Структура та динаміка оборотних коштів підприємства

П - приймання розвантаження, складування (підготовчий запас);

П - поточний складський запас;

С - страховий запас.

Одноденне використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів визначається за кошторисом витрат на виробництво IV кварталу планового року. Розмір одноденних витрат по номенклатурі сировини, матеріалів і напівфабрикатів розраховується розподілом суми їхніх витрат у IV кварталі планового року на 90.

Даний норматив включає такі елементи:

- транспортний запас - визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника споживачеві і часом поштового пересилання розрахункових документів, їхнього оформлення відправником вантажу й обробки банками за місцем перебування постачальника і споживача. При наявності декількох постачальників, транспортний запас розраховується як середньозважена величина і не встановлюється в тому випадку, якщо сировина і матеріали надходять до споживача раніш (або одночасно) ніж розрахункові документи.

Розрахунок норми оборотних коштів з матеріалів у дорозі здійснюється в такому порядку:

, (3.2)

де Т - транспортний запас;

Ч - час надходження вантажу від постачальника до споживача;

Ч - час для складання платіжної вимоги й обробка її банком;

Ч - час для акцепта платіжної вимоги покупцем;

Ч - час для обробки й оплати документів за отриману продукцію.

- підготовчий запас - це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів;

- технологічний запас - включає час на підготовчі операції, якщо вони є частиною виробничого циклу (наприклад: розкрій матеріалу, просушка деревини);

- поточний запас - залежить від частоти і рівномірності постачань та споживання запасів у виробництві. Цей запас, який забезпечує потребу підприємства в сировині, матеріалах на період між двома їх надходженнями від постачальників. У норму оборотних коштів включається середній поточний запас, який приймається в розмірі 50% від тривалості інтервалу між поставками;

- гарантійний (страховий запас) - утворюється з метою запобігання наслідків можливих перебоїв у постачаннях (порушення умов договору постачальником, затримка вантажу в дорозі).

Аналогічно встановлюється норматив оборотних коштів на паливо для усіх видів палива (крім газу), що використовується для технологічних та господарських цілей.

Норматив розраховується для різних видів тари: власного виробництва, разового використання (підлягаючому і не підлягаючому поверненню), тарних матеріалів. Норма оборотних коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн. товарної продукції (розподілом потреби в оборотних коштах на тару в плановому році на товарну продукцію в цінах реалізації).

Визначення нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві, мають свою специфіку - норма оборотних коштів визначається залежно від особливостей організації виробництва. Потреба в оборотних коштах на незавершене виробництво розраховується прямим методом на основі виробничого циклу й коефіцієнта нарощування витрат за видами продукції. Норма оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається за формулою:

, (3.3)

де Н - норма оборотних коштів;

С - середня тривалість виробничого циклу, дні;

С - середній коефіцієнт нарощуваних витрат.

Формула розрахунку тривалості виробничого циклу:

, (3.4)

де Т - тривалість виробничого циклу, дні;

Т - тривалість перебування напівфабрикатів (Тпн), у технологічному запасі;

Т - Тпн у транспортному запасі;

Т - Тпн у оборотному запасі;

Т - Тпн у страховому запасі;

Т - Тривалість сумісних операцій у часі.

Коефіцієнт нарощування (зростання) витрат за рівномірним розподілом витрат визначається з урахуванням витрат, які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу (витрати на сировину й основні матеріали (А) і наступних витрат, які включаються до собівартості продукції (Б) за формулою:

, (3.5)

Сукупний норматив оборотних коштів визначається шляхом додавання всіх розрахованих за кожним напрямком виробничо-господарської діяльності нормативів оборотних коштів по підприємству [2, c. 113].

Питома вага незавершеного виробництва в промисловості перевищує 20% загальної вартості оборотних коштів. Обсяг незавершеного виробництва залежить від типу виробництва, тривалості й особливостей виробничого циклу.

3.3 Показники стану та ефективності використання оборотних коштів

Економічну ефективність використання оборотних коштів характеризують показники: тривалість одного обороту та коефіцієнт оборотності (кількість обороту). Вони визначаються за формулами:

, (3.6)

де Т - тривалість одного обороту, дні;

С - середня сума оборотних коштів;

Т - тривалість звітного періоду;

В - виручка від реалізації у звітному періоді.

, (3.7)

де К - коефіцієнт оборотності (кількість обороту);

Ч - чистий дохід (виручка від реалізації);

С - середня сума оборотних коштів.

Середня сума оборотних коштів - це середня арифметична або середня хронологічна величина.

Якщо оборотність визначається за рік, у розрахунках слід застосовувати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця. Сума оборотних коштів за рік як середня арифметична величина визначається так:

, (3.8)

де О₁, О₂, ... , О₁₂, - сума оборотних коштів на початок місяця (із січня по грудень);

О₁₃ - сума оборотних коштів на початок наступного року.

Виходячи із середньої хронологічної величини, середню суму оборотних коштів можна визначити так:

, (3.9)

, (3.10)

Доцільно пам'ятати, що чим нижчий показник завантаження оборотних коштів, тим ефективніше вони використовуються. Прискорення оборотності сприяє їх абсолютному і відносному вивільненню.

Абсолютне вивільнення - це зниження суми оборотних коштів у поточному році порівняно з попереднім роком за збільшення обсягів реалізації продукції.

Відносне вивільнення має місце, коли темпи зростання обсягів реалізації (продажу) випереджають темпи зростання оборотних коштів, тобто меншим обсягом оборотних коштів підприємство забезпечує більший обсяг реалізації [9, c. 68].

Наприклад:

Норматив оборотних коштів ПП «Завод «Комсомолець» на початок планового року становив 1000 тис. грн., у тім числі виробничий - 800 тис. грн., невиробничий - 200 тис. грн. Зростання виробничої програми на плановий рік передбачене в розмірі 10 % проти минулого року. У плановому році в результаті реалізації заходів для поліпшення використання оборотних коштів передбачається прискорення їх обертання на 2 %.

Виходячи з наведених даних, виконаємо такі розрахунки:

1. Визначаємо виробничий норматив оборотних коштів на плановий рік: (800 х 110%) / 100% = 880 тис. гри.

2. Визначаємо невиробничий норматив оборотних коштів на плановий рік: (200 х 105%) / 100% = 210 тис грн.

3. Загальний норматив на плановий рік становитиме 1090 тис. грн. (880 + 210).

4. У зв'язку з прискоренням обертання оборотних коштів у плановому році на 2 % визначаємо очікувану суму вивільнення з обігу оборотних коштів: (1090 х 2%) /100% = 21,8 тис. грн.

Отже, норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обороту коштів становитиме 1068,2 тис. грн. (1090 - 21,8). Приріст нормативу становитиме 68,2 тис. грн. (1068,2- 1000).

Ефективність використання оборотних активів на підприємстві «Завод «Комсомолець» має важливе значення, оскільки справляє значний вплив на загальну ефективність всієї сукупності засобів, залучених підприємством. Це пояснюється тим, що тривалість обороту основних і оборотних засобів суттєво відрізняється через принципові відмінності за характером участі у виробничому процесі основних та оборотних фондів. Якщо перші неодноразово беруть участь у процесі виробництва, то оборотні фонди -- один раз, повністю споживаючись у кожному його циклі. Оборот основних фондів вимірюється роками, водночас як оборотні фонди і фонди обігу протягом року здійснюють, як правило, декілька оборотів. Отже, оборотні активи, що обслуговують оборот оборотних фондів і фондів обігу, багато в чому визначають загальні темпи і ефективність виробництва.

В системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи ПП «Завод «Комсомолець» і зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних активів.

Ефективність використання оборотних коштів не можна виміряти за допомогою одного показника. Для цього необхідна система показників, найважливішим з яких є швидкість обертання. Цей показник обчислюється у днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот.

, (3.11)

де О - термін обертання оборотних коштів (днів);

С - середні залишки нормованих оборотних коштів (грн);

Д - тривалість періоду, за який обчислюється обертання (днів);

Р - обсяг реалізованої продукції (грн).

Цей показник водночас відображає обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період і ефективність використання матеріальних засобів і коштів.

Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і до окремих їх статей.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання (Ко), який визначається за формулою:

, (3.12)

де Р - обсяг реалізованої продукції (грн);

С - середні залишки нормованих оборотних коштів (грн).

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти, тим краще вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження визначається за формулою:

, (3.13)

де Кз - коефіцієнт завантаження оборотних коштів (коп.).

Він характеризує величину оборотних коштів на 1 грн реалізованої продукції. Чим менше оборотних коштів припадає на одну гривню реалізованої продукції, тим краще вони використовуються.

В результаті прискорення обертання оборотних активів з обігу вивільняються матеріальні ресурси і джерела їх формування, при уповільненні - до обігу залучаються додаткові активи.

Вивільнення оборотних активів може бути абсолютним і відносним. Абсолютне має місце у випадку, коли фактичні залишки оборотних активів менші від нормативу або залишків попереднього періоду при збереженні чи перевищенні обсягу реалізації за визначений період.

Відносне вивільнення має місце у випадках, коли прискорення їх обертання відбувається одночасно зі зростанням виробничої програми підприємства, причому темп зростання залишків виробництва випереджає темп зростання залишків оборотних активів.

Прискорення обертання оборотних активів і вивільнення в результаті цього їх певної суми дає змогу підприємству спрямувати їх за своїм бажанням і обійтись без залучення додаткових фінансових ресурсів [10, с. 181].

Пошук шляхів поліпшення оборотних активів передбачає насамперед впровадження сучасних технологій та інших досягнень науково-технічного прогресу, що забезпечують економію ресурсів, здешевлення виробництва і зростання якості продукції. Важливу роль у цьому відіграє удосконалення відносин з іншими господарюючими суб'єктами, контрагентами даного підприємства. Мова йде про удосконалення умов матеріально-технічного обслуговування. Крім того, покращання свого становища на ринку передбачає стабільність у відносинах з покупцями, вибір форм розрахунків, що гарантують платежі і забезпечують прискорення завершення реалізації продукції і надходження коштів на рахунки підприємства. Це не тільки сприяє поліпшенню фінансового стану ПП «Завод «Комсомолець», а й забезпечує закріплення господарських зв'язків, поліпшення фінансової і платіжної дисципліни.

Аналізуючи дані показники стану та ефективності використання оборотних коштів на основі ПП «Завод «Комсомолець» маємо відповідні результати, які наведені у табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Показники оборотності оборотних активів ПП «Завод «Комсомолець» (за 2013-2015рр.)

Показники	2013 рік	2015 рік	Відхилення (+,-)
			абсолютне	відносне, %
А	1	2	3=2-1	4=3/1*100
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг, тис. грн	73018	82045	9027	12,4
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн	43615	81764	38149	87,5
Коефіцієнт обертання оборотних активів (п.1/п.2)	1,674	1,003	-0,671	-40,1
Коефіцієнт завантаження оборотних активів (п.2/п.1)	0,597	0,997	0,399	66,8
Тривалість одного обороту оборотних активів, днів (360/п.3)	215	359	144	67,0

За результатами розрахунку показників оборотності оборотних активів (табл. 3.3) коефіцієнт обертання зменшився з 1,674 у 2013 році до 1,003 у 2015 році, коефіцієнт завантаження відповідно збільшився з 0,597 до 0,997, а тривалість одного обороту оборотних активів збільшилося з 215 до 359 днів. Наведені зміни показників свідчать про зниження обертання оборотних активів підприємства, що пояснюється збільшенням чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (на 12,4%) з одночасним збільшенням середньорічної вартості оборотних активів (на 87,5%) [12, c. 165].

3.4 Напрями удосконалення організації оборотних коштів на підприємстві

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

- впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

- наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

- широке використання прямих тривалих зв'язків;

- розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

- комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :

- прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

- розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

- удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

- удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

- збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

- наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

- удосконалювання системи розрахунків;

- збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

- ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

- зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів;

- економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці;

- економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства;

- економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства [3, с. 200].

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.



ВИСНОВКИ

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності.

За цих умов необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства. Це потребує підготовки спеціалістів-фінансистів, що мають глибокі теоретичні і практичні знання, можуть узагальнити наявний досвід країн з розвинутою ринковою економікою, розробити план дій щодо поліпшення фінансового стану.

Процес виробництва відбувається в певній технологічній послідовності, коли безперервно повторюється стадія придбання сировини, матеріалів та підготовки їх до виробництва, стадія перетворення сировини на напівфабрикати, незавершене виробництво, готову продукцію.

Потреба в коштах у підприємства виникає на кожній із цих стадій ще до відшкодування виробничих витрат з виручки від реалізації продукції. Саме тому кожне підприємство, формуючи свій капітал (статутний фонд), мусить передбачити необхідну суму оборотних коштів. Вкладені оборотні кошти на кожній стадії виробничого процесу, переходячи з однієї функціональної форми в іншу, заміщуються після реалізації продукції.

Дуже важливим у процесі управління фінансами підприємств є визначення такої потреби в оборотних коштах, яка забезпечувала б мінімально необхідні розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми. За браком власних оборотних коштів для поточного інвестування необхідно визначити потребу в позичкових коштах.

Брак оборотних коштів у окремих підприємств виникає саме через те, що надходження та використання грошей не збігаються в часі і здійснюються в різних областях. Унаслідок цього в одних підприємств на певний момент з`являються тимчасово вільні кошти, а в інших - виникає тимчасово потреба в них. Ця суперечність процесу відтворення вирішується комерційними банками через кредитування підприємств. За тимчасового дефіциту власних оборотних коштів підприємство звертається в банк з метою одержання кредитів.

1. Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

2. Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю.

3. Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці.

4. Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу [6, c. 120].

Головною метою управління активами ПП «Завод «Комсомолець», у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів.

Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів.

Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів.

У сучасних умовах украй важливо правильно визначати потреба в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньому неефективному використанню.

Як відомо, критерієм ефективності керування оборотними коштами служить фактор часу. Чим довше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (грошовій або товарній), тим за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аналіз складу, структури і динаміки оборотних активів, електронний ресурс: www.economanaliz.ru

2. Бикадоров В.Л. «Фінансово-економічний стан підприємства» / В. Л. Бикадоров, П. Д. Алексєєв, практичний посібник - М.: «Видавництво ПРІОР», 2010. - 96 с.

3. Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту / Е. Ф. Бригхем - К.: "Молодь", 2012. - 323с.

4. Горфинкиль В. Я. Экономика предприятия / В.Я. Горфинкель, Е.М. Куприянов. - М.: «Банки и биржи», «ЮНИТИ», 2011. - 278 c.

5. Грузинова В. П. «Экономика предприятия» / В. П. Грузинов, В. Д. Грибов. - «ЮНИТИ», 2012. - 310 с.

6. Економічний аналіз: Питання і відповіді, завдання і рішення: навч. посібник / під ред. д. екон. наук, проф. В.Я. Иохин. - Москва: Економіст, 2015. - 558 с.

7. Електронний ресурс: http://lubnymash.com/contact

8. Золоторев А.И. Эфективное использование оборотных средств / А. И. Золоторев - Экономика Украины, 2010. - 280 c.

9. Інструкція з аналізу та контролю за фінансовим станом і платоспроможністю суб'єктів підприємницької діяльності: Затв. Постановою М-ва фінансів Республіки Білорусь і М-ва статистики та аналізу Республіки Білорусь 27 квітня 2007 № 69/76/52. Мінськ: диктую, 2014. - 128 с.

10. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. / О. В. Кондратьев - Фінанси України, № 11, 2013. - 245 с.

11. Семёнов В. М. «Экономика предприятия» / В.М. Семёнов - М.: Филинъ, 2010 г. - 272 с.

12. Тютюнник Ю. М. Фінансовий аналіз : (навчальний посібник); частина І/ Ю. М. Тютюнник; 2-ге вид., перероб. і доп. - Полтава : РВВ ПДАА, 2014. - 358 с.

13. Тютюнник Ю. М. Фінансовий аналіз: (навчальний посібник); частина ІІ/Ю. М. Тютюнник; 2-ге вид., перероб. і доп. - Полтава: РВВ ПДАА, 2014. -394 с.

14. Управління організацією / М.В. Петрович [и др.]; під наук. ред. М.В. Петровича. - Мінськ, 2011. - 864 с.

15. Шкірман С. Особливості обліку оборотних коштів у наш час / С. Шкірман / Головний бухгалтер. - 2014. - № 27 (123). - с. 90-92.

16. Якимович П.А., Економіка підприємства в питаннях і відповідях: навч. посібник / П.А. Якимович - Мінськ: Амалфея, 2012. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru