Економіко-статистичний аналіз собівартості продукції свинарства в ПП Агрофірма "Промінь" Біляївського району Одеської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економіко-статистичний аналіз собівартості продукції свинарства в ПП Агрофірма "Промінь" Біляївського району Одеської області

Вступ

собівартість тваринництво статистичний

Тваринництво - одна з основних областей сільськогосподарського виробництва, що займається розведенням худоби, птаха та інших тварин. Воно забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, частка яких у раціоні людини складає близько 35% загальної калорійності і більш як 60% потреби білка. Крім того, ця область є джерелом для одержання промислової і лікарської сировини. Частка продукції тваринництва у валовій продукції сільського господарства України складає близько 50%.

Основними напрямками розвитку тваринництва є його інтенсифікація на основі прискореного розвитку кормо виробництва, поліпшення породного складу і підвищення племінних якостей тварин, упровадження нових форм господарювання й організації виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентрації поголів'я тварин, освоєння інтенсивних технологій і передового досвіду їхнього утримання, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування тварин, забезпечення екологічної чистоти навколишнього середовища.

В успішному розвитку тваринництва важливу роль зіграє статистика, що повинна всебічно й об'єктивно відображати стан і розвиток цієї області. Стан і розвиток тваринництва вона вивчає за допомогою системи статистичних показників, що включає показники наявності, складу і розміщення тварин, відтворення і рухи худоби, продуктивності тварин, виходу валової і товарної продукції тваринництва. Велике значення для характеристики розбіжностей у рівні розвитку тваринництво мають показники інтенсифікації виробництва: споживання і якості кормів, наявність основних виробничих фондів і енергетичних потужностей, рівень механізації виробничих процесів, забезпеченість кваліфікованими кадрами, форми якість зоотехнічних і ветеринарних заходів і т.п.. За допомогою цих показників можна знайти резерви збільшення виробництва продукції і підвищення ефективності області, визначити оптимальні співвідношення між кількістю і продуктивністю тварин, вчасно знайти запобігти можливим диспропорціям між кількістю тваринних, трудовими і матеріальними ресурсами.

Особлива увага в умовах реформування економічних відносин і переходу до багатоукладної ринкової економіки варто приділити вивченню різноманітних форм господарювання, розвитку орендних, підрядних, кооперативних, акціонерних відносин. У цих умовах статистичний аналіз тваринництва може бути спрямований на удосконалення економічного механізму господарювання, зміцнення госпрозрахунку, упровадження досягнень науково - технічного прогресу і передового досвіду, формування у працівників області звичок економічного мислення. Особливістю розвитку тваринництва як області сільського господарства є порівняно значна частка фермерських і особистих підсобних господарств населення у виробництві молока, м'яса і інших видів продукції. Це визначає потреб у статистичному дослідженні сучасних тенденцій змін поголів'я худоби й обсягів виробництва продукції в цих господарствах.

Статистика вивчає стан і розвиток тваринництва по категоріях господарств, адміністративними й економічними районами, сільськогосподарськими зонами і під зонами, а також за виробничими типами господарств. Статистичні показники у тваринництві характеризуються абсолютними моментними (поголів'я худоби на відповідну дату) і інтервальними рівнями (виробництво продукції, загальні витрати кормів за відповідний період і т.п.), а також відносними величинами (структура череди, щільність худоби, продуктивність тварин, показники динаміки і т.п.).

Свинарство є однією з найбільш продуктивних і скороспілих галузей тваринництва, що відіграє важливу роль у м'ясному балансі країни. Основним напрямком свинарства в Україні - м'ясний. Важливим завданням розвитку цієї традиційної для України галузі є, насамперед, значне збільшення поголів'я, поліпшення відгодівлі, підвищення інтенсивності галузі і на основі збільшення в найближчі роки виробництва свинини до 1,2 - 1,4 млн. т. Забезпеченню цього сприятимуть не лише поліпшення кормової бази, впровадження прогресивних технологій та організації виробництва, а й створення нових генотипів свиней, пошук ефективних методів одержання продуктивних помісей та гібридів для відгодівлі.

Найперспективніший напрям розвитку свинарства - концентрація виробництва на основі вузької та поглибленої спеціалізації господарств. Це створює сприятливі умови для подальшої інтенсифікації та підвищення економічної ефективності галузі. Поряд із цим треба розвивати свинарство в усіх господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Метою цієї курсової роботи є:

- дослідження собівартості продукції свинарства ПП Агрофірма «Промінь»;

- характеризувати природні і економічні умови господарства;

- зробити економіко - статистичний аналіз собівартості продукції свинарства.

1.Теоретичні основи статистичного дослідження собівартості продукції свинарства

1.1 Значення, задача і джерела даних для економіко - статистичного аналізу собівартості продукції свинарства

Перехід до нових умов господарювання на основі ринкових відносин загострює проблему підвищення економічної ефективності виробництва. Для підприємств, організації, селянина і фермера важливо знати не тільки обсяг виробленої продукції, а й скільки витрачено матеріальних засобів і праці, яка собівартість цієї продукції, наскільки ефективна та чи інша галузь виробництва. Тому важливе значення серед економічних показників ефективності має собівартість виробництва продукції. Собівартість як економічна категорія являє собою відокремлену частину вартості. Основу цієї категорії становлять вартість спожитих засобів виробництва і вартість необхідного продукту.

Собівартість - це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Вона є основою для організації виробничо - господарської діяльності господарського розрахунку. Тому зниження витрат на виробництво одиниці продукції є важливою народногосподарською задачею [6, с. 35].

Собівартість - один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно - економічних умовах господарювання. Показник собівартості дає можливість глибоко аналізувати економічний стан підприємства і виявляти резерви підвищення ефективності виробництва. За інших однакових умов підприємство тим більше отримуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки. Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і зміцнюються позиції підприємства на товарному ринку [6, с. 67].

Прибутковість підприємства знаходиться в оберненій залежності від собівартості. З її зниженням зростає окупність витрат прибутком і створюються сприятливі умови для прискорення темпів розширеного відтворення та підвищення матеріальної зацікавленості працівників. Показник собівартості є важливим інструментом для розробки рекомендацій з удосконаленням розміщення сільськогосподарського виробництва по природних зонах і мікрозонах України, а також для визначення перспектив розвитку підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей.

Собівартість продукції - частина суспільних витрат виробництва, що виражає витрати господарства на спожиті засоби виробництва й оплату роботи. У сільському господарстві розрізняють кілька видів собівартості.

Індивідуальна собівартість визначається на кожному підприємстві по окремих видах продукції. Її рівень залежить від місцевих агрономічних, зоотехнічних, технічних, організаційно - економічних і природних умов.

Суспільна собівартість розраховується за сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції.

За економічним змістом і видами, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, що пов'язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортування до франко - місця зберігання. Цей вид собівартість визначають не лише в цілому по господарству, а і по госпрозранкункових підрозділах, що має особливо велике значення в умовах їхньої роботи на принципах комерційного розрахунку. В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції [7, с. 67].

Залежно від поставленої мети і строків визначення собівартості продукції розрізняють планову, фактичну і очікувану собівартість.

Планова собівартість визначається до початку планового періоду. Вона має велике значення у режимі економії і організації дійового контролю за витрачанням коштів, за господарською діяльністю підприємств і їх виробничих підрозділів протягом планового періоду.

Фактична собівартість визначається за результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції.

Очікувана собівартість визначається протягом року на основі як фактичних, так і прогнозних (очікуваних) даних, одержаних розрахунково з метою контролю за витрачанням коштів.

Задача статистики собівартості такі: 1) вдосконалення методики визначення виробничих витрат і собівартості; 2) облік витрат виробництва кожного виду продукції ; 3) установлення впливу різних факторів на рівень виробничих витрат і собівартості ; 4) виявлення внутрішньогосподарських резервів зниження виробничих витрат і собівартості.

Дані собівартості продукції містяться в формах № 13-АПК «Виробництво і собівартість продукції тваринництва», у формі №7-АПК «Реалізація сільськогосподарської продукції» у розрізі окремих видів продукції тваринництва і рослинництва відображаються дані про повну собівартість реалізованої продукції та виручку від неї. По підприємству в цілому у формі №6-АПК «Витрати на основне виробництво» є відомості про витрати на основне виробництво, в тому числі на продукцію тваринництва, оплати праці, кормів, нафтопродуктів, електроенергії, палива, запасних частин, оплати послуг і робіт, амортизацію основних засобів [18, с. 78].

Річний звіт про стан тваринництва містить дані про виробництво і реалізацію продукції тваринництва за рік, наявність за статево - віковими групами на кінець року, відгодівлю тварин. Для того, щоб мати повні дані про кількість тварин, органи державної статистики щороку здійснюють переписи худоби.

1.2 Показники собівартості продукції свинарства та методи їх визначення

Собівартість продукції важливий узагальнюючий економічний показник виробничо - фінансової діяльності підприємства, організації чи окремого виробника.

Визначення собівартості різних видів продукції (робіт, послуг) ґрунтується на загальних для планування і обліку підставах (принципах) і знаходить своє відображення в єдності об'єктів калькуляції, статей витрат і методики їх розподілу. Використовуються такі показники собівартості:

- собівартість усієї продукції;

- собівартість одиниці продукції;

- витрати на одну грошову одиницю вартості продукції.

Собівартість одиниці продукції обчислюється діленням собівартості усієї продукції на її обсяг у натуральному виразі. А обчислення витрат на одну грошову одиницю продукції є відношення собівартості усієї продукції на її обсяг у вартісному виразі.

Вибір методу визначення собівартості продукції залежить від особливостей технології і організації виробництва, характеру продукції, що виробляється. В сільськогосподарському виробництві використовуються такі методи:

1. Пряме віднесення витрат на відповідні види продукції. Застосовуються в тих галузях, де одержують лише один вид однорідної продукції. Собівартість одиниці продукції при цьому визначають діленням суми понесених витрат на даному об'єкті планування й обліку на загальний обсяг її виробництва (робіт, послуг). Так визначається собівартість ц зеленої маси, а також собівартість одиниці робіт і послуг допоміжних і обслуговуючих виробництво: 10 ткм, 1 кВт/год.

2. Вилучення із загальної суми витрат побічної продукції, вираженої у грошовій формі. У тваринництві гній оцінюється за нормативною собівартістю, а такі види побічної продукції, як вовна - линька, пух, перо, роги, міражні яйця оцінюються за цінами можливої реалізації (використання). Залишок витрат, що дорівнює різниці між загальною сумою витрат і вартісною оцінкою побічної продукції, відносять на одержаний обсяг основної продукції.

3. Розподіл витрат між видами продукції пропорційно кількісному значенню однієї з головних ознак, спільної для всіх видів одержаної продукції.

4. Коефіцієнтний метод. Застосовується тоді, коли в процесі відповідного виду діяльності одержують понад один вид продукції з наступним визначенням собівартості кожного з них. Витрати між цими видами продукції розподіляються пропорційно їх питомій вазі в загальному обсязі умовної продукції.

5. Пропорційний метод. Базується на розподілі витрат між окремими видами продукції пропорційно вартості продукції, оціненої за реалізаційними цінами.

6. Комбінований метод включає два або більше розглянутих вище методів.

У свинарстві в спеціалізованих підприємствах визначають собівартість приросту живої маси за такими віковими групами свинопоголів'я, як основне стадо (приріст живої маси поросят до 2-місячного віку), поросята 2-4 місяців, поросята старші за 4 місяці, свині на відгодівлі [6, c. 120].

2. Характеристика природних і економічних умов ПП Агрофірма «Промінь» Біляївський район

2.1 Природно - кліматичні умови

В господарстві за вегетаційний період кількість опадів в середньому 267 мм при тривалості періоду 210-225 днів. Середня сума тривалих позитивних температур за вегетаційний період складає 35070С. Опадів для вирощування сільськогосподарських культур з хорошим врожаєм не вистачає - лише 380мм на рік.

В окремі роки мінімальна температура повітря знижується до - 220С, а в січні та лютому бувають різки коливання температури повітря від +140С до -290С, що зашкоджує брунькам плодових дерев (абрикос, вишень, слив, персиків) і винограду.

У весняний період бувають заморозки, які теж пошкоджують цвітіння плодових дерев і винограду. В окремі роки в кінці червня проходять ливневі дощі з градом, які теж пошкоджують плоди. Відносно низька вологість повітря.

На території господарства знаходяться наступні типи ґрунтів: чорноземи звичайні мало гумусові, чорноземи важко зернисті, легко -суглинисті. Зустрічаються чорноземи супіщані та карбонатні. Забезпеченість гумусом і споживними речовинами ґрунтів низька.

2.2 Економічна характеристика об'єкту дослідження

Для економічної характеристики ПП Агрофірма «Промінь» необхідно визначити розмір підприємства, напрямок його спеціалізації, рівень економічного розвитку, вивчити структури товарної продукції, розміри землекористування, чисельність працівників, фондозабезпеченість, проаналізувати показники розмірів і рівня економічної ефективності виробництва господарства.

В даному розділі необхідно, за допомогою комплексного застосування системи взаємозв'язаних абсолютних та відносних величин, охарактеризувати напрямок спеціалізації господарства, наявність в господарстві виробничих ресурсів та забезпеченість ними виробництва, обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції, ефективність використання виробничих ресурсів підприємства.

Раціональна організація виробництва в більшості сільськогосподарських підприємств досягається при його спеціалізації на одній - двох основних галузях рослинництва і тваринництва в сполученні їх з рядом підсобних і додаткових галузей. Велика кількість галузей веде до їх подрібнення, знижує рівень концентрації виробництва, що неухильно веде до зниження ефективності виробництва. Економічне значення раціональної спеціалізації полягає в тому, що вона створює умови для ефективного використання основного засобу виробництва в сільському господарстві - землі. Спеціалізація господарства показує, яку головну товарну продукцію воно виробляє і визначає його виробничу характеристику. При спеціальному виробництві має досягатися зниження виробничих витрат і підвищення рентабельності виробництва. Основними економічними показниками, що характеризують спеціалізацію аграрного підприємства має бути структура товарної продукції сільського господарства і перш за все питома вага продукції головної галузі. Товарна продукція сільського господарства - це продукція, яка реалізована і призначена для реалізації. Джерелом даних про реалізовану продукцію є форма державної статистичної звітності №50 - СГ. Охарактеризувати напрямок спеціалізації підприємства можна за допомогою відносних величин структури, які характеризують питому вагу кожного виду продукції або галузей виробництва в загальному обсязі реалізованої продукції сільського господарства. Дані про структуру реалізованої продукції наведені в таблиці «Обсяги і структура реалізованої продукції».

Дані про доход реалізованої продукції (графи 2, 4, 6) заповнюються на основі даних державної статистичної звітності «Основні економічні показники роботи сільгосппідприємства» форма №50 - СГ. Доход реалізованої продукції в середньому за 3 роки (графа 8) розраховується як середня арифметична проста. Дані граф 3, 5, 7 розраховуються як відносні величини структури: вартість реалізованої продукції кожного виду ділиться на загальний обсяг реалізованої продукції по сільському господарству разом, який приймається за 100%.

Результат розрахунків обсягу і структури реалізованої продукції в ПП Агрофірма «Промінь» наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Доход від реалізації продукції та його структура в П.П. "Промінь" Біляївського району Одеської області

Розрахувавши показники по виробленої продукції за 2005, 2006, 2007 роки в ПП «Промінь», можна зробити висновок, що основною галуззю сільського господарства в ПП «Промінь» є рослинництво, це можна пояснити тим, що в середньому за 2005-2007 роки дохід від реалізації продукції рослинництва склав 84% від реалізації всієї продукції сільського господарства або при переведені в абсолютні показники 2677,7 тис. грн.. Основний виробничий напрям рослинництва - вирощування зернових і зернобобових, в середньому за 2005, 2006 та 2007 роки дохід від реалізації зріс на 1774 тис. грн. і склав 2024 тис. грн.. В структурі продукції рослинництва вирощування зернових і зернобобових складає 63,5%.

В таблиці 2.2 наводяться показники наявності і забезпеченості виробничими ресурсами: земельними угіддями, трудовими ресурсами, основними виробничими засобами. Забезпеченість виробничими ресурсами характеризують відносні величини інтенсивності, які обчислюються таким чином:

- навантаження земельних угідь - відношення площі сільськогосподарських угідь або ріллі до чисельності працюючих в сільському господарстві. - капіталозабезпеченість( К забезп.) характеризує, скільки припадає середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення ( F) з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь ( П с.г.угідь):

К забезп. =

- капіталоозброєність (К озбр.) характеризує, скільки припадає середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення (F) з розрахунку на 1 середньорічного робітника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві (Р):

К озбр. =

Показники енергозабезпеченості і енергоозброєності характеризують забезпеченість господарства енергетичними ресурсами:

- енергозабезпеченість (Е забезп. ) визначають відношенням сумарної енергопужності в кінських силах (G) до площі сільськогосподарських угідь з розрахунку на 100 га (П с.г. угідь):

Е забезп.=

- енергоозброєність (Е озбр.) визначають відношенням сумарної енергопотужності в кінських силах (G) до середньорічної чисельності робітників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві (Р):

Е озбр. =

Таблиця 2.2 Забезпеченість виробничими ресурсами в П.П. Агрофірма "Промінь"

Згідно даних наведеної таблиці бачимо, що площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 1,8%, середньорічна вартість основних виробничих засобів збільшилась на 26,4%, а середньорічна кількість працівників зменшилася на 41,4% ( 63 чоловіка). В зв'язку зі збільшенням середньорічної вартості основних виробничих засобів в 2007р. по відношенню до 2005р. (збільшилася на 52 тис. грн..). Фондозабезпеченість в середньому за 2005-2007 роки збільшилася на 31,4%. В зв'язку з різким зменшенням кількості працюючих в 2007р. (зменшилась на 46 чоловік). Фондоозброєність збільшилася на 98,2%. Енергозабезпеченість 2007р. по відношенню до 2005р. збільшилася на 1,8%, що пояснюється незначним зменшенням площі сільськогосподарських угідь. В зв'язку зі зменшенням чисельності працівників, показник енергоозброєності збільшився в 2007р. по відношенню до 2005р. на 53,5%.

Ефективність використання виробничих ресурсів характеризують відносні величини інтенсивності, які визначають відношенням результативних показників (валової і реалізованої продукції, продукції окремих видів у натуральному виразі, прибутку) до показників, що характеризують наявність виробничих ресурсів.

В таблиці 2.3 наведені показники обсягів виробництва, реалізації продукції та витрат на виробництво.

Таблиця 2.3 Обсяги виробництва і реалізації основних видів продукції та показники виробничих витрат в П.П. Агрофірма "Промінь"

На основі таблиці 2.3 можна зробити висновки: порівняно з 2005р. обсяг валової продукції сільського господарства в 2007р. зменшився на 1801 тис. грн.. або на 50%, дохід від реалізації продукції сільського господарства збільшився на 964 тис. грн., або на 34,2%. Собівартість реалізованої продукції збільшилася на 264 тис. грн., або на 8%. Прибуток від реалізації продукції сільського господарства в 2005р. та 2006р. становить відповідно -274 та -164 тис. грн., тобто господарство отримало збиток, причиною цього є перевищення значення собівартості реалізованої продукції над доходом від реалізованої продукції. В 2007р. підприємство отримало прибуток, який дорівнює 444 тис. грн. (дохід від реалізованої продукції більше за її собівартість). В структурі виробництва продукції найбільшу часту займає виробництво зернових і зернобобових, та овочів. В порівняні з 2005р. в 2007р. виробництво зернових і зернобобових зросло на 2265 ц, або на 7,5%, виробництво овочів зменшилося на 26942 ц, або на 97,7%. Реалізація зернових і зернобобових в 2007р. в порівнянні з 2005р. зменшилася на 615 ц, або на 2,5%, реалізація овочів в 2007р. порівняно з 2005р. також зменшилася на 27311 ц, або на 97,7%.

В таблиці 2.4 наводяться показники, що свідчать про економічну ефективність сільськогосподарського виробництва. Ефективність використання основних виробничих засобів характеризують показники фондовіддачі та фондомісткості. Рівень рентабельності є узагальнюючим показником ефективності.

Фондовіддачу визначають відношенням валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах з розрахунку на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення.

Показник фондомісткості - це відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення до валової продукції сільського господарства в порівняльних цінах.

Рівнем рентабельності сільськогосподарської продукції є відношення прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції до її собівартості, який виражається у відсотках.

Таблиця 2.4 Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в П.П. Агрофірма "Промінь"

З таблиці 2.4 видно, що валова продукція у 2007 році в порівнянні з 2005р. збільшилася на 36,7%. Підприємство від реалізації в 2005 та 2006 роках отримало збиток відповідно -14,8 та -9 тис. грн. Вирощування в живій масі найбільше у свиней, яке в 2005 році в порівнянні з 2007 роком зросло в 391,4 %. Фондовіддача зменшилась, тому що валова продукція сільського господарства більша за середньорічну вартість основних виробничих засобів. Фондомісткість зросла оскільки середньорічна вартість основних виробничих засобів менше валової продукції сільського господарства.

Вироблено валової продукції з розрахунку на 1 середньорічного працівника зменшилося, тому що чисельність працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві зменшилась на 46 чоловік або на 34,8%. Рівень рентабельності у 2005 та 2006 роках склав відповідно - 8,9 і - 5,2, оскільки від реалізації продукції сільського господарства підприємство отримало збиток. А вже у 2007 році рівень рентабельності зріс і становив 13,3.

3. Економіко-статистичний аналіз собівартості продукції свинарства

3.1 Статистичний аналіз динаміки собівартості продукції свинарства і факторів, впливаючи на її рівень

Одним із важливих завдань статистики є вивчення суспільних явищ у безперервному розвитку і динаміці. Це завдання вирішується завдяки побудові й аналізу динамічних рядів.

Ряд динаміки - це розміщення у хронологічній послідовності значення певного статистичного показника досліджуваного явища. Складовими елементами ряду динаміки є його рівень (у) - числове значення показника, що характеризує кількісну сторону явища, і ознака часу (t), яка може бути певним моментом або інтервалом часу. Відповідно в залежності від виду ознаки часу ряди динаміки поділяють на моментні та інтервальні.

Рівнем ряду динаміки називають статистичний показник, який характеризує величину суспільного явища на даний момент або за певний період часу. Рівні динамічного ряду можуть бути виражені абсолютними, відносними і середніми величинами.

Побудуємо ряд динаміки виробничої собівартості свиней за даними економічного паспорту ПП Агрофірма «Промінь».

Визначимо базисні і ланцюгові показники ряду динаміки і значення показників наведемо в таблиці 3.1

Таблиця 3.1- Показники динаміки виробничої собівартості свиней в П.П. Агрофірма «Промінь» Біляївського району Одеської області.

В порівнянні з базисним 1999 роком відбулася зміна виробничої собівартості в різних напрямках, що виходить із аналізу базисних показників динаміки. Так, в 2001 році в порівнянні з 1999 роком виробнича собівартість зменшилась на 362,3 грн., про що свідчить базисний абсолютний приріст; до показника 1999 року вона склала 50,2% і зменшилася на 49,8%. В 2005 році виробнича собівартість навпаки збільшилась на 677,7 грн. і склала 191,8%, що відповідає її зростанню на 91,8%.

В порівнянні з попередніми роками відбулася зміна виробничої собівартості також в різних напрямках, про що свідчать показники динаміки ланцюгові. Так, в 2002 році в порівнянні з 2001 виробнича собівартість зросла на 256 грн. або на 70,1%. В 2006 році в порівнянні з 2005 роком виробнича собівартість зменшилась на 821,2 грн., склала 41,1% від рівня попереднього року, тобто зменшення склало 58,9%.

Абсолютне значення 1% приросту виробничої собівартості змінюється: від 7,27 грн. в 2000 до 3,65 грн. в 2002 році, про що свідчить великий діапазон зміни собівартості в окремі роки. Побудований ряд динаміки є інтервальним (ознака часу - інтервал тривалістю 1 рік). Тому середній рівень обчислюється за середньою арифметичною простою:

,

де - середній рівень ряду;

уі - поточний рівень ряду;

у0 - початковий рівень ряду;

n - кількість рівнів ряду.

Середня виробнича собівартість продукції свиней за досліджувані 9 років:

755,68 ц продукції, грн.

Визначимо інші середні показники динаміки:

- середньорічний абсолютний приріст:

,

де Уn-1 - кінцевий рівень ряду;

n - кількість рівнів ряду;

32,96 ц за рік;

- середньорічний темп зростання:

,

.

- середньорічний темп приросту:

;

.

Таким чином, за період з 1999 по 2007 роки в середньому з 1 ц одержували 755,68 ц продукції свиней. Щороку їх приріст збільшувався на 32,96 ц або на 3,9%.

Для виявлення тенденції зміни виробничої собівартості застосуємо вирівнювання ряду динаміки за середнім абсолютним приростом, що передбачає заміну фактичних рівнів ряду вирівняними за наступною формулою:

,

де уt - вирівняні значення собівартості свиней;

t - порядковий номер року;

А - середній абсолютний приріст собівартості.

Вирівняні значення становитимуть:

У 1999 році (при t=0) уt=727.3+(32.96)*0=727.3 з 1 ц, грн.

Результати вирівнювання наведемо в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 - Вирівнювання ряду динаміки виробничої собівартості свиней в ПП Агрофірма „Промінь” Біляївського району Одеської області за середнім абсолютним приростом



Слід відмітити, що вирівняні значення визначаються тільки двома рівнями ряду (початковим і останнім) і не залежать від інших рівнів, що є суттєвим недоліком. В результаті, як випливає з таблиці 2, в окремі роки (2005, 2006, 2007) спостерігається значне відхилення фактичних рівнів ряду від вирівняних за абсолютним приростом.

Здійснимо вирівнювання за способами визначення середньої для укрупнених періодів і укрупнених ковзних періодів. Порядок і результати вирівнювання пояснимо за допомогою таблиці 3.3

Таблиця 3.3 - Вирівнювання ряду динаміки виробничої собівартості продукції свиней в ПП Агрофірма „Промінь” за способам визначення середньої для укрупнених і ковзних періодів.

Результати вирівнювання свідчать про основну тенденцію виробничої собівартості продукції свиней до збільшення.

Застосуємо метод аналітичного вирівнювання рівнів ряду динаміки. Здійснимо спочатку таке вирівнювання із застосуванням тренду у вигляді прямої уt=а0+а1t. Покажемо методику розрахунку для випадку. Що спрощує розрахунки. В прикладі таким умовним початком обирається 2003 рік, порядковий номер якого дорівнюватиме 0. Інші роки матимуть порядкові номери такі, які вказані в таблиці 4.

Параметри рівняння знайдемо за спрощеними формулами:

грн.

грн. за рік.

Таблиця 3.4 - Розрахунок параметрів для аналітичного вирівнювання ряду динаміки виробничої собівартості свиней в ПП Агрофірма „Промінь”

Рівняння лінійного тренду матиме вигляд:

.

Параметр а0 дорівнює вирівняній собівартості для центрального в динамічному ряду року, взятого за початок відліку. В випадку, який розглядається, ця вирівняна собівартість для 2003 року, для якого t=0. Цей параметр також є середнім рівнем ряду динаміки.

Коефіцієнт регресії а1=51,50 грн. за рік - додатковий, що характеризує середнє щорічне збільшення собівартості на вказану величину.

Щоб оцінити ступінь наближення одержаного лінійного тренду до фактичних даних, визначимо показники їх коливання відносно тренду.

Залишкове середнє квадратичне відхилення становитиме:

,

де m - число параметрів рівняння тренду, m=2 - для лінійного тренду (m=3 - для параболічного тренду)

грн.

Коефіцієнт варіації (квадратичний):

.

Середні коливання виробничої собівартості навколо прямої тренду становлять 305,3 грн. або 40,4% відносно загальної середньої, що слід розцінювати як середню варіацію. Отже, спостережується тенденція до збільшення собівартості продукції свиней, що обумовлено насамперед її суттєвим зростанням.

Здійснимо аналітичне вирівнювання.

Таблиця 3.5 - Вихідні дані

Параметр лінійного тренду а0 знайдемо в ряду „У - пересечения”:

а0=498,161.

Параметр лінійного тренду в ряду „Переменная х1”: а1=51,5033, що свідчить про те, що в середньому щороку собівартість продуктивності свиней збільшується на дану величину.

Лінійний тренд має вигляд:

Уt=498,161+51,50t.

Здійснимо вирівнювання за допомогою параболи другого порядку:

.

В графі „Коэффициенты” знайдемо параметри моделі після їх округлення: а0=632,2286, а1=-21,6244, а2=7,3128.

Модель розвитку показника собівартості продукції свиней, що описується рівнянням параболи другого порядку, має вигляд:

.

Рівень надійності моделі знайдемо за параметром „значимость F”

(1-0,48)*100%=52%. Таким чином на 48,1% можна гарантувати адекватність моделі.

Значення параметрів тлумачаться наступним чином:

- а0=632,23 ц характеризує вирівняний рівень собівартості до початку досліджуваного періоду (при t=0).

- а1=-21,62 ц, що характеризує щорічне збільшення собівартості продукції свиней в середньому на дану величину.

- а2=7,31 ц характеризує середнє щорічне зниження собівартості.

Для того, щоб віддати перевагу одній із одержаних моделей: лінійні або параболічні - необхідно порівняти значення F - критерію обох моделей.

Для лінійної моделі рівень надійності дорівнює 76,74%, для параболічної він складає 52%. Таким чином, слід віддати перевагу лінійній моделі, яку обираємо як основну.

Здійснимо прогнозування виробничої собівартості продукції свиней на три наступних роки за межами інтервалу часу досліджуваного ряду, використовуючи лінійний тренд.

Уt2008=755.68+51.5033*10=1270.71 грн.;

Уt2009=755.68+51.5033*11=1322.22 грн.;

Уt2010=755.68+51.5033*12=1373.72 грн.

Таким чином, якщо не зміниться тенденція до зростання собівартості продукції свинарства, то в 2010 році очікувана виробнича собівартість може збільшитись до 1373,72 грн.

Для наочного зображення динаміки собівартості продукції застосовуємо графічний метод „Мастер диаграмм” програми Excel і даних електронної таблиці, що застосовувались для побудови моделей.



Рис. 3.1

3.2 Статистичний аналіз структури витрат на виробництво продукції тваринництва

До собівартості продукції (робіт, послуг) включаються витрати, що пов'язані з використанням в процесі виробництва і реалізації природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів живої праці. Залежно від економічного змісту цих витрат, вони групують за такими елементами:

1) матеріальні витрати (насіння, корми, добрива, паливо тощо);

2) витрати на оплату праці;

3) відрахування на соціальні заходи (державне обов'язкове соціальне, медичне і пенсійне страхування);

4) амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

5) інші витрати (плата за кредити, рентні платежі, витрати на рекламу тощо).

До матеріальних витрат відносять - продукцію сільськогосподарського та промислового походження, що використовується підприємствами в процесі агропромислового виробництва для створення споживчих благ. Сюди можна віднести: витрати на насіння, паливо-мастильні матеріали, добрива, придбання предметів праці (пристроїв, інструментів), забезпечення працівників спеціалізованим одягом, захисними засобами. До матеріальних витрат також включається оплата послуг і робіт сторонніх організацій.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії відносять на відповідні елементи витрат, а придбану енергію розглядають як матеріальні витрати.

Оплата праці включає витрати на оплату праці всіх робітників (зайнятих безпосередньо на виробництві сільськогосподарської продукції, в допоміжних і обслуговуючих підприємствах, адміністративно-управлінського персоналу та ін.). Оплата праці є складовою частиною витрат по таких статтях: роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів, витрати на управління та обслуговування виробництва тощо.

Відрахування на соціальні заходи включають: державне обов'язкове соціальне, медичне і пенсійне страхування, відрахування до фонду заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і до фонду сприяння зайнятості населення).

Елемент „амортизація основних фондів і нематеріальних активів” формується за рахунок амортизаційних відрахувань на відновлення, модернізацію та капітальний ремонт основних виробничих фондів, які належать підприємству або перебувають у його використанні на умовах оренди.

Таблиця 3.6 - Структура і динаміка витрат на виробництво 1 ц привісив живої ваги свиней

Отже, можна зробити висновки, що прямі матеріальні витрати збільшились на 65,12%, з них корми збільшились на 56,22%, а нафтопродукти зменшились на 20,69%. Прямі витрати на оплату праці збільшились на 16,67%. Інші прямі витрати зменшились на 20,83%, з них амортизація необоротних активів зменшилась на 53,85%, відрахування на соціальні заходи збільшились на 83,33%, решта інших прямих затрат та загально виробничих витрат зменшилась на 60%. Виробнича собівартість 1 ц зросла на 47,27%. Зміна структури в порівнянні 2007 року з 2006 роком: корми збілбшились на 3,61%, нафтопродукти зменшились на 4,3%, оплата послуг і робіт сторонніх організацій зросла на 1,65 %, амортизація необоротних активів зменшилась на 2,87%, відрахування на соціальні заходи зросли на 0,47%, решта інших прямих затрат зменшилась на 1,21%.

3.3 Визначення впливу факторів на зміну собівартості окремих видів продукції тваринництва

Збільшення ефективності, підвищення рентабельності виробництва залежить від собівартості продукції. На собівартості продукції позначаються результати всієї діяльності підприємства: продуктивність тварин продуктивність праці, економне витрачання матеріальних ресурсів, рівень спеціалізації та концентрації виробництва, використання досягнень НТП.

Собівартість одиниці продукції формується під дією системи виробничих факторів, які є рушійною силою або ж компонентами виробництва, що безпосередньо впливають на процес формування собівартості. Якщо фактори у поєднанні визначають рівень собівартості, то резерви його зниження характеризують ступінь використання окремих факторів, що по відношенню до собівартості можуть бути внутрішніми та зовнішніми. Формування виробничих витрат у сільському господарстві починається з факторів зовнішнього середовища. До них слід віднести система ціноутворення: рівень цін у галузях промисловості, що постачають сільськогосподарську техніку, будівельні матеріали, мінеральні добрива, гербіциди, паливо-мастильні матеріали та інші; системи та умови кредитування й оподаткування; матеріально-технічне оснащення, сервісне обслуговування; умови реалізації продукції. Усі ці фактори прямо або безпосередньо впливають на формування витрат, тобто собівартість. Також впливає інформаційне забезпечення виробничого процесу та організаційні фактори.

Здешевлення продукції свинарства може бути здобуто покращенням умов утримання худоби, поліпшення породних властивостей тварин, впровадження науково обґрунтованої годівлі, збагаченням зерно сумішей власного виробництва мікроелементами і вітамінами у формі преміксів, речовинами проти токсинів, а також білково-вітамінним концентратом.

Таблиця 3.7 - Продуктивність і собівартість виробництва свинини в ПП Агрофірма «Промінь» Біляївського району Одеської області

Дані таблиці показують, що загальна зміна собівартості 1 ц приросту дорівнює:

?Z = ?ZY + ?ZB =-1394,37+990,37=-404 грн.

Отже, звітні витрати на 1 гол. вище за планові на 38,9% або на 244,3 грн.

Зміну собівартості внаслідок збільшення витрат на 1 гол. визначаємо

порівнянням звітних витрат на 1 ц з умовними, обчисленими при базисних витратах на 1ц (В0) і звітній собівартості (Z1).

Zум. = грн.

грн.

Внаслідок збільшення витрат на 1 гол., собівартість 1 ц продукції збільшилась на 990,37 грн.

Зміну собівартості продукції внаслідок підвищення продуктивності визначаємо порівнянням умовних витрат на 1 ц продукції з базисними:

грн.

Перевірка грн.

Отже, звітні витрати на 1 ц молока порівняно з базисними підвищилися на 244,3 грн., у тому числі за рахунок зниження продуктивності на 1394,37 ц, а також за рахунок підвищення собівартості молока на 990,37 грн.

3.4 Індексний аналіз собівартості продукції тваринництва

Слово індекс у перекладі з латинської мови означає показник. Індекс - відносна величина, що характеризує зміну суспільних явищ у часі, просторі або порівняно з планом. За допомогою індексів характеризують зміну складних суспільних явищ.

Індексом у статистиці називається відносна величина, яка характеризує зміну рівня ознаки явища порівняно з іншим її рівнем прийнятим за базу порівняння.

Кожна індексована величина має певне символічне позначення: кількість продукції позначають через q, ціну за одиницю продукції - p, собівартість одиниці продукції - z, затрати праці на одиницю продукції - через t.

Під час аналізу собівартості продукції порівняємо фактичний рівень собівартості з плановим, вивчаємо її динаміку, а також встановимо вплив окремих факторів на собівартість продукції.

Таблиця 3.8 - Вихідні та розрахункові дані для обчислення індексів витрат виробництва і собівартості продукції ПП Агрофірма «Промінь» Біляївського району Одеської області

Агрегатний індекс собівартості:

;

Індекс фізичного обсягу продукції:

;

Загальний індекс виробничих витрат:

.

=154,3%

Визначимо абсолютну економію (перевитрати) коштів в звітному році в порівнянні з базисним:

тис. грн.;

Далі визначимо вплив факторів на перевитрати коштів:

за рахунок зміни фізичного обсягу виробленої продукції витрати:

тис. грн.;

зміни собівартості продукції:

тис. грн.;

тис. грн.

Можна зробити такий висновок, що витрати на виробництво продукції в звітному році в порівнянні з базисним збільшилась на 54,27% (1,543 раз) або в абсолютному виразі на 249716 тис. грн., в тому числі за рахунок зменшення: 1) собівартості продукції (свиней) на 21,91 або на 199213 тис. грн.; 2) фізичний обсяг продукції на 97,57% або на 448929 тис. грн. ( обсяг продукції свиней зріс на 3,84 рази.

3.5 Застосування методу статистичних групувань при здійснені економіко-статистичного аналізу собівартості продукції тваринництва

Статистичне зведення - це процес упорядкування систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення характерних рис та певних типових ознак тих чи інших видів, явищ, а також закономірностей процесів, що вивчаються.

Основним елементом статистичного зведення є групування даних.

Статистичне групування - це розподіл на групи за будь-якою істотною ознакою усієї інформації про досліджуванні явища.

За допомогою групування вирішують 3 важливі взаємопов'язані завдання:

1) виділення соціально - економічних типів явищ;

2) виявлення структури цих явищ;

3) вивчення взаємозв'язків між ознаками явища або між явищами.

Відповідно до цих завдань розрізняють 3 види групувань:

1) типологічні;

2) структурні;

3) аналітичні.

Типологічними називаються групування за допомогою яких із загального масиву інформації можна виділити та охарактеризувати однорідні економічні групи з яких складається неоднорідна статистична сукупність.

Структурними називаються групування за допомогою яких виявляють склад досліджуваної сукупності за певною ознакою.

Аналітичними називаються групування за допомогою яких встановлюють взаємозв'язок між ознаками одного явища або між явищами, вплив однієї ознаки на іншу.

Побудуємо ранжирований ряд господарств за собівартістю, тобто розташуємо господарства в порядку зростання значень собівартості.

Таблиця 3.9 - Групування ранжируваного ряду господарств Одеської області за собівартістю 1 ц ж. м. свиней

Визначимо число груп n:

Середню собівартість 1 ц ж. м. по групі та по області знаходимо за формулою середньої арифметичної

Щоб знайти інтервали груп, треба до мінімального значення собівартості по групі додати коефіцієнт .

Середню собівартість 1 ц ж. м. по групі визначаємо за формулою середньої арифметичної зваженої (суму виробничих витрат по групі ділимо на валовий приріст ж. м. по групі).

де: - сума виробничих витрат по групі

- валовий приріст ж. м. по групі

Для того щоб записати інтервальний ряд розподілу господарств за собівартістю необхідно визначити розмір інтервалів:

грн.

Результати групування свідчать, що між показником собівартості та середньорічний приріст живої маси 1 голови спостерігається зворотний зв'язок: з зниженням середньорічного приросту живої маси 1 голови збільшується собівартість.

Дані таблиці показують, що господарства розділені на три групи за результативною ознакою собівартості живої маси свиней. Кожна виділена група характеризується системою факторних показників, які істотно впливають на результативну ознаку.

3.6 Кореляційний метод аналізу впливу м'ясної продуктивності свиней на собівартість 1 ц ж. м.

В області економних досліджень часто зустрічаються зв'язки такого роду, коли одній і тій самій величині факторної ознаки відповідають різні значення результативного показника, які створюють ряд розподілу, тобто спостерігається залежність розподілу значень результативної ознаки від значень факторної ознаки. Такі зв'язки називають стохастичними. Одним з випадків стохастичних зв'язків є кореляційні зв'язки. При кореляційному зв'язку зі зміною ознаки фактора змінюється середня величина результативної ознаки, тобто кожному значенню фактора відповідає більш-менш визначений розподіл одиниць за результативною ознакою з будь-якою середньою величиною результативної ознаки.

За допомогою кореляційного аналізу вирішують такі основні завдання: 1) визначення середньої зміни результативної ознаки одного або кількох факторів (в абсолютному або відносному вимірі); 2) характеристика ступеня залежності результативної ознаки від одного з факторів при фіксованому значенні інших факторів, включених до кореляційної моделі; 3) визначення тісноти зв'язку між результативними та факторними ознаками (як з усіма факторами, так і окремо з кожним фактором без впливу інших); 4) визначення і розкладання загального обсягу варіації результативної ознаки на відповідні частини і встановлення ролі кожного окремого фактора в цій варіації; 5) статистична оцінка вибіркових показників кореляційного зв'язку.

За допомогою кореляційного методу аналізу простежимо вплив середньорічного приросту ж. м. 1 гол. свиней на собівартість 1 ц ж. м. в ПП Агрофірма «Промінь» Біляївського району Одеської області.

Таблиця 3.10 - Середньорічний приріст і собівартість ж. м. свиней в господарствах Одеській області

;

1. Здійснюємо апріорний економічний аналіз наведених показників з метою визначення результативної і факторної ознаки для побудови моделі.

у - собівартість 1 ц ж. м., тис. грн.

х - середньорічний приріст ж. м. 1 гол., ц

2. Застосувавши логічний та графічний аналізи, висуваємо гіпотезу, що стохастична залежність має вигляд простої лінійної регресії

у0 = b0 + b1x

3. Визначимо коефіцієнт кореляції:

rxy = 0,69 ( в таблиці 3.14 - Множественный R)

Додатне значення коефіцієнта кореляції свідчить про наявність прямого зв'язку між факторною і результативною ознаками, величина коефіцієнта знаходиться в інтервалі 0,5-0,7, що за шкалою Чеддока свідчить про помітний зв'язок між досліджуваними ознаками.

Визначимо коефіцієнт детермінації:

R2 = 0,48 = 48% - виражений в відсотках він свідчить, що на 48% собівартість 1 ц ж. м. залежить від середньорічного приросту ж. м. 1 гол.

4. Робимо перевірку Н0: гіпотези про відсутність кореляційного зв'язку. Для вибірку визначаємо t-статистику: t = -4,09

Для заданої ймовірності р=0,95 і k=n-2=20-2=18 ступенів вільності, де n - кількість спостережень, знаходячи табличне значення t(p,k)- статистики - t(0,95,18) = 2,103. Якщо > t(p,k), то гіпотезу Н0 слід відкинути. Оскільки >2,103, то гіпотезу про відсутність кореляційного зв'язку відкидаємо, тобто між змінними x та y існує лінійна залежність.

5. Знаходимо параметри моделі, та робимо оцінку параметра b1 лінійної регресії:

b1 = 1886,67 ц

b0 = -802,06 ц

Для перевірки значущості параметрів регресії використовуємо t - тест Ст'юдента: t0 = 6,7. Табличне значення . Так як то можна стверджувати, що з ймовірністю більш як 95% оцінка b0 є статистично значимою. Оскільки > t(p,k): > 2,103, то оцінку параметра b1 вважаємо статистично значимою та будуємо довірчий інтервал.

-1214,76< b1>-389,36

6. Визначаємо розрахункове значення за критерієм Фішера: Fr = 16,8, табличне значення за критерієм Фішера: Fтабл.(0,05,1,18) = 4,35.

Оскільки, Fr> Fтабл.(0,05,1,18): 16,8>4,35, то можна вважати, що модель адекватна фактичним даним.

7. Визначимо коефіцієнт еластичності для середніх значень

Коефіцієнт еластичності показує, що підвищення середньорічного приросту на 1 ц супроводжується зниженням собівартості на 0,08%.

8. Визначимо точковий та інтервальний прогнози результативної ознаки для Xпрогн.=Xmax+1

Знайдемо точковий прогноз собівартості 1 ц ж. м. для прогнозного значення середньорічного приросту ж. м. 1 гол.:

Хпрогн. = 2,02+1=3,02 ц

Упрогн. = b0+b1* Хпрогн.=0,93+1143,16*3,02=3453,27 грн.

Таким чином можна припустити, якщо середньорічний приріст 1 гол. буде складати 3,02 ц, то собівартість 1 ц складатиме 3453,27 грн.

9. За даними одержаного рівняння регресії теоретичне значення собівартості 1 ц для ПП Агрофірма «Промінь» Біляївського району Одеської області становить 1084,61 грн. Фактична ж собівартість 1 ц приросту свиней склала 991,94 грн. Таким чином дане господарство не тільки не має резервів для зниження собівартості 1 ц приросту, але і недовикористовує їх в розмірі 92,67 грн.

10. Представимо графічно залежність між собівартістю 1 ц приросту та середньорічним приростом 1 гол, ц.



Рис. 2

Висновки

ПП Агрофірма «Промінь» Біляївського району Одеської області має сприятливі природні та грунтово-кліматичні умови, що є сприятливою основою для високого економічного розвитку господарства.

Розрахувавши показники по виробленої продукції за 2005, 2006, 2007 роки в ПП «Промінь», можна зробити висновок, що основною галуззю сільського господарства в ПП «Промінь» є рослинництво це можна пояснити тим, що в середньому за 2005-2007 роки дохід від реалізації продукції рослинництва склав 84% від реалізації всієї продукції сільського господарства або при переведені в абсолютні показники 2677,7 тис. грн.. Основний виробничий напрям рослинництва - вирощування зернових і зернобобових, в середньому за 2005, 2006 та 2007 роки дохід від реалізації зріс на 1774 тис. грн. і склав 2024 тис. грн.. В структурі продукції рослинництва вирощування зернових і зернобобових складає 63,5%.

Площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 1,8%, середньорічна вартість основних виробничих засобів збільшилась на 26,4%, а середньорічна кількість працівників зменшилася на 41,4% ( 63 чоловіка).

Порівняно з 2005р. обсяг валової продукції сільського господарства в 2007р. зменшився на 1801 тис. грн.. або на 50%, дохід від реалізації продукції сільського господарства збільшився на 964 тис. грн., або на 34,2%. Собівартість реалізованої продукції збільшилася на 264 тис. грн., або на 8%. Прибуток від реалізації продукції сільського господарства в 2005р. та 2006р. становить відповідно -274 та -164 тис. грн., тобто господарство отримало збиток, причиною цього є перевищення значення собівартості реалізованої продукції над доходом від реалізованої продукції. В 2007р. підприємство отримало прибуток, який дорівнює 444 тис. грн. (дохід від реалізованої продукції більше за її собівартість).

Валова продукція в порівнянні з 2005р. по 2007р. збільшилася на 36,7%. Дохід від реалізації в 2005 та 2006 роках відповідно -14,8 та -9 тис. грн. був збитковим, оскільки значення собівартості виробленої продукції більше за дохід від реалізованої продукції. Вирощування в живій масі найбільше у свиней, яке в 2005 році в порівнянні з 2007 роком зросло в 391,4 рази. Фондовіддача зменшилась, тому що валова продукція сільського господарства більша за середньорічну вартість основних виробничих засобів. Фондомісткість зросла оскільки середньорічна вартість основних виробничих засобів менше валової продукції сільського господарства. Вироблено валової продукції з розрахунку на 1 середньорічного працівника зменшилося, тому що чисельність працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві зменшилась на 46 чоловік або на 34,8%. Рівень рентабельності у 2005 та 2006 роках був від'ємний, оскільки прибуток від реалізації сільського господарства був збитковим до її собівартості. А вже у 2007 році рівень рентабельності зріс.