Визначення латентних факторів впливу на податковий та інвестиційний канали нелегального виведення капіталу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Визначення латентних факторів впливу на податковий та інвестиційний канали нелегального виведення капіталу в Україні

Антон Бойко,

Вікторія Боженко

Ключові слова: нелегальне виведення капіталу; латентні фактори; тіньова економіка; податки; інвестиції.

В статье проанализированы масштабы вывода капитала в Украине и мире. Определено влияние значимых латентных факторов влияния на налоговый и инвестиционный каналы нелегального вывода капитала. Актуальность выбранного исследования обусловлена тем, что страна испытывает масштабных убытков от операций как уменьшение предприятиями базы, уклонение от налогообложения, сокрытия истинных источников происхождения финансовых ресурсов, вывод средств в оффшорные зоны и тому подобное. Методологический инструментарий проведенного исследования является корреляционно-регрессионный анализ. Информационной базой для определения латентных факторов влияния на налоговый и инвестиционный каналы нелегального вывода капитала избрано 19 индикаторов. Проведенный анализ показал необходимость осуществления комплексных мероприятий, которые будут охватывать не только совершенствование системы финансового мониторинга и фискальной службы, но и реформирования всей экономической системы.

Ключевые слова: нелегальный вывод капитала; латентные факторы; теневая экономика; налоги; инвестиции.

Keywords: illegal financial flows; latentfactors; shadow economy; taxes; investments. капітал інвестиційний фінансовий

Постановка проблеми. Зменшення нерівності серед населення, забезпечення сталого економічного зростання, вирішення нагальних екологічних питань, удосконалення якості надання державних послуг, покращення соціального забезпечення громадян - ключові завдання урядів більшості країн світу. Здебільшого основною перешкодою для вирішення цих завдань, як декларується урядом, є дефіцит фінансових ресурсів. Проте уряди досить толерантно ставляться до проявів ухилення від сплати податків. Свідомо чи несвідомо правлячі структури в країнах дозволили компаніям та заможним громадянам ухилятися від сплати обов'язкових платежів або взагалі уникати оподаткування як незаконно, так і межах правового поля, скориставшись правовими лазівками, лобіюванням корпоративних або індивідуальних інтересів при ухваленні відповідного нормативного акта та використовуючи практики податкового арбітражу, які використовують різні ставки податку та існування податкових гаваней. На сьогодні експерти оцінюють збитки від використання податкових інструментів для приховування та виведення капіталу закордон на рівні 500-600 млрд дол. США на рік [10; 11]. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність більш досконалого вивчення механізму виведення капіталу з території країни та визначення ключових факторів впливу на цей процес.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання нелегального виведення капіталу за межі країни є одним із ключових аспектів дослідження вітчизняних та закордонних науковців, а також міжнародних організацій. Проблемам теоретичного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо протидії нелегального виведення національного капіталу закордон присвятили праці такі науковці, як Н.С. Різник [7], Я.В. Самусевич [8], А.В. Височина [8], І. В. Тютюнник [9], С.В. Огреба [3], В. Дубровський [1; 2], В. Черкашин [1; 2] та інші. Вагомий внесок у дослідження питань механізму виведення коштів закордон та його впливу на різні сфери суспільного життя здійснюють спеціалісти таких міжнародних організацій, як Міжнародного валютного фонду (International Monetary Fund), Управління Організації Об'єднаних націй з наркотиків та злочинності (United Nations Office on Drugs and Crime), Організації економічного розвитку та співробітництва (Organisation for Economic Co-operation and Development), Світового банку (World Bank), Глобальної чесності (Global Integrity) та іншими.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Питання протидії нелегального виведення національного капіталу закордон потребує якнайшвидшого вирішення шляхом проведення системних структурних та інституційних змін у країні. Організація незаконного виведення коштів за межі митної території країни являє собою складний процес, на який впливає комплекс факторів економічного, соціального та політичного характеру. З огляду на це для попередження та мінімізації проявів нелегального вивозу капіталу закордон необхідно проаналізувати чинники впливу на цей процес.

Метою статті є визначення сили та напряму впливу значущих латентних факторів впливу на податковий та інвестиційний канали нелегального виведення капіталу.

Виклад основного матеріалу. Нині дедалі активніше використовують податкові та інвестиційні канали для зменшення бази оподаткування, приховування справжніх джерел походження фінансових ресурсів, а також виведення національного капіталу за межі країни.

Основним механізмом виведення національного капіталу за кордон є проведення транзакцій через офшорні зони, тобто країни з пільговим оподаткуванням та високим рівнем збереженням банківської таємниці для клієнта. За даними незалежної некомер- ційної організації "Глобальна чесність" (Global Financial Integrity) [13] з України протягом 2005-2014 рр. виведено фінансових ресурсів в обсязі 1,165 млрд дол. США. Вивіз капіталу закордон здійснюється переважно через прямі іноземні інвестиції, оплату товарів за зовнішньоторговельними контрактами (зокрема фіктивними), а також сплату фінансових, страхових, інформаційних та консультаційних послуг.

Експертами МВФ встановлено, що майже половина світового обсягу фіктивних прямих іноземних інвестицій розміщується саме в податкових гаванях. У світовому вимірі обсяг фіктивних прямих іноземних інвестицій становить 15 трлн дол. США, що дорівнює річному ВВП таких двох економічних держав, як Китай і Німеччина [12]. Зокрема, 85 % кошти, які мають характеристики фіктивності, розміщені під виглядом прямих інвестицій в економіку таких країн, як Люксембург, Нідерланди, Гонконг, Британські Віргінські Острови, Бермудські Острови, Сінгапур, Кайманові Острови, Швейцарія, Ірландія та Маврикій [12].

В Україні затверджено нормативний акт (постанова КМУ № 1045 від 27.12.2017), який встановлює перелік держав (територій), які потребують додаткового контролю та нагляду при здійсненні вітчизняними компаніями транзакцій із контрагентами цих держав. Відповідно до п. 39.2.1.2 Податкового кодексу України до контрольованих операцій з нерезидентами відносять представників тих держав (територій), які мають нижчий рівень оподаткування податку на прибуток підприємств (мінімум на 5 відсоткових пунктів), з якими відсутні укладені міжнародні договори про обмін інформацією, а також не надають вчасної та повної інформації на запити контролюючих органів в Україні.

У 2019 році 36,6 % прямих іноземних інвестицій в Україну потребували додаткового фінансового нагляду та контролю з боку контролюючих органів, тоді як у 2010 році - 27,9 % (рис. 1). Більшість інвестицій із цих країн є наслідком раніше виведених коштів за кордон з метою зменшення оподаткування та отримання іншої фінансової вигоди. Найбільший обсяг реінвестованого капіталу припадає на Кіпр - у 2018 році частка цієї країни в загальному обсягу прямих іноземних інвестицій становить 27,5 %, що на

5,4 відсоткових пункти менше, ніж у 2010 році.

Рис. 1. Частка прямих інвестицій із країн, які можуть мати ознаки фіктивності, %

Джерело: складено авторами на основі [4].

Фахівцями Національного банку України проведено дослідження з round tripping, відповідно до якого встановлено, що протягом 2010-2018 рр. обсяги прямих інвестицій, в яких ключовим бенефіціаром є резидент, оцінено на рівні 8,4 млрд дол. США, або 22 % від загального обсягу інвестованого капіталу в економіку України [6]. Але попри повернення цих коштів із-за кордону шляхом кредитування та прямих інвестицій, усе ж таки реінвестовані кошти у вітчизняну економіку не покращують стан її фінансового забезпечення та соціального добробуту.

Варто зазначити, що масштаби нелегального виведення коштів закордон залежать від стану економічного розвитку країни, рівня соціального забезпечення населення, а також від політичної волі керівництва держави. У зв'язку з цим важливо ідентифікувати ключові фактори впливу на незаконне виведення коштів за межі країни з метою мінімізації їх обсягів та формування сприятливого бізнес-клімату всередині країни.

У межах цього дослідження нами запропоновано визначити латентні фактори впливу на податковий та інвестиційний канали нелегального виведення капіталу в країні. Параметри, що характеризують процес або явище вважаються латентними змінними або прихованими, якщо їх не можна виміряти в явному вигляді за допомогою певних індикаторів. Латентні змінні можуть бути визначені за рахунок побудови математичної моделі з використанням кількісних та спостережуваних змінних. Відповідно до цього складність визначення латентних факторів впливу полягає в тому, що вони не підлягають спостереженню, а й відповідно кількісному оцінюванню, та мають широкий спектр дії на різноманітні процеси та явища.

У процесі дослідження встановлено, що латентними факторами впливу на податковий та інвестиційний канали нелегального виведення капіталу в країні є комплекс фінансово-економічних та соціальних факторів, а саме: середній строк для погашення зовнішніх боргових зобов'язань від приватних кредиторів, років (IPK1), середній строк для погашення зовнішніх боргових зобов'язань від офіційних представництв, років (IPK2), рівень концентрації власного банківського капіталу, % (IPK3), співвідношення ліквідних резервів банку до його активів, % (IPK4), рівень прострочених кредитів банку до загального обсягу кредитного портфеля, % (IPK5), рівень державного боргу до ВВП, % (IPK6), рівень вимог до центрального уряду, % (IPK7), обсяг боргового навантаження на обслуговування зовнішнього боргу, млрд дол. США (IPK8), рівень зайнятості населення, % (IPK9), рівень зовнішніх зобов'язань за борговими цінними паперами, % (IPK10), рівень інфляції, % (IPKll), рівень сплачених відсотків за зовнішнім боргом, % до валового національного доходу (IPK12), рівень сплачених відсотків за позиками, % від загальних витрат (IPK 13), рівень державного та гарантованого державою боргу, % до валового національного доходу (IPK14), рівень витрат на дослідження та розробку, % до валового внутрішнього доходу (IPK15), частка самозайнятого населення, % від зайнятого населення (IPK16), обсяг загального боргового навантаження, % до валового національного доходу (IPK17), відношення резервів до імпорту в місяцях (IPK18), обсяг торгівлі до ВВП, % (IPK19).

Динаміка латентних факторів впливу на податковий та інвестиційний канали нелегального виведення капіталу в Україні за період 2004-2018 років подана в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка латентних факторів впливу на податковий та інвестиційний канали нелегального виведення капіталу в Україні за період 2004-2018