Формування механізмів публічного управління інноваційним розвитком сільського господарства України

Фактори, що стримують формування та функціонування інноваційно-інвестиційної системи в Україні. Доцільність створення на базі регіональних аграрних університетів спільно з сільськими громадами та іншими громадськими організаціями технологічних платформ.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.10.2020
Размер файла 26,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування механізмів публічного управління інноваційним розвитком сільського господарства України

Тетяна Сокольська

Світлана Поліщук

Ольга Білик

Досліджено фактори, що стримують формування та функціонування інноваційно -інвестиційної системи в Україні, серед яких: відсутність джерел фінансування нововведень; нерозвиненість інфраструктури для створення і впровадження нововведень; відсутність необхідної інформації про ринкові перспективи запропонованих ідей і знань, і консультативного супроводу проходження про - екту від ідеї до етапу комерціалізації; відсутність налагоджених комунікацій між науковцями та представниками бізнесу. Крім усього, галузь інституційно не підготовлена для цих процесів, зокрема, відсутня система, яка б забезпечувала інноваційну зацікавленість виробників.

Обґрунтована ефективність публічного управління інноваційними процесами, що полягає в мо дернізації системи управління на всіх рівнях, розробці комплексної системи ухвалення ефективних рішень з метою отримання нових конкурентних переваг як на рівні створюваної продукції, так і галузі загалом.

Доведено, що основними напрямами формування ефективного механізму публічного управління інноваційним розвитком сільського господарства повинні бути: розвиток інституційного середо вища інноваційної системи; державна підтримка інноваційної діяльності, удосконалення системи розвитку і підтримки малого та середнього бізнесу; сприяння впровадженню механізму держав но приватного партнерства; створення аграрних кластерів; активна просвітницька діяльність, спря мована на залучення жителів громад до участі в процесі ухвалення рішень з розвитку своїх тери торій та усвідомлення необхідності вирішення проблем власними силами. публічний управління інноваційний

Запропонована доцільність створення на базі регіональних аграрних університетів спільно з сільськими громадами та іншими громадськими організаціями технологічних платформ (за під - тримки держави), де аграрний бізнес і держава, ОТГ зможуть стати потенційними замовниками інновацій. З одного боку, бізнес, ОТГ і держава роблять заявку на вирішення їхніх проблем, а з іншого - вчені, студенти, винахідники пропонують інноваційні рішення, які в подальшому масштабуються і стають основою для власного інноваційного бізнесу.

Ключові слова: інновації, сільське господарство, публічне управління, економічне зростання, державно-приватне партнерство, кластери, технологічна платформа

Formation of public management mechanisms for innovative development of the agriculture of Ukraine

Tetyana Sokolska, Svitlana Polishchuk, Olha Bilyk, Bila Tserkva National Agrarian University

The research deals with studying the factors impeding formation and functioning the innovation and investment system in Ukraine including the following: lack of innovations funding sources; imperfection of infrastructure for innovations creation and implementation; lack of necessary information on market prospects of the existing ideas and knowledge as well as advisory support of the project running from the idea to the commercialization stage; lack of established communication between scientists and business representatives. In addition, the industry is not institutionally prepared for running these processes, there is no system ensuring the innovative interest of producers.

It is justified that for innovation changes, management system modernization at all levels, the development of integrated decision making system in order to gain a competitive advantages at both the level of products generated and the industry in general are necessary along with other important factors.

Also, the efficiency of public management of innovation processes is justified.

It has been proved that the main directions of formation of an effective mechanism for public management of innovative development of agriculture should be: development of the institutional environment of the innovation system; state support of innovative activity, improvement of the system of development and support of small and medium business; facilitating the implementation of a public -private partnership mechanism; creation of agrarian clusters; active educational activities aimed at engaging community residents to participate in the decision -making process for the development of their territories and to realize the need to solve problems on their own.

It is suggested that regional agricultural universities, together with rural communities and other public organizations of technological platforms (with the support of the state), where Agrarian business and the state, UTC, can become potential customers of innovations are proposed. On the one hand, business, UTC and the state make a request to solve their problems, and on the other, scientists, students, inventors offer innovative solutions that are further scaled and become the basis for their own innovative business.

Keywords: innovations, agriculture, public management, economic growth, public-and-private partnership, clusters, technology platform

Формирование механизмов публичного управления инновационным развитием сельского хозяйства Украины

Татьяна Сокольская, Светлана Полищук, Ольга Билык, Белоцерковский национальный аграрный университет

Исследованы факторы, влияющие на формирование и функционирование инновационно-инвестиционной системы в Украине, среди которых: отсутствие источников финансирования нововведений; неразвитость инфраструктуры для создания и внедрения нововведений; отсутствие необходимой информации о рыночных перспективах предложенных идей и знаний, и консультативного сопровождения прохождения проекта от идеи до этапа коммерциализации; отсутствие налаженных коммуникаций между учеными и представителями бизнеса. Кроме всего, отрасль институционально не подготовлена для этих процессов, в частности, отсутствует система, обеспечивающая инновационную заинтересованность производителей.

Обоснована эффективность публичного управления инновационными процессами, что заключается в модернизации системы управления на всех уровнях, разработке комплексной системы принятия эффектив ных решений с целью получения новых конкурентных преимуществ как на уровне создаваемой продукции, так и отрасли в целом.

Доказано, что основными направлениями формирования эффективного механизма публичного управ - ления инновационным развитием сельского хозяйства должны быть: развитие институциональной среды инновационной системы; государственная поддержка инновационной деятельности, совершенствование системы развития и поддержки малого и среднего бизнеса; содействие внедрению механизма государ ственно частного партнерства; создание аграрных кластеров активная просветительская деятельность, на правленная на привлечение жителей общин к участию в процессе принятия решений по развитию своих территорий и осознание необходимости решения проблем собственными силами.

Предложена целесообразность создания на базе региональных аграрных университетов совместно с сельскими общинами и другими общественными организациями технологических платформ (при под держке государства), где аграрный бизнес и государство, ОТО смогут стать потенциальными заказчиками инноваций. С одной стороны, бизнес, ОТО и государство делают заявку на решение их проблем, а с другой - ученые, студенты, изобретатели предлагают инновационные решения, которые в дальнейшем масштабируются и становятся основой для собственного инновационного бизнеса.

Ключевые слова: инновации, сельское хозяйство, общественное управление, экономический рост, государственно-частное партнерство, кластеры, технологическая платформа

Постановка проблеми

Сільське господарство - одна з найбільш перспективних галузей економіки України, що генерує близько 12,1 % ВВП, створює робочі місця для мільйонів українців та забезпечує 42,2 % експортної виручки.

За даними Держкомстату, у 2018 р. в Україні отримано рекордний урожай зер нових за всю історію її незалежності - 70 млн т, але при цьому - частина наукомісткої продукції становить лише 0,1 % на світово - му ринку високотехнологічної продукції, а зростання ВВП України за рахунок введення нових технологій - 0,7 % [1]. Очевидно, що за таких умов економічне зростання майже неможливо, оскільки воно тісно пов'язане із застосуванням удосконалених факторів виробництва і новітніх ресурсоефективних і ресурсозберігаючих технологій. На сьогодні в аграрному секторі лише незначна частина господарств застосовує новітні технології, засновані на інноваціях. В основному це окремі господарства що займаються рос линництвом, оснащені сучасною високо продуктивною і високоточною, з космічної навігацією технікою, а також господарства з вирощування птиці та свиней. Технологічна відсталість вітчизняного аграрного сектора призводить до істотного недобору валового обсягу основних видів сільськогосподарської продукції, оскільки за показниками продуктивності виробництва вітчизняні то варовиробники істотно відстають від країн, що знаходяться в подібних і навіть гірших природно кліматичних умовах.

Аналіз наукових публікацій засвідчив, що проблемі інноваційного розвитку аграр ного сектору присвячено низку наукових досліджень вітчизняних економістів, серед яких роботи Курила Л. І., Лобаас М. Г,. Лу - пенка Ю. О., Маліка М. Й., Россохи В. В., Саблука П. Т., Соколова Д. О. Шпикуляка О. Г., Шубравської О. В. та ін. [2-5]. Віддаючи належне значущості результатів їх до сліджень, варто зазначити, що інноваційна діяльність в аграрному секторі залишається складним об'єктом економічних відносин. В Україні до сьогодні несформована стратегія розвитку аграрного сектору на інноваційних засадах, а отже, відсутні чіткі механізми та інструменти виходу галузі із кризи.

Мета дослідження - проаналізувати сучасний стан інноваційного розвитку аграрного сектору та запропонувати механізми публічного управління цим процесом в Україні.

Виклад основного матеріалу

Основними проблемами формування і функціонування інноваційно інвестицій ного розвитку аграрної галузі України на сьогодні є: слабка підприємницька інноваційно інвестиційна активність аграрних підприємств; недостатність сучасних знань; низький рівень взаємодії науково дослідни цького та підприємницького середовища в аграрному виробництві. У зв'язку зі сформованою ситуацією, надзвичайно актуальним для аграрного сектора є формування дієвого механізму публічного управління інновацій ним розвитком галузі, що дозволить досягти відновлення, підтримки і збереження використовуваних природних ресурсів і забезпе чення раціональної взаємодії всіх факторів аграрного виробництва, активізації іннова ційної активності суб'єктів господарювання, що працюють у сфері аграрного виробни цтва і суміжних з нею секторах економіки, залучення інвестицій, модернізації соціаль ної та комунальної інфраструктури сільської місцевості.

Дослідження стану розвитку аграрної галузі України засвідчило відсутність ефек тивних механізмів взаємодії держави, органів місцевого самоврядування, агробізнесу та науки. Майже всі управлінські процеси проходять ізольовано один від одного, можливості кооперації за принципом «відкритих інновацій» майже не використовуються і як наслідок практично відсутні процеси ди фузії аграрних технологій і синергетичний ефект від взаємодії учасників інноваційного процесу агросфери.

Унаслідок відсутності взаємозв'язку аграрної науки і виробництва вона зали шилася відірваною від споживача і слабо комерціалізованою, а аграрний сектор став поєднанням прогресивного і патріархально го укладів, передових і відсталих технологій. Більшість отриманих наукових результатів досліджень, проведених українськими вче ними, не мають практичного застосування, і як наслідок наукові установи виключаються з системи ринкових відносин.

Опитування керівників господарств кор поративного сектора Київської області засвідчив, що стримуючими факторами інноваційного розвитку сільського господарства є відсутність джерел фінансування нововведень; недостатність фінансової підтримки з боку держави; нерозвиненість інфраструктури для створення і впровадження нововведень; відсутність необхідної інформації про ринкові перспективи запропонованих ідей і знань та консультативного супроводу проходження проекту від ідеї до етапу комерціалізації; від сутність належних комунікацій між науковця ми та представниками бізнесу, зацікавленості в розвитку інновацій; нестача кваліфікованих кадрів, відсутність необхідних знань і навичок для ведення підприємницької діяльності.

У зв'язку із зазначеним, в аграрній сфері залишається загалом низький попит на інновації, оскільки галузь ще інституційно не підготовлена для цих процесів, немає системи, яка б забезпечувала інноваційну зацікавленість виробників.

У 2018 р. Міністерством освіти і науки України був випущений Збірник інноваційних науково -технічних розробок 30 універ - ситетів, що містить інформацію про 240 наукових пропозицій, відібраних експертною групою і які відповідають перспективним напрямам національної економіки. Цей каталог розміщений на сайті МОН, однак опиту - вання потенційних споживачів науково тех нічної продукції показав, що вони про це не знають. Тобто інформаційного забезпечення сільгосптоваровиробників в епоху інформаційних технологій недостатньо і тому ро звиток ланцюга від наукових досліджень до виробництва кінцевого продукту має першо рядне значення. Ми вважаємо, що в цьому питанні ключова роль відводиться освіті, яка має стати основним напрямом, здатним ви вести країну на інноваційний шлях розвитку.

Тобто з огляду на нинішню технологічну відсталість галузі, високий моральний і фі зичний знос основних засобів, значну енер гоємність і низьку продуктивність праці та імперативність інноваційного шляху розвитку для вітчизняного сільського господарства є безальтернативною. Зазначене висуває на перше місце питання інституційного регулювання інновацій у сільськогосподарсь 74 кому виробництві, що сприяє забезпеченню організаційного упорядкування та опти мального використання наявних форм, ме тодів, інструментів та механізмів впливу на економічну поведінку товаровиробників [4].

У цьому напрямі в Україні вже зроблені перші кроки. Наприклад, в експортній стратегії України на 2017-2021 роки [6] відзначено, що важливе значення для розвитку і залучення інновацій в економіку має побу - дова інноваційної інфраструктури, що забез печує горизонтальні і вертикальні зв'язки між учасниками інноваційних процесів на всіх рівнях - національному, регіональному та місцевому. Середньотерміновим планом пріоритетних дій уряду передбачено ство рення Офісу розвитку інновацій з метою підтримки і заохочення розвитку інноваційних підприємств і стартапів шляхом забезпечення їх фінансування, необхідними консульта ційними послугами та технічною допомо гою на всіх етапах - від інноваційної ідеї до кінцевого продукту. Акцентується увага на необхідності вивчення та застосування кращих світових практик забезпечення співпра ці між університетами та бізнес сектором, розробки спільних навчальних програм, програм стажувань для молодих підприєм ців, а також різних видів державно- приватного партнерства в сфері інновацій.

Дослідження основних положень Спільної сільськогосподарської політики ЄС [7] довело, що для інноваційних змін серед ін ших важливих факторів необхідна модер нізація системи управління на всіх рівнях, розробка комплексної системи прийняття ефективних рішень з метою отримання но вих конкурентних переваг як на рівні ство рюваної продукції, так і галузі загалом.

Децентралізації влади в Україні передба чає також реформування державної аграрної політики, яка має базуватися на сучасній концепції нового публічного управління з передачею певних повноважень місцевим органам влади. Це означає, що наявна пу блічна влада повинна здійснити перехід від управління витратами до управління резуль татами, застосовуючи програмно цільовий підхід в аграрній політиці, забезпечуючи баланс інтересів бізнесу, суспільства і дер жави, що дозволяє забезпечити суб'єкта господарювання досягнення стратегічних орієнтирів соціально-економічного розвитку сільського господарства на інноваційній основі за участю представників громадянсько го суспільства. Орієнтація на інноваційний розвиток передбачає активне використання інноваційних можливостей вітчизняного сільського господарства, організацію сільськогосподарського виробництва за новітніми технологіями, заснованими на використанні інтелектуальної праці і створенні доданої вартості, кардинальне підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і міжнародних ринках.

Механізми публічного управління інноваційним розвитком сільського господарства спрямовані на підвищення транспарентності дій владних структур, створення моделей взає мовигідного співробітництва держави, аграр ного бізнесу і громадян, науки, громадських організацій, інвесторів, що у підсумку призве де до зростання соціального добробуту.

Отже, публічне управління виникає як суспільний договір між державою і населен ням, коли відповідні органи і посадові особи наділяються необхідними владними повно важеннями, забезпечують облік необхідних суспільних потреб і залучення зацікавленої частини населення в процес формування суспільних завдань і оцінки їх виконання. Важливим інструментом при цьому висту - пає узгодження їх інтересів і координація дій у формі державно приватного партнерства. Практика застосування державно-приватного партнерства в науково технологічній та інноваційній сферах у низці західноєв ропейських країн показує, що даний ме ханізм використовується там, де держава і бізнес мають взаємодоповнюючі інтереси, але при цьому не в змозі діяти повністю са мостійно і незалежно один від одного [8]. Державно-приватне партнерство підвищує ефективність інноваційних проектів за ра хунок участі в них приватного бізнесу, фор - мує умови для зниження тиску на бюджет шляхом залучення приватних коштів і ко мерціалізації наданих послуг, відбір кращих управлінських кадрів, техніки і технологій, підвищення якості обслуговування кінцевих споживачів та ін.

Наступним перспективним інструментом формування ефективного публічного управ ління інноваційним розвитком сільського сподарського виробництва в Україні може бути створення аграрних кластерів, які є однією з умов підвищення конкурентоспроможності як сільської місцевості, так і краї ни загалом.

Наприклад, економіка Фінляндії повністю кластерізована, у ній виокремлено дев'ять кластерів; економіка Нідерландів поділена на 20 мегакластерів, на основі функціонування яких визначені пріоритети інноваційного розвитку держави. У Данії функціонує 29 кластерів, в яких беруть участь 40 % усіх підприємств країни, що забезпечують 60 % експорту [9].

Вважаємо, що світовий досвід розвитку кластерів буде корисним для сільськогоспо дарського виробництва в Україні, де пріоритетними напрямами їх розвитку в сільській місцевості можуть бути: сільський зелений туризм, органічне землеробство, розведення червоної риби, вирощування грибів або ягід, вузькоспеціалізоване виробництво певного виду продукції за географічним визначенням, а також інноваційна діяльність.

Влада і бізнес можуть знаходити актив ні форми співпраці на місцевому рівні за рахунок всебічної підтримки ініціатив гро мад з розвитку соціальної інфраструктури, створення комфортних умов проживання се лян. Модератором такої взаємодії держави і бізнесу стають ініціативні групи селян, які пропонують для обговорення ключові про блеми з метою пошуку шляхів участі дер - жави і бізнесу в їх вирішенні. З ініціативи громади села держава і бізнес можуть висту - пити ефективними партнерами в поліпшенні екологічного стану розміщених на території села природних об'єктів (очищення і окультурення водних і лісових об'єктів, створення місцевих парків відпочинку, відроджен ня розташованих на території історичних об'єктів, які можуть стати привабливими для туристів), налагодженні культурно- спортивного дозвілля (відновлення будинків куль тури та спортивних об'єктів, спонсорство в професійних і дитячих спортивних коман дах), вирішення ключових проблем соціаль но-інфраструктурного значення (проведення водопроводів, покриття частки витрат з газифікації та електрифікації будинків, будів - ництво під'їзних доріг з твердим покриттям), наданні допомоги школам і дитячим садкам і т. д. [11].

У досліджуваної нами ОТГ с. Фурси, Білоцерківського району Київської області громада за рахунок якісної підготовки проектних документів для участі в міжнародному про екті (за фінансування Міністерства у справах навколишнього середовища, харчових продуктів та розвитку сільської місцевості Великобританії - DEFRA), отримала грант на виконання проекту «Методи вдосконалення водопостачання та водовідведення, що підля гають відновленню» кошторисною вартістю 200 тис. грн. Згідно з умовами реалізації проекту фінансування здійснювалося на основі солідарної участі: кошти гранту поєднувалися із внесками з місцевого бюджету і від міс цевих підприємств. У результаті виконання проекту в сільській місцевості було очищено від мулу близько 1 км найбільш забрудненого русла річки, облаштовані громадські пляжі, приведені в порядок прибережні зони і при бережні захисні смуги, відновлена дамба.

На нашу думку, формування ефективних механізмів публічного управління іннова ційним розвитком сільського господарства на місцевому рівні повинна сприяти активна просвітницька діяльність, спрямована на за лучення жителів громад до участі в процесі ухвалення рішень з розвитку своїх територій, а публічна влада - «служити» місцевій громаді. Люди повинні усвідомити необхідність вирішення проблем самотужки. Це стосується підтримки особистих селянських і сімей них фермерських господарств, малих і се редніх підприємств; створення організаціями сільських громад нових виробництв, які за безпечили б нові робочі місця.

Наші дослідження показали, що надзви чайно актуальною проблемою в публічному управлінні є відсутність належного кадрово го забезпечення органів місцевого самовря дування та недостатність кваліфікації пра цівників для виконання нових функцій. За свідченням В. Ф. Золотарева [12], це немину - че призводить до неефективного використан ня наявних коштів.

Висновки

Ми вважаємо, що формуванню ефективних механізмів публічного управління інноваційним розвитком сільського господарства на місцевому рівні повинна сприяти активна просвітницька діяльність, спрямована на за лучення жителів громад до участі в процесі ухвалення рішень з розвитку своїх територій, а публічна влада - «служити» місцевій громаді. Люди повинні усвідомити необхідність вирішення проблем власними силами. Це стосується підтримки особистих селянських і сімейних фермерських господарств, малих і середніх підприємств; створення організаціями сільських громад нових виробництв, які забезпечили б нові робочі місця.

З метою формування ефективного організаційно економічного механізму державної підтримки інноваційних технологій у сільсько му господарстві та інших сферах економічної діяльності на селі ми пропонуємо на базі ре гіональних аграрних університетів спільно із сільськими громадами та іншими громадськи ми організаціями створити технологічні плат форми, де аграрний бізнес, держава, та ОТГ зможуть стати потенційними замовниками ін новацій. З одного боку, бізнес, ОТГ і держава роблять заявку на вирішення їхніх проблем, а з іншого - вчені, студенти, винахідники пропо нують інноваційні рішення, які в подальшому масштабуються і стають основою для власного інноваційного бізнесу. Держава ж має підтримати створення агропромислових кластерів та агроіндустріальних парків, а інструментами поліпшення інвестиційного клімату має ста ти фінансування інфраструктурних проектів, стимулювання конкуренції на аграрному та суміжних з ним ринках.

Тобто основними напрямами формування ефективного механізму публічного управління інноваційним розвитком сільського господар ства повинні бути: розвиток інституційного середовища інноваційної системи; державна підтримка інноваційної діяльності, вдоскона лення системи розвитку і підтримки малого та середнього аграрного підприємництва; спри яння впровадженню механізму державно при ватного партнерства; створення аграрних кла стерів; вдосконалення підходів до формування механізму публічного управління інновацій ним розвитком аграрної сфери.

Бібліографічні посилання

Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2018 рік. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/kat_u/2019/zb/09/Zb_sg_2018%20.pdf.

Лобас М. Г,. Россоха В. В., Соколов Д. О. Управління інноваційно -технологічним розвитком агросфери: [монографія]. Київ : ННЦ «ІАЕ», 2016. 416 с.

Саблук П. Т., Шпикуляк О. Г., Курило Л. І. Інноваційна діяльність в аграрній сфері: інституціональний аспект: монографія. Київ : ННЦ ІАЕ, 2010. 706 с.

Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Шпикуляк О. Г. та ін. Інноваційне забезпечення розвитку сільського госпо - дарства України: проблеми та перспективи: монографія. Київ : ННЦ ІАЕ, 2014. 516 с.

Шубравська О.В. Інноваційний розвиток аграрного сектора економіки України: теоретико методологіч ний аспект. Економіка України. 2012. № 1. С.27-35.

Експортна стратегія України («Дорожня карта» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-2017 -%D1%80.

Future of the common agricultural policy. URL: https://ec.europa.eu/info/food-farming-fisheries/key -policies/ common-agricultural -policy/future -cap_en.

Розум Г. М. Державноqприватне партнерство як ефективний інструмент реалізації інноваційної політики регіонів. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 20. С. 90-92.

Левковська Л.В. Формування інноваційних кластерів в Україні. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/5902/12-Levkovsjka.pdf?sequence=1.

Форми взаємодії держави та бізнесу в аграрній сфер и України: інституційній аспект. Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1479 .

Золотарьов В. Ф. Сутність кадрового забезпечення ОРГАНІВ місцевого самоврядування. URL: http:// www.kbuapa.khar-kov.ua/e -book/db/2014 -1/doc/3/03.pdf.

REFERENCES

Statystychnyi zbirnyk "Silske hospodarstvo Ukrainy" za 2018 rik [Statistical collection "Agriculture of Ukraine" for 2018]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/09/Zb_ sg_2018%20.pdf [in Ukrainian].

Lobas, M. H., Rossokha, V. V., & Sokolov, D. O. (2016). Upravlinnia innovatsiino-tekhnolohichnym rozvytkom ahrosfery [Management of innovation and technological development of the agrosphere]. Kyiv: NNTs "IAE" [in Ukrainian].

Sabluk, P. T., Shpykuliak, O. H., & Kurylo, L. I. (2010). Innovatsiina diialnistv ahrarnii sferi: instytutsionalnyi aspect [Innovative activity in the agrarian sphere: institutional aspect]. Kyiv: NNTs "IAE" [in Ukrainian].

Lupenko, Yu. O., Malik, M. I., & Shpykuliak, O. H. et al. (2014). Innovatsiine zabezpechennia rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy: problemy ta perspektyvy [Innovative support of agricultural development of Ukraine: problems and prospects]. Kyiv: NNTs "IAE" [in Ukrainian].

Shubravska, O. V. (2012). Innovatsiinyi rozvytok ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy: teoretyko- metodolohichnyi aspect [Innovative development of the agricultural sector of the economy of Ukraine: theoretical and methodological aspect]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 1, 27-35 [in Ukrainian].

Eksportna stratehiia Ukrainy ("Dorozhnia karta" stratehichnoho rozvytku torhivli) na 2017-2021 roky [Export strategy of Ukraine ("Road Map" of strategic trade development) for 2017-2021]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017- 2017- %D1%80 [in Ukrainian].

Future of the common agricultural policy. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/food-farming-fisheries/ key policies/common agricultural policy/future cap_en.

Rozum, H. M. (2017). Derzhavnoqpryvatne partnerstvo yak efektyvnyi instrument realizatsii innovatsiinoi polityky rehioniv [Public -private partnership as an effective tool for implementing innovation policy of the regions]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience, 20, 90-92 [in Ukrainian].

Levkovska, L. V. Formuvannia innovatsiinykh klasteriv v Ukraini [Formation of innovation clusters in Ukraine]. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/5902/12-Levkovsjka. pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

Formy vzaiemodii derzhavy ta biznesu v ahrarnii sfer y Ukrainy: instytutsiinii aspekt. Analitychna zapyska [Forms of interaction between the state and business in the agricultural sector of Ukraine: the institutional aspect. Analytical note]. Retrieved from http://www.niss.gov.ua/articles/1479 [in Ukrainian].

Zolotarov, V. F. Sutnist kadrovoho zabezpechennia ORHANIVmistsevoho samovriaduvannia [The essence of staffing of local governments]. Retrieved from http://www.kbuapa.khar-kov.Ua/e -book/db/2014-1/doc/3/03. pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства. Обґрунтування об’єктів аналізу та побудова поточного господарського портфелю. Сучасні тенденції розвитку галузі гуртової та дрібногуртової торгівлі продуктами харчування.

    курсовая работа [296,3 K], добавлен 08.12.2010

  • Система оподаткування, як основа поступального розвитку ринкового господарства. Заходи інноваційно-інвестиційної спрямованості бюджету. Динаміка та співвідношення доходів і видатків в держбюджеті України, їх вплив на інноваційно-інвестиційну діяльність.

    курсовая работа [55,2 K], добавлен 21.02.2012

  • Важливим чинником виходу із трансформаційної кризи українського суспільства є створення сучасної, ефективної системи державного управління. Недооцінювання необхідністі формування системи державного управління як інструменту подолання кризи в Україні.

    реферат [30,5 K], добавлен 16.07.2008

  • Теоретичні аспекти управління прибутком на підприємстві. Фінансово-економічний аналіз діяльності публічного акціонерного товариства "ТНТ". Основні фактори формування і використання прибутку на підприємстві, аналіз ефективності його використання.

    курсовая работа [294,4 K], добавлен 17.01.2015

  • Комплексне дослідження процесів формування і функціонування системи соціально-трудових стосунків в сучасних економічних умовах. Оцінка і аналіз теоретичних, методичних і прикладних принципів формування, розвитку і регулювання соціально-трудових відносин.

    реферат [71,3 K], добавлен 09.10.2011

  • Основні підходи до аналізу інвестиційної привабливості. Методи оцінювання інвестиційної привабливості регіону (країни). Передумовами формування в Україні сприятливого інвестиційного клімату. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України.

    реферат [69,5 K], добавлен 08.12.2012

  • Теоретичні засади інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність як складова розвитку економіки України. Джерела формування інвестицій. Класифікація інвестицій. Економічний зміст, мета та завдання інвестиційної діяльності. Управління інвестиціями.

    курсовая работа [65,4 K], добавлен 18.01.2007

  • Роль амортизації у фінансово-господарській діяльності суб’єктів господарювання та практичні проблеми управління відтворенням основних фондів. Підходи до формування та управління амортизаційною політикою на прикладі публічного підприємства "Сумиобленерго".

    дипломная работа [544,9 K], добавлен 06.07.2011

  • Спільне підприємство як суб’єкт господарської діяльності в Україні й форма інвестування в її економіку. Зарубіжний досвід формування та функціонування спільних підприємств. Перспективи подальшого створення та функціонування спільних підприємств в Україні.

    курсовая работа [715,7 K], добавлен 07.11.2014

  • Дослідження практичних аспектів інвестиційної діяльності в Україні. Аналіз діючих нормативно-правових актів державного регулювання інвестиційної діяльності. Недоліки інституційних засад інвестиційного законодавства, що стримують інвестиційну активність.

    статья [97,1 K], добавлен 11.10.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.