Слід визначити будь-які політичні, економічні, технологічні і соціальні тенденції, які можуть істотно вплинути на стан ринку в найближчі два-три роки, а також спрогнозувати результат впливу цих тенденцій.

У цьому розділі варто зробити слід провести аналіз конкурентів компанії: визначити основні типи конкурентів, для кожного типу назвати конкретних конкурентів, дати їх коротку характеристику, виявити основні сильні і слабкі сторони [43, с.58].

У деяких бізнес-планах в окремих розділах виділяється оцінка конкуренції на ринках збуту. Цей розділ присвячений аналізу ринкової кон'юктури, характеристиці конкурентів, їх стратегії і тактиці.

План маркетингу. Сучасний маркетинг - це система організації діяльності фірми з розробки, виробництва і збуту товарів і надання послуг на основі комплексного вивчення ринку і реальних запитів покупців з метою отримання високого прибутку [7, с.27].

Для вирішення складного комплексу завдань створення товару і його руху до споживача маркетинг має виконувати такі функції: аналітичну, виробничу і збутову.

Аналітична функція включає в себе вивчення споживачів, конкурентів, товарів, цін, товароруху і продажів, системи стимулювання збуту і реклами, внутрішнього середовища підприємства. У рамках виробничої функції перебувають організація виробництва нових товарів, розробка більш досконалих технологій, забезпечення матеріально-технічного постачання, управління якістю і конкурентоспроможністю готової продукції. У збутову функцію входять: організація системи товароруху, організація сервісу, проведення цілеспрямованої товарної політики, проведення цінової політики [46, с.15].

Величезне значення в маркетингу має функція управління і контролю, яка передбачає організацію стратегічного і оперативного планування на підприємстві; інформаційне забезпечення управління колективом; організацію системи конкуренції на підприємстві; організацію контролю маркетингу.

План маркетингу призначений для створення ефективного ринку збуту пропонованого товару. Такий план необхідний не тільки для організації внутрішньої діяльності фірми, але і встановлення ділових контактів із зовнішніми партнерами та інвесторами.

Напрями дослідження ринку. Основні завдання маркетингового дослідження ринку [16, с.47]:

- визначення умов, при яких досягається оптимальне співвідношення між попитом і пропозицією товару на ринку;

- визначення конкурентних позицій конкретних видів продукції фірми і самої фірми на досліджуваному ринку;

- орієнтація фірми на випуск таких виробів, яким забезпечений збут на конкретних ринках з достатньою рентабельністю.

Після визначення обсягу поточного та перспективного попиту для всього ринку слід провести його сегментацію з метою визначення товарної номенклатури.

Невід'ємною частиною плану маркетингу є вибір цінової стратегії підприємства.

Вибір стратегії залежить від стану:

- внутрішнього середовища підприємства, яка визначає витрати виробництва, вартісну ланцюжок створення цінностей;

- зовнішні середовища підприємства, яка визначає рівень конкуренції, характер попиту, загальногосподарську коньюктуру, проявляється чи в політиці органів федеральної та регіональної влади.

В рамках маркетингової стратегії розробляється і стратегія проникнення на ринок.

План маркетингу задає напрямки для діяльності компанії і дозволяє краще розуміти процеси вивчення споживачів, планування продукції, її просування та збуту, планування цін. Планування маркетингу змушує організацію оцінювати свої сильні і слабкі сторони з окуляри зору конкурентів, можливості і загрози навколишньому середовищу. Маркетингові програми є ядром маркетингової діяльності. Вони кладуться в основу планування виробництва по кожному продукту в кожному господарському підрозділі фірми [17, с.65]. 

Програма маркетингу - це основоположний документ, який встановлює конкретно, хто, що, коли, де і яким чином повинен робити. Головними завданнями програми маркетингу є: визначення обсягу випуску продукції в натуральному та вартісному виразі на поточний і перспективний період; вибір цільового ринку або кінцевого споживача з урахуванням їх вимог та потреб у продукції; зіставлення витрат виробництва, ціни, прибутку по кожному продукту [9, с.76].

План маркетингу складається з наступних розділів:

- зведення контрольних показників;

- виклад поточної маркетингової ситуації;

- перелік небезпек і можливостей;

- аналіз завдань і поблеем;

- стратегія маркетингу;

- програма дій;

- бюджету;

- порядок контролю.

Стратегія маркетингу - раціональне побудова, керуючись яким організаторська одиниця розраховує вирішити свої маркетингові задачі.

Підприємство на основі змін темпу продажу й прибутку визначає, на якій стадії життєвого циклу (впровадження, зростання, зрілість, насичення, спад) знаходиться в даний час його продукція і повідомляє про це в бізнес-плані.

Виробничий план. У цьому розділі повинні бути описані всі виробничі або інші робочі процеси, що мають місце на даній фірмі. Тут же повинні розглядатися питання, пов'язані з приміщеннями, які зайняті під виробництво, їх розташуванням, обладнанням, персоналом. Крім того, в цьому параграфі повинна бути приділена увага планованому залучення субпідрядників.

Повинно бути пояснено, як організована система випуску продукції і як здійснюється контроль над виробничими процесами. Також повинна приділятися увага питанням розташування виробничих площ і розміщення обладнання.

Нарешті, в цьому розділі повинні знайти відображення питання, пов'язані з термінами поставок, числом основних постачальників, а також з тим, на скільки швидко може бути збільшений чи скорочений випуск продукції.

Головне завдання розділу «План виробництва» - довести інвесторам і своїм потенційним партнерам, що підприємство в результаті здійснення обраного проекту буде реально проводити заплановану кількість продукції в заплановані строки і з високою якістю [48, с.133].

При написанні даного розділу вказується, де буде проводитися нова продукція, наскільки вдало місце розташування виробництва нової продукції щодо ринку, постачальників, доступності робочої сили, транспорту, доріг і іншого, які є потужності і які додаткові виробничі потужності будуть потрібні для виготовлення нової продукції і в які терміни вони зможуть вводитися.

Даний розділ повинен також містити два абсолютно критичних елементи всього бізнес-плану:

- які удосконалення плануються і як їх досягти;

- розробка «метрики», тобто кількісних критеріїв, які будуть використовуватися для оцінки результатів [44, с.90].

Організаційний план. У цьому розділі вказуються організаційно-правова форма підприємства, відомості про партнерів, міра відповідальності партнерів, організаційна структура фірми з розподілом обов'язків і функцій.

Вибір організаційно-правової форми залежить від сфери та масштабів підприємницької діяльності, особистого досвіду і знань, наявності власного капіталу та можливості його залучення, терміну реалізації підприємницького проекту.

У розділі доцільно відобразити характер відносин з федеральними органами влади та місцевою адміністрацією.

У процесі організаційного планування формується організаційна структура підприємства, яка визначається як:

- комплекс оформлених завдань, доручених співробітникам і підрозділам;

- взаємини формальної підзвітності, включаючи лінії владних повноважень, відповідальність за прийняті рішення, число рівнів ієрархії і норму керованості;

- розробка систем, що забезпечують ефективну координацію діяльності працівників підрозділів.

Розробка оргструктури підприємства - це складний процес, що включає певні етапи.

На етапі рекомендується прийняти концепцію створення та розвитку системи управління, в якій вирішуються питання оргструктури, значущості тієї чи іншої функції для бізнесу підприємства. При цьому слід враховувати стадію життєвого циклу, на якій знаходиться підприємство.

Стадії життєвого циклу організації впливають на характеристики організаційної структури.

Виділяють п'ять основних підходів до розробки організаційної структури:

- функціональний;

- дивізіональна;

- матричний;

- командний;

- мережевий.

Фінансовий план. У цьому розділі зазначаються обсяг фінансових коштів, необхідних для реалізації проекту; джерела отримання фінансових коштів і в якій формі; частка коштів, залучена у формі кредиту; частка коштів, залучена у формі акціонерного капіталу; планована величина відношення позикових і власних коштів, необхідних для здійснення проекту; на яких умовах може бути отриманий кредит для здійснення даного проекту [18, с.78].

У цьому розділі вказується, як змінитися рентабельність власних коштів за рахунок використання позикових коштів, і коли можна очікувати повернення вкладених в проект коштів і отримання інвесторами доходу; величина цього доходу. Тут же наводиться календарний графік погашення кредиту. У цьому розділі розглядаються питання, пов'язані з випуском акцій: скільки і на яких умовах можуть бути випущені підприємством з метою залучення додаткових фінансових коштів від акціонерів. Крім того, розглядається питання про те, скільки фінансових коштів і на яких умовах може бути залучено з внутрішніх джерел підприємства, і які є можливості залучення фінансових коштів з Держбюджету, яким чином і скільки необхідно зарезервувати фінансових ресурсів на покриття непередбачених витрат.

Фінансові плани бувають двох видів: довгостроковий і короткостроковий. Метою першого є визначення допустимих з позиції фінансової стійкості темпів розширення фірми; метою другого є забезпечення постійної платоспроможності фірми.

В основі фінансового планування лежать стратегічний і виробничий плани. Стратегічний план передбачає формулювання мети, завдань, масштабів та сфери діяльності компанії. Виробничі плани складаються на основі стратегічного плану і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики [20, с.159].

Основні показники ефективності проекту:

- чистий дисконтований дохід;

- індекс прибутковості;

- внутрішня норма прибутковості;

- термін окупності дисконтований.

Для оцінки ефективності інвестиційного проекту використовуються такі основні показники, які визначаються на основі грошових потоків проекту і його учасника: чистий дохід, чистий дисконтований дохід, внутрішня норма прибутковості, потреба в додатковому фінансуванні, індекси прибутковості витрат і інвестицій, термін окупності.

У загальному вигляді фінансовий план являє собою документ, що містить такі розділи:

- інвестиційна політика;

- управління оборотним капіталом;

- дивідендна політика;

- фінансові прогнози;

- ставка дисконтування;

- облікова політика;

- система управлінського контролю.

Всі ці форми взаємопов'язані і являють достатню інформацію для оцінки проекту з точки зору його ліквідності, фінансової стійкості, рівня рентабельності продукції, що випускається.

Оцінка та страхування ризику. У цьому розділі повинні бути розглянуті критичні ризики й потенційні проблеми, які можуть перешкоджати реалізації запропонованих компанією стратегій. Головний ризик для бізнесу може з'явитися як наслідок:

- реакції конкурента;

- слабкостей персоналу, що займається маркетингом, виробництвом або менеджментом;

- сучасних досягнень в техніці, які можуть привести до життєздатності продукції.

У цьому розділі крім загальної оцінки можливих ризиків, потрібно провести аналіз типів ризиків, їх джерел і моментів виникнення, а також привести заходи щодо мінімізації збитку, які доцільно вжити в разі виникнення форс-мажорних обставин, таких, як коливання курсів валют, страйки, міжнаціональні конфлікти, прийняття нових нормативних актів або зміна загальнодержавного курсу. При розробці бізнес-плану необхідно чітко уявляти собі, в якій області лежать ділові пропозиції компанії: в області невисокого ризику з невеликим прибутком або в області ризикованих капіталовкладень при дуже високих процентах прибутку. Привабливішим буде виглядати план, в якому в окремому розділі буде відображено виграш інвестора у разі вкладення ним коштів у даний проект [43, с.89].

В основі страхової справи лежить страховий поліс. Страховий поліс - це контракт, за яким страхова компанія бере на себе обов'язок виплатити компенсацію у випадку, якщо відбудеться будь-яке небажана випадкова подія, що принесло збитки. В обмін за цю послугу ви зі свого боку зобов'язуєтесь платити страховикові певні суми. У страховому полісі вказується, який вид ризику він покриває, в які терміни і на яку суму.

Запобігання можливості втрат є центральною ланкою в програмі зменшення ризиків, і реалізація цієї програми не повинна обмежуватися власне страхуванням.

При розвиненій системі сучасного комерційного страхування в бізнес-плані можна просто вказати, які типи страхових полісів та на які суми планується придбати [54, с.200].

Висновки до розділу 1.

Бізнес-план є документом, який містить систему ув'язаних в часі та просторі та узгоджених з метою і ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання прибутку, внаслідок реалізації підприємницького проекту. Він виступає інструментом досягнення мети, що включає всі основні напрями діяльності підприємства.

Роль бізнес-плану для підприємства полягає в тому, що цей документ виконує сукупність цілей, узагальнених за зовнішньою та внутрішньою функціями

Завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану може бути виконано завдяки реалізації такої послідовності дій: формалізація ідеї проведення підготовчої стадії розробки бізнес-плану, визначення її ключових цілей; підбір виконавців та розподіл обов'язків між ними; складання плану-графіку виконання робіт; збір необхідної внутрішньої і зовнішньої інформації; оформлення попередніх результатів стратегічного аналізу підприємницького проекту та обговорення їх з керівництвом проекту; затвердження остаточних результатів, формулювання місії та основних цілей проекту, обрання стратегії та тактики реалізації підприємницького проекту; прийняття рішення про розробку бізнес-плану.

Визначено важливість поняття структури бізнес плану, особливості та послідовності його написання, такі як:

- короткий зміст (резюме);

- характеристика галузі;

- опис створюваної компанії і вироблених нею продуктів і послуг;

- дослідження та аналіз ринку, плани маркетингу;

- виробничий і фінансовий плани, а також оцінку можливих ризиків та страхування.

Користуючись інформацією розділу ,ми маємо послідовний план дій по написанню класичного бізнес плану, що допоможе досягти мети.

2 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ СТВОРЕННЯ КОВОРКІНГ ЦЕНТРУ У М. ЗАПОРІЖЖЯ

2.1 Резюме

Метою реалізації проекту відкриття коворкінг центру м. Запоріжжя є бажання допомогти малому і середньому бізнесу ефективно розвиватися, що особливо актуально в епоху кризи. Цілком очевидно, що будь-який, хто хоче відкрити свою справу, неодмінно стикається з цілою низкою проблем. Одна з основних це відкриття власного офісу. Мало того, що пропоновані сьогодні орендні ставки необґрунтовано високі. Сьогодні мало просто зняти офіс, заплативши за оренду, найчастіше орендар змушений буде вирішувати питання телефонії та Інтернету, прибирання та охорони приміщення.

Крім того, концепція оренди квадратних метрів спочатку спрямована проти споживача, так як корисної площі з орендованої навряд чи набереться на 60%, а все інше просто не використовується. Подібна ситуація ніяк не сприяла розвитку вітчизняного підприємництва.

Ковомркінг (англ. Co-working - спільно працювати) у широкому сенсі - це модель організації роботи людей, найчастіше фрілансерів, з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі; у вузькому - колективний офіс [48, с.166].

Коворкінги характеризує гнучка організіція робочого простору і прагнення до формування спільноти резидентів та внутрішньої культури. Учасники залишаються незалежними і вільними, мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, на відміну від роботи вдома.

Ідея коворкінгу включає в себе телеворкінг, фріланс, деякі принципи аутсорсингу.

Основна суть моделі - помісячна оренда і територіальне об'єднання та організація спільноти для ефективнішої роботи учасників. Основною аудиторією коворкінг центру є молоді люди віком віл 20 до 35 років - це стартапері, фрілансери, IT працівники та хіпстери [55, с.254].

Джелом фінансування - є кошті отримані від інвестора під 10% річних.

Основним продуктом компанії є надання послуги з орендування робочого місця, яке забезпечене всіма необхідними опціями для ефективної офісної роботи (інтернет, телефон, комфортні меблі, приємна атмосфера, зона дозвіля, кухня, вбиральння), а також можливість для клієнтів центру розмістити свою особисту інформацію на інтернет порталі центру.

SWOT-аналіз - це основний метод визначення першочергового стратегічного планування для компанії, який представлено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - SWOT-аналіз коворкінг центру

	Позитивний вплив	Негативний вплив
1	2	3
Внутрішне середовище	1) Ціна. 2) Комплексність послуги. 3) Відсутність аналогів. 4) Місцезнаходження. 5) Сервіс. 6) Якісний інтернет. 7) Приємне середовище. 8) Можливість завести потрібні знайомства. 9) Тематичні майстер класи та семінари. 10) Комфортний буфет.	1) Різний рівень культури кліентів. 2) Обмеженний графік роботи. 3) Контроль виконання правил внутрішньго розпорядку. 4) Відсутність досвіду роботи в новій сфері. 5) Слабка підготовка кадрів.
Зовнішне середовище	1) Створення власного бренду. 2) Відкріття мережі подібних закладів. 3) Створення комфортного середовища для розвитку малого та середньго бізнесу. 4) Створення франдшизи на надання послугі такого роду. 5) Формування ніші споживачів та підвищення її культури у місті Запоріжжя.	1) Зниження рівння доходів населення. 2) Зростання тарифіб на ЖКХ. 3) Не зрілість споживача. 4) Поява конкурентів. 5) Не готовність діяти в кризових ситуаціях. 6) Кібератаки. 7) Зміни в країні економічного та політичного характеру.

Використовуючи данні таблиці 2.1 можна стверджувати, що даний проєкт має значну кількість сильніх сторін та перспектів розвитку, але і наявність слабких сторін та зовнішніх загроз ставить перед нами задачі. які в подальшому розрахуванні бізнес плану потрібно надати значної уваги для мінімізації ризиків.

2.2 Маркетинговий план

Для відкриття коворкінг центру у м.Запоріжжя було проведенно попередній аналіз ринку подібних послуг на 4 квартал 2016 року у двох центральних районах міста Дніпровському та Олександрівському.

Для отримання інформації про наявні площі для розміщення і здійснення бізнес-процесів необхідно оцінити вартість і площі офісних приміщень, в яких можна орендувати площі для відкриття коворкінг центру (див.табл.2.2 - 2.3).

Таблиця 2.2 - Оренда примішення під офіс без урахування плати за ЖКХ Дніпровсьий район м. Запоріжжя

Місце знаходження	Площа приміщення, мІ	Ціна, грн.	Середне значення, грн./мІ
Пр. Металургів буд. № 14	12	2000	167
Бул. Вінтера буд. № 12	200	15000	75
Вул. 40 Років Рад. України буд. №36	40	2000	50
Пр. Металургів буд. № 1б	90	9000	100

Орієнтуючись на данні таблиці 2.2 середня ціна оренди квадратного метра у Дніпровському районі становить 75 грн./мІ.

Табдиця 2.3 - Оренда примішення під офіс без урахування плати за ЖКХ Олександрівский район м. Запоріжжія

Місце знаходження	Площа приміщення, мІ	Ціна, грн.	Середне значення, грн./мІ
Вул. Фортечна буд. 7	28, 45	2800	100
Вул.Троїцька буд.№ 27	213	21300	100
Вул.Троїцька буд.№ 27	20	3000	150
Вул. Базарна буд.№5	140	28000	200

Орієнтуючись на данні таблиці 2.3 середня ціна оренди квадратного метра у Олександрівському районі становить 100 грн./мІ.

Для відкриття коворкінг центру необхідно провести аналіз цінової політики фірм конкурентів, які надають послуги з надання робочих місць в офісних приміщеннях. Цей аналіз представлено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 - Аналіз цінової політики фірм конкрентів у м. Запоріжжя

Назва коворкинга	Ціна за рік, грн	Ціна за день, грн	Ціна за тиждень, грн	Ціна за місяць, грн
Edison spais coworking	30	130	-	1300
Conozking zone	25	120	700	1500
COOLTIME	30	130	-	1500

На основі даних таблиці 2.4 можна розробити власну цінову політику проекту створення коворкінг центру у м. Запоріжжя і представимо її у таблиці 2.5.



Таблиця 2.5 - Цінова політика проекту

Назва коворкинга	Ціна за рік, грн	Ціна за день, грн	Ціна за тиждень, грн	Ціна за місяць, грн
«НАШ КОВОРКІНГ»	30	130	-	1500

Короткий опис бізнесу. Що таке коворкінг для підприємця, який збирається відкрити цей бізнес? Перш за все, це прибуток, адже всі послуги оплачуються. Мета підприємця - задовольняючи потреби населення - заробити.

На базі ізольованого приміщення, з окремим входом відкривається коворкінг центр, який містить дві комнати і санвузол. Одна безпосередньо для обічих місць з комп'ютерами та робочими місцями, інша для невеликого буфета. Буфет створюється суто для зручності відвідувачів (СВЧ-піч, чайник, холодильник, телевізор). Заробити на ньому не вдасться. У головній кімнаті встановлюються меблі, комп'ютерна (8 станцій і сервер) і орг-техніка (принтери, сканер). Комп'ютери та сервер з'єднані мережею локально і з провайдером. А токож зал забезпечиний високошвидкісним WI-FI для роботи на ноутбуках та інших девайсах. По суті відвідувачі орендують у коворкінг центрі робоче місце забезпечене сучасніми комунікаціями та маючи змогу отримати додаткові можливості для перепочинку та спілкуванні. Основною статтею доходів є отримання плати за здачу робочого місця в оренду від однієї години до місяця. Існує три види абонементу: «Місячний», «Дений», «Погодинний». Тут можна продавати і супутні товари (дрібний інвентар, витратні матеріали, тобто все, що може знадобитися в роботі відвідувачам).

При цьому будемо активно використовувати можливості соцмереж, порталів-скідочніков, онлайн-бірж оголошень. Тут розповімо відвідувачам про майбутні лекціях, тренінгах та майстер-класах, а ще запропонуємо систему знижок, продумаємо незвичайні акції, наприклад «устрій для друзів ранковий кіноклуб і отримай англійський сніданок в подарунок».

Не забуваємо і про традиційні маркетингові кроки. Зокрема, розмістимо флаєри, візитки (на друк щомісяця закладемо по 3 тис.грн) в сусідніх хостелах, комп'ютерних клубах, фітнес-центрах, коледжах і т. ін. Це дозволить наростити аудиторію нашого коворкінга. І звичайно ж, з часом будемо складати телефонну базу наших клієнтів, щоб повідомляти їх про всі заходи, що готуються у нас. Причому сформуємо групи по захопленням: наприклад, якщо людина цікавиться виставками, запросимо його на творчий вечір молодих художників або благодійний аукціон.

Фінансування і ризики. В даний час існує декілька способів фінансування даного проекту. лізинг кращий, коли є власні кошти, але їх мало, щоб профінансувати проект на 100%. Тобто за договором лізингу лізингоодержувач оплачує 30-40% вартості техніки (тільки), а інші виплати проводяться протягом 1 року. Все інше підприємець купує сам або в кредит.

Переваги: не вимагає відразу великих вкладень, власником стає підприємець.

Недоліки: законодавчими органами не є доопрацьована до кінця правова база подібних відносин. кредит використання цього способу фінансування має місце, коли підприємець не має власних коштів. Тобто підприємець бере у кредитора кошти в борг під відсотки на певний час (зазвичай 1 рік) - достоінсва: не вимагає власних капіталовкладень, власником техніки і обладнання стає підприємець; підприємець перед кредитором відповідає своїм майном, яке за договором позики залишає в заставу (вартість якого перевищує розмір кредиту в 2 рази); занадто великі відсотки по погашенню кредиту; дуже маленькі терміни, на які дається кредит. (Термін окупності проекту 1,2-1,5года); для отримання кредиту підприємець вже повинен мати будь-яку діяльність з хорошим доходом; в разі провалу проекту і неповернення кредиту втрачає закладену власність. інвестиції найкращий варіант фінансування проекту.

Підприємець укладає угоду з інвестором на співпрацю і пайову участь в проекті, тим самим поділяючи ризик і відповідальність. Власником майна є інвестор. Підприємець докладає всіх зусиль, щоб вкладення інвестора окупилися в найкоротші терміни. Надалі може бути розглянуто питання про викуп підприємцем у інвестора його частки.

Переваги: для підприємця - не вимагає вкладення власних коштів, але дає можливість заробити; для інвестора - вкладаються кошти починають приносити прибуток; в разі нерентабельності проекту - інвестор може розпродати все майно і повернути більшість вкладених коштів.

Недоліки: для підприємця - не є повним власником майна, частина прибутку має віддавати інвестору; для інвестора - частину прибутку потрібно віддавати підприємцю. На жаль в нашій країні ще дуже погано розвита інвестиційна політика. Інвестори вважають за краще вкладати гроші в майно і не ризикувати, вкладаючи їх в проекти. Це пояснюється недосконалістю законно-правової бази в Україні і недостатністю кваліфікованих кадрів. Для підприємця краще отримати інвистиції для свого проекту, тому що кредиторське ярмо часом перетворюється в рабство, а щоб вкласти свої кошти їх потрібно спочатку заробити, а для цього потрібні інвестори, люди які зацікавлені в додаткових прибутках і розвитку інфраструктури економіки.

Досягнення необхідної якості. Якість роботи буде обумовлюватися кількома факторами:

- якість і рівень обладнання;

- якість і рівень інтернет комунікацій;

- якість і рівень сервісу;

- рівень і кваліфікація кадрів.

Забезпечення конкуретоспроможності. Як вже зазначалося раніше, проект розрахований на жителів районів, і на невеликі міста, в яких подібних коворкінгів немає взагалі, а потреба в них зростає з кожним роком. Тому якщо і буде конкуренція, то мінімальна. Маркетингова політика буде працювати за принципом «останньої милі», тобто основна ставка буде йти на місцеве населення. Найефективніші види реклами: розповсюдження листівок, візиток, оголошень в інтернеті на форумах де перебуває цільва аудиторія, в соціальних мережах. Зовнішня реклама з логотипом.

З організаціонно-правових форм найдоцільніше вибрати організацію бізнесу через оформлення приватного підприємця - фізичної особи без утворення юридичної особи. Це пов'язано з відносною простотою оформлення документів і бухгалтерії.

Ефективність і можливі перспективи. Ефективність даного бізнесу зокрема обумовлюється його необхідністю. А попит на послуги коворкінг центру великий. В силу відносної бідності населення, воно не може дозволити собі орендувати цілий офіс та забезпечити його всім необхідним. А коворкінг дозволяє користуватися всіма можливостями сучасного офісу за невелику і доступну плату, тому постійну зайнятість можна гарантувати, отже можна гарантувати і постійний дохід.

У короткостроковій перспективі (2-3 роки) коворкінг стане діловим центром з постійно розширюється спектр послуг. У довгостроковій перспективі (5 і більше років) даний проект зажадає деяких змін. По-перше потрібно модернізація техніки, її удосконалення, по - друге зміниться попит і потреби населення. Коворкінг може стати координуючим центром у для місцевих дрібних та середніх підприємців нашого міста. Можлива поява додаткових видів діяльності та мережі подібних закладів.

Даний проект має право жити і бути втіленим в життя, він принесе чимало користі споживачам і чимало прибутку власникам.

2.3 Організаційний план

Організаційний план являє собою розділ бізнес-плану. Він дає характеристику рівня управління фірмою, кваліфікації та досвіду роботи підприємця і персоналу. У цьому розділі бізнес-плану слід дати відповіді на деякі питання. В організаційному плані слід показати організаційну структуру фірми, яка полягає слідом пунктах:

- організована схема управління;

- порядок координації діяльності підрозділів і взаємозв'язок, який існує між ними, а також інші питання організації.

Іншими словами, в цьому розділі бізнес-плану потрібно розглянути організаційну схему фірми, яка демонструє зв'язку, а також поділ відповідальності в рамках фірми. Як правило, на стадії, коли відбувається ще тільки планування та організація фірми, число її учасників невелика. Але важливо, щоб уже з самого початку план розвитку організаційної структури фірми був чітким.

Крім того, для забезпечення ефективної діяльності фірми, необхідно уважно поставитися до підбору та оцінки персоналу. Для цього потрібно:

- визначити найближчі потреби фірми в персоналі, хоча, звичайно, в процесі розвитку бізнесу відбудуться неминучі зміни;

- з'ясувати, які співробітники будуть здатні виконувати певні функції;

- проаналізувати відносини між співробітниками колективу, а також те, як будуть встановлюватися для них завдання. Важливо детально роз'яснити в організаційному плані, як проводитиметься набір працівників, їх підготовка та оплата праці. Повинні бути охарактеризовані особисті та ділові якості керуючого складу фірми, адже від нього буде повністю залежати здійснення сформульованої в бізнес-плані концепції розвитку фірми.

Кадрова політика керівництва фірми, як правило, приділяє пильну увагу принципам відбору співробітників, а також найму (контрактна система, довічний найм, випробувальний термін, тощо); планування професійної підготовки, підвищення кваліфікації співробітників і перепідготовки кадрів; вибору способу і періодичності оцінки якості роботи співробітників; системі просування їх по службових сходах. Таким чином, цей розділ бізнес-плану спрямований на виявлення наступної інформації:

- Організаційна структура фірми, а також її розвиток.

- Власник фірми і його кваліфікація.

- Персонал фірми і його кваліфікація.

- Методи і форми заохочення і відповідальності персоналу.

- Менеджери, консультанти.

Доцільно також в даному розділі бізнес-плану коротко викласти відомості, що стосуються технічних засобів управління і обробки економічної інформації, необхідної для управління фірмою.

Схема організаційної структури коворкінг центру представлена на рисунку 2.1.

Директор є приватним підприємцем і всі справи веде сам на свій страх і ризик. Забезпечує персонал всім необхідним для роботи, спілкується з державними органами, з СЕС і партнерами по бізнесу. Сам веде бухгалтерську звітність.Відповідає перед кредиторами та ін. В разі відносин з інвестором, інвестор має право контролювати дії підприємця і вносити з його відома свої корективи. Підприємець зобов'язаний звітувати перед інвестором і тримати його в курсі всіх подій.

Рисунок 2.1 - Організаційна структура коворкинг центру

Безпосередньо з клієнтами спілкуються і працюють менеджери. Старший менеджер контролює їх діяльність і стежить за роботою сервера і робочих станцій. Вирішує всі питання, пов'язані з рекламою та промо діяльністтю. Менеджер відовідальний за контроль стану матеріальної бази, запровадження інновацій в сфері забезпечення комфорту кліентам. У разі позаштатної ситуації (пожежа, напад, правопорушення громадського порядку) зобов'язана викликати за допомогою сигналізації працівників охоронного агенства.

За забеспечення чистоти у коворкінг центрі відповідає прибиралиник.

На сьогодні існує значна кількість різних професій і посад, а тому постає питання про їх розмежування шляхом чіткого визначення функціональних обов'язків, які повинні виконувати відповідні працівники. З огляду на це, вкрай необхідною є наявність на підприємствах такого правового документа, який би регламентував конкретні обов'язки, завдання, права, відповідальність, організаційно-правовий статус працівника та забезпечував би йому належні умови для ефективної праці, а саме - посадової інструкції. Вона дозволить виключити вільне трактування співробітниками їх функцій і повноважень, допоможе безпосереднім керівникам уникнути необхідності постійного роз'яснення підлеглим їхніх зобов'язань, а також заощадить час при ознайомленні кожного нового працівника з його завданнями та обов'язками.

Функціональні обов'язки персоналу коворкінг центру представлений на рисунку 2.2.



Рисунок 2.2 - Схема управління персоналом коворкінг центру

Посадова інструкція - це документ, який регламентує організаційно-правовий статус працівників і визначає їх конкретні завдання та обов'язки, права, повноваження, відповідальність, знання та кваліфікацію, які необхідні для забезпечення ефективної роботи працівників. Вимоги посадових інструкцій враховуються під час добору кандидатів на вільні посади, переведенні на іншу роботу, атестації працівників та притягненні їх до дисциплінарної відповідальності в разі невиконання чи неналежного виконання обов'язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені у штатному розписі (виняток можуть становити окремі керівники, правове становище яких визначено у статуті підприємства чи в Положенні про структурний підрозділ, де зазначено основні завдання, обов'язки, права та відповідальність цих керівників). Для представників робочих професій складаються робочі інструкції, але наразі ми зосередимося саме на посадових, а не робочих інструкціях.

Посадові інструкції персоналу коворкінг центру педставлений у додатках А, Б, В, Г.

коворкінг центр план бізнес



Висновки до розділу 2.

У другому розділу було розглянуто маркетинговій план коворкінг центру, що включав в себе :

Резюме. Коворкін центр являє собою багатопрофільне офісне приміщення в якому ми плануємо здавати в оренду робочі місця на срок від однієї години до місяця, що буде основним джерелом нашого доходу.

Фінансування проекту планується із коштів отриманих у інвестора під 10% річних на 2 роки з правом дострокового погашення боргу.

Проведенно аналіз ринку нерухомості, який показав переваги нашого проекту над пропозиціями, що існують на рику, такі як ціна, сервіс, якісний з?язок, комплексність послуги, відсутність аналогів, місцезнаходження приємне середовище, можливість завести потрібні знайомства, тематичні майстер класи та семінари, комфортний буфе, якісний інтернет.

Визначені основні методи поширення рекламної інформації.

Ефективність даного бізнесу зокрема обумовлюється його необхідністю. А попит на послуги коворкінг центру великий. В силу відносної бідності населення, воно не може дозволити собі орендувати цілий офіс та забезпечити його всім необхідним. Коворкінг дозволяє користуватися всіма можливостями сучасного офісу за невелику плату, тому постійну зайнятість можна гарантувати, отже можна гарантувати і постійний дохід.

Організаційний план являє собою розділ бізнес-плану. Він дає характеристику рівня управління фірмою, кваліфікації та досвіду роботи підприємця і персоналу.

Размещено на Allbest.ru