Оцінка впливу децентралізації на процес бюджетного регулювання

Метою статті є дослідження теоретичних основ децентралізації, аналіз показників ефективності управління грошовими коштами та визначення проблем, що склалися внаслідок реформи міжбюджетних відносин. У статті розглянуто проблеми функціонування місцевих бюджетів та регулювання міжбюджетних відносин в умовах бюджетної децентралізації. Охарактеризовано основні напрями бюджетної політики, що запроваджують новий механізм бюджетного регулювання та вирівнювання. Надано пропозиції щодо функціонування місцевих фінансів. Визначено проблеми міжбюджетного фінансування та запропоновано шляхи їх вирішення. Зазначається, що внаслідок процесу децентралізації змінився механізм використання грошових ресурсів, тому для оцінки фактичного стану справ необхідно провести аналіз ефективності наповнення бюджетів та раціонального використання бюджетних коштів. Об'єктом дослідження виступили об'єднані територіальні громади України та їх структура за дотаційністю в умовах сучасних реформ. Станом на 1 січня 2019 року в Україні створено 876 ОТГ внаслідок об'єднання 4010 територіальних громад (36,6% усіх територіальних громад), територія яких покриває 37,6% площі країни. Елементами наукової новизни виступають розроблені критерії, які виокремлено за результатами дослідження: базова дотація має сприяти фіскальній спроможності місцевих бюджетів; обсяг трансфертів повинен відповідати фінансовому забезпеченню макроекономічної фінансової стабільності регіону та сприяти його економічному зростанню; система міжбюджетних трансфертів має стимулювати місцеві органи влади формувати власні доходи у місцевих бюджетах; трансфертна система повинна забезпечувати покриття вертикальних і горизонтальних дисбалансів. Визначено, що в основу міжбюджетних відносин повинні закладатися обсяги трансфертних платежів окремим територіальним одиницям, які мають враховувати такі індикатори, як реальні доходи і обсяг обґрунтованих видатків. Зроблено висновок, що система міжбюджетних трансфертів має стимулювати місцеві органи влади формувати власні доходи у місцевих бюджетах. Подальші дослідження будуть спрямовані у напрямі поглиблення аналізу впливу децентралізації на доходи та видатки територіальних громад у Закарпатській області.

Постановка проблеми. Користуючись досвідом розвинених європейських країн, Україна прагне забезпечити самостійність та заможність своїх регіонів. Для цього з 2014 року почала впроваджуватися реформа децентралізації, котра передбачає створення об'єднаних територіальних громад (ОТГ). Наслідком цієї реформи стала передача видаткових повноважень місцевим органам влади, а також розробка ефективної моделі фінансового вирівнювання. Тому дослідження впливу децентралізації на процес бюджетного регулювання є надзвичайно актуальним.

Бюджетне регулювання передбачає збалансування й вирівнювання бюджетів нижчого рівня. Але в процесі розподілу бюджетних асигнувань виникає багато невизначеності, оскільки держава досконало не знає нюансів, пов'язаних з тією чи іншою територією. Саме тому необхідно посилювати вплив громадян на владу. Здійснити це можна за допомогою створення об'єднаних територіальних громад, котрі врахують всі аспекти, які необхідні для кращого життя їх жителів. Процес децентралізації допомагає більш раціонально розподіляти бюджетні кошти, оскільки дозволяє громадам самостійно заробляти і використовувати власні ресурси, що значно краще впливає на фінансовий стан країни [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням реформи децентралізації та її впливу на соціально-економічний розвиток територій, дослідженням основних тенденцій створення об'єднаних територіальних громад присвячено праці таких учених, як Бондаренко О., Деркач М., Кириленко О., Лучко М., Марчук А., Пальчук В., Панейко Ю., Ткачук А., Чугунова О. децентралізація бюджет грошовий

Мета дослідження (постановка завдання). Метою статті є дослідження теоретичних основ децентралізації, аналіз показників ефективності управління грошовими коштами та визначення проблем, що склалися внаслідок реформи міжбюджетних відносин.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Основним принципом бюджетної системи є збалансованість бюджету [1]. Для забезпечення даного принципу доходи бюджету повинні покривати обсяг передбачених витрат. Тому держава повинна забезпечувати повноту та прозорість надходжень податків та платежів до бюджету. Г оловним завданням уряду є побудова ефективних міжбюджетних відносин, котрі дозволять регіонам стрімкіше розвиватися і піднімати рівень життя населення. Великий поштовх до розвитку таких відносин дала реформа децентралізації.

Децентралізація - це процес передачі повноважень державних органів влади органам місцевого самоврядування. Наслідком даної реформи стало створення об'єднаних територіальних громад (ОТГ), котрі повинні мати достатньо власних фінансових ресурсів для вирішення питань місцевого значення. Оскільки найбільш важливим видом децентралізації є фіскальна, то відбулися важливі зміни у зарахуванні податків та зборів до бюджетів новостворених ОТГ. До них зараховують 100% єдиного податку, податку на прибуток підприємств та податку на майно; 60% податку на доходи фізичних осіб; 25% екологічного податку; 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів; державне мито; туристичний збір та ін. [6]. Отже, бачимо, що податкова складова доходів ОТГ значно розширилася завдяки двом основним бюджетоутворюючим податкам.

До того ж, ОТГ мають прямі відносини з бюджетом, для виконання своїх повноважень їм надаються трансферти, такі як дотації, медична та освітня субвенції, субвенція на розвиток інфраструктури громад тощо. Кінцевою метою децентралізації є створення спроможних територіальних громад [4].

На початок 2019 року в країні налічувалося 806 діючих ОТГ, до складу яких увійшли понад 3,7 тис. адміністративно-територіальних одиниць, або 21,1% усього населення України. Найбільша кількість об'єднаних територіальних громад функціонує в Дніпропетровській (62), Черкаській (54) та Житомирській (53) областях. Найменша кількість ОТГ в Закарпатській області, лише 6. Всього за перспективними планами в Україні повинно бути створено 1289 ОТГ [5].

Як вже зазначалося, фінансові ресурси новостворених громад складаються з власних доходів та коштів переданих з державного бюджету. Власні доходи ОТГ у 2018 році зросли на 62% порівняно з 2017 роком, і складали майже 21 млрд. грн. Найбільше зростання бюджетів показали ті ОТГ, в складі котрих є потужні підприємства, малий та середній бізнес. Трансферти з бюджету, що перераховуються до ОТГ у вигляді дотацій та субвенцій, займають вагомий відсоток у структурі доходів громад, який коливається у межах 65-75%. Сума субвенцій з державного бюджету у 2018 році становила понад 17 млрд. грн. і зросла майже у 5 разів порівняно з 2015 роком.

Отже, роль держави у розвитку ОТГ є надзвичайно важливою, адже дотації та субвенції мають вагомий вплив на рівень життя населення в громадах.

Рис. 1. Структура ОТГ України за дотаційністю у 2018 році, % [5]

Як бачимо з рис. 1, 75% всіх ОТГ у 2018 році були дотаційними, 16% ОТГ перераховували до держбюджету реверсну дотацію, тобто їх можна вважати "заможними", а 9% самі себе забезпечували і не перераховували до державного бюджету реверсні дотації. Реформа міжбюджетних відносин - це стимул для громадян ефективніше наповнювати свої бюджети, переходити на самозабезпечення та ощадно планувати свої видатки [5].

Внаслідок процесу децентралізації змінився механізм використання грошових ресурсів, тому для того, щоб оцінити фактичний стан справ, необхідно провести аналіз ефективності наповнення бюджетів та раціонального використання бюджетних коштів.

Для проведення даного аналізу необхідно використати різні якісні та кількісні показники, що характеризують ефективність роботи органів влади у процесі наповнення бюджету.

Найважливішим фактором, котрий характеризує рівень розвитку ОТГ та дає змогу оцінити реальний стан її забезпеченості, є розмір власних доходів громади на одного зареєстрованого в ній мешканця. Даний показник є прототипом валового внутрішнього продукту [7], обчислюється як відношення обсягу власних доходів громади до чисельності проживаючих у ній людей. Проведемо аналіз на прикладі 6 ОТГ Закарпатської області за 2018 рік.

Як бачимо з рис. 2, за підсумками 2018 року середній показник надходжень власних доходів на 1-го мешканця по 6-ти ОТГ області збільшився на 1478,3 грн. (+57,8%) та склав 4036,8 грн. Найбільш забезпеченою ОТГ Закарпатської області є Баранинська, де даний показник склав 6513,7 грн. на одного мешканця, а найменш забезпеченою виявилася Вільховецька, де власних доходів на одного мешканця припадає лише 1079,2 грн.

Власні доходи на 1 мешканця ОТГ Закарпатської області за 2018 рік, грн

Завдяки реформі децентралізації досягнуто багато позитивних зрушень, але здобутки цієї реформи прямо залежать від реформ у сфері освіти, охорони здоров'я, бюджетної реформи. Було створено додаткові можливості збільшення власних надходжень в ОТГ, що дозволило підвищити видатки на розвиток інфраструктури власних територій. Для прийняття раціональних рішень важливо здійснювати оцінку ефективності управління грошовими коштами та повноту їх надходження до бюджетів ОТГ, для цього потрібно обчислювати такі важливі показники, як розмір власних доходів громади на одного зареєстрованого в ній мешканця, рівень дотаційності бюджетів, питома вагу видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах громади. Саме вони дають змогу в реальному часі оцінити розвиток територій та зрозуміти, чи позитивно вплинула на рівень життя населення реформа децентралізації.

Як бачимо, соціально-економічний стан ОТГ Закарпатської області покращується. Деякі громади повністю себе забезпечують, а деякі ще залежать від держбюджету, але це можна виправити, якщо залучати інвестиції до свого регіону, розвивати малий та середній бізнес. Для того щоб підвищити рівень життя громадян, держава повинна заохочувати людей до об'єднання, допомагати їм у вирішенні важливих питань і підтримувати всі їх починання, а не чинити опір процесу створення ОТГ.

За результатами проведеного дослідження розроблено критерії щодо регулювання міжбюджетних відносин. Визначено, що в основу міжбюджетних відносин повинні закладатися обсяги трансфертних платежів окремим територіальним одиницям, які мають враховувати такі індикатори, як реальні доходи і обсяг обґрунтованих видатків; базова дотація має сприяти фіскальній спроможності місцевих бюджетів; обсяг трансфертів повинен відповідати фінансовому забезпеченню макроекономічної фінансової стабільності регіону та сприяти його економічному зростанню; система міжбюджетних трансфертів має стимулювати місцеві органи влади формувати власні доходи у місцевих бюджетах; трансфертна система повинна забезпечувати покриття вертикальних і горизонтальних дисбалансів.

Список використаних джерел