Управління економічною безпекою системи закладів вищої освіти: проблематика використання ієрархічно-фасетного методу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет технологій та дизайну

Kyiv National University of Technologies and Design

Управління економічною безпекою системи закладів вищої освіти: проблематика використання ієрархічно-фасетного методу

Бреус С. В. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту

Breus Svitlana Breus S. V., Ph. D (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Management Department

Анотація

У статті проведене дослідження чинників економічної безпеки системи закладів вищої освіти, виокремлено чинники, що мають разом стосунок до зовнішнього і до внутрішнього середовища, здійснено їх розмежування залежно від характеру впливу - безпосереднього та опосередкованого. Проведено кореляційний аналіз, за результатом якого виділено групи чинників, що характеризують сферу управління системою ЗВО у контексті її фінансового та організаційного забезпечення, контингенту студентів та науково-педагогічних працівників. Виділено особливості розвитку вищої освіти України, які у комплексі з урахуванням дії визначених чинників становлять базис для формування класифікації ефективності функціонування системи ЗВО. Розроблено ієрархічно-фасетну класифікацію ефективності функціонування системи ЗВО, що покладена в основу методичного підходу до оцінювання економічної безпеки системи закладів вищої освіти та є інструментальною основою її моделі.

Ключові слова: вища освіта, заклади вищої освіти, система закладів вищої освіти, ієрархічний метод, фасетний метод, ієрархічно-фасетний метод, ієрархічно-фасетна класифікація.

Аннотация

Управление экономической безопасностью системы заведений высшего образования: проблематика использования иерархично-фасетного метода

В статье проведено исследование факторов экономической безопасности системы заведений высшего образования, выделены факторы, имеющие отношение к внешней и внутренней среде, осуществлено их разграничение в зависимости от характера воздействия - непосредственного и косвенного. Проведен корреляционный анализ, по результатам которого выделены группы факторов, характеризующих сферу управления системой ЗВО в контексте ее финансового и организационного обеспечения, контингента студентов и научно-педагогических работников. Выделены особенности развития высшего образования Украины, которые в комплексе с учетом действия определенных факторов составляют базис для формирования классификации эффективности функционирования системы заведений высшего образования, которая положена в основу методического подхода к оценке экономической безопасности системы заведений высшего образования и является, в свою очередь, инструментальной основой ее модели.

Ключевые слова: высшее образование, высшие учебные заведения, система высших учебных заведений, иерархический метод, фасетный метод, иерархический метод, иерархично-фасетный метод, иерархично-фасетная классификация.

Summary

Managing the economic security of higher education institutions: problems using hierarchical-facet method

The article deals with the systematization of indicators characterizing of the efficiency functioning of higher education institutions system, which monitor the state of factors of the economic security of higher education institutions. The study of the factors of the economic security of the of higher education institutions system has been carried out, the factors, which have a relation to the external and internal environment together, are distinguished, depending on the nature of the influence - direct and indirect. A correlation analysis was carried out, which resulted in four groups of factors characterizing the management of the higher education institutions system, in the context of which, depending on the nature of their impact on the quality of higher education (taking into account the division into factors of direct influence and mediated), is generalized and divided into groups that collectively form a complex, which is, on the one hand, the possibilities for the functioning of the system of higher education institutions, which are expedient to realize, and, on the other hand, the challenges as one of the forms of factors. The peculiarities of the development of higher education of Ukraine are identified, which, in the complex, taking into account the actions of certain factors, form the basis for forming the classification of the efficiency functioning of higher education institutions system. The stages of constructing a hierarchical-facet classification of the efficiency functioning of higher education institutions system have been developed. A hierarchical and facet classification of the efficiency functioning of higher education institutions has been developed, which involves the simultaneous use of these methods, which is the basis of the methodological approach to the avaluation of the economic security of higher education institutions system and, in turn, is the instrumental basis of its model. This approach was developed on the basis of the proposed classification of the efficiency functioning of higher education institutions system, taking into account the principles of developing a Balanced Score Card system of indicators adapted to the needs of higher education institutions system. The general model of economic security of higher education institutions system is given, taking into account all factors.

Key words: higher education, higher education institutions, higher education institutions system, hierarchical method, facet method, hierarchical-facet method, hierarchical-facet classification.

Вступ та постановка проблеми

В умовах глобалізації вища освіта виконує важливу роль та має суттєве значення задля забезпечення економічного розвитку як окремої країни, так і світу загалом. Проте, зважаючи на недостатні обсяги інвестування вітчизняної освіти, у цій сфері відбувається нарощування негативних тенденцій під негативним впливом низки чинників, дія яких приводить до погіршення якості вітчизняної вищої освіти і у результаті до зниження її конкурентоспроможності та рівня економічної безпеки системи закладів вищої освіти (ЗВО), що потребує розроблення та реалізації заходів управління економічною безпекою системи закладів вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти дослідження можливостей використання ієрархічно-фасетних методів розглянуто в наукових працях таких авторів, як О.М. Гаврись, В.І. Ковшик [1], С.А. Клим- чук [2], Л.М. Савчук, І.В. Вишнякова [3], В.М. Остапенко [4; 5], В.Ф. Тищенко [5]. Проте, віддаючи належне науковим здобуткам авторів, слід зазначити, що відсутні цілісні дослідження, пов'язані з можливостями використання ієрархічно-фасетних методів з погляду оцінювання економічної безпеки системи закладів вищої освіти у контексті управління нею.

Мета статті полягає у розробленні ієрархічно-фасетної класифікації ефективності функціонування системи ЗВО з погляду оцінювання їхньої економічної безпеки у контексті управління нею.

Результати дослідження

У сучасних умовах спостерігається нарощування негативних тенденцій в економічному розвитку України, що справляють влив на ефективність функціонування закладів вищої освіти (є одночасно й елементами соціально-економічної системи, і суб'єктами господарювання), їхню економічну безпеку та управління нею. За результатом економіко-статистичного аналізу особливостей розвитку вищої освіти здійснено систематизацію показників, що характеризують ефективність функціонування системи закладів вищої освіти (таблиця 1), за якими буде здійснено моніторинг стану чинників економічної безпеки системи закладів вищої освіти. Сформовані показники визначають величину певних чинників, а також кількісні зміни, що в них відбуваються, у формі викликів. Ідентифікація їх поряд із загрозами й здійснення оцінювання ризиків економічної безпеки системи закладів вищої освіти має важливе науково-практичне значення задля здійснення процесу управління економічною безпекою системи ЗВО.

Чинники, зокрема ті, що впливають на ефективність функціонування ЗВО, загалом поділяються на дві групи (чинники зовнішнього та внутрішнього середовища). Зважаючи на те, що заклади вищої освіти, які запропоновано розглядати в системі, не функціонують незалежно від системи вищої освіти та справляють значний вплив на економічний розвиток держави, вони здійснюють взаємодію із зовнішнім середовищем, завдяки чому формуються надійні зв'язки з ним та відбувається становлення ЗВО як провідників інновацій та центрів знань. В окремих наукових працях у сфері економічної безпеки ЗВО спостерігається чіткий поділ чинників на внутрішні та зовнішні [8; 9; 12]. При цьому чинники зовнішнього середовища - прямого впливу - справляють негайний вплив на ЗВО, інші - непрямий. Доцільність цього обґрунтовується також тим, що прямий вплив не завжди є безпосереднім, він відображається на діяльності ЗВО, але у часі може бути постійним або тимчасовим, відбувається у поточний період або ж буде відтермінованим. Непрямий влив може відбутися через інші чинники або в певних умовах, при цьому він може бути тривалим у часі чи одноразовим. Але слід акцентувати увагу на тому, що економічна безпека у цьому контексті досліджується на рівні окремих закладів вищої освіти, а не їх системи.

У зв'язку із зазначеним межа, що дає змогу відділити чинники внутрішнього середовища від зовнішнього, не є чітко окресленою. Зазначене дає підстави до виокремлення у контексті дослідження чинників, що мають стосунок разом до зовнішнього і до внутрішнього середовища, тому під час дослідження економічної безпеки системи ЗВО у контексті управління нею здійснено їх розмежування залежно від характеру впливу - безпосереднього та опосередкованого. До чинників безпосереднього впливу віднесено:

- економічні (зниження платоспроможності населення і, як результат, підвищення рівня бідності, що поряд зі зменшенням обсягів державного фінансування з усіх джерел приводить до зменшення доходів населення та, як результат, до обмеження можливостей доступу до навчання абітурієнтів, які належать до сімей з низьким рівнем доходу тощо);

- демографічні (від'ємне сальдо природного та механічного руху населення та абітурієнтів, викликане зменшенням народжуваності та активізацією міграційних процесів випускників у зв'язку з високою конкуренцією іноземних вишів за абітурієнтів та випускників і подальшою їх локалізацією в країнах навчання тощо).

Чинниками опосередкованого впливу є: управлінські, що включають у себе політико-правові чинники, об'єднані разом у зв'язку з тим, що вони разом характеризують вищу освіту. До політичних віднесена нестабільна політична ситуація в країні, у результаті чого відбувається зменшення кількості студентів у вітчизняних вишах загалом та прискорення міграційних процесів за межі країни тощо. До правових належать ті, які впливають на якість вищої освіти через низку нормативно-правових актів: Конституція України (ст. 53);

Таблиця 1 Основні показники, що характеризують ефективність функціонування системи закладів вищої освіти

Джерело: сформовано автором за даними [6-7]

Закони України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2016) тощо, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Ці чинники знаходять прояв переважно через економічні та демографічні;

- воєнні (анексія АР Крим Російською Федерацією, нарощування обсягів зовнішньої агресії з боку Росії у результаті військових дій на сході України, що приводить до ескалації конфлікту в цій частині України та загострення ситуації Росією на Азовському узбережжі моря та, як результат, збільшення міграційних процесів усередині країни з Криму та зони проведення ООС - Операція об'єднаних сил). Дія цих чинників переважно проявляється через дію демографічних;

- соціальні (зростання соціальної напруженості в суспільстві та погіршення кримінальної обстановки в державі тощо). Вплив соціальних чинників проявляється через дію економічних, політичних та воєнних.

Зазначені чинники у контексті управління економічною безпекою системи ЗВО залежно від характеру їхнього впливу на якість вищої освіти (з урахуванням поділу їх на чинники безпосереднього та опосередкованого впливу) узагальнено та розподілено на групи, що у сукупності формують комплекс. Комплекс чинників являє собою, з одного боку, можливості для функціонування системи ЗВО, які доцільно реалізувати, а з іншого - виклики як одну з форм чинників, якої вони набувають у разі негативних змін зовнішнього та внутрішнього середовища та сприяють породженню небезпеки, похідною якої є загроза, що отримує прояв у вигляді ризиків економічній безпеці системи ЗВО [13-15].

Для подальшого визначення чинників, що впливають на рівень економічної безпеки системи ЗВО, з урахуванням даних таблиці 1 здійснено кореляційної аналіз, у результаті якого побудована матриця кореляцій, в якій показники, що характеризують ефективність функціонування системи закладів вищої освіти, є змінними цієї матриці та отримали позначення в діапазоні Х 1 - Х 19.

Для оцінювання сили зв'язку коефіцієнтів кореляції використано шкалу Чеддока (таблиця 2).

Таблиця 2 Сила зв'язку між змінними

Кореляційна матриця між змінними чинниками, які досліджуються, наведена у таблиці 3.

За результатом кореляційного аналізу виділено 4 групи чинників (рисунок 1), що характеризують сферу управління системою ЗВО у контексті її фінансового та організаційного забезпечення, контингенту студентів та науково-педагогічних працівників. При цьому чинники не є незалежними один від одного, вони в комплексі впливають на ефективність функціонуванню вищої освіти загалом та системи ЗВО зокрема [16].

За даними рисунку 1, усі групи чинники синтезують у собі насамперед управлінські, що дає підстави для висновку про доцільність розроблення та реалізації системи заходів підвищення якості вищої освіти й економічної безпеки системи ЗВО у контексті управління нею. Задля збереження загальної структури та цілісності дослідження здійснено конкретизацію дослідження природи цих чинників та сили їхнього впливу на якість вищої освіти, що дало змогу виділити такі особливості розвитку вищої освіти України [17] (скорочення обсягів та непрозорий механізм розподілу державного фінансування; недосконала модель фінансування вітчизняної вищої освіти; невисока представленість вітчизняних вишів у міжнародних рейтингах університетів; низький рівень інновацій- ності вітчизняної освіти), що у комплексі з урахуванням дії визначених чинників становлять базис для формування класифікації ефективності функціонування системи ЗВО.

Задля систематизації вихідних параметрів та тих, що входять до комплексу, а також створення на їх основі угру- пувань із подальшим формуванням класифікаційної системи здійснено вибір відповідних методів класифікації (класифікація являє собою спосіб створення системи класифікаційних утворень), які поділяються на такі: ієрархічна класифікація (ієрархічний метод), фасетна (фасетний метод) та змішана [4]. Методи класифікації наведені на рисунку 2.

Рис. 1. Групи чинників, що характеризують ефективність управління економічною безпекою системи ЗВО

Джерело: розроблено автором

Таблиця 3 Матриця кореляцій між змінними чинниками, які досліджуються

Окреме використання ієрархічного й фасетного методів класифікації не дає цілісної характеристики ефективності функціонування системи ЗВО. З урахуванням зазначеного розроблено ієрархічно-фасетну класифікацію, що передбачає одночасне використання цих методів. Це дає можливість отримати нові логічні зв'язки між критеріями і вийти на рівень об'єднання елементарних класів у агреговані, що відрізняються один від одного змістом управлінських рішень.

Схема побудови ієрархічно-фасетної класифікації ефективності функціонування системи ЗВО за визначеними етапами наведена на рисунку 3.

Запропонована ієрархічно-фасетна класифікація на основі даних рисунку 3 наведена на рисунку 4, вона покладена в основу методичного підходу до оцінювання економічної безпеки системи ЗВО.

Вдосконалений методичний підхід до оцінювання економічної безпеки ЗВО (не окремих вишів як суб'єктів господарювання, а як важливих елементів соціально-економічної системи) є інструментальною основою моделі оцінювання економічної безпеки. Цей підхід розроблено на основі запропонованої ієрархічно-фасетної класифікації ефективності функціонування системи ЗВО з урахуванням принципів розроблення збалансованої системи показників (Balanced Score Card - BSC) [18], адаптованої під потреби системи закладів вищої освіти з відповідним поділом на групи, він передбачає розрахунок інтегрального індикатора економічної безпеки системи ЗВО (рисунок 4).

Рис. 2. Методи створення ієрархічно-фасетної класифікації

Джерело: сформовано автором за даними [1, с. 93; 2-4; 5, с. 23-24]

Рис. 3. Ієрархічно-фасетна класифікація ефективності функціонування системи ЗВО

Джерело: розроблено автором

Рис. 4. Схема формування інтегрального індикатора економічної безпеки закладів вищої освіти

Джерело: розроблено автором

З урахуванням ролі та значення вишів у забезпеченні економічного зростання держави, задля покращення ситуації у сфері вищої освіти, ліквідації розриву між освітою, наукою та виробництвом у перспективі, узгодження потреб ринку праці, вимог економіки і роботодавців із перспективою підвищення рівня конкурентоспроможності закладів вищої освіти та держави загалом запропоновано методичний підхід до оцінювання економічної безпеки системи ЗВО, який передбачає поділ вихідних даних на чотири групи: освіта економічний фасетний

- фінанси (показники, що характеризують управління фінансовими потоками системи ЗВО);

- внутрішні процеси (показники, підвищення яких сприятиме підвищенню ефективності функціонування системи ЗВО);

- студенти (показники, за допомогою яких можна охарактеризувати ставлення студентів до ЗВО загалом);

- навчання і розвиток (показники, за допомогою яких можна визначити основні напрями підвищення якості наданих освітніх послуг системи ЗВО).

Загальна модель економічної безпеки системи ЗВО з урахуванням усіх факторних ознак має такий вигляд (формула 1).

¹¹ЕБЗВО = Ь0 + Ь1 Х ^ХЦІ) + Ь2 Х ^Х2(і) + ^Ь3 Х ^Х3(і) + Ь4 Х ^Х4(і) + ^Сі , (1)

де ІІЕБЗВО - інтегральний індикатор економічної безпеки ЗВО; Ь₀, Ь₁, Ьз, Ьз, Ь₄, - коефіцієнти моделі; Х₁(_і), Х₂(^, Х₃(_і), Х₄(_і) - чинники моделі - агрегований показник (інтегральний індикатор) по групі «Фінанси» (Х 1); агрегований показник (інтегральний індикатор) по групі «Внутрішні процеси» (Х 2); агрегований показник (інтегральний індикатор) по групі «Студенти» (Х 3); агрегований показник (інтегральний індикатор) по групі «Навчання і розвиток» (Х 4); С_і - незалежні, нормально розподілені випадкові величини з нульовим математичним очікуванням та дисперсією а² (помилки спостережень).

Висновки

Зважаючи на вищевикладене, слід зазначити, що запропонована ієрархічно-фасетна класифікація ефективності функціонування системи ЗВО є базисом, на основі якого може бути здійснене вдосконалення методичного підходу до оцінювання їхньої економічної безпеки, що у комплексі дасть можливість здійснити інтерпретацію одержаних результатів для подальшого управління нею.

Список використаних джерел

1. Гаврись О.М., Ковшик В.І. Фасетна класифікація логістичних витрат промислових підприємств. Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол. : В.А. Дерій (голов. ред.) та ін. Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2014. Том 16. № 2. С. 90-97.

2. Климчук С.А. Стратегія розвитку підприємства: проблематика використання фасетної класифікації. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 013. № 10. С. 206-211. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evntukpi_2013_10_35 (дата звернення 21.03.2019).

3. Савчук Л.М., Вишнякова І.В. Фасетна система класифікації лізингових угод. Академічний огляд. Економіка та підприємництво. 002. № 2. С. 46-51.

4. Остапенко В.М. Класифікація публічно-приватного партнерства з урахуванням рівнів фінансового потенціалу. Економіка і регіон. 2014. № 1 (44). С. 21-29.

5. Тищенко В.Ф. Остапенко В.М. Фінансовий потенціал публічно-приватного партнерства: світовий досвід та перспективи реалізації в Україні : монографія. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2016. 224 с.

6. Офіційний веб-портал Державної служби статистики України (2010-2017). Головна сторінка. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

7. Офіційний веб-портал Верховної Ради України (2010-2017). Головна сторінка. URL: http://www.rada.gov.ua/.

8. Терентьева Т.В., Кулакова М.Н. Факторы, влияющие на эффективность образовательных услуг вуза в современном обществе. Современные проблемы науки и образования. 2012. № 5. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=7123 (дата звернення 21.03.2019).

9. Гірняк В.В., Козьмук Н.І., Лук'янська О.В. Фінансово-економічна безпека вищих навчальних закладів в умовах євроінте- грації Вищої освіти України. Глобальні та національні проблеми економіки. 2014. № 2. C. 1038-1042.

10. Коврегін В.В. Механізми забезпечення економічної безпеки при формуванні якості освіти вищого навчального закладу. Теорія та практика державного управління. 2016. № 1 (52). С. 125-128. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/ tpdu/2016-1/doc/2/04.pdf (дата звернення 21.03.2019).

11. Рижа Т.В. Інформаційне забезпечення управління фінансовими ресурсами вищих навчальних закладів. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/11109/1/41.pdf (дата звернення 21.03.2019).

12. Малихіна Я.А. Вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність ВНЗ. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. 2013. Вип. 39 (3). С. 221-227.

13. Денисенко М.П., Бреус С.В. Системні загрози як чинник погіршення економічної безпеки вищих навчальних закладів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 16, Ч. 1. С. 76-80. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/8845 (дата звернення 21.03.2019).

14. Денисенко М.П., Бреус С.В. Економічна безпека ВНЗ у регіональному розрізі: дослідження сутності ризику, безпеки та економічної небезпеки. Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор». 2017. Випуск 4-1 (43). С. 79-85. URL: http://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8849 (дата звернення 21.03.2019).

15. Kasych A., Breus S., Khaustova Ye. Investigation of risk in the activities of higher education institutions in the context of securing their economic safety. Technology audit and production reserves. 2017. № 6/4 (38). P. 30-34. URL: http://er.knutd.edu.ua/ handle/123456789/8931 (дата звернення 21.03.2019).

16. Денисенко М.П., Бреус С.В. Сучасний стан розвитку вищої освіти в Україні та взаємозв'язок з економічною безпекою закладів вищої освіти. Вчені записки Університету «КРОК». 2018. № 3 (51). С. 157-167. URL: https://er.knutd.edu.ua/ handle/123456789/12115 (дата звернення 21.03.2019).

17. Грищенко І.М., Денисенко М.П., Бреус С.В. Роль вищої освіти в сучасних умовах розвитку економіки України. Проведення прогнозно-аналітичних досліджень відповідності системи професійної освіти перспективам соціально-економічного розвитку України: монографія; за ред. / І.М. Грищенко, І.А. Ігнатьєва, М.П. Денисенко та ін. К.: КНУТД, 2014. 344 с. С. 6-8.

18. Kaplan R.S., Norton D.P. The Balanced Scorecard - Measures that Drive Performance. URL: https://hbr.org/2005/07/the- balanced-scorecard-measures-that-drive-performance (дата звернення 22.03.2019).

Размещено на Allbest.ru