Потенціал як основа розвитку підприємства: понятійно-категоріальний апарат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Потенціал як основа розвитку підприємства: понятійно-категоріальний апарат

Володимир Занора

Дмитро Куценко

Розглянуто визначення категорій «потенціал», «економічний потенціал» у фаховій та науковій літературі. Наведено підходи щодо трактування сутності поняття «потенціал», що мають місце в роботах як вітчизняних, так і закордонних науковців та фахівців, а також виокремлено основні серед них. Зазначено доцільність використання комплексного підходу щодо визначення потенціалу підприємства. Наведено визначення потенціалу та економічного потенціалу. Зауважено, що проблема управління потенціалом є актуальною як для вітчизняних теоретиків та практиків, так і закордонних. Акцентовано увагу на тому, що потенціал підприємства є головним елементом системи управління його розвитком. Визначено 30 класифікаційних ознак потенціалу підприємства, за якими сформовано класифікацію. Визначено, що потенціал підприємства є підґрунтям для забезпечення його ділової активності, економічної безпеки, фінансової стійкості, конкурентоспроможності, розвитку, економічного зростання тощо.

Важливість економічного потенціалу для підприємства набуває особливого значення в умовах невизначеності, ризику, що ними характеризується не лише вітчизняне бізнес-середовище, а і світове. Водночас маємо враховувати трансформації, що відбуваються у вітчизняній економіці з огляду на євроінтеграційні процеси в Україні. Отже, численні чинники визначають необхідність проведення аналізу економічного потенціалу підприємства, визначення та створення можливостей для швидкої його адаптації до мінливих умов, змін внутрішнього та зовнішнього середовищ.

Зазначене зумовлює доцільність вивчення особливостей управління економічним потенціалом, його структури та сутності для вдосконалення методологічного забезпечення соціально-економічного розвитку суб'єкта господарювання шляхом розкриття та використання його можливостей.

Визначеній темі приділили увагу такі вітчизняні вчені, як І.А. Ажаман [1], Я.О. Барибіна [2], Н.І. Верхоглядова [3], М.О. Дергалюк [4], Д.С. Кобизський [5], Л.В. Коваль [6], П.В. Круш [4], А.І. Орєхова [7], І. Й. Плікус [8], К.І. Чумаков [9], Т.С. Шабатура [10] та інші.

Різноманітні види потенціалу, окремі аспекти управління ним розглядали у своїх працях закордонні науковці, зокрема Глінска-Невес (Glinska-Newes A.) [11], Тімоті Харт (Timothy Hart) [12], Альфреда Камінська (Alfreda Kaminska) [13], Віолетта Кілар (Wioletta Kilar) [14], Муртаз Маградзе (Murtaz Maghradze) [15], Марек Матеюн (Marek Matejun) [16], Демур Сітчінава (Demur Sitchinava) [15], Катажина Шиманська (Katarzyna Szymanska) [17], Анна Валецька (Anna Walecka) [17], Агнешка Закжевська - Білявська (Agnieszka Zakrzewska-Bielawska) [18] та інші.

Важливість опрацювання визначеної проблеми підкреслено в роботах зарубіжних науковців, зокрема Тімоті Харта (Timothy Hart) [12], який акцентував увагу на розробці довготермінових програм розвитку суб'єктів господарювання та посилення їхнього економічного потенціалу. Економічний потенціал ним розглядався як підґрунтя для розвитку підприємства. Варто зазначити, що обидві категорії Тімоті Харт вживав разом, що свідчить про їхній тісний взаємозв'язок. Альфреда Камінська (Alfreda Kaminska) [13] також розглядала потенціал, а саме інноваційний, як основу для розвитку підприємства. Авторка зазначає, що розвиток підприємств визначається саме рівнем їхнього інноваційного потенціалу. В основі ж інноваційного потенціалу вона вбачає здатність підприємства раціонально та ефективно управляти ресурсами під час реалізації інноваційних проєктів. На розумінні потенціалу підприємства як основи економічного розвитку наголошують і вітчизняні вчені, зокрема, П.В. Круш [4], М.О. Дергалюк [4], А. І. Орєхова [7] та інші.

Катажина Шиманська (Katarzyna Szymanska) та Анна Валецька (Anna Walecka) [17] досліджують організаційну культуру як елемент позитивного потенціалу підприємства, що сприяє ширшому розумінню категорії «потенціал підприємства». Вони звертають увагу на те, що останніми роками були виявлені, проаналізовані окремі аспекти та процеси функціонування підприємств, що сприяють динамічному його розвитку, наголошуючи, що одним із них є позитивний потенціал. Про потенційно позитивний вплив організаційної культури на розвиток підприємства також йдеться у [19].

Розглянувши наукові праці вчених, фахівців-практиків, які досліджували потенціал підприємства, його окремі види, доходимо висновку про неоднозначність їхнього розуміння сутності потенціалу, його структури. Зазначене зумовлює труднощі щодо формування методологічного базису визначення економічного потенціалу в контексті управління розвитком підприємства.

На окрему увагу заслуговує аналіз зарубіжних наукових праць для розуміння думки закордонних учених та фахівців щодо сутності економічного потенціалу, його взаємозв'язку з розвитком, сфер застосування згаданої категорії. Зауважимо, що сприйняття категорій «потенціал», «економічний потенціал» серед вітчизняних та зарубіжних науковців має не лише спільні риси, а й відрізняється.

Вищенаведене зумовлює доцільність подальшого дослідження таких термінів, як «потенціал» та «розвиток» для розкриття їхньої сутності, складових елементів, видів з метою формування новітнього/сучасного методологічного базису управління ними.

Головною метою цієї роботи є опрацювання понятійно - категоріального апарату управління економічним потенціалом та розвитком підприємства через розкриття сутності категорій «потенціал», «економічний потенціал», «потенціал підприємства» та «розвиток» через призму їхнього взаємозв'язку.

Опрацювання різноманітних аспектів підвищення ефективності господарської діяльності підприємств, удосконалення системи управління як витратами та прибутком, так й іншими складовими, а також суб'єктом господарювання загалом є важливою та актуальною проблемою сьогодення, яку досліджують науковці, зокрема С.В. Войтко [20; 21]. Важливим аспектом результативної господарської діяльності підприємств є розуміння можливостей як внутрішніх, так і зовнішніх, досягнення мети та виконання поставлених завдань в умовах нестабільного, динамічного середовища їхнього функціонування. Зазначені можливості інтерпретуємо як потенціал, рівень якого є підґрунтям розвитку підприємства, обов'язковим елементом планування його діяльності (рис. 1). Досліджуючи проблему забезпечення ефективності господарської діяльності виробничих підприємств України в умовах обмеженості ресурсів, невизначеності та ризику неодмінно маємо враховувати характерні особливості їхнього потенціалу, його видів та чинників, що впливають на них [22]. Зазначений взаємозв'язок є результатом розуміння економічного потенціалу як можливості підприємства через використання наявної комбінації ресурсів і ключових компетенцій нарощувати ринкову вартість бізнесу в перспективі [10].

Рис. 1. Взаємозв'язок економічних категорій «потенціал», «розвиток» та «економічне зростання»

Розглянемо визначення потенціалу у тлумачному та інших словниках, енциклопедії. Потенціал у «Великому тлумачному словнику української мови» розглядається як сукупність усіх наявних засобів, можливостей, продуктивних сил, що можуть бути використані в певній сфері, галузі, ділянці; запас чого-небудь, резерв; приховані здатності, сили якої-небудь діяльності, що можуть виявлятись за певних умов [23, с. 902]. В «Енциклопедії бізнесмена, економіста, менеджера» потенціал (латин. роіепііа - сила) розглядається як наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення чогось [24, с. 467]. В «Економічній енциклопедії» зазначається, що потенціал - це наявні в економічного суб'єкта ресурси, їхня оптимальна структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети [25, с. 13-15]. Потенціал також визначається як ступінь потужності в якому-небудь відношенні, сукупність яких-небудь засобів, можливостей [26], а також як сукупність наявних засобів, можливостей у якій-небудь галузі [27].

Науковцям та фахівцям притаманні різні думки щодо визначення потенціалу. Як сукупність природних умов і ресурсів, можливостей, запасів і цінностей, що можуть бути використані для досягнення певних цілей, визначає потенціал, наприклад, Я.О. Барибіна [2].

Проаналізувавши основні твердження науковців, вважаємо, що, по-перше, не є коректним конкретизувати визначення категорії «потенціал», оскільки вона є узагальнюючою щодо будь-яких можливостей підприємства, а не окремого їх виду; по-друге, доречно приділити увагу й етимології поняття. Таким чином, потенціал варто визначати лаконічно, враховуючи визначену особливість. Автори дотримуються думки, що потенціал - це сукупність можливостей, що можуть бути використані для розвитку при деяких можливих зовнішніх умовах. Сукупність можливостей формується численними внутрішніми та зовнішніми чинниками, до яких відносять як різноманітні засоби, ресурси, організаційну культуру, інтелектуальні здібності працівників, так і ринкові умови. У визначенні поняття акцентовано увагу на, по-перше, ймовірності реалізації можливостей через необхідність врахування як сприятливого впливу внутрішніх та зовнішніх чинників функціонування підприємства, так і негативного, по-друге, взаємозв'язку потенціалу з розвитком, що є результатом його реалізації. Як зазначено у роботі А. І. Орєхової [7] з посиланням на великий тлумачний словник української мови, можливість - це наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; внутрішні сили, ресурси, здатності [28, с. 684]. Нагадаємо, що як на господарську діяльність підприємства загалом, так і на його потенціал, а також розвиток зокрема негативно, нейтрально та позитивно впливають численні зовнішні та внутрішні умови його функціонування.

Досліджуючи термін «потенціал підприємства», стає зрозумілим, що він має вужче значення порівняно з поняттям «потенціал», але, у свою чергу, відображає конкретніші межі його значення та допомагає визначити, що саме ґрунтується в такій категорії, як «потенціал» з погляду підприємства як суб'єкта господарювання. Потенціал підприємства як економічну систему можна розглядати з різних поглядів, ґрунтуючись на ресурсній концепції, функціональній, ресурсно-цільовій та інших концепціях [9, с. 223].

І.Й. Плікус у своїх наукових працях стверджує, що ефективна діяльність і розвиток підприємства, безумовно, пов'язані з його потенційними можливостями (потенціалом) [8, с. 104]. Дослідження наукових праць учених дає розуміння, що між поняттями «економічний потенціал» та «потенціал підприємства» часто не вбачають різниці, при цьому розуміючи те саме (рис. 2).

У понятійно-термінологічному словнику «Економіка: від А до Я» «економічний потенціал» визначають як спроможність економіки країни, її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничу діяльність, випускати продукцію, товари, надавати послуги, задовольняти попит населення, суспільні потреби, забезпечувати розвиток виробництва та споживання [29].

Рис. 2. Взаємоузгодження понять «потенціал підприємства» та «економічний потенціал підприємства»

На думку Л.В. Скоробогатої, як зазначено в [6, с. 61], економічний потенціал підприємства - це сукупність органічно взаємопов'язаних ресурсів та їхня здатність забезпечувати основні бізнес-процеси в заданих межах ризику з метою набуття економічних вигід.

Однак існує наукова позиція, згідно з якою економічний потенціал підприємства є ширшим поняттям, ніж потенціал підприємства. Основним елементом, що визначає величину й умови зростання економічного потенціалу, є потенціал підприємства, який є частиною економічного потенціалу і відрізняється від останнього тим, що в його структуру не входять економічні зв'язки, які повністю належать до виробничих зв'язків первинних ланок промисловості й розглядається як сукупні можливості максимально можливого обсягу виробництва матеріальних благ і послуг в умовах, які забезпечують найефективніше використання за часом і продуктивністю наявних економічних ресурсів. За такого трактування поняття «економічний потенціал» стосовно окремого підприємства характеризує не стільки виробничі можливості (виробничу потужність), скільки інтегральну здатність підприємства максимально задовольняти потреби споживачів і враховувати інтереси держави, оптимально використовуючи наявні економічні ресурси [6, с. 62].

Економічний потенціал підприємства відображає здатності та можливості, які формуються у підприємства за наявності в певний момент часу сукупності ресурсів, виробничих потужностей, інших резервів [1, с. 23].

Що ж до зарубіжних публікацій [11-18; 30-32], то в них економічний потенціал визначається, по-перше, у контексті можливостей для розвитку, економічного зростання на макро - та мікрорівнях, а по-друге, як можливості реалізації певних економічних процесів, виду ресурсів чи продуктів. Дослідження економічного потенціалу проводяться загалом у тому випадку, якщо певні ресурси не були використані, наприклад, підприємством, країною або використані не повною мірою. Економічний потенціал підприємства згадується у взаємозв'язку з розвитком та економічним зростанням, як категорія, що є вужчим значенням можливостей суб'єкта господарювання. Зауважимо, що вітчизняні вчені, зокрема в роботі [5], теж розглядають економічний потенціал як можливості реалізації різноманітних бізнес-процесів у контексті підвищення ефективності діяльності підприємства, а також звертають увагу на необхідності дослідження, зокрема, кадрового потенціалу в контексті забезпечення інноваційного розвитку України [33].

Вивчаючи наукові праці вчених-фахівців, стає зрозумілим, що кожен із них розуміє економічний потенціал з різних поглядів, відносно відповідного відхилення в тому чи іншому напрямі. Як основу для визначення терміна «економічний потенціал підприємства» використаємо поняття «потенціал». У результаті економічний потенціал підприємства визначатимемо як сукупність можливостей підприємства, що можуть бути використані в господарській діяльності для його розвитку при деяких можливих зовнішніх умовах.

Розвиток підприємства визначається як постійне підвищення ефективності функціонування підприємства та забезпечення поточної ефективності в умовах, що змінюються. Це можливо завдяки змінам у різних частинах організаційної системи та способам реалізації функцій управління [16, с. 263].

Серед основних підходів, що використовуються щодо розуміння потенціалу, окремі автори виокремлюють ресурсний, функціональний та результативний [10]. Разом з тим розглядають також такі підходи, як системний, організаційний, динамічний [2], підприємницький, цільовий, результативний, діяльнісний [3] та інші. Узагальнимо зазначені підходи, що використовуються до визначення потенціалу, а також визначимо такі, що, на нашу думку, є на сьогодні основними та актуальними (рис. 3).

потенціал класифікаційний фахівець

Рис. 3. Підходи до визначення категорії «потенціал»

Охарактеризуємо основні, на думку авторів, підходи щодо визначення потенціалу. За ресурсним підходом потенціал розглядається як сукупність наявних ресурсів, якими володіє певна соціально-економічна система [3]. За системним підходом основою потенціалу підприємства є системна сукупність засобів праці, предметів праці, працівників, враховуючи їхні інтелектуальні та морально-етичні якості, досвід роботи, мотиви, стимули та традиції, що склалися в колективі [2]. Використання динамічного підходу передбачає розгляд потенціалу підприємства як динамічного критерію ефективності управління в процесах функціонування і розвитку підприємства [2]. Комплексний підхід є одним із видів системного, таким, що передбачає врахування всієї сукупності та різноманітності аспектів визначення потенціалу.

На наш погляд, комплексний підхід є новітнім та таким, що відповідає сучасним вимогам управлінців з огляду на необхідність врахування численних різноманітних аспектів господарської діяльності підприємства під час управління його потенціалом.

З огляду на те, що під час здійснення господарської діяльності виникає необхідність врахування того чи іншого виду можливостей у тих чи інших умовах функціонування, доречним є опрацювання класифікації видів потенціалу, використання якої сприятиме прийняттю оптимальних управлінських рішень. За результатами систематизації загальновідомих характеристик потенціалу, а також аналізу наукової та фахової літератури було сформовано класифікацію потенціалу, що наведена в таблиці.

Класифікація видів потенціалу