Інноваційно-інвестиційні засади конкурентоспроможного розвитку рибного господарства та аквакультури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Інноваційно-інвестиційні засади конкурентоспроможного розвитку рибного господарства та аквакультури

Вдовенко Наталія Михайлівна

доктор економічних наук, професор

завідувач кафедри глобальної економіки

Павленко Марина Миколаївна

асистент кафедри глобальної економіки

Хринюк Олена Русланівна

магістр кафедри глобальної економіки

Анотація

інновація конкурентоспроможний рибний господарство

Мета статті полягає в обґрунтуванні інноваційно-інвестиційних засад конкурентоспроможного розвитку рибного господарства та аквакультури з метою ефективного ведення господарської діяльності в сучасних економічних умовах та дотримання технологічних параметрів виробництва, запровадження інновацій у виробництво, ощадливого ставлення до рибних і водних ресурсів. Методологія дослідження полягає у використанні сукупності методів: економіко-статистичний, монографічний, системний, економіко-математичний, абстрактно-логічний та інші. Наукова новизна отриманих результатів полягає у запровадженні інноваційних, економічно доцільних та конкурентоспроможних технологій виробництва, які базуються на науковому підході в організації аквакультурного бізнесу, а саме - вмінні оперативно та ефективно реагувати на зовнішні виклики, знаходити вихід з критичної ситуації та правильно корегувати виробничі плани відповідно до змін кон'юнктури ринку. Висновки. Обґрунтовано сучасні засади ефективного функціонування рибного господарства з метою забезпечення конкурентоспроможної діяльності. Запропоновано інструменти регулювання для забезпечення прибутковості аквакультурного бізнесу, які полягають в залученні інвестицій для придбання засобів виробництва, кадровій підготовці фахівців та постійному підвищенні їх кваліфікації, забезпеченні ефективного рибогосподарського виробництва в умовах інноваційної економіки.

Ключові слова: інвестиції, конкурентоспроможність, інновації, основні засоби, інструменти, регулювання, галузь, ринок, рибне господарство, аквакультура.

Аннотация

Цель статьи заключается в обосновании инновационно-инвестиционных принципов конкурентоспособного развития рыбного хозяйства и аквакультуры с целью эффективного ведения хозяйственной деятельности в современных экономических условиях и соблюдения технологических параметров производства, внедрения инноваций в производство, экономного отношения к рыбным и водным ресурсам. Методология исследования заключается в использовании совокупности методов: экономико-статистический, монографический, системный, экономико-математический, абстрактно-логический и другие. Научная новизна полученных результатов заключается в внедрении инновационных, экономически целесообразных и конкурентоспособных технологий производства, основанных на научном подходе в организации аквакультур- ного бизнеса, а именно - умении оперативно и эффективно реагировать на внешние вызовы, находить выход из критической ситуации и правильно корректировать производственные планы в соответствии с изменениями конъюнктуры рынка. Выводы. Обоснованно современные принципы эффективного функционирования рыбного хозяйства с целью обеспечения конкурентоспособной деятельности. Предложены инструменты регулирования для обеспечения прибыльности аквакультурного бизнеса, заключающиеся в привлечении инвестиций для приобретения средств производства, кадровой подготовке специалистов и постоянном повышении их квалификации, обеспечении эффективного рыбохозяйственного производства в условиях инновационной экономики.

Ключевые слова: инвестиции, конкурентоспособность, инновации, основные средства, инструменты, регулирования, отрасль, рынок, рыбное хозяйство, аквакультура.

Summary

The purpose of the article it consists in the substantiation of innovation and investment principles of competitive development of fisheries and aquaculture in order to effectively conduct business in modern economic conditions and to comply with technological parameters of production, introduce innovations in production, and economical attitude to fish and water resources. Methodology research consists in using a combination of methods: economic-statistical, monographic, systemic, economic-mathematical, abstract-logical and others. The scientific novelty the results obtained include the introduction of innovative, economically viable and competitive production technologies based on a scientific approach to organizing an aquaculture business, namely the ability to quickly and efficiently respond to external challenges, find a way out of a critical situation and correctly adjust production plans in accordance with changes in market conditions.

Conclusions. Substantially modern principles of the effective functioning of fisheries in order to ensure competitive activity. Regulatory tools are proposed to ensure the profitability of the aquaculture business, which include attracting investments for the acquisition of capital goods, training specialists and constantly improving their skills, and ensuring efficient fisheries production in an innovative economy.

Key words: investment, competitiveness, innovation, fixed assets, tools, regulation, industry, market, fisheries, aquaculture.

Актуальність теми дослідження. Застосування інноваційних підходів у процесі господарської діяльності та створення іміджевого українського інвест-портфоліо у сфері виробників продукції аквакультури диктують вченим практикам потреби сьогодення. Розвиток вітчизняної аквакультури спонукає до розроблення та впровадження заходів та інструментів щодо забезпечення дієвого механізму інвестування фінансових коштів з метою модернізації та технічного переоснащення основних засобів у рибогосподарській галузі. Для цього доцільним є проведення детальних і поглиблених досліджень щодо ведення аквакультурного бізнесу та, проаналізувавши їх, - виявлення позитивних його сторін та ризиків. Отже, вивчення проблем функціонування інноваційної економіки у рибному господарстві є базою для створення бізнесу у рибогосподарській галузі, а також для популяризації рибництва в Україні.

Постановка наукової проблеми. Нині аквакультура є найбільш успішною на теренах України, що швидко розвивається при раціональному та ефективному веденні господарської діяльності в сучасних економічних умовах. Тому дотримання технологічних параметрів виробництва, запровадження інновацій у рибогосподарську галузь спонукає до пошуку інструментів забезпечення ощадливого ставлення до ресурсних аспектів для досягнення конкурентоспроможного рибогосподарського виробництва.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Базові дослідження впровадження інноваційних підходів та залучення інвестиційних ресурсів в аграрному секторі економіки знайшли відображення у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: І. Бланка, Л. Водачека [7], А. Гальчинського [8], С. Кваші [3], Н. Краснокутської та інших.

Мета дослідження полягає у поглибленні інноваційно-інвестиційних засад конкурентоспроможного розвитку рибного господарства та аквакультури для вивчення проблем функціонування інноваційної економіки.

Виклад основного матеріалу. Сектор аквакультури процвітає, будучи найбільш швидко зростаючою формою виробництва продуктів харчування у світі з ринковою вартістю 13,3 млрд дол. США. У наступні 25-30 років всесвітнє населення зросте до 10 млрд осіб, і оскільки інвестори проявляють інтерес до рибогосподарської галузі, аквакультурні стартапи зібрали 193 млн дол. США за останні роки. Це призвело до того, що деякі вітчизняні виробники риби отримали значне інвестиційне фінансування для впровадження передових технологій для досягнення поставлених завдань, які стоять перед рибним господарством та аквакультурою. Якщо вести дискусії про сектор аквакультури, то нині практиками впроваджуються інноваційні розробки, які орієнтуються на цифрові інновації застосування рецирку- ляційних аквакультурних систем на конкурентоспроможних технологіях аквапоніки у рибогосподарській галузі.

Як підтверджує проведене дослідження, основним для сектору аквакультури є розуміння того, як риба росте та які фактори впливають на ріст риби з точки зору здоров'я, годівлі та біомаси. Виробники переходять до аквакультури завдяки конкурентоспроможним технологіям, включаючи штучний інтелект. При цьому більшість таких працюють на основі програмного забезпечення. Для того, щоб рибогосподарська галузь розвивалася, вченим та практикам потрібно визнати важливу роль програмного забезпечення, підключення до інтернету та технологій штучного інтелекту, щоб сприяти виробнику у веденні господарства. Для цього потрібні спільні зусилля фермерських господарств, державних установ, інститутів, дослідників та постачальників обладнання та матеріалів.

Аналіз еволюції розвитку рибного господарства дозволив нам зробити висновок, що у процесі становлення повносистемне рибницьке господарство охоплює виробництво личинки, рибопосадкого матеріалу та товарної риби. До складу рибницького господарства можуть входити: адміністративно-господарський центр, що включає у себе адміністративну будівлю, інкубаційний цех, склад для кормів, господарські будівлі та споруди, товарні садки, а також вирощувальна та нагульна системи ставків. У зв'язку з цим можна виокремити специфічні особливості ведення рибного господарства і серед них виокремити те, що найбільшу питому вагу в продукції складає вирощування та реалізація личинок та рибопосадкового матеріалу.

Вказане можна пояснити тим, що саме цей сегмент продукції аквакультури має найбільший споживчий попит на ринку.

Дослідження собівартості виробленої рибної продукції показує, що виробничі витрати, зокрема витрати на землю, гідротехнічні споруди, енергопостачання, воду, на корми безпосередньо впливають на технологічний процес. У табл. 1 висвітлено виробничу собівартість продукції аквакультури за останні роки.

Таблиця 1. Виробнича собівартість продукції аквакультури, грн.

Встановлено, що саме ці умови у суспільстві підштовхують суб'єктів аквакультури до консолідації організаційно-економічних аспектів виробництва. Сучасні умови спонукають до об'єднання з метою вирішення глобальних стратегічних проблем. Світовий досвід у сфері аквакультури дозволяє адаптувати в Україні можливості кооперації в рибогосподарському виробництві. Наявні виробничі активи доцільно трансформувати в унікальну технологічну систему виробництва личинок коропа, рослиноїдних видів риб, сома, щуки та інших видів. Такий раціональний підхід до виробництва є прикладом для практичного наслідування в аквакультурний бізнес.

Рис. 1. Фактори, що впливають на прибутковість та конкурентоспроможний розвиток рибного господарства

Вказане дозволяє стверджувати, що фактор використання основних засобів виробництва дозволяє виготовляти рибну продукцію, яка після її реалізації перетворюється у грошові кошти. Створення власного господарства починається з придбання земельної ділянки та побудови на ній основних активів, а саме - інкубаційного цеху, басейну, товарних садків, виробничих будівель та споруд. Маючи у власності такі основні виробничі засоби, можна планувати розвиток суб'єкта господарювання у майбутньому. Приватна власність на засоби виробництва дає можливість інвестування у власне виробництво. Наприклад, це може бути будівництво власної системи вирощувальних ставків. Звичайно чинне законодавство не передбачає права власності на водні об'єкти, тому більшу частину ставків суб'єкт господарювання змушений орендувати у сільських громад. Але сьогодні оренда водних об'єктів пов'язана з високими ризиками крадіжок риби, руйнацією гідроспоруд, перешкоджанням веденню рибогосподарської діяльності.

Наступним фактором є фаховість, яка властива всім успішним бізнес-проектам. Для отримання позитивного результату від господарської діяльності необхідні знання та досвід, а для того, щоб реалізувати результати діяльності, необхідно торгувати якісним рибо- посадковим матеріалом. Для розвитку бізнесу необхідно раціонально використовувати кошти з прибутку. Лише в такому поєднанні аквакультурний бізнес може бути успішним. А головним компонентом успіху рибницького господарства є професійність його виконавців на всіх етапах рибогосподарського виробництва.

Доведено, що фактор раціональності та ефективності виробництва безпосередньо залежить від конкурентоспроможності продукції, а це зумовлене ринковими відносинами. Раціональне використання ресурсів та ефективність виробництва - це основа успіху. Без вказаних аспектів складно вести господарську діяльність. З метою оптимізації виробництва та отримання максимального прибутку в складних економічних умовах на рибному господарстві запроваджено планування виробництва. Це дає можливість максимально ефективно використовувати виробничі потужності за умов максимальної реалізації товарної продукції високої якості. Купівельна спроможність населення за останні роки значно знизилася. Для нарощування виробництва необхідно шукати інші ринки збуту. За таких умов планування виробництва буде оптимальною моделлю.

У процесі дослідження встановлено, що технологічні інновації у світову аквакультуру також якісно змінюються, змінюються підходи та принципи вирощування об'єктів аквакультури. Без запровадження нових біотехнологій неможливо здійснювати конкурентоспроможне виробництво. Запровадження інновацій потребує значних капіталовкладень. В української аквакультури і ресурси обмежені, а банківська система аквакультуру слабо кредитує. У таких умовах доцільно за основу брати практичний досвід тих суб'єктів господарювання, які в нинішніх складних економічних умовах намагаються підтримувати традиції вітчизняного риборозведення. На нашу думку, рибне господарство, яке здійснює прибуткову діяльність у сфері аквакультури, на сьогоднішній день у разі покращення бізнес-клімату для суб'єктів аквакультури зможе без зусиль збільшити обсяги виробництва риби та рибопосадкового матеріалу.

Висновки. Підводячи підсумки, необхідно відзначити, що оптимізація виробництва, узгоджена із сучасними інноваційно-інвестиційними засадами конкурентоспроможного розвитку рибного господарства і аквакультури, є результатом запровадження ринкової моделі господарства.

Вважаємо, що в умовах ринкових відносин реалізація конкурентоспроможної рибної продукції високої якості за доступною ціною споживачеві є результатом запровадження оптимальних технологій виробництва, які базуються на знаннях, технологіях та науковому підході організації аквакультурного бізнесу. Вміння оперативно та ефективно реагувати на зовнішні виклики, знаходити вихід з критичної ситуації та правильно корегувати виробничі плани відповідно до змін кон'юнктури ринку забезпечать прибутковість аквакультур- ного бізнесу.

Розвиток приватної власності на засоби виробництва, відповідна кадрова підготовка фахівців та постійне підвищення їх кваліфікації, забезпечення ефективного рибогосподарського виробництва в умовах інноваційної економіки сприятимуть ефективній діяльності і практичному впровадженню дієвих інструментів регулювання конкурентоспроможного розвитку рибного господарства та аквакультури в умовах продовольчих та фінансових викликів.

Список використаних джерел

1. Кирилов Ю. Модель конкурентоспроможного розвитку аграрного сектора економіки України в умовах глобалізації. Глобальні та національні проблеми економіки. Вип. 5. 2015. С. 152-156.

2. Вдовенко Н.М., Михальчишина Л.Г., Шарило Ю.Є. Дія організаційно-економічного механізму регулювання в умовах конкурентного середовища й інноваційного розвитку аквакультури і модернізації системи збору даних. Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. Серія: Економіка та менеджмент. № 18. 2019. С. 93-102.

3. Кваша С.М., Вдовенко Н.М. Аквакультурне виробництво: від наукових експериментів до промислових масштабів. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 20. С. 7-11.

4. Гохберг О. Конкурентоспроможність бізнесу: теоретико-методологічні основи аналізу. Вісник Львівської державної фінансової академії. 2010. № 18. С. 50-56.

5. Жаліло Я.А., Базилюк Я.Б., Белінська Я.В. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації. 2005. 388 с.

6. Вдовенко Н.М. Роль держави в економічному і соціальному розвитку суспільства. Інноваційна економіка: зб. наук. праць. 2011. Вип. 3 (22). С. 249253.

7. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновации на предприятии. Экономика, 1989.325 c.

8. Гальчинський А., Геєць В., Семиноженко В. Україна: наука та інноваційний розвиток. 1997. 66 с.

References

1. Kyrylov Y.U. Model' konkurentospromozhnoho rozvytku ahrarnoho sektora ekonomiky Ukrayiny v umovakh hlobalizatsiyi. Hlobal'ni ta natsional'ni problemy ekonomiky. Vyp. 5. 2015. S. 152-156.

2. Vdovenko N.M., Mykhal'chyshyna L.H., Sharylo YU. YE. Diya orhaniza- tsiyno-ekonomichnoho mekhanizmu rehulyuvannya v umovakh konkurentnoho seredovyshcha y innovatsiynoho rozvytku akvakul'tury i modernizatsiyi systemy zboru danykh. Problemy innovatsiyno-investytsiynoho rozvytku. Seriya: Ekonomika ta menedzhment. № 18. 2019. S. 93-102.

3. Kvasha S.M., Vdovenko N.M. Akvakul'turne vyrobnytstvo: vid naukovy- kh eksperymentiv do promyslovykh mashtabiv. Investytsiyi praktyka ta dosvid. 2011. № 20. S. 7-11.

4. Hokhberh O. Konkurentospromozhnist' biznesu: teoretyko-metodolohichni osnovy analizu. Visnyk L'vivs'koyi derzhavnoyi finansovoyi akademiyi. 2010. № 18. S. 50-56.

5. Zhalilo Y.A., Bazylyuk A.B., Belins'ka YA. V. Konkurentospromozhnist' ekonomiky Ukrayiny v umovakh hlobalizatsiyi. 2005. 388 s.

6. Vdovenko N.M. Rol' derzhavy v ekonomichnomu i sotsial'nomu rozvytku su- spil'stva. Innovatsiyna ekonomika: zb. nauk. prats'. 2011. Vyp. 3 (22). S. 249-253.

7. Vodachek L., Vodachkova O. Strategiya upravleniya innovatsii na pred- priyatii. Ekonomika, 1989. 325 c.

8. Hal'chyns'kyy A., Heyets' V., Semynozhenko V. Ukrayina: nauka ta inno- vatsiynyy rozvytok. 1997. 66 s.

Размещено на Allbest.ru