Управлінські аспекти розвитку підприємств металургійної галузі України в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра інноватики та управління

Приазовського державного технічного університету

Управлінські аспекти розвитку підприємств металургійної галузі України в сучасних умовах

Фролова З.В.

кандидат технічних наук, доцент

Анотація

У роботі розглянуто історичні аспекти розвитку металургійної галузі за роки незалежності України та сучасні методологічні підходи до управління розвитком металургійних підприємств. Відзначено, що перекоси у виробництві призвели до скорочення випуску багатьох видів металопродукції і сортів стали, а експортна орієнтація металургійної галузі зробила її залежною від кон'юнктури світового ринку. Підкреслено, що в сукупності перекоси в структуризації виробництва, відтік трудових ресурсів, інституційні розриви є свідченням того, що на підприємствах галузі спостерігається розбалансування системи менеджменту. Відзначено, що практично всі компанії галузі зараз підтримують систему менеджменту якості (СМК). Проте дослідження щодо практичної результативності СМК дають неоднозначні результати, тому в умовах глобалізації економіки та її динамічного розвитку для вдосконалення системи менеджменту підприємствам галузі пропонується орієнтуватися на вже четверту за рахунком версію стандарту ISO 9004 «Менеджмент якості. Якість в організації. Керівництво з досягнення стійкого успіху».

Ключові слова: металургійна галузь, менеджмент якості, стратегія розвитку, міжнародні стандарти, стійкий розвиток.

Управленческие аспекты развития предприятии металлургической отрасли Украины в современных условиях

Аннотация

В работе затронуты исторические аспекты развития металлургической отрасли за годы независимости Украины и рассмотрены современные методологические подходы к управлению развитием металлургических предприятий. Отмечено, что возникшие перекосы в производстве привели к сокращению выпуска многих видов металлопродукции и сортов стали, а экспортная ориентация металлургической отрасли сделала ее зависимой от конъюнктуры мирового рынка. Подчеркнуто, что в совокупности перекосы в структурировании производства, отток трудовых ресурсов, институциональные разрывы являются свидетельством того, что на предприятиях отрасли наблюдается разбалансировка системы менеджмента. Отмечено, что практически все компании отрасли сейчас поддерживают систему менеджмента качества (СМК). Однако исследования по практической результативности СМК дают неоднозначные результаты, поэтому в условиях глобализации экономики и ее динамического развития для совершенствования системы менеджмента предприятиям отрасли предложено ориентироваться на уже четвертую по счету версию стандарта ISO 9004 «Менеджмент качества. Качество в организации. Руководство по достижению устойчивого успеха».

Ключевые слова: металлургическая отрасль, менеджмент качества, стратегия развития, международные стандарты, устойчивое развитие.

Management aspects of the development of the enterprises of the metallurgical industry of Ukraine in modern conditions

Summary

The paper touches upon the historical aspects of the development of the metallurgical industry over the years of independence of Ukraine and considers modern methodological approaches to managing the development of metallurgical enterprises. The author notes that the resulting distortions in production led to a reduction in the production of many types of metal products and steel grades, and the export orientation of the metallurgical industry made it dependent on the world market conditions. The work emphasizes that, in the aggregate, distortions in the structuring of production, the outflow of labor resources, institutional gaps are evidence that the management system is being unbalanced in the industry. The author focuses on the fact that almost all companies in the industry now support a quality management system (QMS). However, studies on the practical effectiveness of the QMS give mixed results, if only yesterday to maintain competitiveness it was enough to carry out documented processes in a high-quality manner and achieve stable production of high-quality products according to the requirements of current documentation, today this is not enough. The author emphasizes that at the EFQM forum held in Milan in August 2016, the leaders of the most famous companies in the world argued that with the development of the fourth industrial revolution, operational excellence, stable production of quality products is no longer enough for sustainable success in a global saturated market. According to world experts, the management of the future should develop an enterprise development strategy into a constantly evolving process that provides quality products based on cooperation, creativity, and innovation. The article emphasizes that for the strategic development of companies at this stage, the international community proposes international standards based on quality standards, where the main emphasis is on the quality management of the organization. The article also touches on the historical aspects of the development of this standard. So, in April 2018, edition's the fourth version of the ISO 9004 standard «Quality Managements. Quality in the organization. Guide to Sustainable Success». The standard is a complementary compatible group with ISO 9001 and is, along with it, part of the ISO 9000 Quality Management series of standards. The author notes that if ISO 9001 represents the requirements for the initial creation of a QMS in organizations, then ISO 9004 is aimed at further development of the already implemented system. The author emphasizes that the ISO 9004: 2018 standard is focused on achieving leadership confidence in the success of the organization by meeting the needs and expectations of stakeholders. The work emphasizes that the new standard will provide guidance on the systematic and continuous improvement of all organization processes. In the updated ISO 9004, the famous tool for self-assessment of the maturity of the QMS organization is further improved. It will make it possible to more effectively identify areas in which standards of improvement that are most productive to the user can be produced. Thus, the latest edition's of ISO 9004 «Quality Managements. Quality in of the organization. Guide to Sustainable Success» provides recommendations on how to compete in a dynamic market. The author emphasizes that in the world the ISO 9004 standard is widely used in aviation, telecommunications, education, local government and healthcare, and in Ukraine the document is not very popular. ISO 9004-2018 has developed a framework that is in fact a roadmap for organizations seeking sustainable success. According to the standard, this is the level of the management system that allows the organization to meet the needs and expectations of customers and other interested parties, that is, achieve sustainable success. Moreover, the goals and results depend on the organization itself. Thus, the main difference between ISO 9004 and ISO 9001 is that the former requires organizations to meet the needs and expectations of all interested parties, including customers. As a result, the author emphasizes that the sustainable development of metallurgical enterprises is primarily associated with issues of improving system management; therefore, here the main role is played by the tools of the international standard ISO 9004-2018. This standard offers incremental management improvements. According to which, it is necessary to build an effective and efficient management system, headed by a leader - a top manager. And this management system should be aimed at meeting the needs and expectations of not only customers, but also other interested parties. In addition, the author emphasizes that each enterprise has its own characteristics, so these standards require their reading and the reasonable use of the proposed methodological approaches.

Key words: metallurgical industry, quality management, development strategy, international standards, sustainable development.

Вступ та постановка проблеми

Металургія, як і раніше, є однією з найбільших галузей української економіки і значним бюджетним донором для країни. Але через посилення конкуренції на світовому ринку металопродукції сьогодні відзначається зниження її обсягів виробництва і споживання як усередині, так і за межами країни. Передумовою посилення конкуренції на світовому ринку стала масштабна модернізація іноземних металургійних підприємств, яка була проведена ще в останні роки минулого століття, тоді як в Україні цей процес має повільний темп. Тому питання конкурентоспроможності вітчизняної металургійної галузі та її стратегія розвитку є дуже актуальними [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Можливості та проблеми розвитку базових галузей промисловості України досліджувалися багатьма відомими вітчизняними вченими, такими як Л. Федулова, В. Краснокутська А. Фоловьев та ін. У тому числі ними розглядалися різні аспекти формування стратегічних напрямів розвитку металургії. Але нестійкість економічних і складність політичних умов вимагає подальшого вивчення цього питання з більш детальним опрацюванням нових підходів до управління підприємств цієї галузі для підвищення їхньої стійкості [2].

Метою даної роботи є поглиблення методологічних підходів до управління розвитком підприємств металургійної галузі України в сучасних умовах.

Результати дослідження

Аналіз історичних аспектів розвитку металургії в країні за останні два десятка років показав, що орієнтуючись на експорт, українськи виробники змінили структуру виробництва, скоротив марочний і розмірний ряд сортаменту та істотно зменшили виробництво високотехноло- гічної продукції. Відповідно, зараз на експорт постачають тільки напівфабрикати і готовий прокат, тому, незважаючи на збільшення обсягів виробництва, експортна орієнтація металургії зробила її залежною від кон'юнктури світового ринку. Зараз іноземні країни мають більш конкурентоздатну металургійну базу, тому що вона побудована на більш енергоефективній технологічній основі та має прогресивну структуру виробництва.

Україна ж упродовж періоду незалежності не будувала металургійні технічно нові виробництва (окрім підприємства «Інтерпайп Сталь»), проводилася лише вибіркова модернізація з удосконалення прокатного виробництва. Та ще вказана модернізація проходила на вітчизняному устаткуванні, яке менш ефективне порівняно з іноземними аналогами. Усе це дало змогу дешевим способом нарощувати металургійне виробництво і максимально використати сприятливу кон'юнктуру, що складалася на світовому ринку металопродукції. Тому на більшості з них спостерігається значний фізичний і моральний знос устаткування (50-65%), у них низька продуктивність праці, велика матеріало- та енергоємність виробництва [3].

Отже, можна стверджувати, що Україна значно відстає від багатьох країн і за технологічною, і за структурною перебудовою металургійної галузі. Це призводить до щорічного скорочення обсягів виробництва. Більше того, подібні тенденції дають зростання імпорту металопро- дукції, яку можливо виробляти і в Україні.

Слабе фінансування своєї робочої сили та можливість вільного переміщення населення за кордон також викликають недоліки в металургії. Нестача робочих та висококваліфікованих кадрів особливо відчувається у цій галузі, тому ще в неї додаються шкідливі умови праці.

Треба також відзначити утворений новими власниками інституціональний розрив між виробниками і холдингами. Заводи займаються тільки виробництвом. Їхнє завдання - випускати продукцію і підтримувати заводи в працездатному стані. Холдинг займається тільки політикою, маркетингом, збутом, оптимізацією оподаткування, відрядженнями та ін. Звідси, у них немає взаєморозуміння, тобто виробники і холдинг розмовляють на різних мовах.

Таким чином, можна сказати, що в сукупності всі ці перекоси в структуризації виробництва, відтік трудових ресурсів, інституціональні розриви говорять про те, що на підприємствах галузі спостерігається розбалансування системи менеджменту [4].

Практично всі компанії зараз підтримують систему менеджменту якості (СМК), яка дає змогу розвивати дієві способи підвищення задоволеності споживачів якістю продукції, частково забезпечують зростання ефективності і конкурентоспроможність організації в сучасному динамічному бізнес-середовищі.

Як відомо, міжнародні стандарти для СМК уперше з'явилися в 1987 р. для формування надійного і прозорого механізму забезпечення якості всебічної діяльності організації. Такий був задум розробників стандартів, а нині підхід до менеджменту якості на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000 залишається визнаним у всьому світі. Проте дослідження щодо практичної результативності СМК дають неоднозначні результати, оскільки на практиці ефективність СМК часто є недостатньою, незважаючи на те що деякі підприємства здійснюють свою діяльність на основі ISO 9001-2015, який називають ще стандартом системи управління бізнесом [3].

У цьому стандарті основною метою політики у сфері якості є забезпечення довіри споживача до якості, надійності постачань і виконання усіх договірних зобов'язань.

На виконання цієї мети спрямовано всі дії керівництва і співробітників підприємства. Найважливішими напрямами політики підприємства у сфері якості є:

¦ постійне підвищення задоволеності споживача;

¦ збереження і зміцнення позицій лідера ринку, виробника високоякісної продукції;

¦ розроблення, виробництво і постачання якісної конкурентоздатної продукції, що відповідає вимогам національних стандартів України, міждержавних стандартів, а також стандартів країн, в які експортується продукція;

¦ розширення і завоювання нових ринків збуту за рахунок постійного підвищення якості продукції;

¦ отримання стійкого прибутку для підвищення фінансової стабільності підприємства і рівня добробуту кожного працівника.

Проте якщо ще вчора для збереження конкурентоспроможності досить було якісно виконувати задокументовані процеси і досягати стабільного виробництва якісної продукції згідно з вимогами діючої документації, то сьогодні цього вже замало. На форумі EFQM, що відбувся в Мілані в серпні 2016 р., лідери найбільш відомих компаній світу стверджували, що в умовах розвитку Четвертої промислової революції операційної досконалості, якісного виконання процесів, стабільного виробництва якісної продукції вже недостатньо для стійкого успіху на глобальному насиченому ринку. На думку світових фахівців, менеджмент майбутнього повинен перетворити формування стратегії розвитку підприємства на процес, що постійно розвивається, забезпечує якісну продукцію на основі співпраці, творчості, інновацій. А контроль повинен більшою мірою здійснюватися шляхом спостереження з боку колег і самодисципліни.

Що пропонується для стратегічного розвитку компаній на цьому етапі світовою спільнотою?

У квітні 2018 р. опублікована вже четверта версія стандарту ISO 9004 «Менеджмент якості. Якість в організації. Керівництво з досягнення стійкого успіху». Стандарт являє собою «взаємодоповнюючу сумісну групу» з ISO 9001 і є разом із ним частиною серії стандартів ISO 9000 «Менеджмент якості». Якщо ISO 9001 є вимогами щодо первинного створення в організаціях СМК, то ISO 9004 спрямований на подальший розвиток уже впровадженої системи. «ISO 9004:2018 сконцентрований на досягненні впевненості керівництва в успіху організації за рахунок задоволення потреб і очікувань зацікавлених сторін». Також, стандарт у своїй новій версії «надасть керівництво із систематичного і постійного поліпшення усіх процесів організації». Слід зазначити, що на відміну від ISO 9001-2015, для якого концепція зацікавлених сторін стала новизною, ISO 9004 і раніше містив термін «зацікавлені сторони». Йдеться про те, що ISO 90042018 робить ще більший упор на цьому аспекті менеджменту якості. В оновленому ISO 9004 додатково вдосконалений знаменитий інструмент самооцінки зрілості СМК організації. Він дає змогу ще ефективніше виявляти сфери, в яких можуть бути зроблені максимально продуктивні для користувача стандарту поліпшення [6].

Таким чином, остання редакція ІСО 9004-2018 «Менеджмент якості. Якість організації. Керівництво з досягнення стійкого успіху організації» дає рекомендації, як конкурувати на ринку, що динамічно розвивається.

Торкнувшись історичних аспектів, слід зазначити, що перша версія ІСО 9004 вийшла в 1994 р. Вона стала закономірним етапом еволюції ІСО 9001. Фактично новонароджений стандарт був керівництвом для вдосконалення системи управління якістю організації. Причому стандарт розглядався лише як доповнення до ІСО 9001.

Версія 2009 р. не змінила ключового посилання - стандарт так і залишився факультативним. Акцент у документі був зроблений на запропонованих в ІСО 9001 рекомендаціях та інструментах досягнення і підтримки успіху організації. Проте саме у цій версії стандарту вперше прозвучала думка про те, що для досягнення стійкого успіху організація повинна задовольняти потреби і очікування не лише своїх клієнтів, а й інших зацікавлених сторін. Причому вирішити це завдання неможливо тільки шляхом упровадження вимог ІСО 9001. Треба дотримуватися положень та інших документів на системи менеджменту.

У 2018 р. стандарт знову зазнав зміни. Тепер уже не йдеться про документ, доповнюючий ІСО 9001. У версії 2018 р. містяться рекомендації щодо досягнення стійкого успіху шляхом підвищення якості управління організаціями. Ця думка відбита й у новій назві стандарту: «Якість організації. Керівництво з досягнення стійкого успіху» і закріплена у сфері його застосування.

У світі стандарт ІСО 9004 широко застосовують в авіації, телекомунікації, освіті, місцевому управлінні й охороні здоров'я. В Україні цей документ не дуже популярний.

Згідно з ІСО 9001-2015, успіх організації припускає баланс між її економічними інтересами і потребами зацікавлених сторін: клієнтів, партнерів, акціонерів, працівників організації і т. д. Саме це визначення є фундаментальним для ІСО 9004. Проте в ІСО 9004-2018 положення про зацікавлену сторону істотно розвивається.

У стандарті також наведено приклади зацікавлених сторін з указівкою їхніх потреб і очікувань (табл. 1).

Таблиця 1

Зацікавлені сторони з їхніми потребами і очікуваннями