Аналіз асортименту (номенклатури) продукції підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Чернівецький коледж дизайну та економіки»

Циклова комісія обліково-фінансових дисциплін

Курсова робота

Аналіз асортименту (номенклатури) продукції підприємства

Студентки 3 курсу групи 3-071

за галуззю знань:

07 «Управління та адміністрування»

спеціальності: 071 «Облік та оподаткування»

Сенюк Є.В.

Керівник: викладач-методист

Махній Т.М.

м. Чернівці - 2020 рік

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ АСОРТИМЕНТУ І СТРУКТУРИ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Асортимент і структура продукції: формування і управління

1.2 Методика розрахунку аналізу структури і асортименту продукції

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ І СТРУКТУРИ ПРОДУКЦІЇ ВАТ "ХМЕЛЬПИВО"

2.1 Коротка характеристика ВАТ "Хмельпиво"

2.2 Аналіз техніко-економічних показників

2.3 Аналіз асортименту і структури продукції підприємства

ВИСНОВКИ

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

ДОДАТКИ

Вступ

На даному етапі розвитку вітчизняної економіки все більше і більше значення у свідомості споживачів здобуває структура продукції і наявність можливості вибору "свого" товару з пропонованого асортименту. Саме тому керування асортиментом і структурою - один із самих головних напрямків діяльності маркетингу кожного підприємства. Особливу важливість цей напрямок здобуває зараз, коли до товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники організації і займана їй ринкова частка. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі одержує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею керувати.

З іншого боку, одним з найважливіших факторів росту ефективності виробництва є збільшення структури більш ліквідної продукції, що випускається. Підвищення структури якісної продукції, що випускається, розцінюється в даний час, як вирішальна умова її конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

На жаль, керівництво багатьох підприємств ще погано розуміє всі переваги ефективної асортиментної політики і системи керування структури продукції, і тому одним з напрямків економічного росту країни є залучення уваги до даної проблеми.

У даній курсовій роботі проводиться дослідження асортименту і структури продукції на прикладі ВАТ "Хмельпиво". Розглянуто такі елементи, як керування, планування асортименту і структури реалізованої продукції.

Основу теоретичної роботи склала література по економіці і управління фінансами, маркетингу, управлінському обліку. Крім того, у процесі підготовки курсової роботи були вивчені статистичні звіти, у роботі використана документація ВАТ "Хмельпиво" - внутрішні звіти й інші джерела інформації про роботу підприємства.

Розділ 1. Соціально-економічне значення асортименту і структури продукції

1.1 Асортимент і структура продукції: формування і управління

асортимент продукція управління

Одним із важливих напрямів деталізації обсягу випуску продукції є вивчення його в асортиментно-структурному розрізі. При цьому слід ураховувати, що підприємство має чітку предметну, а отже, й галузеву спеціалізацію. Її визначають ще за організації підприємства, але асортимент продукції з часом може змінюватися. Одні товари перестають виробляти, інші, навіть колись непрофільні для підприємства, включають до виробничої програми. Процес постійного оновлення асортименту є важливою складовою маркетингової політики сучасного підприємства.

Змінюваність складу продукції є наслідком цілеспрямованого чіткого керування цим процесом, що передбачає відносну стабільність асортименту за певні короткі проміжки часу, ретельне планування випуску продукції і суворий контроль за виконанням усіх асортиментних завдань і термінів випуску окремих видів продукції. Тому відхилення від планових завдань розцінюють як суттєвий недолік у роботі виробничих підрозділів, їхніх керівників та виконавців.[6, C.320]

Сутність планування, формування і управління асортименту і структури полягає в тому, щоб товаровиробник вчасно пропонував визначену сукупність товарів, які відповідають в цілому профілю його виробничої діяльності, найбільш повно задовольняли вимогам визначених категорій покупців.

Формування асортименту і структури - проблема конкретних товарів, їхніх окремих серій, визначення співвідношень між "старими" і "новими" товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, "наукомісткими" і "звичайними" товарами, "ноу-хау". При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник відігравати роль лідера в створенні принципово нових видів продуктів.[6, C.322]

Розробка підприємством асортиментної концепції є початком перед формуванням асортименту, структури. Вона являє собою спрямовану побудову оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги визначених груп (сегментів ринку), а з інших, - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів для того, щоб робити товар з низькими витратами.

Асортиментна концепція виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного виду товарів и займання ними певного місця в структурі. До таких показників відносяться: розмаїтість видів і різновидів товарів (з урахуванням типології споживачів); рівень і частота відновлення асортименту; рівень і співвідношення цін на товари даного виду й ін. Ціль асортиментних концепцій - зорієнтувати підприємство на випуск товарів, найбільш відповідній структурі і розмаїтості попиту конкретних покупців.

Підкріплена мірами організаційного та іншого характеру по забезпеченню випуску продукції в передбаченій структурі і набору, асортиментна концепція може розглядатися як свого роду програма по керуванню розвитком виробництва і реалізацією відповідних товарів. Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна - систему заходів для її досягнення за визначений період. Цій програмі додає комплексний характер включення в неї питань, зв'язаних з оптимізацією асортименту. Як критерії оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.[2, C.118-119]

При розширенні асортименту компанія може зштовхнутися з бар'єрами для входу на ринок, наприклад, потреба в капіталі, більш високі витрати, доступ до каналів споживання, політика уряду і т.д.

Компанії, що приймають рішення про скорочення асортименту можуть зіштовхуватися також і з бар'єрами виходу з ринку. Серед них:

· Наявність у виробника довгострокових капіталовкладень у спеціалізовані активи. Такі активи можуть виявитися або мало ліквідними, або вимагають значних витрат на демонтаж, чи консервацію, експлуатаційну підтримку;

· Стратегія компанії спрямована на комплексну диверсифікованість і скорочення одного із сегментів може спричинити організаційний і фінансовий дисбаланс у суміжних асортиментних групах;

· Високі втрати необоротних витрат: істотні інвестиції в науково-дослідні розробки, рекламу і маркетинг, розраховані на перспективу;

· Втрата обмеження доступу до суміжних ринків;

· Соціально-економічні наслідки, зв'язані зі скороченням персоналу й опором з боку зацікавлених інституцій;

· Збиток для загального іміджу компанії.

Проблеми, зв'язані зі зміною асортименту тісно взаємозалежні з підходом компанії до стратегії розвитку бренду.

Величезне значення має розуміння менеджментом компаній того факту, що зростаюча ринкова вартість бренда, як нематеріального активу, створюється роками і десятиліттями дотримання бездоганної і стабільної якості продукції, а руйнується майже миттєво, іноді навіть у зв'язку з невеликими недоліками чи відхиленнями від рекламованих властивостей. Дана обставина може служити причиною, по якій виробники розширюють асортимент під новою торговою маркою. Це дозволяє зберегти добре ім'я старого бренда у випадку невдачі на ринку нових асортиментних позицій.

Ухвалення рішення про створення нового бренда чи використанні старого, як могутнього маркетингового інструмента, зв'язано з необхідністю оцінки можливих сценаріїв сприйняття нових видів продукції на споживчому ринку. Якщо новий товар просувається на ринку під старим брендом то можливі два наступних результати. Перший сценарій (оптимістичний) - успіх нового продукту на ринку і зв'язане з цим збільшення ринкової вартості старого бренда. Другий сценарій (песимістичний) - невдача нового продукту і зв'язана з цим втрата економічних ресурсів інвестованих у стару торгову марку, при цьому валовий збиток по всій компанії може в кілька разів перевищувати збитки від нової товарної одиниці.

Рішення про те, під якою торговою маркою (новою чи старою) розширювати асортимент також можливо на основі впровадження системи тотального керування грошима. Це означає, що будь-яка продукція повинна бути не тільки бездоганної якості, але і повинна бути необхідна споживачу (затребувана клієнтами). У цьому випадку відпадає необхідність розвитку нового бренду, значно скорочуються маркетингові витрати, а валовий дохід компанії максимізується не тільки у виді зростання прибутку, але і збільшення ринкової вартості компанії за рахунок росту вартості нематеріальних активів фірми.

Досягнення відповідності між структурно-асортиментною пропозицією товарів підприємством і попитом на них зв'язано з визначенням і прогнозуванням структури асортименту. Прогноз структури асортименту на довгостроковий період, у якому були б враховані такі важливі для споживача ознаки товару, як естетичні характеристики, точні розміри, конкретна ціна. Прогнозується лише тенденція розвитку асортименту (а більш точно - асортиментна структура попиту та товарної пропозиції).

Прогноз тенденції розвитку асортименту повинний показувати таку траєкторію розвитку процесу, що дозволить забезпечити досягнення наміченой відповідності товарної пропозиції підприємства мінливій, в перспективі асортиментній структурі попиту на ринку.

Отже, суть проблеми формування асортименту складається в плануванні фактично усіх видів діяльності, спрямованих на добір продуктів для майбутнього виробництва і реалізації на ринку і на приведення характеристик цих продуктів у відповідність з вимогами споживачів.

Система формування асортименту, структури включає наступні основні моменти:

· Визначення поточних і перспективних потреб покупців, аналіз способів використання даної продукції й особливостей купівельного поводження на відповідних ринках;

· Оцінка існуючих аналогів конкурентів по тим же напрямкам;

· Розв'язок питань, які продукти варто додати в асортимент і структуру, а які виключити з нього через зміни в рівні конкурентноздатності;

· Розгляд пропозицій про створення нових продуктів, удосконалення існуючих, а також про нові способи й області застосування товарів;

· Розробка специфікацій нових чи поліпшених продуктів відповідно до вимог покупців;

· Вивчення можливостей виробництва нових чи удосконалених продуктів, включаючи питання цін, собівартості і рентабельності;

· Проведення іспитів (тестування) продуктів з урахуванням потенційних споживачів з метою з'ясування їхньої прийнятності за основними показниками;

· Розробка спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів підприємства щодо якості, фасону, ціни, найменування, упакування, сервісу і т.д. відповідно до результатів проведених іспитів, що підтверджують прийнятність характеристик виробу чи визначили необхідність їхньої зміни;

· Оцінка і перегляд всього асортименту.

Планування і керування асортименту - невід'ємна частина маркетингу. Навіть добре продумані плани збуту і реклами не зможуть нейтралізувати наслідок помилок, допущених раніше при плануванні асортименту.[4, C.346-347]

Керування асортиментом припускає координацію взаємозалежних видів діяльності - науково-технічної і проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Проблема розв'язку даної задачі складається в складності об'єднання всіх цих елементів для досягнення кінцевої мети оптимізації асортименту з обліком поставлених стратегічних ринкових цілей підприємством. Якщо цього досягти не вдається, то може вийти, що в асортимент почнуть включатися вироби, розроблені скоріше для зручності виробничих підрозділів підприємства, ніж для споживача.

З погляду концепції маркетингу - це прямо суперечить тому, що необхідно дійсно робити. Задачі планування і формування асортименту складаються, насамперед, щоб підготувати "споживчу" специфікацію на виріб, передати її проектному (конструкторському) відділу, а потім простежити, щоб досконалий зразок був випробуваний, при необхідності модифікований і доведений до рівня вимог споживачів. Інакше кажучи, у формуванні асортименту вирішальне слово повинне належати керівникам служби маркетингу підприємства. Саме керівник служби маркетингу підприємства повинний вирішувати, чи настав час ввести в асортимент нові продукти замість існуючих чи на додаток до них.

Нині вже не можна пояснювати негативні зміни асортименту і структури продукції "об'єктивними" причинами, бо всі вони можуть бути оперативно нейтралізовані на самому підприємстві через коригування планових завдань. Тому будь-які відхилення від установленого плану - це просто погана праця виконавців і адміністраторів низових ланок (дільниць, цехів, філіалів).

1.2 Методика розрахунку аналізу структури і асортименту продукції

При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинне враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого боку - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових і інших ресурсів, що маються в його розпорядженні. Система формування асортименту містить у собі наступні основні моменти:

· Визначення поточних і перспективних потреб покупців;

· Оцінку рівня конкурентноздатності, що випускається чи планується до випуску продукції;

· Вивчення життєвого циклу виробів і вживання своєчасних заходів по впровадженню нових, більш досконалих видів продукції і вилучення з виробничої програми морально застарілих і економічно неефективних виробів;

· Оцінку економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.

Під асортиментом розуміють перелік усіх видів продукції, що виробляється, із зазначенням обсягів випуску. Вужчим є поняття номенклатуравипуску, яка характеризує тільки кількість і різноманітність продукції. І нарешті, структура - це співвідношення ( здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Зміна асортименту проти планового веде до асортиментних, а структури випуску - структурних зрушень. Ці явища завжди пов'язані одне з одним, а тому ми кажемо про асортиментно-структурні зрушення у випуску продукції.

Проведемо аналіз виконання плану за асортиментом на підставі даних Додатку 1.

Розрахунок показників виконання плану за асортиментом здійснюють трьома способами.

Перший має назву "спосіб найменшого числа". Його суть полягає у виборі меншої з двох сум. Інакше кажучи, береться фактична сума, проте за умови, що вона не перевищує планового завдання. У табл. 1. ці залікові суми разом становлять 8205 тис. грн. Отож, коефіцієнт асортиментності:

За другого способу як загальний показник беруть найменший відсоток виконання плану щодо всіх виробів - 69,8%, тобто коефіцієнт дорівнюватиме 0,698.

Третій спосіб базується на співвідношенні кількості виробів, щодо яких план виконано повністю, і загальної кількості планових позицій. Цей показник тісно пов'язаний з номенклатурою продукції, а тому його називають коефіцієнтом номенклатурності (К_н). Так, якщо планом передбачалося виробляти 12 видів продукції (6 з основної номенклатури і 6 у складі іншої продукції), а фактично план виконано тільки щодо 9 позицій, то цей коефіцієнт дорівнюватиме:

Отже, незалежно від способу підрахунку можна вважати, що план з асортименту нашим умовним підприємством не виконано.

Причини недовиконання плану з асортименту можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх відносяться кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне запровадження в дію виробничих потужностей підприємства по незалежним від нього причинам. Внутрішні причини - недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан устаткування, його простої, аварії, недостача електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі керування і матеріального стимулювання.

Збільшення обсягу виробництва (реалізації) по одним видам і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їхньому випуску. Виконати план за структурою - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.

Зміна структури виробництва дуже впливає на всі економічні показники: обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріалоємність, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції.

Розгляд асортименту продукції є невідривним від вивчення темпів його розширення і оновлення. Перше пов'язують з кількісним збільшенням варіантів розфасовки харчових продуктів, засобів побутової хімії, будівельних сумішей; розширенням кольорової, якісної та з іншої гами матеріалів та готової продукції (одягу, взуття, предметів хатнього вжитку); збільшенням параметричних рядів якогось технічно складного виробу за рахунок випуску його спрощених та спеціалізованих варіантів або різного типу зовнішнього оформлення. Є й деякі інші способи простого розширення асортименту продукції. Зрозуміло, що навіть просте розширення асортименту ускладнює процес виробництва, обліку та контролю, дещо збільшує виробничі витрати. Але водночас - це випробуваний засіб зміцнення ринкових позицій підприємства, освоєння нових сегментів ринку і залучення нових споживачів.

Оновлення асортименту - це процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції. Іноді (хоч і помилково) його ототожнюють з простим розширенням асортименту продукції, що виробляється. Коефіцієнт оновлення асортименту(К_о.а.) розраховується як відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції. Проте його логічніше визначати як частку вироблених нових видів продукції (у грошовому вираженні) до загальної вартості товарної продукції. У нашому прикладі планувалося оновлення асортименту (стосовно обсягу товарної продукції) на рівні 10,7% [(400+500)*100/8400], але фактичне оновлення асортименту становило тільки 8,8% [(400+349)*100/8500]. Отже, план з оновлення продукції теж не виконано.

Перспективним напрямом аналізу є розрахунок частки продукції, яка має товарні знаки, зареєстровані у вітчизняних і міжнародних організаціях. Наявність товарного знаку на якусь продукцію і захист його на споживчому ринку свідчать про оригінальність виробу, його високу та стабільну якість.

Слід також ураховувати, що продукція з добре відомими товарними знаками, яка має сталий попит, - це об'єкт постійного копіювання і навіть фальсифікацій. Тому потребують обов'язкового розв'язання проблеми, пов'язані із захистом товарної марки, у тому числі в судовому порядку.

Під час аналізу асортименту продукції, що її випускає підприємство, необхідно враховувати, наскільки цей асортимент є традиційний, які нові види товарів самостійно розроблено і впроваджено у виробництво, а які вироблено за ліцензіями або за співучасті інших фірм. Підприємство має потурбуватися про належні документи, які засвідчують право користування технологіями або товарними знаками інших фірм та корпорацій. Не завадить зайвий раз нагадати, що самовільне (піратське) копіювання продукції з популярними в споживачів товарними знаками є злочином, що його має розглядати не економічний аналітик, а відповідні слідчі та судові установи.

За наявності додаткової інформації дуже корисним для оцінки асортименту був би розрахунок допоміжних показників - кількості застарілих зразків продукції, яку випускає підприємство, та відповідної частки обсягу товарної продукції. Бажано з'ясувати причини такого становища, указати винних, розробити рекомендації для керівництва підприємства з метою поліпшення асортиментної ситуації.

Аналіз виконання поточних завдань з асортименту продукції слід доповнити дослідженням основних показників у динаміці (Додаток 2).

Наведені в цій таблиці дані свідчать про те, що увага до вдосконалення асортименту продукції на підприємстві є недостатньою. Темпи оновлення асортименту продукції з кожним роком уповільнюються, що поступово призводить до морального старіння основної частки продукції, а отже, до втрати конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Завершуючи аналіз даних Додат. 2, слід оцінити витрати підприємства, що пов'язані з підготовкою нових зразків продукції, а також з науково-дослідними і конструкторськими розробками. Це особливо важливо для підприємств, які належать до наукомістких галузей і забезпечують необхідні темпи науково-технічного прогресу в країні в цілому. На підприємстві, що є предметом аналізу, ці витрати невпинно скорочуються і приблизно на порядок менші за найвищі показники в галузі. Така "економія" може тільки погіршити становище в майбутньому. [5,C.355-363]

Нерівномірність виконання плану з окремих видів продукції призводить до негативних змін її структури. Дотримання планової структури - це дотримання у фактичному обсязі випуску продукції запланованих співвідношень між окремими її видами.

Використовуючи вихідні дані Додат. 1, побудуємо табл. - 1. У залік виконання плану виробництва кожного виробу(табл. 1, гр. 7) береться менша величина показника порівняння граф 6 і 4. Отриманий результат (гр. 7) ділять на величину фактичного випуску товарної продукції. Коефіцієнт додержання планової структури (К_стр) становить:

Проте цей показник за сучасних умов не має суттєвого значення. Більший інтерес становить вплив структурних (частіше асортиментно-структурних) зрушень на ключові показники підприємства.

Таблиця 1. ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА ЗА СТРУКТУРОЮ,тис.грн.

Вид продукції	Випуск продукції у звітному періоді	Фактичний обсяг продукції за плановою структурою(підсумок гр. 4 * гр. 3	Залікова сума
	За планом	Фактично
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7
А	1600	19,1	1570	18,5	1624	1570
Б	2100	25,0	2150	25,3	2125	2125
В	400	4,8	400	4,7	408	400
Г	900	10,7	1081	12,7	909	909
Ж	500	5,9	349	4,1	502	349
З	700	8,3	686	8,1	705	686
Інші	2200	26,2	2264	26,6	2227	2227
Усього	8400	100	8500	100	8500	8266

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна зробити способом ланцюгової підстановки (табл. 2), що дозволяє абстрагуватися від усіх факторів, крім структури продукції:

Таблиця 2. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Виріб	Оптова ціна, грн.	Об'єм виробництва продукції	Товарна продукція в планових цінах, грн.	Зміна товарної продукції за рах. структури, грн.
		план	факт	план	факт. за планов. структурою	факт
A	5000	5760	5040	28800	29550	25200	-4350
B	6000	5600	5544	33600	34475	33264	-1211
C	7000	2743	3168	19200	19700	22176	+2476
D	7500	1920	2688	14400	14755	20160	+5385
Разом	-	16023	16440	96000	98500	100800	+2300

Данні графи 5 отримані множенням показників графи 4 з кожного виду продукції на коефіцієнт виконання плану з товарної продукції в цілому по підприємству в умовно-натуральних одиницях (К_вп):

Якщо б план виробництва був рівномірно перевиконаний на 102,6025% по всім видам продукції і не порушувалася запланована структура, то загальний об'єм виробництва в цінах плану склав би 98500грн. За фактичною структурою він вище на 2300грн. Це означає, що збільшилася частина більш дорожчої продукції у загальному її випуску.

Такий самий результат можна отримати і більш легким способом , а саме способом відсоткових різниць. Для цього різницю між коефіцієнтами виконання плану по виробництву продукції, розрахованими на підставі вартісних(К_в) і умовно-натуральних(К_н) показників помножимо на запланований випуск валової продукції у вартісному вираженні:

Таблиця 3. РОЗРАХУНОК ЗМІНИ СЕРЕДНЬОЇ ЦІНИ ЗА РАХУНОК СТРУКТУРНОГО ФАКТОРА

Виріб	Оптова ціна, грн	Структура продукції, %	Зміна середньої ціни за рахунок структури
		план	факт	+,-
A	5000	35,95	30,66	-5,28	-264,0
B	6000	34,95	33,72	-1,23	-73,8
C	7000	17,12	19,27	+2,15	+150,5
D	7500	11,98	16,35	+4,36	+327,3
Разом	-	100	100	-	+140,0

Для розрахунку впливу структурного фактора на обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні можна використовувати також спосіб абсолютних різниць. Спочатку необхідно визначити, як зміниться середній рівень ціни(ДЦ_стр) за рахунок структури(табл. 3):

Потім, помножуючи отриманий результат на загальний фактичний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному вираженні, взнаємо зміну обсягу товарної продукції у вартісному вираженні:

Розрахунок впливу структурного фактора на зміну випуску продукції у вартісному вираженні можна зробити і за допомогою середньозважених цін (якщо продукція однорідна). Для цього спочатку визначається середньозважена ціна при фактичній структурі продукції, а потім при плановій і різниця між ними збільшується на фактичний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному вираженні:

Аналогічним образом визначається вплив структури реалізованої продукції на суму виторгу(табл. 4).

Приведені дані показують, що за рахунок зміни структури продукції виторг від її реалізації збільшився на 2185грн. Це свідчить про збільшення питомої ваги більш дорогих виробів С и D у загальному обсязі продажів.

Таблиця 4 РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ СТРУКТУРИ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА СУМУ ВИРУЧКИ

Виріб	Оптова ціна, грн	Об'єм реалізації продукції		Зміна виручки за рах. структури прод.
		план	факт	план	фактично при плановій структурі	факт
A	5,0	5700	4850	28500	28250	24250	-4000
B	6,0	5600	5300	33600	33305	31800	-1505
C	7,0	2700	3050	18900	18735	21350	+2615
D	7,5	1900	2560	14250	14125	19200	+5075
Разом	-	15900	15760	95250	94415	96600	+2185

Використовуючи описані вище прийоми, можна визначити вплив структури продукції і на інші показники діяльності підприємства: трудомісткість, матеріалоємність, на загальну суму витрат, прибуток, рентабельність і інші економічні показники, що дозволить комплексно, всебічно оцінити ефективність асортиментної і структурної політики підприємства.[8, C.447-452]

2. Аналіз асортименту і структури продукції ВАТ "Хмельпиво"

2.1 Коротка характеристика ВАТ "Хмельпиво"

Відкрите акціонерне товариство "Хмельпиво" утворено на базі Хмельницького пивоварного заводу, побудованого і пущеного в експлуатацію 1901 року. "Хмельпиво" - одне з найстарших підприємств пивоварної галузі, він побудований більш 100 років тому . У 1992 році завод був перетворений в акціонерне товариство змішаної власності

ВАТ "Хмельпиво" є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в установах банку, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власний товарний знак, знак обслуговування й інші символи юридичної особи. Воно може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права і виконувати обов'язки, виступати як позивач чи відповідач в суді, арбітражному чи третейському суді несучи при цьому відповідальність своїм майном.

Юридичний статус компанії - приватна власність. Дата реєстрації і перереєстрації компанії - первинна реєстрація здійснена - 25.11.1992 р. перереєстрація - 27.01.1999 р.

Керівник компанії - Лисюк Олександр Олександрович.

Адреса компанії: м. Хмельницький, 29000, Чорновола, 24; тел/факс (0382)65-04-75.

Для ведення господарської діяльності підприємство має необхідні будинки, спорудження, механізми (варильний, бродильно-таборний цех, цех розливу пива, тарний цех, заводська котельня, компресорний цех, механічний цех, автогосподарство, адміністративний будинок), і так само земельною ділянкою площею 1,127 га.

Водопостачання - вода, ідеально очищена. Електропостачання і газопостачання - не централізоване.

Основними видами діяльності ВАТ "Хмельпиво" є виробництво і реалізація різних сортів пива. З покоління в покоління передається майстерність пивоварства, у результаті протягом багатьох років смакові якості пива, виготовленого на пивзаводі скоряють самих вимогливих шанувальників пива.

З метою збереження добрих традицій у виготовленні пива більш семи років на заводі здійснюється поетапна капітальна реконструкція. Після завершення реконструкцій завод стане сучасним виробництвом.

Організаційна структура підприємства

	Загальне збори акціонерів
	Виконавчий орган		Рада директорів
	Президент		Голова ради
	Віце-президент
Головні фахівці		Робітники головних і допоміжних служб
РП

Рис.1

Вищим органом керівництва товариства є Загальні збори акціонерів і Рада директорів. У проміжках між загальними збори акціонерів і засіданнями ради директорів усієї діяльності суспільства керує Правління на чолі з президентом - у межах компетенції, представленої йому Статутом. Президент разом зі службою віце-президентів і головних фахівців організують виробничо-господарську діяльність підприємства

Технічну політику, перспективи розвитку підприємства і шляхи реалізації комплексних програм в усіх напрямках удосконалювання, реконструкції і технічного переозброєння діючого виробництва визначає віце-президент по виробництву разом з головними фахівцями, начальниками цехів, ділянок.

Віце-президент по економіці і провідний інженер здійснюють організацію й удосконалювання економічної діяльності підприємства, що спрямована на підвищення продуктивності праці, ефективності і рентабельності виробництва, досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Віце-президент з комерції разом з відділом постачання і збуту, головним менеджером здійснюють керівництво діяльністю підприємства в області матеріально-технічного постачання, заготівлі і збереження сировини, збуту продукції, транспортного обслуговування.

Найближчим часом зміни в структурі виробництва не передбачаються. Керуючі ВАТ ведуть цілеспрямовану роботу з реконструкції виробництва з метою випуску високоякісної, конкурентноздатної продукції.

ВАТ "Хмельпиво" не має дочірніх підприємств, філій.

Аналізуючи фінансове положення підприємства за три попередніх роки можна відзначити, що фінансовий стан підприємства постійно поліпшується. Результати фінансової діяльності підприємства відбиті в таблиці 5.

Таблиця 5. Прибуток від реалізації продукції і рентабельність продаж

Показники	Одиниця виміру	2003	2004
1. Дохід від реалізації в відпускних цінах	тис. грн.	1664,93	2325,62
2. ПДВ	тис. грн.	277,48	387,60
3. Акциз	тис. грн.	182,69	241,01
4. Дохід від реалізації в гуртових цінах	тис. грн.	1204,75	1697
5. Витрати на виробництво і реалізацію продукції	тис. грн.	950,12	1307,53
6. Дохід від реалізації	тис. грн.	254,62	389,471
7. Рентабельність	%	26,8	29,8

Якість виробленого пива прямо залежить від якості використовуваної сировини. У своєму виробництві завод використовує як місцеві, так і імпортну сировину і матеріали. Доставка сировини і матеріалів здійснюється автотранспортом від залізничного вокзалу й окремих постачальників.

Цілеспрямовано ведеться робота з поліпшення якості продукції, що випускається. Пиво, що випускається заводом у 2004 році, на державному конкурсі завоювало дві золоті й одну срібну медалі.

В даний час завод робить і реалізує пиво "Проскурівське", "Жигулівське", "Бенефіс", "Гурман", "Кляве", "Компроміс". Великим попитом на ринках міста користується пиво "Проскурівське".

Пиво - це сезонний напій, в результаті у весняно-літній період його випуск здійснюється в три зміни, в осінньо-зимовий період в одну зміну і неповний тиждень.

Таблиця 6. Динаміка освоєння потужності підприємства

Показник	Одиниця виміру	2003 г.	2004 г.	Зміна, %
Потужність	Тис. бут	2100	3000	142,9
Випуск продукції	Тис. бут	1364,75	1919,36	140,6
Використання потужності	%	65	64	-

У звітному році багато зроблено по відновленню виробництва. Велися роботи з завершення будівництва варильного цеху, були початі роботи з будівництва бродильно-таборного цеху. Обсяг незавершеного будівництва в звітом року склав 3,19 млн. грн. Якщо врахувати виконані, але незакінчені роботи з відновлення виробництва, то ступінь зносу основних засобів заводу складе 23%, а це значить, що коефіцієнт придатності буде 0,77 %.

2.2Аналіз техніко-економічних показників

Як видно з Додатку 3, у 2003 році підприємство випускає 1364,75 тис. бут продукції, а в 2004 році обсяг виробництва виріс до 1919,36 тис. бут, що на 40,6% чи на 554,61 тис. бут більше чим у 2003 році. У вартісному вираженні обсяг виробництва склав: 2003 р. - 1169,38 тис. грн., 2004 р.- 1605,73 тис.грн., у 2004 році обсяг виробництва у вартісному вираженні виріс на 37,31% у порівнянні з 2003 р.

Обсяг реалізованої продукції в 2004 році виріс на 40,86% чи на 492,24 тис.грн., у порівнянні з 2003 р. і склав 1697 тис.грн.

Зміни обсягу виробництва продукції вплинула і на чисельність ВП. У 2003 році чисельність ВП складала 172 чоловіки, а в 2004 році - 201 чоловік, що на 16,86 % більше, ніж у 2003 році. Це збільшення зв'язане зі збільшенням обсягу виробництва.

У свою чергу зміни чисельності ВП вплинули на річний фонд оплати праці: у 2003 році ФОП дорівнював 129,89 тис.грн., а в 2004 році, зі збільшенням чисельності ВП, ФОП збільшився і склав 202,63 тис. грн. у рік, що на 56 % вище, ніж у 2003 році.

Вироблення на одного працюючого в 2003 році складало 6,79 тис.грн., а в 2004 році - 7,98; тис.грн., на 17,5% чи 1,19 тис.грн. більше чим у 2003 році.

Середньомісячна заробітна плата також виросла: якщо в 2003 році вона складала 629,6грн., то в 2004 році вона в зв'язку зі збільшенням обсягу виробництва підвищилася до 840,1 грн. Таким чином, ріст склав 33,5%.

З кожним роком збільшувалася і собівартість реалізованої продукції: у 2003 році - 950,12 тис.грн, у 2004 році - 1307,53 тис.грн., що на 38,67% більше, ніж у 2003 році.

Зі збільшенням обсягу реалізації продукції збільшувався і прибуток підприємства. У 2003 році прибуток склав 254,62 тис.грн., а в 2004 році - 379,47 тис.грн, що на 49,03 % більше чим у 2003 році.

Середньорічна вартість ОВФ у 2003 році склала 301,16 тис.грн., а в 2004 році - 400,37 тис.грн, тобто зросла на 98,90 тис.грн чи на 32,94%.

Фондовіддача розраховується як відношення обсягу виробництва до середньорічної вартості ОВФ. У 2003 році вона склала 0,129 грн, у 2004 році фондовіддача збільшилася на 3,35% стосовно 2003 року і склала 0,133 грн.

Рентабельність продукції, тобто відношення прибутку до собівартості, склала в 2003 р. - 26,8% , і в 2004 р. - 29,8%, тобто виросла на 3%.

2.3Аналіз асортименту і структури продукції підприємства

Задоволення потреб населення в продуктах харчування вимагає, щоб підприємства харчової промисловості виконували план не тільки в загальному обсязі продукції, але і по асортименту і структурі.

Асортимент характеризує визначену сукупність продуктів, різних по властивості, призначенню і кількості, а також перелік найменувань продукції з вказівкою їх обсягу випуску по кожному виду.

Номенклатура являє собою перелік найменувань виробів, а також їхніх кодів, встановлених для відповідних видів продукції в загальній класифікації промислової продукції (ЗКПП).

Підприємства часто порушують структуру, встановлену планом. Це відбувається за зміни попиту на продукцію, відсутністю необхідної сировини. Часто, у відповідності з попитом, підприємство збільшує випуск більш дешевої чи навпаки дорогої продукції. Це приводить до зрушення в структурі продукції.

Також існують два основних види причин невиконання плану з асортименту: зовнішні і внутрішні. До зовнішніх причин відносяться зміна попиту на окремі види продукції, стану матеріально-технічного забезпечення і т.д. Внутрішні причини - це недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан устаткування, простої, аварії, недоліки в системі керування.

З таблиці видно, що підприємство успішне справилося з виконанням плану по випуску товарної продукції. Перевиконання склало 159,36 тис. бут. Темп росту склав 109%. Але якщо проводити аналіз виконання плану по кожній асортиментній позиції продукції, то план не виконаний на 26,63 тис. бут. Темп росту був знижений до 98,5%

Таблиця 7. Аналіз асортименту і структури

Назва виробу	Плановий випуск, тис. бут	Фактичний випуск, тис. бут (2004 р.)	Виконання плану, %	Зараховано в асортимент, тис. бут.
Проскурівське	1000	1100	110	1000
Кляве	160	163,04	102	160
Гурман	100	90,57	96	90,57
Жигулівське	90	107,05	90,6	90
Компроміс	160	170,7	106,68	105
Бенефіс	250	288	115,2	232,8
Разом	1760	1919,36	109	1733,37

Оцінка виконання плану з асортименту продукції виконується за допомогою коефіцієнта виконання плану з асортименту К_ас:

К_ас = 1733,37/1760 = 0,985.

Для розрахунку впливу структурного фактора на обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні можна використовувати спосіб відсоткових різниць. Для цього різницю між коефіцієнтами виконання плану по виробництву продукції, розрахованими на підставі вартісних(К_в) і умовно-натуральних(К_н) показників помножимо на запланований випуск валової продукції у вартісному вираженні:

Якщо б план виробництва був рівномірно перевиконаний на 109,054% по всім видам продукції і не порушувалася запланована структура, то загальний об'єм виробництва в цінах плану склав би 1313,83тис.грн. За фактичною структурою він вище на 383,170 тис.грн. Це означає, що збільшилася частина більш дорожчої продукції у загальному її випуску.

Висновок

В даний час завод робить і реалізує як темне, так і світле пиво, серед них: "Проскурівське", "Бенефіс", "Гурман", "Компроміс" і ін. Асортимент пива постійно росте.

Великим попитом на ринках міста користується пиво "Проскурівське", тому що це традиційна і давно відома марка. Інші марки пива досить молоді. Однак усі сорти пива, що випускаються ВАТ "Хмельпиво" користуються попитом серед практично всіх шарів населення.

ВАТ "Хмельпиво" матеріально зацікавлений у задоволенні тих потреб, що виражаються через попит. Завод прагне до зниження витрат, поліпшенню якості продукції, відновленню асортименту.

В першому розділі я розглядаю теоретичні питання соціально-економічного значення асортименту і структури продукції для підприємства та споживачів.

В першому розділі даної роботи розглядаються поняття і сутність асортименту і структури продукції, принципи формування асортименту.

У другому розділі розглядається аналіз господарської діяльності підприємства ВАТ "Хмельпиво" за 2003-2004 роки. Для того щоб мати повне представлення про роботу підприємства, розглядаються й аналізуються техніко-економічні показники.

Робиться аналіз структури і асортименту продукції ВАТ "Хмельпиво" за допомогою коефіцієнта виконання плану з асортименту К_ас та способом відсоткових різниць структуру продукції.

Література

1. Архипчук Е.І. Людина і праця. - 2005.-№2. с.11-16;

2. Балгаш О.М. Управління підприємством в перехідний період. - К., 2001, 240с.;

3. Вісник ТУП. т.2. 2003 №2, с62-64;

4. Герчікова І.Н. Менеджмент. М.: “ЮНІТІ”, 1995. - 430c.;

5. Економічний аналіз: Навчальний посібник /М.А.Болюх і т.д. - К.:КНЕУ,2001.-540с.;

6. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности.- 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 512с.;

7. Митрофанов Г.В. Методика аналізу фінансового стану підприємства. - К.: КТЕІ, 1993. - 348с.;

8. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств. - К, 2004. - 654с.;

9. Статистичний щорічник України за 2003 рік/ Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка; Відп. за вип. В.А. Головко.-К.: Техніка, 2004.-С.431.

10. Фінанси підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. 460с.;

Додаток

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ЗА АСОРТИМЕНТОМ, тис. грн.

Вид продукції	За минулий період	Звітний період	Зараховується у виконання плану
		За планом	фактично	Виконання плану, %
А	1600	1600	1570	98,1	1570
Б	2400	2100	2150	102,4	2100
В*	-	400	400	100	400
Г	900	900	1081	120	900
Д	600	-	-	-	-
Ж*	-	500	349	69,8	349
З	500	700	686	98	686
Інша продукція(6 видів)**	2000	2200	2264	102,9	2200
Усього	8000	8400	8500	101,2	8205

*"В" і "Ж" - нові види продукції.

** - усі планові завдання щодо окремих видів продукції виконано.

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ОНОВЛЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ВИТРАТ НА ПІДГОТОВКУ НОВИХ ЗРАЗКІВ ПРОДУКЦІЇ

Показник	П'ятиріччя	Найвищі показники в галузі
	1-й рік	2-й рік	3-й рік	4-й рік(минулий)	5-й рік(звітний)
1. Кількість видів продукції	20	22	15	16	12	150
У т.ч. з товарною маркою®	-	-	-	-	1	9
2. Коефіцієнт оновлення асортименту (частка нових видів виробів в обсязі товарної продукції)	0,06	0,07	0,03	0,05	0,02	0,25
3. Обсяг витрат на науково-дослідні та конструкторські розробки: а) сума, тис. грн.	280	100	60	45	58	-
б) у % до загальних витрат на виробництво продукції	6	3,5	2	1,2	1,4	15

Загальні техніко-економічні показники ВАТ «Хмельпиво» за 2003-2004роки

Показники	Од. вимір.	2003г.	2004г.	Відхил. абсолют. +,-	Відхил. віднос. %
Об'єм виробництва в натуральному вираженні	Тис. бут	1364,75	1919,36	554,61
Об'єм виробництва в вартісному вираженні	Тис.грн.	1169,38	1605,73	436,35
Об'єм реалізованої продукції	Тис.грн.	1204,75	1697	492,24
Чисельність ВП	Чол.	172	201	29
Річний фонд оплати праці	Тис.грн.	129,89	202,63	72,74
Вироблення на одного працюючого	Тис.грн.	6,79	7,98	1,19
Середньомісячна зарплата працюючого	грн	629,3	840,1	210,8
Витрати на 1 грн реалізованої продукції	грн	2,63	2,56	-0,07	97,6
Собівартість реалізованої продукції	Тис.грн.	950,12	1307,53	357,41
Прибуток(дохід) от реалізації	Тис.грн.	254,62	389,471	134,851	152,96
Середньорічна вартість ОВФ	Тис.грн.	301,16	400,37	99,21
Фондовіддача	грн	0,129	0,133	0,004
Рентабельність продукції	%	26,8	29,8	3

Размещено на Allbest.ru