Мультиплікативний вплив автономних витрат (інвестицій) на ВВП України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

"Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

Кафедра економічної теорії

Аналітичний огляд публікацій

з дисципліни "Макроекономіка" на тему:

Мультиплікативний вплив автономних витрат (інвестицій) на ВВП України

Роботу виконав: Чермянін Антон Валерійович

Київ - 2020

Стаття №1.

Назва: "На шляху до регулювання життєрадісною інтуіцією (рецепти Дж. М. Кейнса)"

Автор: О.О. Алсуф'єва

Назва видання та № випуску: науковий журнал "Проблеми економіки та політичної економії", 2016 рік, №2

Посилання: http://politeco.nmetau.edu.ua/journals/2/4_a_ua.6.pdf

Авторка розглядає великий об'єм методологічних засад дослідження системної організації регулювання інноваційної діяльності, у тому числі вона обгрунтовує поширення теорії мультиплікатора інвестицій для оцінки впливу мультиплікаційного ефекту інновацій на ВВП й ВНП. Оскільки стаття є змістовно великою та масштабною, вона була обрана для аналізу конкретно за цією підтемою.

Виходячи з постановки проблеми, авторка робить влучне зауваження, що національні економіки з найкращими показниками рівня розвитку інновацій, витрат на НДДКР, розвитку економіки знань займають досить міцні позиції в світових рейтингах, що можна пояснити появою ефекту мультиплікатора інновацій в результаті ефективної інноваційної діяльності, тобто, вона зауважує, що сучасну теорію мультиплікатора інвестицій можна поширити на оцінку мультиплікативного ефекту інноваційних систем.

Авторка дає коротку характеристику теоретичним положенням мультиплікативного впливу інвестицій в економічній науці заголом. Насамперед, вона констатує, що досліджуване явище грунтується на двох фактах: по-перше, для економіки характерні повторювані, безперервні потоки доходів і витрат, а по-друге, будь-яка зміна доходу спричиняє за собою зміни в споживанні і заощадженнях в тому ж напрямку, що і зміни доходу. Початкова зміна величини витрат породжує ланцюгову реакцію, яка хоча і згасає з кожним наступним циклом, але приводить до багаторазового збільшення чистого національного продукту.

Авторка розглядає поняття "мультиплікатор інновацій" на основі досліджень Дж. М. Кейнса. Той визначає мультиплікатор інвестицій в якості коефіцієнта, показує приріст національного доходу в результаті приросту інвестицій. В даному випадку величина k є мультиплікатор інвестицій. Методика розрахунку мультиплікатора інвестицій для визначення приросту національного доходу в результаті приросту інвестицій може бути цікава в своїх підходах при визначенні ефекту інноваційних змін.

Основною частиною досліджень авторки є опис та характеристика моделі інвестиційного мультиплікатора. За авторкою, вона може бути виражена як [?Y = k *?I], де ?Y - приріст валового національного доходу, викликаний збільшенням інвестиційних витрат на величину ? I; k - мультиплікатор інвестицій (коефіцієнт), що показує ступінь зміни національного доходу у відповідь на зміну обсягу інвестицій. Зазначається, що мультиплікатор інвестицій можна характеризувати як зміна в споживанні і заощадженнях господарюючих суб'єктів: [k = 1/1 - МРС], де МРС - гранична схильність до споживання. [k = 1/1-МРS], де MPS - гранична схильність до заощадження. Авторка зауважує, що методичний підхід, використаний при визначенні двох останніх формул є цікавим і може бути в подальшому розроблений при оцінці результатів інноваційних змін.

Зауважується, що механізм дії інноваційного мультиплікатора заснований на тому, що додаткове зміна інвестицій в інновації одних суб'єктів господарювання перетворюється в доходи інших економічних суб'єктів, одержаних ними в якості оплати інноваційних товарів, робіт, послуг. Цей дохід, беручи участь у численних ланцюжках перетворень, поступово зменшується на величину заощаджень і передається в якості оплати споживчих витрат іншим суб'єктам інноваційної економіки і т. д. Таким чином, чим вище схильність до інвестування в інновації, тим більше мультиплікативний ефект. У загальному вигляді модель інноваційного мультиплікатора можна виразити як [k = 1/1 - МРI], де, МРI - гранична схильність до інвестування в інновації. Гранична схильність до інвестування в інновації, в свою чергу, являє собою додаткову зміну інвестицій в інновації в кожної додаткової одиниці зміни валового національного продукту і визначається як відношення зміни обсягу інвестицій в інновації до зміни обсягу національного виробництва, тобто [МРI = ?I/?ВНП] Відповідно до цього погодженість дій суб'єктів лише сприятиме мультиплікативному ефекту. інвестиція мультиплікатор інновація

Авторкою робиться логічний висновок, що механізм дії мультиплікатора заснований на кругообізі доходів і витрат в економіці, коли витрати одних економічних суб'єктів перетворюються в доходи інших суб'єктів економіки. Зміна доходів тягне за собою зміни в споживанні і заощадженнях. При цьому приріст валового національного продукту тим більше, чим вище у економічних суб'єктів схильність до споживання. Повертаючись до проблеми інноваційної діяльності, безумовно, слід погодитися із загальноприйнятою методикою оцінки впливу приросту інноваційних витрат на приріст валового національного продукту. Початковий приріст інвестиційних витрат в економіці на інноваційну діяльність породжує ланцюгову реакцію приросту доходів суб'єктів інноваційної діяльності і їх споживчих витрат, що призводить до багаторазового приросту валового національного продукту.

Великий внесок авторки полягає у переліку порад стосовно покращення інноваційної діяльності в Україні (відсутність державних стратегії, менеджменту та послідовної політики тощо), що містяться у висновках. Державне управління інноваційними процесами, яке стає визначальним фактором конкурентоспроможності національної економіки, за авторкою, повинне сприяти вирішенню зазначених проблем та має забезпечити збільшення частки інноваційного фактору в прирості ВВП. Досліджувана тематика також впливає на цю задачу, у цьому полягає практичне значення роботи для економіки України.

Що стосується моєї особистої думки, то я вважаю, що інвестиції в інновації справляють істотний вплив на приріст валового національного продукту та валового внутрішнього продукту, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки на міжнародній арені.

Стаття №2

Назва: "Мультиплікативний ефект збільшення внутршніх резервів аграрного виробництва"

Автор: О.М. Одінцов

Назва видання та № випуску: Науковий журнал "Економіка АПК", 2015 рік, №3

Посилання: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:UuG8YHKdkqMJ:irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF/E_apk_2015_3_7.pdf+&cd=4&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=opera

Автором зауважується, що об'єктивна необхідність визначення пріоритетних напрямів розвитку аграрної економіки в трансформаційних умовах посилює актуальність дослідження проблем оцінки мультиплікаційних ефектів. Водночас практичне застосування теорії мультиплікатора стримується недостатнім дослідженням питаньоцінки його впливу на процеси розвитку економічних систем. Ускладнення процесів відтворення виробництва в галузях аграрної економіки, посилення диференціації між різними його суб'єктами викликає необхідність визначення дії механізму мультиплікації та відповідного використання його в напрямі підвищення ефективності функціонування галузей аграрного виробництва.

Виходячи з постановки проблеми, автором формується мета статті: розробка й практична апробація методики вирахування мультиплікативного ефекту територіального аграрного виробництва.

Автором досліджується теоретична складова поняття "мультиплікатор", зроблені доречні посилання на теоретичні дослідження Дж. М. Кейнса, що змістовно розкривають підгрунтя досліджуваної теми.

В основній частині викладення матеріалу посилаються на дослідження Дж. М. Кейнса та, додатково, звертають увагу на теорію акселерації Дж. Кларка, сутність якої полягає в тому, що зростаючий дохід населення, одержаний в результаті мультиплікаційного впливу інвестицій, приводить до зростання попиту на споживчі товари. В результаті цього починає зростати їхнє виробництво, розвиваються відповідні галузі, що, у свою чергу, веде до багаторазового попиту на товари виробничого призначення. Таким чином, під принципом акселерації розуміють процес, який показує, що попит на інвестиції викликається зростанням продажів і доходами виробників. Для підтримання конкурентної переваги полюс розвитку повинен постійно поповнюватися інвестиціями на розвиток його підприємств, причому чим більше зростання обсягу виробництва продукції й чим оптимальніші витрати виробництва, тим вищий загальний дохід підприємств і тим вищий ефект спожитих інвестицій. Ефект мультиплікатора полюса розвитку обґрунтований тим, що початковим результатом зростання інвестицій стає збільшення доходів виробників продукції, які, у свою чергу, будучи знову вкладені у фактори виробництва, ведуть до додаткових споживчих витрат. Це стає вторинним ефектом, що викликає приріст доходів підприємств, які виробляють споживчі товари, тобто процес відтворення виробництва повторюється.

Автором зазначається, що мультиплікатор інвестицій визначають через граничну схильність до споживання і виражають формулою [M = ?Y / ?I], тобто цей коефіцієнт показує, на скільки відсотків змінюватиметься дохід при збільшенні інвестицій на 1 %. Процес нарощування доходу зумовлює вливання у виробництво витрат у вигляді інвестицій на його підтримання або розширення. Спочатку відбувається самостійне (автономне) зростання інвестицій. Це сприяє збільшенню доходу в помноженому розмірі відповідно до рівня мультиплікатора. Збільшення доходу викликає відповідне збільшення інвестицій.

Автор пояснює, що чисельний множник, через який прирощення доходу вимагає збільшення інвестицій, називається коефіцієнтом акселерації, або акселератором. Акселератор - важіль, що демонструє, яким чином дохід впливає на зростання інвестицій. Це виходить із того, що певний рівень доходу дає змогу заощаджувати певну його частину, яка може перетворюватися в інвестиції. З формули вирахування мультиплікатора виходить, що інвестиції займають провідне місце в економічній діяльності підприємств та визначають динаміку їх зростання. Стосовно аграрних підприємств, які для постійного підтримання й нарощування виробництва використовують власні нагромадження чистого доходу, які надалі перетворюються в обігові засоби у вигляді насіння, добрив, пального, заробітної плати та інших ресурсів виробництва (виробничі витрати), коефіцієнт акселерації (A) можна виразити як [A = I / Y], де I - інвестиції для продовження й нарощування виробництва у вигляді щорі-чних виробничих витрат, Y - чистий дохід виробництва.

Практична частина роботи автора статті полягала у визначенні мультиплікаторів та акселераторів функціонування окремих сільськогосподарських районів Черкаської області, у чому полягає його внесок у цю тему для економіки України.

Робиться логічний висновок, що визначення показників мультиплікації та дії інвестицій у вигляді нарощування витрат виробництва дає можливість виявляти рівень економічного розвитку в напрямі розширеного відтворення, або згортання територіально-галузевого сільськогосподарського виробництва, окремої галузі або продукції. Разом із тим мультиплікатори й акселератори вказують на напрями ефективного спрямування додаткових витрат виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності галузей і видів продукції. За допомогою поєднання синергетичних та мультиплікативних ефектів стає можливим виявляти й спрямовувати в напрямі економічного зростання територіально-галузеві утворення сільськогосподарського виробництва, які стають основою кластерної організації аграрного виробництва.

Що стосується моєї особистої думки, то я вважаю, що аналіз показників мультиплікації та акселерації дає великі перспективи для змістовного економічного аналізу підприємств, що пов'язані з сільськогосподарською діяльністю (у даному випадку).

Стаття №3

Назва: "Мультиплікативний вплив заощаджень населення та фінансових ресурсів підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України"

Автори: Одінцова Т.М.

Назва видання та № випуску: Електроний журнал "Бізнесінформ", 2017 рік, №3

Посилання: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2017-3_0-pages-118_122.pdf

Авторка зазначає, що метою статті є дослідження впливу заощаджень населення та фінансових ресурсів підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів України. Розглянуто умови стабілізації та підвищення рівня соціально-економічного рівня розвитку регіонів на основі мультиплікативного впливу заощаджень через трансформацію їх у капітальні інвестиції через мережевий ланцюг "валовий регіональний продукт - доходи населення - витрати населення - податки - заощадження - капітальні інвестиції - валовий регіональний продукт". Обґрунтовано тезу, що мультиплікативний ефект заощаджень населення проявляється і сприяє економічному зростанню за умови, коли заощадження забезпечують формування капітальних інвестицій, спрямованих на зростання валового регіонального продукту

Автором зазначається, що Певна частина заощаджених доходів не спрямовується на споживчі потреби, а резервується їх власниками для отримання додаткового фінансового доходу. Такі заощадження включаються в різні трансформаційні механізми економіки. Взаємодія між заощадженнями населення та інвестиціями відіграє ключову роль у формуванні економічної ситуації в регіонах і в цілому в країні. Перетворюючись в інвестиції, вони впливають на економічне зростання.

Авторкою також досліджується теоретичний аспект поняття "мультиплікатор", який був введений у 1931 році Р.Ф. Каном. Економічна суть коефіцієнта мультиплікатора, за авторкою, полягає в тому, що, проходячи довгий ланцюг перетворень, будь-які додаткові витрати, зокрема й інвестиційні, джерелом яких виступають заощадження населення, надходячи в інноваційну мережу, поповнюють доходи інших економічних агентів ринку. Ці доходи, отримані економічними агентами, становлять плату за інтелектуальні та інноваційні продукти й інші товари та надані послуги. Проходячи численні ланцюги перетворень, отриманий дохід кожний раз зменшується на частку, що заощаджується тим або іншим агентом. Своєю чергою, споживана частина передається на оплату спожитих товарів і послуг іншому економічному агенту мережі і т. д.

З метою дослідження дії механізму мультиплікатора, спрямованого на економічне зростання, нами проведені розрахунки впливу основних факторів виробництва в динаміці за 2010-2014 рр. на формування валового регіонального продукту (ВРП) регіонів країни. Такими факторами відібрані: валовий регіональний продукт, доходи населення, поточні податки, заощадження населення, капітальні інвестиції. Економіко-математичний механізм формування ВРП вивчався за допомогою программного пакета Mathcad. Автором розроблено матрицю показників відповідних факторів. Зроблені відповідні висновки для кожного регіону України (див. таблицю за матеріалами статті). У цьому полягає практичне значення цієї статті для економіки нашої держави.

Авторкою робиться логічний висновок, що Стабілізація та підвищення рівня соціальноекономічного розвитку регіонів і країни в цілому вимагають створення умов, за яких всі фактори і ресурси підприємництва забезпечують перевищення темпів приросту валового регіонального продукту над темпами приросту доходів населення і податкових нарахувань. За таких умов спрацьовує мультиплікативний ефект внутрішніх інвестицій, який забезпечує зростання рівня соціально-економічного регіонів і країни. Запропонований механізм формування мультиплікатора інвестицій, що враховує структуру виробництва регіонів країни, можна використовувати й в майбутньому.

Що стосується моєї особистої думки з приводу матеріалів цієї статті, то я вважаю задоцільним займатися аналізом мультиплікаційних показників регіонально, адже це дає велику базу для економічного аналізу науковцями та дозволяє формувати висновки задля покращення економічної ситуації та росту ВВП.

У загальному висновку скажу, що найкраще у теоретичному плані розкриває задану тему стаття №1, адже вона містить усі положення та формули, що якнайповніше розкривають досліджувану мною тему. Окрім того, статті №2 та №3 також є гідними, проте більш вузькоспеціалізованими (одна досліджує сільсокогосподарський комплекс підприєств, друга ж зосереджена на аналізі мультиплікаційних показників регіонально). Але усі вони разом детально розкривають зазначену тему та дають об'єм інформації для економічного аналізу науковцями, мають велике практичне значення для економіки України.

Размещено на Allbest.ru