Теорія грошей і грошового обігу

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Навчально-науковий інститут інноваційних освітніх технологій

Кафедра економічної теорії

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Основи економічної теорії»

на тему: «Теорія грошей і грошового обігу»

(Варіант № 6)

Студентки 3 курсу ТУ-301 групи

напряму підготовки 242 Туризм

Кармазін А.О.

№ залікової книжки 16.1293

Викладач: Предборський В.А.

Київ - 2020



Зміст

Вступ

1.Виникнення, сутність та функції грошей

2.Еволюція форм грошей

3.Грошовий обіг та його закони

4.Грошова система: сутність, структурні елементи, типи

5.Додаткові завдання

6.Висновки

7.Список використаної літератури

міра вартості гроші грошова система



Вступ

Ринкову економіку неможливо уявити без розвинутої грошової системи з різноманітними механізмами регулювання грошового обігу, грошової маси, валютного регулювання. Для цього необхідні знання сутності й функцій грошей. Ці питання є досить складними, суперечливими і багатогранними. Оскільки підходи до їх вирішення дуже різноманітні, іноді навіть протилежні один одному, як і в класичних працях науковців, так і в дослідженнях сучасників, то є очевидною складність грошей як об'єкта вивчення і теоретичного пізнання. Тому з'ясування сутності і функцій грошей передбачають всебічний розгляд і простеження існуючих теорій, концепцій щодо вирішення цих питань, систематизацію і аналіз усіх теорій для полегшення вивчення такої складної категорії, як гроші.

Так, для з'ясування сутності грошей важливо простежити різноманітні погляди науковців стосовно визначення грошей, спробувати їх об'єднати за певними критеріями у групи, бо лише у єдності та взаємозв'язку можна зробити на їх основі ґрунтовний аналіз і висновки. Найбільш обґрунтовано історичну суть і функції грошей розкивають концепції, які розглядають їх через розвиток форм вартості. Не можна досконало пізнати суть грошей, не пізнавши причини їх виникнення, походження, не з'ясувавши їх природу, не дослідивши історичний розвиток, зокрема, розвиток та зміну функціональних форм грошей. Можна сказати, що сутність реально проявляється лише через форми грошей, оскільки вони взаємопобудовані історією розвитку грошових відносин, внаслідок чого відбувалась модифікація грошових форм, поява нових, а також тому, що форми є свого роду відображенням грошових функцій, тобто вони є похідними функцій грошей. А функції у свою чергу теж характеризують сутність грошей шляхом розкриття їх призначення в економічній системі і грошових відносинах. Для більш детального вивчення функцій варто розглянути не лише напрямки дії та реалізації окремої функції, а й взаємозв'язок та взаємодію функцій між собою. Гроші - це невід'ємна й істотна частина фінансової системи кожної країни. Називаються вони доларами чи гривнями, фунтами чи франками, гроші служать засобом оплати, засобом збереження вартості й одиницею рахунка в усіх, окрім як самих ранніх економічних системах.

Проблема суті сучасних грошей набула особливої гостроти, бо без глибокого розуміння їх природи не можна ні будувати сучасну грошову систему, ні ефективно регулювати її. А це особливо важливо у період трансформації економічної системи України, становлення національної грошової системи.

У цій роботі я намагатимуся розглянути сутність грошей, їхнє економічне значення, і фактори, що визначають їхню сутність. Також буде зроблена спроба показати, наскільки велике економічне значення грошового обміну і яку роль гроші грають у формуванні економічної політики. Потрібно відмітити, що тема історії виникнення й розвитку грошей буде також порушена. Раціонально буде розглянути це коло питань за вищенаведеним планом.



1. Виникнення, сутність та функції грошей

За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші -- це специфічний товар, що має властивість об­мінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним екві­валентом. Як такі гроші виходять в окремих своїх функціях далеко за межі сфери товарного обміну й обслуговують усі сфери економі­ки, зокрема нагромадження вартості, її розподіл, перерозподіл та використання, у тому числі на потреби інвестування.

У літературі існує безліч різних визначень грошей, які значно відрізняються одне від одного. Під грошима часто розуміється все те, що звичайно приймається в обмін на товари і послуги; продукт угоди між людьми; товар особливого роду, ще виконує роль загального еквівалента; те, що використовується як гроші . Л. Харріс визначає гроші як «будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця й засіб збереження вартості». Р. Барр пише, що «гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у даному платіжному співтоваристві». С. Фішер, Р. Дорн-буш і Р. Шмалензі вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: «Гроші--загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін за товари і послуги, а також при оплаті боргів.” Яскравим прикладом суто функціонального підходу в цьому питанні слугує визначення К.Р.Макконнела і С.Л.Брю: “Гроші - це те, що гроші роблять. Усе, що виконує функції грошей, і є гроші”

Підсумовуючи різні визначення сутності грошей (а їх дуже багато) я виділила такі особливості:

- грошима у широкому змісті можуть бути названі будь-які знаки цінності, що служать для розміну, придбання інших предметів, чи наймання людської праці;

- гроші - це суспільний інститут, що збільшує багатство, знижуючи витрати обміну і, сприяючи більшій спеціалізації відповідно з наявними порівняльними перевагами людей;

- Переваги використання грошей, у порівнянні з натуральним обміном, величезні. Витрати обміну були б набагато більші, а суспільне багатство внаслідок цього набагато менше, якби не існувало грошей, що значно полегшують весь цей процес. В економічній системі, обмеженій натуральним обміном, людям приходилося затрачати непомірну кількість часу на пошук тих, із ким їм було б вигідно обмінюватися.

- Гроші це те, що приймають як сплату за товари, послуги і борги, отже гроші - це засіб обміну. Люди приймають гроші в обмін на товари і послуги, щоб потім обміняти гроші на ті товари і послуги, які вони хочуть придбати. Без такого засобу обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосереднього обміну товарів і послуг на інші товари і послуги - дуже неефективного засобу здійснення обміну. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинний хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. Це вимагає вишукування всіх потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби і побажання один одного в товарах і послугах, а потім досягнення згоди за умовами обміну. У такий спосіб бартер приводить до високих витрат, зв'язаних з пошуком.

- Гроші служать також розрахунковою одиницею або «мірою вартості». Роль грошей як «одиниці виміру» дозволяє використовувати встановлені ціни для угод.

Виникнення грошей тісно пов'язано з історичним процесом обміну товарів і зміни форм власності. На ранніх ступінях суспільної історії обмін носив випадковий характер. Такому обміну відповідала проста чи випадкова форма власності, при якому один товар виражав свою вартість в іншому протилежному йому товарі-еквіваленті. Товар-еквівалент служить для вираження вартості першого товару.

Розгорнута форма власності виражала більш розвинений обмін. У той же час вартість кожного товару не діставала закінченого вираження. Оскільки число товарів-еквівалентів було невизначеним, вартість діставала різноманітне і різнорідне вираження. Тому виділялися товари, що у даний період часу на місцевому ринку товарів стали виражатися в одному товарі, що стає загальним еквівалентом. Виникла загальна форма вартості. Поступово в результаті розвитку обміну з декількох товарів виділився один товар, що став грати цю роль постійно. Народжується грошова форма власності.

Грошима стає будь-який найбільш важливий предмет споживання. У багатьох народів роль грошей грала худоба. Латинська назва грошей - pecunia - походить від pecus - худоба. Гомер, говорячи про деякі види зброї, оцінював їх у биках. У різних народностей грошима були цукор, слонова кістка, хутро, опіум, какао, і т.д.

Отже, історично гроші виділилися із загального світу товарів і самі спочатку були і звичайним товаром, і специфічним товаром - грошима. Подальший хід історії привів до ліквідації товарної форми грошей і переходу до нових форм. Розглянемо, як же це відбувалося.

Склалося так, що гроші мають товарну природу, але є не звичайним, а специфічним товаром, постійно виконуючи роль загального еквівалента. Таким еквівалентом часто була монета.Традиційно в економічній науці виділяють п'ять основних функцій грошей:

- міра вартості;

- засіб обігу;

- засіб платежу;

- засіб нагромадження;

- світові гроші.

Цих п'ять функцій грошей у їх системній єдності становлять реальне функціонування грошової маси.

Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Без кількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство й еквівалентний товарний зв'язок між товаровиробниками.

Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків - національну валюту. Масштаб цін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції міри вартості.

Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою або на банківському рахунку) обов'язково повинні бути в наявності. Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.

Акт реалізації товару на ринку або акт перетворення товару в гроші - центральний, найважливіший у ринковому господарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою:

Т1 - Г - Т2;

де Т1 - Г - продаж товару;

Г - Т2 - купівля іншого товару на гроші.

Ця формула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринкових відносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє той господарський суб'єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).

Ці дві основні функції найбільше зумовлюють сутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міри вартості, а ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті в реальний засіб обігу.

Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реалії купівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупці сплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.

Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на банківських рахунках. Такі заощадження є об'єктивною потребою розвитку ринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і через позику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланках народного господарства.

Світові гроші у функціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межі національних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиниць різних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникає специфічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей - валютний курс.

Слово «монета» виникло внаслідок того, що стародавні римляни використовували Храм богині Монета як майстерню для карбування монет. Монети вперше з'явилися в Лідії і Древній Греції 8-7 у до н.е. З'являючись у розвинутих державах, монети швидко поширювалися на сусідні варварські племена, потім усе далі і далі. Згодом усі місця, де виготовлялися монети, сталі називати «монета». Монети, як такі, існують усюди приблизно вже протягом 2500 років, але, як відомо, їм передували різні предмети, які використовувалися як гроші. У настінних малюнках Древнього Єгипту зважують на вагах золоті кільця. У Китаї, щонайменше 3000 років тому, в якості грошей застосовували шкарлупки каурі, раковини деяких видів молюсків з Індійського океану. Є також свідчення того, що тисячі років тому в примітивних суспільствах використовували каміння.

Обіг повноцінних металевих грошей, коли вони збігаються з товарною формою, по-перше занадто дорогий, по-друге, видобуток металів не поспіває за ростом потреби економіки в засобах обігу. Тим часом у самій природі грошей закладене рішення цієї проблеми. Справа в тім, що гроші як загальний еквівалент використовуються ідеально. Виступаючи посередником в обміні товарів, вони відіграють скороминущу роль. Саме на цій основі створюються передумови для появи знаків вартості. Таким чином, сам процес обігу металевих грошей у міру відхилення позначеного на них номінального змісту від реальної ваги визначив появу перших функціональних форм грошей, що визначили в майбутньому повний відрив грошей від товарної форми і її повне зникнення.

2. Еволюція форм грошей

В ході історичного розвитку форма і зміст грошей суттєво мінялися. В обороті гроші функціонують реально і тому повинні мати певну форму, яка б забезпечувала їм довіру з боку суб'єктів ринку та створювала достатні зручності останнім. З розвитком ринкових відносин ускладнювалися вимоги до грошової форми, вона постійно вдосконалюється.

Еволюція форм грошей відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні гроші. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функції грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, наприклад золоті чи срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені (банкноти, білонна монета, депозитні та електронні гроші).

У сучасний період усі країни світу користуються виключно неповноцінними грошима.

Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. У цей період в одних країнах використовували повноцінні гроші, в інших - неповноцінні (паперові). Крім того, в одних і тих самих країнах поряд з повноцінними монетами нерідко використовувалися неповноцінні - білонні - монети, а також паперові знаки грошей (банкноти). Останні не мали внутрішньої вартості і були за формою ідентичні неповноцінним грошам. Проте вони тривалий час вільно обмінювалися на повноцінні монети і їх вартість, що формувалася в обміні, зближалася з вартістю металу, на який вони обмінювалися. Тому такі банкноти були тотожні повноцінним грошам.

У своїй еволюції гроші виступали у таких формах:

- товарні;

- металеві;

- кредитні.

Як було вже сказано, в історії людства гроші вперше з'явилися у вигляді товарів (худоба, зерно, сіль і т. п.).

З часом товарні гроші майже повністю були витіснені металевими із срібла і золота. Спочатку металеві гроші виступали у формі зливків срібла чи золота, а згодом у формі монети. Металеві гроші у формі зливків мали свої недоліки: їх потрібно було зважувати визначати пробу і ділити на частини. Спочатку на зливках найвідоміші купці ставили своє тавро, яке засвідчувало вагу і пробу металу. Але авторитет купця обмежений. тому з часом ця функція перейшла до держави, як найбільш авторитетної особи.

Держави стали виготовляти за встановленою формою зливки металу, вагу і пробу яких засвідчували своїм штемпелем. Такі зливки дістали назву монети.

Оскільки за своїми вартісними і фізичними властивостями золото краще пристосоване виконувати роль грошей найпоширенішою була золота монета. (Золоті монети на Русі почали карбувати за Петра І). але при цьому паралельно карбувалися і срібні монети. В умовах золотомонетного стандарту монети карбувалися із золота з невеликою домішкою (для міцності) інших металів ( не> 10%). вага таких монет визначала їхню вартість.

На території України за різних часів використовувалися такі монети: гривня, карбованець, шаг.

Еволюція металевих грошей досягла свого апогею в період капіталізму вільної конкуренції. Як не міг завершитися розвиток суспільних відносин епохою капіталізму вільно конкуренції, так не міг закінчитися і розвиток грошей закріпленням їх за золотом. Ті ж самі еволюційні процеси в суспільному житті зумовили неспроможність золота назавжди закріпитися в ролі грошей та підготували передумови для переходу до якісно нового типу грошей - неповноцінних.

По-перше, швидко посилювалися вимоги щодо зростання обсягів відтворення грошового товару відповідно до інтенсивно зростаючих масштабів суспільного виробництва й обігу.

По-друге, зростали вимоги щодо скорочення витрат на виготовлення грошей для мінімізації суспільних витрат обігу, які постійно зростали в міру розширення масштабів виробництва та обігу і спричиненого цим збільшення маси грошей.

По-третє, а саме вартість грошей у нових умовах, що вимагали активного втручання держави в економічне життя суспільства, повинна була стати більш гнучкою, більш податливою до державних регулятивних заходів.

Відбувся процес демонетизації золота: спочатку з обігу були вилучені золоті монети, замість них сферу обігу стали обслуговувати неповноцінні гроші, а згодом повністю було зупинено обмін неповноцінних грошей на золото в будь-якій формі.

Процес демонетизації золота розпочався під час І світової війни (1914-1918 р.р)

Припинено обмін паперових грошей на золото майже в усіх країнах. Повністю золото перестало відігравати роль грошей всередині окремих держав у 30-х роках 20 ст. У сфері міжнародних відносин золото відігравало роль грошей до 1978 року, коли вступила в дію Ямайська угода Міжнародного валютного фонду (1975 р.)

Демонетизація золота - офіційно скасований золотий вміст національних валют.

Еволюційні процеси в економіці, які спричинили демонетизацію золота, підготували підгрунтя для запровадження нематеріальних носіїв грошової суті - так званих кредитних грошей.

Кредитні гроші - це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин.

Неповноцінні гроші - це гроші, які не мають власної внутрішньої вартості.

Форми кредитних грошей:

- готівка

- депозитні гроші

- електронні

- торгові .

Готівка - банкноти (банківські білети), розмінна монета. Банкноти, монети в Україні випускають у Банкнотно-монетному дворі Національного банку України (з 1994 р.).

Депозитні гроші - це форма кредитних грошей, які не мають речового виразу і існують лише у вигляді депозитів у банках (записи на рахунках). Це “абстрактні гроші”.

Розпоряджатися грошима безготівкових розрахунків можна за допомогою чеків, без участі готівки, тобто через переказ або списання банком певної суми з рахунку платника на рахунок одержувача, або заліком взаємних вимог.

Така форма грошей стала можливою лише за вимоги високого рівня розвитку банківської системи, коли кожен суб'єкт господарювання може вільно вкласти гроші в банк (депозит), взяти звідти гроші готівкою або переказати будь-кому і йому гарантується повне їх збереження. Ця форма грошей має як свої достоїнства, так і свої недоліки.

Для виконання кожного платежу потрібно оформляти цілий пакет документів і подавати їх у банк, щоб відобразити операцію в бухгалтерських книгах банку.

Це і обумовило появу нової форми грошей - електронної.

Електронні гроші - абстрактна, умовна назва грошових коштів, які існують у формі записів у пам'яті комп'ютерів. Використання цих грошей відбувається через електронну систему банківських послуг.

За змістом - це кредитні гроші, які обертаються за допомогою сучасних систем зв'язку.

За формою - це різновид депозитних грошей.

Сьогодні це найбільш прогресивний, економічний і зручний носій грошових функцій.

3. Грошовий обіг та його закони

Грошовий обіг - неперервний рух грошей у сфері обігу, їх функціонування як засобу обігу і платежу. Грошовий обіг здійснюється в готівковій та безготівковій формах. Готівкові гроші (наявні) -- це банкноти, білети державної скарбниці та монети. Головним призначенням готівкових грошей є забезпечення розрахунків у реалізації товарів і послуг, виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги, покриття страхових відшкодувань, оплата цінних паперів і доходів з них, платежі за комунальні послуги тощо.

Тенденції до обмеження обігу готівкових грошей зростають під тиском значних затрат суспільства на виготовлення грошових знаків і їх зберігання, транспортування та інкасацію, ускладнення контролю за їх використанням, здатності готівки породжувати тіньовий бізнес і відплив капіталу за кордон. Нині в Україні тільки гривнева готівка становить 43 відсотки від усієї грошової маси, а, наприклад, у США готівкові гроші становлять лише 7,5 відсотка1. Значні обсяги готівкової грошової маси загострюють проблему грошового обігу.

Безготівкові гроші (наявні) - це засоби на рахунках у банках, різноманітні депозити (вклади) у банках, депозитні сертифікати, державні цінні папери, а також грошові кошти, вкладені в акції інвестиційних фондів. Вони виконують грошові функції за умов зняття з депозиту шляхом виписування платіжних доручень, чеків, акредитивів, платіжних вимог тощо. Безготівкові розрахунки забезпечують рух вартості без використання наявних готівкових грошей двома способами:

1) переказуванням грошових коштів з рахунку платника на рахунок їх отримувача у кредитних закладах;

2) проведенням взаємозаліків зустрічних вимог без використання готівкових грошей.

Рівень безготівкового обігу в тій чи інший країні залежить від грошово-кредитної політики, досконалості банківської справи, цілей і методів регулювання грошового обігу.

В умовах ринкових відносин грошовий обіг сприяє:

1) перерозподілу грошових коштів між суб'єктами господарювання та різними галузями економіки;

2) задоволенню потреб економіки у грошових коштах завдяки державному регулюванню грошової маси в обігу.

Організація грошового обігу здійснюється в межах грошової системи країни, яка історично склалась і закріплена національним законодавством. Вона містить такі складові:

1) грошову одиницю країни;

2) масштаб цін;

3) види державних грошових знаків (металевих або паперових), порядок їх випуску в обіг;

4) регламентацію безготівкового обігу;

5) порядок обміну національної валюти на іноземну (валютний паритет);

6) державне регулювання грошового обігу.

Грошові системи поділяють на два типи:

1) металевого грошового обігу, за якого такий грошовий товар виконує всі функції грошей;

2) паперово-кредитного грошового обігу, в основі якого лежать кредитні гроші.

Основними рисами сучасних грошових систем є:

1) скасування офіційного розміну банкнот на золото, вихід золота із обігу в усіх країнах світу;

2) перехід до нерозмінних на золото кредитних грошей;

3) випуск банкнот (емісія) для покриття витрат держави;

4) переважання безготівкового обігу;

5) посилення державного регулювання грошового обігу.

Для обслуговування нормального грошового обігу необхідна певна точно визначена грошова маса. Існує кілька варіантів так званої кількісної теорії грошей, що визначає кількість грошей, необхідних для виконання функції засобу обігу.

Згідно з марксистською теорією, кількість повноцінних грошей, необхідних для обігу, визначається такою формулою:

де КГ - кількість грошей, необхідна для обігу;

ТЦ - сума цін товарів;

О - швидкість обігу грошей.

Це загальний закон грошового обігу повноцінних грошей, сутність якого полягає в тому, що кількість грошей, необхідних для виконання функції засобу обігу, має дорівнювати сумі цін реалізованих товарів, поділеній на кількість обігів однойменних грошових одиниць. Він відображає економічну взаємозалежність між масою товарів, що обертаються, рівнем їх цін і швидкістю обігу грошей. Тобто кількість повноцінних грошей, яка необхідна для забезпечення товарообігу, визначається трьома чинниками:

1) рівнем цін товарів, що підлягають реалізації;

2) обсягом товарної маси;

3) швидкістю обігу грошей.

Коли в обігу перебувають повноцінні гроші (золото) і розмінні на них паперово-кредитні гроші, то в обіг надходить така кількість грошей, яка справді потрібна для реалізації товарів. За цих умов роль стихійного регулятора грошового обігу виконує функція грошей як засобу нагромадження скарбу: якщо потреба у грошах скорочується, то зайві гроші виходять з обігу і осідають у їх власників як скарб, якщо збільшується, відбувається приплив грошей у сферу обігу зі скарбу.

За умов, коли в обігу перебувають тільки паперово-кредитні гроші, їх кількість визначається специфічним законом паперово-грошового обігу. Суть його зводиться до того, що випуск паперових грошей має бути обмежений тією їх кількістю, в якій справді оберталося б символічно представлене ними золото. Якщо випуск паперових грошей перевищить потребу товарообігу в золотих грошах, купівельна спроможність первинних знаків упаде, а ціни на товари і послуги зростуть.

Швидкість обігу грошей - показник інтенсифікації їхнього руху при функціонуванні як засобу обігу і засобу платежу. Вона залежить від таких чинників: загальноекономічних - циклічного розвитку національної економіки, темпів економічного зростання, руху цін; монетарних - структури платіжного обігу, розвитку кредитних операцій і взаємних розрахунків, рівня відсоткових ставок на грошовому ринку тощо.

Україна розбудовує новий паперово-грошовий обіг. У 1996 році національною грошовою одиницею стала гривня. Порядок її виготовлення і введення в обіг та підтримання товарно-грошової рівноваги розроблено Національним банком України. Всі гривні є банківськими білетами, тобто банкнотами, що дуже важливо. Банкноти забезпечені всіма активами Національного банку (золотом, коштовностями, іноземною валютою) і обмежено випускаються в обіг під реальні товарно-грошові угоди. Отже, банкнотний обіг більш захищений від знецінення і краще гарантує стабільність грошового обігу в національній економіці.

Проведення грошової реформи в Україні та введення власної національної валюти передбачає стабілізацію вітчизняної економіки, її структурну перебудову, досягнення зростаючого виробництва високоякісної і конкурентоспроможної продукції, подолання товарного дефіциту і перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки.

Порушення законів грошового обігу призводить до виникнення такого явища, як інфляція.

4. Грошова система: сутність, структурні елементи, типи

Грошова система - це форма організації грошового обороту, яка історична склалася в країні і законодавчо закріплена державою. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що мають регламентувати відносини між суб'єктами грошового обороту. Сучасна національна грошова система України є грошовою системою ринкового типу.

Оскільки грошовий обіг відіграє надзвичайно важливу роль в економічному житті суспільства, формування і регулювання його в усіх країнах здійснюють центральні органи влади.

Враховуючи, що організація грошового обігу здійснюється за участю банків і одним з основних завдань банківської системи є саме забезпечення ефективного функціонування кредитних грошей, грошова система формується і функціонує на базі банківської системи і може розглядатися як її складова частина.

Тому правові норми, що регламентують функціонування грошової системи в багатьох країнах, визначаються безпосередньо в законах, що стосуються банківської системи, насамперед діяльності центральних банків. Ці закони надають центральним банкам широкі повноваження в регулюванні грошового обігу. Тому центральний банк виступає як інституціональний центр грошової системи. У забезпеченні ефективного функціонування грошової системи України вирішальна роль належить Національному банку України.

Охоплюючи весь грошовий обіг, грошова система включає надзвичайно широкий спектр економічних відносин. Тому в складі грошової системи належить виділити окремі відносно самостійні підсистеми:

- систему безготівкових розрахунків;

- систему готівкового обігу;

- валютну систему.

Кожна з виділених підсистем має особливий об'єкт регулювання, функціонування якого характеризується певною формою чи сферою грошового обігу.

Грошова система будь-якої країни є результатом попереднього історичного розвитку, відображає традиції, національні особливості, рівень розвитку країни. Тому грошова система кожної країни має свої специфічні ознаки, що відрізняють її від грошових систем інших країн. Це має сприяти звільненню країни від зовнішнього втручання.

Кожна держава формує свою грошову систему таким чином, щоб надати їй повну суверенність, незалежність і здатність протистояти зовнішнім впливам, які загрожують інтересам національної економіки. Така суверенність грошової системи виступає однією із ключових ознак політичної та економічної незалежності, самостійності держави.

Складові елементи сучасної грошової системи

У грошовій системі України належить виділити ряд складових елементів. Національна грошова система, як правило, включає такі основні структурні елементи:

- грошову одиницю та її частини;

- масштаб цін;

- види та купюрність державних грошових знаків, які мають законну платіжну силу;

- порядок забезпечення грошових знаків;

- емісійну систему;

- установлення курсу національної валюти і порядок її обміну на іноземну;

- наявність державних фінансових інститутів, які здійснюють регулювання грошового обігу в країні.

Грошова одиниця - це встановлений у законодавчому порядку грошовий знак, що слугує для порівняння і вираження цін усіх товарів та послуг. Грошова одиниця, як правило, поділяється на дрібніші кратні частини. У більшості країн діє десятична система поділу (1 долар США дорівнює 100 центам, 1 англійський фунт стерлінгів - 100 пенсам, 1 російський рубль - 100 копійкам тощо).

Цей елемент грошової системи, як правило, виникає історично. Молоді держави назви для своїх грошових одиниць шукають у своїй історії. Так учинила й Україна. Рішенням Верховної Ради України нову національну валюту названо гривня. Таку назву мала грошова одиниця Київської Русі, яка існувала на території сучасної України в Х-ХІ ст.

Масштаб цін - величина грошової одиниці країни. Коли в грошовому обігу використовувалось золото і срібло, вартість грошової одиниці визначалася як фіксований державою ваговий зміст грошового металу в грошовій одиниці. Наприклад, один російський рубль до 1913 р. у дорівнював 0,7742 г золота, долар США в 1900 р. - 1,50463 г чистого золота, у 1934 р. - 0,887 г, у 1973 р. - 0,737 г.

Після офіційного скасування золотого вмісту грошової одиниці фіксація державою металевого вмісту грошової одиниці скасована в усіх країнах. Масштаб цін втратив форму вагового вмісту металу в грошовій одиниці. У сучасних умовах масштаб цін складається стихійно в процесі ринкового обміну. Масштаб цін в умовах обігу кредитних грошей формується як певна кількість товарів, що приймаються за одиницю. Тому виникають істотні відмінності в рівнях цін на одні й ті самі товари, виражені в грошових одиницях різних країн. Бо ціни визначені в різних масштабах, тобто в грошових одиницях різної величини.

Оскільки грошові системи -- це складні економічні системи, що перебувають у стані розвитку і змін, то їх слід розглядати з різних боків залежно від панівних економічних відносин можна визначити два типи грошових систем:

a) ринкового типу, який характеризується вільним функціонуванням грошей, грошово -- кредитним регулюванням на рівні банківської системи, використання переважно економічних важелів підтримання стабільності грошового обігу тощо;

б) неринкова грошова система, якій властиві адміністративно -- командні методи і важелі управлінням виробництвом та обміном, а панівним було регулювання виробництва і обміну для зближення і витіснення Товар -- Гроші -- Виробництво і грошового обігу.

Залежно від рівня входження національної економіки у світовій ринок і глибини міжнародного поділу праці виділяють:

a) грошові системи відкритого типу -- відсутні обмеження у формуванні валютних курсів та обмінних операцій, вільне переміщення грошових ресурсів до країни та за її межі, в обігу перебуває вільно конвертована валюта, діють інші важелі підтримання національного грошового обігу як інтегрованої частини світового господарського і грошового обігу;

б) грошові системи закритого типу. В них переважно панують адміністративно -- командні важелі управління суспільним виробництвом, відсутня вільна конвертованість національної грошової одиниці на іноземні валюти, діють численні обмеження у валютних операціях тощо.

Залежно від форми грошей у обігу є 2 типи грошових систем:

a) система металевого обігу - система ,в якій роль загального еквіваленту виконують благородні метали. У них грошовий товар безпосередньо перебуває в обігу і виконує всі функції грошей, а кредитні гроші є безперешкодно розмінюваними на дійсні гроші;

б) система обігу кредитних і паперових грошей - система ,в якій замість металевих металів в обігу перебувають грошові знаки.

5. Додаткові завдання

Завдання на встановлення правильності тверджень (так/ні)

1) Еволюційна концепція грошей вперше була сформульована Аристотелем в праці «Нікомахома етика». (ні)

2) Представники кількісної теорії грошей вважали гроші суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями, встановленими державною владою. (ні)

3) Гроші виконують роль загального еквівалента, виступають посередником в обміні товарів і виражають економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів. (так)

4) Грошова маса - сукупність запасів грошей в усіх формах, що перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент. (Так)

5) Система подвійної валюти - грошова система біметалізму, при якій співвідношення золота і срібла встановлюється на ринку стихійно. (Так)

Завдання на встановлення відповідності

1) Банкноти - Б. Паперові гроші, що випускаються казначейством для фінансового забезпечення державних витрат.

2) Електронні гроші - Г. Безготівкові розрахунки, здійснювані за допомогою комп'ютерної мережі, систем зв'язку із застосуванням засобів кодування інформації та її автоматичної обробки.

3) Казначейські білети - Б. Паперові гроші, що випускаються казначейством для фінансового забезпечення державних витрат.

4) Квазігроші - Д. Банківські білети, грошові знаки різного номіналу, що випускаються в обіг в країні.

5) Векселі - В. Боргове зобов'язання чітко визначеної форми, що дає незаперечне право на одержання зазначеної в ньому суми грошей у певний термін.



Висновки

Проблема природи та питання про сутність і функції грошей залишаються предметом гострих дискусій, де проявляються багато різних думок до їх розв'язання. Це пов'язано із складністю і багатогранністю грошей як предмета вивчення. Тому для з`ясування сутності грошей необхідне послідовне, всебічне та детальне дослідження цього економічного явища, шляхом вивчення історії походження та розвитку грошей, їх форм та функцій. Необхідно також враховувати різноманітні підходи до вирішення цих питань, проте, незважаючи на їх велику кількість, на мою думку, можна зробити висновок стосовно сутності і функцій грошей.

Виникнення грошей тісно пов'язане з історичним процесом обміну товарів і зміни форм власності.

Функції грошей розглядаються як прояв їх сутності. Можна виділити п'ять класичних функцій грошей. Так, функція грошей як міри вартості, полягає у вирішенні вартості товару в грошах, шляхом встановлення цін. Як засіб обігу гроші забезпечують рух товарів через рух грошей. Гроші унікальні за своєю простотою, як засіб платежу за товари і послуги: їм притаманна найвища ліквідність серед всіх фінансових засобів. Так, функція грошей як засобу платежу полягає у можливості купівлі з наступною оплатою. Як засіб нагромадження гроші полегшують процес здійснення накопичення з поточного доходу за рахунок гарантування майбутньої купівлі здатності. Функцію світових грошей гроші виконують як засіб міждержавних розрахунків. Своєрідною формою буття грошових функцій виступають форми грошей, які виступають як засіб вираження сутності грошей. Існують такі форми грошей: повноцінні і неповноцінні.

Проблеми суті і функцій грошей є дуже важливими при становленні національної грошової системи. Слабкість і сила національних валют виражаються в тому, як вони виконують свої функції. Так нестабільність гривні як національної валюти України заважає їй бути повноцінною мірою вартості, так як в даному випадку змінюється масштаб цін. Внаслідок знецінення грошових знаків, погано виконуються функції купівельного та платіжного засобів. Також в Україні простежується і порушення ефективності виконання функцій нагромадження, оскільки вона прямо залежить від стабільності грошової одиниці.

Отже для побудови ефективної грошової системи необхідне правильне розуміння суті грошей і створення сприятливих умов для виконання грошима своїх функцій.



Список використаної літератури

1.Гальчинський А. Теорія грошей. Навчально-методичнийпосібник. - К. “Основи”, 1998;

2.Гейдер І. Грошовіреформи в зарубіжнихкраїнах // ФінансиУкраїни, 1996 №3, ст.62;

3.Гребеник Н. Основні засади грошово-кредитноїполітики на 1999 рік.// Вісник НБУ - 1999 №5 ст.3-5;

4.Гребеник Н. Основні засади грошово-кредитноїполітики на 2001 рік.// Вісник НБУ - 2000 №11 ст.2-5;

5.Гриценко А. Гроші :виникнення, сутність, функції та агрегати // ЕкономікаУкраїни - 1999 № 2 ст. 62;

6.Гроші та кредит: Підручник /Ред. Б.С. Івасів. - Тернопіль, 2000;

7.Гроші та кредит: Підручник /Ред. М.І.Савлук - К.:КНЕУ, 2001;

8. Грошово-кредитнаполітика в Україні. /Ред. В. І. Міщенка к.: ТОВ “Знання”, 2000

9. Грошово-кредитнийринокУкраїни: тенденції та проблемирозвитку // Вісник УДАУ, К.: 2000 №3 ст. 224;

10. Денежная реформа в посткоммунистических странах / Под ред. Дж. Дорна, Р.М. Нуреева. - М., 1995;

11. Деньги. Кредит. Банки : Учебник для вузов / Под ред. Е.Ф.Жукова - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ 1999;

12. Економіка і теоретичніоснови. / Ред. В.Ковальчук - Тернопіль 1997

13.ЕкономічнаісторіяУкраїни і Світу: Підручник / Б.Д. Лановик та ін. - К.: Вікар, 1999;

14. Кухарець Л. Першіфінансові кроки України // ФінансиУкраїни 1997, №1 ст. 100;

15. Лагутін В.Д. Гроші та грошовийобіг - К., 1999;

16. Лановик Б.Д. Економічнаісторія: курс лекцій - К., 2000;

17. Лисицький В., Руднєв О., Лисицький І. Знову про гроші та борги в економіціУкраїни // Вісник НБУ, 2000 №1 ст. 17-21;

18. Лукашевич Л.М. Україна: історико-економічнийогляд: Монографія. - К., 1997;

19. Лютий І. Грошово-кредитнаполітика та особливостіїїреалізації в Україні // ФінансиУкраїни, 2000 №1 ст.20;

20. Маркс К., ЕнгельсФ.Капітал. Твори, т.23;

21. Основиекономічноїтеорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко та ін.; За ред. Г.Н. Климка - К.: Вища школа - Знання, 1997;

22. Основы экономмической теории/ Под ред. С. Мочерный - К.: 2000, ст.125-134.

23. Сонер Р., Кучер И. Книга о деньгах. - К., 1996;

24. СтатистичнийщорічникУкраїни за 1999 р. / Державнийкомітет статистики України, К.: 2000;

25. Чухно А. Природа сучасних грошей // ЕкономікаУкраїни. - 1991 - №12.

Размещено на Allbest.ru