Фінансово-економічна безпека підприємств аграрного сектору

Key words: Agriculture, agrarian sector, financial and economic security of agricultural enterprises, accounts receivable and accounts payable, profitability of sales, financial transaction.

Постановка проблеми. У сучасних умовах діяльність підприємств усіх галузей економіки України перебуває під впливом чинників політичного, економічного, фінансового, правового характеру, які загострюють кризові явища й небезпеки на усіх рівнях управління, призводять до погіршення фінансового стану багатьох суб'єктів господарювання та їх ліквідації. Загрози, які існують, можуть впливати на ефективність виробництва, раціональне використання ресурсів, платоспроможність та фінансову стійкість підприємств.

За цих умов своєчасною є необхідність у впроваджені системи фінансово-економічної безпеки підприємств, яка зможе забезпечити стабільність виробництва, мінімізувати чисельну кількість ризиків, загроз та небезпек, оскільки постійне підвищення ризику господарської діяльності може призвести до значного зниження рівня фінансового стану підприємства, а в майбутньому привести до його банкрутства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Цю тему досліджували такі вчені як: Ареф'єва О. В., Кузенко Т. Б.[1], Бланк І.А.[2], Кириченко О. А., Кім Ю. Г. [3], Мазур І. І.[4], Скрипник Ю. В.[5], Полторак А.С. [7].

Постановка завдання. Метою дослідження є теоретико-методологічна основа визначення поняття «фінансово-економічна безпека сільськогосподарських підприємств», розкриття основних істотних ознак фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств в умовах сучасних змін економічної ситуації в країні, беручи до уваги макро- та мікроекономічні аспекти цієї проблематики.

Виклад основного матеріалу дослідження. Перехід фінансів до ринкової економіки призвело до посилення їх ролі та визначило їх нове місце в економічній системі. Більшість інструментів ринку стосуються елементів фінансового механізму, тобто вони є частиною фінансової системи. Тому під фінансовою безпекою на державному рівні слід розуміти стан фінансової, грошової, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, що характеризується збалансованістю та стійкістю до внутрішніх та зовнішніх негативних наслідків, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічного зростання. Поняття «фінансово-економічна безпека підприємства» узагальнює та інтегрує в собі істотні характеристики категорій «економічна безпека підприємства» та «фінанси підприємства».

В останні роки основні несприятливі фактори, що спричинили кризу у фінансово-економічній системі України, були наступними [3, с. 14]:

• зменшення зовнішнього попиту,

• погіршення фінансових показників діяльності підприємств;

• зменшення споживчого та інвестиційного попиту;

• збиток бізнесу;

• зниження купівельної спроможності населення;

• високий рівень інфляції [3, с. 14].

Через негативний вплив світової фінансової кризи, не зважаючи на зростання сільськогосподарського виробництва, покращення фінансових показників цієї сфери та рівня життя сільського населення не спостерігається. Крім того, має місце дисбаланс попиту та пропозиції сільськогосподарського виробництва та низька купівельна спроможність населення, що суттєво обмежує потужність внутрішнього ринку, призводить до погіршення цінової ситуації на деяких продовольчих ринках [4, с. 8-10].

Зараз сільськогосподарські виробники втрачають основні джерела отримання оборотних активів, зокрема, від продажу власної продукції та зменшення державної підтримки, що вимагає термінової допомоги щодо вирішення питань їх кредитування, насамперед, для підготовки до весняно - польових робіт.

Більшість банків зупинили або значно зменшили обсяг кредитування, навіть в діючих кредитних умовах збільшуються овердрафт та ставки кредиту, платежі проводяться із запізненням. Пролонгація кредитів, залучених у попередні періоди сільськогосподарськими товаровиробниками, здійснюється повільно.

Темпи зростання заробітної плати в сільському господарстві не в змозі забезпечити його мотиваційну функцію та забезпечити безпеку кваліфікованого персоналу в сільській місцевості у повному обсязі.

Оцінка тенденцій заборгованості сільськогосподарських підприємств може базуватися на таких показниках:

1. Рівень боргових навантажень на активи (відношення загальних зобов'язань до загальних активів).

2. Рівень чистих боргових навантажень на активи (відношення загальних зобов'язань за мінусом вартості дебіторської заборгованості до загальних активів).

3. Оборотність дебіторської заборгованості (відношення суми виручки від продажу до суми дебіторської заборгованісті).

4. Оборотність кредиторської заборгованості (відношення суми виручки від продажу до суми кредиторської заборгованісті).

5. Участь кредиторської заборгованості у фінансуванні собівартості продукції (співвідношення суми кредиторської заборгованості до собівартості продажів).

Наведемо коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств аграрного сектору Миколаївської області (рис. 1).

Оборотність дебіторської заборгованості - це кількість днів, необхідних для покриття цієї заборгованості, протягом яких суб'єкт господарювання отримує готівку від клієнтів або інших контрагентів. Під оборотом кредиторської заборгованості розуміють період (виражений також у днях), протягом якого організація повинна покрити свій кредитний борг.

Використання цих показників дає можливість оцінити тенденції боргу в аграрній сфері Миколаївської області протягом тривалого періоду. Перш за все, доцільно простежити співвідношення оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості.

Типовою в цьому плані є тенденція співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості в загальному балансі сільськогосподарських підприємств.

Рисунок 1 - Коефіцієнти оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств аграрного сектору Миколаївської області

Джерело: Розраховано за даними Головного управління статистики у Миколаївській області http://www.mk.ukrstat.gov.ua/

Рисунок 2 - Динаміка коефіцієнтів заборгованості сільськогосподарських підприємств Миколаївської області в загальній сумі їхніх активів (пасивів)

Джерело: Розраховано за даними Головного управління статистики у Миколаївській області http://www.mk.ukrstat.gov.ua/

Фінансова безпека сільськогосподарських підприємств є ключовим елементом їх економічної безпеки. Змістовний характер фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств безпосередньо пов'язаний з економічною сферою його прояву. Він інтегрований із категорією економічної безпеки сільськогосподарських підприємств, що є одним із найважливіших його елементів.

Практично всі цілі економічного розвитку сільськогосподарських підприємств, збільшення обсягу та відновлення його активів потребують збільшення обсягу фінансових ресурсів. Вибір джерел формування цих ресурсів, а також мінімізація витрат на їх залучення значною мірою визначає рівень економічної незалежності сільськогосподарських підприємств та ефективності їх діяльності [6, с. 58]. Таким чином, стратегія забезпечення фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств є невід'ємною частиною загальної стратегії їх економічного розвитку.

Операції, пов'язані з фінансовою діяльністю сільськогосподарських підприємств, мають стійкий характер, тобто вони здійснюються постійно. Це пов'язано з тим, що кожне сільськогосподарське підприємство у процесі свого розвитку потребує зовнішнього фінансування різних напрямків фінансової діяльності, а тому забезпечує постійне обслуговування фінансових ресурсів, залучених із зовнішніх джерел. Фінансові операції здійснюються навіть при тимчасовому повному припиненні діяльності сільськогосподарських підприємств через поганий стан товарного ринку або з інших причин. У цих випадках заходи щодо забезпечення фінансової безпеки мають першочергове значення в системі загальної економічної безпеки сільськогосподарських підприємств [1, с. 101].

Фінансова діяльність відіграє пріоритетну роль у забезпеченні економічної стабільності сільськогосподарських підприємств загалом. Інструментами такої стабілізації є різні страхові та інші цільові фонди, що утворюються у процесі фінансової діяльності, проти можливості випадкових коливань не лише фінансового, але й товарного ринків, зменшення операційного бізнесу та операційного прибутку відповідно. Чим вища частка цих страхових та інших цільових фондів у загальному капіталі, який використовує суб'єкт господарювання, тим вищий рівень його економічної безпеки та реалізації цілей його економічного розвитку.

Ризики, пов'язані з фінансовою діяльністю сільськогосподарських підприємств (фінансовий ризик) з їх несприятливими наслідками, є найбільш небезпечними. Реалізація багатьох фінансових ризиків створює пряму загрозу втрати значної частини власного капіталу, банкрутству та ліквідації сільськогосподарських підприємств.

Таким чином, будучи носієм фінансових заходів для забезпечення ефективного економічного розвитку сільськогосподарських підприємств, фінансова безпека є об'єктом її господарського управління, покладеного на відповідні фінансові послуги.

Фінансова безпека - це система кількісних та якісних параметрів фінансового стану сільськогосподарських підприємств, які разом відображають рівень її фінансової безпеки. У цій суттєвій характеристиці концепції фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств слід виділити наступні складові:

1) фінансова безпека сільськогосподарських підприємств являє собою визначальний аспект його фінансового стану, який відображає той чи інший рівень фінансової безпеки. Хоча в роботах деяких дослідників є такі особливості безпеки сільськогосподарських підприємств, як форма поведінки суб'єкта господарювання, ступінь узгодженості найважливіших напрямів його діяльності, форма суверенітету та інші.

Фінансовий стан сільськогосподарських підприємств, що характеризує його фінансову безпеку, відображається набором визначених параметрів. Сформована система цих параметрів є найважливішою відмінною ознакою поняття фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств від інших форм забезпечення. Цей набір параметрів формується на принципах системного підходу, що дозволяє охарактеризувати фінансову безпеку сільськогосподарських підприємств як самостійну систему, що відрізняється від інших систем функціонування сільськогосподарських підприємств.

2) параметри системи фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств потребують чіткого кількісного та якісного визначення. Таке визначення значень окремих параметрів дає змогу оцінити рівень фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств, сформувати його бажану динаміку з урахуванням тенденцій та особливостей її фінансової діяльності. Таким чином, слід враховувати, що кількісна чи якісна зміна кожного з параметрів економічної безпеки сільськогосподарських підприємств відображається на загальному рівні. Кількісне та якісне визначення параметрів фінансової безпеки створює свою унікальну систему для кожного певного суб'єкта.

Об'єктом забезпечення фінансової безпеки є існуюча система пріоритетних збалансованих фінансових інтересів сільськогосподарських підприємств, які потребують захисту в процесі своєї фінансової діяльності. Ця характеристика поняття економічної безпеки сільськогосподарських підприємств є однією з найважливіших, оскільки фінансові інтереси визначають не тільки основу побудови її системи, але формують напрями розвитку всієї фінансової діяльності, її мотиви. Чітко визначені фінансові інтереси породжують найсильніші стимули до активізації та поліпшення фінансових показників сільськогосподарських підприємств, і навпаки, ця діяльність позбавлена необхідної мети без достатньої ідентифікації фінансових інтересів. Розглядаючи суттєві характеристики поняття фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств, слід звернути увагу на такі основні моменти:

• у системі фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств слід враховувати лише пріоритетні фінансові інтереси, які відіграють найважливішу роль у її розвитку. Огляд усіх фінансових інтересів, викликаних різними видами фінансових відносин сільськогосподарських підприємств на всіх рівнях його фінансової діяльності, суттєво ускладнить систему її фінансової безпеки та зменшити можливість здійснення комплексних пріоритетних захисних заходів;

• система пріоритетних фінансових інтересів повинна охоплювати не лише поточні, але й їх довгострокові типи. Це обумовлює стратегічну спрямованість фінансових інтересів сільськогосподарських підприємств, що розглядаються в системі її фінансової безпеки;

• пріоритетні фінансові інтереси сільськогосподарських підприємств у системі їх фінансової безпеки повинні бути збалансовані з інтересами інших суб'єктів її фінансових відносин. Цей баланс або гармонізація фінансових інтересів є важливою умовою підвищення ефективності сформованої системи фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств. В першу чергу такий баланс фінансових інтересів сільськогосподарських підприємств повинен здійснюватися з фінансовими інтересами суб'єктів зовнішнього середовища, в яких він працює. У цьому випадку фінансова безпека сільськогосподарських підприємств буде ґрунтуватися не лише на їх власних фінансових можливостях, а й на фінансовому потенціалі його партнерів у бізнесі.

Основою фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств є визначена система реальних та потенційних загроз зовнішнього та внутрішнього характеру її фінансовим інтересам. Орієнтація фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств на попередження загрози її фінансовим інтересам є головною сутнісною характеристикою концепції її фінансової безпеки. Фактори (умови, дії), що перешкоджають повній реалізації фінансових інтересів у процесі розвитку сільськогосподарських підприємств, слід вважати загрозою цим інтересам сільськогосподарських підприємств.

Розглядаючи фінансову безпеку сільськогосподарських підприємств як стабільну систему, слід звернути увагу на наступні ключові моменти:

5. стабільність системи фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств розглядається як її динамічні характеристики. Це означає, що поряд з параметрами його статичного стану (відповідні прийняті цільові або нормативні значення цих параметрів у перспективному періоді у незмінному вигляді), його можна охарактеризувати також стабільними тенденціями їх змін у процесі розвитку (наприклад, стійкими темпами зростання власних фінансових ресурсів, що формуються за рахунок внутрішніх джерел);

6. стабільність системи фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств не носить абсолютного характеру. У розвитку фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств окремі його ціннісні параметри можуть носити циклічний характер (сезонні цикли, цикли господарської діяльності тощо) або опортуністичний характер. Але під час зміни певних параметрів, система фінансової безпеки підприємств підтримує прогнозований рівень безпеки фінансових інтересів.

7. на певних етапах свого розвитку система фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств може різко змінюватися, виходячи на новий рівень параметрів своєї стабільності. До цих періодів можна віднести перехід сільськогосподарських підприємств на новий етап ділового циклу, пережиту фінансову кризу та її реорганізацію тощо.

Найважливішою цільовою орієнтацією системи фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств є створення необхідних фінансових передумов для сталого зростання сільськогосподарських підприємств у поточному та перспективному періоді. Як і всі функціональні системи управління фінансами, система фінансової безпеки підпорядковується основній меті - забезпечити зростання ринкової вартості сільськогосподарських підприємств. Ця загальна мета функціонування сільськогосподарських підприємств підтримується системою власної фінансової безпеки через її первинну задану цільову установку - забезпечення фінансових передумов для сталого зростання сільськогосподарських підприємств у поточному та довгостроковому періодах.

Ця цільово орієнтована система фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств випливає з того, що можливості її стійкого зростання забезпечуються насамперед найважливішими параметрами його фінансового стану. Здатність підтримувати та збільшувати свою фінансову спроможність, забезпечувати реалізацію фінансових інтересів, підтримувати необхідний рівень фінансової незалежності та стабільності, формуючи базове поняття фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств, є водночас найважливішими фінансовими умовами для забезпечення її сталого зростання.

Процес переходу сільськогосподарських підприємств до сталого зростання, що підтримується його фінансовою безпекою, передбачає диференціацію цільової орієнтації формування цієї системи на короткий і довгостроковий період.

У короткостроковий період цілі та завдання формування фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств для забезпечення його переходу до сталого зростання повинні бути зосереджені на стабілізації його фінансового становища, в якому закладено початковий фундамент майбутнього сталого розвитку.

У довгостроковому (стратегічному) періоді мета та завдання системи фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств повинні бути зосереджені на збереженні найважливіших фінансових коефіцієнтів, які забезпечать його стабільний ріст та постійне зростання ринкової вартості.

Можна констатувати, що ефективне функціонування економічного та соціального механізму сільськогосподарського підприємства, безпека робочих місць його персоналу, а також рівень та умови їх життя залежатимуть від рівня фінансової безпеки.

Отже, особливості сільського господарства як галузі потребують індивідуального підходу. Що стосується нашого об'єкта дослідження, ми пропонуємо таке тлумачення: "Фінансова-економічна безпека сільського господарства - це складна концепція, яка забезпечує запобігання негативному впливу факторів внутрішніх та зовнішніх ризиків, ефективне використання фінансових ресурсів, наявність перспектив економічного розвитку та позитивна інвестиційна привабливість сільськогосподарських підприємств ".

У детальній формі фінансова безпека сільськогосподарських підприємств може бути представлена у вигляді:

• стан ефективного використання фінансових ресурсів, що призводить до позитивних значень прибутковості, якості управління, обороту капіталу та активів, фінансових інтересів;

• оптимальна структура капіталу;

• підтримання ринкової вартості цінних паперів;

• збільшення виплат дивідендів;

• перспективи економічного розвитку.

Список використаних джерел

1. Ареф'єва О. В., Кузенко Т. Б. Економічні основи формування фінансової складової економічної безпеки. Актуальні проблеми економіки, №1. 2015. С. 98-103.