції за техніко-економічними чинниками;

2) планові калькуляції на окремі види продукції (робіт і послуг);

3) кошториси витрат;

4) зведений план витрат підприємства.

При плануванні собівартості продукції застосовуються наступні методи:

метод планування витрат за техніко-економічними чинниками;

кошторисний метод;

метод калькуляцій;

нормативний метод [43, С. 7].

Метод планування витрат за техніко-економічними чинниками. За цим методом собівартість продукції визначається з урахуванням впливу техніко-економічних чинників на витрати підприємства в планованому році порівняно з попереднім. «Такими чинниками можуть бути: підвищення технічного рівня виробництва; поліпшення організації виробництва і праці; зміна структури й обсягу виготовленої продукції; підвищення ефективності використання ресурсів підприємства; використання матеріальних ресурсів з кращими властивостями; галузеві та інші чинники» [44, С. 258].

Кошторисний метод передбачає визначення собівартості за допомогою кошторису витрат, який може складатися як на окремі комплексні статті витрат, так і на весь обсяг продукції. Кошторисний метод дозволяє пов'язати окремі розділи тактичного плану між собою та узгодити їх з планами окремих підрозділів. На основі кошторисів витрат визначається загальна сума витрат на виробництво продукції та її реалізацію.

Метод калькуляцій. За його допомогою визначається величина витрат на виробництво одиниці продукції, робіт, послуг. Планові калькуляції використовуються для планування собівартості всього обсягу продукції, розробки планових кошторисів витрат, визначення загальної суми витрат підприємства.

«Нормативний метод. За даним методом витрати на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг) розраховується на основі норм і нормативів. Цей метод застосовується на тих виробництвах, де виробничі операції постійно повторюються., інакше норми визначити буде неможливо. Нормативи витрат встановлюються або за фактичними даними минулих років, або на основі технічного аналізу. Останній метод більш ефективний, так як знижує небезпеку перенесення в планові нормативи помилок та прорахунків минулих років» [45, С. 94].

При плануванні собівартості продукції зазначені методи застосовуються, як правило, у комплексі, доповнюють один одного і роблять процес планування витрат наскрізним. Головна мета проведення такого аналізу - оцінка фактичної величини витрат в порівняні з плановою за звітний період, виявлення резервів економії витрат та зниження собівартості, визначення заходів для використання цих резервів.

Планування витрат підприємства за звітний період передбачає:

оцінку величини сукупних витрат за звітний період, визначення темпів її зміни порівняно з плановими показниками та попереднім роком;

оцінку структури витрат, питомої ваги кожної із статей, а також темп змін цих показників відносно планових даних та попереднього року;

порівняння фактичної та планової величини собівартості основних видів продукції, темп змін та причини таких змін;

дослідження величини постійних та змінних витрат, їх структури;

оцінка витрат окремих підрозділів;

визначення частки невиробничих витрат у загальному обсягу витрат підприємства;

дослідження обгрунтованості вибору методу розподілу загальновиробничих та загальногосподарських витрат.

Планування виробничих витрат підприємства поетапно можна прослідкувати на рис. 3.1

Рис. 3.1. Етапи планування витрат виробництва ПАТ «Запоріжавтоматика»

Собівартість продукції формується під впливом значної кількості чинників. Вони можуть бути поділені на зовнішні - ті, на які підприємство не може впливати, та внутрішні.

До зовнішніх відносяться:

- зміна цін на матеріали, напівфабрикати, інструмент, пальне. енергію, які підприємство отримує від сторонніх підприємств;

- зміна встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, а також різного роду обов'язкових внесків, відрахувань і нарахувань на заробітну плату;

- зміна тарифів на перевезення вантажів [46, С.101].

«Серед чинників, що впливають на зниження собівартості продукції виділяють наступні: підвищення технічного рівня виробництва; поліпшення організації виробництва та праці; зміна структури та обсягу виробленої продукції; підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів та ін.» [47, С. 94]. Перелік таких чинників може розширюватися і деталізуватися відповідно до галузевих особливостей підприємств.

«Планова калькуляція - це розрахунок витрат на виробництво одиниці продукції у планованому періоді за калькуляційними статями. В річному плані калькуляції складаються на всі види готової продукції. Витрати, в залежності від способу їх віднести до собівартості окремого виду продукції, поділяються на прямі та непрямі. Прямими є витрати, які можна відразу включити до витрат на виготовлення певного виду продукції (матеріали, заробітна плата робітників). Непрямі відносяться одночасно до всіх видів продукції підприємства» [48, С. 116].

Найбільш розповсюдженим способом калькулювання є нормативний. При його використанні основою для складання планової калькуляції на підприємстві є технічно обґрунтовані норми витрат ресурсів, стандарти та технічні умови, що встановлені для певної продукції. Норми визначаються на основі діючих (або очікуваних) на початок планового періоду нормативів з урахуванням впливу заходів, що розроблені для підвищення економічної ефективності виробництва у плановому періоді.

Планування собівартості продукції для підприємства є складовою частиною планування діяльності промислового підприємства і включає систему техніко-економічних розрахунків, які відображають величину поточних витрат, що включаються до складу собівартості валової продукції і витрати усього промислового циклу за етапами управління. Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва і збуту кожного виду та всієї промислової продукції підприємства.

На ПАТ «Запоріжавтоматика» важливе місце займає калькулювання собівартості окремих виробів, яке потрібне для вирішення низки важливих завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат при виробництві однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

Планування виробничих витрат і собівартості продукції та ПАТ «Запоріжавтоматика» полягає у пошуку та використанні резервів зниження собівартості продукції. Резерви зниження собівартості наведено на рис 3.2.

Рис. 3.2. Резерви зниження собівартості на ПАТ «Запоріжавтоматика»

Оскільки планування виробничих витрат і обчислення собівартості продукції сприятимуть підвищенню ефективності виробництва в цілому, а це сприяє забезпеченню постійного аналізу використання виробничих ресурсів. Необхідною передумовою цього є порівнянність показників плану із собівартістю продукції. Для цього під час планування та обліку слід користуватися єдиними статтями витрат з однаковим змістом витрат по кожній статті, а також єдиними способами розподілу витрат і принципами обчислення собівартості продукції.

3.2 Удосконалення методики аналізу собівартості продукції

Важлива роль у забезпеченні оптимального рівня собівартості та витрат на виробництво належить економічному аналізу, який є ефективним інструментом управління витратами, з огляду на головну мету аналізу собівартості продукції - виявлення шляхів зниження витрат виробництва.

Для забезпечення аналізу собівартості продукції необхідним є визначення методики його здійснення. Зважаючи на підходи щодо аналізу витрат виробництва та собівартості продукції, можна стверджувати, що у вітчизняних літературних джерелах розробкам щодо аналізу витрат виробництва приділяється значна увага.

Важливою умовою здійснення аналізу витрат на виробництво є адаптація показників, які розраховуватимуться у процесі такого аналізу, до галузевих особливостей підприємств молоко-переробної промисловості.

Для удосконалення аналізу витрат на ПАТ «Запоріжавтоматика» варто приділити увагу його автоматизації.

У випадку досліджуваного підприємства для автоматизації аналізу витрат та собівартості є всі передумови, а саме:

розроблена чітка схема і порядок проведення аналізу виробничих витрат та собівартості продукції;

регламентовано процес проведення аналізу, визначено відповідальних;

на підприємстві використовується автоматизована облікова система 1С, Конфігурація Управління виробничим підприємством;

є кваліфіковані працівники, що можуть провести автоматизацію, а саме бізнес-аналітики та програмісти 1С.

Для автоматизації процесів аналізу спочатку потрібно визначитися із тим, чи на даний момент досконала методологія проведення аналізу. На даний момент при аналізі витрат на виробництво беруться до уваги статті затрат та підрозділи організації, проте є елемент, який на даний момент упускається в процесі аналізу - переділи виробництва.

Відповідно можна із впевненістю сказати, що для кращого аналізу витрат виробництва та калькулювання собівартості потрібно застосовувати попередільний варіант методу обліку повних затрат у собівартості продукції.

«Попередільний метод обліку затрат означає, що затрати обліковуються в розрізі технологічних переділів (фаз), видів продукції або напівфабрикатів. Цей варіант методу обліку повних затрат застосовується на тих підприємствах, де виготовлення продукції відбувається послідовною переробкою вихідної сировини за окремими стадіями (переділами, фазами) технологічного процесу. При цьому після кожного переділу (фази, стадії) одержують напівпродукт (напівфабрикат), який можна або здати на склад, або перед передачею на наступний переділ (фазу, стадію) обчислити його собівартість за кількісними, якісними і вартісними параметрами» [49, С. 435].

«Переділ -- це визначена сукупність технологічних операцій, завдяки виконанню яких на останній одержують продукт праці, готовий для цієї сукупності (напівфабрикат, напівпродукт)» [50, С. 78].

Якщо однопередільний варіант -- це такий, коли технологічний процес не поділяється, а облік затрат від першої операції до останньої є одним цілим, то багатопередільний варіант -- це такий варіант методу, коли технологічний процес організаційно поділяють на кілька технологічних фаз (стадій, переділів) і в кінці кожного переділу одержують напівфабрикат, який визначають за кількістю і вартістю, тобто калькулюють собівартість напівфабрикатів. Готовий продукт одержують наприкінці останнього переділу [51, С. 170].

Для ПАТ «Запоріжавтоматика варто використовувати наступні переділи:

Обробіток отриманого молока;

Виготовлення напівфабрикатів;

Виготовлення готової продукції.

Для правильного обліку затрат за попередільним методом потрібно налаштувати правильно облікову систему 1С, адже конфігурація, яку використовують на досліджуваному підприємстві дає змогу вести облік затрат по попередільному методу.

Для безпосереднього аналізу затрат в обліковій системі 1С передбачено ряд звітів використання яких дасть змогу проводити аналіз затрат в автоматичному режимі:

Звіт «Відомість по виробничих витрат»: цей звіт дозволяє проводити аналіз залишків і оборотів виробничих витрат в кількісному і сумовому вираженні. У звіті можливе групування по підрозділах, статях витрат, номенклатурних групах, замовленнях і витратах. Звіт може бути сформований за даними управлінського, бухгалтерського або міжнародного обліку.

Звіт «Аналіз розподілу виробничих витрат». Звіт призначений для виявлення невідповідності між аналітикою виробничих витрат, яка була вказана при розподілі витрат на випуск продукції (послуг) і аналітикою, яка була вказана при відображенні виробничих витрат в незавершеному виробництві (НЗВ).

Також, після розрахунку собівартості в незавершеному виробництві можуть залишитися нерозподілені витрати. Їх легко виявити за допомогою даного звіту з встановленим прапором «Показувати тільки розбіжності», а потім вже можна аналізувати - це дійсно залишок незавершеного виробництва або це помилкова ситуація.

Звіт «Аналіз розподілу витрат»: звіт призначений для аналізу відповідності аналітики і сум витрат на випуск продукції.

У звіті «Аналіз розподілу витрат» показуються також дані по операціях оприбуткування, коригування та списання незавершеного виробництва.

Звіт може бути сформований за даними управлінського та бухгалтерського обліку.

Звіт «Відомість за витратами»: цей звіт дозволяє проводити аналіз загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат. Звіт може бути сформований за даними управлінського, бухгалтерського або міжнародного обліку.

У звіті можливе групування по підрозділах, статтях витрат, номенклатурних групах і замовленнях.

Звіт «Відомість по браку у виробництві»: цей звіт призначений для аналізу інформації про суми витрат по браку. У звіті можливе групування по підрозділах, статтях витрат, номенклатурних групах та замовленнях [52, С. 394].

При наявності вище перелічених звітів аналіз витрат на виробництво і калькуляції собівартості проходить в автоматичному режимі, а користувачу надається вже оформлена інформація готова для обробки.

Перевагою проведення аналізу з використанням бази 1С є те, що для аналізу використовуються всі дані бухгалтерського обліку вже внесені в систему.

Також ще однією перевагою використання автоматизованих систем є те, що в 1С: Управління виробничим підприємством є можливість відображати інформацію по планах виробництва продукції, а після відображення фактичного випуску проводити план-фактний аналіз.

Аналіз відповідності планового випуску продукції фактичному, та визначення відхилень між ними дає надзвичайно цінну інформацію щодо ефективності виробництва, використання ресурсів.

Результатами план-фактного аналізу можуть бути:

Повна відповідність плану і факту - ідеальний варіант, свдчить про високий рівень організації роботи на підприємстві;

Перевищення планових показників над фактичними - може свідчити про помилки, або зловживання в процесі виробництва, призводить до перебоїв в поставках товару покупцям та додаткових витрат;

Перевищення фактичних показників над плановими - може свідчити про те, що плани було складено некоректно, показує потребу перегляду планових показників.

Загалом проведення аналізу витрат для підприємства є надзвичайно важливим процесом, тому його потрібно якнайширше оптимізувати і автоматизувати.

ВИСНОВКИ

Важливою умовою прибуткової діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня собівартості та витрат виробництва, що уможливить зростання конкурентоспроможності продукції та стане реальним досягнення довгострокового економічного розвитку підприємства.

Надійність фінансового стану підприємств, результативність і привабливість їх діяльності для інвесторів залежать від ефективності використання виробничих ресурсів, від правильності формування собівартості продукції. Саме ці показники є вирішальними при формуванні прибутку і, найголовніше, залежними від раціональної та розумної системи управління діяльністю. Оскільки витрати підприємства залежать від ефективного використання ресурсів, від вміння управлінців керувати ними, оптимізувати в певних умовах виробництва та мінімізувати в даній сфері діяльності.

В процесі написання роботи були визначені поняття витрат та собівартості продукції, їх сутність, методики аналізу собівартості продукції та витрат виробництва. Розглянуті методики аналізу формування витрат, можливості використання цих методик на практиці. Була сформована сукупність показників, за допомогою яких здійснюється управління витратами та калькуляцією собівартості підприємства і аналіз їх ефективності формування.

Умови ринкової економіки вимагають дотримання оптимізації витрат (використання мінімальної їх кількості для випуску максимально якісної продукції) при здійсненні діяльності господарювання. Для вдалої оптимізації витрат необхідно проводити їх аналіз на основі фактичних облікових даних.

Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат забезпечує визначення вартості продукції та відповідно ціноутворення; для визначення собівартості продукції, тобто локальних витрат. Велике значення класифікації затрат в управління ними і перш за все здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління. Оскільки управлінські рішення зазвичай спрямовані на перспективу, керівництву насамперед необхідно інформація про очікувані витрати та доходи.

У роботі було розглянуто нормативне та інформаційне забезпечення аналізу витрат, а також сутність калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг). Розкрито поняття об'єкту калькулювання, та описано основні методи, які лежать в основі розрахунку собівартості.

Базою дослідження було обрано підприємство ПАТ «Запоріжавтоматика». Основним видом діяльності товариства є виготовлення всього спектру молочної продукції.

Було розглянуто процес калькулювання собівартості на ПАТ «Запоріжавтоматика». До виробничої собівартості на ПАТ «Запоріжавтоматика» включаються: прямі витрати на матеріали, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, змінні загальновиробничі і розподілені постійні загальногосподарські витрати. На підприємстві ПАТ «Запоріжавтоматика» пропонується застосовувати по передільний метод калькулювання собівартості продукції.

Огляд організаційно - економічних характеристик досліджуваного підприємства дає змогу зробити висновок, що протягом 2015 - 2017 рр. підприємство працює стабільно і прибутково.

Для покращення організації обліку на підприємстві та вирішення виявлених проблем запропоновано із метою усунення недоліків на ПАТ «Запоріжавтоматика» привести існуючий порядок обліку затрат до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Разом з тим необхідно запровадити зарубіжний досвід системи калькулювання «Директ-костинг». Окрім цього, автоматизувати облік, що підвищить продуктивність праці бухгалтерів.

?

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Шваб Л.І. / Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. 3-тє вид. - Київ: Каравела, 2006. - 584с.

Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб.- К.: Знання, 2004. - 654 с.

Макаренко А. П. Методика аудиту виробничих витрат / А. П. Макаренко, А. В. Кас'яненко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - №1 (64). - 2012. - С. 138-142.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» наказ Міністерства Фінансів України (із змінами та доповненнями) від 31.12.1999 р. №318 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00

Финансовый контроль. Монтгомери /Ф.Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В.М. О'Рейтлли, М.Б. Хирш; За ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2013. - 542с.

Швед І. М. Аудит собівартості продукції / І. М. Швед // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 6. - С. 24-25.

Ананькина Е. А. Управление затратами : конспект лекцій / Е. А. Ананькина, Н. Г. Данилочкина. - М. : ПРИОР, 2008. - 64 с.

Басманов І. А. Калькулювання собівартості виробничої продукції / І. А. Басманов - М.: Фінанси и статистика, 2012. - 296с.

Мочерний С. В. Політична економія: навч. посібник / С.В. Мочерний. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищ. навч. закладів. - 6-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2013. - 321 с.

Безруких П. С. Облік та калькулювання виробничих витрат та собівартості продукції / П. С. Безруких. - М. : Фінанси, 2010. - 320 с.

Діордіца С. Г. До питання про адекватність інформаційної моделі обліку витрат / С. Г. Діордіца // Наукові праці КНТУ. Економічні науки. - 2010. - № 17. - с. 46-51.

Олійник О. В. Проблеми співвідношення і класифікації «методів обліку витрат» і «методів калькулювання» / О. В. Олійник, С. В. Бойко // Вісник ЖДТУ / Економічні науки. - 2009. - № 3. - С. 158¬168.

Чумаченко М. Дискусійні проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції / М. Чумаченко, І. Білоусова // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 10. - С. 3-7.

Валуєв Б. І. Облікова політика промислового підприємства - управлінська спрямованість підходу / Б. І. Валуєв, І. В. Рузмайкіна // Вісник ЖДТУ. - 2005. - № 2 (32). - С. 61-65.

Іванюта П. В. Управління і ресурсами і витратами : навчальний посібник/ О. П. Лугінська; ред. С. М. Іванюта; Міністерство освіти і науки України, Полтавський у-т споживчої кооперації, Держ. комітет статистики України, Держ. академія статистики, обліку та аудиту, Полтавська філія. - К.: ЦУЛ, 2009. - 320 с.

Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: КНЕУ, 2001. - 528 с.

Мельник Л.Г. Економіка підприємства: Підручник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 648 с.

Ковач С. Собівартість: склад та проблемні аспекти визначення // Наукові записки. 2004. - №7. - С. 35-40.

Мельник Л.Г., Карінцева О.І. / Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навчальний підручник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 412 с.

Чухліб О.А. Управлінське рішення щодо витрат у собівартості продукції //Фінанси України. - №2, 2006 р.- С. 31-38.

Сухораб В. П., Ксьондз С. М. Теоретичні концепції сутності, визначення та класифікація витрат / Сухораб В. П., Ксьондз С. М. // Вісник Технологічного університету Поділля. [Ч. 2, Т. 1]. - Хмельницький. - 2013. - С. 169-173.

Чумаченко М. Дискусійні проблеми обліку витрат і калькулювання собівартості продукції / М. Чумаченко, І. Білоусова // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - № 10. - С. 3-7.

Шевчук О.А. Особливості обліку витрат на підприємствах / О.А. Шевчук // Міжнародний збірник наукових праць. - 2009. №1(13). - С.15-19.

Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - 654 с.

Сопко В. В. Облік витрат і калькуляція виробничих витрат та собівартості продукції у промисловості / В. В. Сопко, О. М. Петрик. - К. Техніка, 2013. - 112 с.

Цал-Цалко Ю. С. Витрати підприємства : навч. посіб. /Ю. С. Цал-Цалко. - К. : ЦУЛ, 2012. - 656 с.

Цебень Р.Л. Сучасний стан обліку виробничих витрат та собівартості продукції / Р.Л. Цебень. - Хм.: ХКТЕІ, 2012. -264 с.

Економічний аналіз. Підручник / За ред. Агуніна М.О.-3-тє вид., перероблене і доповнене - Житомир : ЖІТІ, 2013. - 672 с.

Грещак М. Г., Коцюба О. С. Управління витратами : навч.-метод. посіб. [для самостійного вивчення дисциплін]. - К. : КНЕУ, 2010. - 131 с.

Гуцайлюк З. Ще раз про місце і роль аналізу в інформаційній системі господарюючих суб'єктів / З. Гуцайлюк // Бухгалтерський облік і аудит. - 2011. - № 11. - С.45-49.

Білоусова І. Проблеми впровадження системи внутрішньогосподарського аналізу та контролю на підприємствах / І. Білоусова // Бухгалтерський облік і аудит. - 2013. - №5. - С.30-34.

Аренс А. Фінансовий аналіз та контроль / А. Аренс, Дж. Лоббек ; пер. с англ. - М. : Финансы и статистика, 2013. - 560 с.

Басманов І. А. Калькулювання собівартості виробничої продукції / І. А. Басманов - М.: Фінанси и статистика, 2012. - 296 с.

Безруких П. С. Облік та калькулювання виробничих витрат та собівартості продукції / П. С. Безруких. - М. : Фінанси, 2010.- 320 с.

Карпенко О. Удосконалення методики контролю витрат діяльності виробничих підприємств / О. Карпенко, Н. Крутікова (Прохар) // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: Економічна думка, 2012. - Вип. 3. - С. 74-77.

Корінько, М. Д. Концептуальні основи управління витратами суб'єктів господарювання в умовах удосконалення ринкових відносин / М. Д. Корінько, Г. Б. Тітаренко // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - N 9. - С. 126-133.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. Навч. посібник - К.: Т-во «Знання», КОО, 2004. - 378 с.

Попович П. Я. Економічний аналіз суб'єктів господарювання: Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - 454 с.

Cадовська І. Б. Бухгалтерський облік: навч. Посіб./ І. Б. Садовська, Т. В. Божидарнік, К. Є. Нагірська. - К. : „Центр учбової літератури”, 2013. - 688 с.

Васюк Г. В. Особливості аудиту витрат виробництва та собівартості продукції / Г. В. Васюк // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництв. - №4 (67). - 2012. - С. 91-95.

Власюк Г. В. Особливості аудиту витрат виробництва та собівартості продукції / Г. В. Власюк // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 12. - С. 6-8.

Бєлоусова І. А. Удосконалення управлінського обліку в системі економічної безпеки підприємства / І. А. Бєлоусова // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - N 9. - С. 255-265.

Юрківський О. Й. Роль управлінського обліку в підвищенні ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств// Економіка АПК. - 2014. - №1. - С. 93-95.

Сергієнко О. М. Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні / О. М. Сергієнко // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №2. - С. 100 - 104.

Сизоненко В. О. Інституціональні аспекти фінансового регулювання підприємницької діяльності / В. О. Сизоненко // Фінанси України. - 2012. - № 8. - С. 88 - 97.

Олійничук О. І. Організаційно - методологічні аспекти обліку фінансового результату операційної діяльності підприємства / О. І. Олійничук // Інноваційна економіка - 2010. - №2 - С. 114 - 119.

Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - 654 с.

Дяків В. В. Управлінський облік в Україні - реальність сьогодення / В. В. Дяків // Економіка АПК. - 2010. - N 8. - С. 76-81.

Сухораб В. П., Ксьондз С. М. Теоретичні концепції сутності, визначення та класифікація витрат / Сухораб В. П., Ксьондз С. М. // Вісник Технологічного університету Поділля. [Ч. 2, Т. 1]. - Хмельницький, 2013. - С. 169-173.

Владімірова Т. І. Проблеми автоматизації обліку та їх вплив на фінансові результати / Т. І.Владімірова // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. - Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2007. - № 576. - С. 391-397.

Размещено на Allbest.ru