Характеристика ресурсного забезпечення громади міста Миргород Полтавської області

Размещено на http://allbest.ru

Полтавська державна аграрна академія

Характеристика ресурсного забезпечення громади міста Миргород Полтавської області

Микола Сьомич



Анотація

У статті наведено характеристику ресурсного потенціалу міста Миргород Полтавської області. Визначено, що пріоритетним напрямом розвитку міст є раціональне використання ресурсів.

Для формування ефективних умов життя громади органи державної влади та місцевого самоврядування повинні поліпшувати результативність їх застосування та сприяти сталому розвитку територій.

Узагальнюючи погляди науковців, зроблено висновок, що до ресурсного потенціалу міст відносять: природно-ресурсний, демографічний, соціально-інфраструктурний, виробничо технічний, інвестиційний та інноваційний.

Моніторинг ресурсів міста Миргород здійснено шляхом збору даних, які характеризують стан системи, проведено аналіз та надано пропозиції щодо формування управлінських рішень. Визначено, що з метою вдосконалення роботи органів самоорганізації населення, у 2004 р. міська рада м. Миргород почала роботу з об'єднання вуличних та будинкових комітетів у ради мікрорайонів.

У місті працює 7 рад мікрорайонів, які об'єднують 255 вуличних та будинкових комітетів. Місто отримало нові містобу - дівні повноваження у межах децентралізації системи Державного архітектурно будівельного контролю. У 2019 р. чисельність населення м. Миргород становила 39,5 тис. осіб, на його території розташовано 8 закладів санаторно-курортного типу, у сфері культури діють 10 закладів.

Місто знаходиться на перехресті гоголівських туристичних маршрутів. У 2018 р. створено комунальне некомерційне підприємство «Миргородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги».

У структурі промислового виробництва м. Миргород превалює харчова та переробна промисловість. Основним напрямом розвитку міста є залучення інвестицій у економіку. Надано пропозиції щодо оптимізації використання ресурсного потенціалу громадою міста. Запропоновано здійснити інвентаризацію комунального майна громади м. Миргород на предмет його використання, та наведені заходи щодо передачі в оренду чи відчуження майна, яке не використовується. Це дозволить додатково задіяти невикористані ресурси, збільшити надходження до бюджету та оптимізувати кошти на їх охорону.

Ключові слова: ресурси, ресурсний потенціал, громади, територія, місто, аналіз, місцева влада, демографія



Abstract

Characteristics of the community resource of the city of Myrhorod in Poltava region

Mykola Semych, Poltava State Agrarian Academy

The article describes the characteristics of the resource potential of the city of Myrhorod, Poltava region. It is determined that the priority of the direction of urban development is the rational use of resources. In order to create effective living conditions for the community, public authorities and local self government must improve the effectiveness of their application and promote sustainable development of the territories.

Summarizing the views of scientists, it is concluded that the resource potential of cities include: natural resource, demographic, socio infrastructural, production, technical, investment and innovation.

Myrgorod city resources were monitored by collecting data characterizing the state of the system, analyzing and proposing management decisions. It was determined that in order to improve the work of population self- organization bodies, in 2004 the city council of Myrhorod started work on uniting street and house committees into councils of neighborhoods.

The city has 7 councils of neighborhoods, bringing together 255 street and house committees. The city received new town planning powers within the framework of the decentralization of the State Architectural and Construction Control System. In 2019, the population of Myrhorod was 39.5 thousand people, there are 8 sanatorium-type resorts located in its territory, and 10 establishments in the sphere of culture.

The city is located at the intersection of Gogol tourist routes. In 2018 the municipal non -profit enterprise "Mirgorod City Center of Primary Health Care" was created. Food and processing industry prevails in the structure of industrial production in Myrhorod.

The main direction of city development is attraction of investments into economy. Suggestions are made to optimize the use of the resource potential by the city community. It is proposed to make an inventory of communal property of the community of Myrhorod for its use and measures for leasing or alienation of unused property are given. This will allow additional use of unused resources, increase budget revenues and optimize funds for their protection.

Keywords: resources, resource potential, communities, territory, city, analysis, local government, demographics



Аннотация

Характеристика ресурсного обеспечения общины города Миргород Полтавской области

Николай Сьомич, Полтавская государственная аграрная академия

В статье приведена характеристика ресурсного потенциала города Миргород Полтавской области. Определено, что приоритетним направлением развития городов является рациональное использование ресурсов. Для формирования эффективных условий жизни общины органы государственной власти и местного самоуправления должны улучшать результативность их применения и способствовать устойчивому развитию территорий.

Обобщая взгляды ученых, сделан вывод, что к ресурсному потенциалу городов относятся: природно-ресурсный, демографический, социально-инфраструктурный, производственно-технический, инвестиционный и инновационный. Мониторинг ресурсов города Миргород осуществлен путем сбора данных, характеризующих состояние системы, проведен анализ и даны предложения по формированию управленческих решений.

Определено, что в целях совершенствования работы органов самоорганизации населения, в 2004 г. городской совет г. Миргород начал работу по объединению уличных и домовых комитетов в советы микрорайонов.

В городе работает 7 советов микрорай онов, которые объединяют 255 уличных и домовых комитетов. Город получил новые градостроительные полномочия в рамках децентрализации системы государственного архитектурно - строительного контроля.

В 2019 г. численность населения г. Миргород составляла 39,5 тыс. человек, на его территории расположено 8 учреждений санаторно курортного типа, в сфере культуры действуют 10 учреждений.

Город находится на перекрестке гоголевских туристических маршрутов. В 2018 г. создано коммунальное некоммерческое предприятие «Миргородский городской центр первичной медико - санитарной помощи». В структуре промышленного производства г. Миргород превалирует пищевая и перерабатывающая промышленность.

Основным направлением развития города является привлечение инвестиций в экономику. Даны предложения по оптимизации использования ресурсного потенциала общиной. Предложено провести инвентаризацию коммунального имущества громады г. Миргород на предмет его использования, и приведены меры по передаче в аренду или отчуждения имущества, которое не используется. Это позволит дополнительно задействовать неиспользованные ресурсы, увеличить поступления в бюджет и оптимизировать средства на их охрану.

Ключевые слова:ресурсы, ресурсный потенциал, общины, территория, город, анализ, местные власти, демография



Постановка проблеми

Складовими українського суспільства є: морально-етичні, культурні, духовні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформація, навколишнє природне середовище та ресурси. Пріоритетом напрямом розвитку міст є раціональне використання ресурсів. Для формування ефективних умов життя громади органи державної влади та місцевого самоврядування повинні поліпшувати результативність застосування місцевих можливостей та сприяти сталому розвитку територій. Адже основними загрозами безпеки міст України є нераціональне використання всіх видів ресурсів. Природні ресурси, що є у комунальній власності, належать до матеріально фінансової основи місцевого самоврядування, і управління ними здійснюється його органами у межах низки наданих законодавством повноважень. Зокрема, на органи місцевого самоврядування покладено забезпечення ефективного використання природних ресурсів шляхом попереднього розгляду відповідних планів, а також підготовка пропозицій щодо розміщення, спеціалізації та розвитку підприємств і організацій незалежно від форм власності, які опікуються цими питаннями на від повідній території. Важливо, що плата за використання природних ресурсів є також джерелом підвищення доходів місцевих бюджетів [1, с. 3].

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемами використання ресурсів територіальними громадами займають ся українські вчені у сфері державного управління: Куйбіда В. С., Заєць І. Я., Горбик В. М., Розенфельд Ю. Н., Артеменко В. Р., Бабаєв В. К., Новіков М., Берданова О. С., Джаман М. О., Перепелюкова О. В., Шаульська Л. В., Сидорова А. В., Савчук Д. М. та інші.

Метою дослідження є аналіз ресурсного забезпечення розвитку місцевих громад.



Виклад основного матеріалу

Діяльність територіальних громад значною мірою визначається тим, на скільки результативно вони використовують ресурси, які є в їх розпорядженні та складають їх ресурсний потенціал. Ресурсний потенціал є джерелом і засобом їх відтворення, а також відіграє ключову роль у визначенні функцій, спрямованості та динаміки їх розвитку регіону. Його можна оцінити шляхом комплексного аналізу сукупності ресурсів - внутрішніх складових потенціалу [2, с. 87].

Досить поширеною є класифікація ресурсного забезпечення відповідно до видів його об'єкта. У такому випадку Берданова О. розрізняє: матеріальні ресурси; людські ресурси; фінансові ресурси. Матеріальні ресурси, у свою чергу, можна поділити на: природно ресурсний потенціал; майнові ресурси; інфраструктурі ресурси [3, с. 11].

Поняття «ресурсний потенціал», згідно з визначенням Савчук Д., об'єднує майновий, природно-ресурсний, виробничо-технічний, демографічний, фінансовий, інвестиційний, інновацій ний тощо потенціали, а також власне територію з певним типом її інфраструктури [2, с. 86].

Узагальнюючи погляди науковців, наведемо схему ресурсного потенціалу міста на рис. 1.

Рис. 1. Ресурсний потенціал міста

Дослідниками доведено, що саме певна інфраструктура суттєво впливає на всі види ресурсів. Високий рівень розвитку інфраструктури є базою для подальшої стабілізації економіки і зростання обсягів виробництва завдяки ефективності капіталовкладень та притоку інвестицій, а також для розвитку майже всіх видів ресурсного потенціалу [4, с. 198].

Миргород - це місто обласного підпорядкування, центр Миргородського району Полтавської області. Система самоврядування, що займається розвитком ресурсного потенціалу м. Миргород, включає територіальну громаду та міську раду: міського голову, виконавчий комітет, а також апарат Миргородської міської ради.

Міська рада є органом місцевого самоврядування (муніципалітетом), що представляє територіальну громаду міста та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Миргородська міська рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з 35 депутатів і відповідно до закону представляє територіальну громаду м. Мир город, здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Порядок діяльності Миргородської міської ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», 120 «Про статус депутатів місцевих рад», іншими законодавчими актами України, регламентом та іншими рішеннями міської ради [5]. До складу міської ради входить виконавчий комітет (37 осіб), відділи та управління (201 особа) (рис. 2).

Виконавчий орган міської ради є під контрольним і підзвітним міській раді. Міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста. Він очолює виконавчий комітет міської ради, головує на засіданнях міської ради.

Рис. 2. Апарат міської ради

Діяльність міського голови та його команди широко висвітлюється у місцевих та всеукраїнських засобах масової інформації, на офіційному сайті міської ради. Під час своєї роботи міська влада дотримується принципів гласності, відкритості та доступності для кожного мешканця міста [6].

Символікою міста є герб, прапор, гімн та бренд для зображень представницького класу. Слоган бренду: «Місто миру і здоров'я» вказує на призначення Миргорода як місця укладення мирових угод і в давні часи, і в майбутньому, а також міста, яке дарує здоров'я, - всесвітньовідомого міста-курорту [5].

Моніторинг ресурсного потенціалу міста визначається як збір даних, що характеризують стан регіональних со ціально- економічних систем, їх аналіз та ухвалення на цій основі управлінських рішень, а також прогностичний ро звиток економіки за виділеними параме трами [7, с. 86].

Місто розташоване на відстані 87 км залізницею та 110 км шосейними дорогами від обласного центру (м. Полтава), майже у центрі Полтавської області на берегах р. Хорол. Межує з В. Багачанським, Лубенським, Хорольським, Гадяцьким, Лохвицьким, Шишацьким районами. М. Миргород засновано у 1575 р. День міста жителі святкують 18 вересня. Миргород займає територію площею 19 км2. У зоні радіусом 103 км знаходиться обласний центр м. Полтава, 12 районних центрів із населенням близько 1 млн осіб. У зоні 250 км знаходяться три міста з населенням понад 1 млн осіб (Київ, Харків, Дніпропетровськ). М. Миргород - єдина, крім Полтави Київської, залізнична станція, на якій робить зупинку швидкісний експрес «Київ-Харків» [5].

Природно ресурсний потенціал - це важливий чинник розміщення продуктивних сил, що містить природні ресурси та умови [8]. Поверхня міста рівнинна, це - частина Придніпровської низовини. Абсолютні висоти від 0 до 150 м. Природні умови на території міста визначаються тим, що воно розташоване у лісостеповій географічній зоні лівобережної частини Придніпровської низини. Це обумовило м'який, без різких коливань температури, клімат (се редньорічна літня температура: +16,5°С, зимова: -6,1°С). Кількість опадів - 494 мм/рік. М. Миргород розташоване в Східноукраїнській нафтогазоносній об ласті. Площа, зайнята водними об'єктами, - 72,9 га, з яких ставків - 7 га, р. Хорол - 65,9 га [5].

Велика кількість лісових масивів, серед яких переважають змішані та хвойні ліси, багаті на гриби та ягоди. Площа озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), які розташовані та території забудови міста на 1 жителя становить 19,7 м2. Головним природним даром є унікальні цілющі властивості миргородського джерела, відкриті близько 85 років тому І. Зубковським [5].

Аналіз соціально демографічного і трудового потенціалу міста є важливим елементом обґрунтування стратегії розвитку, оскільки обумовлює можливості та обмеження на шляху її реалізації. Людський потенціал території в трудовому та економічному вимірі характеризується комплексом демографічних тенденцій і станом ринку праці [9, с. 7]. Демографічна ситуація в м. Миргород наведена в табл. 1.

Табл. 1 Демографічна ситуація м. Миргород, 2015-2019 рр.

Показники	Роки	2019 р. від 2015 р., (+, -)
	2015	2016	2017	2018	2019
Чисельність наявного населення, тис. осіб	41,2	41,1	40,9	39,8	39,5	-1,7
Чисельність новонароджених, осіб	128	115	372	254	224	96
Структура населення (стать), %	100	100	100	100	100	0
у т. ч. жіноча	56,8	52,9	54,3	55,8	54,6	-2,2
чоловіча	43,2	47,1	45,7	44,2	45,4	2,2
Щільність населення, осіб 1 2 на 1 м	2158	2149	2114	2115	2172	14

Джерело: побудовано за даними [5]

демографічний трудовий ресурсний миргород

У 2019 р. чисельність населення м. Миргород становила 39,5 тис. осіб, що на 1,7 тис. осіб менше, ніж у 2014 р. Це відбулося за рахунок збільшення кількості зовнішньо-переміщених осіб. У структурі населення в 2019 р. переважала чисельність жінок - 54,6 %. Щільність населення становила 2172 особи на 1 м2. Чисельність новонароджених збільшилась до 224 осіб.

Органи самоорганізації населення є важливим самостійним елементом системи місцевого самоврядування, що сприяють ефективному використанню ресурсного потенціалу. З метою вдосконалення роботи органів самоорганізації населення у 2004 р. міська рада почала роботу з об'єднання вуличних та будинкових комітетів у ради мікрорайонів. У 2017 р. місто отримало нові містобудівні повноваження у межах децентралізації системи Державного архітектурно-будівельного контролю. У місті у 2019 р. працювало 7 рад мікрорайонів, які об'єднують 255 вуличних та будинкових комітетів [5].

Питання стосовно розвитку соціальної сфери як виду економічної діяльності розглядаються винятково в контексті організації життя людей у межах конкретної території, територіальної організації праці. До складу соціальної сфери регіону належать установи, що сприяють відтворенню населення, установи охорони здоров'я, соціального захисту населення, організація санаторно-курортного, туристичного готельного обслуговування, фізкультури і спорту. Завдання регіональних установ, що сприяють відтворенню населення, - задовольнити потреби людей [10].

У м. Миргород розташовано 8 закладів санаторно-курортного типу. Це ПрАТ «Миргородкурорт», який об'єднує 4 санаторії різних профілів; санаторій «Слава» для інвалідів війни та праці Міністерства праці та соціальної політики України; санаторій ім. М. В. Гоголя Державної адміністрації залізничного транспорту Південної заліз ниці; медичний реабілітаційний центр «Миргород» МВС України; санаторій «Радужний» з елітним класом проживання та обслуговування. Станом на 31 грудня 2018 р. діє: 462 стаціонарних магазини, 125 підприємств дрібно роздрібної мережі; 38 підприємств ресторанного господарства, 214 підприємств сфери послуг, 30 аптек та аптечних пунктів, 8 ветаптек, 4 магазини «Оптика», 15 автозаправних станцій [5].

Протягом 2019 р. у м. Миргород відкрито:підприємство роздрібної торгівлі - магазин «Економ», підприємство ресторанного господарства - кондитерську «Konditorei Оксани Мастюк», підприємство сфери послуг - салон косметологічних послуг; 2 підприємства дрібнороздрібної торгівлі: «Піца з со бою» та кіоск (гарячі напої) [11].

У сфері культури діють 10 закладів: Міський будинок культури, Центр культури та дозвілля, 4 бібліотеки, Миргородський краєзнавчий музей, Миргородський літературно-меморіальний музей Д. Гурамішвілі, Миргородська дитяча музична школа ім. А. П. Коломійця, Миргородський міський духовий оркестр ім. І. І. Шатравки [5].

М. Миргород розташоване на перехресті гоголівських туристичних маршрутів. Мережа туроператорів і турагентів нараховує 5 об'єктів. Динамічно розвивається в місті оздоровчий туризм, з року в рік збільшується кількість відпочивальників. 25 квітня 2012 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 333 «Про затвердження режиму округу і зон санітарної охорони курорту Миргород» [5].

У 2018 р. у місті створено комунальне некомерційне підприємство «Миргородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги». На його утримання було спрямовано 3516,6 тис. грн. У місті функціонує 7 загальноосвітніх навчальних закладів (150 класів, 3608 учнів). У 6 дошкільних навчальних закладах виховується 1454 дошкільники. Також у місті функціонує 7 позашкільних навчальних закладів [5].

Виробничо-технологічний потенціал - це система економічних відносин, що виникають між господарюючими суб'єктами на макро- та мікрорівнях з приводу отримання максимально можливого виробничого результату, який може бути одержаний за умови найбільш ефективного використання виробничих ресурсів, за умови наявного рівня техніки та технологій, передових форм організації виробництва [12, с. 64].

У структурі промислового виробництва м. Миргород превалює харчова та перероб - на промисловість. Загальний обсяг промислової продукції, вироблений миргородськими підприємствами, у 2019 р. склав 644,0 млн грн. Найбільші підприємства: харчова промисловість (ПАТ «Завод мінеральних вод», ТДВ «Миргородський хлібозавод»), переробна промисловість (ТОВ «Миргородський елеватор», ТОВ «Грейн Іновейшн Системз», ПП «Автостар»), машинобудування та металообробка (ПАТ «Армапром»), виробництво пластмасових виробів (ТОВ «М-Термо»), поліграфія (ТОВ видавництво «Миргород»), деревообробна промисловість (ДП «Миргородське лісове господарство»), виробництво пласт масових виробів (ТОВ виробничо-комерційне підприємство «Миргородський завод термозберігаючих конструкцій»), легка промисловість (ТОВ «Світлана», ТОВ «Велс») [11]. Розвиток підприємництва в м. Миргород наведемо в табл. 2.

Табл. 2

Розвиток підприємництва у м. Миргород, 2015-2019 рр.

Показники	Роки	2019 р. до 2015 р., %
	2015	2016	2017	2018	2019
Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн	3443,0	4102,3	6095,2	7950,3	8450,3	245,4
Кількість, осіб: фізичних осіб -підприємців	2556	2561	2561	1924	1922	75,2
юридичних осіб -підприємців	173	172	172	176	177	102,3
Кількість безробітних, осіб	2805	3725	3705	3728	3720	132,6

Джерело: побудовано з даними [11]

У 2019 р. середньомісячна номінальна заробітна плата у м. Миргороді зросла до 8450,3 грн на одну особу, що на 5007,3 грн, або в 2,5 рази, більше, ніж у 2015 р. Згідно з державним реєстром функціонували 1922 особи-підприємці, що на 24,8% менше, ніж у 2015 р. Чисельність юридичних осіб зросла до 177. Негатив - ним є зростання чисельності безробітних до 3720 осіб, що на 32,6 % більше, ніж у 2015 р.

У 2019 р. вдалося збалансовано нарощували обсяги реалізації таким підприємствам, як: ПрАТ «Миргородський завод мінеральних вод», ТДВ «Миргородський хлібозавод», ДП «Миргородське лісове господарство», ПрАТ «Армапром», МП «Контакт» та ТОВ «Миргородський елеватор». Висвітлення промислового потенціалу підприємств у промо пропозиціях для вітчизняних та іноземних інвесторів висвітлено на офіційному сайті 124

Миргородської міської ради. Як головне свято громади сприймають миргородці загальноміський рейтинг популярності «Людина року» [11].

Основним напрямом розвитку міста є залучення інвестицій у економіку. Запорукою успішного розвитку м. Миргород є збалансований міський бюджет. У 2019 р. забезпечено стабільність міського бюджету, не допускалось заборгованості з виплати заробітної плати працівникам навчальних закладів та комунальних підприємств міста, вчасно здійснювались проплати за енергоносії, постійно здійснювався контроль балансу надходжень і витрат, стан виконання бюджету та фінансово-бюджетної дисципліни. Фінансова та бюджетна децентралізація забезпечила перевиконання міського бюджету на 20 млн грн [11].

До загального фонду, без урахування офіційних трансфертів, що характеризують виконання міського бюджету, надійшло - 195023,6 тис. грн, перевиконання склало 3,6 %.

Найбільші суми за загальним фондом бюджет міста у звітному періоді отримав з наступних джерел над ходжень: податку на доходи фізичних осіб - 110247,2 тис. грн, або 56,5 %; плати за землю - 27044,8 тис. грн, або 13,9 %; єдиного податку - 22679,2 тис. грн, або 11,6 %; акцизного податку - 15228,0 тис. грн, або 5,9 %; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - 11566,7 тис. грн, або 5,9 %. До спеціального фонду за 2018 р. надійшло - 25027,5 тис. грн, що більше від запланованого на 11615,1 тис. грн, або 186,6 % [11].

Надходження до бюджету у 2019 р. становили 212018,5 тис. грн, з них - загальний фонд становив 205485,8 тис. грн, спеціальний - 6532,7 тис. грн. Над ходження до місцевого бюджету зросли в 2,8 рази. Розмір видатків у 2019 р. становив 310277,9 тис. грн, що на 77,4 % більше, ніж у 2014 р.

Бюджет доходів і видатків м. Миргород за 2015-2019 рр. наведено в табл. 3.

Табл. 3

Бюджет доходів і видатків м. Миргород, 2015-2019 рр., тис. грн

Показники	Роки	2019 р. до 2015 р., %
	2015	2016	2017	2018	2019
Надходження до місцевого бюджету - всього	76216,4	127460,1	173616,8	220051,1	212018,5	278,2
у т. ч. загальний фонд - всього	70812,6	118687,6	159402,7	195023,6	205485,8	290,2
з нього по податку на доходи фізичних осіб	40951,5	59533,2	85232	110247,2	117362,1	286,6
платі за землю	11544,6	21314,2	23956,7	27044,8	28740,1	248,9
єдиному податку	8839,9	13985,5	18933,8	22679,2	28350,6	320,7
акцизному податку	7271,2	10960,4	13465,9	15228	12770,6	175,6
податку на нерухоме майно (відмінне від земельної ділянки)	х	4947,5	8471,4	10374,1	17110,1	х
інші надходження	2958,1	3037,0	9342,9	9450,3	1152,3	39,0
спеціальний фонд	5403,8	8772,5	14214,1	25027,5	6532,7	120,9
Видатки - всього	174926,2	281853,2	301365,4	363949,7	310277,9	177,4
у т. ч. на оплату заробітної плати	54764,5	68609,1	105063,8	139517,9	146002,3	266,6
продукти, харчування та медикаменти	4279,6	5328,1	6902,8	9090,3	9174,7	214,4
оплата електроенергії	6736,2	9087,9	7385,6	11030,4	9701,9	144,0
надання пільг та субсидій та допомога дітям	68425,3	126098	160800,6	168018,4	78949,1	115,4
капітальні видатки	16367,4	27772,4	15556,6	56730,8	51324,60	313,6
інші видатки	12667,8	44957,8	5656,0	42651,8	15125,30	119,4

Джерело: побудовано з даними [11]

Основними інноваціями м. Миргород протягом 2019 р. були: встановлення 25 камер відеоспостереження, запровадження малопотужного FM-радіомовлення, започаткування телевізійної передачі «Обраний громадою». У місті в 11 бюджетних будівлях впроваджено систему онлайн моніторингу, що діє автоматично. У системі інтернет пошуку сторінка Миргородської міської ради на першому місці за пізнаваністю серед сайтів малих міст. У 2019 р. м. Миргород отримало чергову відзнаку «За найкраще інформуванням громади». Завершено другий етап міської програми встановлення інформаційних табличок та знаків у місті. Встановлено показники руху на центральних вулицях міста. Промоція туристичного потенціалу реалізовувала ся протягом року шляхом розроблення та створення Віртуальних 3D-турів центральними вулицями Миргорода, об'єктами історико- культурної спадщини та туристично-рекреаційної інфраструктури. Заявка «Миргород - чисте місто» отримала перемогу в категорії «Екологічно відповідальне місто» в конкурсі «Smart місто 2019».

Культура ділового спілкування, розвинена мережа міст-побратимів, наявні дипломатичні зв'язки - це один із факторів інвестиційного клімату міста. Саме тому велика увага приділяється розширенню кількості міст-партнерів у різних куточках світу та підтримці наявних. М. Миргород має три українських міста побратими: Новоград - Волинський на Житомирщині, Хмільник (Вінниччина), Обухів (Київщина). Культурні та економічні зв'язки миргородці підтримують з містами інших країн: Барбі (Німеччина), Маарду (Естонія), Згожелець (Польща), Рєчіця (Білорусь), Горна Оряховиця (Болгарія), Єкабпілс (Латвія) та Мцхета (Грузія⁾ [5].

Хоча діяльність апарату миргородської міської ради та громади спрямована на постійний ресурсний розвиток міста, покращення бюджету та зростання інвестиційної привабливості загалом, але при цьому основними проблемами міста залишаються: недостатнє використання потенціалу міста (ресурсного та інвестиційного), неефективність бюджетно-фінансової політики, зношеність інженерної інфраструктури, невирішеність соціальних питань багатьох мікрорайонів тощо.



Висновки

Хоча діяльність апарату Миргородської міської ради та громади спрямована на постійний ресурсний розвиток міста, покращення бюджету та зростання інвестиційної привабливості загалом, але при цьому основними проблемами 126 міста залишаються: недостатнє використання потенціалу міста (ресурсного та інвестиційного), неефективність бюджетно-фінансової політики, зношеність інженерної інфраструктури, невирішеність соціальних питань багатьох мікрорайонів тощо.

У місті у 2019 р. працювало 7 рад мікрорайонів, які об'єднують 255 вуличних та будинкових комітетів. Основними інноваціями м. Миргород протягом 2019 р. були:встановлення камер відеоспостереження, запровадження малопотужного FM-радіомовлення, започаткування телевізійної передачі «Обраний громадою», запровадження системи онлайн-моніторингу.

Запорукою успішного розвитку м. Миргород є збалансований міський бюджет. Надходження до бюджету у 2019 р. становили 212018,5 тис. грн, з них - загальний фонд становив 205485,8 тис. грн, спеціальний - 6532,7 тис. грн. Надходження до місцевого бюджету зросли в 2,8 рази. Розмір видатків у 2019 р. становив 310277,9 тис. грн, що на 77,4 % більше, ніж у 2014 р.

Аналіз ресурсного потенціалу м. Миргород за 2015-2019 рр. дав можливість визначити проефективне використання ресурсів та виокремити пріоритетні напрями раціональнішого їх використання. Отже, це вимагає перегляду організаційно функціональної основи діяльності міської ради курортного міста у сфері використання резервів.

Доцільно максимально залучити до місцевих бюджетів доходи та збори. Провести інвентаризацію місцевих цільових чинних програм, оптимізувати їх кількість та сформувати конкретні результативні показники, запровадити постійний моніторинг отриманих результатів від їх реалізації, здійснити інвентаризацію комунального майна громади м. Миргород на предмет його використання та запропонувати заходи щодо передачі в оренду чи відчуження майна, яке не використовується. Це дозволить додатково задіяти невикористані ресурси, збільшити надходження до бюджету та оптимізувати кошти на їх охорону.

Рекомендуємо органам місцевого самоврядування збільшити чинні ставки податку на нерухоме майно в межах Податкового кодексу України, що дозволить збільшити бюджет міста та оптимізувати використання ресурсного потенціалу.



Бібліографічні посилання

1. Горбик В. М. Регуляторна діяльність органів місцевого самоврядування у сфері використання та охорони природних ресурсів : автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. Київ, 2011. 22 с.

2. Савчук Д. М. Характеристика ресурсного потенціалу громади та оцінка ефективності його використання. Український журнал прикладної економіки. 2018. Том 3, № 1. С. 83-89.

3. Берданова О. Ресурсне забезпечення регіонального та місцевого розвитку. Матеріали до навчального курсу. Київ, 2014. 37 с.

4. Бабаєв В., Новіков М. Сучасні підходи до зберігання та нарощення ресурсного потенціалу територіальної громади. Держава та суспільство. 2008. С. 197-201. URL: http://www.kbuapa.kharkov.Ua/e -book/putp/2013-2/ doc/4/08.pdf (дата звернення 04.01.2020).

5. Офіційний сайт Миргородської міської ради. URL: http://myrgorod.pl.ua (дата звернення 05.01.2020).

6. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 р. № 2671-VIII. Урядовий кур'єр. 2014.

7. Артеменко В. Р. Комплексне оцінювання ефективності соціально -економічного розвитку регіонів на основі критеріїв якості життя населення. Регіональна економіка: науково-практичний журнал. № 3. 2005. С. 84-93.

8. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki (дата звернення 04.01.2020).

9. Шаульська Л. В., Сидорова А. В. Соціально -демографічний і трудовий потенціал міста Вінниця в системі пріоритетів розвитку. Економіка і організація управління. № 3 (27). 2017. С. 6-16.

10. Перепелюкова О. В. Роль соціальної інфраструктури регіону в розвитку транскордонного співробітництва України. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/2_2016/41.pdf (дата звернення 06.01.2020).

11. Звіти міського голови м. Миргород за 2015-2019 рр. URL: http://myrgorod.pl.ua/page/miska-vlada/miskyj- golova (дата звернення 04.01.2020).

12. Джаман М. О. Теорія економіки регіонів. Київ: Центр навчальної літератури, 2017. 384 с.



References

1. Hoibyk, V M. (2011). Rehuliatorna diialnist orhaniv mistsevoho samovriaduvannia u sferi vykorystannia ta okhorony pryrodnykh resursiv [Regulatory activities of local governments in the use and protection of natural resources]. Extended abstract of candUate's thes/'s. Kyiv [in Ukrainian].

2. Savchuk, D. M. (2018). Kharakterystyka resursnoho potentsialu hromady ta otsinka efektyvnosti yoho vykorystannia [Characters of community resource potential and assessment of its efficiency]. Ukraman Journal of AppUedEconomcs, 1, 83-89 [in Ukrainian].

3. Berdanova, O. (2014). Resursne zabezpechenma reUonalnoho ta mMsevoho rozvytku [Resources for regional and local development]. Kyiv [in Ukrainian].

4. Babaiev, V, & Novikov, M. (2008). Suchasni pidkhody do zberihannia ta naroshchennia resursnoho potentsialu terytorialnoi hromady [Modern of approaches to storage and capacity building of the territorial community]. Derzhava ta suspUstvo - State and society, 197-201. Retrieved from http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2013 -2/doc/4/08.pdf [in Ukrainian].

5. Ofitsiinyi sait Myrhorodskoi miskoi rady [The official site of the Mugorod city council]. Retrieved from http://myrgorod. pl.ua [in Ukrainian].

6. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21 travnia 1997 r. № 2671-VIII [About local self-government in Ukraine: Law of Ukraine from May 21, 1997 No. 2671-VIII]. (2014). Uriadovyi kurier [in Ukrainian].

7. Artemenko, V. R. (2005). Kompleksne otsiniuvannia efektyvnosti sotsialno -ekonomichnoho rozvytku rehioniv na osnovi kryteriiv yakosti zhyttia naselennia [Comprehensive assessment of the effectiveness of socio -economic development of regions on the basis of quality of life criteria]. Rehonalna ekononttka-RegonalEconomy, 3, 84-93 [in Ukrainian].

8. Wikipedia. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki [in Ukrainian].

9. Shaulska, L. V, & Sydorova, A. V. (2017). Vinnytsia's socio-demographic and labor potential in the system of development priorities. Ekonomtika і orhamzatsua upravlmma - Economy and orgamzaton of management, 3 (27), 6-16 [in Ukrainian].

10. Perepeliukova, O. V Rol sotsialnoi mfrastruktury reUonu v rozvytku transkordonnoho spivrobitnytstva Ukramy [Role of sodal mfrastructure of the regton іп development of cross-border cooperation of Ukrame]. Retrieved from http://www. economy.nayka.com.ua/pdl/2_2016/41.pdf [in Ukrainian].

11. Zvity miskoho holovy m. Myrhorod za 2015-2019 rr. [Reports of the mayor of Myrhorod for 2015-2019]. Retrieved from http://myrgorod.pl.ua/page/miska-vlada/miskyj -golova [in Ukrainian].

12. Dzhaman, M. O. (2017). Teoriia ekonomiky rehioniv [The theory of economy of regions]. Kyiv: Tsentr navchalnoi hteratmy [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru