Економічна безпека підприємств в умовах впливу гіперконкуренції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічна безпека підприємств в умовах впаиву гіперконкуренції

A.A. Сахно, H.B. Поліщук, H.A. Ковальова

Анотація

Обґрунтовано значення економічної безпеки підприємства з точки зору подолання загроз. Виявлено зв'язок економічної безпеки підприємства з економічною безпекою держави у вигляді формування та розвитку середнього класу. Визначено сутність економічної безпеки підприємства, виходячи з умов посилення конкуренції внаслідок розвитку науково-технічного прогресу. Наведено та проаналізовано основні підходи щодо формування гіперконкуренції в умовах посилення конкуренції. Обґрунтовано процес формування економічної безпеки в умовах гіперконкуренції через фокусування на інтересах підприємства, ресурсах підприємства та загрозах підприємства. Запропоновано розглядати ресурси підприємства, як основний чинник зв'язку між економічною безпекою та чинниками гіперконкуренції. Виявлено, що економічна безпека в умовах гіперконкуренції передбачає не тільки захист підприємства з точки зору утримання позицій на ринку, а й наступальні дії для отримання тимчасових переваг на ринку.

Ключові слова: економічна безпека, підприємство, гіперконкуренція, ресурси підприємства, інтереси підприємства, формування загроз.

The article explores the importance of economic security of the enterprise in terms of overcoming the threat. It has been revealed the connection between the economic security of the enterprise and the economic security level that has become and developed within middle class. The significant economic security of the enterprise, appearing with the competition in the development of both scientific and technological progress, has been identified. It has been outlined and analyzed the main approaches to hypercompetition in all of the intensified competitors. It has been substantiated the economic security process at high-intensity level by concentration on enterprises, enterprise resources and enterprise threats. It has been offered to consider the available resources of the enterprise as the main factor of the economic results and the factors of hypercompetition. It has been revealed that economic security under the conditions of hypercompetition implies not only the protection of the enterprise in terms of holding positions in the market, but negative actions of temporary market benefits. Two options have been summarized in the context of the impact of hypercompetition on the economic security of enterprises, that is a result of the activity of economic entities -- the development of economic relations between enterprises and the destruction of enterprises. It has been substantiated the possibility of economic relations developing to achieve enterprise security through overcoming threats through knowledge management introduction, conflict management, change of corporate culture. It has been identified possibility of success through continuous updating of market valuations, creation of strategic alliances, flexible adaptation. The approach to justify the limits of hypercompetition effects on the economic security of enterprises from innovative competition development to the enterprises destruction is implemented. It has been proposed to use such tools as aggressiveness, dynamism, multidimensionality in the activities of competing parties to achieve the interests of the enterprise. It has been also suggested to take into consideration such threats to businesses as offensive benchmarking, copyright infringement by copying a product, not the production process, by recruiting a competitor's employees. It has been proved that the development result of economic relations under the conditions of hypercompetition is the achievement of economic security through competition globalization, polarization of demand, industry boundaries blurring, markets deregulation, introduction of technology. It has been proposed in the further studies of the hypercompetition effects on the economic security of enterprises to use analysis method of the operating environment, which will allow calculating the change in the position of enterprises through temporary advantages - production dynamics and productive factors of production.

Keywords: economic security, enterprise, hypercompetition, enterprise resources, enterprise interests , threats formation.

Постановка проблеми. Розвиток сучасної економіки вимагає формування нових підходів щодо економічної безпеки підприємств. Тому важливо її оцінювати з точки зору посиленої конкуренції -- гіперконкуренції, особливістю якої є використання інноваційних технологій та принципів руйнування діяльності для створення тимчасових переваг на ринку з метою забезпечення економічної безпеки суб'єкта господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню економічної безпеки та гіперконкуренції присвячені праці таких вчених, як Р. Авені, М. Брун, С. Дятлов, В. Забродский, Лаїді Алі, Д. Ламберт, В. Ортинський, І. Отенко. Разом з тим, проблема впливу гіперконкуренції на економічну безпеку підприємств потребує дослідження та подальшої розробки.

Мета статті. Метою даної статті є виявлення впливу гіперконкуренції на економічну безпеку підприємств.

Виклад основного матеріалу. Економічна безпека підприємства є важливою складовою у системі відносин між суб'єктами господарювання у конкурентному середовищі. Саме посилення конкуренції призвело до формування потреб у забезпеченні економічної безпеки підприємства, оскільки в умовах боротьби за ринок замало мати більший потенціал розвитку та кращі стартові позиції, а й володіти системою дій, що дозволить захистити досягнуті результати та зберегти розроблені проекти та інноваційні технології.

Економічна безпека є мірою реакції підприємства на загрози, що існують не тільки на окремому ринку, де відбувається протидія конкурентам. Загрози є результатом впливу:

міжнародної економічної політики у вигляді змін світових цін на стратегічні ресурси, важливу продукцію та технології, коливання курсів валют;

державного регулювання у вигляді перерозподілу ресурсів, впливу на природні монополії, вирівнювання соціальних показників у регіонах тощо;

відносин між суб'єктами господарювання: підприємствами, банками, страховими компаніями у контексті взаємовигідного співробітництва, партнерства, дотримання норм права.

Розвиток підприємств у контексті формування підприємницьких структур забезпечує стабільність національної економіки, оскільки чим більшою є кількість приватних підприємств, тим потужнішим стає середній клас, а тому у політичному і соціальному розвитку забезпечується стабільність держави. Виходячи з цього, можна погодитися із значенням економічної безпеки підприємства, як важливого елемента захисту національної економіки [1].

Вплив середнього класу проявляється в ініціативі підприємця та наявності ресурсів для здійснення підприємницької діяльності. Останнє можна оцінювати на основі достатності, доступності та захищеності.

Таким чином, чим більша достатність ресурсів, чим доступніші вони і надійно захищені, тим ефективніша система економічної безпеки, а тому буде зменшуватися вплив на підприємство як з боку міжнародних інституцій, так і державних органів регулювання. В. Забродський вважає, що економічна безпека підприємства формується з набагато більшої кількості чинників, зокрема незалежності, забезпечення економічних інтересів, можливостей до зростання, стійкості [2]. Також економічну безпеку можна ділити на дві складові -- внутрішню та зовнішню. Якщо зовнішня складова економічної безпеки забезпечується лише ринковими та інтерфейсними чинниками, то внутрішня -- інтелектуальними, фінансовими, технологічними, правовими, кадровими, інформаційними, силовими та екологічними чинниками [3].

Разом з тим, обґрунтовуючи значення економічної безпеки підприємства, слід особливо наголосити на можливості її оцінювання за допомогою визначення ефективності діяльності суб'єктів господарювання. У цьому контексті розуміється ефективне використання ресурсів і підприємницьких можливостей внаслідок розвитку підприємства з метою його стабільного функціонування через науково-технічний, соціальний розвиток, а також уникнення зовнішніх та внутрішніх загроз [4].

У теперішніх умовах формування економічної безпеки набуває додаткового змісту, оскільки у світі відбувається значне посилення конкуренції. З одного боку, відбуваються процеси швидкого розвитку та впровадження новітніх технологій, що створює нові уявлення не тільки про певні види продукції, а й про самі підприємства, види економічної діяльності, діяльність найманих працівників та роль менеджменту.

Виявляється, що не обов'язково будувати підприємство у класичному розумінні цього процесу, оскільки з розвитком IT-технологій можна заробляти, знаходячись удома та залучаючи працівників, навіть не контактуючи з ними особисто. Як наслідок, економічна безпека переходить у іншу категорію -- економічне сприяння. Розвинуті країни намагаються створювати для IT-спеціалістів умови в державі у вигляді наукових парків, залучення у проекти, управління підприємствами та корпораціями тощо.

З іншого боку, формуються потреби у економічній безпеці внаслідок посилення конкуренції через загрозу руйнування як економік окремих підприємств, так і цілих держав. Наприклад, Україна на тепер повинна будувати сучасну, гнучку, інноваційну економіку з залученням як можна більшої кількості населення, а не намагатися зачепитись за залишки радянської економіки. Однак, керуючись необхідністю економічної безпеки, можна обґрунтувати також необхідність збереження «спадщини» минулого, з огляду на теперішню економічну ситуацію в країні, формувати орієнтири на побудову ефективної економіки.

Таким чином, дослідження економічної безпеки у теперішніх умовах повинні здійснюватися, виходячи з особливостей посиленої конкуренції -- гіперконкуренції, яка є одночасно інноваційною конкуренцією та конкуренцією на руйнування.

Уперше гіперконкуренція, як посилена конкуренція, була розглянута та оцінена Р. Авені, як стан, коли зміни правил гри для конкурентів відбуваються так стрімко, що лише найбільш гнучкі та «проворні» організації здатні вижити у цих умовах [5]. Згідно концепції цього дослідника, при формуванні стратегії підприємством, акцент повинен робитися не на пошук постійних переваг, а на пошук тимчасових вигід, що будуть створювати можливості для більшого маневру і забезпечувати економічну безпеку не завдяки захисту стійкості, досягнень та раніше отриманих результатів, а завдяки агресивній, наступальній, однак виваженій та прагматичній політиці. економічний загроза гіперконкуренція

Таку стратегію Р. Авені визначив, як модель «7 S»:

-- краще задоволення зацікавлених сторін (Superior Stakeholders Satisfaction);

-- стратегічне прогнозування (Strategic Soothsaying);

-- швидкість (Speed);

-- несподіваність (Surprise);

-- зміна правил конкуренції (Shifting Rules of Competition);

-- сигналізування стратегічним цілям (Signaling Strategic Intent);

-- спільна та послідовна стратегічна протидія (Simultaneous and Sequential Strategic Thrusts).

У цій стратегії, економічна безпека спрямовується на випередження конкурента, виходячи з поєднання інноваційної та руйнівної складової у загальну стратегію наступу на ринок. Більш детально цю стратегію визначає професор Базельського університету Манфред Брун [6]:

-- для сучасної конкурентної ситуації характерні багатоаспектність інтересів конкуруючих сторін, динамізм, агресивність;

рушійні сили гіперконкуренції -- глобалізація конкуренції, поляризація попиту, розмивання галузевих меж, технізація, дерегуляція ринків;

факторами успіху стає безперервне оновлення оцінок ринку, створення стратегічних союзів, гнучка адаптація;

на перший план виходять менеджмент знань, управління конфліктами, складними ситуаціями, протиріччями, зміна фірмової культури.

Більшість дослідників погоджуються із значенням гіперконкуренції, як інноваційної, зокрема С.А. Дятлов вважає, що гіперконкуренція обумовлена появою на галузевих та світових ринках якісно нових конкурентів, які отримали назву «гіперконкуренти». Гіперконкурентні корпорації пропонують товари та послуги, що характеризуються глобальною інноваційністю, яка відрізняється, передусім, креативним менеджментом та маркетингом, пропозицією інноваційних висококонкурентних товарів та послуг з якісно новими функціями та споживацькими властивостями, що формують та розширяють нові ніші на глобальних ринках і нові потреби та пропозиції споживачів у більшості країн світу [7, с. 446].

Про руйнівний характер гіперконкуренції, як недобросовісної конкуренції, що спричинює економічні війни, свідчить експерт Інституту міжнародних відносин А. Лаіді [8]: нині «...у світі розгортається гіперконкуренція, яку деякі навіть називають економічною війною: вона затягує компанії у бурні води економічних битв, примушуючи їх використовувати, м'яко кажучи, «некласичні» засоби».

Узагальнюючи наведені підходи щодо природи гіперконкуренції у формуванні економічної безпеки, використаємо підхід щодо фокусування міри економічної безпеки підприємства [9, с. 131-133] на загрозах, ресурсах та інтересах (рис. 1). Основою функціонування підприємства є ресурси, а тому їх обмеженість та боротьба за володіння ними визначає умови гіперконкуренції, як посиленої конкуренції, що передбачає швидке реагування на ринку за існуючі ресурси та створення нових у процесі інноваційної діяльності.

Економічна безпека підприємства фокусується, крім ресурсів, також на інтересах та загрозах. У даному випадку економічна безпека виступає не тільки,Ю як захист досягнень підприємства, а й як засіб формування тимчасових переваг на ринку, що забезпечать долання існуючих загроз.

Інтереси підприємства формуються шляхом існування інтересів у різних аспектах конкуренції на ринку, а тому інструментом посилення власних позицій у боротьбі є інноваційна конкуренція, що також дозволяє використовувати інструменти агресивності та динамізму. Інноваційна конкуренція забезпечує розвиток економічних відносин, завдяки таким чинникам, як глобалізація конкуренції, поляризація попиту, розмивання галузевих меж, дерегулювання ринків та технізація.

Іншим проявом гіперконкуренції є руйнування підприємств, у той час як економічна безпека забезпечує подолання загроз та досягнення успіху, що разом унеможливлять руйнування суб'єктів господарювання. Загрозами, що спрямовані на руйнування конкурента та розв'язування економічних війн, є наступальний бенчмаркінг, порушення авторських прав шляхом копіювання продукту, а не процесу виробництва, переманювання кадрів у конкурента.

Рис. 1. Економічна безпека в умовах впливу гіперконкуренції

Економічна безпека забезпечує долання загроз шляхом впровадження менеджменту знань, управління конфліктами, зміни фірмової культури, а основою досягнення успіху є безперервне оновлення оцінок ринку, створення стратегічних союзів та гнучка адаптація.

Враховуючи умови гіперконкуренції, що на тепер є основою економічних відносин, значення економічної безпеки набуває ще більшого значення, оскільки замало приймати звичайні міри по утриманню фірми та стабілізації її фінансового стану. Реальна безпека буде досягнута, якщо підприємство запроваджуватиме наступальні дії на ринку, де головна увага приділятиметься гнучкості у прийнятті рішень, швидкості реакції на зміни, а також здатності вести економічні війни з метою руйнування конкурентів.

Подальшими дослідженнями економічної безпеки підприємств в умовах впливу гіперконкуренції є дослідження, щодо знаходження тимчасових переваг внаслідок змін позицій суб'єктів господарювання у середовищі функціонування [10; 11] у контексті використання різних факторів виробництва. Крім того, врахування гіперконкуренції можна оцінювати у контексті розвитку цифрової економіки [12], як вплив на окреме підприємство, галузь чи вид діяльності.

Висновки

Гіперконкуренція суттєво змінила сутність сприйняття економічної безпеки підприємств. Посилення конкуренції призвело до необхідності змін не тільки відносин на ринку, а й сутності існування суб'єктів господарювання. Якщо раніше підприємство функціонувало за допомогою використання основних та оборотних засобів, залучення найманих працівників, то в умовах гіперконкуренції ці межі зникли, відбулася певною мірою віртуалізація підприємств завдяки новим технологіям, що сприяли виникненню нових видів економічної діяльності.

Як результат, економічна безпека не передбачає в умовах гіперк онкуренції утримання старих позицій та врахування архаїчної структури економіки. Теперішню економічну безпеку можна назвати гіперконкурентною, оскільки вона досягається внаслідок постійних змін позицій, швидкого використання технологій, залучення людського капіталу та формування ефективних стратегічних союзів між підприємствами.

Література

1. Lambert D. La defense de l'ekonomie: la conjugasion des efforts de l'Etat, de l'entreprise et d'individy. Strategigue. 1990. No 2. P. 83-98;

2. Забродский В., Капустин H. Теоретические основы оценки экономической безопасности отрасли и фирмы. Бизнес-информ. 1999. № 15--16. С. 35--37;

3. Економічна безпека підприємств, організацій та установ : навчальний посібник / В. Ортинський та ін. Київ, Правова єдність, 544 с.;

4. Отенко І. П, Ярошенко А. Ф. Аналіз та оцінка факторів економічної безпеки підприємства / І. П. Отенко, А. Ф. Ярошенко. Науковий вісник Ужгородського університету. 2007. № 22. С. 43--48;

5. Aveni R. Coping with Hypercompetition: Utilizing the new 7S's framework. Academy of Management Executive. 1995. No 9(3). P. 45--57;

6. Брун M. Гиперконкуренция: характерные особенности, движущие силы и управление. Менеджмент и маркетинг. 1998.

7. Дятлоб С. Инновационная гиперконкурентность в мировой экономике. Диалог культур и партнерство цивилизаций: Становление глобальной культуры. X Международные Лихачевские научные чтения (Санкт-Петербург, 13--14 мая 2010 г.). СПб, 2010. С. 446--447;

8. Лаиди А. Промышленный шпионаж -- устаревшее понятие. Пришло время гиперконкуренции. InoPressa: Иностранная пресса о России и не только. 21 апреля 2011 г.

9. Ляшенко О. Концептуалізація управління економічною безпекою підприємства: монографія. Вид. 2-ге, переробл. і допов. Київ : НІСД, 2015. 348 с.;

10. Sakhno A., Hryvkivska O., Salkova I., Kucher L. Evaluation of the Efficiency of Enterprises by the Method of Analysis of Functioning Environment. Journal of Environmental Management and Tourism. 2019. Vol. X. No. 3 (35). Pp. 499--507; 11. Sakhno A., Polishchuk N., Salkova I., Kucher A. Impact of Credit and Investment Resources on the Productivity of Agricultural Sector. European Journal of Sustainable Development. 2019. No.8 (2). Pp.335--345;

12. Sakhno A., Salkova I., Broyaka A., Priamukhina N. Methodology for the Impact Assessment of the Digital Economy on Agriculture Development. International Journal of Recent Technology and Engineering (IJRTE), Volume-8, Issue 3C, November 2019, pp 160-164.

13. Aveni R. Coping with Hypercompetition: Utilizing the new 7S's framework. Academy of Management Executive. 1995. No 9(3). P. 45-57;

14. Brun M. Hypercompetition: Characteristics, driving forces and control. Management and marketing. 1998.

15. D'atlov S. Innovative hyper-competitiveness in the global economy. Dialogue of Cultures and Partnership of Civilizations: Formation of a Global Culture. X International Likhachev's Scientific Readings (St. Petersburg, 13-14.05.2010). P. 446-447;

16. Laidi A. Industrial espionage is an outdated concept. The time has come for hypercompetition. Foreign Press About Russia and More. 21.04.2011.

17. Lyashenko O. The conceptualization of management of environmentally friendly security: monograph. Kyiv: NISD, 2015. 348 p.;

18. Sakhno A., Hryvkivska O, Salkova I., Kucher L. Evaluation of the Efficiency of Enterprises by the Method of Analysis of Functioning Environment. Journal of Environmental Management and Tourism. 2019. No. 3 (35), Vol. X. P. 499-507;

19. Sakhno A., Polishchuk N, Salkova I., Kucher A. Impact of Credit and Investment Resources on the Productivity of Agricultural Sector. European Journal of Sustainable Development. 2019. No.8 (2). P.335-345;

20. Sakhno A., Salkova I., Broyaka A., Pr/amukh/na N. Methodology for the Impact Assessment of the Digital Economy on Agriculture Development. International Journal of Recent Technology and Engineering (IJRTE). 2019. Issue 3C, Vol. 8. P. 160-164.

Размещено на Allbest.ru